Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша Філіппінська республіка (офіційно називалася Філіппінська республіка; ісп. República Filipina, філ. Republika ng Pilipinas. також відома як Малолоська республіка) — короткочасна невизнана держава на території Філіппін, що виникла внаслідок Філіппінської революції.
| República Filipina Republika ng Pilipinas Республіка Філіппіни | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн Marcha Nacional Filipina (укр. "Філіппінський національний марш") | |||||
 | |||||
| Столиця | (Булакан) (23 січня — 29 березня 1899); тимчасові столиці | ||||
| Мови | іспанська мова; тагальська мова; інші філіппінські мови | ||||
| Форма правління | конституційна республіка | ||||
| Президент | |||||
| - 1899-1901 | Еміліо Агінальдо (перший) | ||||
| - 1901-1902 | Мігель Мальвар (останній; неофіційний) | ||||
| Прем'єр-міністр | |||||
| - 1899 | Аполінаріо Мабіні (перший) | ||||
| - 1899 | Педро Патерно (останній) | ||||
| Законодавчий орган | національна асамблея | ||||
| Історичний період | Філіппіно-американська війна | ||||
| - Засновано | 23 січня 1899 | ||||
| - Ліквідовано | 23 березня 1901 | ||||
| Валюта | філіппінське песо | ||||
| |||||
Стислі відомості
Створення республіки стало кульмінацією Філіппінської революції і почалося по вибуху іспано-американської війни. 12 червня 1898 року в Кавіте, рідній провінції Еміліо Агінальдо, філіппінські революціонери опублікували текст , який проголошував створення незалежної філіппінської держави. 15 вересня революціонери скликали в Малолосі установчі збори, які прийняли проєкт так званої . Конституція була офіційно утверджена в січні 1899-го, першим президентом республіки оголошений Еміліо Агінальдо. Установчі збори замінив собою тимчасовий революційний уряд, проголошений до цього Еміліо Агінальдо.
На Філіппінах планувалося в стислі терміни реорганізувати системи провінційної і муніципальної влади. Малолоські установчі збори прийняли також важливий закон про надання уряду кредитів, щоби збалансувати великі витрати Філіппінської республіки.
Після того, як 12 червня 1898 року було опубліковано Декларацію незалежності Філіппін, Філіппінську революційну армію перейменували в Філіппінську армію. Тоді ж у Малолосі заснували Філіппінську військову академію.
Американо-філіппінська війна
10 грудня 1898 року іспано-американська війна завершилася підписанням Паризького мирного договору, що передбачав передачу іспанських колоній Сполученим Штатам як рішення територіальної суперечки між державами. США негайно направили на Філіппіни додаткові війська, маючи на меті зайняти Манілу. Філіппінська армія вступила з ними в протистояння. У той же день президент Еміліо Агінальдо заявив: «Дружні відносини між Філіппінами і США припинено, американці відтепер розглядаються як вороги». Внаслідок другої битви за Манілу філіппінська армія була змушена зрештою залишити місто. 31 березня американці зайняли Малолос — первісну столицю Філіппінської республіки, це місто було спалено відступаючою філіппінською армією. Агінальдо і члени уряду республіки переїхали в .
Після невдалих перемовин з американцями в квітні-травні 1899 року, і захоплення американською армією Сан-Ісідро уряд Філіппінської республіки евакуювався спочатку в , потім в . 7 травня багато представників «партії війни» в уряді були звільнені і замінені міністрами, які більш прагнули мирного врегулювання. 13 листопада американці взяли штурмом Тарлак, в який втік Агінальдо. У той же день на зустрічі зі своїми прихильниками в Агінальдо віддав розпорядження про реорганізацію армії і початок партизанської війни. Вплив Агінальдо і його армії став слабшати — він не міг більше робити великомасштабних військових операцій. Агінальдо разом зі своїми прихильниками 15 листопада рушив в напрямку півночого заходу, маючи намір перетнути гори.
20 березня 1901 року Агінальдо був полонений американськими військами в . 1 квітня він склав присягу на вірність Сполученим Штатам, оголосив про ліквідацію Філіппінської республіки і визнання американського суверенітету над Філіппінами. Незабаром американські війська зайняли — відповідно до Паризького договору — всю територію Філіппінських островів, остаточно поклавши край існуванню Першої Філіппінської республіки.
Джерела
- The First Philippine Republic
- The Philippine Revolutionary Government
- Philippine-American War, 1899—1902
 | Це незавершена стаття про Філіппіни. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Respublika Filippini Persha Filippinska respublika oficijno nazivalasya Filippinska respublika isp Republica Filipina fil Republika ng Pilipinas takozh vidoma yak Maloloska respublika korotkochasna neviznana derzhava na teritoriyi Filippin sho vinikla vnaslidok Filippinskoyi revolyuciyi Republica Filipina Republika ng Pilipinas Respublika Filippini1899 1901Prapor GerbGimn Marcha Nacional Filipina ukr Filippinskij nacionalnij marsh source source track track Filippini istorichni kordoni na kartiTeritoriyi na yaki pretenduye Filippinska RespublikaStolicya Bulakan 23 sichnya 29 bereznya 1899 timchasovi stoliciMovi ispanska mova tagalska mova inshi filippinski moviForma pravlinnya konstitucijna respublikaPrezident 1899 1901 Emilio Aginaldo pershij 1901 1902 Migel Malvar ostannij neoficijnij Prem yer ministr 1899 Apolinario Mabini pershij 1899 Pedro Paterno ostannij Zakonodavchij organ nacionalna asambleyaIstorichnij period Filippino amerikanska vijna Zasnovano 23 sichnya 1899 Likvidovano 23 bereznya 1901Valyuta filippinske pesoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Respublika Filippini 1899 1901 Stisli vidomostiStvorennya respubliki stalo kulminaciyeyu Filippinskoyi revolyuciyi i pochalosya po vibuhu ispano amerikanskoyi vijni 12 chervnya 1898 roku v Kavite ridnij provinciyi Emilio Aginaldo filippinski revolyucioneri opublikuvali tekst yakij progoloshuvav stvorennya nezalezhnoyi filippinskoyi derzhavi 15 veresnya revolyucioneri sklikali v Malolosi ustanovchi zbori yaki prijnyali proyekt tak zvanoyi Konstituciya bula oficijno utverdzhena v sichni 1899 go pershim prezidentom respubliki ogoloshenij Emilio Aginaldo Ustanovchi zbori zaminiv soboyu timchasovij revolyucijnij uryad progoloshenij do cogo Emilio Aginaldo Na Filippinah planuvalosya v stisli termini reorganizuvati sistemi provincijnoyi i municipalnoyi vladi Maloloski ustanovchi zbori prijnyali takozh vazhlivij zakon pro nadannya uryadu kreditiv shobi zbalansuvati veliki vitrati Filippinskoyi respubliki Pislya togo yak 12 chervnya 1898 roku bulo opublikovano Deklaraciyu nezalezhnosti Filippin Filippinsku revolyucijnu armiyu perejmenuvali v Filippinsku armiyu Todi zh u Malolosi zasnuvali Filippinsku vijskovu akademiyu Amerikano filippinska vijna10 grudnya 1898 roku ispano amerikanska vijna zavershilasya pidpisannyam Parizkogo mirnogo dogovoru sho peredbachav peredachu ispanskih kolonij Spoluchenim Shtatam yak rishennya teritorialnoyi superechki mizh derzhavami SShA negajno napravili na Filippini dodatkovi vijska mayuchi na meti zajnyati Manilu Filippinska armiya vstupila z nimi v protistoyannya U toj zhe den prezident Emilio Aginaldo zayaviv Druzhni vidnosini mizh Filippinami i SShA pripineno amerikanci vidteper rozglyadayutsya yak vorogi Vnaslidok drugoyi bitvi za Manilu filippinska armiya bula zmushena zreshtoyu zalishiti misto 31 bereznya amerikanci zajnyali Malolos pervisnu stolicyu Filippinskoyi respubliki ce misto bulo spaleno vidstupayuchoyu filippinskoyu armiyeyu Aginaldo i chleni uryadu respubliki pereyihali v Pislya nevdalih peremovin z amerikancyami v kvitni travni 1899 roku i zahoplennya amerikanskoyu armiyeyu San Isidro uryad Filippinskoyi respubliki evakuyuvavsya spochatku v potim v 7 travnya bagato predstavnikiv partiyi vijni v uryadi buli zvilneni i zamineni ministrami yaki bilsh pragnuli mirnogo vregulyuvannya 13 listopada amerikanci vzyali shturmom Tarlak v yakij vtik Aginaldo U toj zhe den na zustrichi zi svoyimi prihilnikami v Aginaldo viddav rozporyadzhennya pro reorganizaciyu armiyi i pochatok partizanskoyi vijni Vpliv Aginaldo i jogo armiyi stav slabshati vin ne mig bilshe robiti velikomasshtabnih vijskovih operacij Aginaldo razom zi svoyimi prihilnikami 15 listopada rushiv v napryamku pivnochogo zahodu mayuchi namir peretnuti gori 20 bereznya 1901 roku Aginaldo buv polonenij amerikanskimi vijskami v 1 kvitnya vin sklav prisyagu na virnist Spoluchenim Shtatam ogolosiv pro likvidaciyu Filippinskoyi respubliki i viznannya amerikanskogo suverenitetu nad Filippinami Nezabarom amerikanski vijska zajnyali vidpovidno do Parizkogo dogovoru vsyu teritoriyu Filippinskih ostroviv ostatochno poklavshi kraj isnuvannyu Pershoyi Filippinskoyi respubliki DzherelaThe First Philippine Republic The Philippine Revolutionary Government Philippine American War 1899 1902Ce nezavershena stattya pro Filippini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi