Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 |
| Геологія України |
|---|
| Гідрогеологія |
| Корисні копалини |
| Гірнича промисловість |
| Економіка |
| Історія освоєння мінеральних ресурсів |
Геологі́чна будо́ва Украї́ни
Загальна геологія
Територія України розташована у південно-західній частині Східноєвропейської платформи і навколишніх гірських нагромаджень — Карпат і Криму, які є частиною Альпійської складчастої геосинклінальної області. У її будові беруть участь породи докембрійського, палеозойського, мезозойського та кайнозойського віку, що утворюють три структурні поверхи:
- докембрійський,
- палеозойський
- мезо-кайнозойський.
Тектоніка
У платформній частині вирізняють найважливіші структури: Український кристалічний щит, Волино-Подільську плиту, Донецьку складчасту споруду, Дніпровсько-Донецьку і Причорноморську западини, шельф Чорного та Азовського морів, Скіфську плиту та інші.
Український щит, що посідає центральну частину України, складений дуже дислокованими метаморфічними, інтрузивними і метасоматичними утвореннями архею і нижнього протерозою. З цією унікальною, в металогенічному відношенні, структурою (Українським щитом), точніше його кристалічною основою, пов'язана більшість родовищ металічних корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні корінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових, благородних і рідкісних металів (урану, алюмінію, міді, молібдену, нікелю, берилію, літію, ґерманію, ніобію, танталу, металів рідкісноземельної групи, скандію, золота, платиноїдів), а також алмазів, п'єзооптичної сировини, флюориту, графіту, талькомагнезиту, нефелінових руд, великої кількості родовищ облицювальних і декоративних каменів та інше. У платформному чохлі, що перекриває кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольського басейну, комплексні ільменіт-рутил-цирконієвих руд Середнього Придніпров'я, а також екзогенні родовища урану, рідкісні за якістю і запасами родовища каолінів, бентонітових, вогнетривких і тугоплавких глин, бурого вугілля та інших корисних копалин.
Волино-Подільська плита розташована на захід від Українського щита і являє собою область поступового занурення докембрійської кристалічної основи на глибину до 3 км. З осадовими породами палеозою, мезозою, кайнозою тут пов'язані родовища кам'яного вугілля, сірки, гіпсу, фосфоритів.
Дніпровсько-Донецький прогин (авлакоген) поділяється на три мегаструктури:
Докембрійський фундамент під ними залягає відповідно на глибинах від 2—6 до 18—20 км. Прогин заповнений осадовими породами палеозою, мезозою та кайнозою, які, як і фундамент, розбиті різноспрямованими тектонічними розломами і зім'яті у складки, інтенсивність яких зростає у південно-східному напрямку. У межах Прип'ятської та Дніпровсько-Донецької западин широко розповсюджена солянокупольна тектоніка. З цими структурами пов'язані родовища нафти і газу, кам'яної солі, гіпсу, будівельних матеріалів. З Донецьким складчастим утворенням (Донецьким кам'яновугільним басейном) пов'язані родовища кам'яного вугілля, руд ртуті, флюориту, поліметалів і інші. У вугільних пластах Донбасу зосереджені трильйони кубічних метрів метану.
Причорноморська западина є глибоко опущеним південним блоком платформи з потужною товщею (до 4—5 км) мезозойських відкладів. Тут відомі родовища руд марганцю, прояви кам'яного вугілля, бокситів, поліметалів.
На шельфі Азовського і Чорного морів розвідані родовища вуглеводневої сировини і ведеться пошук нових покладів. Українські Карпати охоплюють Передкарпатський крайовий прогин з сірко-, газо- і нафтоносними осадовими породами, складчасто-покривну область Карпат з потужним флішем і Закарпатський внутрішній прогин з вулканогенно-осадовими формаціями, з якими пов'язані кам'яна та калійна солі, цеоліти, барити, алуніти, золоте, ртутне і поліметалеве зруденіння. Складчаста область Гірського Криму — велике брилове , південна частина якого занурена під рівень Чорного моря. Воно утворене інтенсивно дислокованими тріас-юрськими флішовими відкладами і карбонатними та піщано-глинистими крейдовими, палеогеновими і неогеновими товщами, що залягають спокійніше. З останніми пов'язані родовища залізних руд, солей, флюсових вапняків і інші.
Історія геологічного розвитку
Геологічні процеси мали вирішальний вплив на формування геологічної будови України, а найновіші тектонічні рухи на формування сучасного рельєфу, подальшу його еволюцію.
Докембрій
До найдавнішого геологічного періоду — докембрію відносять численні вивержені й метаморфізовані кристалічні породи, насамперед Українського кристалічного щита. Який пізніше був розбитий скидами на окремі блоки, частина яких занурилася на чималу глибину, була перекрита більш молодими геологічними утвореннями, інша — залишилася на поверхні. Це помітно впливає на формування як сучасних форм рельєфу, так і на загальну конфігурацію річкової мережі. Особливий господарський інтерес тут мають цінні кристалічні породи (граніт, гнейс, кристалічні сланці), що використовуються як будівельний матеріал, величезні запаси криворізьких та кременчуцьких залізних руд, значні і великі поклади метаморфізованого вугілля (графітів), вогнетривких глин.
