Респу́бліка Філіппі́ни (англ. Republic of the Philippines; філ.: Republika ng Pilipinas) — острівна країна у Південно-Східній Азії. Площа — близько 300 тисяч км², із них 1830 км² акваторії.
Республіка Філіппіни | |||||
| |||||
Девіз: Maka-Diyos, Makatao, Makakalikasan, at Makabansa (таґальською «Заради Бога, людей, світу, та країни») | |||||
Печатка: | |||||
Гімн: Lupang Hinirang «Вибрана земля» | |||||
Столиця | Маніла country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | м. Кесон | ||||
Офіційні мови | Філіппінська, Англійська | ||||
Форма правління | Унітарна Президентська республіка | ||||
- Президент | Бонгбонг Маркос | ||||
- [en] | Сара Дутерте | ||||
Незалежність | від Іспанії та Сполучених Штатів | ||||
- Проголошена | 12 червня 1898 | ||||
- Визнана | 15 лютого 1935 | ||||
- Республіка | 2 лютого 1987 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 300,076 км² | ||||
- Внутр. води | 0,6 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2015 | 100 998 376 (12-те) | ||||
- перепис 2000 | 76,504,077 | ||||
- Густота | 340/км² (39-та) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | 1,03 трлн дол. (26) | ||||
- На душу населення | 9,490 тис. дол. (112) | ||||
ІЛР (2018) | ▲ 0,699 (середня) (113-та) | ||||
Валюта | Філіппінський песо (РНР ) | ||||
Часовий пояс | |||||
- Літній час | (UTC+8) | ||||
Коди ISO 3166 | PH / PHL / 608 | ||||
Домен | .ph | ||||
Телефонний код | +63 | ||||
|
Столиця — Маніла (на о. Лусон). Найбільше за населенням місто — Кесон-Сіті.
Держава розташована в західній частині Тихого океану на островах Філіппінського архіпелагу, який є частиною Малайського архіпелагу. Всього налічується понад 7600 островів, але точну їх кількість встановити неможливо, тому що в результаті вулканічної діяльності з'являються нові острівці та зникають деякі старі.
Південнокитайське море відокремлює Філіппіни від Китаю, В'єтнаму, Таїланду, західної частини Малайзії та Сінгапуру, моря Сулу і Сулавесі — від Індонезії та східної частини Малайзії. Протяжність архіпелагу з півночі на південь — близько 1800 км, із заходу на схід — 1100 км. Найпівнічніший з островів архіпелагу розташований всього лише за 140 км від острова Тайвань. Найбільші острови — Лусон (108 172 км²) і Мінданао (94 227 км²) (становлять близько ⅔ всієї території Філіппін), інші — Самар, Негрос, Палаван, Панай, Міндоро, Лейте, Себу і група Сулу. За винятком острова Палаван всі інші великі острови архіпелагу розташовані досить компактно. Внутрішні моря архіпелагу: Сібуян, Вісаян, Самар, Камотес і Мінданао.
Вулканічні гори проходять із півночі на південь, 50 % території вкрито лісами.
Офіційні мови — тагальська та англійська. Грошова одиниця — філіппінський песо. Філіппіни є членом Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN).
Етимологія
Назва держави Філіппіни походить від імені іспанського короля Філіпа II. Філіппінською мовою (з одним «п») та тагальською мовою країна називається Pilipinas і читається [pɪlɪˈpinɐs]. Ні в імені короля, ні в місцевій назві немає подвоєння «п». У місцевій назві також немає літери «ф» через особливості тагальської мови (подібно до української, де ім'я, відповідне до імені короля, має форму Пилип).
Англійський варіант назви англ. Philippines (з двома «п») затвердився в часи, коли контроль над архіпелагом здійснювали США. Раніше офіційними назвами були Філіппінська Республіка (з двома «п») та Філіппінські острови (з двома «п»).
Початкову іспанську назву ісп. Las Islas Filipinas (з одним «п») архіпелагу дав кабальєро Руї Лопес де Вільялобос. Цей відважний дослідник і мореплавець назвав на честь тодішнього астурійського принца два відкриті ним острови, сьогодні відомі як острови Лейте і Самар. Майбутній король Філіп II Габсбург (з одним «п») отримав своє ім'я на честь іншого відомого Філіпа II (з двома «п») — володаря Македонії, батька Александра Македонського. Ім'я Філіппа походить від двох коренів грец. φίλος— любов та ίππος— кінь. У грецькій мові ці дві літери «п» вже є.
Поступово назва Las Islas Filipinas поширилася на весь архіпелаг, а вже у двадцятому столітті слово «острови» в назві держави зникло. Так держава стала Філіппінами, офіційно — Республіка Філіппін.
Географія
Природа Філіппін — переважно гірська (гори займають близько 3/4 поверхні) країна; середня висота хребтів — близько 2000 м, найбільша — 2954 м (вулкан Апо на о. Мінданао). Загалом клімат Філіппін тропічний, мусонний, але через сильну розчленованість рельєфу, різну експозицію схилів щодо вологих мусонних потоків і трас тропічних циклонів, неоднакову міру віддаленості місцевості від океану він неоднорідний.
Острівні дуги Філіппін утворені гребеневими ділянками підводного підняття і відрізняються гірським рельєфом. Особливо це виражене на Лусоні, де простежуються два, а місцями три субмеридіональні хребти середньою висотою близько 1800 м і максимальною 2934 м (гора Пулог). Аналогічна система субмеридіональних хребтів виражена на о. Мінданао з найвищою вершиною країни — вулканом Апо. Всі ці гірські структури є складовою частиною пояса дієвих вулканів Тихого океану, що протягся в крайовій зоні й іменується «Тихоокеанським вогненним кільцем». На о.Лусон нараховують близько 20 періодично дієвих вулканів.
Між гірськими хребтами лежать густо заселені рівнини й річкові долини. До найбільших із них належать: на о. Лусон долина р. Кагаян (на північному сході), Центральна рівнина і рівнина Біколь (на південному сході); на о. Мінданао — долини річок Агусан (на сході) і Мінданао (на південному заході); на о. Панай — Центральна рівнина. Крім того, вздовж берегів більшості островів простяглися вузькі прибережні рівнини. Найбільша річка країни — Кагаян. Виділяються також Пампанга й Агно на Лусоні, а також Агусан і Мінданао з її головною притокою Пулангі на о. Мінданао. Невелика річка Пасиг на о. Лусон, що витікає з озера Бай, проходить через Манілу, має важливе значення для перевезення вантажів.
Клімат
На Філіппінах тропічний морський клімат, який зазвичай спекотний і вологий. Розрізняють три сезони: спекотний сухий сезон або літо з березня по травень; сезон дощів з червня по листопад; прохолодний сухий сезон з грудня по лютий. Південно-західний мусон триває з травня по жовтень, а північно-східний — з листопада по квітень. Температура зазвичай коливається від 21 °C (70 °F) до 32 °C (90 °F). Найхолодніший місяць — січень, найтепліший травень.
Середня річна температура становить близько 26,6 °C (79,9 °F). При розгляді температури місце розташування з точки зору широти та довготи не є важливим фактором, а температури на рівні моря, як правило, знаходяться в одному діапазоні. Висота зазвичай має більший вплив. Середня річна температура Багіо на висоті 1500 метрів (4900 футів) над рівнем моря становить 18,3 °C (64,9 °F), що робить його популярним місцем у спекотне літо. Річна кількість опадів становить до 5000 міліметрів (200 дюймів) у гірській частині східного узбережжя, але менше 1000 міліметрів (39 дюймів) у деяких захищених долинах.
Філіппіни дуже схильні до зміни клімату і входять до десяти країн світу, які найбільш уразливі до ризиків зміни клімату
Історія
Класичний період (900—1521)
- Королівство Тондо (900—1589)
- (1200—1569)
- (1500—1571)
- (1175—1571)
- Раджанат Бутуан (1001—1521)
- Раджанат Цебу (1200—1565)
- (1500—1888)
- Султанат Сулу (1500—1888)
Іспанський період (1521—1898)
- Віцекоролівство Нова Іспанія (1521–1565)
- Іспанська Ост-Індія (1565—1898)
- Християнізація Філіппін.
- 1646: Голландські вторгнення. .
- 1762—1764: Британські вторгнення. Британська окупація Маніли.
- Філіппінська революція (1896–1897).
Американський період (1898—1946)
- Іспансько-американська війна (1898).
- 12 червня 1898: проголошено незалежність від Іспанії.
- Перша Республіка Філіппіни (1899—1901).
- (1902–1906).
- Острівний уряд Філіппін (1901—1935), окупація США.
- Філіппінська співдружність (1935–1943), протекторат США.
- Друга Республіка Філіппіни (1943—1945), окупація Японією.
- Філіппінська співдружність (1945—1946), протекторат США.
- 4 липня 1946: проголошено незалежність від США.
Постколоніальний період (з 1946)
- .
- Воєнний стан (1972–1981)
- .
- 22—25 лютого 1986: Жовта революція.
- .
Адміністративний поділ
Філіппіни адміністративно поділяються на 18 регіонів, які своєю чергою поділяються на 81 провінцію, 145 міст, 1490 муніципалітети та 42 029 баранґаї.
Політична система
Відповідно до Конституції 1987 року Філіппіни є президентською республікою з двопалатним парламентом і незалежною судовою системою. Глава держави — президент, якого обирають шляхом прямих загальних виборів на 6-річний термін без права продовження або повторного висунення. Президент очолює кабінет міністрів (уряд) і є головнокомандувачем збройними силами.
Вищий орган законодавчої влади в країні — Конгрес, що складається з двох палат: Сенату Філіппін (24 місця) і Палати представників Філіппін (316 місць). Сенатори обираються на 6-річний термін (по 12 осіб по черзі кожні три роки, але не більше двох термінів поспіль), члени Палати представників — на три роки (не більше трьох термінів поспіль). Сенатори обираються на загальних виборах, а представники обираються від законодавчих округів та за партійними списками.
Судова влада належить Верховному суду, який складається з голови суду та чотирнадцяти асоційованих суддів, які призначаються президентом за поданням Ради суддів та адвокатів.
Корупція є значним явищем, яке деякі історики пов'язують із системою падріно іспанського колоніального періоду.
9 травня 2022 року на Філіппінах пройшли президентські вибори. Перемогу отримав Бонгбонг Маркос. Він вступив на посаду 17-го Президента Філіппін з 30 травня.
Економіка
Філіппіни — аграрно-індустріальна країна. Номінальний ВВП у 2017 р. становив 348,593 млрд доларів США. ВВП на душу населення — 3 593 доларів США. Важливі місця в економіці посідають металургійна, машинобудівна, текстильна, швейна, фармацевтична, хімічна, деревообробна, харчова, радіоелектронна, нафтопереробна, рибна галузі промисловості. Головний вид транспорту — морський. Є також автомобільний, фрагментарно — залізничний види транспорту. Головні морські порти — Маніла, Себу, , Замбоанга, , , Легаспі, Давао.
До початку Другої світової війни в основі економіки Філіппін лежали виробництво та експорт вузького асортименту сировинних товарів, як правило, продуктів сільського господарства і лісоматеріалів. Обробної промисловості (крім цукрової) практично не існувало. Експорт прямував переважно до США, звідки надходила основна частина необхідних промислових виробів. Після здобуття Філіппінами незалежності місцева обробна індустрія отримала стимули для розвитку, і тепер її частка в національному прибутку вища, ніж у сільського господарства. Приблизно 3/4 всього експорту становлять нетрадиційні види товарів. Як і раніше, характерна непропорційно висока концентрація сучасних видів виробництв і населення в нечисленних центрах, переважно в Манілі і її околицях.
Відносна значущість аграрного сектора в економіці Філіппін поступово зменшується (у 2007 р. сільськогосподарське виробництво становило 13,8 % ВВП, промисловість — 31,7 %, сфера послуг — 54,5 %). Трудові ресурси у 2007 р. становили близько 33,6 млн осіб. У 1990-х роках понад 6 млн філіппінців працювали за кордоном, головним чином у США і державах Перської затоки. Також філіппінці працюють у державах Європи. Рівень безробіття у 2007 р. — 7,3 %.
Азартні ігри на Філіппінах діють в країні щонайменше з XVI століття. Практично по всьому архіпелагу зустрічаються розташовано легальні та нелегальні заклади для азартних ігор.
Мова
Філіппіни — багатомовна країна. Тут налічується близько 72 національних мов та діалектів. Національна — філіппінська мова, що походить від тагальської (офіційно затверджена в 1973 р.). Англійська та філіппінська мови використовуються як державні в освіті, науці, торгівлі. Іспанська мова, що була переважною книжною мовою в XIX столітті та раніше, зараз поступилася позиціями.
Туризм
Сектор подорожей і туризму склав 10,6 % ВВП країни у 2015 році і забезпечив 1 226 500 робочих місць у 2013 році. З січня по грудень 2019 року прибуло 8 260 913 міжнародних відвідувачів, що на 15,24 % більше за аналогічний період 2018 року. 58,62 % (4 842 774) з них прибули зі Східної Азії, 15,84 % (1 308 444) прибули з Північної Америки і 6,38 % (526 832) прибули з інших країн АСЕАН. Острів Боракай, популярний своїми пляжами, був названий найкращим островом у світі Travel + Leisure у 2012 році.
Наука
Наукові центри були створені ще за часів іспанського володарювання. У XX ст. створено Міжнародний інститут вивчення рису у 1962 р. Також роботу по вивченню сільськогосподарських рослин провадить інститут у Лос-Баньйосі та університет ім. Св. Карлоса в Себу. На Філіппінах чимало організацій, які представляють такі галузі науки, як архітектура, історія, економіка, медицина, сільське господарство, філософія. Членами національної академії науки стають люди, що досягли великих вершин в галузі природничих і гуманітарних наук. У країні є велика кількість музеїв та бібліотек, чимало з яких створені при університетах. Цінні документи, історичні архіви, мистецькі вироби — це все зберігається в національному музеї в Лопесі.
На території країни є стара астрономічна обсерваторія — Манільська обсерваторія. Основним завданням обсерваторії в XIX столітті було передбачення тайфунів.
Засоби масової інформації
На Філіппінах працюють 225 телевізійних каналів і понад 900 радіостанцій. У столиці щодня друкується 30 видів газет, переважно англійською, декілька філіппінською і 4 китайською. Тираж «Філіппін дейлі інкуайрер» найбільший серед столичних газет. У Манілі існують декілька кіностудій, де знімають фільми на англійській і тагальській мовах.
Освіта
Систему безкоштовної шкільної освіти запроваджено ще в XIX ст., згодом вона була доповнена урядом США про навчання у коледжах та національному університеті та проіснувала до 1972 р. До того часу національний бюджет виділяв найбільше коштів на освіту. У 1972 р. проведено реформу для модернізування системи. У нових навчальних планах увага зосереджувалась на вивченні професійно-трудових дисциплін. Крім англійської, у школах викладають тагальську, а на о. Мінданао ще й арабську мови. У 1990 р. близько 90 % населення старших 14 років були письменними.
Департамент освіти (DepEd) охоплює початкову, середню та неформальну освіту. Управління технічної освіти та розвитку навичок (TESDA) керує навчанням і розвитком освіти середнього рівня. Комісія з вищої освіти (CHED) була створена в 1994 році, щоб, серед інших функцій, формулювати та рекомендувати плани розвитку, політику, пріоритети та програми у сфері вищої освіти та наукових досліджень.
Охорона здоров'я
Після супертайфуну Хайянь ВООЗ із застосуванням HeRAMS у 2014 році провело оцінку системи охорони здоров'я. Було пошкоджено 601 заклад охорони здоров'я. Для північної частини однієї з провінцій — Себу було завдяки HeRAMS розроблено 27 медичних мап.
Релігія
Філіппіни — це світська держава, яка захищає свободу релігії.
Понад 80 % населення — католики. Лише на острові Мінданао домінує іслам. Протестанти становили 9,13 % населення у 2015 році.
Філіппіни — єдина азійська країна, де домінує християнство.
Культура
Література
Філіппінська література включає твори, зазвичай написані філіппінською, іспанською або англійською мовами. Деякі з найвідоміших були створені з 17 по 19 століття. Адарна (Ibong Adarna), наприклад, є відомим епосом про однойменного чарівного птаха, нібито написаного Хосе де ла Крузом. Франсіско Балагтас, поет і драматург, який написав «Флоранте і Лаура», визнаний видатним письменником тагальською мовою. Хосе Рісаль написав роман «Noli Me Tángere» (Не торкайся мене).
Кухня
Філіппінська кухня формуалася століттями під впливом східних та західних традицій, зокрема малайської, іспанської, китайської та американської кухонь, адаптувавши їх до місцевих інгредієнтів, так сформувалися національні філіппінські страви. Страви варіюються від дуже простих, як, наприклад, смажена риба з рисом, до досить складних, таких як паелья та [en], які готують на фієсту.
Примітки
- (Англі́йська мо́ва) . 20 лютого 2016. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
- https://openyls.law.yale.edu/bitstream/handle/20.500.13051/3618/29BerkeleyJIntlL246.pdf?sequence=2&isAllowed=y
- Banlaoi, Rommel (13 жовтня 2009). Philippine Security in the Age of Terror: National, Regional, and Global Challenges in the Post-9/11 World (англ.). CRC Press. ISBN .
- https://www.cartercenter.org/resources/pdfs/news/peace_publications/election_reports/philippines-may%202010-elections-finalrpt.pdf
- . web.archive.org. 2 грудня 2008. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 5 червня 2023.
- . web.archive.org. 12 серпня 2022. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 5 червня 2023.
- Batalla, Eric V.C. (1 січня 2020). Grand corruption scandals in the Philippines. Public Administration and Policy. Т. 23, № 1. с. 73—86. doi:10.1108/PAP-11-2019-0036. ISSN 2517-679X. Процитовано 5 червня 2023.
- Typhoon Yolanda: One Year On photo story. ВООЗ. оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 04.01.2018.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=
()
Посилання
- Філіппіни [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Філіппіни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Philippines |
- Республіка Філіппіни. Почесне Консульство України у м. Маніла [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Міністерство закордонних справ України
- Encyclopedia Britannica — Philippines [ 30 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Respublika Filippini perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Respu blika Filippi ni angl Republic of the Philippines fil Republika ng Pilipinas ostrivna krayina u Pivdenno Shidnij Aziyi Plosha blizko 300 tisyach km iz nih 1830 km akvatoriyi Respublika Filippini tagal Republika ng Pilipinas angl Republic of the Philippines Prapor Gerb Deviz Maka Diyos Makatao Makakalikasan at Makabansa tagalskoyu Zaradi Boga lyudej svitu ta krayini Pechatka Gimn Lupang Hinirang Vibrana zemlya Roztashuvannya Filippin Stolicya Manila 15 45 pd sh 47 57 zh d country H G O Najbilshe misto m Keson Oficijni movi Filippinska Anglijska Forma pravlinnya Unitarna Prezidentska respublika Prezident Bongbong Markos en Sara Duterte Nezalezhnist vid Ispaniyi ta Spoluchenih Shtativ Progoloshena 12 chervnya 1898 Viznana 15 lyutogo 1935 Respublika 2 lyutogo 1987 Plosha Zagalom 300 076 km Vnutr vodi 0 6 