Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільні сили Франції (фр. Forces françaises libres) — збройні сили французького патріотичного антинацистського руху «Вільна Франція» часів Другої світової війни.
| Вільні французькі сили | |
|---|---|
 Прапор вільних французьких сил | |
| На службі | 1940—1 серпня 1943 |
| Країна | Франція |
| Належність | Вільна Франція |
| | |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
Вільні французькі сили де-юре були утворені в липні 1940 року. Початкова чисельність цих сил становила 1300 осіб з експедиційного корпусу в Норвегії та Французького легіону. До 8 липня чисельність сил становила 1994 людини (з них 101 офіцер), до 15 серпня вона зросла до 2721 людини (123 офіцера). У складі сил були також авіація і флот: у флоті, яким командував адмірал , налічувалося до 15 липня 882 особи (з них 30 офіцерів); в авіації з 15 по 30 червня з усього складу близько 200 осіб вирушили добровольцями у Велику Британію боротися проти німців, а до кінця року ця цифра зросла до 300 осіб.
Бойове хрещення Вільні французькі сили прийняли під час Сирійсько-Ліванської операції проти французьких колабораціоністів, яка тривала з червня по липень 1941 року. Однак найбільш важливою битвою Вільних французьких сил стала битва при Бір Хакейме, яка проходила в Лівії з 26 травня по 11 червня 1942. Тоді 1-а французька вільна бригада під командуванням генерала Марі-П'єр Кеніга протягом 14 днів захищала шлях на Суец від сил Африканського корпусу Ервіна Роммеля. Незабаром, після прибуття сил 8-ї британської армії на лінії біля Ель-Аламейну франко-британські війська остаточно зупинили натиск Роммеля до Єгипту. В ході битви близько 3700 французів оборонялися проти 40 тисяч німців та італійців, причому у вирішальні моменти французам доводилося діяти без підтримки авіації. Всього Вільні сили зазнали втрат у розмірі 800 убитих або зниклих безвісти.
1 серпня 1943 Вільні французькі сили були реорганізовані: в Африці залишилася Африканська армія під командуванням Анрі Жиро, а на території Європи була сформована Французька армія визволення.
Склад збройних сил
Згідно з даними французького історика Жана-Франсуа Мураччоля, фахівця з історії французького Руху Опору, у Вільних французьких силах служило близько 73300 людей. Цифра заснована на даних, отриманих з літа 1940-го по літо 1943 року. З цих 73300 осіб:
- 50000 несли службу у сухопутних військах;
- 12500 у військово-морському флоті;
- 3200 у повітряних силах;
- 5700 в резерві;
- 1900 у штабах місцевих комітетів за визволення Франції.
За національним складом поділ був наступним: 39300 осіб були французами, 30 тисяч були родом з французьких колоній (переважно франкомовні африканці) та 3800 чоловік за походженням були іноземцями (сюди ж відносять військовослужбовців Іноземного легіону).
Згідно зі звітом від 30 жовтня 1942, в армії налічувалося приблизно 61670 осіб, з них 20200 піхотинців і 20000 солдатів спеціальних військ (переважно ліванців). Станом на травень 1943 року, за даними Жана-Луї Кремье-Бриляка, налічувалося 79600 чоловік у складі сухопутних військ, з них близько 21500 ліванського і сирійського походження, близько 2000 осіб з Північної Палестини і 650 військових з штаб-квартири в Лондоні. За даними Франсуа Броша, члена ради адміністрації Фонду Вільної Франції, налічувалося максимум 53 тисячі солдатів в армії, з яких було близько 32 тисяч жителів колоній (не були громадянами Франції в 1940 році), 16 тисяч французів і близько 5 тисяч іноземців (у тому числі і військовослужбовців іноземного легіону). Зі свого боку, Анрі Экошар, ветеран Вільних французьких сил, нарахував 54500 осіб.
Відомі командувачі
Вищий командний склад
- Жорж Катру, генерал армії (червень 1940)
- Поль Лежентилем, бригадний генерал (1938), генерал дивізії (1941), генерал корпусу (березень 1943)
- , віцеадмірал (жовтень 1939)
- Адольф Сісе, військовий лікар, генерал (1939), генеральний інспектор санітарної служби (липень 1942)
Інші командири
- , капітан 3 рангу (лютий 1940), капітан 2 рангу (липень 1940), капітан 1 рангу (грудень 1941), контр-адмірал (липень 1943), віце-адмірал (грудень 1944)
- , капітан 2 рангу (червень 1940), контр-адмірал (квітень 1942), віце-адмірал (грудень 1945)
- Шарль Бапст
- Поль Бейне
- П'єр Бийот, капітан (грудень 1936), лейтенант-полковник (грудень 1941), полковник (грудень 1942 року), бригадний генерал (вересень 1944)
- Дієго Броссе, лейтенант-полковник (грудень 1940), бригадний генерал (серпень 1943), генерал дивізії (вересень 1944)
- Альфред Казо, лейтенант-полковник (червень 1940), бригадний генерал (жовтень 1941), генерал дивізії (лютий 1945)
- Жорж Шадебек де ла Лавалад
- Філібер Колле, командир (1938), бригадний генерал (серпень 1941 р.), генерал дивізії (листопад 1944)
- П'єр Гарбей, капітан (1938), командир (вересень 1940), лейтенант-полковник (грудень 1941), полковник (червень 1944), бригадний генерал (листопад 1944)
- Філіп Леклерк, капітан (грудень 1944), командир (липень 1940), полковник (листопад 1940), бригадний генерал (серпень 1941-квітень 1942), генерал дивізії (травень 1943), генерал корпусу (травень 1945), посмертно маршал Франції
- Марі-П'єр Кеніг, капітан (липень 1940), бригадний генерал (липень 1941), генерал дивізії (травень 1943), генерал корпусу (червень 1944), посмертно маршал Франції
- Едгар де Лармина, полковник (березень 1940), бригадний генерал (липень 1941), генерал дивізії (вересень 1942)
- П'єр Лелон
- Жозеф Ман'ян
- Рауль Магран-Вернерей, він же Ральф Moncler, лейтенант-полковник (червень 1938), полковник (червень 1940), бригадний генерал (грудень 1941)
- П'єр Маршан
- Рене Маршан
- Зіновій Пєшков, командир (лютий 1923), полковник (кінець 1941), бригадний генерал (квітень 1944)
- Ернест Петі
- Мартіаль Валан, командир (1938), бригадний генерал авіації (серпень 1941 р.), генерал повітряного корпусу (1945)
Література
- Henri Michel, Histoire de la France libre, Paris, éd. PUF, coll. «Que sais-je?», 1967, 126 p. ()
- Jean-Louis Crémieux-Brilhac, La France libre: de l appel du 18 juin à la Libération, éd. Gallimard, coll. «Suite Des Temps», 1996, 976 p. ()
- Michel Chauvet, , 1939—1945, éd. du petit véhicule, coll. «Mémoires de vie», octobre 1996, 427 p. ()
- François Broche, Georges Caïtucoli et Jean-François Muracciole (préf. Max Gallo), La France au combat: de l Appel du 18 Juin à la victoire, éd. Perrin & scérÉn (CNDP), 2007, 848 p. ()
- Jean-François Muracciole, Les Français libres: l'autre Résistance, éd. Tallandier, coll. «Histoire aujourd'hui», 2009, 424 p. ()
- François Broche, Georges Caïtucoli et Jean-François Muracciole (dir.) (présentations de Max Gallo et de Jean-Louis Crémieux-Brilhac, postface de Jean-François Sirinelli), Dictionnaire de la France libre, éd. Robert Laffont, coll. «Bouquins», juin 2010, XXV-1606 p. ()
- Dominique Lormier, Histoire générale de la résistance française, La Geneytouse, éd. Lucien Souny, septembre 2012, 620 p. ()
Див. також
- Вільна Франція
- Повітряні сили Вільної Франції
- Військово-морські сили Вільної Франції
- Вільні бельгійські сили
- Армія Віші
- Авіація Віші
Примітки
- Jean-Louis Crémieux-Brilhac, La France libre, p. 86-88, 91-95
- Jean-François Muracciole, Les Français libres, p.36
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2016.
- Jean-François Muracciole, Les Français libres, p. 34-35
- Jean-Louis Crémieux-Brilhac, La France libre, p. 548
- François Broche, Georges Caïtucoli et Jean-François Muracciole, La France au combat, p. 149
- Liste des volontaires des Forces françaises libres d'Henri Écochard [ 16 червня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)(фр.
- Liste des volontaires des Forces françaises libres de la Fondation Charles de Gaulle [ 28 лютого 2015 у Wayback Machine.] (фр.)(фр.
Посилання
- Офіційний сайт Фонду Вільної Франції [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- Сайт про кавалерів Ордена Визволення [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
- Сайт про учасників руху Вільної Франції, створений їхніми нащадками [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilni sili Franciyi fr Forces francaises libres zbrojni sili francuzkogo patriotichnogo antinacistskogo ruhu Vilna Franciya chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Vilni francuzki siliPrapor vilnih francuzkih silNa sluzhbi 1940 1 serpnya 1943Krayina FranciyaNalezhnist Vilna FranciyaMediafajli na VikishovishiIstoriyaOglyad vijsk Sharlem de GollemChadskij dobrovolec Francuzkih vilnih sil Vilni francuzki sili de yure buli utvoreni v lipni 1940 roku Pochatkova chiselnist cih sil stanovila 1300 osib z ekspedicijnogo korpusu v Norvegiyi ta Francuzkogo legionu Do 8 lipnya chiselnist sil stanovila 1994 lyudini z nih 101 oficer do 15 serpnya vona zrosla do 2721 lyudini 123 oficera U skladi sil buli takozh aviaciya i flot u floti yakim komanduvav admiral nalichuvalosya do 15 lipnya 882 osobi z nih 30 oficeriv v aviaciyi z 15 po 30 chervnya z usogo skladu blizko 200 osib virushili dobrovolcyami u Veliku Britaniyu borotisya proti nimciv a do kincya roku cya cifra zrosla do 300 osib Bojove hreshennya Vilni francuzki sili prijnyali pid chas Sirijsko Livanskoyi operaciyi proti francuzkih kolaboracionistiv yaka trivala z chervnya po lipen 1941 roku Odnak najbilsh vazhlivoyu bitvoyu Vilnih francuzkih sil stala bitva pri Bir Hakejme yaka prohodila v Liviyi z 26 travnya po 11 chervnya 1942 Todi 1 a francuzka vilna brigada pid komanduvannyam generala Mari P yer Keniga protyagom 14 dniv zahishala shlyah na Suec vid sil Afrikanskogo korpusu Ervina Rommelya Nezabarom pislya pributtya sil 8 yi britanskoyi armiyi na liniyi bilya El Alamejnu franko britanski vijska ostatochno zupinili natisk Rommelya do Yegiptu V hodi bitvi blizko 3700 francuziv oboronyalisya proti 40 tisyach nimciv ta italijciv prichomu u virishalni momenti francuzam dovodilosya diyati bez pidtrimki aviaciyi Vsogo Vilni sili zaznali vtrat u rozmiri 800 ubitih abo zniklih bezvisti 1 serpnya 1943 Vilni francuzki sili buli reorganizovani v Africi zalishilasya Afrikanska armiya pid komanduvannyam Anri Zhiro a na teritoriyi Yevropi bula sformovana Francuzka armiya vizvolennya Sklad zbrojnih silZgidno z danimi francuzkogo istorika Zhana Fransua Murachcholya fahivcya z istoriyi francuzkogo Ruhu Oporu u Vilnih francuzkih silah sluzhilo blizko 73300 lyudej Cifra zasnovana na danih otrimanih z lita 1940 go po lito 1943 roku Z cih 73300 osib 50000 nesli sluzhbu u suhoputnih vijskah 12500 u vijskovo morskomu floti 3200 u povitryanih silah 5700 v rezervi 1900 u shtabah miscevih komitetiv za vizvolennya Franciyi Za nacionalnim skladom podil buv nastupnim 39300 osib buli francuzami 30 tisyach buli rodom z francuzkih kolonij perevazhno frankomovni afrikanci ta 3800 cholovik za pohodzhennyam buli inozemcyami syudi zh vidnosyat vijskovosluzhbovciv Inozemnogo legionu Zgidno zi zvitom vid 30 zhovtnya 1942 v armiyi nalichuvalosya priblizno 61670 osib z nih 20200 pihotinciv i 20000 soldativ specialnih vijsk perevazhno livanciv Stanom na traven 1943 roku za danimi Zhana Luyi Kreme Brilyaka nalichuvalosya 79600 cholovik u skladi suhoputnih vijsk z nih blizko 21500 livanskogo i sirijskogo pohodzhennya blizko 2000 osib z Pivnichnoyi Palestini i 650 vijskovih z shtab kvartiri v Londoni Za danimi Fransua Brosha chlena radi administraciyi Fondu Vilnoyi Franciyi nalichuvalosya maksimum 53 tisyachi soldativ v armiyi z yakih bulo blizko 32 tisyach zhiteliv kolonij ne buli gromadyanami Franciyi v 1940 roci 16 tisyach francuziv i blizko 5 tisyach inozemciv u tomu chisli i vijskovosluzhbovciv inozemnogo legionu Zi svogo boku Anri Ekoshar veteran Vilnih francuzkih sil narahuvav 54500 osib Vidomi komanduvachiVishij komandnij sklad Vice admiralGeneral Filip LeklerkZhorzh Katru general armiyi cherven 1940 Pol Lezhentilem brigadnij general 1938 general diviziyi 1941 general korpusu berezen 1943 viceadmiral zhovten 1939 Adolf Sise vijskovij likar general 1939 generalnij inspektor sanitarnoyi sluzhbi lipen 1942 Inshi komandiri kapitan 3 rangu lyutij 1940 kapitan 2 rangu lipen 1940 kapitan 1 rangu gruden 1941 kontr admiral lipen 1943 vice admiral gruden 1944 kapitan 2 rangu cherven 1940 kontr admiral kviten 1942 vice admiral gruden 1945 Sharl Bapst Pol Bejne P yer Bijot kapitan gruden 1936 lejtenant polkovnik gruden 1941 polkovnik gruden 1942 roku brigadnij general veresen 1944 Diyego Brosse lejtenant polkovnik gruden 1940 brigadnij general serpen 1943 general diviziyi veresen 1944 Alfred Kazo lejtenant polkovnik cherven 1940 brigadnij general zhovten 1941 general diviziyi lyutij 1945 Zhorzh Shadebek de la Lavalad Filiber Kolle komandir 1938 brigadnij general serpen 1941 r general diviziyi listopad 1944 P yer Garbej kapitan 1938 komandir veresen 1940 lejtenant polkovnik gruden 1941 polkovnik cherven 1944 brigadnij general listopad 1944 Filip Leklerk kapitan gruden 1944 komandir lipen 1940 polkovnik listopad 1940 brigadnij general serpen 1941 kviten 1942 general diviziyi traven 1943 general korpusu traven 1945 posmertno marshal Franciyi Mari P yer Kenig kapitan lipen 1940 brigadnij general lipen 1941 general diviziyi traven 1943 general korpusu cherven 1944 posmertno marshal Franciyi Edgar de Larmina polkovnik berezen 1940 brigadnij general lipen 1941 general diviziyi veresen 1942 P yer Lelon Zhozef Man yan Raul Magran Vernerej vin zhe Ralf Moncler lejtenant polkovnik cherven 1938 polkovnik cherven 1940 brigadnij general gruden 1941 P yer Marshan Rene Marshan Zinovij Pyeshkov komandir lyutij 1923 polkovnik kinec 1941 brigadnij general kviten 1944 Ernest Peti Martial Valan komandir 1938 brigadnij general aviaciyi serpen 1941 r general povitryanogo korpusu 1945 LiteraturaHenri Michel Histoire de la France libre Paris ed PUF coll Que sais je 1967 126 p ISBN 978 2 13036273 9 Jean Louis Cremieux Brilhac La France libre de l appel du 18 juin a la Liberation ed Gallimard coll Suite Des Temps 1996 976 p ISBN 2 070 73032 8 Michel Chauvet 1939 1945 ed du petit vehicule coll Memoires de vie octobre 1996 427 p ISBN 978 2 84273004 8 Francois Broche Georges Caitucoli et Jean Francois Muracciole pref Max Gallo La France au combat de l Appel du 18 Juin a la victoire ed Perrin amp scerEn CNDP 2007 848 p ISBN 978 2 26202530 4 Jean Francois Muracciole Les Francais libres l autre Resistance ed Tallandier coll Histoire aujourd hui 2009 424 p ISBN 978 2 84734596 4 Francois Broche Georges Caitucoli et Jean Francois Muracciole dir presentations de Max Gallo et de Jean Louis Cremieux Brilhac postface de Jean Francois Sirinelli Dictionnaire de la France libre ed Robert Laffont coll Bouquins juin 2010 XXV 1606 p ISBN 978 2 221 11202 1 Dominique Lormier Histoire generale de la resistance francaise La Geneytouse ed Lucien Souny septembre 2012 620 p ISBN 978 2 84886 383 2 Div takozhVilna Franciya Povitryani sili Vilnoyi Franciyi Vijskovo morski sili Vilnoyi Franciyi Vilni belgijski sili Armiya Vishi Aviaciya VishiPrimitkiJean Louis Cremieux Brilhac La France libre p 86 88 91 95 Jean Francois Muracciole Les Francais libres p 36 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 listopada 2016 Jean Francois Muracciole Les Francais libres p 34 35 Jean Louis Cremieux Brilhac La France libre p 548 Francois Broche Georges Caitucoli et Jean Francois Muracciole La France au combat p 149 Liste des volontaires des Forces francaises libres d Henri Ecochard 16 chervnya 2011 u Wayback Machine fr fr Liste des volontaires des Forces francaises libres de la Fondation Charles de Gaulle 28 lyutogo 2015 u Wayback Machine fr fr PosilannyaOficijnij sajt Fondu Vilnoyi Franciyi 31 sichnya 2011 u Wayback Machine fr Sajt pro kavaleriv Ordena Vizvolennya 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine fr Sajt pro uchasnikiv ruhu Vilnoyi Franciyi stvorenij yihnimi nashadkami 14 bereznya 2011 u Wayback Machine fr fr