Палеозой
Палеозойська ера характеризувалася інтенсивним розвитком органічного світу, спочатку в морях, а з середини ери життя завойовує і суходіл. У кембрійському періоді на території Україні були відсутні морські басейни. Лише у силурі вони починають утворюватись у південно-західній частині (Середнє Придністров'я). На цей період припадає каледонський орогенез — тектонічна епоха гороутворення, який проявився в межах сучасних Карпат, у вигляді , та у Добруджі. Цей період відзначається покладами солей і нафти , вапняками й пісковиками.
На початку девонського періоду каледонське гороутворення вщухає, площа морів зменшується. Нижньодевонські відклади зустрічаються в Україні лише в Придністров'ї і представлені плитоподібними теребовлянськими червоними пісковиками. У середньому девоні починається опускання суші, на теренах України формується Донецько-Дніпровська западина. У межах Донбасу відбувався інтенсивний герцинський орогенез з проявами вулканізму на півдні. До цього періоду відносяться пісковики, кварцити, базальти, оолітові залізні руди півдня Донбасу.
Кам'яновугільний період характеризувався значною інтенсифікацією герцинської складчастості. На той час, між сучасними Дніпром і Доном, проходило багаторазове чергування суші і моря, значне опускання територій, формування протяжної геосинкліналі, яка з часом заповнилася потужними (понад 10 000 м) відкладами, серед яких великі поклади пластів кам'яного вугілля (місцями до 200), що чергується з пісковиками. Тобто колись неглибоке прибережне море час від часу чергувалося із заболоченими масивами прибережних маршів вкритих пралісами, біомаса яких служила основою для вугленагромадження. З цього періоду походять вугільні товщі Донбасу і Львівсько-Волинського басейну. З інших мінерально-сировинних ресурсів кам'яновугільного періоду в Україні зустрічаються дрібно-зернисті пісковики, горючі сланці Карпат тощо.
Палеозойська ера завершується пермським періодом, упродовж якого територія України переважно залишалася суходолом. У верхній пермі розпочинається тривала кімерійська тектонічна епоха. На півдні (Крим) та заході (Карпати) України відбувається поступове опускання суші, на сході відбувається висихання водоймищ Донбасу, в результаті чого тут утворюються потужні поклади кам'яної солі та гіпсу. З цим періодом пов'язані родовища кам'яного вугілля, доломітів та солей у Карпатах, марганцю, вогнетривких глин, вапняків. У межах Донецько-Дніпровської западини розвідані родовища нафти.
Мезозой
Мезозойська ера в Україні представлена відкладами тріасового, юрського і крейдового періодів. Протягом цієї ери на планеті з'явилися перші ссавці, птахи, покритонасінні рослини. Розповсюдження одержали сучасні високодиференційовані форми життя з переважанням плазунів, у тому числі і величезних розмірів. Тріасовий період для України характеризується майже повною відсутністю морських басейнів, окрім крайнього заходу. Загалом період бідний на накопичення покладів корисних копалин. Наприкінці тріасового періоду відновлюються тектонічні рухи в Донбасі. Юрський період в Україні також був у значній мірі морським, великий морський басейн простежується в південно-західній частині країни. Горотворчі процеси продовжуються в Донбасі. Корисні копалини в Україні цього періоду незначні, господарче значення мають лише поклади вапняків. Крейдовий період відзначався подальшим розширенням площі морського басейну. Лише відносно невелика територія уздовж лінії Донецьк — Дніпро — Вінниця була зайнята сушею. Основні корисні копалини України цього пеіроду: біла крейда та мергелі на Донбасі й Волині; фосфорити південної частини Поділля та південного сходу країни. До цього періоду приурочені поклади нафти.
Кайнозой
Кайнозойська ера позначилась значними горотворчими процесами (альпійська складчастість), великою вулканічною діяльністю. У міоцені встановлюється сучасна конфігурація суші та морів. З корисних копалин цього періоду в Україні присутні поклади нафти Прикарпаття, нікопольські марганцеві руди, буре вугілля Правобережжя, каоліни, піски, керченські залізні руди. У кайнозої утворюються Карпатські й Кримські гори, формується Карпатський фліш.
Упродовж останнього періоду кайнозойської ери територія нинішньої України зазнала кількох зледенінь. Упродовж найбільшого з них (дніпровського) льодовики сягали північної межі Волино-Подільської височини, опускалися долиною Дніпра аж до Кременчука. Льодовики мали великий вплив на формування сучасних форм рельєфу. Велике значення має спричинене ними майже повсюдне поширення лесу — унікальної ґрунтотворної породи, на основі якої утворилися відомі у світі українські чорноземи. Лес є також цінним будівельним матеріалом і широко використовується для виробництва цегли. У північній частині сучасної України, куди доходили льодовики, добре збереглися льодовикові форми рельєфу: морени, скупчення валунів, водно-льодовикові піски, тощо.
Корисні копалини
Україна входить в число провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4 % земної суші і де проживає 0,8 % населення планети, має в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу. В Україні за даними Геоінформу розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин (за даними УНІАН — 200 видів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам'яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні будівельні матеріали, мінеральні води. Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає Російську Федерацію, США, Велику Британію, Францію, Німеччину, Канаду та інші провідні гірничі країни світу. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна наприкінці ХХ століття займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.
Гідрогеологія
У межах України виділяють Волино-Подільський, Дніпровсько-Донецький і Причорноморський артезіанські басейни, басейни тріщинних вод Українського щита, а також , і гідрогеологічні складчасті області та ряд гідрогеологічних областей з невеликими синклінальними (міжгірськими) артезіанськими басейнами. Гідрогеологічні особливості України визначаються не лише природними, але і техногенними факторами, наслідком яких є зміна умов формування підземних вод, що, своєю чергою, призводить до погіршення їхнього хімічного складу.
Волино-Подільський басейн характеризується широким розповсюдженням слабомінералізованих (до 1 г/л) прісних вод, гідрокарбонатно-кальцієвих вод тріщинного типу у відкладах крейди.
Дніпровсько-Донецький басейн відрізняється поверховим розвитком водоносних горизонтів і комплексів, найбільше значення з яких для водопостачання мають четвертинні, палеогенові, крейдові та юрські відклади. Гідродинамічні умови визначаються як глибинними так і поверхневими факторами живлення та розвантажування підземних вод. Склад вод різноманітний — від гідрокарбонатно-кальцієвих (магнієвих), прісних (мінералізація до 1—3 г/л) до хлоридно-натрієвих (кальцієвих) розсолів з мінералізацією понад 30—100 г/л, що характерні для глибоких горизонтів палеозою та зон розвантажування у межах тектонічних розломів.
Причорноморський басейн, підземні води якого знаходяться у відкладах антропогену, неогену, палеогену і крейди має складну гідрогеологічну структуру. Часто спостерігається формування солоних вод і розсолів (мінералізація понад 10—30 г/л). Води хлоридного складу з високим вмістом брому і йоду. Для господарсько-питного водопостачання найбільше використовують неогеновий горизонт. Український щит, що має двоповерхову геологічну будову у вигляді складчасто-кристалічної основи і горизонтальних шарів осадових порід, відрізняється наявністю великих западин, які відіграють роль субартезіанських басейнів і регіональних тріщинуватих , що вміщують мінералізовані води. Водоносні горизонти розвинуті у четвертинних, неогенових, палеогенових покладах та у вивітреній тріщинуватій зоні кристалічного фундаменту. Найбільше водопостачальне значення мають води тріщинуватої зони кристалічних порід, що відрізняються сульфатно(хлоридно)- гідрокарбонатно-кальцієвим (магнієвим, натрієвим) складом і мінералізацією, яка збільшується у південному напрямку.
Гірський Крим характеризується широким розвитком карстових і тріщинно-карстових систем та залежністю рівневого та гідро-геохімічного режимів, а також ресурсів підземних вод від гідро-метеорологічних чинників. Води головним чином мають гідрокарбонатно-кальцієвий та гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієвий (магнієвий) склад.
Українські Карпати у гідрогеологічному плані є складним сполученням гірських складчастих структур і міжгірських прогинів.
У Передкарпатті розвинені головним чином хлоридні і сульфатні води.
У Закарпатті основні запаси прісних підземних вод зосереджені у і .
Донецька гідрогеологічна область відзначається розвитком малих артезіанських басейнів і строкатістю хімічного складу підземних вод у відкладах тріасу, юри і крейди.
Сейсмічність
Велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної, що повинно враховуватись при обґрунтуванні великого нового будівництва. Територія України належить до Альпійсько-Гімалайського сейсмічного поясу і умовно поділяється на 3 зони:
- Сейсмічно пасивну Східноєвропейську платформу, де відчуваються землетруси, пов'язані з глибинними карпатськими вогнищами в горах Вранча на межі Південних та Східних Карпат (інтенсивність землетрусів 4—5 балів у місті Київ). Крайній південь Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та заходу Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю 7 балів. 7-бальні землетруси тут фіксувались 20 жовтня 1802 року, 26 листопада 1829 року, 23 січня 1838 року, 10 листопада 1940 року. Значну південну частину цих областей та схід Одеської оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ до лінії Берестечко — Рівне — Київ — Переяслав — Дніпро. У цій зоні значний землетрус відбувся у ніч з 30 на 31 травня 1990 року.
- Східні Карпати, за винятком Вранчського вогнища, з помірною сейсмічністю (6—7 балів). Значні сейсмічні процеси мають місце в Закарпатті, де неодноразово були землетруси інтенсивністю 6—7 балів та епіцентрами в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачево, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834 року (силою до 7 балів) охопив значну територію від Сваляви до Рахова. Були також зафіксовані землетруси до 6 балів з епіцентрами в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках. На Закарпатті є досить сильні локальні епіцентри землетрусів. У межах Чернівецької області зафіксований єдиний землетрус інтенсивністю 5 балів.
- Південний Крим з високою сейсмічністю (понад 8—8,5 балів). Значна сейсмічна активність (землетруси до 6 балів) спостерігається в зоні південно-західного узбережжя, між Алуштою і Форосом, з епіцентрами переважно в Чорному морі. Ізосейсти у 5 балів Кримського землетрусу 11 листопада 1927 року сягали крайньої північної частини півострова, а до 8 балів оконтурили більшу частину Кримських гір.
Спорудження на заході, південному заході і півдні України, в районах посилених тектонічних рухів земної кори, великих об'єктів, руйнування яких в результаті землетрусів може завдати колосальних матеріальних втрат і чималих людських жертв (АЕС, греблі потужних ГЕС), вимагає всебічного врахування при їх будівництві сейсмічних умов.
Див. також
Джерела
- Заставний Ф. Д., 1994, с. 58-60.
- ГЕС, 2004.
- Заставний Ф. Д., 1994, с. 60-61.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — .
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — .
Посилання
- Геологічна карта України [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Рельєф та геологічна будова України [ 29 травня 2011 у Wayback Machine.]
- (укр.) (рос.) — науково-популярний інтернет-журнал про геологію України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologiya UkrayiniGidrogeologiyaKorisni kopaliniGirnicha promislovistEkonomikaIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Geologi chna budo va Ukrayi niZagalna geologiyaTeritoriya Ukrayini roztashovana u pivdenno zahidnij chastini Shidnoyevropejskoyi platformi i navkolishnih girskih nagromadzhen Karpat i Krimu yaki ye chastinoyu Alpijskoyi skladchastoyi geosinklinalnoyi oblasti U yiyi budovi berut uchast porodi dokembrijskogo paleozojskogo mezozojskogo ta kajnozojskogo viku sho utvoryuyut tri strukturni poverhi dokembrijskij paleozojskij mezo kajnozojskij Tektonika 1 Ukrayinskij shit 2 Kovelskij vistup 3 Volino Podilska plita 4 Karpatska skladchasta sistema 5 Zahidnoyevropejska platforma 6 Dniprovsko Donecka zapadina 7 Voronezka antekliza 8 Donecka skladchasta oblast 9 Prichornomorska zapadina 10 Skifska plita 11 Krimska skladchasta sistemaDokladnishe U platformnij chastini viriznyayut najvazhlivishi strukturi Ukrayinskij kristalichnij shit Volino Podilsku plitu Donecku skladchastu sporudu Dniprovsko Donecku i Prichornomorsku zapadini shelf Chornogo ta Azovskogo moriv Skifsku plitu ta inshi Ukrayinskij shit sho posidaye centralnu chastinu Ukrayini skladenij duzhe dislokovanimi metamorfichnimi intruzivnimi i metasomatichnimi utvorennyami arheyu i nizhnogo proterozoyu Z ciyeyu unikalnoyu v metalogenichnomu vidnoshenni strukturoyu Ukrayinskim shitom tochnishe jogo kristalichnoyu osnovoyu pov yazana bilshist rodovish metalichnih korisnih kopalin i v pershu chergu najbilshij Krivorizkij zalizorudnij basejn kompleksni korinni rodovisha ilmenit apatitovih rud rodovisha inshih kolorovih blagorodnih i ridkisnih metaliv uranu alyuminiyu midi molibdenu nikelyu beriliyu litiyu germaniyu niobiyu tantalu metaliv ridkisnozemelnoyi grupi skandiyu zolota platinoyidiv a takozh almaziv p yezooptichnoyi sirovini flyuoritu grafitu talkomagnezitu nefelinovih rud velikoyi kilkosti rodovish oblicyuvalnih i dekorativnih kameniv ta inshe U platformnomu chohli sho perekrivaye kristalichnij fundament rozmisheni veliki pokladi margancevih rud Nikopolskogo basejnu kompleksni ilmenit rutil cirkoniyevih rud Serednogo Pridniprov ya a takozh ekzogenni rodovisha uranu ridkisni za yakistyu i zapasami rodovisha kaoliniv bentonitovih vognetrivkih i tugoplavkih glin burogo vugillya ta inshih korisnih kopalin Volino Podilska plita roztashovana na zahid vid Ukrayinskogo shita i yavlyaye soboyu oblast postupovogo zanurennya dokembrijskoyi kristalichnoyi osnovi na glibinu do 3 km Z osadovimi porodami paleozoyu mezozoyu kajnozoyu tut pov yazani rodovisha kam yanogo vugillya sirki gipsu fosforitiv Dniprovsko Doneckij progin avlakogen podilyayetsya na tri megastrukturi Prip yatsku Bilorus zapadinu Dniprovsko Donecku zapadinu Donecke skladchaste utvorennya Dokembrijskij fundament pid nimi zalyagaye vidpovidno na glibinah vid 2 6 do 18 20 km Progin zapovnenij osadovimi porodami paleozoyu mezozoyu ta kajnozoyu yaki yak i fundament rozbiti riznospryamovanimi tektonichnimi rozlomami i zim yati u skladki intensivnist yakih zrostaye u pivdenno shidnomu napryamku U mezhah Prip yatskoyi ta Dniprovsko Doneckoyi zapadin shiroko rozpovsyudzhena solyanokupolna tektonika Z cimi strukturami pov yazani rodovisha nafti i gazu kam yanoyi soli gipsu budivelnih materialiv Z Doneckim skladchastim utvorennyam Doneckim kam yanovugilnim basejnom pov yazani rodovisha kam yanogo vugillya rud rtuti flyuoritu polimetaliv i inshi U vugilnih plastah Donbasu zoseredzheni triljoni kubichnih metriv metanu Prichornomorska zapadina ye gliboko opushenim pivdennim blokom platformi z potuzhnoyu tovsheyu do 4 5 km mezozojskih vidkladiv Tut vidomi rodovisha rud margancyu proyavi kam yanogo vugillya boksitiv polimetaliv Na shelfi Azovskogo i Chornogo moriv rozvidani rodovisha vuglevodnevoyi sirovini i vedetsya poshuk novih pokladiv Ukrayinski Karpati ohoplyuyut Peredkarpatskij krajovij progin z sirko gazo i naftonosnimi osadovimi porodami skladchasto pokrivnu oblast Karpat z potuzhnim flishem i Zakarpatskij vnutrishnij progin z vulkanogenno osadovimi formaciyami z yakimi pov yazani kam yana ta kalijna soli ceoliti bariti aluniti zolote rtutne i polimetaleve zrudeninnya Skladchasta oblast Girskogo Krimu velike brilove pivdenna chastina yakogo zanurena pid riven Chornogo morya Vono utvorene intensivno dislokovanimi trias yurskimi flishovimi vidkladami i karbonatnimi ta pishano glinistimi krejdovimi paleogenovimi i neogenovimi tovshami sho zalyagayut spokijnishe Z ostannimi pov yazani rodovisha zaliznih rud solej flyusovih vapnyakiv i inshi Istoriya geologichnogo rozvitkuGeologichni procesi mali virishalnij vpliv na formuvannya geologichnoyi budovi Ukrayini a najnovishi tektonichni ruhi na formuvannya suchasnogo relyefu podalshu jogo evolyuciyu Dokembrij Do najdavnishogo geologichnogo periodu dokembriyu vidnosyat chislenni viverzheni j metamorfizovani kristalichni porodi nasampered Ukrayinskogo kristalichnogo shita Yakij piznishe buv rozbitij skidami na okremi bloki chastina yakih zanurilasya na chimalu glibinu bula perekrita bilsh molodimi geologichnimi utvorennyami insha zalishilasya na poverhni Ce pomitno vplivaye na formuvannya yak suchasnih form relyefu tak i na zagalnu konfiguraciyu richkovoyi merezhi Osoblivij gospodarskij interes tut mayut cinni kristalichni porodi granit gnejs kristalichni slanci sho vikoristovuyutsya yak budivelnij material velichezni zapasi krivorizkih ta kremenchuckih zaliznih rud znachni i veliki pokladi metamorfizovanogo vugillya grafitiv vognetrivkih glin Paleozoj Paleozojska era harakterizuvalasya intensivnim rozvitkom organichnogo svitu spochatku v moryah a z seredini eri zhittya zavojovuye i suhodil U kembrijskomu periodi na teritoriyi Ukrayini buli vidsutni morski basejni Lishe u siluri voni pochinayut utvoryuvatis u pivdenno zahidnij chastini Serednye Pridnistrov ya Na cej period pripadaye kaledonskij orogenez tektonichna epoha goroutvorennya yakij proyavivsya v mezhah suchasnih Karpat u viglyadi ta u Dobrudzhi Cej period vidznachayetsya pokladami solej i nafti vapnyakami j piskovikami Na pochatku devonskogo periodu kaledonske goroutvorennya vshuhaye plosha moriv zmenshuyetsya Nizhnodevonski vidkladi zustrichayutsya v Ukrayini lishe v Pridnistrov yi i predstavleni plitopodibnimi terebovlyanskimi chervonimi piskovikami U serednomu devoni pochinayetsya opuskannya sushi na terenah Ukrayini formuyetsya Donecko Dniprovska zapadina U mezhah Donbasu vidbuvavsya intensivnij gercinskij orogenez z proyavami vulkanizmu na pivdni Do cogo periodu vidnosyatsya piskoviki kvarciti bazalti oolitovi zalizni rudi pivdnya Donbasu Kam yanovugilnij period harakterizuvavsya znachnoyu intensifikaciyeyu gercinskoyi skladchastosti Na toj chas mizh suchasnimi Dniprom i Donom prohodilo bagatorazove cherguvannya sushi i morya znachne opuskannya teritorij formuvannya protyazhnoyi geosinklinali yaka z chasom zapovnilasya potuzhnimi ponad 10 000 m vidkladami sered yakih veliki pokladi plastiv kam yanogo vugillya miscyami do 200 sho cherguyetsya z piskovikami Tobto kolis negliboke priberezhne more chas vid chasu cherguvalosya iz zabolochenimi masivami priberezhnih marshiv vkritih pralisami biomasa yakih sluzhila osnovoyu dlya vuglenagromadzhennya Z cogo periodu pohodyat vugilni tovshi Donbasu i Lvivsko Volinskogo basejnu Z inshih mineralno sirovinnih resursiv kam yanovugilnogo periodu v Ukrayini zustrichayutsya dribno zernisti piskoviki goryuchi slanci Karpat tosho Paleozojska era zavershuyetsya permskim periodom uprodovzh yakogo teritoriya Ukrayini perevazhno zalishalasya suhodolom U verhnij permi rozpochinayetsya trivala kimerijska tektonichna epoha Na pivdni Krim ta zahodi Karpati Ukrayini vidbuvayetsya postupove opuskannya sushi na shodi vidbuvayetsya visihannya vodojmish Donbasu v rezultati chogo tut utvoryuyutsya potuzhni pokladi kam yanoyi soli ta gipsu Z cim periodom pov yazani rodovisha kam yanogo vugillya dolomitiv ta solej u Karpatah margancyu vognetrivkih glin vapnyakiv U mezhah Donecko Dniprovskoyi zapadini rozvidani rodovisha nafti Mezozoj Mezozojska era v Ukrayini predstavlena vidkladami triasovogo yurskogo i krejdovogo periodiv Protyagom ciyeyi eri na planeti z yavilisya pershi ssavci ptahi pokritonasinni roslini Rozpovsyudzhennya oderzhali suchasni visokodiferencijovani formi zhittya z perevazhannyam plazuniv u tomu chisli i velicheznih rozmiriv Triasovij period dlya Ukrayini harakterizuyetsya majzhe povnoyu vidsutnistyu morskih basejniv okrim krajnogo zahodu Zagalom period bidnij na nakopichennya pokladiv korisnih kopalin Naprikinci triasovogo periodu vidnovlyuyutsya tektonichni ruhi v Donbasi Yurskij period v Ukrayini takozh buv u znachnij miri morskim velikij morskij basejn prostezhuyetsya v pivdenno zahidnij chastini krayini Gorotvorchi procesi prodovzhuyutsya v Donbasi Korisni kopalini v Ukrayini cogo periodu neznachni gospodarche znachennya mayut lishe pokladi vapnyakiv Krejdovij period vidznachavsya podalshim rozshirennyam ploshi morskogo basejnu Lishe vidnosno nevelika teritoriya uzdovzh liniyi Doneck Dnipro Vinnicya bula zajnyata susheyu Osnovni korisni kopalini Ukrayini cogo peirodu bila krejda ta mergeli na Donbasi j Volini fosforiti pivdennoyi chastini Podillya ta pivdennogo shodu krayini Do cogo periodu priurocheni pokladi nafti Kajnozoj Kajnozojska era poznachilas znachnimi gorotvorchimi procesami alpijska skladchastist velikoyu vulkanichnoyu diyalnistyu U mioceni vstanovlyuyetsya suchasna konfiguraciya sushi ta moriv Z korisnih kopalin cogo periodu v Ukrayini prisutni pokladi nafti Prikarpattya nikopolski margancevi rudi bure vugillya Pravoberezhzhya kaolini piski kerchenski zalizni rudi U kajnozoyi utvoryuyutsya Karpatski j Krimski gori formuyetsya Karpatskij flish Uprodovzh ostannogo periodu kajnozojskoyi eri teritoriya ninishnoyi Ukrayini zaznala kilkoh zledenin Uprodovzh najbilshogo z nih dniprovskogo lodoviki syagali pivnichnoyi mezhi Volino Podilskoyi visochini opuskalisya dolinoyu Dnipra azh do Kremenchuka Lodoviki mali velikij vpliv na formuvannya suchasnih form relyefu Velike znachennya maye sprichinene nimi majzhe povsyudne poshirennya lesu unikalnoyi gruntotvornoyi porodi na osnovi yakoyi utvorilisya vidomi u sviti ukrayinski chornozemi Les ye takozh cinnim budivelnim materialom i shiroko vikoristovuyetsya dlya virobnictva cegli U pivnichnij chastini suchasnoyi Ukrayini kudi dohodili lodoviki dobre zbereglisya lodovikovi formi relyefu moreni skupchennya valuniv vodno lodovikovi piski tosho Korisni kopaliniDokladnishe Korisni kopalini Ukrayini Ukrayina vhodit v chislo providnih mineralno sirovinnih derzhav svitu Poyednannya riznovikovih vid arheyu do kajnozoyu strukturnih elementiv sho sformuvalisya vnaslidok viyavu vsih vlastivih stanovlennyu zemnoyi kori procesiv obumovilo shirokij diapazon korisnih kopalin sho skladayut mineralno sirovinnu bazu krayini Ukrayina yaka zajmaye vsogo 0 4 zemnoyi sushi i de prozhivaye 0 8 naselennya planeti maye v svoyih nadrah 5 mineralno sirovinnogo potencialu svitu V Ukrayini za danimi Geoinformu rozvidano 20 tis rodovish ta proyaviv 111 vidiv korisnih kopalin za danimi UNIAN 200 vidiv korisnih kopalin 120 z yakih vikoristovuye lyudstvo sogodni Z nih 7807 rodovish 94 vidiv korisnih kopalin mayut promislove znachennya i vrahovuyutsya Derzhavnim balansom zapasiv Najbilshe ekonomichne znachennya mayut kam yane vugillya nafta i gaz zalizni i margancevi rudi samorodna sirka kam yana i kalijna soli nerudni budivelni materiali mineralni vodi Yih rodovisha znahodyatsya u riznih geologichnih regionah Za rozvidanimi zapasami deyakih korisnih kopalin Ukrayina viperedzhaye Rosijsku Federaciyu SShA Veliku Britaniyu Franciyu Nimechchinu Kanadu ta inshi providni girnichi krayini svitu Zokrema za zapasami i vidobutkom zaliznih margancevih titano cirkoniyevih rud bagatoh vidiv nemetalichnoyi sirovini Ukrayina naprikinci HH stolittya zajmala providne misce sered krayin SND Yevropi i svitu GidrogeologiyaDokladnishe Gidrogeologiya Ukrayini U mezhah Ukrayini vidilyayut Volino Podilskij Dniprovsko Doneckij i Prichornomorskij artezianski basejni basejni trishinnih vod Ukrayinskogo shita a takozh i gidrogeologichni skladchasti oblasti ta ryad gidrogeologichnih oblastej z nevelikimi sinklinalnimi mizhgirskimi artezianskimi basejnami Gidrogeologichni osoblivosti Ukrayini viznachayutsya ne lishe prirodnimi ale i tehnogennimi faktorami naslidkom yakih ye zmina umov formuvannya pidzemnih vod sho svoyeyu chergoyu prizvodit do pogirshennya yihnogo himichnogo skladu Volino Podilskij basejn harakterizuyetsya shirokim rozpovsyudzhennyam slabomineralizovanih do 1 g l prisnih vod gidrokarbonatno kalciyevih vod trishinnogo tipu u vidkladah krejdi Dniprovsko Doneckij basejn vidriznyayetsya poverhovim rozvitkom vodonosnih gorizontiv i kompleksiv najbilshe znachennya z yakih dlya vodopostachannya mayut chetvertinni paleogenovi krejdovi ta yurski vidkladi Gidrodinamichni umovi viznachayutsya yak glibinnimi tak i poverhnevimi faktorami zhivlennya ta rozvantazhuvannya pidzemnih vod Sklad vod riznomanitnij vid gidrokarbonatno kalciyevih magniyevih prisnih mineralizaciya do 1 3 g l do hloridno natriyevih kalciyevih rozsoliv z mineralizaciyeyu ponad 30 100 g l sho harakterni dlya glibokih gorizontiv paleozoyu ta zon rozvantazhuvannya u mezhah tektonichnih rozlomiv Prichornomorskij basejn pidzemni vodi yakogo znahodyatsya u vidkladah antropogenu neogenu paleogenu i krejdi maye skladnu gidrogeologichnu strukturu Chasto sposterigayetsya formuvannya solonih vod i rozsoliv mineralizaciya ponad 10 30 g l Vodi hloridnogo skladu z visokim vmistom bromu i jodu Dlya gospodarsko pitnogo vodopostachannya najbilshe vikoristovuyut neogenovij gorizont Ukrayinskij shit sho maye dvopoverhovu geologichnu budovu u viglyadi skladchasto kristalichnoyi osnovi i gorizontalnih shariv osadovih porid vidriznyayetsya nayavnistyu velikih zapadin yaki vidigrayut rol subartezianskih basejniv i regionalnih trishinuvatih sho vmishuyut mineralizovani vodi Vodonosni gorizonti rozvinuti u chetvertinnih neogenovih paleogenovih pokladah ta u vivitrenij trishinuvatij zoni kristalichnogo fundamentu Najbilshe vodopostachalne znachennya mayut vodi trishinuvatoyi zoni kristalichnih porid sho vidriznyayutsya sulfatno hloridno gidrokarbonatno kalciyevim magniyevim natriyevim skladom i mineralizaciyeyu yaka zbilshuyetsya u pivdennomu napryamku Girskij Krim harakterizuyetsya shirokim rozvitkom karstovih i trishinno karstovih sistem ta zalezhnistyu rivnevogo ta gidro geohimichnogo rezhimiv a takozh resursiv pidzemnih vod vid gidro meteorologichnih chinnikiv Vodi golovnim chinom mayut gidrokarbonatno kalciyevij ta gidrokarbonatno sulfatno kalciyevij magniyevij sklad Ukrayinski Karpati u gidrogeologichnomu plani ye skladnim spoluchennyam girskih skladchastih struktur i mizhgirskih proginiv U Peredkarpatti rozvineni golovnim chinom hloridni i sulfatni vodi U Zakarpatti osnovni zapasi prisnih pidzemnih vod zoseredzheni u i Donecka gidrogeologichna oblast vidznachayetsya rozvitkom malih artezianskih basejniv i strokatistyu himichnogo skladu pidzemnih vod u vidkladah triasu yuri i krejdi SejsmichnistDokladnishe Sejsmichnist Ukrayini Velika teritoriya pivdenno zahidnoyi i pivdennoyi chastini Ukrayini nalezhit do sejsmichno nebezpechnoyi sho povinno vrahovuvatis pri obgruntuvanni velikogo novogo budivnictva Teritoriya Ukrayini nalezhit do Alpijsko Gimalajskogo sejsmichnogo poyasu i umovno podilyayetsya na 3 zoni Sejsmichno pasivnu Shidnoyevropejsku platformu de vidchuvayutsya zemletrusi pov yazani z glibinnimi karpatskimi vognishami v gorah Vrancha na mezhi Pivdennih ta Shidnih Karpat intensivnist zemletrusiv 4 5 baliv u misti Kiyiv Krajnij pivden Ternopilskoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi ta zahodu Odeskoyi oblastej okonturyuyut izosejsti intensivnistyu 7 baliv 7 balni zemletrusi tut fiksuvalis 20 zhovtnya 1802 roku 26 listopada 1829 roku 23 sichnya 1838 roku 10 listopada 1940 roku Znachnu pivdennu chastinu cih oblastej ta shid Odeskoyi okonturyuyut izosejsti intensivnistyu do 6 baliv Izosejsta do 5 baliv poshiryuyetsya na pivnich do liniyi Berestechko Rivne Kiyiv Pereyaslav Dnipro U cij zoni znachnij zemletrus vidbuvsya u nich z 30 na 31 travnya 1990 roku Shidni Karpati za vinyatkom Vranchskogo vognisha z pomirnoyu sejsmichnistyu 6 7 baliv Znachni sejsmichni procesi mayut misce v Zakarpatti de neodnorazovo buli zemletrusi intensivnistyu 6 7 baliv ta epicentrami v rajonah Svalyavi Dovgogo Teresvi Mukachevo Uzhgoroda Zemletrus 15 zhovtnya 1834 roku siloyu do 7 baliv ohopiv znachnu teritoriyu vid Svalyavi do Rahova Buli takozh zafiksovani zemletrusi do 6 baliv z epicentrami v Kam yanci Buzkij ta Zalishikah Na Zakarpatti ye dosit silni lokalni epicentri zemletrusiv U mezhah Cherniveckoyi oblasti zafiksovanij yedinij zemletrus intensivnistyu 5 baliv Pivdennij Krim z visokoyu sejsmichnistyu ponad 8 8 5 baliv Znachna sejsmichna aktivnist zemletrusi do 6 baliv sposterigayetsya v zoni pivdenno zahidnogo uzberezhzhya mizh Alushtoyu i Forosom z epicentrami perevazhno v Chornomu mori Izosejsti u 5 baliv Krimskogo zemletrusu 11 listopada 1927 roku syagali krajnoyi pivnichnoyi chastini pivostrova a do 8 baliv okonturili bilshu chastinu Krimskih gir Sporudzhennya na zahodi pivdennomu zahodi i pivdni Ukrayini v rajonah posilenih tektonichnih ruhiv zemnoyi kori velikih ob yektiv rujnuvannya yakih v rezultati zemletrusiv mozhe zavdati kolosalnih materialnih vtrat i chimalih lyudskih zhertv AES grebli potuzhnih GES vimagaye vsebichnogo vrahuvannya pri yih budivnictvi sejsmichnih umov Div takozhGeohronologichna shkala Geografiya UkrayiniDzherelaZastavnij F D 1994 s 58 60 GES 2004 Zastavnij F D 1994 s 60 61 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s ISBN 966 02 2139 8 PosilannyaGeologichna karta Ukrayini 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Relyef ta geologichna budova Ukrayini 29 travnya 2011 u Wayback Machine ukr ros naukovo populyarnij internet zhurnal pro geologiyu Ukrayini