Naselennya ocinka 2015 100 998 376 12 te perepis 2000 76 504 077 Gustota 340 km 39 ta VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 1 03 trln dol 26 Na dushu naselennya 9 490 tis dol 112 ILR 2018 0 699 serednya 113 ta Valyuta Filippinskij peso a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 RNR a Chasovij poyas Litnij chas UTC 8 Kodi ISO 3166 PH PHL 608 Domen ph Telefonnij kod 63 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Filippini Stolicya Manila na o Luson Najbilshe za naselennyam misto Keson Siti Derzhava roztashovana v zahidnij chastini Tihogo okeanu na ostrovah Filippinskogo arhipelagu yakij ye chastinoyu Malajskogo arhipelagu Vsogo nalichuyetsya ponad 7600 ostroviv ale tochnu yih kilkist vstanoviti nemozhlivo tomu sho v rezultati vulkanichnoyi diyalnosti z yavlyayutsya novi ostrivci ta znikayut deyaki stari Pivdennokitajske more vidokremlyuye Filippini vid Kitayu V yetnamu Tayilandu zahidnoyi chastini Malajziyi ta Singapuru morya Sulu i Sulavesi vid Indoneziyi ta shidnoyi chastini Malajziyi Protyazhnist arhipelagu z pivnochi na pivden blizko 1800 km iz zahodu na shid 1100 km Najpivnichnishij z ostroviv arhipelagu roztashovanij vsogo lishe za 140 km vid ostrova Tajvan Najbilshi ostrovi Luson 108 172 km i Mindanao 94 227 km stanovlyat blizko vsiyeyi teritoriyi Filippin inshi Samar Negros Palavan Panaj Mindoro Lejte Sebu i grupa Sulu Za vinyatkom ostrova Palavan vsi inshi veliki ostrovi arhipelagu roztashovani dosit kompaktno Vnutrishni morya arhipelagu Sibuyan Visayan Samar Kamotes i Mindanao Vulkanichni gori prohodyat iz pivnochi na pivden 50 teritoriyi vkrito lisami Oficijni movi tagalska ta anglijska Groshova odinicya filippinskij peso Filippini ye chlenom Asociaciyi derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN EtimologiyaFilip II Nazva derzhavi Filippini pohodit vid imeni ispanskogo korolya Filipa II Filippinskoyu movoyu z odnim p ta tagalskoyu movoyu krayina nazivayetsya Pilipinas i chitayetsya pɪlɪˈpinɐs Ni v imeni korolya ni v miscevij nazvi nemaye podvoyennya p U miscevij nazvi takozh nemaye literi f cherez osoblivosti tagalskoyi movi podibno do ukrayinskoyi de im ya vidpovidne do imeni korolya maye formu Pilip Anglijskij variant nazvi angl Philippines z dvoma p zatverdivsya v chasi koli kontrol nad arhipelagom zdijsnyuvali SShA Ranishe oficijnimi nazvami buli Filippinska Respublika z dvoma p ta Filippinski ostrovi z dvoma p Pochatkovu ispansku nazvu isp Las Islas Filipinas z odnim p arhipelagu dav kabalyero Ruyi Lopes de Vilyalobos Cej vidvazhnij doslidnik i moreplavec nazvav na chest todishnogo asturijskogo princa dva vidkriti nim ostrovi sogodni vidomi yak ostrovi Lejte i Samar Majbutnij korol Filip II Gabsburg z odnim p otrimav svoye im ya na chest inshogo vidomogo Filipa II z dvoma p volodarya Makedoniyi batka Aleksandra Makedonskogo Im ya Filippa pohodit vid dvoh koreniv grec filos lyubov ta ippos kin U greckij movi ci dvi literi p vzhe ye Postupovo nazva Las Islas Filipinas poshirilasya na ves arhipelag a vzhe u dvadcyatomu stolitti slovo ostrovi v nazvi derzhavi zniklo Tak derzhava stala Filippinami oficijno Respublika Filippin GeografiyaDokladnishe Geografiya Filippin Geologiya Filippin Gidrogeologiya Filippin ta Sejsmichnist Filippin Priroda Filippin perevazhno girska gori zajmayut blizko 3 4 poverhni krayina serednya visota hrebtiv blizko 2000 m najbilsha 2954 m vulkan Apo na o Mindanao Zagalom klimat Filippin tropichnij musonnij ale cherez silnu rozchlenovanist relyefu riznu ekspoziciyu shiliv shodo vologih musonnih potokiv i tras tropichnih cikloniv neodnakovu miru viddalenosti miscevosti vid okeanu vin neodnoridnij Ostrivni dugi Filippin utvoreni grebenevimi dilyankami pidvodnogo pidnyattya i vidriznyayutsya girskim relyefom Osoblivo ce virazhene na Lusoni de prostezhuyutsya dva a miscyami tri submeridionalni hrebti serednoyu visotoyu blizko 1800 m i maksimalnoyu 2934 m gora Pulog Analogichna sistema submeridionalnih hrebtiv virazhena na o Mindanao z najvishoyu vershinoyu krayini vulkanom Apo Vsi ci girski strukturi ye skladovoyu chastinoyu poyasa diyevih vulkaniv Tihogo okeanu sho protyagsya v krajovij zoni j imenuyetsya Tihookeanskim vognennim kilcem Na o Luson narahovuyut blizko 20 periodichno diyevih vulkaniv Mizh girskimi hrebtami lezhat gusto zaseleni rivnini j richkovi dolini Do najbilshih iz nih nalezhat na o Luson dolina r Kagayan na pivnichnomu shodi Centralna rivnina i rivnina Bikol na pivdennomu shodi na o Mindanao dolini richok Agusan na shodi i Mindanao na pivdennomu zahodi na o Panaj Centralna rivnina Krim togo vzdovzh beregiv bilshosti ostroviv prostyaglisya vuzki priberezhni rivnini Najbilsha richka krayini Kagayan Vidilyayutsya takozh Pampanga j Agno na Lusoni a takozh Agusan i Mindanao z yiyi golovnoyu pritokoyu Pulangi na o Mindanao Nevelika richka Pasig na o Luson sho vitikaye z ozera Baj prohodit cherez Manilu maye vazhlive znachennya dlya perevezennya vantazhiv Klimat Na Filippinah tropichnij morskij klimat yakij zazvichaj spekotnij i vologij Rozriznyayut tri sezoni spekotnij suhij sezon abo lito z bereznya po traven sezon doshiv z chervnya po listopad proholodnij suhij sezon z grudnya po lyutij Pivdenno zahidnij muson trivaye z travnya po zhovten a pivnichno shidnij z listopada po kviten Temperatura zazvichaj kolivayetsya vid 21 C 70 F do 32 C 90 F Najholodnishij misyac sichen najteplishij traven Serednya richna temperatura stanovit blizko 26 6 C 79 9 F Pri rozglyadi temperaturi misce roztashuvannya z tochki zoru shiroti ta dovgoti ne ye vazhlivim faktorom a temperaturi na rivni morya yak pravilo znahodyatsya v odnomu diapazoni Visota zazvichaj maye bilshij vpliv Serednya richna temperatura Bagio na visoti 1500 metriv 4900 futiv nad rivnem morya stanovit 18 3 C 64 9 F sho robit jogo populyarnim miscem u spekotne lito Richna kilkist opadiv stanovit do 5000 milimetriv 200 dyujmiv u girskij chastini shidnogo uzberezhzhya ale menshe 1000 milimetriv 39 dyujmiv u deyakih zahishenih dolinah Filippini duzhe shilni do zmini klimatu i vhodyat do desyati krayin svitu yaki najbilsh urazlivi do rizikiv zmini klimatuIstoriyaDokladnishe Istoriya Filippin Klasichnij period 900 1521 Korolivstvo Tondo 900 1589 1200 1569 1500 1571 1175 1571 Radzhanat Butuan 1001 1521 Radzhanat Cebu 1200 1565 1500 1888 Sultanat Sulu 1500 1888 Ispanskij period 1521 1898 Vicekorolivstvo Nova Ispaniya 1521 1565 Ispanska Ost Indiya 1565 1898 Hristiyanizaciya Filippin 1646 Gollandski vtorgnennya 1762 1764 Britanski vtorgnennya Britanska okupaciya Manili Filippinska revolyuciya 1896 1897 Amerikanskij period 1898 1946 Ispansko amerikanska vijna 1898 12 chervnya 1898 progolosheno nezalezhnist vid Ispaniyi Persha Respublika Filippini 1899 1901 Filippinsko amerikanska vijna 1899 1902 1902 1906 Ostrivnij uryad Filippin 1901 1935 okupaciya SShA Filippinska spivdruzhnist 1935 1943 protektorat SShA Druga Respublika Filippini 1943 1945 okupaciya Yaponiyeyu Filippinska spivdruzhnist 1945 1946 protektorat SShA 4 lipnya 1946 progolosheno nezalezhnist vid SShA Postkolonialnij period z 1946 Voyennij stan 1972 1981 22 25 lyutogo 1986 Zhovta revolyuciya Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Filippin ta Mista Filippin Administrativnij podil Filippin Filippini administrativno podilyayutsya na 18 regioniv yaki svoyeyu chergoyu podilyayutsya na 81 provinciyu 145 mist 1490 municipaliteti ta 42 029 barangayi Politichna sistemaVidpovidno do Konstituciyi 1987 roku Filippini ye prezidentskoyu respublikoyu z dvopalatnim parlamentom i nezalezhnoyu sudovoyu sistemoyu Glava derzhavi prezident yakogo obirayut shlyahom pryamih zagalnih viboriv na 6 richnij termin bez prava prodovzhennya abo povtornogo visunennya Prezident ocholyuye kabinet ministriv uryad i ye golovnokomanduvachem zbrojnimi silami Vishij organ zakonodavchoyi vladi v krayini Kongres sho skladayetsya z dvoh palat Senatu Filippin 24 miscya i Palati predstavnikiv Filippin 316 misc Senatori obirayutsya na 6 richnij termin po 12 osib po cherzi kozhni tri roki ale ne bilshe dvoh terminiv pospil chleni Palati predstavnikiv na tri roki ne bilshe troh terminiv pospil Senatori obirayutsya na zagalnih viborah a predstavniki obirayutsya vid zakonodavchih okrugiv ta za partijnimi spiskami Sudova vlada nalezhit Verhovnomu sudu yakij skladayetsya z golovi sudu ta chotirnadcyati asocijovanih suddiv yaki priznachayutsya prezidentom za podannyam Radi suddiv ta advokativ Korupciya ye znachnim yavishem yake deyaki istoriki pov yazuyut iz sistemoyu padrino ispanskogo kolonialnogo periodu 9 travnya 2022 roku na Filippinah projshli prezidentski vibori Peremogu otrimav Bongbong Markos Vin vstupiv na posadu 17 go Prezidenta Filippin z 30 travnya EkonomikaDokladnishe Ekonomika Filippin Korisni kopalini Filippin Girnicha promislovist Filippin Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Filippin ta Azartni igri na Filippinah Filippini agrarno industrialna krayina Nominalnij VVP u 2017 r stanoviv 348 593 mlrd dolariv SShA VVP na dushu naselennya 3 593 dolariv SShA Vazhlivi miscya v ekonomici posidayut metalurgijna mashinobudivna tekstilna shvejna farmacevtichna himichna derevoobrobna harchova radioelektronna naftopererobna ribna galuzi promislovosti Golovnij vid transportu morskij Ye takozh avtomobilnij fragmentarno zaliznichnij vidi transportu Golovni morski porti Manila Sebu Zamboanga Legaspi Davao Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v osnovi ekonomiki Filippin lezhali virobnictvo ta eksport vuzkogo asortimentu sirovinnih tovariv yak pravilo produktiv silskogo gospodarstva i lisomaterialiv Obrobnoyi promislovosti krim cukrovoyi praktichno ne isnuvalo Eksport pryamuvav perevazhno do SShA zvidki nadhodila osnovna chastina neobhidnih promislovih virobiv Pislya zdobuttya Filippinami nezalezhnosti misceva obrobna industriya otrimala stimuli dlya rozvitku i teper yiyi chastka v nacionalnomu pributku visha nizh u silskogo gospodarstva Priblizno 3 4 vsogo eksportu stanovlyat netradicijni vidi tovariv Yak i ranishe harakterna neproporcijno visoka koncentraciya suchasnih vidiv virobnictv i naselennya v nechislennih centrah perevazhno v Manili i yiyi okolicyah Vidnosna znachushist agrarnogo sektora v ekonomici Filippin postupovo zmenshuyetsya u 2007 r silskogospodarske virobnictvo stanovilo 13 8 VVP promislovist 31 7 sfera poslug 54 5 Trudovi resursi u 2007 r stanovili blizko 33 6 mln osib U 1990 h rokah ponad 6 mln filippinciv pracyuvali za kordonom golovnim chinom u SShA i derzhavah Perskoyi zatoki Takozh filippinci pracyuyut u derzhavah Yevropi Riven bezrobittya u 2007 r 7 3 Azartni igri na Filippinah diyut v krayini shonajmenshe z XVI stolittya Praktichno po vsomu arhipelagu zustrichayutsya roztashovano legalni ta nelegalni zakladi dlya azartnih igor MovaDokladnishe Filippinski movi Filippini bagatomovna krayina Tut nalichuyetsya blizko 72 nacionalnih mov ta dialektiv Nacionalna filippinska mova sho pohodit vid tagalskoyi oficijno zatverdzhena v 1973 r Anglijska ta filippinska movi vikoristovuyutsya yak derzhavni v osviti nauci torgivli Ispanska mova sho bula perevazhnoyu knizhnoyu movoyu v XIX stolitti ta ranishe zaraz postupilasya poziciyami TurizmDokladnishe Turizm na Filippinah Sektor podorozhej i turizmu sklav 10 6 VVP krayini u 2015 roci i zabezpechiv 1 226 500 robochih misc u 2013 roci Z sichnya po gruden 2019 roku pribulo 8 260 913 mizhnarodnih vidviduvachiv sho na 15 24 bilshe za analogichnij period 2018 roku 58 62 4 842 774 z nih pribuli zi Shidnoyi Aziyi 15 84 1 308 444 pribuli z Pivnichnoyi Ameriki i 6 38 526 832 pribuli z inshih krayin ASEAN Ostriv Borakaj populyarnij svoyimi plyazhami buv nazvanij najkrashim ostrovom u sviti Travel Leisure u 2012 roci NaukaNaukovi centri buli stvoreni she za chasiv ispanskogo volodaryuvannya U XX st stvoreno Mizhnarodnij institut vivchennya risu u 1962 r Takozh robotu po vivchennyu silskogospodarskih roslin provadit institut u Los Banjosi ta universitet im Sv Karlosa v Sebu Na Filippinah chimalo organizacij yaki predstavlyayut taki galuzi nauki yak arhitektura istoriya ekonomika medicina silske gospodarstvo filosofiya Chlenami nacionalnoyi akademiyi nauki stayut lyudi sho dosyagli velikih vershin v galuzi prirodnichih i gumanitarnih nauk U krayini ye velika kilkist muzeyiv ta bibliotek chimalo z yakih stvoreni pri universitetah Cinni dokumenti istorichni arhivi mistecki virobi ce vse zberigayetsya v nacionalnomu muzeyi v Lopesi Na teritoriyi krayini ye stara astronomichna observatoriya Manilska observatoriya Osnovnim zavdannyam observatoriyi v XIX stolitti bulo peredbachennya tajfuniv Zasobi masovoyi informaciyiNa Filippinah pracyuyut 225 televizijnih kanaliv i ponad 900 radiostancij U stolici shodnya drukuyetsya 30 vidiv gazet perevazhno anglijskoyu dekilka filippinskoyu i 4 kitajskoyu Tirazh Filippin dejli inkuajrer najbilshij sered stolichnih gazet U Manili isnuyut dekilka kinostudij de znimayut filmi na anglijskij i tagalskij movah OsvitaSistemu bezkoshtovnoyi shkilnoyi osviti zaprovadzheno she v XIX st zgodom vona bula dopovnena uryadom SShA pro navchannya u koledzhah ta nacionalnomu universiteti ta proisnuvala do 1972 r Do togo chasu nacionalnij byudzhet vidilyav najbilshe koshtiv na osvitu U 1972 r provedeno reformu dlya modernizuvannya sistemi U novih navchalnih planah uvaga zoseredzhuvalas na vivchenni profesijno trudovih disciplin Krim anglijskoyi u shkolah vikladayut tagalsku a na o Mindanao she j arabsku movi U 1990 r blizko 90 naselennya starshih 14 rokiv buli pismennimi Departament osviti DepEd ohoplyuye pochatkovu serednyu ta neformalnu osvitu Upravlinnya tehnichnoyi osviti ta rozvitku navichok TESDA keruye navchannyam i rozvitkom osviti serednogo rivnya Komisiya z vishoyi osviti CHED bula stvorena v 1994 roci shob sered inshih funkcij formulyuvati ta rekomenduvati plani rozvitku politiku prioriteti ta programi u sferi vishoyi osviti ta naukovih doslidzhen Ohorona zdorov yaPislya supertajfunu Hajyan VOOZ iz zastosuvannyam HeRAMS u 2014 roci provelo ocinku sistemi ohoroni zdorov ya Bulo poshkodzheno 601 zaklad ohoroni zdorov ya Dlya pivnichnoyi chastini odniyeyi z provincij Sebu bulo zavdyaki HeRAMS rozrobleno 27 medichnih map ReligiyaReligiya na Filippinah Filippini ce svitska derzhava yaka zahishaye svobodu religiyi Ponad 80 naselennya katoliki Lishe na ostrovi Mindanao dominuye islam Protestanti stanovili 9 13 naselennya u 2015 roci Filippini yedina azijska krayina de dominuye hristiyanstvo KulturaHose Risal nacionalnij pismennik Filippin Literatura Filippinska literatura vklyuchaye tvori zazvichaj napisani filippinskoyu ispanskoyu abo anglijskoyu movami Deyaki z najvidomishih buli stvoreni z 17 po 19 stolittya Adarna Ibong Adarna napriklad ye vidomim eposom pro odnojmennogo charivnogo ptaha nibito napisanogo Hose de la Kruzom Fransisko Balagtas poet i dramaturg yakij napisav Florante i Laura viznanij vidatnim pismennikom tagalskoyu movoyu Hose Risal napisav roman Noli Me Tangere Ne torkajsya mene Kuhnya Dokladnishe Filippinska kuhnya Filippinska kuhnya formualasya stolittyami pid vplivom shidnih ta zahidnih tradicij zokrema malajskoyi ispanskoyi kitajskoyi ta amerikanskoyi kuhon adaptuvavshi yih do miscevih ingrediyentiv tak sformuvalisya nacionalni filippinski stravi Stravi variyuyutsya vid duzhe prostih yak napriklad smazhena riba z risom do dosit skladnih takih yak paelya ta en yaki gotuyut na fiyestu Primitki Angli jska mo va 20 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2018 Procitovano 22 chervnya 2018 https openyls law yale edu bitstream handle 20 500 13051 3618 29BerkeleyJIntlL246 pdf sequence 2 amp isAllowed y Banlaoi Rommel 13 zhovtnya 2009 Philippine Security in the Age of Terror National Regional and Global Challenges in the Post 9 11 World angl CRC Press ISBN 978 1 4398 1551 9 https www cartercenter org resources pdfs news peace publications election reports philippines may 202010 elections finalrpt pdf web archive org 2 grudnya 2008 Arhiv originalu za 2 grudnya 2008 Procitovano 5 chervnya 2023 web archive org 12 serpnya 2022 Arhiv originalu za 12 serpnya 2022 Procitovano 5 chervnya 2023 Batalla Eric V C 1 sichnya 2020 Grand corruption scandals in the Philippines Public Administration and Policy T 23 1 s 73 86 doi 10 1108 PAP 11 2019 0036 ISSN 2517 679X Procitovano 5 chervnya 2023 Typhoon Yolanda One Year On photo story VOOZ originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 04 01 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr trans title dovidka PosilannyaFilippini 12 kvitnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Filippini Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Philippines Respublika Filippini Pochesne Konsulstvo Ukrayini u m Manila 29 listopada 2014 u Wayback Machine Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini Encyclopedia Britannica Philippines 30 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl