Вживання у цій статті не відповідає щодо розділу «Посилання». (лютий 2023) |
Історія кави охоплює кілька періодів. Бере початок з найдавніших часів і йде корінням в перші цивілізації Близького Сходу, хоча походження кави до цих пір залишається неясним.
Вважається, що ефіопські предки народів Оромо першими помітили збудливий ефект кавового зерна. Однак, жодних прямих доказів на цей рахунок немає, не збереглися свідчення про те, де в Африці вирощували каву або хто серед африканців міг знати про існування кави раніше XVII століття. Згідно з поширеною легендою, першовідкривачем унікальних властивостей кавового дерева став ефіопський пастух Калдим приблизно в 850 році. Пізніше виникнення цієї легенди (1671 рік) і відсутність свідчень самого Калдима змушують ряд дослідників припускати, що легенда недостовірна. З Ефіопії кава поширилась в Єгипет і Ємен. Найранішні свідоцтва вживання кави відносяться до середини XV століття в суфійських монастирях Ємену. З Ефіопії кавовий напій поширився по всьому Близькому і Середньому Сході. До XIX століття кава поширилась в Італії, Індонезії та Америці.
Спочатку (близько 1200 року) кава готувалась як відвар з висушеної оболонки кавових зерен. Потім виникає ідея про обсмажування цієї оболонки на вугіллі. Обсмажену шкірку і невелику кількість сріблястої шкурки засипали на півгодини в киплячу воду. В даний час налічується більше ста сортів кави. Вищі сорти кави відрізняються міцним настоєм і ароматом. В Європі він надзвичайно цінувався до XVIII століття. Пізніше каву віднесли до шкідливих напоїв і тільки в XX столітті кава знову стала популярна. За місцем вирощування каву ділять на три групи: американську, африканську і азійську.
Етимологія
Походження стародавньої назви «кава» увійшло в англійську мову в 1598 році від голландського слова «koffie». Найближча етимологія: також кофій (1724 рік). Від араб. قهوة (qahwa; спочатку означало вид вина). У ряді європейських мов слово запозичене через турецьке слово «kahve». Подальше походження невідоме; можливо, що «qahwah» походить від імені ефіопського регіону Кафи, батьківщини кавового дерева (в самому Кафе кава називається «buno» або «bunna»).
Легенди про походження кави
Батьківщиною кави прийнято називати Ефіопію. Відомі кілька ефіопських легенд про походження кави. Згідно з однією з них, історія кави починається з єменського шейха Абд-аль-Кадира. Під час проведення науково-дослідних робіт шейх виявляв нові лікарські засоби. Одного разу в полі його зору потрапили плоди кавового дерева, що і послужило початком історії кави. У 1587 році Кадир писав: «Ніхто не може зрозуміти істини, поки не скуштує кавового пінного блаженства». Але спочатку її вживали тільки як засіб, що допомагає від головного болю і нетравлення шлунку. Згідно з іншою легендою, першовідкривачем кавового дерева став ефіопський пастух Калдим приблизно в 850 році. Як свідчать рукописні джерела, Калдим, переганяючи своє стадо по схилах гір, де зустрічалися зарості дикорослого кавового дерева, звернув увагу на дивну поведінку кіз. Поївши листя цієї рослини, кози приходили в збуджений стан, починали несамовито бігати й плигати. Калдим розповів про це настоятелю місцевого монастиря. Той ризикнув сам спробувати листя і плоди кавового дерева. Випробувавши на собі тонізуючий та збуджуючий вплив, настоятель вирішив, що відвар з цієї рослини буде корисний, щоб його підопічні ченці не засинали під час тривалих служб. Вживання відвару з листя і плодів кави стало традицією цього монастиря, а потім набуло популярності і серед навколишніх мешканців.
Вважається, що першими, хто помітив збудливий ефект кавового зерна були предки племені оромо. Перші дослідження генетичного різноманіття були проведені на сорті кави «Арабіка». В результаті проведених досліджень було встановлено, що гетерозиготність цього сорту мали суттєві подібності з гібридами диплоїдних різновидів інших сортів кави: Робусти і Ліберики. Гібриди диплоїдних С. arabica X С. congensis, С. arabica X С. ліберика і інші, тетраплоїдних форм С. arabica x С. canephora, С. ліберика х С. arabica, С. arabica X С. congensis і т. д. ретельно вивчаються. Отримано багато анеуплоїдних форм . Шляхом схрещування одержано гібридний (С. arabica x С. bullata) гексаплоїдний сорт (2п = 66). Гетерозиготність видів кави виявилася сполученої зі спонтанними мутаціями після «переселення» сорти «арабіки» в Латинську Америку. Арабіка загальновизнано володіє багатим смаком, завдяки своїй генетиці та складу олій, кислот. Всі спроби схрестити Арабіку і Робусту, а потім їх підвиди, балансують між врожайністю та якістю смаку. Кава Робуста (кане) — єдина, яка вирощується у Беніні, Того, Габоні і Конго. Вона має велике значення в Анголі, Камеруні, Конго, Гвінеї, в Кот-Д'івуарі, в Танзанії, Уганді, на Мадагаскарі, в Індонезії та В'єтнамі.
Перші згадки
Про кавове дерево писав у 1548 році Антоніо Менавіно, а через десять років П'єр Белон згадує її в списку рослин Аравії, підкреслюючи при цьому її африканське походження. Кава була відзначена у сирійському місті Халеб Леонхардом Раувольфом, першим європейцем, який називає каву «chaube» в 1573 році; Раувольф використовував докладні описи кавових дерев, які були зроблені європейськими мандрівниками.
Першу в європейській літературі точну і повну характеристику кавового дерева дав у своїй книзі, виданій в 1592 роцілікар, професор Падуанського університету Просперо Альпіні, який супроводжував венеціанське посольство в Єгипет.
Перша відома згадка кави у Франції належить торговцю кави Філіпу Сильвестру Дюфуру. Дюфур посилається на праці перського лікаря Мухаммада ібн Закарія Рази, відомого на Заході під ім'ям Разес (850—922). У своїй медичній енциклопедії Разес називає каву «банчумом». Вивчивши цю працю, фахівці прийшли до висновку, що цілющі властивості кави були відомі стародавнім лікарям ще до нашої ери. Один із перших найзначущіхих авторів, що писали про каву, Абд аль-Кадір ал-Джазірі, опублікував у 1587 році роботу «Umdat al safwa fi hill al-qahwa», в якій детально описав історію кави. Як писав ал-Джазірі, першою людиною, що спробувала каву, в 1454 році був муфтій Адена, шейх Джамал аль-Дін аль-Дхабхані. Незабаром після цього арабські торговці доставили кавові зерна в Аравію, де розвели першу в світі кавову плантацію на території сучасного Ємену. Араби називали напій, виготовлений з цієї рослини «кахва» (в перекладі з арабської «відганяючий сон») — на цьому базується друга версія походження слова «кава». Також необхідно відзначити, що суфісти були одними з перших, хто почав використовувати каву як засіб боротьби зі сном. З Аравії кава була відправлена в Мекку та Медіну, а також інші великі міста, такі як Каїр, Дамаск, Багдад та Стамбул. В країнах Арабського Магрибу (Алжир, Лівія, Туніс, Марокко) кава стала відомою в XV столітті, після входження до складу Османської імперії. У 1633 році після антиосманського повстання Ємен встановив прямі торговельні зв'язки з європейськими країнами, почавши постачання кави «Мокко». Саме в цей період настав розквіт порту як головного кавового торгового центру. Час розквіту збігся із загальним економічним піднесенням країни, яку з цього часу стали називати «Найщасливіша» (від слова «яман» — щасливий). Варто також відзначити, що Моха дала назву сорту кави, вирощеної в Аравії.
Назва відомої в світі кави Моха походить від назви порту Ал Моха, з якого до двадцятих років XVIII століття велася активна торгівля кавовими зернами. Потім, з початком широкого виробництва кави в інших країнах, роль і значення порту як головного центру міжнародної торгівлі кавою різко впали. В 1511 році на Соборі юристів, що відбувся в Мецці, кава ім'ям Аллаха була проклята, а напій, зварений з її зерен, визнаний «одурманюючим зіллям диявола» та заборонений до вживання. Хто не підкорився жорстоко карали: відрізали язик, а часом і страчали — зашивали в мішок з-під кавових зерен і кидали в море.
У XII столітті на каву було накладено заборону Ефіопською православною церквою. Однак, у другій половині XIX століття, ставлення Ефіопії до кави істотно змінилося. Як писав Річард Панхерст: «Це сталося тільки завдяки імператору Меннліку II, який обожнював пити каву і Ебону Метіосу, який зробив багато для того, щоб духовенство визнало каву мусульманським напоєм».
Кава в сучасному Ємені — національний напій. У Ємені особливо популярна традиційна єменська кава з імбирем. Цікаво, що єменську каву називають по імені районів, де її вирощують.
Європа
У Європі кава з'явилась в першій половині XVI століття завдяки венеційським купцям. Це сталося під час появи в Європі двох інших гарячих напоїв — гарячого шоколаду, привезеного з Америки іспанцями в 1528 році, і чаю, що вперше з'явився в Європі в 1610 році. Європейське духовенство намагалося боротися з поширенням трунку, накладаючи заборони під приводом того, що кава, звана «чорною кров'ю турків», є згубним впливом ісламу на душі християн. Радники Климента VIII пропонували йому оголосити улюблений напій Оттоманської Імперії нечистим. Однак Папа вирішив благословити каву, зробивши її прийнятним християнським напоєм. Це сталося в 1600 році.
Італія
Перша європейська кав'ярня була відкрита в Ліворно у 1632 році. У Венеції в 1645 році була заснована bottega del caffè. Активна торгівля між Венецією і мусульманами в Північній Африці, Єгипті та Сході несла велике різноманіття африканських товарів, включаючи каву, яка стала провідним вантажем європейського порту. Венеціанські торговці ввели традицію пропонувати багатим людям Венеції чашку кави.
Найвідоміша венеціанська кав'ярня «Кафе Флоріан» на Площі Сан Марко була відкрита в 1720 році. В даний час кав'ярня як і раніше працює і відкрита для відвідувачів.
Україна
В Україні кава з'явилася вже в XVI сторіччі у Криму. Вже за кілька десятиріч напій настільки поширився в середовищі киримли, що кримський хан Гази II Ґерай в своєму вірші «Кава і вино», написаному зимою 1602—1603 років, згадував про нього, як про щось звичне для кожного.
Кавові зерна були серед дарів, привезених Богдану Хмельницькому патріархом Антіохійським Макарієм у 1654 році — при цьому свідок підкреслював, що кава була улюбленим напоєм гетьмана.
Першу кав'ярню на етнічних українських землях було засновано в 1672 році в Кам'янці-Подільському — коли місто опинилося під османською владою. Під час проведення археологічних робіт на території Старого міста було знайдено залишки двох турецьких кав'ярень, які вважаються найстарішими у Європі. Кав'ярні у турків були чимось на кшталт клубів, де вони пили каву та курили люльки, тому під час розкопок було віднайдено посуд (чашки, джезви тощо) та керамічні люльки. Задля відродження унікальної культури кавування в Кам'янці-Подільському проводиться традиційний фестиваль «Кам'янецька турка», в рамках якого відбувається кавовий ярмарок, організовуються різні конкурси та мистецькі перформанси.
Щонайменше з 1772 року — починається активний розвиток кавоваріння і в Галичині. Про що говорять назви найбільш популярних кавових закладів 19 століття, як «Віденська кав'ярня» у Львові (1829 р.), «» — в Ужгороді. Як наслідок, станом на початок 20-го століття у Львові та Ужгороді налічувалися десятки кав'ярень. Впродовж 20-го століття виробництво кави в Україні далі розвивалось, попри світові війни та дефіцит в СССР. Серед інших кавових підприємств у 1932 році виникла «Львівська кооперативна фабрика домішок до кави „Суспільний промисл“»,[] яка в радянські часи стала «Галкою» — найбільшим виробником кави в СРСР[] та цеглинкою в міфі про Львів як кавове місто, яка працює і по сьогодні. З 1991 року з здобуттям незалежності з'явились і вітчизняні виробники, такі як «Кам'янецька кава», «Кава зі Львова», «Віденська кава», «Lacomba», «Тіко-Чако» та інші.
Англія
В Англії вже в XVII сторіччі каву вважали хорошим медичним засобом. Деякі лікарі вважали, що мелена кава допомагає при захворюваннях кишечника, а також при істерії. Англійці вважали, що напій кави стимулює розумову діяльність, заспокоює душу і «висушує фонтани сліз». Перший в історії кавовий будинок в Лондоні був відкритий в 1652 році в університетському місті Оксфорд. Його відкрив виходець з Туреччини Паска Розі. Зберігся примірник віршованого посвячення Розі, де Паска названий першою людиною, який познайомив жителів Лондона з кавою. У 1583 році відомий німецький лікар Леонард Раувольф писав, що в Англії кава з'явилася в XVI столітті, завдяки зусиллям Британської Ост-Індської компанії і Голландської Ост-Індської компанії. Кав'ярні в Англії називалися «університетами пенні». Саме в кав'ярнях проводилися перші шахові змагання. До 1675 році з Англії налічувалося понад 3000 кав'ярень. В 1668 році в Лондоні відкрився кавовий будинок Едуарда Ллойда, який відвідували торговці і морські страхові агенти. Пізніше це підприємство перетворилося у відому страхову компанію «lloyd's of London». На початку 1675 року англійський король Карл II підписав «Прокламацію про заборону кав'ярень» (англ. Proclamation for the Suppression of Coffee Houses), згідно з якою всі лондонські кав'ярні виявилися закритими для відвідувачів. У прокламації кав'ярні були оголошені «притулком незадоволених [існуючим порядком] осіб і просто нероб». Сподвижниками стали англійські жінки, вони стверджували, що чоловіки нехтують сімейними обов'язками для того, щоб обговорити за кавою справи або політику. Його указ був відкликаний після громадського обурення. З часом популярність кави в Європі помітно зростала і через роки отримала популярність в Америці.
Архівні документи свідчать, що в Європі довгий час діяла заборона на відвідування кав'ярень жінками. На відміну від Англії, у Німеччині жінки могли вільно відвідувати кав'ярні. У трактаті 1661 року «Характер кави і кав'ярень», автор якого назвав себе «M. P.», були перераховані цілющі властивості кави.
У 1674 році жінки опублікували петицію проти кави «Жіноче клопотання проти кави». У відповідь на жіночу прокламацію чоловіки виступили з «чоловічою відповіддю на жіноче клопотання проти кави на захист незаслужено обмовленого напою» (англ. The Men's Answer to the Women's Petition against Coffee). Петиція була також опублікована в Лондоні в 1674 році.
Цікаво, що найбільша у світі страхова компанія «Ллойд» в Лондоні починалася як кав'ярня. Вона була відкрита в 1688 році Едвардом Ллойдом. Ллойд готував списки суден, які його клієнти страхували.
У 1906 році Джордж Констант Вашингтон, англійський хімік, що жив в Гватемалі, відмітив осад у вигляді пудри, який збирався в його срібній кавоварці. Після експериментів він створив перше масове виробництво розчинної кави, за яким послідували безліч інших видів. Цей вид називається «Red E Coffee».
Франція
Кава була завезена у Францію в 1644 році, але тільки через 15 років вона завоювала певну популярність серед французів. Антуан Галлан (1646—1715) у своїй книзі про походження кави описує мусульманську асоціацію кави, чаю і шоколаду: «Появою кави у Франції ми зобов'язані великим (арабським) лікарям. Саме завдяки їм сучасному світу стала відома кава, яку можна вживати в їжу також, як цукор, чай і шоколад». Пізніше в 1672 році сицилієць Франческо Проккопіо відкрив першу паризьку кав'ярню, яка розташовувалася навпроти театру «Комеді Франсез». Його швидкий успіх сприяв тому, що кавові заклади незабаром поширилися по всьому Парижу. Крім кави в ньому також подавали іншу новинку — морозиво. Історичні документи свідчать, що в 1644 році кілька французів вирушили з місією в Стамбул і повернулися у Францію не тільки з смаженими кавовими зернами, але також з мідним кавником і маленькими чашечками для пиття. У 1669 році посол османського султана Мехмеда IV у Парижі — Ага Сулейман уперше пригощає Людовика XIV кавовим напоєм. У травні 1670 року посол ввів традицію пропонувати своїм європейським гостям каву. Перша кав'ярня була відкрита в 1671 році в Марселі.
Пізніше в 1714 році, коли популярність кави значно зросте, бургомістр Амстердама подарує королю Людовику XIV кавові дерева, які потім стануть родоначальниками кавових плантацій Південної Америки в 1723 році. Приблизно в цей час вперше вживають каву з цукром. Хоча велика частина французької знаті захопилася кавою, деякі знаходили її вкрай неприємною. Німецька дружина брата короля Людовика XIV порівнювала її з диханням Архієпископа Паризького. Мадам де Севіньє, спробувавши каву, відкинула її також люто, як і какао. Один дворянин використовував її виключно для очищення кишечника, роблячи кавові клізми, які за його словами, діяли безвідмовно.
Австрія
Архівні документи свідчать, що жителі Відня пили каву вже у 1660-х роках, однак перші кав'ярні відкрилися тільки в 1680-х. Напівлегендарна версія, знехтувана сучасними істориками, полягає в тому, що перша кав'ярня в Австрії відкрилася у Відні в 1685 році незабаром після Віденської битви Юрієм Францем Кульчицьким. Згідно з цією версією, першою людиною, який привіз до Відня кавові зерна, був польський офіцер українського походження, один із солдатів Яна III Собеського, Юрій Кульчицький. Відомо, що в молодості Кульчицький опинився в Туреччині, де з ризиком для життя проникав через ворожі позиції, підтримуючи зв'язок між австрійським підкріпленням і захисниками фортеці Відня. Завдяки героїзму Кульчицького, турки були звернені у втечу і поспішно відступили, залишивши все своє спорядження. За ці активні дії отримав щедру винагороду, йому король дозволив забрати усе що бажає з полишеного становища противника — він вибрав усі турецькі запаси дивних зелених зерен у мішках (не смажені кавові зерна, близько 300 мішків). Повернушись до Відня, відкрив одну із перших кав'ярень, назвавши її «Під голубою фляжкою», і допоміг популяризувати звичай додавати до кави молоко і цукор. Вдячні австрійці встановили пам'ятник Кульчицькому, який можна побачити і в наші дні.
У той же час, існують документи, які підтверджують, що перші віденські кав'ярні були відкриті вірменськими купцями: спочатку 17 січня 1685 року Йоханнесом Діодато (справжнє ім'я — Ованес Аствацатур), потім 23 березня 1697 року уродженець Єревану Ісааком де Лука (справжнє ім'я — Саак Гукасян): останній насправді був засновником кав'ярні «Під голубою фляжкою» (1703 р.).
Особливою популярністю кав'ярні користувалися в Празі, Кракові, Будапешті. Віденські кав'ярні були способом життя і поступово перетворилися в один із найважливіших інститутів соціуму. Від них пішла мода на дерев'яні журнальні столики, мармурові столики та округлі форми стільців, створені французом Мішелем Троні і стали символами оздоблення кав'ярень по всій Європі.
Сучасний Відень зберігає старі традиції,, і як і раніше є містом кав'ярень. Серед них старовинні кав'ярені «Шварценберг» і «Централ», порівняно молоді, але не менш престижні «Херренхоф», «Прюккель», «Веймар», «Грінштайдль». 1 жовтня у Відні офіційно відзначають День кави". Цього дня відвідувачам віденських кав'ярень пропонують традиційну віденську каву.
Німеччина
Поява кава в Північній Німеччині пов'язана з ім'ям Людвіга IV Гессенського. З розповідей мандрівників про каву в Німеччині знали з кінця XVI століття, але сама кава з'явилася там лише в 1670 році. Перший опис кавового дерева і кавового напою належить німецькому лікарю з Аугсбургу Леонарду Раувольфу в 1582 році. Раувольф описав кавові дерева у своєму щоденнику подорожей. У 1596 році німецький натураліст Беллус став першою людиною, хто познайомив європейців з кавовими зернами. У 1675 році голландець Ян Данц, за професією лікар, доставив кавові зерна до бранденбурзькому двору в Північній Німеччині, а також відкрив першу кав'ярню у Бремені. У цьому ж році перші кав'ярні були відкриті в Гамбурзі, Бремені та Ганновері. На початку XVIII століття в Берліні вже існувало 10 кав'ярень, а в Лейпцигу — 8. Цікаво, що спочатку кав'ярні були призначені переважно для чоловіків, так що жінки середніх класів об'єднувалися в «Кафехаузен» (нім. Kaffeekräntschen). З початку XIX століття в Німеччині виникла традиція проведення жіночих аристократичних кавових вечірок. Багаті дами, дружини великих буржуа, почали щорічно збиратися на kaffeekranzchen (укр. Коло любителів кави) — післяобідньої кави. Чоловіки цих жінок називали kaffeeklatsch (укр. Кавові пліткарки). Робочим каву було заборонено вживати під тим приводом, що вона викликає безпліддя, але це лише привело до виникнення процвітаючого чорного ринку. Проте, вже до початку XIX століття кава був знову дозволений. 26 вересня в Німеччині відзначається «День кави» під девізом «Кава — це міжнародна вишуканість». Спочатку зародившись в Гамбурзі і Лейпцигу, кавові вечірки незабаром широко поширилися по всій Німеччині. Більшість німецьких «Кафехаузенів» були одночасно музичними салонами, в яких організовувалися концерти. З 1720 року протягом 20 років в Циммерманс Кафехауз в Лейпцигу давав концерти Йоганн Себастьян Бах. У цьому кавовому будинку Бах час від часу на замовлення його власника писав музику, виконувану в будинку по п'ятницях взимку і по середах влітку. Між 1792 і 1734 роком Бах створює жартівливу «Кавову кантату» на вірші німецького поета Пікандера, яка була вперше виконана в 1734 році.
У 1777 році Фрідріх Великий видав маніфест, що містив ряд скарг і вимог. Цей закон зберігав свою силу протягом двадцяти років. Донощик, який повідомив про любителя кави, отримував четверту частину штрафу винного. Також король наклав заборону на смаження кави вдома і навіть заснував «кавовий розшук»
Голландія
Рішучий крок у справі поширення кави зробив Ніколаас Вітсен, ініціативний бургомістр Амстердама та член правління Голландської Ост-Індської компанії. Саме він переконав генерала-губернатора Джоана ван Хурна в Батавії зайнятися вирощуванням кавових дерев в Голландській Ост-Індії. Пізніше голландці таємно вивезли кавові саджанці в Голландську Ост-Індію, де саджанці швидко прижилися і розмножилися. Голландські підприємці першими почали розводити каву в своїх колоніях. І першими кавовими плантаціями стали голландські острови Ява і Суматра (1690 рік), пізніше Шрі-Ланка та інші острови Сунду. До початку XVII століття Голландія стала найбільшим виробником кави на світовому ринку. До 1719 році Голландська Ост-Індська компанія змогла задовольнити зростаючий попит Європи на «каву з острова Ява». Кавові дерева вирощені під склянкою в Ботанічному саду Лейдена, після чого живці були посаджені в інших ботанічних садах. У 1714 році голландці, які брали участь в укладенні Утрехтського мирного договору, передали своїм французьким партнерам на переговорах паростки кави, які пізніше були вирощені професором в королівському саду в Парижі.
Америка
Перші згадки про вживання кави на Північно-Американському континенті відносяться до 1668 року, а незабаром після цього у багатьох містах, включаючи Нью-Йорк, Філадельфія та Бостон відкрилися перші кав'ярні. Вперше кава була завезена в Америку голландцями на початку XVIII століття. За іншою версією, про каву в США стало відомо завдяки англійським переселенцям кількома десятками років раніше. На це вказують записи, зроблені в судновому журналі капітана Джона Сміта, який вказав каву, а також пристосування для її перемелювання, в числі вантажів, що перевозив його корабель. В 1720 році французький морський офіцер Габрієль Метьє де Кльє (1687—1774) в званні капітана від інфантерії вирішує вирощувати каву у Новому Світі. В 1723 році Де Кльє отримав кілька кавових саджанців від французького ботаніка з Королівського ботанічного саду Антуана де Жюссьє. Незабаром після цього Король доручив капітану Де Кльє перевезти вирощене дерево на острів Мартиніку (Антильські острови). Де Кльє з великим ризиком і нестатками виконав доручення короля. На Антильських островах він організував кавові плантації на Гаїті, Ямайці, Кубі, Пуерто-Рико та Тринідаді. Франція стала володіти багатим джерелом прибутків і в честь цього спорудила пам'ятник капітану Де Кльє на острові Мартиніка. За спогадами Де Кльє, більшу частину свого мізерного раціону питної води, він віддавав кавовим деревцям. Перший збір врожаю відбувся в 1726 році. Пізніше де Кльє посадив паростки на острові Гваделупа і Сан-Домінго, де раніше розташовувалися плантації какао. У 1774 році відомий французький журнал «Annee Litteraire» опублікував спогади де Кльє: Через три роки після смерті офіцера кількість кавових дерев на острові досягло 19 мільйонів. Кава почала поширюватись по Новому Світу з двох точок — Мартиніки та голландської Гвіани (Суринам). Приблизно в 1730 році іспанці ввозять її в Пуерто-Рико і на Кубу, в Колумбію, Венесуелу та на Філіппіни. Бразилія отримує каву від португальців, а Ямайка-завдяки старанням англійців сьогодні має свій знаменитий сорт Блю Моунтін, що вирощується на висоті 1500 метрів над рівнем моря на схилах Блакитної гори. Зараз він є одним з найдорожчих на планеті поряд з Галапагоським Сан Крістобаль, Індонезійським Копі Лювак і Єменським — Мока. У 1774 році колонізатори Сполучених Штатів на Континентальному конгресі проголосили каву своїм національним напоєм.
В кінці XIX століття розведенням кавових рослин зайнялися більшість європейських країн. Незабаром каву почали самостійно вирощувати французи на острові Бурбон в Індійському океані. Це стало початком історії знаменитої у всьому світі сорти кави «арабіка», яка носить назву Бурбон. Відомо, що на колоніальних плантаціях Франції працювали переважно африканці, які виконували обов'язки чорноробів. Каторжні умови праці стали першою передумовою до Гаїтянської революції 1791—1804 року У XVIII столітті кава була поширена по всьому світу. Слід зазначити плантації кавових дерев у Гвіані та на Мартиніці — 1721 рік, в Бразилії — 1727, в 1730 році — на Ямайці, у другій половині століття кавові плантації з'являються на Кубі, в Гватемалі та Коста-Риці. Майже на кожному острові як рабів на плантаціях використовували індіанців. Як і у випадку з плантаціями у Франції, каторжні умови праці призвели до численних громадських протестів і державних переворотів. Коста-Рика залишалася єдиною державою, в якій вирощування кави відбувалося на чисто комерційній основі. У 1820 році Коста-Рика також стала першою державою, яка експортувала каву. Однак, необхідно відзначити, що нестача робочої сили запобігла утворенню великих ферм. Протягом двох століть на фермах Коста-Рики діяв егалітарно-авторитарний режим, що став причиною масових заворушень у суспільстві. У 1727 році португальці, вимушені врегулювати прикордонний конфлікт між французькою і голландською Гвіанами, скористаються своєю роллю посередників і викрадають кілька саджанців кавового дерева. Лейтенант Франциско де Мальйо Палета відряджений в Гвіану для вирішення спірного питання. За спогадами очевидців, в подяку за послуги Палета отримав від дружини губернатора букет квітів, серед яких були кілька живців кавового дерева. У 1893 році з Бразилії кава була поширена в Кенію і Танзанію, які знаходяться поблизу Ефіопії, батьківщини кави.
Перші згадки про каву в Нью-Йорку відносяться до 1668 року. Повідомляється, що цей напій готують з обсмажених кавових зерен з додаванням цукру та меду. Перші кав'ярні у Америці з'явилися в 1691 році, в Бостоні. Вони називалися «Лондонський кава хауз» і «Гатеридж кофе хауз». У Нью-Йорку з'явилося перше кафе у 1696 році і називалося «Кінгз Армз». Але найзнаменитішим було кафе «Грін Драгон», колишнє місцем зустрічей призвідників повстання проти ненависної тиранії заокеанського короля. Бостон також був місцем найбільшої кавової біржі. Перші американські кав'ярні багато в чому копіювали своїх англійських попередників. Спочатку кава в Нью-Йорку була доступна лише привілейованим верствам суспільства. Однак все різко змінилося в 1773 році, коли король Георг III обклав податками чайну продукцію і серед американців спалахнув бунт. 16 грудня 1773 року жителі Бостона, переодягнувшись індійцями, проникли на англійське вантажне судно, що стояло в гавані, і викинули за борт весь вантаж — 342 ящики з чаєм вартістю 18 тисяч фунтів стерлінгів. У XX столітті в 1920 році в зв'язку з прийняттям в США «сухого закону» почався кавовий бум.
Див. також
Примітки
- Weinberg, Page. 3-4
- . Routledge. 2001. с. 3—4. ISBN . Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 17 листопада 2016.
- John K. Francis. Кофе Арабика (PDF). Міністерство СГ США, «Форест Сервіс». Архів (PDF) оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 27 липня 2007.
- Meyers, Hannah (7 березня 2005). «Учтивые молекулы кофе Мокко» — кофе, химия и цивилизация. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2007.
- Пучеров, Всё о кофе, с. 43
- «Пару слов о кофе» [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.] Кофеин.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
- Слово «Coffee» в Оксфордском словаре английского языка.
- Этимологический словарь русского языка
- «История появления кофе» [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] Кофейник.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 17 листопада 2016.
- «Кофе в датах» [ 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] Блог о кофе. (рос.)
- L. Steiger, C. Nagal, «Анализ генетического разнообразия кофе Арабика».
- «Кофейное дерево и сорта кофе» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Eda-server.ru. (рос.)
- William Harrison Ukers, «Всё о кофе».
- Dufour, «Traitez nouveaux et curieux du café, du thé et du chocolat» (Lyon, 1684, etc).
- William Harrison Ukers, «Ранняя история кофеен в Англии» (Лондон, 1893)
- Вчений-сходознавець XIX століття Антуан Ісаак Сильвестр де Сасі працював над доповненням та редагуванням перших двох глав рукопису ал-Джазірі.
- «Краткая история кофе» [ 26 лютого 2005 у Wayback Machine.] Интернет-портал Рол.(рос.)
- Рукопись Ар-Рази привлекла большой интерес к истории кофе в Европе.
- «История кофе» [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] Dimalex.ru — Всё обо всём. 2002. (рос.)
- «География и история кофейных зёрен: Азия, Океания» [ 17 травня 2011 у Wayback Machine.] Кофеbox Издательство «Библионика». (рос.)
- «Родом из Каффы» [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] Журнал «Навколо світу». № 9 (2732). Сентябрь 2001. (рос.)
- Merid W. Aregay, «Рання історія торгівлі кави». «Журнал американської історії», видання 29 (спецвипуск, присвячений пам'яті Роланда Олівера). (1988).
- Richard Pankhurst, «Економічна історія Ефіопії», (Аддіс-Абеба: університет Хайле Селассіє, 1968).
