Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
| Кириличні абетки |
|---|
| Слов'янські: |
| Білоруська |
| Болгарська |
| Сербська |
| Македонська |
| Російська |
| Українська |
| Чорногорська |
| Неслов'янські: |
| Казахська |
| Киргизька |
| Монгольська |
| Таджицька |
| Історичні: |
| Старослов'янська абетка |
| Румунська кирилиця |
| Молдовська абетка |
| * Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут. |
Церковнослов'янська кирилична абетка, також відома як Староболгарська абетка та у Західному світі як Старослов'янська абетка — перша кирилична абетка з 45 літер, створена приблизно в IX столітті в Першому Болгарському царстві для письма та книгодрукування староцерковнослов'янською мовою (також відомою як староболгарська мова та старослов'янська мова) - основною мовою, якою користувалися у письмі та книгодрукуванні в Україні, Московії, Болгарії та інших слов'янських країнах Східної Європи у IX-XVII століттях.[]
Церковнослов'янська кирилична абетка є першою кириличною абеткою.[] Вона була створена на базі грецької абетки, з додаванням кількох нових літер.
З моменту свого створення церковнослов'янська кирилична абетка видозмінювалася впродовж IX-XVII століть, згодом видозмінилася у кириличні абетки різних слов'янських мов: болгарську кириличну абетку, сербську кириличну абетку (хоча серби також створили й альтернативну латинську сербську абетку), українську кириличну абетку тощо.
Таблиця
|
|
Джерела
- Michael Everson and Ralph Cleminson, «Final proposal for encoding the Glagolitic script in the UCS», Expert Contribution to the ISO N2610R, September 4, 2003(англ.)
- Копылов А. Н. Кирилл и Мефодий // Современные гуманитарные исследования. 2014. № 2. С. 14-21.
- Obshtezhitie.net(англ.)
- churchslavonic — Typesetting documents in Church Slavonic language using Unicode
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Kirilichni abetki Slov yanski Biloruska Bolgarska Serbska Makedonska Rosijska Ukrayinska Chornogorska Neslov yanski Kazahska Kirgizka Mongolska Tadzhicka Istorichni Staroslov yanska abetka Rumunska kirilicya Moldovska abetka Zaznacheni tilki oficijni alfaviti derzhav chleniv OON Detalnishe tut Cerkovnoslov yanska kirilichna abetka takozh vidoma yak Starobolgarska abetka ta u Zahidnomu sviti yak Staroslov yanska abetka persha kirilichna abetka z 45 liter stvorena priblizno v IX stolitti v Pershomu Bolgarskomu carstvi dlya pisma ta knigodrukuvannya starocerkovnoslov yanskoyu movoyu takozh vidomoyu yak starobolgarska mova ta staroslov yanska mova osnovnoyu movoyu yakoyu koristuvalisya u pismi ta knigodrukuvanni v Ukrayini Moskoviyi Bolgariyi ta inshih slov yanskih krayinah Shidnoyi Yevropi u IX XVII stolittyah dzherelo Cerkovnoslov yanska kirilichna abetka ye pershoyu kirilichnoyu abetkoyu dzherelo Vona bula stvorena na bazi greckoyi abetki z dodavannyam kilkoh novih liter Z momentu svogo stvorennya cerkovnoslov yanska kirilichna abetka vidozminyuvalasya vprodovzh IX XVII stolit zgodom vidozminilasya u kirilichni abetki riznih slov yanskih mov bolgarsku kirilichnu abetku serbsku kirilichnu abetku hocha serbi takozh stvorili j alternativnu latinsku serbsku abetku ukrayinsku kirilichnu abetku tosho Tablicya Bukvi Yunikod Nazva Translit Imovirne pohodzhennya 1 A a aꙁ a Grecka alfa A 2 B b bѹkꙑ b Grecka beta nakreslennya 3 V v vѣdѣ w Grecka beta B 4 G g glagol g Grecka gamma G 5 D d dobro d Grecka delta D 6 Ye ye ѥst e Grecka epsilon E 7 Zh zh zhivѣtye z Glagolichna zhivete Ⰶ 8 Ѕ ѕ sѣlѡ dz Grecka stigma Ϛ 9 Ꙁ ꙁ ꙁyemlꙗ z Grecka dzeta Z 10 I i izhye i Grecka eta H 11 I i Yi yi izhyei i Grecka jota I 12 Ꙉ Ꙉ1 Ꙉerv gj Glagolichna dzherv Ⰼ 13 K k kakѡ k Grecka kappa K 14 L l lyudiѥ l Grecka lyambda L 15 M m mꙑslyetye m Grecka myu M 16 N n nash n Grecka nyu N 17 O o on o Grecka omikron O 18 P p pokoi p Grecka pi P 19 R r rci r Grecka ro R 20 S s slovo s Grecka misyacepodibna sigma Ϲ 21 T t tvrdo t Grecka tau T 22 Ѹ ѹ Ꙋ ѹk u Grecki omikron ta ipsilon OY Ꙋ 23 F f frt f Grecka fi F Bukvi Yunikod Nazva Translit Imovirne pohodzhennya 24 H h hѣr x Grecka hi X 25 ѡmyega o Grecka omega w 26 Ѿ ѿ ѿ ot Ligatura Ѡ T 27 C c ci c Glagolichna ci Ⱌ 28 Ch ch chrv c Glagolichna cherv Ⱍ 29 Ҁ ҁ ҁoppa q Grecka koppa Ϙ 30 Sh sh sha s Glagolichna sha Ⱎ 31 Sh sh sha shta st Glagolichna shta Ⱋ 32 ѥr ŭ Glagolichnij yer Ⱏ 33 Ꙑ ꙑ ѥrꙑ u Ligatura I 34 ѥr ĭ Glagolichnij yer Ⱐ 35 Ѣ ѣ ꙗt ae Glagolichnij yat Ⱑ 36 Yu yu yiotirovan ѹk ju Ligatura I OU bez U 37 Ꙗ ꙗ yiotirovan aꙁ ja Ligatura I A 38 yiotirovan ѥst je Ligatura I Ye 39 ѭs mal e Glagolichnij malij yus Ⱔ 40 Ѫ ѫ ѭs vyelik ǫ Glagolichnij velikij yus Ⱘ 41 Ѩ ѩ yiotirovan ѭs mal je Ligatura I Ѧ 42 Ѭ ѭ yiotirovan ѭs vyelik jǫ Ligatura I Ѫ 43 Ѯ ѯ ѯyi ks Grecka ksi 3 44 Ѱ ѱ ѱyi ps Grecka psi PS 45 Ѳ ѳ ѳita 8 Grecka teta 8 46 Ѵ ѵ ѵzhica u Grecka ipsilon YDzherelaMichael Everson and Ralph Cleminson Final proposal for encoding the Glagolitic script in the UCS Expert Contribution to the ISO N2610R September 4 2003 angl Kopylov A N Kirill i Mefodij Sovremennye gumanitarnye issledovaniya 2014 2 S 14 21 Obshtezhitie net angl churchslavonic Typesetting documents in Church Slavonic language using Unicode