Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Роберт Сауті | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Robert Southey | ||||
 Портрет Роберта Сауті, 1800 рік. | ||||
| Народився | 12 серпня 1774 Бристоль, Англія, Королівство Велика Британія[1][2] | |||
| Помер | 21 березня 1843 (68 років) Keswick[d], Олердейл, Камбрія, Англія, Сполучене Королівство[3] | |||
| Поховання | Камбрія | |||
| Країна |  Сполучене Королівство Королівство Велика Британія | |||
| Національність | англієць | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Alma mater | Коледж Бейлліол[4] і d[4] | |||
| Мова творів | англійська, староанглійська | |||
| Роки активності | 1795 — 1883 | |||
| Напрямок | романтизм | |||
| Жанр | балада, вірш, оповідання | |||
| Членство | Озерна школа[1], Американське антикварне товариство і Нідерландська королівська академія наук | |||
| Батько | Роберт Сауті[d][4][5] | |||
| Мати | d[6][5] | |||
| Брати, сестри | d[5] | |||
| У шлюбі з | d[5] і d[5] | |||
| Діти | d[6][5], d[6][5], d[6][5], d[6][5], d[6][5], d[6][5], d[6][5] і d[6][5] | |||
| | ||||
 Роберт Сауті у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Ро́берт Са́уті (англ. Robert Southey; нар. 12 серпня 1774, Бристоль — пом. 21 березня 1843, Грета-Гол побл. Кезвіка) — англійський письменник.
Роберта Сауті справедливо вважають однією з найбільш суперечливих фігур в історії англійської літератури: поет-лауреат, представник «Озерної школи», захоплений революційний ідеаліст, який пізніше прийняв консервативні позиції, друг та соратник Вордсворта й Колріджа, натхненник молодого Шеллі, противник Байрона, він займав помітне місце серед сучасників-поетів. Але у наш час він відомий головним чином казкою «Три ведмеді».
Життєпис
Роберт Сауті народився у сім'ї крамаря у Бристолі. Здобувши початкову освіту вдома, самотужки засвоївши грецьку мову та латину, юний Роберт Сауті 1788 року вступив до Вестмінстерської школи, де навчався впродовж чотирьох років. За свідченнями біографів та епістолярним спадком самого автора, Роберт мав неабиякий літературний хист і вже тоді почав брати участь у виданні шкільного журналу, чим викликав невдоволення керівництва школи, бо на сторінках часопису «Флагеллант» насмілився обговорювати питання доцільності тілесного покарання. Назва журналу з лат. «flagello» — шмагати, бичувати; створювався з метою викриття та викорінення громадських вад і мав відверто сатиричний характер. Маніфестом цього журналу став памфлет Сауті «Проти різок», у якому 17-річний автор, сповнений просвітницького пафосу, висловив свою думку.
Резонансна справа виключення Сауті як опозиціонера та вільнодумця зі стін «традиційного» навчального закладу не забудеться критикою, і за два роки про молодого автора будуть говорити як про якобінця та атеїста. Останній «ярлик» не матиме з реальними релігійно-філософськими шуканнями молодого поета нічого спільного, бо, надихаючись деїстичним світоглядом Руссо, Сауті у 1792 році зрештою напише:
 | «Людина, що руйнує релігію, позбавляє нас єдиного реального щастя». |  |
У 1792 році Роберт Сауті продовжує навчання в Оксфордському університеті і за два роки знайомиться із Семюелем Тейлором Колріджем. Полишивши освіту в університеті, обидва молоді поети-демократи, палкі прихильники Французької революції разом надихаються ідеєю створення «Пантисократії» — своєрідної інтелектуальної комуни, де кожен зможе гармонійно розвивати свої творчі здібності.
Інтелектуальна утопія, що так захопила «неоплатоніка» Колріджа та «якобінця» Сауті, мала тривіальну перешкоду: на здійснення задуму елементарно не вистачало коштів, тож молоді письменники натхненно взялися заробляти «пером». Спільним «дітищем» Колріджа та Сауті стала драма «Падіння Робесп'єра» (1794), що побачила світ через багато років і вийшла за авторством С. Т. Колріджа. Вдалим творчим «плодом» цього утопічного проекту стала також грандіозна епічна поема Сауті «Жанна д'Арк» (1796), в якій автор намагався ідеалізувати французьку національну героїню. Поема отримала схвальну оцінку тогочасної критики.