- [](рос.)Иванов, Наш любимый кофе
- «Кофе: наркотик в законе» [ 2 листопада 2016 у Wayback Machine.] LuxuryNet. 8 июня 2008. (рос.)
- . Архів оригіналу за 1 червня 2010. Процитовано 17 листопада 2016.
- С.
- «История кофе» [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.] CoffeeDrinks. 2008. (рос.)
- Peçevi İbrahim Efendi. Tarihi. Cilt II. Ankara, 1982, с.238
- Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.165
- Поліщук, Всеволод (15 січня 2022). Коротка історія української кави. varosh.com.ua. Процитовано 18 лютого 2023.
- admin (24 липня 2017). Кам'янець підтверджує статус першого у Європі міста з ароматом кави. Вдало Інфо (укр.). Процитовано 30 травня 2024.
- Нечитайло, Павло. Османська кав’ярня в Кам’янці-Подільському. «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України.
- Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 28 серпня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
- Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 10 травня 2019. Процитовано 30 травня 2024.
- Торговельна марка (заявка m201820790). iprop-ua.com (укр.). Процитовано 30 травня 2024.
- Орлова, Олександра (30 вересня 2016). Made in Ukraine. 10 українських кавових брендів. uamodna.com. Процитовано 18 лютого 2023.
- «Роль кофеен в формировании читательской аудитории» [ 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Энциклопедия культур Deja Vu. 2006 (рос.)(рус.
- История кофе в датах. Nestleprofessional.com. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 31 грудня 2009.
- «История происхождения кофе» [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)(рус.
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2007. Процитовано 27 жовтня 2007.
- «Растворимый сублимированный кофе» [ 25 травня 2014 у Wayback Machine.] Программа «Контрольная закупка». Первый канал. 21 марта 2008. (рос.)
- «История кофе» [ 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Дом кофе. (рос.)
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 17 листопада 2016.
- Rudolf Vierhaus Kraatz — Menge. Том 6, 2006, стр. 576
- Iveta Kasalová Kaffeehauskultur in Wien — im Wandel Вена, 2012, стр. 17
- Peter Noever, Global Lab, Distributed Art Pub Incorporated, 2009, стр. 9
- Éva R. Bajkay, Zeit des Aufbruchs: Budapest und Wien zwischen Historismus und Avantgarde: eine Ausstellung des Kunsthistorischen Museums Wien in Zusammenarbeit mit dem Collegium Hungaricum, Kunsthistorisches Museum, 2003, стр. 226
- Paul Hofmann, The Viennese: Splendor, Twilight, and Exile, Doubleday, 1989, стр. 62
- Lillian Schacherl, Vienna, Prestel, 1993, стр. 20
- Ina Baghdiantz McCabe, Orientalism in Early Modern France: Eurasian Trade, Exoticism, and the Ancien Régime, Berg, 2008, стр. 195—196
- Harold B. Segel, The Vienna Coffeehouse Wits, 1890—1938, Purdue University Press, 1993, стр. 8
- Johannes Ebert, Knut Görich, Die große Chronik Weltgeschichte: Absolutismus, Aufklärung und Revolution : 1648—1793, Wissenmedia Verlag, 2008, стр. 103
- Mark Pendergrast, Uncommon Grounds: The History of Coffee and How It Transformed Our World, Basic Books, 2010, стр. 10
- Mădălina Diaconu, Sensorisches Labor Wien: urbane Haptik- und Geruchsforschung, LIT Verlag Münster, 2011, стр. 180
- Brigitte Beier, Neue Chronik der Weltgeschichte, Wissenmedia Verlag, 2007, стр. 425
- Peter Csendes, Ferdinand Opll, Karl Vocelka, Wien: Die frühneuzeitliche Residenz (16. bis 18.
- Hans Jürgen Teuteberg, Die Revolution am Esstisch: neue Studien zur Nahrungskultur im 19.-20.
- Ursula M. Becker, Kaffee-Konzentration: zur Entwicklung und Organisation des hanseatischen Kaffehandels, Franz Steiner Verlag, 2002, стр. 37
- Elisabeth Koller-Glück Alt-Wiener Sagen und Legenden: und ihre realen Hintergründe 2009, стр. 30
- «Культура потребления кофе: Австрия» [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.] CoffeeClub.ru. (рос.)
- . Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 17 листопада 2016.
- «Всемирный день кофе в Германии» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Онлайн-издание «Век Вендинга». (рос.)
- «Кофе в Германии» [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] Тематический портал о кофе и чае. 2008. (рос.)
- «История кофе в США»[недоступне посилання з лютого 2019] (рос.)(рус.
- «Испытание вкусом» [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.] Журнал «Автограф»(рос.)(рус.
- «История кофе» [ 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)(рус.
- «Кофе — это…» [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)(рус.
- Pendergrast.
- Кофе «Коста-Рика» [ 21 червня 2012 у Wayback Machine.] Эксперт кофе. (рос.)
- Mageulonne Toussaint-Samat, «История пищи» (2008).
- Kenneth Davids, «Кофе: справочник по варке», 2001, . Page 13.
- Пучеров, с. 47
- «Кофе в США: напиток патриотов» [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.] «CoffeeClub.ru». (рос.)
Література
- Українською
- Мустафін О. «Напій змін. Як кава створила сучасний світ». Харків: Фоліо, 2018. —192 с.
- Огастін Седжевік. «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов ваш улюблений напій». Перекладач Микола Климчук. — Видавництво «Лабораторія», 2021.
- Вольфґанґ Шивельбуш. «Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників і дурманів». Переклад з німецької Ю. Прохаська. — К.: «Критика», 2007. — 256 с. (, )
- Англійською
- M.P. (1661). A character of coffee and coffee-houses.
- Burn, Jacob Henry (1869). A descriptive catalogue of the London traders, tavern, and coffee-house toke.
- Encyclopedia Britannica. Otis, McAllister & Co. 1949.
- Ellis, Aytoun (1956). The Penny Universities : A History of the Coffee-Houses. Secker & Warburg.
- Chew, Samual C (1974). The Crescent and the Rose. Oxford University Press.
- Darby, M (1983). The Islamic Perspective, An aspect of British Architecture and Design in the 19th century. Leighton House Gallery.
- Pendergrast, Mark (1989). Uncommon Grounds: The History of Coffee and How It Transformed Our World. London: Texere. ISBN .
- Illy, Francesco & Riccardo (1989). From Coffee to Espresso.
- Davids, Kenneth (1991). Coffee.
- Weinberg, Bennett Alan; Bealer, Bonnie K. (2001). . London: Texere: Routledge. с. 3—4. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 17 листопада 2016.
- Galland, Antoine (1992). De l'origine et du progrez du café. La Bibliothèque, coll. L'Écrivain Voyageur: Cavelier Paris.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vzhivannya zovnishnih posilan u cij statti ne vidpovidaye pravilam ta nastanovam Vikipediyi shodo rozdilu Posilannya Bud laska udoskonalte cyu stattyu shlyahom viluchennya nadmirnoyi kilkosti zovnishnih posilan abo shlyahom viluchennya zovnishnih posilan yaki ye nedorechnimi dlya rozdilu Posilannya ta konvertujte korisni posilannya u viglyadi dzherel vinosok u vidpovidnij chastini tekstu statti lyutij 2023 Istoriya kavi ohoplyuye kilka periodiv Bere pochatok z najdavnishih chasiv i jde korinnyam v pershi civilizaciyi Blizkogo Shodu hocha pohodzhennya kavi do cih pir zalishayetsya neyasnim Kavovi zerna Vvazhayetsya sho efiopski predki narodiv Oromo pershimi pomitili zbudlivij efekt kavovogo zerna Odnak zhodnih pryamih dokaziv na cej rahunok nemaye ne zbereglisya svidchennya pro te de v Africi viroshuvali kavu abo hto sered afrikanciv mig znati pro isnuvannya kavi ranishe XVII stolittya Zgidno z poshirenoyu legendoyu pershovidkrivachem unikalnih vlastivostej kavovogo dereva stav efiopskij pastuh Kaldim priblizno v 850 roci Piznishe viniknennya ciyeyi legendi 1671 rik i vidsutnist svidchen samogo Kaldima zmushuyut ryad doslidnikiv pripuskati sho legenda nedostovirna Z Efiopiyi kava poshirilas v Yegipet i Yemen Najranishni svidoctva vzhivannya kavi vidnosyatsya do seredini XV stolittya v sufijskih monastiryah Yemenu Z Efiopiyi kavovij napij poshirivsya po vsomu Blizkomu i Serednomu Shodi Do XIX stolittya kava poshirilas v Italiyi Indoneziyi ta Americi Spochatku blizko 1200 roku kava gotuvalas yak vidvar z visushenoyi obolonki kavovih zeren Potim vinikaye ideya pro obsmazhuvannya ciyeyi obolonki na vugilli Obsmazhenu shkirku i neveliku kilkist sriblyastoyi shkurki zasipali na pivgodini v kiplyachu vodu V danij chas nalichuyetsya bilshe sta sortiv kavi Vishi sorti kavi vidriznyayutsya micnim nastoyem i aromatom V Yevropi vin nadzvichajno cinuvavsya do XVIII stolittya Piznishe kavu vidnesli do shkidlivih napoyiv i tilki v XX stolitti kava znovu stala populyarna Za miscem viroshuvannya kavu dilyat na tri grupi amerikansku afrikansku i azijsku EtimologiyaPohodzhennya starodavnoyi nazvi kava uvijshlo v anglijsku movu v 1598 roci vid gollandskogo slova koffie Najblizhcha etimologiya takozh kofij 1724 rik Vid arab قهوة qahwa spochatku oznachalo vid vina U ryadi yevropejskih mov slovo zapozichene cherez turecke slovo kahve Podalshe pohodzhennya nevidome mozhlivo sho qahwah pohodit vid imeni efiopskogo regionu Kafi batkivshini kavovogo dereva v samomu Kafe kava nazivayetsya buno abo bunna Legendi pro pohodzhennya kaviPlodi kavovogo dereva aravijskogo Batkivshinoyu kavi prijnyato nazivati Efiopiyu Vidomi kilka efiopskih legend pro pohodzhennya kavi Zgidno z odniyeyu z nih istoriya kavi pochinayetsya z yemenskogo shejha Abd al Kadira Pid chas provedennya naukovo doslidnih robit shejh viyavlyav novi likarski zasobi Odnogo razu v poli jogo zoru potrapili plodi kavovogo dereva sho i posluzhilo pochatkom istoriyi kavi U 1587 roci Kadir pisav Nihto ne mozhe zrozumiti istini poki ne skushtuye kavovogo pinnogo blazhenstva Ale spochatku yiyi vzhivali tilki yak zasib sho dopomagaye vid golovnogo bolyu i netravlennya shlunku Zgidno z inshoyu legendoyu pershovidkrivachem kavovogo dereva stav efiopskij pastuh Kaldim priblizno v 850 roci Yak svidchat rukopisni dzherela Kaldim pereganyayuchi svoye stado po shilah gir de zustrichalisya zarosti dikoroslogo kavovogo dereva zvernuv uvagu na divnu povedinku kiz Poyivshi listya ciyeyi roslini kozi prihodili v zbudzhenij stan pochinali nesamovito bigati j pligati Kaldim rozpoviv pro ce nastoyatelyu miscevogo monastirya Toj riziknuv sam sprobuvati listya i plodi kavovogo dereva Viprobuvavshi na sobi tonizuyuchij ta zbudzhuyuchij vpliv nastoyatel virishiv sho vidvar z ciyeyi roslini bude korisnij shob jogo pidopichni chenci ne zasinali pid chas trivalih sluzhb Vzhivannya vidvaru z listya i plodiv kavi stalo tradiciyeyu cogo monastirya a potim nabulo populyarnosti i sered navkolishnih meshkanciv Vvazhayetsya sho pershimi hto pomitiv zbudlivij efekt kavovogo zerna buli predki plemeni oromo Pershi doslidzhennya genetichnogo riznomanittya buli provedeni na sorti kavi Arabika V rezultati provedenih doslidzhen bulo vstanovleno sho geterozigotnist cogo sortu mali suttyevi podibnosti z gibridami diployidnih riznovidiv inshih sortiv kavi Robusti i Liberiki Gibridi diployidnih S arabica X S congensis S arabica X S liberika i inshi tetraployidnih form S arabica x S canephora S liberika h S arabica S arabica X S congensis i t d retelno vivchayutsya Otrimano bagato aneuployidnih form Shlyahom shreshuvannya oderzhano gibridnij S arabica x S bullata geksaployidnij sort 2p 66 Geterozigotnist vidiv kavi viyavilasya spoluchenoyi zi spontannimi mutaciyami pislya pereselennya sorti arabiki v Latinsku Ameriku Arabika zagalnoviznano volodiye bagatim smakom zavdyaki svoyij genetici ta skladu olij kislot Vsi sprobi shrestiti Arabiku i Robustu a potim yih pidvidi balansuyut mizh vrozhajnistyu ta yakistyu smaku Kava Robusta kane yedina yaka viroshuyetsya u Benini Togo Gaboni i Kongo Vona maye velike znachennya v Angoli Kameruni Kongo Gvineyi v Kot D ivuari v Tanzaniyi Ugandi na Madagaskari v Indoneziyi ta V yetnami Pershi zgadkiSirijskij beduyin p ye tradicijnij kavovij napij murra girka kava Haleb Siriya 1930 Pro kavove derevo pisav u 1548 roci Antonio Menavino a cherez desyat rokiv P yer Belon zgaduye yiyi v spisku roslin Araviyi pidkreslyuyuchi pri comu yiyi afrikanske pohodzhennya Kava bula vidznachena u sirijskomu misti Haleb Leonhardom Rauvolfom pershim yevropejcem yakij nazivaye kavu chaube v 1573 roci Rauvolf vikoristovuvav dokladni opisi kavovih derev yaki buli zrobleni yevropejskimi mandrivnikami Pershu v yevropejskij literaturi tochnu i povnu harakteristiku kavovogo dereva dav u svoyij knizi vidanij v 1592 rocilikar profesor Paduanskogo universitetu Prospero Alpini yakij suprovodzhuvav venecianske posolstvo v Yegipet Persha vidoma zgadka kavi u Franciyi nalezhit torgovcyu kavi Filipu Silvestru Dyufuru Dyufur posilayetsya na praci perskogo likarya Muhammada ibn Zakariya Razi vidomogo na Zahodi pid im yam Razes 850 922 U svoyij medichnij enciklopediyi Razes nazivaye kavu banchumom Vivchivshi cyu pracyu fahivci prijshli do visnovku sho cilyushi vlastivosti kavi buli vidomi starodavnim likaryam she do nashoyi eri Odin iz pershih najznachushihih avtoriv sho pisali pro kavu Abd al Kadir al Dzhaziri opublikuvav u 1587 roci robotu Umdat al safwa fi hill al qahwa v yakij detalno opisav istoriyu kavi Yak pisav al Dzhaziri pershoyu lyudinoyu sho sprobuvala kavu v 1454 roci buv muftij Adena shejh Dzhamal al Din al Dhabhani Nezabarom pislya cogo arabski torgovci dostavili kavovi zerna v Araviyu de rozveli pershu v sviti kavovu plantaciyu na teritoriyi suchasnogo Yemenu Arabi nazivali napij vigotovlenij z ciyeyi roslini kahva v perekladi z arabskoyi vidganyayuchij son na comu bazuyetsya druga versiya pohodzhennya slova kava Takozh neobhidno vidznachiti sho sufisti buli odnimi z pershih hto pochav vikoristovuvati kavu yak zasib borotbi zi snom Z Araviyi kava bula vidpravlena v Mekku ta Medinu a takozh inshi veliki mista taki yak Kayir Damask Bagdad ta Stambul V krayinah Arabskogo Magribu Alzhir Liviya Tunis Marokko kava stala vidomoyu v XV stolitti pislya vhodzhennya do skladu Osmanskoyi imperiyi U 1633 roci pislya antiosmanskogo povstannya Yemen vstanoviv pryami torgovelni zv yazki z yevropejskimi krayinami pochavshi postachannya kavi Mokko Same v cej period nastav rozkvit portu yak golovnogo kavovogo torgovogo centru Chas rozkvitu zbigsya iz zagalnim ekonomichnim pidnesennyam krayini yaku z cogo chasu stali nazivati Najshaslivisha vid slova yaman shaslivij Varto takozh vidznachiti sho Moha dala nazvu sortu kavi viroshenoyi v Araviyi Nazva vidomoyi v sviti kavi Moha pohodit vid nazvi portu Al Moha z yakogo do dvadcyatih rokiv XVIII stolittya velasya aktivna torgivlya kavovimi zernami Potim z pochatkom shirokogo virobnictva kavi v inshih krayinah rol i znachennya portu yak golovnogo centru mizhnarodnoyi torgivli kavoyu rizko vpali V 1511 roci na Sobori yuristiv sho vidbuvsya v Mecci kava im yam Allaha bula proklyata a napij zvarenij z yiyi zeren viznanij odurmanyuyuchim zillyam diyavola ta zaboronenij do vzhivannya Hto ne pidkorivsya zhorstoko karali vidrizali yazik a chasom i strachali zashivali v mishok z pid kavovih zeren i kidali v more U XII stolitti na kavu bulo nakladeno zaboronu Efiopskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Odnak u drugij polovini XIX stolittya stavlennya Efiopiyi do kavi istotno zminilosya Yak pisav Richard Panherst Ce stalosya tilki zavdyaki imperatoru Mennliku II yakij obozhnyuvav piti kavu i Ebonu Metiosu yakij zrobiv bagato dlya togo shob duhovenstvo viznalo kavu musulmanskim napoyem Kava v suchasnomu Yemeni nacionalnij napij U Yemeni osoblivo populyarna tradicijna yemenska kava z imbirem Cikavo sho yemensku kavu nazivayut po imeni rajoniv de yiyi viroshuyut YevropaPortove misto Moha na Chervonomu mori Gravyura 1692 rik Gollandiya U Yevropi kava z yavilas v pershij polovini XVI stolittya zavdyaki venecijskim kupcyam Ce stalosya pid chas poyavi v Yevropi dvoh inshih garyachih napoyiv garyachogo shokoladu privezenogo z Ameriki ispancyami v 1528 roci i chayu sho vpershe z yavivsya v Yevropi v 1610 roci Yevropejske duhovenstvo namagalosya borotisya z poshirennyam trunku nakladayuchi zaboroni pid privodom togo sho kava zvana chornoyu krov yu turkiv ye zgubnim vplivom islamu na dushi hristiyan Radniki Klimenta VIII proponuvali jomu ogolositi ulyublenij napij Ottomanskoyi Imperiyi nechistim Odnak Papa virishiv blagosloviti kavu zrobivshi yiyi prijnyatnim hristiyanskim napoyem Ce stalosya v 1600 roci Italiya Persha yevropejska kav yarnya bula vidkrita v Livorno u 1632 roci U Veneciyi v 1645 roci bula zasnovana bottega del caffe Aktivna torgivlya mizh Veneciyeyu i musulmanami v Pivnichnij Africi Yegipti ta Shodi nesla velike riznomanittya afrikanskih tovariv vklyuchayuchi kavu yaka stala providnim vantazhem yevropejskogo portu Venecianski torgovci vveli tradiciyu proponuvati bagatim lyudyam Veneciyi chashku kavi Najvidomisha venecianska kav yarnya Kafe Florian na Ploshi San Marko bula vidkrita v 1720 roci V danij chas kav yarnya yak i ranishe pracyuye i vidkrita dlya vidviduvachiv Ukrayina V Ukrayini kava z yavilasya vzhe v XVI storichchi u Krimu Vzhe za kilka desyatirich napij nastilki poshirivsya v seredovishi kirimli sho krimskij han Gazi II Geraj v svoyemu virshi Kava i vino napisanomu zimoyu 1602 1603 rokiv zgaduvav pro nogo yak pro shos zvichne dlya kozhnogo Kavovi zerna buli sered dariv privezenih Bogdanu Hmelnickomu patriarhom Antiohijskim Makariyem u 1654 roci pri comu svidok pidkreslyuvav sho kava bula ulyublenim napoyem getmana Pershu kav yarnyu na etnichnih ukrayinskih zemlyah bulo zasnovano v 1672 roci v Kam yanci Podilskomu koli misto opinilosya pid osmanskoyu vladoyu Pid chas provedennya arheologichnih robit na teritoriyi Starogo mista bulo znajdeno zalishki dvoh tureckih kav yaren yaki vvazhayutsya najstarishimi u Yevropi Kav yarni u turkiv buli chimos na kshtalt klubiv de voni pili kavu ta kurili lyulki tomu pid chas rozkopok bulo vidnajdeno posud chashki dzhezvi tosho ta keramichni lyulki Zadlya vidrodzhennya unikalnoyi kulturi kavuvannya v Kam yanci Podilskomu provoditsya tradicijnij festival Kam yanecka turka v ramkah yakogo vidbuvayetsya kavovij yarmarok organizovuyutsya rizni konkursi ta mistecki performansi Shonajmenshe z 1772 roku pochinayetsya aktivnij rozvitok kavovarinnya i v Galichini Pro sho govoryat nazvi najbilsh populyarnih kavovih zakladiv 19 stolittya yak Videnska kav yarnya u Lvovi 1829 r v Uzhgorodi Yak naslidok stanom na pochatok 20 go stolittya u Lvovi ta Uzhgorodi nalichuvalisya desyatki kav yaren Vprodovzh 20 go stolittya virobnictvo kavi v Ukrayini dali rozvivalos popri svitovi vijni ta deficit v SSSR Sered inshih kavovih pidpriyemstv u 1932 roci vinikla Lvivska kooperativna fabrika domishok do kavi Suspilnij promisl dzherelo yaka v radyanski chasi stala Galkoyu najbilshim virobnikom kavi v SRSR dzherelo ta ceglinkoyu v mifi pro Lviv yak kavove misto yaka pracyuye i po sogodni Z 1991 roku z zdobuttyam nezalezhnosti z yavilis i vitchiznyani virobniki taki yak Kam yanecka kava Kava zi Lvova Videnska kava Lacomba Tiko Chako ta inshi Angliya V Angliyi vzhe v XVII storichchi kavu vvazhali horoshim medichnim zasobom Deyaki likari vvazhali sho melena kava dopomagaye pri zahvoryuvannyah kishechnika a takozh pri isteriyi Anglijci vvazhali sho napij kavi stimulyuye rozumovu diyalnist zaspokoyuye dushu i visushuye fontani sliz Pershij v istoriyi kavovij budinok v Londoni buv vidkritij v 1652 roci v universitetskomu misti Oksford Jogo vidkriv vihodec z Turechchini Paska Rozi Zberigsya primirnik virshovanogo posvyachennya Rozi de Paska nazvanij pershoyu lyudinoyu yakij poznajomiv zhiteliv Londona z kavoyu U 1583 roci vidomij nimeckij likar Leonard Rauvolf pisav sho v Angliyi kava z yavilasya v XVI stolitti zavdyaki zusillyam Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi i Gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi Kav yarni v Angliyi nazivalisya universitetami penni Same v kav yarnyah provodilisya pershi shahovi zmagannya Do 1675 roci z Angliyi nalichuvalosya ponad 3000 kav yaren V 1668 roci v Londoni vidkrivsya kavovij budinok Eduarda Llojda yakij vidviduvali torgovci i morski strahovi agenti Piznishe ce pidpriyemstvo peretvorilosya u vidomu strahovu kompaniyu lloyd s of London Na pochatku 1675 roku anglijskij korol Karl II pidpisav Proklamaciyu pro zaboronu kav yaren angl Proclamation for the Suppression of Coffee Houses zgidno z yakoyu vsi londonski kav yarni viyavilisya zakritimi dlya vidviduvachiv U proklamaciyi kav yarni buli ogolosheni pritulkom nezadovolenih isnuyuchim poryadkom osib i prosto nerob Spodvizhnikami stali anglijski zhinki voni stverdzhuvali sho choloviki nehtuyut simejnimi obov yazkami dlya togo shob obgovoriti za kavoyu spravi abo politiku Jogo ukaz buv vidklikanij pislya gromadskogo oburennya Z chasom populyarnist kavi v Yevropi pomitno zrostala i cherez roki otrimala populyarnist v Americi Arhivni dokumenti svidchat sho v Yevropi dovgij chas diyala zaborona na vidviduvannya kav yaren zhinkami Na vidminu vid Angliyi u Nimechchini zhinki mogli vilno vidviduvati kav yarni U traktati 1661 roku Harakter kavi i kav yaren avtor yakogo nazvav sebe M P buli pererahovani cilyushi vlastivosti kavi U 1674 roci zhinki opublikuvali peticiyu proti kavi Zhinoche klopotannya proti kavi U vidpovid na zhinochu proklamaciyu choloviki vistupili z cholovichoyu vidpoviddyu na zhinoche klopotannya proti kavi na zahist nezasluzheno obmovlenogo napoyu angl The Men s Answer to the Women s Petition against Coffee Peticiya bula takozh opublikovana v Londoni v 1674 roci Cikavo sho najbilsha u sviti strahova kompaniya Llojd v Londoni pochinalasya yak kav yarnya Vona bula vidkrita v 1688 roci Edvardom Llojdom Llojd gotuvav spiski suden yaki jogo kliyenti strahuvali U 1906 roci Dzhordzh Konstant Vashington anglijskij himik sho zhiv v Gvatemali vidmitiv osad u viglyadi pudri yakij zbiravsya v jogo sribnij kavovarci Pislya eksperimentiv vin stvoriv pershe masove virobnictvo rozchinnoyi kavi za yakim posliduvali bezlich inshih vidiv Cej vid nazivayetsya Red E Coffee Franciya Kava bula zavezena u Franciyu v 1644 roci ale tilki cherez 15 rokiv vona zavoyuvala pevnu populyarnist sered francuziv Antuan Gallan 1646 1715 u svoyij knizi pro pohodzhennya kavi opisuye musulmansku asociaciyu kavi chayu i shokoladu Poyavoyu kavi u Franciyi mi zobov yazani velikim arabskim likaryam Same zavdyaki yim suchasnomu svitu stala vidoma kava yaku mozhna vzhivati v yizhu takozh yak cukor chaj i shokolad Piznishe v 1672 roci siciliyec Franchesko Prokkopio vidkriv pershu parizku kav yarnyu yaka roztashovuvalasya navproti teatru Komedi Fransez Jogo shvidkij uspih spriyav tomu sho kavovi zakladi nezabarom poshirilisya po vsomu Parizhu Krim kavi v nomu takozh podavali inshu novinku morozivo Istorichni dokumenti svidchat sho v 1644 roci kilka francuziv virushili z misiyeyu v Stambul i povernulisya u Franciyu ne tilki z smazhenimi kavovimi zernami ale takozh z midnim kavnikom i malenkimi chashechkami dlya pittya U 1669 roci posol osmanskogo sultana Mehmeda IV u Parizhi Aga Sulejman upershe prigoshaye Lyudovika XIV kavovim napoyem U travni 1670 roku posol vviv tradiciyu proponuvati svoyim yevropejskim gostyam kavu Persha kav yarnya bula vidkrita v 1671 roci v Marseli Piznishe v 1714 roci koli populyarnist kavi znachno zroste burgomistr Amsterdama podaruye korolyu Lyudoviku XIV kavovi dereva yaki potim stanut rodonachalnikami kavovih plantacij Pivdennoyi Ameriki v 1723 roci Priblizno v cej chas vpershe vzhivayut kavu z cukrom Hocha velika chastina francuzkoyi znati zahopilasya kavoyu deyaki znahodili yiyi vkraj nepriyemnoyu Nimecka druzhina brata korolya Lyudovika XIV porivnyuvala yiyi z dihannyam Arhiyepiskopa Parizkogo Madam de Sevinye sprobuvavshi kavu vidkinula yiyi takozh lyuto yak i kakao Odin dvoryanin vikoristovuvav yiyi viklyuchno dlya ochishennya kishechnika roblyachi kavovi klizmi yaki za jogo slovami diyali bezvidmovno Avstriya Videnskij melanzh Arhivni dokumenti svidchat sho zhiteli Vidnya pili kavu vzhe u 1660 h rokah odnak pershi kav yarni vidkrilisya tilki v 1680 h Napivlegendarna versiya znehtuvana suchasnimi istorikami polyagaye v tomu sho persha kav yarnya v Avstriyi vidkrilasya u Vidni v 1685 roci nezabarom pislya Videnskoyi bitvi Yuriyem Francem Kulchickim Zgidno z ciyeyu versiyeyu pershoyu lyudinoyu yakij priviz do Vidnya kavovi zerna buv polskij oficer ukrayinskogo pohodzhennya odin iz soldativ Yana III Sobeskogo Yurij Kulchickij Vidomo sho v molodosti Kulchickij opinivsya v Turechchini de z rizikom dlya zhittya pronikav cherez vorozhi poziciyi pidtrimuyuchi zv yazok mizh avstrijskim pidkriplennyam i zahisnikami forteci Vidnya Zavdyaki geroyizmu Kulchickogo turki buli zverneni u vtechu i pospishno vidstupili zalishivshi vse svoye sporyadzhennya Za ci aktivni diyi otrimav shedru vinagorodu jomu korol dozvoliv zabrati use sho bazhaye z polishenogo stanovisha protivnika vin vibrav usi turecki zapasi divnih zelenih zeren u mishkah ne smazheni kavovi zerna blizko 300 mishkiv Povernushis do Vidnya vidkriv odnu iz pershih kav yaren nazvavshi yiyi Pid goluboyu flyazhkoyu i dopomig populyarizuvati zvichaj dodavati do kavi moloko i cukor Vdyachni avstrijci vstanovili pam yatnik Kulchickomu yakij mozhna pobachiti i v nashi dni U toj zhe chas isnuyut dokumenti yaki pidtverdzhuyut sho pershi videnski kav yarni buli vidkriti virmenskimi kupcyami spochatku 17 sichnya 1685 roku Johannesom Diodato spravzhnye im ya Ovanes Astvacatur potim 23 bereznya 1697 roku urodzhenec Yerevanu Isaakom de Luka spravzhnye im ya Saak Gukasyan ostannij naspravdi buv zasnovnikom kav yarni Pid goluboyu flyazhkoyu 1703 r Osoblivoyu populyarnistyu kav yarni koristuvalisya v Prazi Krakovi Budapeshti Videnski kav yarni buli sposobom zhittya i postupovo peretvorilisya v odin iz najvazhlivishih institutiv sociumu Vid nih pishla moda na derev yani zhurnalni stoliki marmurovi stoliki ta okrugli formi stilciv stvoreni francuzom Mishelem Troni i stali simvolami ozdoblennya kav yaren po vsij Yevropi Suchasnij Viden zberigaye stari tradiciyi i yak i ranishe ye mistom kav yaren Sered nih starovinni kav yareni Shvarcenberg i Central porivnyano molodi ale ne mensh prestizhni Herrenhof Pryukkel Vejmar Grinshtajdl 1 zhovtnya u Vidni oficijno vidznachayut Den kavi Cogo dnya vidviduvacham videnskih kav yaren proponuyut tradicijnu vidensku kavu Nimechchina Kav yarnya na rinkovij ploshi v Dornbirni na zadnomu plani Knyazhij Budinok Poyava kava v Pivnichnij Nimechchini pov yazana z im yam Lyudviga IV Gessenskogo Z rozpovidej mandrivnikiv pro kavu v Nimechchini znali z kincya XVI stolittya ale sama kava z yavilasya tam lishe v 1670 roci Pershij opis kavovogo dereva i kavovogo napoyu nalezhit nimeckomu likaryu z Augsburgu Leonardu Rauvolfu v 1582 roci Rauvolf opisav kavovi dereva u svoyemu shodenniku podorozhej U 1596 roci nimeckij naturalist Bellus stav pershoyu lyudinoyu hto poznajomiv yevropejciv z kavovimi zernami U 1675 roci gollandec Yan Danc za profesiyeyu likar dostaviv kavovi zerna do brandenburzkomu dvoru v Pivnichnij Nimechchini a takozh vidkriv pershu kav yarnyu u Bremeni U comu zh roci pershi kav yarni buli vidkriti v Gamburzi Bremeni ta Gannoveri Na pochatku XVIII stolittya v Berlini vzhe isnuvalo 10 kav yaren a v Lejpcigu 8 Cikavo sho spochatku kav yarni buli priznacheni perevazhno dlya cholovikiv tak sho zhinki serednih klasiv ob yednuvalisya v Kafehauzen nim Kaffeekrantschen Z pochatku XIX stolittya v Nimechchini vinikla tradiciya provedennya zhinochih aristokratichnih kavovih vechirok Bagati dami druzhini velikih burzhua pochali shorichno zbiratisya na kaffeekranzchen ukr Kolo lyubiteliv kavi pislyaobidnoyi kavi Choloviki cih zhinok nazivali kaffeeklatsch ukr Kavovi plitkarki Robochim kavu bulo zaboroneno vzhivati pid tim privodom sho vona viklikaye bezpliddya ale ce lishe privelo do viniknennya procvitayuchogo chornogo rinku Prote vzhe do pochatku XIX stolittya kava buv znovu dozvolenij 26 veresnya v Nimechchini vidznachayetsya Den kavi pid devizom Kava ce mizhnarodna vishukanist Spochatku zarodivshis v Gamburzi i Lejpcigu kavovi vechirki nezabarom shiroko poshirilisya po vsij Nimechchini Bilshist nimeckih Kafehauzeniv buli odnochasno muzichnimi salonami v yakih organizovuvalisya koncerti Z 1720 roku protyagom 20 rokiv v Cimmermans Kafehauz v Lejpcigu davav koncerti Jogann Sebastyan Bah U comu kavovomu budinku Bah chas vid chasu na zamovlennya jogo vlasnika pisav muziku vikonuvanu v budinku po p yatnicyah vzimku i po seredah vlitku Mizh 1792 i 1734 rokom Bah stvoryuye zhartivlivu Kavovu kantatu na virshi nimeckogo poeta Pikandera yaka bula vpershe vikonana v 1734 roci U 1777 roci Fridrih Velikij vidav manifest sho mistiv ryad skarg i vimog Cej zakon zberigav svoyu silu protyagom dvadcyati rokiv Donoshik yakij povidomiv pro lyubitelya kavi otrimuvav chetvertu chastinu shtrafu vinnogo Takozh korol naklav zaboronu na smazhennya kavi vdoma i navit zasnuvav kavovij rozshuk Gollandiya Rishuchij krok u spravi poshirennya kavi zrobiv Nikolaas Vitsen iniciativnij burgomistr Amsterdama ta chlen pravlinnya Gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi Same vin perekonav generala gubernatora Dzhoana van Hurna v Bataviyi zajnyatisya viroshuvannyam kavovih derev v Gollandskij Ost Indiyi Piznishe gollandci tayemno vivezli kavovi sadzhanci v Gollandsku Ost Indiyu de sadzhanci shvidko prizhilisya i rozmnozhilisya Gollandski pidpriyemci pershimi pochali rozvoditi kavu v svoyih koloniyah I pershimi kavovimi plantaciyami stali gollandski ostrovi Yava i Sumatra 1690 rik piznishe Shri Lanka ta inshi ostrovi Sundu Do pochatku XVII stolittya Gollandiya stala najbilshim virobnikom kavi na svitovomu rinku Do 1719 roci Gollandska Ost Indska kompaniya zmogla zadovolniti zrostayuchij popit Yevropi na kavu z ostrova Yava Kavovi dereva virosheni pid sklyankoyu v Botanichnomu sadu Lejdena pislya chogo zhivci buli posadzheni v inshih botanichnih sadah U 1714 roci gollandci yaki brali uchast v ukladenni Utrehtskogo mirnogo dogovoru peredali svoyim francuzkim partneram na peregovorah parostki kavi yaki piznishe buli virosheni profesorom v korolivskomu sadu v Parizhi AmerikaGabriyel Metye de Klye Pershi zgadki pro vzhivannya kavi na Pivnichno Amerikanskomu kontinenti vidnosyatsya do 1668 roku a nezabarom pislya cogo u bagatoh mistah vklyuchayuchi Nyu Jork Filadelfiya ta Boston vidkrilisya pershi kav yarni Vpershe kava bula zavezena v Ameriku gollandcyami na pochatku XVIII stolittya Za inshoyu versiyeyu pro kavu v SShA stalo vidomo zavdyaki anglijskim pereselencyam kilkoma desyatkami rokiv ranishe Na ce vkazuyut zapisi zrobleni v sudnovomu zhurnali kapitana Dzhona Smita yakij vkazav kavu a takozh pristosuvannya dlya yiyi peremelyuvannya v chisli vantazhiv sho perevoziv jogo korabel V 1720 roci francuzkij morskij oficer Gabriyel Metye de Klye 1687 1774 v zvanni kapitana vid infanteriyi virishuye viroshuvati kavu u Novomu Sviti V 1723 roci De Klye otrimav kilka kavovih sadzhanciv vid francuzkogo botanika z Korolivskogo botanichnogo sadu Antuana de Zhyussye Nezabarom pislya cogo Korol doruchiv kapitanu De Klye perevezti viroshene derevo na ostriv Martiniku Antilski ostrovi De Klye z velikim rizikom i nestatkami vikonav doruchennya korolya Na Antilskih ostrovah vin organizuvav kavovi plantaciyi na Gayiti Yamajci Kubi Puerto Riko ta Trinidadi Franciya stala voloditi bagatim dzherelom pributkiv i v chest cogo sporudila pam yatnik kapitanu De Klye na ostrovi Martinika Za spogadami De Klye bilshu chastinu svogo mizernogo racionu pitnoyi vodi vin viddavav kavovim derevcyam Pershij zbir vrozhayu vidbuvsya v 1726 roci Piznishe de Klye posadiv parostki na ostrovi Gvadelupa i San Domingo de ranishe roztashovuvalisya plantaciyi kakao U 1774 roci vidomij francuzkij zhurnal Annee Litteraire opublikuvav spogadi de Klye Cherez tri roki pislya smerti oficera kilkist kavovih derev na ostrovi dosyaglo 19 miljoniv Kava pochala poshiryuvatis po Novomu Svitu z dvoh tochok Martiniki ta gollandskoyi Gviani Surinam Priblizno v 1730 roci ispanci vvozyat yiyi v Puerto Riko i na Kubu v Kolumbiyu Venesuelu ta na Filippini Braziliya otrimuye kavu vid portugalciv a Yamajka zavdyaki starannyam anglijciv sogodni maye svij znamenitij sort Blyu Mountin sho viroshuyetsya na visoti 1500 metriv nad rivnem morya na shilah Blakitnoyi gori Zaraz vin ye odnim z najdorozhchih na planeti poryad z Galapagoskim San Kristobal Indonezijskim Kopi Lyuvak i Yemenskim Moka U 1774 roci kolonizatori Spoluchenih Shtativ na Kontinentalnomu kongresi progolosili kavu svoyim nacionalnim napoyem V kinci XIX stolittya rozvedennyam kavovih roslin zajnyalisya bilshist yevropejskih krayin Nezabarom kavu pochali samostijno viroshuvati francuzi na ostrovi Burbon v Indijskomu okeani Ce stalo pochatkom istoriyi znamenitoyi u vsomu sviti sorti kavi arabika yaka nosit nazvu Burbon Vidomo sho na kolonialnih plantaciyah Franciyi pracyuvali perevazhno afrikanci yaki vikonuvali obov yazki chornorobiv Katorzhni umovi praci stali pershoyu peredumovoyu do Gayityanskoyi revolyuciyi 1791 1804 roku U XVIII stolitti kava bula poshirena po vsomu svitu Slid zaznachiti plantaciyi kavovih derev u Gviani ta na Martinici 1721 rik v Braziliyi 1727 v 1730 roci na Yamajci u drugij polovini stolittya kavovi plantaciyi z yavlyayutsya na Kubi v Gvatemali ta Kosta Rici Majzhe na kozhnomu ostrovi yak rabiv na plantaciyah vikoristovuvali indianciv Yak i u vipadku z plantaciyami u Franciyi katorzhni umovi praci prizveli do chislennih gromadskih protestiv i derzhavnih perevorotiv Kosta Rika zalishalasya yedinoyu derzhavoyu v yakij viroshuvannya kavi vidbuvalosya na chisto komercijnij osnovi U 1820 roci Kosta Rika takozh stala pershoyu derzhavoyu yaka eksportuvala kavu Odnak neobhidno vidznachiti sho nestacha robochoyi sili zapobigla utvorennyu velikih ferm Protyagom dvoh stolit na fermah Kosta Riki diyav egalitarno avtoritarnij rezhim sho stav prichinoyu masovih zavorushen u suspilstvi U 1727 roci portugalci vimusheni vregulyuvati prikordonnij konflikt mizh francuzkoyu i gollandskoyu Gvianami skoristayutsya svoyeyu rollyu poserednikiv i vikradayut kilka sadzhanciv kavovogo dereva Lejtenant Francisko de Maljo Paleta vidryadzhenij v Gvianu dlya virishennya spirnogo pitannya Za spogadami ochevidciv v podyaku za poslugi Paleta otrimav vid druzhini gubernatora buket kvitiv sered yakih buli kilka zhivciv kavovogo dereva U 1893 roci z Braziliyi kava bula poshirena v Keniyu i Tanzaniyu yaki znahodyatsya poblizu Efiopiyi batkivshini kavi Pershi zgadki pro kavu v Nyu Jorku vidnosyatsya do 1668 roku Povidomlyayetsya sho cej napij gotuyut z obsmazhenih kavovih zeren z dodavannyam cukru ta medu Pershi kav yarni u Americi z yavilisya v 1691 roci v Bostoni Voni nazivalisya Londonskij kava hauz i Gateridzh kofe hauz U Nyu Jorku z yavilosya pershe kafe u 1696 roci i nazivalosya Kingz Armz Ale najznamenitishim bulo kafe Grin Dragon kolishnye miscem zustrichej prizvidnikiv povstannya proti nenavisnoyi tiraniyi zaokeanskogo korolya Boston takozh buv miscem najbilshoyi kavovoyi birzhi Pershi amerikanski kav yarni bagato v chomu kopiyuvali svoyih anglijskih poperednikiv Spochatku kava v Nyu Jorku bula dostupna lishe privilejovanim verstvam suspilstva Odnak vse rizko zminilosya v 1773 roci koli korol Georg III obklav podatkami chajnu produkciyu i sered amerikanciv spalahnuv bunt 16 grudnya 1773 roku zhiteli Bostona pereodyagnuvshis indijcyami pronikli na anglijske vantazhne sudno sho stoyalo v gavani i vikinuli za bort ves vantazh 342 yashiki z chayem vartistyu 18 tisyach funtiv sterlingiv U XX stolitti v 1920 roci v zv yazku z prijnyattyam v SShA suhogo zakonu pochavsya kavovij bum Div takozhSvitove virobnictvo kaviPrimitkiWeinberg Page 3 4 Routledge 2001 s 3 4 ISBN 9780415927239 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 17 listopada 2016 John K Francis Kofe Arabika PDF Ministerstvo SG SShA Forest Servis Arhiv PDF originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 27 lipnya 2007 Meyers Hannah 7 bereznya 2005 Uchtivye molekuly kofe Mokko kofe himiya i civilizaciya Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 3 lyutogo 2007 Pucherov Vsyo o kofe s 43 Paru slov o kofe 27 listopada 2011 u Wayback Machine Kofein Arhiv originalu za 18 listopada 2016 Procitovano 17 listopada 2016 Slovo Coffee v Oksfordskom slovare anglijskogo yazyka Etimologicheskij slovar russkogo yazyka Istoriya poyavleniya kofe 19 listopada 2016 u Wayback Machine Kofejnik Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 17 listopada 2016 Kofe v datah 3 veresnya 2011 u Wayback Machine Blog o kofe ros L Steiger C Nagal Analiz geneticheskogo raznoobraziya kofe Arabika Kofejnoe derevo i sorta kofe 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Eda server ru ros William Harrison Ukers Vsyo o kofe Dufour Traitez nouveaux et curieux du cafe du the et du chocolat Lyon 1684 etc William Harrison Ukers Rannyaya istoriya kofeen v Anglii London 1893 Vchenij shodoznavec XIX stolittya Antuan Isaak Silvestr de Sasi pracyuvav nad dopovnennyam ta redaguvannyam pershih dvoh glav rukopisu al Dzhaziri Kratkaya istoriya kofe 26 lyutogo 2005 u Wayback Machine Internet portal Rol ros Rukopis Ar Razi privlekla bolshoj interes k istorii kofe v Evrope Istoriya kofe 20 listopada 2016 u Wayback Machine Dimalex ru Vsyo obo vsyom 2002 ros Geografiya i istoriya kofejnyh zyoren Aziya Okeaniya 17 travnya 2011 u Wayback Machine Kofebox Izdatelstvo Biblionika ros Rodom iz Kaffy 18 listopada 2016 u Wayback Machine Zhurnal Navkolo svitu 9 2732 Sentyabr 2001 ros Merid W Aregay Rannya istoriya torgivli kavi Zhurnal amerikanskoyi istoriyi vidannya 29 specvipusk prisvyachenij pam yati Rolanda Olivera 1988 Richard Pankhurst Ekonomichna istoriya Efiopiyi Addis Abeba universitet Hajle Selassiye 1968 neyakisne dzherelo ros Ivanov Nash lyubimyj kofe Kofe narkotik v zakone 2 listopada 2016 u Wayback Machine LuxuryNet 8 iyunya 2008 ros Arhiv originalu za 1 chervnya 2010 Procitovano 17 listopada 2016 S Istoriya kofe 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine CoffeeDrinks 2008 ros Pecevi Ibrahim Efendi Tarihi Cilt II Ankara 1982 s 238 Mustafin O Smachni prigodi Ekskursiyi vlasnoyu kuhneyu K 2020 s 165 Polishuk Vsevolod 15 sichnya 2022 Korotka istoriya ukrayinskoyi kavi varosh com ua Procitovano 18 lyutogo 2023 admin 24 lipnya 2017 Kam yanec pidtverdzhuye status pershogo u Yevropi mista z aromatom kavi Vdalo Info ukr Procitovano 30 travnya 2024 Nechitajlo Pavlo Osmanska kav yarnya v Kam yanci Podilskomu Ohoronna arheologichna sluzhba Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Novini Hmelnickogo Ye ye ua ukr 28 serpnya 2021 Procitovano 30 travnya 2024 Novini Hmelnickogo Ye ye ua ukr 10 travnya 2019 Procitovano 30 travnya 2024 Torgovelna marka zayavka m201820790 iprop ua com ukr Procitovano 30 travnya 2024 Orlova Oleksandra 30 veresnya 2016 Made in Ukraine 10 ukrayinskih kavovih brendiv uamodna com Procitovano 18 lyutogo 2023 Rol kofeen v formirovanii chitatelskoj auditorii 27 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya kultur Deja Vu 2006 ros rus Istoriya kofe v datah Nestleprofessional com Arhiv originalu za 1 serpnya 2012 Procitovano 31 grudnya 2009 Istoriya proishozhdeniya kofe 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros rus Arhiv originalu za 15 veresnya 2007 Procitovano 27 zhovtnya 2007 Rastvorimyj sublimirovannyj kofe 25 travnya 2014 u Wayback Machine Programma Kontrolnaya zakupka Pervyj kanal 21 marta 2008 ros Istoriya kofe 17 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Dom kofe ros Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 28 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 17 listopada 2016 Rudolf Vierhaus Kraatz Menge Tom 6 2006 str 576 Iveta Kasalova Kaffeehauskultur in Wien im Wandel Vena 2012 str 17 Peter Noever Global Lab Distributed Art Pub Incorporated 2009 str 9 Eva R Bajkay Zeit des Aufbruchs Budapest und Wien zwischen Historismus und Avantgarde eine Ausstellung des Kunsthistorischen Museums Wien in Zusammenarbeit mit dem Collegium Hungaricum Kunsthistorisches Museum 2003 str 226 Paul Hofmann The Viennese Splendor Twilight and Exile Doubleday 1989 str 62 Lillian Schacherl Vienna Prestel 1993 str 20 Ina Baghdiantz McCabe Orientalism in Early Modern France Eurasian Trade Exoticism and the Ancien Regime Berg 2008 str 195 196 Harold B Segel The Vienna Coffeehouse Wits 1890 1938 Purdue University Press 1993 str 8 Johannes Ebert Knut Gorich Die grosse Chronik Weltgeschichte Absolutismus Aufklarung und Revolution 1648 1793 Wissenmedia Verlag 2008 str 103 Mark Pendergrast Uncommon Grounds The History of Coffee and How It Transformed Our World Basic Books 2010 str 10 Mădălina Diaconu Sensorisches Labor Wien urbane Haptik und Geruchsforschung LIT Verlag Munster 2011 str 180 Brigitte Beier Neue Chronik der Weltgeschichte Wissenmedia Verlag 2007 str 425 Peter Csendes Ferdinand Opll Karl Vocelka Wien Die fruhneuzeitliche Residenz 16 bis 18 Hans Jurgen Teuteberg Die Revolution am Esstisch neue Studien zur Nahrungskultur im 19 20 Ursula M Becker Kaffee Konzentration zur Entwicklung und Organisation des hanseatischen Kaffehandels Franz Steiner Verlag 2002 str 37 Elisabeth Koller Gluck Alt Wiener Sagen und Legenden und ihre realen Hintergrunde 2009 str 30 Kultura potrebleniya kofe Avstriya 29 travnya 2014 u Wayback Machine CoffeeClub ru ros Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 17 listopada 2016 Vsemirnyj den kofe v Germanii 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Onlajn izdanie Vek Vendinga ros Kofe v Germanii 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Tematicheskij portal o kofe i chae 2008 ros Istoriya kofe v SShA nedostupne posilannya z lyutogo 2019 ros rus Ispytanie vkusom 29 travnya 2014 u Wayback Machine Zhurnal Avtograf ros rus Istoriya kofe 15 lipnya 2010 u Wayback Machine ros rus Kofe eto 10 sichnya 2016 u Wayback Machine ros rus Pendergrast Kofe Kosta Rika 21 chervnya 2012 u Wayback Machine Ekspert kofe ros Mageulonne Toussaint Samat Istoriya pishi 2008 Kenneth Davids Kofe spravochnik po varke 2001 ISBN 0 312 24665 X Page 13 Pucherov s 47 Kofe v SShA napitok patriotov 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine CoffeeClub ru ros LiteraturaUkrayinskoyu Mustafin O Napij zmin Yak kava stvorila suchasnij svit Harkiv Folio 2018 192 s ISBN 978 966 03 7921 3 Ogastin Sedzhevik Kavalend Hto yak i navisho vinajshov vash ulyublenij napij Perekladach Mikola Klimchuk Vidavnictvo Laboratoriya 2021 ISBN 978 617 7965 26 7 Volfgang Shivelbush Smaki rayu Sociyalna istoriya pryanoshiv zbudnikiv i durmaniv Pereklad z nimeckoyi Yu Prohaska K Kritika 2007 256 s ISBN 978 966 521 678 0 ISBN 978 617 7192 48 9 ISBN 3 596 24413 7 Anglijskoyu M P 1661 A character of coffee and coffee houses Burn Jacob Henry 1869 A descriptive catalogue of the London traders tavern and coffee house toke Encyclopedia Britannica Otis McAllister amp Co 1949 Ellis Aytoun 1956 The Penny Universities A History of the Coffee Houses Secker amp Warburg Chew Samual C 1974 The Crescent and the Rose Oxford University Press Darby M 1983 The Islamic Perspective An aspect of British Architecture and Design in the 19th century Leighton House Gallery Pendergrast Mark 1989 Uncommon Grounds The History of Coffee and How It Transformed Our World London Texere ISBN 1 58799 088 1 Illy Francesco amp Riccardo 1989 From Coffee to Espresso Davids Kenneth 1991 Coffee Weinberg Bennett Alan Bealer Bonnie K 2001 London Texere Routledge s 3 4 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 17 listopada 2016 Galland Antoine 1992 De l origine et du progrez du cafe La Bibliotheque coll L Ecrivain Voyageur Cavelier Paris PosilannyaCya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim