Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оста́п Мики́тович Вереса́й (1803, Калюжинці — 1890, Сокиринці) — український музикант, кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень.
| Остап Микитович Вересай | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1803 Калюжинці, Полтавська губернія |
| Помер | 1890 Сокиринці |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | Українець |
| Діяльність | кобзар, folk musician, народний співак |
| Галузь | народна музика[1] і народна пісня[1] |
| Відомий завдяки | Кобзар |
| Вчителі | Андріяшівський Євхим і Кошовий Семен |
| Відомі учні | Кулибаба Петро |
| Знання мов | українська[1] |
| Жанр | народна музика |
| У шлюбі з | Пріська Сенчук |
| |
Життєпис
Остап Вересай (по вуличному — Радчишин Бурик) народився 1803 року в селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Прилуцького району Чернігівської області) в сім'ї кріпака. Батько його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці.
У чотирирічному віці Остап втратив зір. Змалку захопився музикою та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на бандурі у кобзаря Юхима Андріяшівського, з яким познайомився на ярмарку в Ромнах і був у нього поводирем.
Після смерті Андріяшівського Остап деякий час навчався в кобзаря Семена Кошового з села Голінка, після нього — у лірника , далі повернувся в Калюжинці й продовжив навчання самотужки. З Калюжинців переїхав до села Сокиринці Прилуцького повіту.
Понад сорок років мандрував містами і селами України. Його помітив художник Лев Жемчужников, який записав від Остапа Вересая кілька пісень, намалював його портрет і познайомив з Пантелеймоном Кулішем, який також записав від нього кілька пісень. Куліш розповів про Вересая Тарасові Шевченку, який 1860 року послав Вересаєві гроші та свого «Кобзаря» з підписом: «Брату Остапу від Т. Г. Шевченка». Л. Жемчужников та П. Куліш умовили Остапа Вересая взяти до себе кількох учнів: Василя Бублика з Никонівки, Ярохтея з Березівки, Антона Негрія з Калюжинців та Янголя з Березівки, які продовжили традиції свого вчителя.
У Сокиринцях Вересай одружився з удовою Пріською Сенчук, гарною співачкою і танцюристкою. Завдяки Кулішеві, Жемчужникову, гостям, що приїжджали в Сокиринці в маєток Г. Ґалаґана, Вересаєм, його майстерною грою на бандурі, жанровим розмаїттям кобзаревого репертуару зацікавилися М. Лисенко, О. Русов, , П. Мартинович, О. Сластіон, П. Чубинський, які пропагували його творчість.
1871 року Остап Вересай вперше відвідав Київ, де співав на відкритті Колегії Ґалаґана. 28 вересня 1873 року, на пропозицію Григорія Ґалаґана, було скликано засідання Південно-західного відділуРосійського географічного товариства, дійсний член якого Микола Лисенко виголосив реферат «Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм». На засіданні Остап Вересай виконав кілька дум, які вразили слухачів.
1874 року Остап Вересай виступив у Києві на III Археологічному з'їзді, а після нього — на концерті, влаштованому М. Старицьким, в якому взяв участь хор під керівництвом М. Лисенка. У звіті про з'їзд начальник Київського жандармського губернського управління написав рапорт вищому начальству про те, що «Остап Вересай своїми поетичними піснями і типовим виглядом сприяв збудженню симпатій до гетьманщини…».
1875 року в супроводі М. Лисенка та П. Чубинського Вересай побував у Петербурзі, де виступив на засіданні Російського географічного товариства, в Музеї етнографії і старожитностей, у Петербурзькому залі Благородного зібрання, на засіданні Слов'янського благодійного комітету та в інших аудиторіях. 22 лютого він виступив на сніданку, влаштованому українцями в пам'ять про Т. Г. Шевченка. 6 вересня кобзар співав у Зимовому палаці під час лекції з народної словесності професора О. Міллера князям Сергієві та Павлові, які подарували кобзареві срібну табакерку з підписом. 16 вересня на околиці Петербурга, в Соляному містечку, де відбувалися промислові й кустарні виставки, відбувся концерт, в якому, крім О. Вересая, брали участь хор під керівництвом М. Лисенка, сам Лисенко як піаніст, відома російська співачка М. Каменська. Спів О. Вересая в Петербурзі слухали П. Чайковський, М. Римський-Корсаков.
III відділення, занепокоєне успіхом у глядачів дум та історичних пісень, виконуваних О. Вересаєм, припиняє гастролі. По дорозі з Петербурга, у Прилуках, Вересая заарештували на базарі за пісню «Про правду й неправду» і посадили до в'язниці. У поліції під час допиту Вересая врятувала табакерка, подарована йому в царському палаці в Петербурзі князями, і його звільнили.
Частина консервативної кобзарської братії не схвалювала вояжі Вересая. За дружбу з панами, хоч це були представники прогресивної інтелігенції, він отримав від цехових братчиків прізвисько Лабза — від «підлабузник». За вихваляння «золотою табачницею», зазначає Ігор Шаров, на цеховій раді у Гадячі кобзарська братія постановила «відрізати торбу» Вересаю. Тобто відлучити від кобзарського цеху.
Дружина розповідала про нього, що він був скупенький, гульнуть не любив. Він перший із кобзарів відчув зміни в смаках людей. Не любив захоплення скрипучою лірою. «Колись нас було багато, кобзарів. Багато було, та вимерли! Тепер немає: з цими лірами, видумали, дідько знає що! Їм лише б звук був, що кричить, що пищить, аж у хаті нічого не чутно, як заграє та ліра. А кобзарі — це хорошеє діло: тихенько воно, уважітельно!»
До кінця життя Вересай жив у Сокиринцях. Павло Чубинський на власні кошти збудував йому нову хату. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоч уже майже не виїжджав у великі міста, а мандрував селами Чернігівщини. Інколи старого кобзаря запрошують у Київ. 1884 року він виступав у Київській малювальній школі М. Мурашка, де з нього учні малювали портрети.
Помер Остап Вересай наприкінці квітня 1890 року. Похований у Сокиринцях.
Творчість
Остап Вересай був блискучим імпровізатором. Його репертуар, порівняно з репертуаром інших кобзарів, невеликий: шість дум: «Як три брати з Азова втікали», , «Невольницька», «Про бурю на Чорному морі», «Про вдову і трьох синів», «Дума про Хведора Безрідного»; декілька сатиричних та гумористичних пісень та пісень релігійного змісту, зокрема дуже популярна в той час пісня «Про правду й неправду». Іван Франко підкреслював, що ця пісня в тогочасному житті набувала великого соціального звучання, і саме за неї Остапу Вересаю доводилося не раз зазнавати переслідувань від жандармів. «Як у ярмарку станеш її співати, то пани й обійдуть, вони її не люблять. Тепер більше брехнею живуть», — розповідав Остап Вересай художникові Л. Жемчужникову. — Зате люди любили цю пісню. Як ходиш по селу та заспіваєш, то багато людей плачуть".
Щоб глибше розкрити ідейно-тематичний зміст пісні і справити найбільше враження на слухачів, Остап Вересай майстерно використовував піднесення і спади голосу, ефектні повторення смислово навантажених рядків, завдяки чому слова пісні і музика асоціювалися з тогочасною реальністю життя українського народу:
Нема в світі правди, правди не зіськати!
Що вже тепер правда стала у неправді жити.
Уже тепер правда, правда помирає!
А щира неправда весь світ пожирає.
Виконуючи думи, зокрема особливо популярні «Про Хведора Безрідного» чи «Як три брати з Азова втікали», Остап Вересай вмів надати простому сюжетові глибокого змісту й сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, викликаної втратою козаками свого побратима, спів кобзаря переходив у трагічний скрик, зойк, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, поєднання персоніфікованих монологів та діалогів, емоційні піднесення і спади голосу, поєднання речитативу і розлогого співу, що, разом з майстерною грою на кобзі, справляло незабутнє враження. Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая становило виконання ним гумористичних та сатиричних пісень. Потрібного ефекту співець досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням у такт пісні, відповідною до поведінки та вдачі героя інтонаційністю. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а й ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це й вирізняло творчу манеру Остапа Вересая й зробило його ім'я відомим серед сучасників.
Завдяки своєму таланту Остап Вересай збуджував у слухачів почуття поваги до своєї історії, високі естетичні та патріотичні почуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, О. Русов, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувалися його долею. Іноземним приїжджим, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягічу, українські пісні у його талановитому виконанні відкрили досі незнану Україну, душу її народу, її історію.
Професор Луї Леже під впливом виконаних Вересаєм пісень почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, зазначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей. А відомий австрійський поет Райнер Марія Рільке, що бачив Вересая у 1889 році, відтворив його образ в оповіданні «Пісня про правду».
Цікавив спів Вересая також Київське губернське жандармське управління, яке у донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, що відбувся в Києві, було стурбоване виявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений у Київ старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатій до гетьманщини, що віджила свій вік». Так само поліцію занепокоїла популярність виступів Остапа Вересая у Петербурзі. У донесенні III відділенню 17 березня 1875 року зазначалося, що виконані Остапом Вересаєм у Благородному зібранні пісні «можуть за теперішніх обставин в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення одразу ж припинило його гастролі.
Репертуар
∗ Плач невільників — записано В. Гореленком в середині 1880 р. К. Ухач-Охеревичем в Сокиринцях, Прилуцького пов.
Кобза Остапа Вересая
Інструмент, на якому виконував свої твори Остап Вересай вперше описаний і досліджений Миколою Лисенком у розвідці «Характеристика музыкальных особенностей малорусскихъ думъ и пѣсень, исполняемыхъ кобзаремъ Вересаемъ», надрукована разом із записами репертуару Вересая у 1878 році в брошурі «Кобзарь Остапъ Вересай его музыка и исполняемыя имъ народныя пѣсни».
Вшанування
Портрет Остапа Вересая створив художник Харитон Платонов.
На смерть кобзаря, що сталася у Сокиринцях 1890 року, відгукнулося багато періодичних видань. Іван Франко написав статтю про видатного співця, підкресливши виняткове значення його творчості в духовному житті українського народу.
З нагоди 150-річчя від дня народження Остапа Вересая 21 червня 1953 року в Сокиринцях відбулися урочистості, на яких виступив Максим Рильський.
У травні 1959 року було відкрито .
У 1971 році скульптор , уродженець села Сокиринці, за графічним малюнком Лева Жемчужникова створив скульптуру Остапа Вересая, яка потім лягла в основу пам'ятника (висота 3,4 м), встановленого на території Сокиринського парку.
У 1978 році на могилі кобзаря встановили броновий пам'ятник, створений скульпторкою Інною Коломієць.
З 1988 року на батьківщині Вересая проводиться Республіканський фестиваль кобзарського мистецтва «Вересаєве свято» (тепер — Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва).
У 2003 році НБУ випустив ювілейні 2 гривні на честь 200-річчя від дня народження кобзаря.
21 лютого 2023 р. міська рада перейменувала вулицю Краснодонців в Чернігові на вулицю Остапа Вересая.
Вулиці, названі на честь Остапа Вересая, існують в багатьох населених пунктах України.
 |  |  |
Пам'ятник Остапу Вересаю, встановлений у 1971 році на території Сокиринського парку (скульптор — ) 2011 | Ювілейні дві гривні на честь 200-річчя від дня народження кобзаря. Аверс |
Цитати
- Ось чому так високо піднімається інтерес і значення зустрічі в наш час з бандуристом, від якого ми змогли почути і зберегти ту дійсно самобутню музикальну форму, за оригінальністю якій у нас нема суперників. /**М.Лисенко. 1873.**/
- Як артист Вересай належить до числа далеко недюжинних талантів. Сам він поет… з глибоко відчутною експресією і при виконанні деяких місць своїх пісень іноді заливається сльозами. /**О.Русов.1873.**/
- Викликам Вересая і улаштовувача концерту п. Лисенка не було кінця. Прислухаючись до глибоко зворушливої манери виконання Вересая, публіка вже не звертала уваги на хриплуватість його старечого голосу, хоч співав він поруч з панею Каменською, яка мала вироблений мистецтвом і розкошами голос. /**Газета «Киевский телеграф». 1875.**/
- Тричі проспівав Остап свою пісню про правду. І щоразу — по-новому. Коли вперше вона звучала скаргою, то вдруге вона явилася докором, і нарешті втретє, коли кобзар з високо піднятою головою волав дзвоном коротких закликів… він зворушив усі серця, і вона наповнилася гіркотою і безбережним натхненням. /**Райнер-Марія Рільке. 1900.**/
- Гомер наш польовий, славетний Вересай. /**М.Рильський. 1961.**/
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
- Кобзарь Остапъ Вересай его музыка и исполняемыя имъ народныя пѣсни. — Съ фотографическимъ портретомъ Вересая. — Кіевъ : Въ университетской типографіи, 1874. — II, 110+28 с. — (Изъ I тома Записокъ, Юго-Западнаго Отдѣла Императорскаго Русскаго Географическаго Общества)
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вересай Остап Микитович |
- Степанович Є. П. Вересай (Лобза) Остап Микитович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 480—481.
- Литвин М. Струни золотії. — К., 1994.
- Вересай Остап Микитович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 111. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Вересай Остап Микитович // Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 33.
- Остап Вересай его песни и думы // Киевская старина. 1882, № 8. Август. — С. 259—282. (рос. дореф.)
- О музыке дум и песен Остапа Вересая // Киевская старина. 1882, № 8. Август. — С. 283—287. (рос. дореф.)
- Кобзарь Остап Вересай: его музыка и исполняемые им народные песни. — Киев: В унив. тип., 1874. — II, 109, 31 с. : ноты. (рос. дореф.)
Посилання
- Вересай Остап Микитович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 325-326.
- Думы и пѣсни, исполняемые Вересаемъ и записанныя гг. Чубинскимъ и Русовымъ; Ноты къ думамъ и пѣснямъ исполняемымъ О. Вересаемъ // Записки Юго-Западнаго отдѣла Имп. рус. геогр. общ-ва. Том 1. Отдѣл ІІІ. — Киев, 1874. — С. 1-62; 1-28.
- Русов А. А. Остап Вересай, одинъ изъ послѣднихъ кобзарей малорусскихъ // Записки Юго-Западнаго отдѣла Имп. рус. геогр. общ-ва. Том 1. Отдѣл ІІ. — Киев, 1874. — С. 309—338.(рос. дореф.)
- Лисенко Н. В. Характеристика музыкальныхъ особенностей малорусскихъ думъ и пѣсен исполняемыхъ кобзаремъ Вересаемъ // Записки Юго-Западнаго отдѣла Имп. рус. геогр. общ-ва. Том 1. Отдѣл ІІ. — Киев, 1874. — С. 339—366.(рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osta p Miki tovich Veresa j 1803 Kalyuzhinci 1890 Sokirinci ukrayinskij muzikant kobzar vikonavec narodnih dum istorichnih pobutovih zhartivlivih ta satirichnih pisen Ostap Mikitovich VeresajNarodivsya1803 1803 Kalyuzhinci Poltavska guberniyaPomer1890 1890 SokirinciGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistUkrayinecDiyalnistkobzar folk musician narodnij spivakGaluznarodna muzika 1 i narodna pisnya 1 Vidomij zavdyakiKobzarVchiteliAndriyashivskij Yevhim i Koshovij SemenVidomi uchniKulibaba PetroZnannya movukrayinska 1 Zhanrnarodna muzikaU shlyubi zPriska Senchuk Mediafajli u VikishovishiZhittyepisOstap Veresaj Ilyustraciya do knigi Zemlya i lyudi Zagalna geografiya t 5 Zhana Zhaka Elize Reklyu 1880 Ostap Veresaj po vulichnomu Radchishin Burik narodivsya 1803 roku v seli Kalyuzhinci Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi nini Priluckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti v sim yi kripaka Batko jogo Mikita Grigorovich Veresaj buv nezryachim i zaroblyav na prozhittya groyu na skripci U chotiririchnomu vici Ostap vtrativ zir Zmalku zahopivsya muzikoyu ta spivom pid vplivom batka ta kobzariv sho chasto zupinyalisya v yihnij domivci Hlopchikom perejmav mistectvo spivu ta gri na banduri u kobzarya Yuhima Andriyashivskogo z yakim poznajomivsya na yarmarku v Romnah i buv u nogo povodirem Pislya smerti Andriyashivskogo Ostap deyakij chas navchavsya v kobzarya Semena Koshovogo z sela Golinka pislya nogo u lirnika dali povernuvsya v Kalyuzhinci j prodovzhiv navchannya samotuzhki Z Kalyuzhinciv pereyihav do sela Sokirinci Priluckogo povitu Ponad sorok rokiv mandruvav mistami i selami Ukrayini Jogo pomitiv hudozhnik Lev Zhemchuzhnikov yakij zapisav vid Ostapa Veresaya kilka pisen namalyuvav jogo portret i poznajomiv z Pantelejmonom Kulishem yakij takozh zapisav vid nogo kilka pisen Kulish rozpoviv pro Veresaya Tarasovi Shevchenku yakij 1860 roku poslav Veresayevi groshi ta svogo Kobzarya z pidpisom Bratu Ostapu vid T G Shevchenka L Zhemchuzhnikov ta P Kulish umovili Ostapa Veresaya vzyati do sebe kilkoh uchniv Vasilya Bublika z Nikonivki Yarohteya z Berezivki Antona Negriya z Kalyuzhinciv ta Yangolya z Berezivki yaki prodovzhili tradiciyi svogo vchitelya Ostap Veresaj z druzhinoyu Priskoyu Kiyiv kinec veresnya 1873 r U Sokirincyah Veresaj odruzhivsya z udovoyu Priskoyu Senchuk garnoyu spivachkoyu i tancyuristkoyu Zavdyaki Kulishevi Zhemchuzhnikovu gostyam sho priyizhdzhali v Sokirinci v mayetok G Galagana Veresayem jogo majsternoyu groyu na banduri zhanrovim rozmayittyam kobzarevogo repertuaru zacikavilisya M Lisenko O Rusov P Martinovich O Slastion P Chubinskij yaki propaguvali jogo tvorchist 1871 roku Ostap Veresaj vpershe vidvidav Kiyiv de spivav na vidkritti Kolegiyi Galagana 28 veresnya 1873 roku na propoziciyu Grigoriya Galagana bulo sklikano zasidannya Pivdenno zahidnogo viddiluRosijskogo geografichnogo tovaristva dijsnij chlen yakogo Mikola Lisenko vigolosiv referat Harakteristika muzichnih osoblivostej ukrayinskih dum i pisen vikonuvanih kobzarem Veresayem Na zasidanni Ostap Veresaj vikonav kilka dum yaki vrazili sluhachiv 1874 roku Ostap Veresaj vistupiv u Kiyevi na III Arheologichnomu z yizdi a pislya nogo na koncerti vlashtovanomu M Starickim v yakomu vzyav uchast hor pid kerivnictvom M Lisenka U zviti pro z yizd nachalnik Kiyivskogo zhandarmskogo gubernskogo upravlinnya napisav raport vishomu nachalstvu pro te sho Ostap Veresaj svoyimi poetichnimi pisnyami i tipovim viglyadom spriyav zbudzhennyu simpatij do getmanshini 1875 roku v suprovodi M Lisenka ta P Chubinskogo Veresaj pobuvav u Peterburzi de vistupiv na zasidanni Rosijskogo geografichnogo tovaristva v Muzeyi etnografiyi i starozhitnostej u Peterburzkomu zali Blagorodnogo zibrannya na zasidanni Slov yanskogo blagodijnogo komitetu ta v inshih auditoriyah 22 lyutogo vin vistupiv na snidanku vlashtovanomu ukrayincyami v pam yat pro T G Shevchenka 6 veresnya kobzar spivav u Zimovomu palaci pid chas lekciyi z narodnoyi slovesnosti profesora O Millera knyazyam Sergiyevi ta Pavlovi yaki podaruvali kobzarevi sribnu tabakerku z pidpisom 16 veresnya na okolici Peterburga v Solyanomu mistechku de vidbuvalisya promislovi j kustarni vistavki vidbuvsya koncert v yakomu krim O Veresaya brali uchast hor pid kerivnictvom M Lisenka sam Lisenko yak pianist vidoma rosijska spivachka M Kamenska Spiv O Veresaya v Peterburzi sluhali P Chajkovskij M Rimskij Korsakov Ostap Veresaj z povodirem v mayetku Galaganiv u Sokirincyah Priluckogo povitu Poltavskoyi gub 1871 r III viddilennya zanepokoyene uspihom u glyadachiv dum ta istorichnih pisen vikonuvanih O Veresayem pripinyaye gastroli Po dorozi z Peterburga u Prilukah Veresaya zaareshtuvali na bazari za pisnyu Pro pravdu j nepravdu i posadili do v yaznici U policiyi pid chas dopitu Veresaya vryatuvala tabakerka podarovana jomu v carskomu palaci v Peterburzi knyazyami i jogo zvilnili Chastina konservativnoyi kobzarskoyi bratiyi ne shvalyuvala voyazhi Veresaya Za druzhbu z panami hoch ce buli predstavniki progresivnoyi inteligenciyi vin otrimav vid cehovih bratchikiv prizvisko Labza vid pidlabuznik Za vihvalyannya zolotoyu tabachniceyu zaznachaye Igor Sharov na cehovij radi u Gadyachi kobzarska bratiya postanovila vidrizati torbu Veresayu Tobto vidluchiti vid kobzarskogo cehu Druzhina rozpovidala pro nogo sho vin buv skupenkij gulnut ne lyubiv Vin pershij iz kobzariv vidchuv zmini v smakah lyudej Ne lyubiv zahoplennya skripuchoyu liroyu Kolis nas bulo bagato kobzariv Bagato bulo ta vimerli Teper nemaye z cimi lirami vidumali didko znaye sho Yim lishe b zvuk buv sho krichit sho pishit azh u hati nichogo ne chutno yak zagraye ta lira A kobzari ce horosheye dilo tihenko vono uvazhitelno Do kincya zhittya Veresaj zhiv u Sokirincyah Pavlo Chubinskij na vlasni koshti zbuduvav jomu novu hatu Ostanni roki zhittya Ostap Veresaj prodovzhuvav vikonuvati pisni hoch uzhe majzhe ne viyizhdzhav u veliki mista a mandruvav selami Chernigivshini Inkoli starogo kobzarya zaproshuyut u Kiyiv 1884 roku vin vistupav u Kiyivskij malyuvalnij shkoli M Murashka de z nogo uchni malyuvali portreti Mogila VeresayaNadgrobok Pomer Ostap Veresaj naprikinci kvitnya 1890 roku Pohovanij u Sokirincyah TvorchistOstap Veresaj buv bliskuchim improvizatorom Jogo repertuar porivnyano z repertuarom inshih kobzariv nevelikij shist dum Yak tri brati z Azova vtikali Nevolnicka Pro buryu na Chornomu mori Pro vdovu i troh siniv Duma pro Hvedora Bezridnogo dekilka satirichnih ta gumoristichnih pisen ta pisen religijnogo zmistu zokrema duzhe populyarna v toj chas pisnya Pro pravdu j nepravdu Ivan Franko pidkreslyuvav sho cya pisnya v togochasnomu zhitti nabuvala velikogo socialnogo zvuchannya i same za neyi Ostapu Veresayu dovodilosya ne raz zaznavati peresliduvan vid zhandarmiv Yak u yarmarku stanesh yiyi spivati to pani j obijdut voni yiyi ne lyublyat Teper bilshe brehneyu zhivut rozpovidav Ostap Veresaj hudozhnikovi L Zhemchuzhnikovu Zate lyudi lyubili cyu pisnyu Yak hodish po selu ta zaspivayesh to bagato lyudej plachut Shob glibshe rozkriti idejno tematichnij zmist pisni i spraviti najbilshe vrazhennya na sluhachiv Ostap Veresaj majsterno vikoristovuvav pidnesennya i spadi golosu efektni povtorennya smislovo navantazhenih ryadkiv zavdyaki chomu slova pisni i muzika asociyuvalisya z togochasnoyu realnistyu zhittya ukrayinskogo narodu Nema v sviti pravdi pravdi ne ziskati Sho vzhe teper pravda stala u nepravdi zhiti Uzhe teper pravda pravda pomiraye A shira nepravda ves svit pozhiraye Vikonuyuchi dumi zokrema osoblivo populyarni Pro Hvedora Bezridnogo chi Yak tri brati z Azova vtikali Ostap Veresaj vmiv nadati prostomu syuzhetovi glibokogo zmistu j sili ekspresiyi Peredayuchi stan velikoyi skorboti viklikanoyi vtratoyu kozakami svogo pobratima spiv kobzarya perehodiv u tragichnij skrik zojk stogin Veresaj majsterno vikoristovuvav upovilnennya ritmu modulyaciyu golosu poyednannya personifikovanih monologiv ta dialogiv emocijni pidnesennya i spadi golosu poyednannya rechitativu i rozlogogo spivu sho razom z majsternoyu groyu na kobzi spravlyalo nezabutnye vrazhennya Yaskravu gran tvorchoyi individualnosti Ostapa Veresaya stanovilo vikonannya nim gumoristichnih ta satirichnih pisen Potribnogo efektu spivec dosyagav grajlivistyu melodiyi zhvavistyu ritmu harakternoyu mimikoyu pritancovuvannyam u takt pisni vidpovidnoyu do povedinki ta vdachi geroya intonacijnistyu Ce buv vzhivayuchi suchasnu terminologiyu spravzhnij teatr odnogo aktora yakij ne lishe davav visoke estetichne zadovolennya a j nis velike ideologichne navantazhennya Same ce j viriznyalo tvorchu maneru Ostapa Veresaya j zrobilo jogo im ya vidomim sered suchasnikiv Zavdyaki svoyemu talantu Ostap Veresaj zbudzhuvav u sluhachiv pochuttya povagi do svoyeyi istoriyi visoki estetichni ta patriotichni pochuttya Ce dobre rozumili T Shevchenko P Kulish I Karpenko Karij M Lisenko O Rusov P Chubinskij yaki propaguvali tvorchist Veresaya opikuvalisya jogo doleyu Inozemnim priyizhdzhim yaki sluhali Ostapa Veresaya zokrema francuzkomu profesoru piznishe ministru osviti Franciyi Alfredu Rambo francuzkomu profesoru Luyi Lezhe ministru osviti Yugoslaviyi Stoyanu Novakovichu profesoru z Vidnya Vatroslavu Yagichu ukrayinski pisni u jogo talanovitomu vikonanni vidkrili dosi neznanu Ukrayinu dushu yiyi narodu yiyi istoriyu Profesor Luyi Lezhe pid vplivom vikonanih Veresayem pisen pochav aktivno propaguvati u Franciyi ukrayinsku kulturu navit chitav kurs ukrayinskoyi movi Profesor Oksfordskogo universitetu V Morfill yakij takozh sluhav Ostapa Veresaya zaznachav sho u vikonanih nim dumah ye duzhe bagato cinnostej A vidomij avstrijskij poet Rajner Mariya Rilke sho bachiv Veresaya u 1889 roci vidtvoriv jogo obraz v opovidanni Pisnya pro pravdu Cikaviv spiv Veresaya takozh Kiyivske gubernske zhandarmske upravlinnya yake u donesenni pro robotu III Arheologichnogo z yizdu sho vidbuvsya v Kiyevi bulo sturbovane viyavom ukrayinofilskih tendencij i dopovidalo sho dostavlenij u Kiyiv starec bandurist Ostap Veresaj svoyimi pisnyami i tipovim viglyadom nemalo spriyav zbudzhennyu simpatij do getmanshini sho vidzhila svij vik Tak samo policiyu zanepokoyila populyarnist vistupiv Ostapa Veresaya u Peterburzi U donesenni III viddilennyu 17 bereznya 1875 roku zaznachalosya sho vikonani Ostapom Veresayem u Blagorodnomu zibranni pisni mozhut za teperishnih obstavin v ochah propagandistiv sluzhiti oporoyu do vipravdannya diyalnosti odnodumciv yih v ochah narodu III viddilennya odrazu zh pripinilo jogo gastroli Repertuar Plach nevilnikiv zapisano V Gorelenkom v seredini 1880 r K Uhach Oherevichem v Sokirincyah Priluckogo pov Kobza Ostapa Veresaya Dokladnishe Kobza Veresaya Instrument na yakomu vikonuvav svoyi tvori Ostap Veresaj vpershe opisanij i doslidzhenij Mikoloyu Lisenkom u rozvidci Harakteristika muzykalnyh osobennostej malorusskih dum i pѣsen ispolnyaemyh kobzarem Veresaem nadrukovana razom iz zapisami repertuaru Veresaya u 1878 roci v broshuri Kobzar Ostap Veresaj ego muzyka i ispolnyaemyya im narodnyya pѣsni VshanuvannyaPortret Ostapa Veresaya stvoriv hudozhnik Hariton Platonov Na smert kobzarya sho stalasya u Sokirincyah 1890 roku vidguknulosya bagato periodichnih vidan Ivan Franko napisav stattyu pro vidatnogo spivcya pidkreslivshi vinyatkove znachennya jogo tvorchosti v duhovnomu zhitti ukrayinskogo narodu Z nagodi 150 richchya vid dnya narodzhennya Ostapa Veresaya 21 chervnya 1953 roku v Sokirincyah vidbulisya urochistosti na yakih vistupiv Maksim Rilskij U travni 1959 roku bulo vidkrito U 1971 roci skulptor urodzhenec sela Sokirinci za grafichnim malyunkom Leva Zhemchuzhnikova stvoriv skulpturu Ostapa Veresaya yaka potim lyagla v osnovu pam yatnika visota 3 4 m vstanovlenogo na teritoriyi Sokirinskogo parku U 1978 roci na mogili kobzarya vstanovili bronovij pam yatnik stvorenij skulptorkoyu Innoyu Kolomiyec Z 1988 roku na batkivshini Veresaya provoditsya Respublikanskij festival kobzarskogo mistectva Veresayeve svyato teper Vseukrayinskij festival kobzarskogo mistectva U 2003 roci NBU vipustiv yuvilejni 2 grivni na chest 200 richchya vid dnya narodzhennya kobzarya 21 lyutogo 2023 r miska rada perejmenuvala vulicyu Krasnodonciv v Chernigovi na vulicyu Ostapa Veresaya Vulici nazvani na chest Ostapa Veresaya isnuyut v bagatoh naselenih punktah Ukrayini Pam yatnik Ostapu Veresayu vstanovlenij u 1971 roci na teritoriyi Sokirinskogo parku skulptor 2011 Yuvilejni dvi grivni na chest 200 richchya vid dnya narodzhennya kobzarya Avers ReversCitatiOs chomu tak visoko pidnimayetsya interes i znachennya zustrichi v nash chas z banduristom vid yakogo mi zmogli pochuti i zberegti tu dijsno samobutnyu muzikalnu formu za originalnistyu yakij u nas nema supernikiv M Lisenko 1873 Yak artist Veresaj nalezhit do chisla daleko nedyuzhinnih talantiv Sam vin poet z gliboko vidchutnoyu ekspresiyeyu i pri vikonanni deyakih misc svoyih pisen inodi zalivayetsya slozami O Rusov 1873 Viklikam Veresaya i ulashtovuvacha koncertu p Lisenka ne bulo kincya Prisluhayuchis do gliboko zvorushlivoyi maneri vikonannya Veresaya publika vzhe ne zvertala uvagi na hripluvatist jogo starechogo golosu hoch spivav vin poruch z paneyu Kamenskoyu yaka mala viroblenij mistectvom i rozkoshami golos Gazeta Kievskij telegraf 1875 Trichi prospivav Ostap svoyu pisnyu pro pravdu I shorazu po novomu Koli vpershe vona zvuchala skargoyu to vdruge vona yavilasya dokorom i nareshti vtretye koli kobzar z visoko pidnyatoyu golovoyu volav dzvonom korotkih zaklikiv vin zvorushiv usi sercya i vona napovnilasya girkotoyu i bezberezhnim nathnennyam Rajner Mariya Rilke 1900 Gomer nash polovij slavetnij Veresaj M Rilskij 1961 Div takozhKobzar Mitci i mayetki Ukrayini Epos Duma Ukrayinski narodni pisniPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Kobzar Ostap Veresaj ego muzyka i ispolnyaemyya im narodnyya pѣsni S fotograficheskim portretom Veresaya Kiev V universitetskoj tipografii 1874 II 110 28 s Iz I toma Zapisok Yugo Zapadnago Otdѣla Imperatorskago Russkago Geograficheskago Obshestva LiteraturaPortal Poltavshina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veresaj Ostap MikitovichStepanovich Ye P Veresaj Lobza Ostap Mikitovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 480 481 Litvin M Struni zolotiyi K 1994 Veresaj Ostap Mikitovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 111 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Zheplinskij B M Kovalchuk D B Veresaj Ostap Mikitovich Ukrayinski kobzari banduristi lirniki Enciklopedichnij dovidnik Lviv Galicka vidavnicha spilka 2011 S 33 Ostap Veresaj ego pesni i dumy Kievskaya starina 1882 8 Avgust S 259 282 ros doref O muzyke dum i pesen Ostapa Veresaya Kievskaya starina 1882 8 Avgust S 283 287 ros doref Kobzar Ostap Veresaj ego muzyka i ispolnyaemye im narodnye pesni Kiev V univ tip 1874 II 109 31 s noty ros doref PosilannyaVeresaj Ostap Mikitovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 325 326 Dumy i pѣsni ispolnyaemye Veresaem i zapisannyya gg Chubinskim i Rusovym Noty k dumam i pѣsnyam ispolnyaemym O Veresaem Zapiski Yugo Zapadnago otdѣla Imp rus geogr obsh va Tom 1 Otdѣl III Kiev 1874 S 1 62 1 28 Rusov A A Ostap Veresaj odin iz poslѣdnih kobzarej malorusskih Zapiski Yugo Zapadnago otdѣla Imp rus geogr obsh va Tom 1 Otdѣl II Kiev 1874 S 309 338 ros doref Lisenko N V Harakteristika muzykalnyh osobennostej malorusskih dum i pѣsen ispolnyaemyh kobzarem Veresaem Zapiski Yugo Zapadnago otdѣla Imp rus geogr obsh va Tom 1 Otdѣl II Kiev 1874 S 339 366 ros doref