Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мирослав Крлежа (хорв. Miroslav Krleža; 7 липня 1893, Загреб — 29 грудня 1981, там же) — видатний югославський хорватський письменник та драматург.
| Мирослав Крлежа | ||||
|---|---|---|---|---|
| Miroslav Krleža | ||||
 | ||||
| Народився | 7 липня 1893[1][2][…] Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина[4] | |||
| Помер | 29 грудня 1981[1][2][…] (88 років) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ[5] | |||
| Поховання | Мирогойське кладовище[6] | |||
| Громадянство |  Югославія | |||
| Національність | хорват | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | поезія[7], проза[7] і есей[7] | |||
| Alma mater | Академія Ludoviceum | |||
| Мова творів | сербохорватська | |||
| Роки активності | з 1915 | |||
| Magnum opus | d, Хорватський бог Марс, d, Повернення Філіпа Латиновича і d | |||
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв (29 грудня 1981)[8], Словенська академія наук та мистецтв і Хорватська академія наук і мистецтв | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Мирослав Крлежа у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
З біографії та творчості
Народився 7 липня 1893 року в Загребі в заможній сім'ї. Учився в гімназії, закінчив кадетську школу, надалі вчився в Будапештській військовій академії, але офіцером австро-угорської армії так і не став.
Перші його драми-феєрії «Легенда» (1914) й «Маскарад» (1914), як і трохи пізніші — «Кралево» (1918), «Христофор Колумб» (1918), «Мікеланджело Буонарроті» (1919), «Адам і Єва» (1922), позначені впливами західноєвропейських модерністських течій. Створив ліричні поеми «Пан» і «Три симфонії» (1917).
Брав участь у Першій світовій війні, воював на галицькому фронті рядовим. Війну сприймав письменник як пекельну стихію зла, як «кривавий Абсурд». Такою вона й постала в його трьох книгах «Поезій» (1918—1919), у «Ліриці» (1919) та у фронтових репортажах.
Потрапив під вплив більшовицької пропаганди, захопився комуністичними ідеями. У 1925 році Крлежа відвідав СРСР і написав книгу нарисів «Поїздка до Росії» (1926). Його статті на політичні й літературні теми того часу склали збірки «Мій порахунок з ними» (1932), «Європа сьогодні» (1935), «Десять кривавих років» (1937) та інші. Впродовж 1918—1939 років — член комуністичної партії Югославії, виключений за неортодоксальні погляди.
Один із найкращих його творів — антивоєнний цикл новел «Хорватський бог Марс» (1922; з доповненнями—1933) перекладений українською і випущений видавництвом «Дніпро» у 1968 та 1981 рр.
У драмі «Галичина» («Galicija», 1922, друга редакція — «У таборі», 1934) Крлеж описав поневіряння домобранів на Східному театрі Першої світової війни.
Наприкінці 1920-х — у 1930-ті роки Крлежа створив цикл «Глембаї» — одне з найбільших досягнень критичного реалізму в хорватській літературі. У 1938—1939 роках, Крлежа видав дві книги роману-памфлету «Бенкет у Блітві» (третю книгу він завершив після війни й опублікував у 1963 році). У 1932 р. опублікував роман «Повернення Філіпа Латиновича», який вважається першим повноцінним сучасним романом в хорватській літературі.
Важливе місце в творчості Крлежі посідала поезія. Написані у 1920—1935 роках вірші склали книгу «Пісень у темряві» (1937). У 1936 році вийшов його найкращий поетичний твір — сповнені віри в нескоримість народу «Балади Петріци Керемпуха».
Після Другої світової війни Крлежа став віце-президентом Південнослов'янської академії наук і мистецтв, працював директором Лексикографічного інституту, головним редактором «Енциклопедії Югославії». Життя різних верств хорватського суспільства Крлежа ґрунтовно простежив у п'ятитомному романі-епопеї «Прапори» (1969).
1962 року отримав премію Владимира Назора за значні досягнення у літературі.
Українською мовою твори М. Крлежі перекладали С. Панько та Р. Лубківський.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Crnković G. P. Encyclopædia Britannica
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Крлежа Мирослав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11856692X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
- Czech National Authority Database
- Члан САНУ
Джерела
- Ющук І. П. Мирослав Крлежа (Біографічна довідка). У кн.: Крлежа М. Хорватський Бог Марс. — К.: Дніпро, 1981. — 341 с.
- Повернення Мирослава Крлежі ще тільки може відбутися [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Дзеркало Тижня, № 36, 28.09 — 04.10.2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miroslav Krlezha horv Miroslav Krleza 7 lipnya 1893 Zagreb 29 grudnya 1981 tam zhe vidatnij yugoslavskij horvatskij pismennik ta dramaturg Miroslav KrlezhaMiroslav KrlezaNarodivsya 7 lipnya 1893 1893 07 07 1 2 Zagreb Korolivstvo Horvatiya i Slavoniya Translejtaniya Avstro Ugorshina 4 Pomer 29 grudnya 1981 1981 12 29 1 2 88 rokiv Zagreb Socialistichna Respublika Horvatiya SFRYu 5 Pohovannya Mirogojske kladovishe 6 Gromadyanstvo YugoslaviyaNacionalnist horvatDiyalnist pismennikSfera roboti poeziya 7 proza 7 i esej 7 Alma mater Akademiya LudoviceumMova tvoriv serbohorvatskaRoki aktivnosti z 1915Magnum opus d Horvatskij bog Mars d Povernennya Filipa Latinovicha i dChlenstvo Serbska akademiya nauk i mistectv 29 grudnya 1981 8 Slovenska akademiya nauk ta mistectv i Horvatska akademiya nauk i mistectvKonfesiya ateyizmU shlyubi z dUchasnik Persha svitova vijnaNagorodi Premiya zhurnalu NIN 1962 Premiya Vladimira Nazora premiya Gerdera 1968 Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi 1975 Zolotij vinec 1979 Mizhnarodna premiya imeni Hristo Boteva 1981 Q121359105 1966 d 2005 Miroslav Krlezha u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZ biografiyi ta tvorchostiNarodivsya 7 lipnya 1893 roku v Zagrebi v zamozhnij sim yi Uchivsya v gimnaziyi zakinchiv kadetsku shkolu nadali vchivsya v Budapeshtskij vijskovij akademiyi ale oficerom avstro ugorskoyi armiyi tak i ne stav Pershi jogo drami feyeriyi Legenda 1914 j Maskarad 1914 yak i trohi piznishi Kralevo 1918 Hristofor Kolumb 1918 Mikelandzhelo Buonarroti 1919 Adam i Yeva 1922 poznacheni vplivami zahidnoyevropejskih modernistskih techij Stvoriv lirichni poemi Pan i Tri simfoniyi 1917 Brav uchast u Pershij svitovij vijni voyuvav na galickomu fronti ryadovim Vijnu sprijmav pismennik yak pekelnu stihiyu zla yak krivavij Absurd Takoyu vona j postala v jogo troh knigah Poezij 1918 1919 u Lirici 1919 ta u frontovih reportazhah Potrapiv pid vpliv bilshovickoyi propagandi zahopivsya komunistichnimi ideyami U 1925 roci Krlezha vidvidav SRSR i napisav knigu narisiv Poyizdka do Rosiyi 1926 Jogo statti na politichni j literaturni temi togo chasu sklali zbirki Mij porahunok z nimi 1932 Yevropa sogodni 1935 Desyat krivavih rokiv 1937 ta inshi Vprodovzh 1918 1939 rokiv chlen komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi viklyuchenij za neortodoksalni poglyadi Odin iz najkrashih jogo tvoriv antivoyennij cikl novel Horvatskij bog Mars 1922 z dopovnennyami 1933 perekladenij ukrayinskoyu i vipushenij vidavnictvom Dnipro u 1968 ta 1981 rr U drami Galichina Galicija 1922 druga redakciya U tabori 1934 Krlezh opisav poneviryannya domobraniv na Shidnomu teatri Pershoyi svitovoyi vijni Naprikinci 1920 h u 1930 ti roki Krlezha stvoriv cikl Glembayi odne z najbilshih dosyagnen kritichnogo realizmu v horvatskij literaturi U 1938 1939 rokah Krlezha vidav dvi knigi romanu pamfletu Benket u Blitvi tretyu knigu vin zavershiv pislya vijni j opublikuvav u 1963 roci U 1932 r opublikuvav roman Povernennya Filipa Latinovicha yakij vvazhayetsya pershim povnocinnim suchasnim romanom v horvatskij literaturi Vazhlive misce v tvorchosti Krlezhi posidala poeziya Napisani u 1920 1935 rokah virshi sklali knigu Pisen u temryavi 1937 U 1936 roci vijshov jogo najkrashij poetichnij tvir spovneni viri v neskorimist narodu Baladi Petrici Kerempuha Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Krlezha stav vice prezidentom Pivdennoslov yanskoyi akademiyi nauk i mistectv pracyuvav direktorom Leksikografichnogo institutu golovnim redaktorom Enciklopediyi Yugoslaviyi Zhittya riznih verstv horvatskogo suspilstva Krlezha gruntovno prostezhiv u p yatitomnomu romani epopeyi Prapori 1969 1962 roku otrimav premiyu Vladimira Nazora za znachni dosyagnennya u literaturi Ukrayinskoyu movoyu tvori M Krlezhi perekladali S Panko ta R Lubkivskij PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Crnkovic G P Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Krlezha Miroslav Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 11856692X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www gradskagroblja hr trazilica pokojnika 15 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Chlan SANUDzherelaYushuk I P Miroslav Krlezha Biografichna dovidka U kn Krlezha M Horvatskij Bog Mars K Dnipro 1981 341 s Povernennya Miroslava Krlezhi she tilki mozhe vidbutisya 29 veresnya 2019 u Wayback Machine Dzerkalo Tizhnya 36 28 09 04 10 2019