Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Штейнберг Аркадій Якимович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 28 листопада (11 грудня) 1907 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 7 серпня 1984 (76 років) Юминське, Q4377901?, Кімрський район, Калінінська область, РРФСР, СРСР | |||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Діяльність | поет, перекладач, художник | |||
| Батько | Q47453347? | |||
| Діти | d і Q85868769? | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
| | ||||
Аркадій Якимович Штейнберг (нар. 28 листопада [11 грудня] 1907, Одеса, Російська імперія — пом. 7 серпня 1984, с. Юмінське, Калінінської області, СРСР) — російський радянський поет, перекладач, художник. Батько художників Едуарда Штейнберга і Боруха Штейнберга.
Біографія
Народився 1907 року в сім'ї лікаря, організатора охорони здоров'я і публіциста, почесного громадянина (1915) Аківи Петровича Штейнберга та Зінаїди Мойсеївни Штейнберг. Навчався в Одеському реальному училищі св. Павла. У 1921 році з сім'єю переїхав до Москви, де через три року закінчив середню школу. У 1925 році вступив до Вищих художньо-технічних майстерень (ВХУТЕМАС), у 1927 році перевівся до Одеського інституту образотворчих мистецтв, але через рік повернувся до ВХУТЕМАСу. У 1929 році пішов з третього курсу, навчання не відновив.
Член Спілки письменників з 1941 року. Учасник німецько-радянської війни, нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (1941) і орденом Вітчизняної війни I ступеня (1944). Двічі репресований, перед війною і в 1944 році, провів в ув'язненні загалом 11 років.
Протягом багатьох років життя і творчість Штейнберга були нерозривно пов'язані з Тарусою, де він оселився перед війною. Після звільнення з табору Штейнберг у відповідності з діючими обмеженнями для колишніх ув'язнених довгий час не мав права жити і бути прописаним у Москві, Ленінграді та столицях союзних республік, тому він оселився в Тарусі (адміністративний центр Таруського району Калузької області Росії). Московську прописку отримав лише через кілька років, але зберігав будинок у Тарусі як літнє житло і майстерню. Наприкінці 1960-х років, після розлучення з Валентиною Алонічевою, був змушений продати свій таруський будинок молодшому синові Борису (Боруху) і надалі купив собі будинок у селі Юмінське Кімрського району, де проводив кожне літо і де помер.
Похований в Москві на 10-й ділянці Кунцевського кладовища.
- Перша дружина (1926—1930) — Елеонора Олександрівна Тактишнікова, натурниця.
- Син — Ясень (1929-?).
- Друга дружина (1931—1934) — Віра Михайлівна Мухар (1909—1995), художниця, однокурсниця Штейнберга по ВХУТЕМАСу.
- Третя дружина — Валентина Георгіївна Штейнберг (уродж. Алонічева; 1915—1976).
- Син — (1937—2012), , представник
- Син — Борис (Борух) (1938—2003), художник, автор ассамбляжу, «металевих картин».
- Четверта дружина — Наталія Іванівна Єгорова (уродж. Тимофєєва).
Творчість
До початку 1930-х рр. зрідка друкував поезії в журналах і газетах, пізніше став перекладачем поезії народів СРСР. Серед робіт в цій галуз — книга віршів класика єврейської поезії на їдиші Ошера Шварцмана, переклад якутської епічної поеми-сказання «Богатир на гнідому коні» і поеми-казки Єміліана Букова «Андрієш».
Був одним з ініціаторів, упорядників і редакторів збірки «Таруські сторінки» (Калуга, 1961), де опублікована перша (і єдина прижиттєва) повноцінна добірка його віршів.
Головні і найбільш відомі роботи в жанрі поетичного перекладу (або поетичного доробку, за висловом самого Штейнберга) — епічна поема Джона Мілтона «Втрачений рай» і книга віршів китайського поета і художника епохи Тан Ван Вея. Окремими виданнями в перекладі Штейнберга виходили книги віршів Нгуен Зу (з в'єтнамської) і Джорджа Топирчану (з румунської), поема «Сказання дуба» Анатолія Гужеля (з молдавської, спільно з Володимиром Бугаєвським), збірка поетів Азербайджану (спільно з Арсенієм Тарковським). Також в числі перекладів творів авторів: з англійської — Вільяма Вордсворта, Самюела Колріджа, Роберта Сауті, Джорджа Байрона, Джона Кітса, Генрі Лонгфелло, Редьярда Кіплінга, Ділана Томаса; з вірменської — Ованеса Туманяна; з корейської — Кім Сісипа; з німецької — Вальтера фон дер Фогельвейде, Фрідріха Гельдерліна, Генріха Гейне, Едуарда Меріке, Готфрида Келлера, Стефана Ґеорге, Берріса фон Мюнхгаузена, Ганса Каросса, Готтфріда Бенна, Йоганнеса-Роберта Бехера, Бертольта Брехта, Ганса-Магнуса Енценсбергера; з македонської — Славка Яневського, Ацо Шопова; з польської — Міколая Бернацького, Адама Асника, Казімежа Пшерва-Тейтмаєра, Луціана Риделя, Тадеуша Міцинського, Юліана Тувіма, Бруно Ясенського, Константи Галчинського; з румунської — Міхая Емінеску, Йона Мінулеску, Демостене Ботеза, Чичероне Теодореску, Еуджена Жебеляну, Іона Брада, Тіберіу Утана; зі словацької — Яна Голого, Янко Єсенського, Івана Краска, Андрія Плавка, Павола Горова; зі словенської — Матея Бора; з української — Миколи Бажана; з французької — Артюра Рембо (у співавторстві з Едуардом Багрицьким); з хорватської — Мирослава Крлежа. Один з найголовніших перекладачів чорногорського поета-комуніста Радулі Стієнського, що став у 1937 році одним з ключових свідків при першому арешті Штейнберга.
Серед учнів у галузі літератури, поезії і перекладу — Людмила Вагуріна, Дмитро Веденяпін, Євген Вітковський, Тетяна Грингольц, Роман Дубровкін, Володимир Летючий, Павло Полян, Ян Пробштейн, Володимир Тихомиров та інші. Живопис і графіка Аркадія Штейнберга вплинула на Бориса Свєшнікова, Валентина Воробйова.
Публікації
- Стихи // Тарусские страницы. Литературно-художественный сборник — Калуга. 1961. — сс. 217—222
- Вторая дорога: стихотворения, поэмы, графика. Москва; Торонто: Русский импульс; The University of Toronto, 2008
- Рассказ бронебойщика: быль // Дружба народов. — 2015. — № 5. — С. 128—130. — (Поэзия).
Література
- Воспоминания об Аркадии Штейнберге: «Он между нами жил…» / Сост. . — М. : Русский импульс, 2008. — 464 с. — 3000 прим. — ISBN 5-902529-2.
- «Другое искусство»: Москва 1956—1976: В двух томах / Сост. , И. Г. Алпатова. — М. : Художественная галерея «Московская коллекция», СП «Интербук», 1991. — Т. 1, 2. — С. Т.1: 18, 23, 32, 71, 81, 107, 229, 281.
