Калю́жинці — село в Україні, у Срібнянській селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Розташоване на р. Утці (лівій притоці р. Удаю), за 35 км від центру громади і за 7 км від автотраси Київ — Суми. Населення становить 543 осіб. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Калюжинська сільська рада, якій крім села Калюжинці раніше було підпорядковане село* Підлозове.
село Калюжинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Громада | Срібнянська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1716 |
Населення | 543 |
Густота населення | 234,05 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17311 |
Телефонний код | +380 4639 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°41′53″ пн. ш. 32°44′42″ сх. д. / 50.69806° пн. ш. 32.74500° сх. д.Координати: 50°41′53″ пн. ш. 32°44′42″ сх. д. / 50.69806° пн. ш. 32.74500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 153 м |
Водойми | річка Утка |
Відстань до районного центру | 35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Калюжинці, вул. Незалежності, 48 |
Карта | |
Калюжинці | |
Калюжинці | |
Мапа | |
Історія
Поблизу села збереглися кургани 2-1 тис. до н. е.
Вперше згадуються у 80-х pp. 17 ст. Входили до Полкової, з 1757 до Переволочнянської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782—1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923—1930).
Гетьманщина
Вільне військове село до того, як прил. полковн. Лазар Горленко заволодів ним, мабуть, без універсалу гетьмана.
1705 гетьман І. Мазепа надав село прил. полковнику Д. Л. Горленку. 1708 село у нього конфісковане.
1710 гетьман І. Скоропадський видав універсал на село бунчуковому товаришу А. Д. Горленку, у якого воно лишалося до 1715, коли було відібране і віддане спочатку «маршалу Волоокому бану Савину», а потім, у тому ж році, — сербу Гаврилу Милорадовичу. Після смерті Г. Милорадовича (1730) селом володів його син бунчуковий товариш Антон. За ним значилося: 1738-33 двори, 1748-67 дворів, 1752 — 53 двори, 1763-97 дворів (145 хат) і 461 душа селян.
1780 — 100 дворів (150 хат) селян; козаків не було.
Імперський період
1797 наліч. 608 душ чол. статі податкового населення.
Найдавніше знаходження на мапах 1812 рік
В 1859 — 246 дворів , 1571 ж.; діяла дерев. Покровська церква, споруджена Милорадовичами 1743 (перша ц-ва збудована до 1705).
У 1861-66 pp. в К. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому були підпо-рядковані 7 сільс. громад (828 ревіз. душ). Після реорганізаці ї волостей Калюжинці 1867 увійшли до Сокиринської волості 2-го стану.
1886 — 270 дворів селян власників, які входили до семи сільс. громад (4 Милорадовичивські, Скоропадська, Баранівська, Афанасівська), 2 двори міщан та ін., 300 хат, 1557 ж.; діяли: дерев, ц-ва (поновлена 1842), земське початкове однокласне училище (засн. 1866, у віданні земства з 1872), шинок, кузня, 22 вітряки, 5 олійниць.
На 1903 р. в селі числилось коло дві з половиною тисячі мешканців, понад 20 вітряних млинів.
1910 — 381 госп., з них козаків — 11, селян — 358, євреїв — 2, ін. непривілейованих — 4, привілейованих — 6, наліч. 2156 ж., у тому числі 13 теслярів, 8 кравців, 8 шевців, 4 ковалі, 2 слюсари, 172 ткачі, 42 поденники, 10 займалися інтелігентними та 179 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 2288 дес. придатної землі. Землевласниками були поміщики Милорадович, Конах, А. С. Яхонтова. Діяли: Покровська ц-ва (закрита за часів рад. влади), земське початкове училище, у якому навчалося 92 хлопч. та 20 дівчат (1912).
Радянський період
У 1923-30 pp. К. — центр сільради. 1925 — 600 дворів, 2724 ж. ; 1930 — 546 дворів, 2579 ж., 1996 — 331 двір, 630 ж.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 715 осіб, з яких 303 чоловіки та 412 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 543 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 539 | 99.26% |
російська | 4 | 0.74% |
Усього | 543 | 100% |
Відомі люди
- Вересай Остап Микитович (1803—1890) — український кобзар.
- Милорадович Олександра Григорівна (1830—1890) — українська співачка (драм. сопрано).
- Негрій Антон (бл. 1840 — бл. 1890) — український кобзар, учень Остапа Вересая.
Див. також
Примітки
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 28 грудня 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 28 грудня 2021.
- Калюжинці// Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 201.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
<ref>
з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>
, не використовується в попередньому тексті.Посилання
- Погода в селі Калюжинці [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Полное географическое описание нашего Отечества. Том VIII — Малороссия. — С.-Петербург, 1903. — С 363.(рос.)