Цікавим пунктом спільного проекту молодих «пантисократів» стало одруження на рідних сестрах Фрікер: Сара стала дружиною Колріджа, а Едіт — дружиною Сауті. Весілля Роберта й Едіт проходило цілком таємно, бо рідний дядько Сауті, преподобний Хілл Тайлер, був категорично проти цього шлюбу, тому одразу ж після завершення таїнства вінчання подружжя мало розлучитися майже на півроку.
1807 року Роберт Сауті разом зі своєю родиною оселився у Кезвіку — мальовничому куточку Озерного краю на півночі Англії, де він прожив до кінця життя поруч із родинами Семюеля Тейлора Колріджа та Вільяма Вордсворта. Історія вищезгаданого «подвійного» шлюбу сестер Фрікер часів «Пантисократії» мала своє продовження в Озерному краї. Того ж 1807 року сім'ї Колріджа та Сауті несподівано об'єднались. Сара Колрідж, покинута чоловіком, після розлучення переїхала з дітьми до будинку сестри, тож велике сімейне коло Роберта та Едіт Сауті доповнилося новими членами сім'ї. Довгі роки Сауті буде для них батьком, наставником і другом.
У 1808 році він познайомився з Уолтером Севеджем Лендором, ранніми працями якого був захоплений. Обидва виражали захоплення роботами одне одного і стали близькими друзями.
У 1813 році Сауті був призначений на посаду поета-лауреата (після того, як Вальтер Скотт від неї відмовився). У 1819 році через спільного друга Джона Рікмена познайомився з інженером-будівником Томасом Телфордом і зав'язав із ним тісну дружбу. З середини серпня до 1 жовтня 1819 року Сауті супроводжував Телфорда в подорожі його технічними проектами у шотландській гірській місцевості, ведучи щоденник спостережень. У 1929 році цей щоденник видано.
У 1837 році Сауті отримав лист від Шарлотти Бронте, у якому вона просила його оцінити деякі її вірші. Він відзначив її талант, проте вказав, що «література не може бути справою життя жінки…».
1838 року Едіт померла, і Сауті одружився з Керолайн Енн Боулз, також поетесою, 4 червня 1839 р.
Помер Роберт Сауті 23 березня 1843 року. Похований на кладовищі церкви Кросвейт, де молився протягом сорока років. У церкві є його меморіал з епітафією, написаною його другом Вільямом Вордсвортом.
Творчість
Творчість Сауті можна поділити на два періоди: перший — 1794—1813 pp., для якого характерне домінування поезії та драматичних творів; другий — після 1813 до 1843 p., коли створені здебільшого прозові твори.
Свою творчу діяльність Сауті розпочав наприкінці 90-х pp., звернувшись до жанру народної балади. Його перші твори пронизані співчуттям до бідняків і жебраків. У ряді творів («Дружина солдата», «Скарги злидарів», «Погреб жебрака») поет виступає проти безправності та гноблення народу. Так, у баладі «Скарги злидарів» у формі розлогої відповіді на запитання багатія — поетового співрозмовника про те, чого ремствують бідні люди, автор подав цілу галерею злидарів, змушених морозної холодної ночі просити милостиню у випадкових перехожих. Кожний літературний портрет у баладі строго індивідуалізований, побутові замальовки правдиві, але картина злиднів і безправності народу пом'якшена моралізаторським закінченням. Критичні інтонації, спрямовані проти війн, відчутніші у вірші «Бленхеймська битва». Як і в баладі «Скарги злидарів», оповідь від імені головного героя обрамлена запитальною інтонацією; діти просять діда розповісти про війну, чому і заради чого вона розпочалася, проте дід і для себе не знайшов відповіді на ці запитання.
На відміну від Вордсворта, котрий звертався до гострої соціальної проблематики сучасності, Сауті у баладах використовує зазвичай середньовічні сюжети, від народної балади перейнявши тільки форму. Такими є «Суд Божий над єпископом» (1799), «Талаба-руйнівник» (1801), «Прокляття Кехами» (1810), «Родерік, останній гот» (1814) й ін. У баладі про скупого єпископа, котрий під час голоду не лише пожалів зерна голодним, а й скликав усіх прохачів у комору та підпалив їх, поет підкреслює перш за все морально-етичний зміст учинку. За жорстокість єпископ був покараний смертю.