Примітки
- Подвиг народа
- Где дремлют мёртвые
Посилання
- Аркадій Якимович ШТЕЙНБЕРГ (1907—1984) Поет, художник, перекладач
- Збірка віршів у бібліотеці Століття перекладу"
- Сторінка на сайті «Вік перекладу»
- Дж. Мілтон. «Втрачений Рай» в Бібліотеці Максима Мошкова
- Ван Вей в Бібліотеці Максима Мошкова
- Роман Дубровкін. Уроки Штейнберга
- В'ячеслав Купріянов. Аркадій Штейнберг
- Марк Чульский. Життя і творчість Аркадія Штейнберга, ілюстрований доповідь
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina opis zobrazhennya vikishovishe Shtejnberg Arkadij YakimovichNarodivsya28 listopada 11 grudnya 1907 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 serpnya 1984 1984 08 07 76 rokiv Yuminske Q4377901 Kimrskij rajon Kalininska oblast RRFSR SRSRPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSRDiyalnistpoet perekladach hudozhnikBatkoQ47453347 Ditid i Q85868769 Uchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtajnberg Arkadij Yakimovich Shtejnberg nar 28 listopada 11 grudnya 1907 Odesa Rosijska imperiya pom 7 serpnya 1984 s Yuminske Kalininskoyi oblasti SRSR rosijskij radyanskij poet perekladach hudozhnik Batko hudozhnikiv Eduarda Shtejnberga i Boruha Shtejnberga BiografiyaNarodivsya 1907 roku v sim yi likarya organizatora ohoroni zdorov ya i publicista pochesnogo gromadyanina 1915 Akivi Petrovicha Shtejnberga ta Zinayidi Mojseyivni Shtejnberg Navchavsya v Odeskomu realnomu uchilishi sv Pavla U 1921 roci z sim yeyu pereyihav do Moskvi de cherez tri roku zakinchiv serednyu shkolu U 1925 roci vstupiv do Vishih hudozhno tehnichnih majsteren VHUTEMAS u 1927 roci perevivsya do Odeskogo institutu obrazotvorchih mistectv ale cherez rik povernuvsya do VHUTEMASu U 1929 roci pishov z tretogo kursu navchannya ne vidnoviv Chlen Spilki pismennikiv z 1941 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni nagorodzhenij medallyu Za bojovi zaslugi 1941 i ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1944 Dvichi represovanij pered vijnoyu i v 1944 roci proviv v uv yaznenni zagalom 11 rokiv Protyagom bagatoh rokiv zhittya i tvorchist Shtejnberga buli nerozrivno pov yazani z Tarusoyu de vin oselivsya pered vijnoyu Pislya zvilnennya z taboru Shtejnberg u vidpovidnosti z diyuchimi obmezhennyami dlya kolishnih uv yaznenih dovgij chas ne mav prava zhiti i buti propisanim u Moskvi Leningradi ta stolicyah soyuznih respublik tomu vin oselivsya v Tarusi administrativnij centr Taruskogo rajonu Kaluzkoyi oblasti Rosiyi Moskovsku propisku otrimav lishe cherez kilka rokiv ale zberigav budinok u Tarusi yak litnye zhitlo i majsternyu Naprikinci 1960 h rokiv pislya rozluchennya z Valentinoyu Alonichevoyu buv zmushenij prodati svij taruskij budinok molodshomu sinovi Borisu Boruhu i nadali kupiv sobi budinok u seli Yuminske Kimrskogo rajonu de provodiv kozhne lito i de pomer Pohovanij v Moskvi na 10 j dilyanci Kuncevskogo kladovisha Persha druzhina 1926 1930 Eleonora Oleksandrivna Taktishnikova naturnicya Sin Yasen 1929 Druga druzhina 1931 1934 Vira Mihajlivna Muhar 1909 1995 hudozhnicya odnokursnicya Shtejnberga po VHUTEMASu Tretya druzhina Valentina Georgiyivna Shtejnberg urodzh Alonicheva 1915 1976 Sin 1937 2012 predstavnik Sin Boris Boruh 1938 2003 hudozhnik avtor assamblyazhu metalevih kartin Chetverta druzhina Nataliya Ivanivna Yegorova urodzh Timofyeyeva TvorchistDo pochatku 1930 h rr zridka drukuvav poeziyi v zhurnalah i gazetah piznishe stav perekladachem poeziyi narodiv SRSR Sered robit v cij galuz kniga virshiv klasika yevrejskoyi poeziyi na yidishi Oshera Shvarcmana pereklad yakutskoyi epichnoyi poemi skazannya Bogatir na gnidomu koni i poemi kazki Yemiliana Bukova Andriyesh Buv odnim z iniciatoriv uporyadnikiv i redaktoriv zbirki Taruski storinki Kaluga 1961 de opublikovana persha i yedina prizhittyeva povnocinna dobirka jogo virshiv Golovni i najbilsh vidomi roboti v zhanri poetichnogo perekladu abo poetichnogo dorobku za vislovom samogo Shtejnberga epichna poema Dzhona Miltona Vtrachenij raj i kniga virshiv kitajskogo poeta i hudozhnika epohi Tan Van Veya Okremimi vidannyami v perekladi Shtejnberga vihodili knigi virshiv Nguen Zu z v yetnamskoyi i Dzhordzha Topirchanu z rumunskoyi poema Skazannya duba Anatoliya Guzhelya z moldavskoyi spilno z Volodimirom Bugayevskim zbirka poetiv Azerbajdzhanu spilno z Arseniyem Tarkovskim Takozh v chisli perekladiv tvoriv avtoriv z anglijskoyi Vilyama Vordsvorta Samyuela Kolridzha Roberta Sauti Dzhordzha Bajrona Dzhona Kitsa Genri Longfello Redyarda Kiplinga Dilana Tomasa z virmenskoyi Ovanesa Tumanyana z korejskoyi Kim Sisipa z nimeckoyi Valtera fon der Fogelvejde Fridriha Gelderlina Genriha Gejne Eduarda Merike Gotfrida Kellera Stefana George Berrisa fon Myunhgauzena Gansa Karossa Gottfrida Benna Jogannesa Roberta Behera Bertolta Brehta Gansa Magnusa Encensbergera z makedonskoyi Slavka Yanevskogo Aco Shopova z polskoyi Mikolaya Bernackogo Adama Asnika Kazimezha Psherva Tejtmayera Luciana Ridelya Tadeusha Micinskogo Yuliana Tuvima Bruno Yasenskogo Konstanti Galchinskogo z rumunskoyi Mihaya Eminesku Jona Minulesku Demostene Boteza Chicherone Teodoresku Eudzhena Zhebelyanu Iona Brada Tiberiu Utana zi slovackoyi Yana Gologo Yanko Yesenskogo Ivana Kraska Andriya Plavka Pavola Gorova zi slovenskoyi Mateya Bora z ukrayinskoyi Mikoli Bazhana z francuzkoyi Artyura Rembo u spivavtorstvi z Eduardom Bagrickim z horvatskoyi Miroslava Krlezha Odin z najgolovnishih perekladachiv chornogorskogo poeta komunista Raduli Stiyenskogo sho stav u 1937 roci odnim z klyuchovih svidkiv pri pershomu areshti Shtejnberga Sered uchniv u galuzi literaturi poeziyi i perekladu Lyudmila Vagurina Dmitro Vedenyapin Yevgen Vitkovskij Tetyana Gringolc Roman Dubrovkin Volodimir Letyuchij Pavlo Polyan Yan Probshtejn Volodimir Tihomirov ta inshi Zhivopis i grafika Arkadiya Shtejnberga vplinula na Borisa Svyeshnikova Valentina Vorobjova PublikaciyiStihi Tarusskie stranicy Literaturno hudozhestvennyj sbornik Kaluga 1961 ss 217 222 Vtoraya doroga stihotvoreniya poemy grafika Moskva Toronto Russkij impuls The University of Toronto 2008 Rasskaz bronebojshika byl Druzhba narodov 2015 5 S 128 130 Poeziya LiteraturaVospominaniya ob Arkadii Shtejnberge On mezhdu nami zhil Sost M Russkij impuls 2008 464 s 3000 prim ISBN 5 902529 2 Drugoe iskusstvo Moskva 1956 1976 V dvuh tomah Sost I G Alpatova M Hudozhestvennaya galereya Moskovskaya kollekciya SP Interbuk 1991 T 1 2 S T 1 18 23 32 71 81 107 229 281 PrimitkiPodvig naroda Gde dremlyut myortvyePosilannyaArkadij Yakimovich ShTEJNBERG 1907 1984 Poet hudozhnik perekladach Zbirka virshiv u biblioteci Stolittya perekladu Storinka na sajti Vik perekladu Dzh Milton Vtrachenij Raj v Biblioteci Maksima Moshkova Van Vej v Biblioteci Maksima Moshkova Roman Dubrovkin Uroki Shtejnberga V yacheslav Kupriyanov Arkadij Shtejnberg Mark Chulskij Zhittya i tvorchist Arkadiya Shtejnberga ilyustrovanij dopovid