- ВРУ
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalyu zhinci selo v Ukrayini u Sribnyanskij selishnij gromadi Priluckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Roztashovane na r Utci livij pritoci r Udayu za 35 km vid centru gromadi i za 7 km vid avtotrasi Kiyiv Sumi Naselennya stanovit 543 osib Do 2017 roku organ miscevogo samovryaduvannya Kalyuzhinska silska rada yakij krim sela Kalyuzhinci ranishe bulo pidporyadkovane selo Pidlozove selo KalyuzhinciKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonGromada Sribnyanska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1716Naselennya 543Gustota naselennya 234 05 osib km Poshtovij indeks 17311Telefonnij kod 380 4639Geografichni daniGeografichni koordinati 50 41 53 pn sh 32 44 42 sh d 50 69806 pn sh 32 74500 sh d 50 69806 32 74500 Koordinati 50 41 53 pn sh 32 44 42 sh d 50 69806 pn sh 32 74500 sh d 50 69806 32 74500Serednya visota nad rivnem morya 153 mVodojmi richka UtkaVidstan do rajonnogo centru 35 kmMisceva vladaAdresa radi s Kalyuzhinci vul Nezalezhnosti 48KartaKalyuzhinciKalyuzhinciMapaIstoriyaPoblizu sela zbereglisya kurgani 2 1 tis do n e Vpershe zgaduyutsya u 80 h pp 17 st Vhodili do Polkovoyi z 1757 do Perevolochnyanskoyi sotni Priluckogo polku do Priluckogo pov 1782 1923 do Sribnyanskogo r nu Priluckogo okrugu 1923 1930 Getmanshina Vilne vijskove selo do togo yak pril polkovn Lazar Gorlenko zavolodiv nim mabut bez universalu getmana 1705 getman I Mazepa nadav selo pril polkovniku D L Gorlenku 1708 selo u nogo konfiskovane 1710 getman I Skoropadskij vidav universal na selo bunchukovomu tovarishu A D Gorlenku u yakogo vono lishalosya do 1715 koli bulo vidibrane i viddane spochatku marshalu Volookomu banu Savinu a potim u tomu zh roci serbu Gavrilu Miloradovichu Pislya smerti G Miloradovicha 1730 selom volodiv jogo sin bunchukovij tovarish Anton Za nim znachilosya 1738 33 dvori 1748 67 dvoriv 1752 53 dvori 1763 97 dvoriv 145 hat i 461 dusha selyan 1780 100 dvoriv 150 hat selyan kozakiv ne bulo Imperskij period 1797 nalich 608 dush chol stati podatkovogo naselennya Najdavnishe znahodzhennya na mapah 1812 rik V 1859 246 dvoriv 1571 zh diyala derev Pokrovska cerkva sporudzhena Miloradovichami 1743 persha c va zbudovana do 1705 U 1861 66 pp v K mistilosya Volosne pravlinnya timchasovozobov yazanih selyan yakomu buli pidpo ryadkovani 7 sils gromad 828 reviz dush Pislya reorganizaci yi volostej Kalyuzhinci 1867 uvijshli do Sokirinskoyi volosti 2 go stanu 1886 270 dvoriv selyan vlasnikiv yaki vhodili do semi sils gromad 4 Miloradovichivski Skoropadska Baranivska Afanasivska 2 dvori mishan ta in 300 hat 1557 zh diyali derev c va ponovlena 1842 zemske pochatkove odnoklasne uchilishe zasn 1866 u vidanni zemstva z 1872 shinok kuznya 22 vitryaki 5 olijnic Na 1903 r v seli chislilos kolo dvi z polovinoyu tisyachi meshkanciv ponad 20 vitryanih mliniv 1910 381 gosp z nih kozakiv 11 selyan 358 yevreyiv 2 in neprivilejovanih 4 privilejovanih 6 nalich 2156 zh u tomu chisli 13 teslyariv 8 kravciv 8 shevciv 4 kovali 2 slyusari 172 tkachi 42 podenniki 10 zajmalisya inteligentnimi ta 179 in nezemlerobskimi zanyattyami vse in dorosle nas zajmalosya zemlerobstvom 2288 des pridatnoyi zemli Zemlevlasnikami buli pomishiki Miloradovich Konah A S Yahontova Diyali Pokrovska c va zakrita za chasiv rad vladi zemske pochatkove uchilishe u yakomu navchalosya 92 hlopch ta 20 divchat 1912 Radyanskij period U 1923 30 pp K centr silradi 1925 600 dvoriv 2724 zh 1930 546 dvoriv 2579 zh 1996 331 dvir 630 zh NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 715 osib z yakih 303 choloviki ta 412 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 543 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 539 99 26 rosijska 4 0 74 Usogo 543 100 Vidomi lyudiVeresaj Ostap Mikitovich 1803 1890 ukrayinskij kobzar Miloradovich Oleksandra Grigorivna 1830 1890 ukrayinska spivachka dram soprano Negrij Anton bl 1840 bl 1890 ukrayinskij kobzar uchen Ostapa Veresaya Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki www etomesto ru Arhiv originalu za 31 grudnya 2021 Procitovano 31 grudnya 2021 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 11 bereznya 2022 Procitovano 28 grudnya 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 28 grudnya 2021 Kalyuzhinci Shkoropad D O Savon O A Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Za red G F Gajdaya Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2007 S 201 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernigivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernigivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu naselennya 2001 mova viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti PosilannyaPogoda v seli Kalyuzhinci 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Polnoe geograficheskoe opisanie nashego Otechestva Tom VIII Malorossiya S Peterburg 1903 S 363 ros VRU Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi