Баранґа́й (філ.: barangay, скорочено Brgy. або Bgy.; вимова: baranggay, [baɾaŋˈɡaj]; так само вимовляється іспанською та англійською), раніше барріо (barrio) — найменша одиниця адміністративного поділу Філіппін, а також є філіппінським терміном, що означає село, громада або поселення. В загальному вжитку цим терміном часто називають внутрішньоміські громади, передмістя або приміські громади. Слово barangay походить від balangay, яким називався різновид човна, що використовувався групами Австронезійців під час міграції на Філіппіни. Барангаї є складовою одиницею муніципалітетів та міст. Станом на червень 2015[update], на Філіппінах налічувалося 42,029 баранґаїв.
Історія
Коли перші іспанські колоністи прибули на Філіппіни в 16 столітті, вони виявили добре організовані села, що називалися баранґа́ї (однина баранґа́й). Назва баранґай походить від малайського слова balangay, що означає «човен».
Перші баранґаї сформувалися як відносно малі громади від 50 до 100 сімей. На час контакту з іспанцями, багато баранґаїв розвинулися у досить великі громади. Іспанські дописи від 1604 свідчать, що багато впливових та потужних прибережних баранґаїв в регіонах Сулу, Бутуан, Панай, Лейте, Себу, Пампанга, Панґасінан, Пасіґ, Лаґуна, та річка Каґаян були квітучими торговими центрами. Деякі з баранґаїв були багатолюдними. На Панаї деякі баранґаї мали 20 000 мешканців; на Лейте — 15 000; в Себу — 3 500 мешканців; у Вітіс (Пампанга) — 7 000; Панґасінан — 4 000 осіб. Існували також баранґаї з меншою кількістю мешканців, проте вони, як правило, знаходилися далі від берега, а якщо вони знаходилися на березі, то, як правило, це були місцини з несприятливими умовами для розвитку комерції. Такі баранґаї малих розмірів налічували лише від тридцяти до сотні будинків, а кількість мешканців становила від однієї до п'яти сотень осіб.
Під час іспанського правління внаслідок політики переселення, мешканці розпорошених невеликих баранґаїв були примусово об'єднані у компактні поселення.
Іспанці також запровадили термін барріо замість оригінального баранґай і цей термін залишався у вжитку поки президент Фердинанд Маркос не наказав повернути назву баранґай в 1970-х роках. Під час народної революції 1986 року, яка змусила президента Маркоса втекти з країни, Муніципальні Ради було скасовано і всю місцеву владу передано до баранґаїв.
Останні зміни в статусі баранґаїв було запроваджено конституцією 1987 року, якою було відновлено Муніципальні Ради. Ця зміна зробила баранґаї найменшою одиницею адміністративного поділу Філіппін.
Структура
Очільниками сучасних баранґаїв є виборні посадовці, головним серед яких є Голова Баранґаю (Punong Barangay), звичним зверненням до якого є «капітан». Помічниками «Капітана» є члени Ради Баранґаю, яких теж обирають місцеві виборці.
Рада вважається органом місцевого самоврядування, так само як і уряди провінцій чи муніципалітетів. Рада складається з таких посадовців: голова баранґаю, сім членів ради та голова молодіжної ради. Таким чином законодавча рада банаґаю складається з восьми осіб.
Баранґай має також установу відповідальну за судочинство, яка називається Katarungang Pambarangay. Її функція полягає в улагодженні конфліктів шляхом переговорів на рівні баранґаю з метою запобігання судовим позовам та зменшення навантаження на судову систему країни.
Вибори до ради баранґаю є як правило дуже конкурентними та відкритими. Голова баранґаю обирається за системою відносної більшості (переможцем є кандидат, що набрав голосів більше за інших). На виборах членів ради баранґаю кожен виборець може проголосувати за аж до 7 кандидатів на посаду члена ради, а переможцями стають семеро осіб, що набрали найбільшу кількість голосів. Починаючи з 2007 року голова та члени ради баранґаю як правило обираються на три роки.
Бюджет баранґаїв формується за рахунок податків через систему розподілу бюджетних надходжень. Розмір фінансування кожного баранґаю визначається за формулою, що включає кількість мешканців та площу.
Ця таблиця показує кількість провінцій, міст, муніципалітетів та баранґаїв на Філіппінах.
Назва одиниці (укр) | Філіппінська назва | Голова адміністрації | Філіппінська назва | Кількість |
---|---|---|---|---|
Провінція | Probinsya/Lalawigan | Губернатор | Gobernador | 81 |
Місто | Siyudad/Lungsod | Мер | Alkalde | 144 |
Муніципалітет | Munisipalidad/Bayan | Мер | Alkalde | 1,490 |
Баранґай (громада) | Barangay | Голова/Капітан Баранґаю | Punong-Barangay/Kapitan ng Barangay | 42,029 |
Інші значення терміну
- На Філіппінах існує Ліга баранґаїв: Liga ng mga Barangay (буквально: Ліга Баранґаїв). Ця організація є найбільшою ассоціацією урядовців, що представляє 41,995 баранґаї.
- Термін «баранґай» також може вживатися для означення великої групи/спільноти осіб, таких як прихильники баскетбольної команди, тощо.
Див. також
Бібліографія
- Constantino, Renato. (1975) The Philippines: A Past Revisited (volume 1).
- Mamuel Merino, O.S.A., ed., Conquistas de las Islas Filipinas (1565—1615), Madrid: Consejo Superior de Investigaciones Cientificas, 1975.
Примітки
- «Oxford Dictionaries» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Zaide, Sonia M. (1999), The Philippines: A Unique Nation, All-Nations Publishing, pp. 62, 420, ISBN 971-642-071-4 , citing Plasencia, Fray Juan de (1589), Customs of the Tagalogs [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.], Nagcarlan, Laguna
^ Junker, Laura Lee (2000), Raiding, Trading, and Feasting: The Political Economy of Philippine Chiefdoms, Ateneo de Manila University Press, pp. 74 [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.], 130 [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.], ISBN 978-971-550-347-1 , . - «Philippine Standard Geographic Codes as of June 2015» [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.] (PDF).
- During the early part of the Spanish colonization of the Philippines the Spanish Augustinian Friar, Gaspar de San Agustín, O.S.A., describes Iloilo and Panay as one of the most populated islands in the archipelago and the most fertile of all the islands of the Philippines.
- Cf. F. Landa Jocano, Filipino Prehistory: Rediscovering Precolonial Heritage (1998), pp. 157—158, 164
- Constantino, Renato; Constantino, Letizia R. (1975).
- Abinales, Patricio N.; Amoroso, Donna J. (2005).
- «The Barangay» [ 18 грудня 2017 у Wayback Machine.].
- «Barangay Justice System (BJS), Philippines» [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.].
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baranga j fil barangay skorocheno Brgy abo Bgy vimova baranggay baɾaŋˈɡaj tak samo vimovlyayetsya ispanskoyu ta anglijskoyu ranishe barrio barrio najmensha odinicya administrativnogo podilu Filippin a takozh ye filippinskim terminom sho oznachaye selo gromada abo poselennya V zagalnomu vzhitku cim terminom chasto nazivayut vnutrishnomiski gromadi peredmistya abo primiski gromadi Slovo barangay pohodit vid balangay yakim nazivavsya riznovid chovna sho vikoristovuvavsya grupami Avstronezijciv pid chas migraciyi na Filippini Barangayi ye skladovoyu odiniceyu municipalitetiv ta mist Stanom na cherven 2015 update na Filippinah nalichuvalosya 42 029 barangayiv IstoriyaKoli pershi ispanski kolonisti pribuli na Filippini v 16 stolitti voni viyavili dobre organizovani sela sho nazivalisya baranga yi odnina baranga j Nazva barangaj pohodit vid malajskogo slova balangay sho oznachaye choven Pershi barangayi sformuvalisya yak vidnosno mali gromadi vid 50 do 100 simej Na chas kontaktu z ispancyami bagato barangayiv rozvinulisya u dosit veliki gromadi Ispanski dopisi vid 1604 svidchat sho bagato vplivovih ta potuzhnih priberezhnih barangayiv v regionah Sulu Butuan Panaj Lejte Sebu Pampanga Pangasinan Pasig Laguna ta richka Kagayan buli kvituchimi torgovimi centrami Deyaki z barangayiv buli bagatolyudnimi Na Panayi deyaki barangayi mali 20 000 meshkanciv na Lejte 15 000 v Sebu 3 500 meshkanciv u Vitis Pampanga 7 000 Pangasinan 4 000 osib Isnuvali takozh barangayi z menshoyu kilkistyu meshkanciv prote voni yak pravilo znahodilisya dali vid berega a yaksho voni znahodilisya na berezi to yak pravilo ce buli miscini z nespriyatlivimi umovami dlya rozvitku komerciyi Taki barangayi malih rozmiriv nalichuvali lishe vid tridcyati do sotni budinkiv a kilkist meshkanciv stanovila vid odniyeyi do p yati soten osib Pid chas ispanskogo pravlinnya vnaslidok politiki pereselennya meshkanci rozporoshenih nevelikih barangayiv buli primusovo ob yednani u kompaktni poselennya Ispanci takozh zaprovadili termin barrio zamist originalnogo barangaj i cej termin zalishavsya u vzhitku poki prezident Ferdinand Markos ne nakazav povernuti nazvu barangajv 1970 h rokah Pid chas narodnoyi revolyuciyi 1986 roku yaka zmusila prezidenta Markosa vtekti z krayini Municipalni Radi bulo skasovano i vsyu miscevu vladu peredano do barangayiv Ostanni zmini v statusi barangayiv bulo zaprovadzheno konstituciyeyu 1987 roku yakoyu bulo vidnovleno Municipalni Radi Cya zmina zrobila barangayi najmenshoyu odiniceyu administrativnogo podilu Filippin StrukturaBudinok radi barangayu Majbo v Boak Marinduk Budinok radi barangayu Sulop Ochilnikami suchasnih barangayiv ye viborni posadovci golovnim sered yakih ye Golova Barangayu Punong Barangay zvichnim zvernennyam do yakogo ye kapitan Pomichnikami Kapitana ye chleni Radi Barangayu yakih tezh obirayut miscevi viborci Rada vvazhayetsya organom miscevogo samovryaduvannya tak samo yak i uryadi provincij chi municipalitetiv Rada skladayetsya z takih posadovciv golova barangayu sim chleniv radi ta golova molodizhnoyi radi Takim chinom zakonodavcha rada banagayu skladayetsya z vosmi osib Barangaj maye takozh ustanovu vidpovidalnu za sudochinstvo yaka nazivayetsya Katarungang Pambarangay Yiyi funkciya polyagaye v ulagodzhenni konfliktiv shlyahom peregovoriv na rivni barangayu z metoyu zapobigannya sudovim pozovam ta zmenshennya navantazhennya na sudovu sistemu krayini Vibori do radi barangayu ye yak pravilo duzhe konkurentnimi ta vidkritimi Golova barangayu obirayetsya za sistemoyu vidnosnoyi bilshosti peremozhcem ye kandidat sho nabrav golosiv bilshe za inshih Na viborah chleniv radi barangayu kozhen viborec mozhe progolosuvati za azh do 7 kandidativ na posadu chlena radi a peremozhcyami stayut semero osib sho nabrali najbilshu kilkist golosiv Pochinayuchi z 2007 roku golova ta chleni radi barangayu yak pravilo obirayutsya na tri roki Byudzhet barangayiv formuyetsya za rahunok podatkiv cherez sistemu rozpodilu byudzhetnih nadhodzhen Rozmir finansuvannya kozhnogo barangayu viznachayetsya za formuloyu sho vklyuchaye kilkist meshkanciv ta ploshu Cya tablicya pokazuye kilkist provincij mist municipalitetiv ta barangayiv na Filippinah Nazva odinici ukr Filippinska nazva Golova administraciyi Filippinska nazva Kilkist Provinciya Probinsya Lalawigan Gubernator Gobernador 81 Misto Siyudad Lungsod Mer Alkalde 144 Municipalitet Munisipalidad Bayan Mer Alkalde 1 490 Barangaj gromada Barangay Golova Kapitan Barangayu Punong Barangay Kapitan ng Barangay 42 029Inshi znachennya terminuNa Filippinah isnuye Liga barangayiv Liga ng mga Barangay bukvalno Liga Barangayiv Cya organizaciya ye najbilshoyu associaciyeyu uryadovciv sho predstavlyaye 41 995 barangayi Termin barangaj takozh mozhe vzhivatisya dlya oznachennya velikoyi grupi spilnoti osib takih yak prihilniki basketbolnoyi komandi tosho Div takozhAdministrativnij podil Filippin Provinciyi FilippinBibliografiyaConstantino Renato 1975 The Philippines A Past Revisited volume 1 ISBN 971 8958 00 2 Mamuel Merino O S A ed Conquistas de las Islas Filipinas 1565 1615 Madrid Consejo Superior de Investigaciones Cientificas 1975 Primitki Oxford Dictionaries 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Zaide Sonia M 1999 The Philippines A Unique Nation All Nations Publishing pp 62 420 ISBN 971 642 071 4 citing Plasencia Fray Juan de 1589 Customs of the Tagalogs 23 sichnya 2009 u Wayback Machine Nagcarlan Laguna Junker Laura Lee 2000 Raiding Trading and Feasting The Political Economy of Philippine Chiefdoms Ateneo de Manila University Press pp 74 8 travnya 2016 u Wayback Machine 130 8 travnya 2016 u Wayback Machine ISBN 978 971 550 347 1 ISBN 971 550 347 0 ISBN 978 971 550 347 1 Philippine Standard Geographic Codes as of June 2015 5 lipnya 2015 u Wayback Machine PDF During the early part of the Spanish colonization of the Philippines the Spanish Augustinian Friar Gaspar de San Agustin O S A describes Iloilo and Panay as one of the most populated islands in the archipelago and the most fertile of all the islands of the Philippines Cf F Landa Jocano Filipino Prehistory Rediscovering Precolonial Heritage 1998 pp 157 158 164 Constantino Renato Constantino Letizia R 1975 Abinales Patricio N Amoroso Donna J 2005 The Barangay 18 grudnya 2017 u Wayback Machine Barangay Justice System BJS Philippines 13 grudnya 2013 u Wayback Machine Posilannya