Як і Колрідж, Сауті акцентує увагу на дивовижному, потойбічному. У баладі «Варвік» («Сер Вільям і Евін») змальований жорстокий убивця, котрий утопив у річці немовля. Совість персоніфікується у поета у вигляді страховиська, яке всюди ходить за злочинцем і не дає йому спокою. У баладі «Про те, як бабка їхала на чорному коні вдвох і хто сидів спереду» автор розповідає про забобони, що глибоко вкоренилися у патріархальну селянську свідомість, але намагається захопити читача штучним нагнітанням драматизму. Використовуючи народний казковий мотив боротьби диявола за душу покійної, поет трактує це у містичному плані, змальовуючи натуралістичні подробиці перемоги чорта.
Прикметними є ставлення Вордсворта і Колріджа до Сауті у ранній період його творчості. Коли у 1797 р. опубліковані перші вірші Сауті, Колрідж зауважив виразну тенденцію поета до гострого захопливого сюжету заради сюжету. Вордсворт оцінив мальовничі деталі поеми «Медок» («Madoc», 1805), але критикував автора за цілковите незнання людської природи і людського серця.
Поеми Сауті, написані під час наполеонівських війн — «Медок», «Талаба-руйнівник» («Thalaba the Destroyer»), «Прокляття Кехами» («The Curse of Kehama»), «Родерік, останній гот» («Roderick, the Last of the Goths»), — об'єднані спільністю східної проблематики і схожістю у характері головних героїв, котрі надихнуті вірою, що скеровує їх на шлях істини чи допомагає перемогти ворогів. Таким є арабський вояк-лицар Талаба, прибічник справедливості, котрий виступає проти злих чарівників, які символізують світове зло; такий кельтський князь Медок, котрий вирушає у Мексику створювати нову державу ацтеків; таким є і Ладурлад, який перемагає Кехаму, чи Родерік, котрий спокутує свою провину перед васалами зреченням від королівської влади. Байрон назвав Сауті «продавцем балад», висміюючи антихудожність, ірраціоналізм і нісенітність фантазії у його баладах. Ставши поетом-лауреатом, Сауті змушений був писати про всі придворні урочистості, а також про важливі політичні події. «Видіння суду» («A Vision of Judgement») — поема, створена у 1821 p., свідчить про вірнопідданські почуття поета, котрий присвятив пам'яті покійного короля Георга III схвальні рядки оди.
У другий період творчості, що характеризується послабленням зацікавленості Сауті поезією, він створив прозові твори («Життя Нельсона», 1813; «Смерть Артура», 1817; «Життя Веслі», 1818 та ін.), у яких помітна майстерність Сауті-прозаїка. Звернення до значних постатей, які суттєво вплинули на англійську історію (Нельсон, король Артур, Веслі), спричинене не лише його становищем поета-лауреата, а й зацікавленістю Сауті історичною проблематикою.
Поділяючи естетичні погляди Колріджа і Вордсворта та звернувшись до народної творчості, Сауті продовжив реформу англійського вірша, зробивши його гнучкішим і простішим, принісши певні зміни у літературний стиль своєї доби.
Одним з найвизначніших віршів Роберта Сауті, як представника «Пасивних романтиків» англ. Passive Romanticists є робота «Wat Tyler».
Конфлікт із Байроном
У 1820 році поет-лауреат пише на смерть короля Георга ІІІ поему «Видіння суду», яка, скоріше за все, забута без руйнівної однойменної сатири лорда Байрона. Сутечка Байрона та Сауті на той час тривала вже кілька років, то стихала, то спалахувала з новою силою. У передмові до поеми Сауті виступив із різкою критикою «сатанинської школи» — поетів «з хворим серцем і розпещеною уявою», які «повстали проти найсвятіших законів людської спільноти, і… докладають усіх зусиль, щоб зробити інших такими ж, як вони самі, заражуючи їх аморальним вірусом, що роз'їдає душу». І хоч не названо жодних імен, усі зрозуміли, про кого йшлося. Байрон відповів
своєму опоненту в третій пісні «Дон Жуана» (що опублікована 8 серпня 1821 року), де висміяв Сауті як поета.
У додатку до «Двоє Фоскарі» (1920) Байрон згадав про ймовірні плітки, які ніби-то поширював про нього Сауті після повернення з подорожі Швейцарією, і спростував напади лауреата на «сатанинську школу». Відомо, що спершу Байрон хотів присвятити «Двоє Фоскарі» Вальтеру Скотту, але передумав з тої причини, що Скотт у дружніх відносинах із Сауті.
| | «Та я ще покажу лауреату, як тільки достатньо вивчу сварливий лексикон базарних торговців», | |
— писав він у листі до Скотта в січні 1822 року.
У статті-відповіді, що надрукована у «Блеквудз», Сауті кинув відкритий виклик Байронові:
| | «…я дам одну пораду лорду Байрону. Коли він знову буде нападати на мене, нехай зробить це у віршах. Для людини, яка не вміє себе контролювати, величезною перевагою буде необхідність підпорядкувати свій палкий характер дотриманню мелодії. І хоч він усе ж використає властиву йому надмірність і злобність, віршовий розмір, хоча б у якійсь мірі, згладить його вульгарність». | |
У своєму «Видінні суду» Байрон блискучою сатирою розвінчав лауреата. Ця бурлескна фарсова поема написана у формі видіння, у якому фантастика поєднується з реальністю. У поемі використовується розповсюджений у Європі фольклорний сюжет про те, як апостол Петро стоїть біля «райської брами» і суворо перевіряє кожного, хто прагне туди потрапити. Апостол Петро не пускає до раю короля Георга, вимагаючи доказів його чеснот. Лауреат Байрона наполіг на тому, щоб перед тими, хто зібрався прочитано його «Видіння» — довідник: кого і як судити". Але янголи та демони не витримують «мелодії гугнявої» і розбігаються в різні боки. Під час сум'яття Георг проникає до райської обителі, а святий Петро скидає поета «у своє озеро»:
Створений Байроном портрет лауреата є загальним уявленням про Сауті, яке дійшло до наших днів. За життя Байрона цей твір став останнім у їхній суперечці, оскільки все, що казав би Сауті для спростування, розцінювалося б як вимушене і не зовсім вдале самовиправдання. «Видіння суду» Байрона ознаменувало кінець поетичної кар'єри Сауті. Незначний продаж його творів та відсутність відгуків з боку критиків зменшили інтерес до його поезії серед сучасників, що згасав і без того. Однак на той час Сауті вже повністю присвятив себе прозі та есеїстиці. Репутація письменника була частково відновлена в останні роки його життя завдяки зусиллям журналу «Блеквудз», деякими статтями «Единбург Ревʼю» та шанобливим ставленням молодих поетів Вікторіанської епохи до свого літературного попередника.
Джерела
- Рогова А. Г. Эпистолярное наследие Роберта Саути: Дис. … канд. филол. наук: 10.01.03. — СПб., 2004. — С. 126.
- Роберт Саути. Баллады. Переводы под редакцией и с предисловием Н. Гумилёва. — П., 1922. — С. 5–8.
- Алексеев М. П. Из истории английской литературы. Этюды. Очерки. Исследования. М. Л.: Гослитиздат, 1960. 499 с.
- Енциклопедичний словник Брокгауз і Ефрон: Біографії: У 12 тт. — М.: «Радянська енциклопедія», «Велика Російська енциклопедія», 1991—1996
Посилання
- Сауті // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сауті Роберт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 481. — .
- http://ru.wikisource.org/wiki/Баллады_Роберта_Саути_(Гумилёв)
- http://fatalsecret.ucoz.ru/index/robert_sauti/0-610 - Роберт Сауті та Шарлотта Бронте (листування)
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
- Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 6. — С. 689–690.
- Саути Роберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118798146 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Robert Sautiangl Robert SoutheyPortret Roberta Sauti 1800 rik Narodivsya 12 serpnya 1774 1774 08 12 Bristol Angliya Korolivstvo Velika Britaniya 1 2 Pomer 21 bereznya 1843 1843 03 21 68 rokiv Keswick d Olerdejl Kambriya Angliya Spoluchene Korolivstvo 3 Pohovannya KambriyaKrayina Spoluchene Korolivstvo Korolivstvo Velika BritaniyaNacionalnist angliyecDiyalnist poet pismennikAlma mater Koledzh Bejlliol 4 i d 4 Mova tvoriv anglijska staroanglijskaRoki aktivnosti 1795 1883Napryamok romantizmZhanr balada virsh opovidannyaChlenstvo Ozerna shkola 1 Amerikanske antikvarne tovaristvo i Niderlandska korolivska