Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Повітряні сили Вільної Франції фр Forces Aériennes Françaises Libres FAFL були повітряним підрозділом Вільної Франції ст

Повітряні сили Вільної Франції

Повітряні сили Вільної Франції

Повітряні сили Вільної Франції (фр. Forces Aériennes Françaises Libres, FAFL) були повітряним підрозділом Вільної Франції, створеної Шарлем де Голлем у 1940 році під час Другої світової війни. Позначення перестало існувати в 1943 році, коли війська Вільної Франції злилися з військами . Однак ця назва все ще була у загальному вживанні до в 1944 році, коли вони стали Французькою повітряною армією. командував ними з 1941 по 1944 рік, а потім залишився командувати Повітряною армією.

Free French Air Forces
image
На службі17 червня 1940 — 8 травня 1945
Країнаimage Франція
ТипПовітряні сили
РольПовітряна війна
Чисельність900 (1941 р.)
ГаслоForces Aériennes Françaises Libres
Війни/битвиДруга світова війна
image Медіафайли на Вікісховищі
image
Французький Dewoitine D.520

Французька Північна Африка (1940—1943)

17 червня 1940 року, за п'ять днів до підписання франко-німецького перемир'я, перший вихід 10 льотчиків вилетів з аеропорту Бордо-Меріньяк до Англії. Інші згуртувалися до генерала Шарля де Голля з Франції та французької Північної Африки в період з червня 1940 по листопад 1942 року. Також був створений контингент добровольців з південноамериканських країн, таких як Уругвай, Аргентина та Чилі, оскільки там особисто набиралися чиновники Вільної Франції. З чисельності 500 у липні 1940 року ряди FAFL зросли до 900 до 1941 року, включаючи 200 льотчиків. Всього 276 з цих листівок були розміщені в Англії, а 604 були розміщені на закордонних театрах операцій. Літо 1940 генерал де Голля по імені тодішнього полковника , як головнокомандувач в головному FAFL. На момент призначення Валін був у французькій військовій місії в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, і він повинен був завершити своє призначення там до лютого 1941 року. Йому знадобилося 45 днів, щоб дістатися до Лондона, щоб побачити де Голля, і лише 9 липня Валін офіційно вступив на посаду, перейшовши на посаду тимчасового командувача, адмірала .

image
Хрест Лотарингії був символом, прийнятим для сил Вільної Франції під час Другої світової війни
image
Прапор Вільної Франції, 1940—1944. По суті, це був триколор, увінчаний Лотаринзьким хрестом посередині на білій частині. Багато літаків FAFL, які працювали у Французькій екваторіальній та Західній Африці між 1940 і 1943 роками, мали цю конструкцію хреста.
image
Солдатська книжка льотчика вільних французьких ВПС чилійського походження. Один із багатьох, хто приєднався до заклику генерала де Голля з французьких колоній і Південної Америки.

Усі літаки FAFL були ідентифіковані інакше, ніж літаки французьких ВПС Віші, які продовжували використовувати довоєнний триколірний роундель. Щоб відрізнити їхню вірність від вірності Віші Франції, хрест Лотарингії — хрест із двома паралельними горизонтальними раменами, причому нижнє плече трохи довше за верхнє — був символом Вільної Франції, обраним Шарлем де Голлем. Хрест можна побачити в одних і тих же місцях на FAFL літаків, де ОЗ були на всіх французьких військових літаків, тобто, на фюзеляжі і верхній і нижній поверхнях крил. FAFL був сформований з одного «змішаного» підрозділу в 29 серпня 1940 року під командуванням майора . Однією з його перших завдань було спробувати переконати генерал-губернаторів колоній у Французькій Західній Африці не підкорятися наказам уряду Віші, а натомість приєднатися до Вільної Франції в їх боротьбі проти держав Осі.

Операція «Загроза» була планом союзників, щоб або переконати Дакар приєднатися до справи союзників, або захопити його силою. Де Голль вважав, що це можливо. Серед підрозділів, які брали участь, була нещодавно сформована група з назвою: Groupe de Combat Mixte (GMC) 1, під кодовою назвою «Jam», що складається з чотирьох ескадрилій, що складаються з бомбардувальників Bristol Blenheim і літаків зв'язку/спостереження Однак битва за Дакар була невдалою. Порт залишився в руках Віші, посланці FAFL були арештовані та ув'язнені в Дакарі владою Віші, а репутація де Голля була пошкоджена.

Однак французькі війська в Камеруні та Чаді у Французькій Екваторіальній Африці згуртувалися для голлістської справи. Три загони військово-повітряних сил Франції, що базуються у Форт-Ламі (зараз Нджамена в Чаді), Дуала в Камеруні та Пуент-Нуар у Конго, керуючи змішаною місією літаків Potez і Bloch, які стали частиною FAFL.

Але Габон залишався вірним Віші, тому в середині-кінці жовтня 1940 року ескадрильї FAFL вирушили на місії фоторозвідки та розкидання листівок. Перший бій між Віші та FAFL відбувся 6 листопада 1940 року, коли два літаки ВПС Віші зіткнулися з двома FAFL Lysanders поблизу Лібревіля. Обидва літаки були пошкоджені, проте повернулися на базу. Через два дні перші льотчики FAFL були збиті і потрапили в полон. Через два дні після цього Лібревіль був захоплений військами Вільної Франції, тому літаки FAFL тепер могли діяти з авіабази, яку кілька днів тому використовували їхні супротивники. Французи вважали бойові дії «громадянською війною», в якій перемагала Вільна Франція, оскільки тепер Лібревіль приєднався до справи Голліста. Це був би єдиний випадок, коли протиборчі угруповання на території ЗЕД боролися б між собою відкрито.

Філіп де Отеклок, більш відомий під своїм французьким ім'ям «Леклер», пізніше став одним із найвідоміших генералів французької армії в історії та мав сильні амбіції в Північній Африці. Але він часто виявляв повне нерозуміння того, що насправді можуть робити ВПС. Коли він хотів бомбардувати контрольований італійцями аеродром в Куфрі в Лівії, йому по суті сказали, що ескадрильї не можуть виконати таку важливу місію, особливо враховуючи відсутність у них досвіду навігації над величезною пустельною територією. Реакція Леклерка, заснована на його люті через відсутність підтримки з повітря під час німецького вторгнення до Франції, була потворною, і відносини між ним і FAFL швидко погіршувалися.

Місія, виконана нещодавно сформованою групою сил Groupe de Bombardement (GRB) 1 (Lorraine), 1941 року, закінчилася катастрофічно 4 лютого 1942 року, коли з чотирьох Бленхеймів, надісланих бомбити Куфру, повернувся лише один — і навіть тоді він через несправність двигуна. (Один з трьох інших літаків не був знайдений до 1959 р.). 27 лютого вільні французи зайняли аеродром Куфра, а через два дні ворожий гарнізон здався. Леклерк, зі свого боку, все ще вважав авіацію свого роду придатком, настільки незначного значення, що воно могло взагалі не підтримувати сухопутні війська.

Після падіння Франції в 1940 році французькі льотчики були сповнені рішучості продовжувати боротьбу з нацистською Німеччиною. Деякі приєдналися до RAF, тоді як інші приєдналися до FAFL. Ті, хто приєднався до RAF, воювали в збройних силах іноземної держави і технічно порушували французьке цивільне законодавство. Їх могли вважати найманцями чи , або звинувачувати в дезертирстві у військовому суді. 15 квітня 1941 року де Голль оприлюднив офіційну декларацію, в якій просив, щоб французькі громадяни в RAF були зобов'язані подавати заявки на повторну інкорпорацію в FAFL до 25 квітня 1941 року. Будь-який персонал, який здійснює передачу, буде звільнений від будь-яких неправомірних дій. Не весь французький персонал виконав це рішення. Деякі, хто залишив Сирію та Ліван, спеціально зробили це, щоб приєднатися до RAF, і виступили проти де Голля. RAF розглядали надання британським громадянствам цим чоловікам, щоб не відчужувати їх. Хоча FAFL, безумовно, мав певну кількість екіпажу (декілька з яких прилетіли до союзників), він був ослаблений відсутністю наземного екіпажу та браком запасних частин для їхніх машин французького виробництва. У той час як весь екіпаж GRB 1 був французьким, наземний екіпаж спочатку був британським. Прибуття на Близький Схід колишнього наземного екіпажу Aéronavale з Таїті в липні 1941 року розглядалося як поштовх для обслуговування персоналу FAFL.

Група Bretagne була сформована 1 січня 1942 року з певними цілями: літаки американського виробництва Меріленд виконуватимуть розвідувальні місії на дальні дистанції, місії близької підтримки Lysanders та місії зв'язку та транспортування Potez. Але лише 3 березня були здійснені перші оперативні місії з Уйг-ель-Кебір, який був захоплений лише напередодні. Однак наступного дня «Лісандр» розбився при посадці, поранивши пілота, якого довелося евакуювати до лікарні. 7 березня FAFL досяг певного успіху, коли деякі Лісандри успішно знищили три ворожі літаки на землі в Ум-ель-Аранель; одного з них переслідував італійський винищувач, але йому вдалося повернутися на базу, хоча й отримавши значні пошкодження.

Більшу частину 1942 року Groupe Bretagne зосереджувалася здебільшого на зв'язкових та навчальних польотах, але наприкінці осені Леклерк хотів розраховувати на те, що FAFL підтримає наземний наступ проти італійців після перемоги 8-ї британської армії проти африканців. Корпус у другій битві при Ель-Аламейні та англо-американському вторгненні в Марокко під час операції «Факел» . Однак відсутність співпраці між генеральним штабом Леклерка, що базується в Алжирі, і союзниками, здавалося, вказує на боротьбу за владу між ним і де Голлем, оскільки останній керував силами Вільної Франції в Лондоні. Хоча літаки FAFL з ескадрильї «Ренн» групи Bretagne справді воювали з італійськими військами наприкінці 1942 та на початку 1943 року, проблеми як зі зброєю, так і з самими літаками (переважно проблеми з двигуном, що призводили до вимушеної посадки) переслідували зусилля екіпажі. 23 січня 1943 року стало свідком падіння Триполі — і закінчення повітряної війни для Групи.

Англо-американська висадка в Північній Африці в листопаді 1942 року стала відправною точкою для відродження французьких ВПС завдяки зобов'язанням президента США Франкліна Д. Рузвельта, французькі повітряні сили почали отримувати літаки американського виробництва, щоб поповнити свої ескадрильї. GCII/5 був першим організованим підрозділом, який спочатку складався з однієї ескадрильї винищувачів P-40 Tomahawk, придбаних у ВПС Сполучених Штатів через зв'язки з під час Першої світової війни. Діяв з передової бази в Теліфт, Туніс дві ескадрильї GCII/5 воювали разом з американськими підрозділами, очищаючи Північну Африку від сил Осі в 1943 році.

1 липня 1943 року базований в Алжирі генеральний штаб Armée de l'Air (який отримав накази від де Голля і генерала Жіро) і генеральний штаб FAFL були об'єднані і передані під командування генерала Буска. Він провів реорганізацію ВПС Франції, включивши всі елементи колишньої французької армії Віші в Північній Африці та FAFL. Ці сили включали близько двадцяти різних груп, оснащених в більшості літаками Dewoitine D.520, LeO 45, бомбардувальниками Glenn Martin, літаками-розвідниками Bloch MB.175, а також різноманітними транспортними Amiots, Farmans і Potez 540.

Одна ескадрилья, дві особи: GC 2/7 (No.326 «Nice» Squadron) (1943—1945)

image
GC II/5 отримує P-40F колишніх ВВС США в Касабланці, 9 січня 1943 року.
image
Вільний французький наземний екіпаж працює над радіальним двигуном Bristol Mercury XV на бомбардувальнику Bristol Blenheim Mk.IV на аеродромі в Північній Африці.

Загалом під парасолькою союзників (не тільки в Північній Африці, а й на Сицилії та Корсиці) було дев'ять винищувальних груп FAFL, три з яких були винищувачами ескадрильї RAF, а саме № 326 (Ніца). Ескадрильї № 327 (Корс) і № 328 (Прованс), а також інші підрозділи, названі на честь регіонів столичної Франції: Руссільон, Шампань, Наварра, Лафайєт, Дофіне та Арденни. Так само було шість бомбардувальних груп (Бретань, Марок, Гасконь, Бургунь, Сенегаль і Франш-Конте), одна розвідувальна група (Бельфор) і одна транспортна група (Анжу).

Після розпуску французької військово-морської авіації Віші, друга ескадрилья бойової винищувальної групи GC II/7 прийняла до своїх лав кількох льотчиків. У березні 1943 року він отримав свій перший британський літак; Винищувачі Supermarine Spitfire Mk.Vb. Коли GC II/7 було розформовано в серпні, ескадрилья отримала два позначення — одне з них було французьким, інше — британським — через те, що до її складу входили як французькі, так і британські пілоти. У той час як британці позначили підрозділ № 326 ескадрильї RAF, французи знали свою ескадрилью як GC 2/7, хоча вона була приєднана до № 345 крила (MACAF). Його першою місією як GC 2/7 була збройна розвідувальна місія 30 квітня 1943 року, під час завершальної фази війни в Північній Африці, до того часу Люфтваффе майже зникло, але наземні зенітні підрозділи все ще залишилися. До 13 травня німці капітулювали в Північній Африці, і GC 2/7 до того часу здійснив 42 вильоти, здійснивши 296 бойових вильотів. 18 червня ескадрилья замінила свій Mk.Vb Spitfires на більш потужний варіант Mk.IX, спочатку створений для боротьби з німецьким Focke-Wulf Fw 190, приклад якого був зарахований до GC 2/7 всього сім днів тому.

У вересні 1943 року GC 2/7 брав участь у звільненні Корсики, стверджуючи, що сім ворожих літаків було знищено, втративши при цьому двох пілотів. 27-го ескадрилья разом із GC 1/3 відзначилася тим, що стала першим підрозділом Armée de l'Air, дислокованим на території Франції, з моменту розпуску французьких військово-повітряних сил Віші в грудні минулого року, коли вони окупували аеродром в Аяччо-Кампо-дель-Оро. Тепер у складі крила № 332, до обов'язків ескадри входило патрулювання над самим островом Корсика, перехоплення німецьких бомбардувальників, що атакували острів, захист конвоїв союзників, що перетинають Середземне море, напади на німецькі судна, що стояли в італійських портах, і з січня 1944 р., супровід бомбардувальників USAAF, які атакують цілі в Італії. З весни 1944 року GC 2/7 брав участь як в обстрілах, так і в пікіруючих атаках проти наземних цілей у прибережних районах західної Італії, а також на острові Ельба, відомому як місце тимчасового вигнання Наполеона в 1814 році до його втечі.

Нарешті, у вересні 1944 року GC 2/7 опинився в самій столичній Франції і був призначений для тих самих місій, які він виконував над Італією. Однак його командир, капітан Жорж Валентин, був збитий зі зброї над Діжоном, а інший, капітан Готьє, був також збитий через тиждень, тільки йому вдалося дістатися до Швейцарії, звідки, будучи інтернованим, «втік», щоб знову приєднатися до свого підрозділу. Коли лінія фронту просувалася на схід до території Рейху, GC 2/7 вирушив у Люксей, звідки місії, здійснені на початку жовтня, призвели до підтвердження знищення чотирьох ворожих літаків, а ще один вважався «ймовірним». Напередодні Різдва GC 2/7 супроводжував бомбардувальники B-26. «Близько 20» ворожих винищувачів атакували формування, і GC 2/7 заявив, що чотири з них були знищені, але французи втратили при цьому одного зі своїх пілотів.

GC 2/7 часто стикався з ворогом, коли союзники просувалися далі в нацистську Німеччину, включаючи 22 березня 1945 року побачивши двох реактивних винищувачів Messerschmitt Me 262, які були занадто швидкими для Spitfires з поршневим двигуном. 14 квітня шістнадцять літаків ескадрильї супроводжували Lockheed F-5, коли вони були перехоплені змішаним формуванням Bf 109 і Fw 190, два з яких отримали пілоти GC 2/7, але один пілот був збитий і став — на той короткий час, який ще мала тривати війна в Європі — полонений. До моменту закінчення війни 8 травня GC 2/7 з моменту свого формування двома роками раніше здійснив трохи понад 7900 бойових вильотів.

Червона зірка: полк «Нормандія-Неман»

Через шість місяців після того, як німці вторглися в СРСР, переговори, які були спрямовані на тіснішу співпрацю між Вільною Францією та Радянським Союзом, призвели до спеціального створення ескадрильї, початкове ядро з дванадцяти льотчиків-винищувачів було відправлено на схід. Groupe de Chasse GC 3 Normandie була офіційно оприлюднена де Голлем 1 вересня 1942 року під командуванням Пулікена. Механіки, льотчики та техніка були перевезені залізницею та повітрям через Тегеран до Баку (нині столиця Азербайджану). Період навчання на Як-7 Яковлєва завершився до середини лютого 1943 року, коли комендант Жан Туласне прийняв командування групою, яка остаточно вирушила на фронт 22 березня 1943 року.

Перший похід GC 3, оснащений винищувачем Як-1, тривав до 5 жовтня і охопив територію Росії між Полотняні-Заводом і Слободою/Моностирчиною. Після початкової повітряної перемоги над Fw 190, 5 квітня підсумок різко зріс, і ескадрилья стала центром радянської пропаганди, настільки, що генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель (який був страчений у 1946 році після Нюрнберзького процесу) постановив, що будь-який захоплений французький пілот буде страчений.

Трагедія спіткала ескадрилью, коли 17 липня було повідомлено, що Туласне пропав безвісти після бою, коли командування вимагало коменданта . Незважаючи на втрату, GC 3 почав отримувати багато цитат і відзнак радянських одиниць, а також французьких. 11 жовтня де Голль надав групі титул Compagnon de la Liberation. До моменту перебазування GC 3 в Тулу 6 листопада 1943 року, в групі залишилося лише шість льотчиків, які здобули 72 повітряні перемоги з моменту вступу в бойові дії.

1944 рік став свідком розширення групи до полку, до лав якої приєднався четверта ескадрилья. Після завершення навчання в Тулі на більш досконалих винищувачах Як-9Д новий полк повернувся на лінію фронту для своєї другої кампанії. Це тривало до 27 листопада і охопило територію між Дубровкою (у СРСР) і Гросс-Кальвайтхен (у Східній Пруссії, Німеччина). Саме під час цієї кампанії Йосип Сталін дозволив полку назвати себе Нормандією-Неманом на знак визнання його участі в боях за визволення річки з такою назвою. 16 жовтня, у перший день нового наступу на Східну Пруссію, східну частину території Рейху, льотчики полку без втрат знищили 29 ворожих літаків. До наступного місяця сам полк базувався на території Рейху. До кінця року Пуяда було звільнено від командування полком, і він разом з іншими ветеранами-пілотами повернувся до Франції.

14 січня 1945 року полк «Нормандія-Неман» розпочав свою третю кампанію (від Допенена до Хайлігенбайля), зосереджуючись у східнопрусській частині Німецького Рейху, доки перемога на сході не була офіційно оголошена 9 травня, наступного дня після Дня Перемоги в Європі. На той день полк збив 273 ворожі літаки і отримав багато нагород і нагород. Сталін висловив свою вдячність полку, запропонувавши військові Як-3 Франції, куди 20 червня 1945 року льотчики повернулися на зустріч героям у Парижі.

Таким чином, полк став єдиною військово-повітряною групою із західноєвропейської країни (за винятком короткого втручання при введенні Hawker Hurricanes до Росії), яка брала участь у війні на Східному фронті. Його прапор мав свідчення бойового досвіду з такими назвами, як: Брянськ, Орел, Ієльня, Смоленськ, Кенігсберг (згодом рядянські перейменували Калінінград) і Піллау. Він отримав такі нагороди: від Франції, кавалер Почесного легіону, Круа де ла Визволення, Воєнна медаль, Круа де Герр з шістьма пальмами; від СРСР отримав орден Червоного Прапора та Олександра Невського з одинадцятьма цитатами між двома орденами.

Літаки держав Осі, захоплені силами Вільної Франції

Літак ВПС Вільної Франції

  • image
    FAFL Spitfire (GC Ile de France/No. 341 Squadron RAF) в Паризькому музеї Le Bourget.
  • image
    Французький Як-3 з GC Normandie-Niemen.
  • image
    Французький Dewoitine D.520.
  • image
    Французький P-47D Thunderbolt (GC II/5 LaFayette).
  • image
    GB II/20 Bretagne Martin B-26 Marauder.
  • image
    Morane-Saulnier M.S.406 FAFL GC II/5 LaFayette.

Пілоти

Див. також

Джерела

  • Ehrengardt, Christian-Jacques (2000), La Croix de Lorraine sur le Tchad: les Lysander de la France Libre, у виданні Aéro-Journal № 13 (червень–липень 2000), Aéro-Editions SARL, Fleurance, pp. 4–16 (друковане видання французькою мовою)
  • Ehrengardt, Christian-Jacques (2003), Le GC II/7 (2ème partie 1940—1945): GC 2/7 Nice (No.326 Squadron), у виданні Aéro-Journal № 32 (серпень–вересень 2003), Aéro- Видання SARL, Fleurance, pp. 66–70 (друковане видання французькою мовою)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Povitryani sili Vilnoyi Franciyi fr Forces Aeriennes Francaises Libres FAFL buli povitryanim pidrozdilom Vilnoyi Franciyi stvorenoyi Sharlem de Gollem u 1940 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Poznachennya perestalo isnuvati v 1943 roci koli vijska Vilnoyi Franciyi zlilisya z vijskami Odnak cya nazva vse she bula u zagalnomu vzhivanni do v 1944 roci koli voni stali Francuzkoyu povitryanoyu armiyeyu komanduvav nimi z 1941 po 1944 rik a potim zalishivsya komanduvati Povitryanoyu armiyeyu Free French Air ForcesNa sluzhbi17 chervnya 1940 8 travnya 1945KrayinaFranciyaTipPovitryani siliRolPovitryana vijnaChiselnist900 1941 r GasloForces Aeriennes Francaises LibresVijni bitviDruga svitova vijnaMediafajli na Vikishovishi Francuzkij Dewoitine D 520Francuzka Pivnichna Afrika 1940 1943 17 chervnya 1940 roku za p yat dniv do pidpisannya franko nimeckogo peremir ya pershij vihid 10 lotchikiv viletiv z aeroportu Bordo Merinyak do Angliyi Inshi zgurtuvalisya do generala Sharlya de Gollya z Franciyi ta francuzkoyi Pivnichnoyi Afriki v period z chervnya 1940 po listopad 1942 roku Takozh buv stvorenij kontingent dobrovolciv z pivdennoamerikanskih krayin takih yak Urugvaj Argentina ta Chili oskilki tam osobisto nabiralisya chinovniki Vilnoyi Franciyi Z chiselnosti 500 u lipni 1940 roku ryadi FAFL zrosli do 900 do 1941 roku vklyuchayuchi 200 lotchikiv Vsogo 276 z cih listivok buli rozmisheni v Angliyi a 604 buli rozmisheni na zakordonnih teatrah operacij Lito 1940 general de Gollya po imeni todishnogo polkovnika yak golovnokomanduvach v golovnomu FAFL Na moment priznachennya Valin buv u francuzkij vijskovij misiyi v Rio de Zhanejro Braziliya i vin povinen buv zavershiti svoye priznachennya tam do lyutogo 1941 roku Jomu znadobilosya 45 dniv shob distatisya do Londona shob pobachiti de Gollya i lishe 9 lipnya Valin oficijno vstupiv na posadu perejshovshi na posadu timchasovogo komanduvacha admirala Hrest Lotaringiyi buv simvolom prijnyatim dlya sil Vilnoyi Franciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Prapor Vilnoyi Franciyi 1940 1944 Po suti ce buv trikolor uvinchanij Lotarinzkim hrestom poseredini na bilij chastini Bagato litakiv FAFL yaki pracyuvali u Francuzkij ekvatorialnij ta Zahidnij Africi mizh 1940 i 1943 rokami mali cyu konstrukciyu hresta Soldatska knizhka lotchika vilnih francuzkih VPS chilijskogo pohodzhennya Odin iz bagatoh hto priyednavsya do zakliku generala de Gollya z francuzkih kolonij i Pivdennoyi Ameriki Usi litaki FAFL buli identifikovani inakshe nizh litaki francuzkih VPS Vishi yaki prodovzhuvali vikoristovuvati dovoyennij trikolirnij roundel Shob vidrizniti yihnyu virnist vid virnosti Vishi Franciyi hrest Lotaringiyi hrest iz dvoma paralelnimi gorizontalnimi ramenami prichomu nizhnye pleche trohi dovshe za verhnye buv simvolom Vilnoyi Franciyi obranim Sharlem de Gollem Hrest mozhna pobachiti v odnih i tih zhe miscyah na FAFL litakiv de OZ buli na vsih francuzkih vijskovih litakiv tobto na fyuzelyazhi i verhnij i nizhnij poverhnyah kril FAFL buv sformovanij z odnogo zmishanogo pidrozdilu v 29 serpnya 1940 roku pid komanduvannyam majora Odniyeyu z jogo pershih zavdan bulo sprobuvati perekonati general gubernatoriv kolonij u Francuzkij Zahidnij Africi ne pidkoryatisya nakazam uryadu Vishi a natomist priyednatisya do Vilnoyi Franciyi v yih borotbi proti derzhav Osi Operaciya Zagroza bula planom soyuznikiv shob abo perekonati Dakar priyednatisya do spravi soyuznikiv abo zahopiti jogo siloyu De Goll vvazhav sho ce mozhlivo Sered pidrozdiliv yaki brali uchast bula neshodavno sformovana grupa z nazvoyu Groupe de Combat Mixte GMC 1 pid kodovoyu nazvoyu Jam sho skladayetsya z chotiroh eskadrilij sho skladayutsya z bombarduvalnikiv Bristol Blenheim i litakiv zv yazku sposterezhennya Odnak bitva za Dakar bula nevdaloyu Port zalishivsya v rukah Vishi poslanci FAFL buli areshtovani ta uv yazneni v Dakari vladoyu Vishi a reputaciya de Gollya bula poshkodzhena Odnak francuzki vijska v Kameruni ta Chadi u Francuzkij Ekvatorialnij Africi zgurtuvalisya dlya gollistskoyi spravi Tri zagoni vijskovo povitryanih sil Franciyi sho bazuyutsya u Fort Lami zaraz Ndzhamena v Chadi Duala v Kameruni ta Puent Nuar u Kongo keruyuchi zmishanoyu misiyeyu litakiv Potez i Bloch yaki stali chastinoyu FAFL Ale Gabon zalishavsya virnim Vishi tomu v seredini kinci zhovtnya 1940 roku eskadrilyi FAFL virushili na misiyi fotorozvidki ta rozkidannya listivok Pershij bij mizh Vishi ta FAFL vidbuvsya 6 listopada 1940 roku koli dva litaki VPS Vishi zitknulisya z dvoma FAFL Lysanders poblizu Librevilya Obidva litaki buli poshkodzheni prote povernulisya na bazu Cherez dva dni pershi lotchiki FAFL buli zbiti i potrapili v polon Cherez dva dni pislya cogo Librevil buv zahoplenij vijskami Vilnoyi Franciyi tomu litaki FAFL teper mogli diyati z aviabazi yaku kilka dniv tomu vikoristovuvali yihni suprotivniki Francuzi vvazhali bojovi diyi gromadyanskoyu vijnoyu v yakij peremagala Vilna Franciya oskilki teper Librevil priyednavsya do spravi Gollista Ce buv bi yedinij vipadok koli protiborchi ugrupovannya na teritoriyi ZED borolisya b mizh soboyu vidkrito Filip de Oteklok bilsh vidomij pid svoyim francuzkim im yam Lekler piznishe stav odnim iz najvidomishih generaliv francuzkoyi armiyi v istoriyi ta mav silni ambiciyi v Pivnichnij Africi Ale vin chasto viyavlyav povne nerozuminnya togo sho naspravdi mozhut robiti VPS Koli vin hotiv bombarduvati kontrolovanij italijcyami aerodrom v Kufri v Liviyi jomu po suti skazali sho eskadrilyi ne mozhut vikonati taku vazhlivu misiyu osoblivo vrahovuyuchi vidsutnist u nih dosvidu navigaciyi nad velicheznoyu pustelnoyu teritoriyeyu Reakciya Leklerka zasnovana na jogo lyuti cherez vidsutnist pidtrimki z povitrya pid chas nimeckogo vtorgnennya do Franciyi bula potvornoyu i vidnosini mizh nim i FAFL shvidko pogirshuvalisya Misiya vikonana neshodavno sformovanoyu grupoyu sil Groupe de Bombardement GRB 1 Lorraine 1941 roku zakinchilasya katastrofichno 4 lyutogo 1942 roku koli z chotiroh Blenhejmiv nadislanih bombiti Kufru povernuvsya lishe odin i navit todi vin cherez nespravnist dviguna Odin z troh inshih litakiv ne buv znajdenij do 1959 r 27 lyutogo vilni francuzi zajnyali aerodrom Kufra a cherez dva dni vorozhij garnizon zdavsya Leklerk zi svogo boku vse she vvazhav aviaciyu svogo rodu pridatkom nastilki neznachnogo znachennya sho vono moglo vzagali ne pidtrimuvati suhoputni vijska Pislya padinnya Franciyi v 1940 roci francuzki lotchiki buli spovneni rishuchosti prodovzhuvati borotbu z nacistskoyu Nimechchinoyu Deyaki priyednalisya do RAF todi yak inshi priyednalisya do FAFL Ti hto priyednavsya do RAF voyuvali v zbrojnih silah inozemnoyi derzhavi i tehnichno porushuvali francuzke civilne zakonodavstvo Yih mogli vvazhati najmancyami chi abo zvinuvachuvati v dezertirstvi u vijskovomu sudi 15 kvitnya 1941 roku de Goll oprilyudniv oficijnu deklaraciyu v yakij prosiv shob francuzki gromadyani v RAF buli zobov yazani podavati zayavki na povtornu inkorporaciyu v FAFL do 25 kvitnya 1941 roku Bud yakij personal yakij zdijsnyuye peredachu bude zvilnenij vid bud yakih nepravomirnih dij Ne ves francuzkij personal vikonav ce rishennya Deyaki hto zalishiv Siriyu ta Livan specialno zrobili ce shob priyednatisya do RAF i vistupili proti de Gollya RAF rozglyadali nadannya britanskim gromadyanstvam cim cholovikam shob ne vidchuzhuvati yih Hocha FAFL bezumovno mav pevnu kilkist ekipazhu dekilka z yakih priletili do soyuznikiv vin buv oslablenij vidsutnistyu nazemnogo ekipazhu ta brakom zapasnih chastin dlya yihnih mashin francuzkogo virobnictva U toj chas yak ves ekipazh GRB 1 buv francuzkim nazemnij ekipazh spochatku buv britanskim Pributtya na Blizkij Shid kolishnogo nazemnogo ekipazhu Aeronavale z Tayiti v lipni 1941 roku rozglyadalosya yak poshtovh dlya obslugovuvannya personalu FAFL Grupa Bretagne bula sformovana 1 sichnya 1942 roku z pevnimi cilyami litaki amerikanskogo virobnictva Merilend vikonuvatimut rozviduvalni misiyi na dalni distanciyi misiyi blizkoyi pidtrimki Lysanders ta misiyi zv yazku ta transportuvannya Potez Ale lishe 3 bereznya buli zdijsneni pershi operativni misiyi z Ujg el Kebir yakij buv zahoplenij lishe naperedodni Odnak nastupnogo dnya Lisandr rozbivsya pri posadci poranivshi pilota yakogo dovelosya evakuyuvati do likarni 7 bereznya FAFL dosyag pevnogo uspihu koli deyaki Lisandri uspishno znishili tri vorozhi litaki na zemli v Um el Aranel odnogo z nih peresliduvav italijskij vinishuvach ale jomu vdalosya povernutisya na bazu hocha j otrimavshi znachni poshkodzhennya Bilshu chastinu 1942 roku Groupe Bretagne zoseredzhuvalasya zdebilshogo na zv yazkovih ta navchalnih polotah ale naprikinci oseni Leklerk hotiv rozrahovuvati na te sho FAFL pidtrimaye nazemnij nastup proti italijciv pislya peremogi 8 yi britanskoyi armiyi proti afrikanciv Korpus u drugij bitvi pri El Alamejni ta anglo amerikanskomu vtorgnenni v Marokko pid chas operaciyi Fakel Odnak vidsutnist spivpraci mizh generalnim shtabom Leklerka sho bazuyetsya v Alzhiri i soyuznikami zdavalosya vkazuye na borotbu za vladu mizh nim i de Gollem oskilki ostannij keruvav silami Vilnoyi Franciyi v Londoni Hocha litaki FAFL z eskadrilyi Renn grupi Bretagne spravdi voyuvali z italijskimi vijskami naprikinci 1942 ta na pochatku 1943 roku problemi yak zi zbroyeyu tak i z samimi litakami perevazhno problemi z dvigunom sho prizvodili do vimushenoyi posadki peresliduvali zusillya ekipazhi 23 sichnya 1943 roku stalo svidkom padinnya Tripoli i zakinchennya povitryanoyi vijni dlya Grupi Anglo amerikanska visadka v Pivnichnij Africi v listopadi 1942 roku stala vidpravnoyu tochkoyu dlya vidrodzhennya francuzkih VPS zavdyaki zobov yazannyam prezidenta SShA Franklina D Ruzvelta francuzki povitryani sili pochali otrimuvati litaki amerikanskogo virobnictva shob popovniti svoyi eskadrilyi GCII 5 buv pershim organizovanim pidrozdilom yakij spochatku skladavsya z odniyeyi eskadrilyi vinishuvachiv P 40 Tomahawk pridbanih u VPS Spoluchenih Shtativ cherez zv yazki z pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Diyav z peredovoyi bazi v Telift Tunis dvi eskadrilyi GCII 5 voyuvali razom z amerikanskimi pidrozdilami ochishayuchi Pivnichnu Afriku vid sil Osi v 1943 roci 1 lipnya 1943 roku bazovanij v Alzhiri generalnij shtab Armee de l Air yakij otrimav nakazi vid de Gollya i generala Zhiro i generalnij shtab FAFL buli ob yednani i peredani pid komanduvannya generala Buska Vin proviv reorganizaciyu VPS Franciyi vklyuchivshi vsi elementi kolishnoyi francuzkoyi armiyi Vishi v Pivnichnij Africi ta FAFL Ci sili vklyuchali blizko dvadcyati riznih grup osnashenih v bilshosti litakami Dewoitine D 520 LeO 45 bombarduvalnikami Glenn Martin litakami rozvidnikami Bloch MB 175 a takozh riznomanitnimi transportnimi Amiots Farmans i Potez 540 Odna eskadrilya dvi osobi GC 2 7 No 326 Nice Squadron 1943 1945 GC II 5 otrimuye P 40F kolishnih VVS SShA v Kasablanci 9 sichnya 1943 roku Vilnij francuzkij nazemnij ekipazh pracyuye nad radialnim dvigunom Bristol Mercury XV na bombarduvalniku Bristol Blenheim Mk IV na aerodromi v Pivnichnij Africi Zagalom pid parasolkoyu soyuznikiv ne tilki v Pivnichnij Africi a j na Siciliyi ta Korsici bulo dev yat vinishuvalnih grup FAFL tri z yakih buli vinishuvachami eskadrilyi RAF a same 326 Nica Eskadrilyi 327 Kors i 328 Provans a takozh inshi pidrozdili nazvani na chest regioniv stolichnoyi Franciyi Russilon Shampan Navarra Lafajyet Dofine ta Ardenni Tak samo bulo shist bombarduvalnih grup Bretan Marok Gaskon Burgun Senegal i Fransh Konte odna rozviduvalna grupa Belfor i odna transportna grupa Anzhu Pislya rozpusku francuzkoyi vijskovo morskoyi aviaciyi Vishi druga eskadrilya bojovoyi vinishuvalnoyi grupi GC II 7 prijnyala do svoyih lav kilkoh lotchikiv U berezni 1943 roku vin otrimav svij pershij britanskij litak Vinishuvachi Supermarine Spitfire Mk Vb Koli GC II 7 bulo rozformovano v serpni eskadrilya otrimala dva poznachennya odne z nih bulo francuzkim inshe britanskim cherez te sho do yiyi skladu vhodili yak francuzki tak i britanski piloti U toj chas yak britanci poznachili pidrozdil 326 eskadrilyi RAF francuzi znali svoyu eskadrilyu yak GC 2 7 hocha vona bula priyednana do 345 krila MACAF Jogo pershoyu misiyeyu yak GC 2 7 bula zbrojna rozviduvalna misiya 30 kvitnya 1943 roku pid chas zavershalnoyi fazi vijni v Pivnichnij Africi do togo chasu Lyuftvaffe majzhe zniklo ale nazemni zenitni pidrozdili vse she zalishilisya Do 13 travnya nimci kapitulyuvali v Pivnichnij Africi i GC 2 7 do togo chasu zdijsniv 42 viloti zdijsnivshi 296 bojovih vilotiv 18 chervnya eskadrilya zaminila svij Mk Vb Spitfires na bilsh potuzhnij variant Mk IX spochatku stvorenij dlya borotbi z nimeckim Focke Wulf Fw 190 priklad yakogo buv zarahovanij do GC 2 7 vsogo sim dniv tomu U veresni 1943 roku GC 2 7 brav uchast u zvilnenni Korsiki stverdzhuyuchi sho sim vorozhih litakiv bulo znisheno vtrativshi pri comu dvoh pilotiv 27 go eskadrilya razom iz GC 1 3 vidznachilasya tim sho stala pershim pidrozdilom Armee de l Air dislokovanim na teritoriyi Franciyi z momentu rozpusku francuzkih vijskovo povitryanih sil Vishi v grudni minulogo roku koli voni okupuvali aerodrom v Ayachcho Kampo del Oro Teper u skladi krila 332 do obov yazkiv eskadri vhodilo patrulyuvannya nad samim ostrovom Korsika perehoplennya nimeckih bombarduvalnikiv sho atakuvali ostriv zahist konvoyiv soyuznikiv sho peretinayut Seredzemne more napadi na nimecki sudna sho stoyali v italijskih portah i z sichnya 1944 r suprovid bombarduvalnikiv USAAF yaki atakuyut cili v Italiyi Z vesni 1944 roku GC 2 7 brav uchast yak v obstrilah tak i v pikiruyuchih atakah proti nazemnih cilej u priberezhnih rajonah zahidnoyi Italiyi a takozh na ostrovi Elba vidomomu yak misce timchasovogo vignannya Napoleona v 1814 roci do jogo vtechi Nareshti u veresni 1944 roku GC 2 7 opinivsya v samij stolichnij Franciyi i buv priznachenij dlya tih samih misij yaki vin vikonuvav nad Italiyeyu Odnak jogo komandir kapitan Zhorzh Valentin buv zbitij zi zbroyi nad Dizhonom a inshij kapitan Gotye buv takozh zbitij cherez tizhden tilki jomu vdalosya distatisya do Shvejcariyi zvidki buduchi internovanim vtik shob znovu priyednatisya do svogo pidrozdilu Koli liniya frontu prosuvalasya na shid do teritoriyi Rejhu GC 2 7 virushiv u Lyuksej zvidki misiyi zdijsneni na pochatku zhovtnya prizveli do pidtverdzhennya znishennya chotiroh vorozhih litakiv a she odin vvazhavsya jmovirnim Naperedodni Rizdva GC 2 7 suprovodzhuvav bombarduvalniki B 26 Blizko 20 vorozhih vinishuvachiv atakuvali formuvannya i GC 2 7 zayaviv sho chotiri z nih buli znisheni ale francuzi vtratili pri comu odnogo zi svoyih pilotiv GC 2 7 chasto stikavsya z vorogom koli soyuzniki prosuvalisya dali v nacistsku Nimechchinu vklyuchayuchi 22 bereznya 1945 roku pobachivshi dvoh reaktivnih vinishuvachiv Messerschmitt Me 262 yaki buli zanadto shvidkimi dlya Spitfires z porshnevim dvigunom 14 kvitnya shistnadcyat litakiv eskadrilyi suprovodzhuvali Lockheed F 5 koli voni buli perehopleni zmishanim formuvannyam Bf 109 i Fw 190 dva z yakih otrimali piloti GC 2 7 ale odin pilot buv zbitij i stav na toj korotkij chas yakij she mala trivati vijna v Yevropi polonenij Do momentu zakinchennya vijni 8 travnya GC 2 7 z momentu svogo formuvannya dvoma rokami ranishe zdijsniv trohi ponad 7900 bojovih vilotiv Chervona zirka polk Normandiya Neman Cherez shist misyaciv pislya togo yak nimci vtorglisya v SRSR peregovori yaki buli spryamovani na tisnishu spivpracyu mizh Vilnoyu Franciyeyu ta Radyanskim Soyuzom prizveli do specialnogo stvorennya eskadrilyi pochatkove yadro z dvanadcyati lotchikiv vinishuvachiv bulo vidpravleno na shid Groupe de Chasse GC 3 Normandie bula oficijno oprilyudnena de Gollem 1 veresnya 1942 roku pid komanduvannyam Pulikena Mehaniki lotchiki ta tehnika buli perevezeni zalizniceyu ta povitryam cherez Tegeran do Baku nini stolicya Azerbajdzhanu Period navchannya na Yak 7 Yakovlyeva zavershivsya do seredini lyutogo 1943 roku koli komendant Zhan Tulasne prijnyav komanduvannya grupoyu yaka ostatochno virushila na front 22 bereznya 1943 roku Pershij pohid GC 3 osnashenij vinishuvachem Yak 1 trivav do 5 zhovtnya i ohopiv teritoriyu Rosiyi mizh Polotnyani Zavodom i Slobodoyu Monostirchinoyu Pislya pochatkovoyi povitryanoyi peremogi nad Fw 190 5 kvitnya pidsumok rizko zris i eskadrilya stala centrom radyanskoyi propagandi nastilki sho general feldmarshal Vilgelm Kejtel yakij buv strachenij u 1946 roci pislya Nyurnberzkogo procesu postanoviv sho bud yakij zahoplenij francuzkij pilot bude strachenij Tragediya spitkala eskadrilyu koli 17 lipnya bulo povidomleno sho Tulasne propav bezvisti pislya boyu koli komanduvannya vimagalo komendanta Nezvazhayuchi na vtratu GC 3 pochav otrimuvati bagato citat i vidznak radyanskih odinic a takozh francuzkih 11 zhovtnya de Goll nadav grupi titul Compagnon de la Liberation Do momentu perebazuvannya GC 3 v Tulu 6 listopada 1943 roku v grupi zalishilosya lishe shist lotchikiv yaki zdobuli 72 povitryani peremogi z momentu vstupu v bojovi diyi 1944 rik stav svidkom rozshirennya grupi do polku do lav yakoyi priyednavsya chetverta eskadrilya Pislya zavershennya navchannya v Tuli na bilsh doskonalih vinishuvachah Yak 9D novij polk povernuvsya na liniyu frontu dlya svoyeyi drugoyi kampaniyi Ce trivalo do 27 listopada i ohopilo teritoriyu mizh Dubrovkoyu u SRSR i Gross Kalvajthen u Shidnij Prussiyi Nimechchina Same pid chas ciyeyi kampaniyi Josip Stalin dozvoliv polku nazvati sebe Normandiyeyu Nemanom na znak viznannya jogo uchasti v boyah za vizvolennya richki z takoyu nazvoyu 16 zhovtnya u pershij den novogo nastupu na Shidnu Prussiyu shidnu chastinu teritoriyi Rejhu lotchiki polku bez vtrat znishili 29 vorozhih litakiv Do nastupnogo misyacya sam polk bazuvavsya na teritoriyi Rejhu Do kincya roku Puyada bulo zvilneno vid komanduvannya polkom i vin razom z inshimi veteranami pilotami povernuvsya do Franciyi 14 sichnya 1945 roku polk Normandiya Neman rozpochav svoyu tretyu kampaniyu vid Dopenena do Hajligenbajlya zoseredzhuyuchis u shidnoprusskij chastini Nimeckogo Rejhu doki peremoga na shodi ne bula oficijno ogoloshena 9 travnya nastupnogo dnya pislya Dnya Peremogi v Yevropi Na toj den polk zbiv 273 vorozhi litaki i otrimav bagato nagorod i nagorod Stalin visloviv svoyu vdyachnist polku zaproponuvavshi vijskovi Yak 3 Franciyi kudi 20 chervnya 1945 roku lotchiki povernulisya na zustrich geroyam u Parizhi Takim chinom polk stav yedinoyu vijskovo povitryanoyu grupoyu iz zahidnoyevropejskoyi krayini za vinyatkom korotkogo vtruchannya pri vvedenni Hawker Hurricanes do Rosiyi yaka brala uchast u vijni na Shidnomu fronti Jogo prapor mav svidchennya bojovogo dosvidu z takimi nazvami yak Bryansk Orel Iyelnya Smolensk Kenigsberg zgodom ryadyanski perejmenuvali Kaliningrad i Pillau Vin otrimav taki nagorodi vid Franciyi kavaler Pochesnogo legionu Krua de la Vizvolennya Voyenna medal Krua de Gerr z shistma palmami vid SRSR otrimav orden Chervonogo Prapora ta Oleksandra Nevskogo z odinadcyatma citatami mizh dvoma ordenami Litaki derzhav Osi zahopleni silami Vilnoyi FranciyiCANT Z 1007bis Alcione Heinkel He 177 Junkers Ju 88Litak VPS Vilnoyi FranciyiAirspeed Oxford Mk II navchalnij Amiot 143M bombarduvalnik Avro Anson navchalnij patrulnij VIP transport Avro York zv yazok navchalnij Vinishuvach Bell P 39D Airacobra Vinishuvach Bell P 63A Kingcobra Bloch MB 131 bombarduvalnik Bloch MB 174 rozvidka Bloch MB 175 bombarduvalnik Boeing B 17 Flying Fortress transport Legkij bombarduvalnik Bristol Blenheim Mk IV amp Mk V zv yazok zv yazok transport zv yazok transport vinishuvach zv yazok Zvedenij patrulnij bombarduvalnik PBY Catalina transport Vinishuvach Curtiss Hawk 75 Vinishuvach Curtiss P 40E F N zv yazok de Havilland DH 82 Tiger Moth navchalnij Vinishuvach Dewoitine D 520 Pikiruyuchij bombarduvalnik Douglas A 24 SBD Serednij bombarduvalnik Douglas DB 7 Serednij bombarduvalnik Duglas Boston Bombarduvalnik Farman F 222 BN5 Vazhkij bombarduvalnik Handley Page Halifax Vinishuvach Hawker Hurricane Mk IIC Bombarduvalnik Liore et Olivier LeO 451 Transport Patrulnij bombarduvalnik Lockheed Hudson Fotorozvidka Lockheed F 5A B Lightning Patrulnij bombarduvalnik Lockheed PV 1 Ventura Bombarduvalnik Martin 167 Bombarduvalnik Martin 187 Baltimore Serednij bombarduvalnik Martin B 26B G Marauder navchalnij navchalnij Vinishuvach Morane Saulnier MS406 Pivnichnoamerikanskij navchalnij Pivnichnoamerikanskij serednij bombarduvalnik B 25C H Mitchell Pivnichnoamerikanskij F 6C Mustang fotorozvidka zv yazok sposterezhennya transport Potez 540 transport Potez 63 11 rozvidka transport Vinishuvach bombarduvalnik Republic P 47D Thunderbolt Vinishuvach Supermarine Spitfire LFMk VB i VC Supermarine Walrus gidroplan rozviduvalnik Universalnij zv yazkovij zv yazok navchalnij Pikiruyuchij bombarduvalnik Vultee A 35 Vengeance Variant morskogo patrulya Vickers Wellington zv yazok Vinishuvach Yak 1 i 1M Vinishuvach Yak 3 Vinishuvach Yak 7B Vinishuvach Yak 9 i 9T FAFL Spitfire GC Ile de France No 341 Squadron RAF v Parizkomu muzeyi Le Bourget Francuzkij Yak 3 z GC Normandie Niemen Francuzkij Dewoitine D 520 Francuzkij P 47D Thunderbolt GC II 5 LaFayette GB II 20 Bretagne Martin B 26 Marauder Morane Saulnier M S 406 FAFL GC II 5 LaFayette PilotiMarsel Albert najkrashij as Vilnoyi Franciyi u Zahidnij Yevropi z 33 peremogami Romen Geri Pilot vinishuvacha yakij litav iz francuzkimi VPS Vishi v Pivnichnij Africi P yer Mendes Franciya Antuan de Sent Ekzyuperi lotchik rozvidnik u Pivnichnij Africi pislya 1943 roku Bernar V M Shajdgauer yedinij francuz yakij vtik z nacistskogo taboru dlya v yazniv Ubitij gestapo v berezni 1944 roku Div takozhFrancuzkij opir Povitryani sili Franciyi Vilni francuzki siliDzherelaEhrengardt Christian Jacques 2000 La Croix de Lorraine sur le Tchad les Lysander de la France Libre u vidanni Aero Journal 13 cherven lipen 2000 Aero Editions SARL Fleurance pp 4 16 drukovane vidannya francuzkoyu movoyu Ehrengardt Christian Jacques 2003 Le GC II 7 2eme partie 1940 1945 GC 2 7 Nice No 326 Squadron u vidanni Aero Journal 32 serpen veresen 2003 Aero Vidannya SARL Fleurance pp 66 70 drukovane vidannya francuzkoyu movoyu

Дата публікації:
Топ