Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стоян Новакович (Стојан Новаковић; 1 листопада 1842, Шабац — 18 лютого 1915, Ніш) — сербський політик, письменник, дипломат, філолог, історик, голова Сербської академії наук і мистецтв.
| Стоян Новакович | |
|---|---|
| серб. Стојан Новаковић | |
 | |
| Ім'я при народженні | серб. Коста Новаковић |
| Народився | 1 (13) листопада 1842[4][2][3] Шабаць, Князівство Сербія[5][2][3] |
| Помер | 18 лютого 1915[1][2][3] (72 роки) Ниш, Королівство Сербія[5][2][3] |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Країна |  Князівство Сербія Королівство Сербія |
| Діяльність | дипломат, геральдист, філолог, письменник, політик, історик |
| Галузь | історія[6], історіографія[6] і політика[6] |
| Alma mater | Белградський університет і d |
| Знання мов | сербська[4][6][7] |
| Членство | d, Сербська академія наук і мистецтв (5 (18) лютого 1915), d (5 (17) квітня 1887) і Академія моральних і політичних наук |
| Посада | d |
| Партія | d і d |
| Конфесія | Сербська православна церква |
| Автограф |  |
| |
З відзнакою закінчив гімназію в Шабаці (1857), завершив вищу гімназію (1860). У Белграді закінчив Ліцей (відділення права) трьома роками пізніше.
В 1865 році став професором гімназії і обраний членом Сербського наукового товариства. Був професором Великої школи (сучасний Університет Белграда).
З 1873 року обіймав посаду міністра освіти у уряді Йована Ристича (1873—1875 і 1880—1885), провів реформу середньої освіти, розділивши гімназії на суспільний і природничий напрямки.
Як дипломат сім років очолював місію в Стамбулі (1885—1892). Він став першим політиком, який використав македонський націоналізм (маргінальний, зароджуваний та ідеологічно несформований на той час) як ідеологію протистояння сильним позиціям Болгарії в Македонії та як перехідний етап до повної сербізації її слов'янського населення. Після повернення очолив Державну раду (1895—1896). Знову був відправлений послом в Стамбул (до 1900), потім в Париж і до 1905 року в Санкт-Петербург, де і пішов у відставку.
Після повернення до Сербії відтворив Прогресивну партію. Під час Першої світової війни Новакович був обраний головою уряду.
Наукова діяльність
Був керівником Національної бібліотеки в Белграді (1869—1874).
Перекладав поезію Адама Міцкевича (1886).
При заснуванні Сербської академії наук і мистецтв (1886) обраний в числі перших 16 членів — академіків від філософських наук. Указом призначений (1 лютого 1906) головою Академії і залишався на цій посаді до своєї смерті 1915.
При створенні Сербського книжкового товариства (1892) був обраний його головою.
Був членом Російської академії наук.
Розробив проект Конституції Сербського королівства 1901 року.
Заснував в 1865 році альманах «Віла» і редагував його до 1868 року.
Написав граматику сербської мови для школи.
Видав Законник Стефана Душана в 1870 і 1898 роках.
Товариство істориків Сербії носить ім'я Стояна Новаковича.
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Новакович Стоян // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- Дипломатски архив – Дубровник, ПП одель, Ф. 1. . 1888.
- ДРУШТВО „СРБО-МАКЕДОНЦИ“
Джерела
- Otadžbini, s ljubavlju
Посилання
- Новакович Стоян // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 578.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stoyan Novakovich Stoјan Novakoviћ 1 listopada 1842 Shabac 18 lyutogo 1915 Nish serbskij politik pismennik diplomat filolog istorik golova Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv Stoyan Novakovichserb Stoјan NovakoviћIm ya pri narodzhenni serb Kosta NovakoviћNarodivsya 1 13 listopada 1842 4 2 3 Shabac Knyazivstvo Serbiya 5 2 3 Pomer 18 lyutogo 1915 1915 02 18 1 2 3 72 roki Nish Korolivstvo Serbiya 5 2 3 Pohovannya Novij cvintarKrayina Knyazivstvo Serbiya Korolivstvo SerbiyaDiyalnist diplomat geraldist filolog pismennik politik istorikGaluz istoriya 6 istoriografiya 6 i politika 6 Alma mater Belgradskij universitet i dZnannya mov serbska 4 6 7 Chlenstvo d Serbska akademiya nauk i mistectv 5 18 lyutogo 1915 d 5 17 kvitnya 1887 i Akademiya moralnih i politichnih naukPosada dPartiya d i dKonfesiya Serbska pravoslavna cerkvaAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Z vidznakoyu zakinchiv gimnaziyu v Shabaci 1857 zavershiv vishu gimnaziyu 1860 U Belgradi zakinchiv Licej viddilennya prava troma rokami piznishe V 1865 roci stav profesorom gimnaziyi i obranij chlenom Serbskogo naukovogo tovaristva Buv profesorom Velikoyi shkoli suchasnij Universitet Belgrada Z 1873 roku obijmav posadu ministra osviti u uryadi Jovana Risticha 1873 1875 i 1880 1885 proviv reformu serednoyi osviti rozdilivshi gimnaziyi na suspilnij i prirodnichij napryamki Yak diplomat sim rokiv ocholyuvav misiyu v Stambuli 1885 1892 Vin stav pershim politikom yakij vikoristav makedonskij nacionalizm marginalnij zarodzhuvanij ta ideologichno nesformovanij na toj chas yak ideologiyu protistoyannya silnim poziciyam Bolgariyi v Makedoniyi ta yak perehidnij etap do povnoyi serbizaciyi yiyi slov yanskogo naselennya Pislya povernennya ocholiv Derzhavnu radu 1895 1896 Znovu buv vidpravlenij poslom v Stambul do 1900 potim v Parizh i do 1905 roku v Sankt Peterburg de i pishov u vidstavku Pislya povernennya do Serbiyi vidtvoriv Progresivnu partiyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Novakovich buv obranij golovoyu uryadu Naukova diyalnistBuv kerivnikom Nacionalnoyi biblioteki v Belgradi 1869 1874 Perekladav poeziyu Adama Mickevicha 1886 Pri zasnuvanni Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv 1886 obranij v chisli pershih 16 chleniv akademikiv vid filosofskih nauk Ukazom priznachenij 1 lyutogo 1906 golovoyu Akademiyi i zalishavsya na cij posadi do svoyeyi smerti 1915 Pri stvorenni Serbskogo knizhkovogo tovaristva 1892 buv obranij jogo golovoyu Buv chlenom Rosijskoyi akademiyi nauk Rozrobiv proekt Konstituciyi Serbskogo korolivstva 1901 roku Zasnuvav v 1865 roci almanah Vila i redaguvav jogo do 1868 roku Napisav gramatiku serbskoyi movi dlya shkoli Vidav Zakonnik Stefana Dushana v 1870 i 1898 rokah Tovaristvo istorikiv Serbiyi nosit im ya Stoyana Novakovicha PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Novakovich Stoyan Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Diplomatski arhiv Dubrovnik PP odel F 1 ISBN 954 8475 08 1 1888 DRUShTVO SRBO MAKEDONCI DzherelaOtadzbini s ljubavljuPosilannyaNovakovich Stoyan Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 578