akademiya naukBatko Robert Sauti d 4 5 Mati d 6 5 Brati sestri d 5 U shlyubi z d 5 i d 5 Diti d 6 5 d 6 5 d 6 5 d 6 5 d 6 5 d 6 5 d 6 5 i d 6 5 Robert Sauti u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Ro bert Sa uti angl Robert Southey nar 12 serpnya 1774 Bristol pom 21 bereznya 1843 Greta Gol pobl Kezvika anglijskij pismennik Roberta Sauti spravedlivo vvazhayut odniyeyu z najbilsh superechlivih figur v istoriyi anglijskoyi literaturi poet laureat predstavnik Ozernoyi shkoli zahoplenij revolyucijnij idealist yakij piznishe prijnyav konservativni poziciyi drug ta soratnik Vordsvorta j Kolridzha nathnennik molodogo Shelli protivnik Bajrona vin zajmav pomitne misce sered suchasnikiv poetiv Ale u nash chas vin vidomij golovnim chinom kazkoyu Tri vedmedi ZhittyepisMemorial R Sauti v cerkvi Krosvejt Robert Sauti narodivsya u sim yi kramarya u Bristoli Zdobuvshi pochatkovu osvitu vdoma samotuzhki zasvoyivshi grecku movu ta latinu yunij Robert Sauti 1788 roku vstupiv do Vestminsterskoyi shkoli de navchavsya vprodovzh chotiroh rokiv Za svidchennyami biografiv ta epistolyarnim spadkom samogo avtora Robert mav neabiyakij literaturnij hist i vzhe todi pochav brati uchast u vidanni shkilnogo zhurnalu chim viklikav nevdovolennya kerivnictva shkoli bo na storinkah chasopisu Flagellant nasmilivsya obgovoryuvati pitannya docilnosti tilesnogo pokarannya Nazva zhurnalu z lat flagello shmagati bichuvati stvoryuvavsya z metoyu vikrittya ta vikorinennya gromadskih vad i mav vidverto satirichnij harakter Manifestom cogo zhurnalu stav pamflet Sauti Proti rizok u yakomu 17 richnij avtor spovnenij prosvitnickogo pafosu visloviv svoyu dumku Rezonansna sprava viklyuchennya Sauti yak opozicionera ta vilnodumcya zi stin tradicijnogo navchalnogo zakladu ne zabudetsya kritikoyu i za dva roki pro molodogo avtora budut govoriti yak pro yakobincya ta ateyista Ostannij yarlik ne matime z realnimi religijno filosofskimi shukannyami molodogo poeta nichogo spilnogo bo nadihayuchis deyistichnim svitoglyadom Russo Sauti u 1792 roci zreshtoyu napishe Lyudina sho rujnuye religiyu pozbavlyaye nas yedinogo realnogo shastya U 1792 roci Robert Sauti prodovzhuye navchannya v Oksfordskomu universiteti i za dva roki znajomitsya iz Semyuelem Tejlorom Kolridzhem Polishivshi osvitu v universiteti obidva molodi poeti demokrati palki prihilniki Francuzkoyi revolyuciyi razom nadihayutsya ideyeyu stvorennya Pantisokratiyi svoyeridnoyi intelektualnoyi komuni de kozhen zmozhe garmonijno rozvivati svoyi tvorchi zdibnosti Intelektualna utopiya sho tak zahopila neoplatonika Kolridzha ta yakobincya Sauti mala trivialnu pereshkodu na zdijsnennya zadumu elementarno ne vistachalo koshtiv tozh molodi pismenniki nathnenno vzyalisya zaroblyati perom Spilnim ditishem Kolridzha ta Sauti stala drama Padinnya Robesp yera 1794 sho pobachila svit cherez bagato rokiv i vijshla za avtorstvom S T Kolridzha Vdalim tvorchim plodom cogo utopichnogo proektu stala takozh grandiozna epichna poema Sauti Zhanna d Ark 1796 v yakij avtor namagavsya idealizuvati francuzku nacionalnu geroyinyu Poema otrimala shvalnu ocinku togochasnoyi kritiki Cikavim punktom spilnogo proektu molodih pantisokrativ stalo odruzhennya na ridnih sestrah Friker Sara stala druzhinoyu Kolridzha a Edit druzhinoyu Sauti Vesillya Roberta j Edit prohodilo cilkom tayemno bo ridnij dyadko Sauti prepodobnij Hill Tajler buv kategorichno proti cogo shlyubu tomu odrazu zh pislya zavershennya tayinstva vinchannya podruzhzhya malo rozluchitisya majzhe na pivroku Memorialna doshka R Sauti z epitafiyeyu V Vordsvorta 1807 roku Robert Sauti razom zi svoyeyu rodinoyu oselivsya u Kezviku malovnichomu kutochku Ozernogo krayu na pivnochi Angliyi de vin prozhiv do kincya zhittya poruch iz rodinami Semyuelya Tejlora Kolridzha ta Vilyama Vordsvorta Istoriya vishezgadanogo podvijnogo shlyubu sester Friker chasiv Pantisokratiyi mala svoye prodovzhennya v Ozernomu krayi Togo zh 1807 roku sim yi Kolridzha ta Sauti nespodivano ob yednalis Sara Kolridzh pokinuta cholovikom pislya rozluchennya pereyihala z ditmi do budinku sestri tozh velike simejne kolo Roberta ta Edit Sauti dopovnilosya novimi chlenami sim yi Dovgi roki Sauti bude dlya nih batkom nastavnikom i drugom U 1808 roci vin poznajomivsya z Uolterom Sevedzhem Lendorom rannimi pracyami yakogo buv zahoplenij Obidva virazhali zahoplennya robotami odne odnogo i stali blizkimi druzyami U 1813 roci Sauti buv priznachenij na posadu poeta laureata pislya togo yak Valter Skott vid neyi vidmovivsya U 1819 roci cherez spilnogo druga Dzhona Rikmena poznajomivsya z inzhenerom budivnikom Tomasom Telfordom i zav yazav iz nim tisnu druzhbu Z seredini serpnya do 1 zhovtnya 1819 roku Sauti suprovodzhuvav Telforda v podorozhi jogo tehnichnimi proektami u shotlandskij girskij miscevosti veduchi shodennik sposterezhen U 1929 roci cej shodennik vidano U 1837 roci Sauti otrimav list vid Sharlotti Bronte u yakomu vona prosila jogo ociniti deyaki yiyi virshi Vin vidznachiv yiyi talant prote vkazav sho literatura ne mozhe buti spravoyu zhittya zhinki 1838 roku Edit pomerla i Sauti odruzhivsya z Kerolajn Enn Boulz takozh poetesoyu 4 chervnya 1839 r Pomer Robert Sauti 23 bereznya 1843 roku Pohovanij na kladovishi cerkvi Krosvejt de molivsya protyagom soroka rokiv U cerkvi ye jogo memorial z epitafiyeyu napisanoyu jogo drugom Vilyamom Vordsvortom TvorchistTvorchist Sauti mozhna podiliti na dva periodi pershij 1794 1813 pp dlya yakogo harakterne dominuvannya poeziyi ta dramatichnih tvoriv drugij pislya 1813 do 1843 p koli stvoreni zdebilshogo prozovi tvori Svoyu tvorchu diyalnist Sauti rozpochav naprikinci 90 h pp zvernuvshis do zhanru narodnoyi baladi Jogo pershi tvori pronizani spivchuttyam do bidnyakiv i zhebrakiv U ryadi tvoriv Druzhina soldata Skargi zlidariv Pogreb zhebraka poet vistupaye proti bezpravnosti ta gnoblennya narodu Tak u baladi Skargi zlidariv u formi rozlogoyi vidpovidi na zapitannya bagatiya poetovogo spivrozmovnika pro te chogo remstvuyut bidni lyudi avtor podav cilu galereyu zlidariv zmushenih moroznoyi holodnoyi nochi prositi milostinyu u vipadkovih perehozhih Kozhnij literaturnij portret u baladi strogo individualizovanij pobutovi zamalovki pravdivi ale kartina zlidniv i bezpravnosti narodu pom yakshena moralizatorskim zakinchennyam Kritichni intonaciyi spryamovani proti vijn vidchutnishi u virshi Blenhejmska bitva Yak i v baladi Skargi zlidariv opovid vid imeni golovnogo geroya obramlena zapitalnoyu intonaciyeyu diti prosyat dida rozpovisti pro vijnu chomu i zaradi chogo vona rozpochalasya prote did i dlya sebe ne znajshov vidpovidi na ci zapitannya Titulna storinka baladi Proklyattya Kehami Na vidminu vid Vordsvorta kotrij zvertavsya do gostroyi socialnoyi problematiki suchasnosti Sauti u baladah vikoristovuye zazvichaj serednovichni syuzheti vid narodnoyi baladi perejnyavshi tilki formu Takimi ye Sud Bozhij nad yepiskopom 1799 Talaba rujnivnik 1801 Proklyattya Kehami 1810 Roderik ostannij got 1814 j in U baladi pro skupogo yepiskopa kotrij pid chas golodu ne lishe pozhaliv zerna golodnim a j sklikav usih prohachiv u komoru ta pidpaliv yih poet pidkreslyuye persh za vse moralno etichnij zmist uchinku Za zhorstokist yepiskop buv pokaranij smertyu Titulna storinka baladi Talaba rujnivnik Yak i Kolridzh Sauti akcentuye uvagu na divovizhnomu potojbichnomu U baladi Varvik Ser Vilyam i Evin zmalovanij zhorstokij ubivcya kotrij utopiv u richci nemovlya Sovist personifikuyetsya u poeta u viglyadi strahoviska yake vsyudi hodit za zlochincem i ne daye jomu spokoyu U baladi Pro te yak babka yihala na chornomu koni vdvoh i hto sidiv speredu avtor rozpovidaye pro zaboboni sho gliboko vkorenilisya u patriarhalnu selyansku svidomist ale namagayetsya zahopiti chitacha shtuchnim nagnitannyam dramatizmu Vikoristovuyuchi narodnij kazkovij motiv borotbi diyavola za dushu pokijnoyi poet traktuye ce u mistichnomu plani zmalovuyuchi naturalistichni podrobici peremogi chorta Prikmetnimi ye stavlennya Vordsvorta i Kolridzha do Sauti u rannij period jogo tvorchosti Koli u 1797 r opublikovani pershi virshi Sauti Kolridzh zauvazhiv viraznu tendenciyu poeta do gostrogo zahoplivogo syuzhetu zaradi syuzhetu Vordsvort ociniv malovnichi detali poemi Medok Madoc 1805 ale kritikuvav avtora za cilkovite neznannya lyudskoyi prirodi i lyudskogo sercya Poemi Sauti napisani pid chas napoleonivskih vijn Medok Talaba rujnivnik Thalaba the Destroyer Proklyattya Kehami The Curse of Kehama Roderik ostannij got Roderick the Last of the Goths ob yednani spilnistyu shidnoyi problematiki i shozhistyu u harakteri golovnih geroyiv kotri nadihnuti viroyu sho skerovuye yih na shlyah istini chi dopomagaye peremogti vorogiv Takim ye arabskij voyak licar Talaba pribichnik spravedlivosti kotrij vistupaye proti zlih charivnikiv yaki simvolizuyut svitove zlo takij keltskij knyaz Medok kotrij virushaye u Meksiku stvoryuvati novu derzhavu actekiv takim ye i Ladurlad yakij peremagaye Kehamu chi Roderik kotrij spokutuye svoyu provinu pered vasalami zrechennyam vid korolivskoyi vladi Bajron nazvav Sauti prodavcem balad vismiyuyuchi antihudozhnist irracionalizm i nisenitnist fantaziyi u jogo baladah Stavshi poetom laureatom Sauti zmushenij buv pisati pro vsi pridvorni urochistosti a takozh pro vazhlivi politichni podiyi Vidinnya sudu A Vision of Judgement poema stvorena u 1821 p svidchit pro virnopiddanski pochuttya poeta kotrij prisvyativ pam yati pokijnogo korolya Georga III shvalni ryadki odi U drugij period tvorchosti sho harakterizuyetsya poslablennyam zacikavlenosti Sauti poeziyeyu vin stvoriv prozovi tvori Zhittya Nelsona 1813 Smert Artura 1817 Zhittya Vesli 1818 ta in u yakih pomitna majsternist Sauti prozayika Zvernennya do znachnih postatej yaki suttyevo vplinuli na anglijsku istoriyu Nelson korol Artur Vesli sprichinene ne lishe jogo stanovishem poeta laureata a j zacikavlenistyu Sauti istorichnoyu problematikoyu Podilyayuchi estetichni poglyadi Kolridzha i Vordsvorta ta zvernuvshis do narodnoyi tvorchosti Sauti prodovzhiv reformu anglijskogo virsha zrobivshi jogo gnuchkishim i prostishim prinisshi pevni zmini u literaturnij stil svoyeyi dobi Odnim z najviznachnishih virshiv Roberta Sauti yak predstavnika Pasivnih romantikiv angl Passive Romanticists ye robota Wat Tyler Konflikt iz BajronomU 1820 roci poet laureat pishe na smert korolya Georga III poemu Vidinnya sudu yaka skorishe za vse zabuta bez rujnivnoyi odnojmennoyi satiri lorda Bajrona Sutechka Bajrona ta Sauti na toj chas trivala vzhe kilka rokiv to stihala to spalahuvala z novoyu siloyu U peredmovi do poemi Sauti vistupiv iz rizkoyu kritikoyu sataninskoyi shkoli poetiv z hvorim sercem i rozpeshenoyu uyavoyu yaki povstali proti najsvyatishih zakoniv lyudskoyi spilnoti i dokladayut usih zusil shob zrobiti inshih takimi zh yak voni sami zarazhuyuchi yih amoralnim virusom sho roz yidaye dushu I hoch ne nazvano zhodnih imen usi zrozumili pro kogo jshlosya Bajron vidpovivZ peredmovi Roberta Sauti do jogo Vidinnya sudu svoyemu oponentu v tretij pisni Don Zhuana sho opublikovana 8 serpnya 1821 roku de vismiyav Sauti yak poeta U dodatku do Dvoye Foskari 1920 Bajron zgadav pro jmovirni plitki yaki nibi to poshiryuvav pro nogo Sauti pislya povernennya z podorozhi Shvejcariyeyu i sprostuvav napadi laureata na sataninsku shkolu Vidomo sho spershu Bajron hotiv prisvyatiti Dvoye Foskari Valteru Skottu ale peredumav z toyi prichini sho Skott u druzhnih vidnosinah iz Sauti Ta ya she pokazhu laureatu yak tilki dostatno vivchu svarlivij leksikon bazarnih torgovciv pisav vin u listi do Skotta v sichni 1822 roku U statti vidpovidi sho nadrukovana u Blekvudz Sauti kinuv vidkritij viklik Bajronovi ya dam odnu poradu lordu Bajronu Koli vin znovu bude napadati na mene nehaj zrobit ce u virshah Dlya lyudini yaka ne vmiye sebe kontrolyuvati velicheznoyu perevagoyu bude neobhidnist pidporyadkuvati svij palkij harakter dotrimannyu melodiyi I hoch vin use zh vikoristaye vlastivu jomu nadmirnist i zlobnist virshovij rozmir hocha b u yakijs miri zgladit jogo vulgarnist U svoyemu Vidinni sudu Bajron bliskuchoyu satiroyu rozvinchav laureata Cya burleskna farsova poema napisana u formi vidinnya u yakomu fantastika poyednuyetsya z realnistyu U poemi vikoristovuyetsya rozpovsyudzhenij u Yevropi folklornij syuzhet pro te yak apostol Petro stoyit bilya rajskoyi brami i suvoro pereviryaye kozhnogo hto pragne tudi potrapiti Apostol Petro ne puskaye do rayu korolya Georga vimagayuchi dokaziv jogo chesnot Laureat Bajrona napolig na tomu shob pered timi hto zibravsya prochitano jogo Vidinnya dovidnik kogo i yak suditi Ale yangoli ta demoni ne vitrimuyut melodiyi gugnyavoyi i rozbigayutsya v rizni boki Pid chas sum yattya Georg pronikaye do rajskoyi obiteli a svyatij Petro skidaye poeta u svoye ozero Dzhordzh Gordon Bajron Stvorenij Bajronom portret laureata ye zagalnim uyavlennyam pro Sauti yake dijshlo do nashih dniv Za zhittya Bajrona cej tvir stav ostannim u yihnij superechci oskilki vse sho kazav bi Sauti dlya sprostuvannya rozcinyuvalosya b yak vimushene i ne zovsim vdale samovipravdannya Vidinnya sudu Bajrona oznamenuvalo kinec poetichnoyi kar yeri Sauti Neznachnij prodazh jogo tvoriv ta vidsutnist vidgukiv z boku kritikiv zmenshili interes do jogo poeziyi sered suchasnikiv sho zgasav i bez togo Odnak na toj chas Sauti vzhe povnistyu prisvyativ sebe prozi ta eseyistici Reputaciya pismennika bula chastkovo vidnovlena v ostanni roki jogo zhittya zavdyaki zusillyam zhurnalu Blekvudz deyakimi stattyami Edinburg Revʼyu ta shanoblivim stavlennyam molodih poetiv Viktorianskoyi epohi do svogo literaturnogo poperednika DzherelaRogova A G Epistolyarnoe nasledie Roberta Sauti Dis kand filol nauk 10 01 03 SPb 2004 S 126 Robert Sauti Ballady Perevody pod redakciej i s predisloviem N Gumilyova P 1922 S 5 8 Alekseev M P Iz istorii anglijskoj literatury Etyudy Ocherki Issledovaniya M L Goslitizdat 1960 499 s Enciklopedichnij slovnik Brokgauz i Efron Biografiyi U 12 tt M Radyanska enciklopediya Velika Rosijska enciklopediya 1991 1996PosilannyaSauti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sauti Robert Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 481 ISBN 966 692 744 6 http ru wikisource org wiki Ballady Roberta Sauti Gumilyov http fatalsecret ucoz ru index robert sauti 0 610 Robert Sauti ta Sharlotta Bronte listuvannya Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 6 S 689 690 d Track Q4239850d Track Q649 Sauti Robert Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 118798146 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336