А́вгуст III (нім. і пол. August III; 17 жовтня 1696 — 5 жовтня 1763) — курфюрст Саксонії (1733—1763), король Польщі, великий князь Литовський і Великий князь Руський (1736—1763). Представник німецького Веттінського дому. Народився у Дрездені, Саксонія. Син саксонського курфюрста Августа ІІ та байрейтської принцеси Крістіани-Ебергардіни. Виховувався лютеранином, але в юності, подорожуючи Італією, прийняв католицизм (1712). Одружився з Марією-Жозефою, донькою імператора й австрійського ерцгерцога Йосифа I (1719). Обраний на польський трон за сприяння австрійських і російських військ. Визнаний правителем Речі Посполитої на вальному сеймі (1736) — єдиним не зірваним шляхтою сеймом за його правління. Мешкав переважно у Саксонії, до Польщі приїздив рідко. Державні справи перекладав на оточення, зокрема на міністра Генріха фон Брюля (з 1738). Мав підтримку князів Чорторийських (1743—1752). Був великим патроном мистецтв: збагатив Дрезденську картинну галерею, займався розбудовою варшавських палаців. Започаткував найстаршу саксонську нагороду — Орден святого Генріха (1736). За його правління на українському правобережжі розквітла гайдамаччина. У зовнішній політиці спирався на союз із Російською імперією і Австрією, протистояв Пруссії. Зберігаючи нейтралітет Речі Посполитої, взяв участь у війні за австрійську спадщину (1740—1748) і Семилітній війні (1756—1763) як правитель Саксонії. Зазнав поразок в обох конфліктах, допустив руйнацію краю прусською армією, а також призвів до посилення австрійського впливу в Саксонії, і російського — в Речі Посполитій. Помер у Дрездені. Похований у фундованому ним Дрезденському соборі. Також — Фрі́дріх-А́вгуст ІІ (як саксонський курфюрст).
Август III пол. August III | ||
| ||
---|---|---|
1736 — 1763 | ||
Коронація: | 17 січня 1734 | |
Попередник: | Август II | |
Наступник: | Станіслав Понятовський | |
| ||
1733 — 1763 | ||
Попередник: | Август I | |
Наступник: | Фредерік Крістіан | |
Народження: | 17 жовтня 1696[2][…] Дрезден, Священна Римська імперія[4] | |
Смерть: | 5 жовтня 1763[2][…] (66 років) Дрезден, Священна Римська імперія[4] | |
Поховання: | Дрезденський собор | |
Країна: | Саксонія і Річ Посполита | |
Релігія: | лютеранство | |
Рід: | Веттіни | |
Батько: | Август II Фрідріх | |
Мати: | Христіана Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська | |
Шлюб: | Марія Жозефа Австрійська | |
Діти: | Фрідріх Кристіан, Марія Амалія Саксонська, Марія Анна Саксонська, Франц Ксав'єр, Марія Жозефа Саксонська, Карл-Християн Саксонський, Марія Христина, Альберт Саксен-Тешенський, d[5], d, d, d, d[5] і d[5] | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- А́вгуст ІІІ (лат. Augustus III, пол. August III) — як король Польщі, з порядковим номером правителя.
- А́вгуст ІІІ Ве́ттін (пол. August III Wettyn) — з родовим прізвищем.
- А́вгуст ІІІ По́льський (пол. August III. von Polen; англ. Augustus III of Poland) — за назвою королівства.
- А́вгуст ІІІ Саксо́нець, або А́вгуст ІІІ Са́кс (пол. August III Sas) — у польській історіографії за місцем походження.
- Август ІІІ Саксо́нський — в деяких українських працях, хоча ні в Польщі, ні в Саксонії так не іменувався.
- Фрі́дріх-А́вгуст ІІ (лат. Frederick Augustus II; нім. Friedrich August II.) — у джерелах як саксонський курфюрст.
- Фрі́дріх-А́вгуст ІІ Саксо́нський (нім. Friedrich August II. von Sachsen; англ. Frederick Augustus III of Saxony) — за назвою курфюрства.
Життєпис
Молоді роки
Август III народився 7 (17) жовтня 1696 року в Дрездені, Саксонія, Священна Римська імперія. Його батьком був саксонський курюфрст Август II Сильний, представник саксонської гілки німецької династії Веттінів, правитель Речі Посполитої, а матір'ю — байрейтська принцеса Крістіана-Ебергардіна, донька байрейтського маркграфа Крістіана-Ернста, представниця німецького дому Гогенцоллернів.
Оскільки Август ІІ проводив більшість часу у Речі Посполитій, його син ріс під наглядом матері й бабусі по батьковій лінії, данської принцеси Анни-Софії. Вони були дуже дуже ревними лютеранками і виховували хлопчика у лютеранському дусі. Через це католицька польська шляхта упереджено ставилася до принца.
З раннього дитинства Августа ІІІ готували як спадкоємця польського престолу. Для нього набрали найкращих вчителів з усієї Європи, які навчали його мовам: німецькій, латині, французькій і польській. Хлопцеві також викладали москвинську, але він не міг спілкуватися нею вільно. Серед інших предметів принц опановував математику, географію і хімію, а в юності займався їздою верхи.
Подорожі Європою
Поляки не хотіли бачити своїм майбутнім королем лютеранина, тому 1709 року папа Климент XI домігся від Августа ІІ, що його син прийме католицтво. Аби принц захопився цією вірою через мистецтво, батько організував для нього тур католицькими країнами Європи. Поїздка також мала на меті ослабити контроль матері і бабусі.
22 грудня 1711 року Август ІІІ був присутній на пишній коронації Карла VI, імператора Священної Римської імперії, що відбувалась у Франкфурті. Лютеранське оточення принца замінили католицькі шляхтичі та отці єзуїти.
1712 року Август вирушив зі своїм супроводом до Італії. У Венеції агенти англійської королеви Анни І намагалися викрасти його, щоб відвернути від католицтва, проте поляки завадили їхньому плану.
27 лютого того ж року в Болоньї принц таємно прийняв католицьку віру. Після цього Святий Престол дав дозвіл на шлюб Августа ІІІ із австрійською ерцгерцогинею Марією-Жозефою, сестрою імператора Карла VI.
26 вересня 1714 року французький король Людовик XIV тепло приймав саксонського принца у Версалі. Зрадівши, що Август навернувся до католицької віри, король дозволи йому залишитися при його дворі на певний час. Принц брав участь у придворних балах, маскарадах і вечірках, покращив знання французької мови, а також студіював мистецтво придворної політики і дипломатії.
1715 року Август покинув Версаль, щоб ближче побачити Францію: він побував у Бордо, Тулузі, Каркассонні, Марселі, Ліоні. Під час поїздки принц не лише розважався, але й вчився тому, як і чим живе провінція.
11 жовтня 1717 року у Відні саксонський уряд відкрито проголосив про перехід Августа ІІІ у католицтво. Це викликало невдоволення саксонського лицарства. Пруссія і Ганновер спробували змістити Саксонію від керівництва Лютеранським комітетом у Рейхстазі Священної Римської імперії, але безуспішно.
Шлюб. Союз із Австрією
20 серпня 1719 року Август ІІІ одружився із австрійською ерцгерцогинею Марією-Жозефою у Відні. Вона була донькою покійного імператора Йозефа I, кузиною чинного імператора Карла VI, ерцгерцога Австрії.
Шлюб було укладено з ініціативи Августа ІІ, батька принца, який хотів збільшити вплив Саксонії у Священній Римській імперії, породичавшись із її правлячим Габсбурзьким домом. Крім цього, союз із католицькою Австрією давав саксонцям захист від зазіхань сусідніх протестантських держав, насамперед Пруссії і Ганновера.
За кілька днів до самого шлюбу, 10 серпня 1719 року, згідно з умовами контракту, Марія-Жозефа відмовилася від своїх претензій на австрійський престол на користь доньки свого двоюрідного брата, Марії-Терези. Остання мала право успадкувати його відповідно до Прагматичної санкції, виданої імператором Карлом VI в 1713 році.
Август ІІ також розраховував, що у випадку можливої війни за австрійську спадщину, Саксонія матиме більш вигідну позицію серед претендентів завдяки міждинастичному шлюбу із Габсбургами.
Весільна церемонія Августа ІІІ і Марії-Жозефи, що проходила у Дрезденському Цвінгері, стала однією із найбільш помпезних у історії барокової Європи. На неї запросили понад вісімсот гостей. Святкування тривали близько двох тижнів. Бенкет проходив у залі перетвореній на штучний србіний рудник, щоби вразити присутніх. Півтисячі оленів були впольовані у Біловезькій Пущі для приготування страв. На все було витрачено велетенську суму в 4 мільйони талерів.
Курфюст. Союз із Росією
1 лютого 1733 року раптово помер Август ІІ. Його син Август ІІІ одразу очолив Саксонське курфюрство. Справа успадкування королівського престолу в Польщі затягнулася, оскільки тут вибирали короля, а іноземні держави втручалися у вибори.
Головним опонентом Августа ІІІ на польський трон був політичний суперник його покійного батька, Станіслав Лещинський. 1706 року, під час Великої Північної війни шведи поставили Лещинського королем Польщі, але після Полтавської битви 1709 року він втік до Франції.
Напередодні смерті хворого Августа ІІ, у грудні 1732 року Австрія, Пруссія та Росія підписали Берлінську угоду, так званий «договір трьох чорних орлів». Його метою було перешкоджання Августу ІІІ і Станіславу Лещинському зайняти польський трон, аби Річ Посполита залишалася нереформованою та слабкою. Учасники змови хотіли поставити королем нейтральну фігуру — португальського інфанта , графа Оренського, або когось із родичів старопольської династії П'ястів. Ця маріонетка мусила дотримуватися політики нейтралітету і підтримувати дружні відносини із трьома сусідами.
Берлінська угода незабаром втратила чинність, оскільки пруссаки почали підтримувати Лещинського і дали йому вільний пропуск із Франції до Польщі через німецькі землі. Внаслідок цього, 19 серпня 1733 року Австрія й Росія уклали Левенвольдівський договір, об'єднавшись довкола кандидатури Августа ІІІ. Згідно з трактатом вони обіцяли вислати війська для підтримки останнього на виборах польського короля; у свою чергу Август визнавав царицю Анну імператрицею Росії, фактично відмовляючись від польських прав на Курляндію, а також поважав Прагматичну санкцію 1713 року, тим самим зрікаючись від претензій на австрійську спадщину.
Король. Війна за польську спадщину
1733 року до Польщі повернувся Станіслав Лещинський. Його підтримували Франція й Іспанія, у яких правили Бурбони. Це суперечило політичним планам Австрії та Росії.
З весни французи розпочали мобілізацію військ, і почали розміщувати їх на кордонах Священної Римської імперії. Австрійці концентрували свої сила на польському кордоні, зменшивши свої гарнізони в Північній Італії.
У серпні стартував елекційний сейм, на якому шляхта Речі Посполитої мусила обрати короля. У цей час 30 000 російських солдат під командування вступили до Польщі, щоб забезпечити спадкові права Августа ІІІ. Всупереч військово-політичному тиску Австрії та Росії, на сеймі переміг Станіслав Лещинський — шляхта віддала за нього 12 тисяч голосів. Августа ІІІ підтримали лише 3 тисячі, але серед них були впливові магнати, такі як Михайло Вишневецький.
10 жовтня 1733 року франко-іспанська коаліція оголосила війну союзу Австрії і Саксонії. Савоя, Сардинія та Парма приєдналися до коаліції, розпочавши бойові дії проти австрійців у Північній Італії. Переважна більшість боїв відбувалися за межами Польщі.
Російсько-саксонські війська успішно розбили прибічників законного короля Лещинського, а його самого оточили у Гданську 22 лютого 1734 року. У червні місто здалося, але Лещинський вислизнув до прусського Кенігсберга, звідки виїхав назад до Франції.
1736 року пацифікаційний сейм під тиском Росії й Австрії проголосив Августа ІІІ королем польським, великим князем литовським, Великим князем Руським, Київським, Волинським, тощо. Він присягнув поважати права і свободи шляхти, а також пообіцяв зберігати державний устрій Речі Посполитої, проголосити амністію і вжити заходів для виведення російських військ.
Внутрішня політика
Август ІІІ зайняв королівський престол, але не цікавився справами Речі Посполитої. Він захоплювався полюванням, оперою та колекціонуванням живопису у своїй Дрезденській галереї. За 30-річне правління Август ІІІ провів у Польщі менше 3 років. Його апатія до польських справ лише сприяла загостренню боротьби між Чарторийськими і Потоцькими на сеймах, і розростанню політичної анархії, яка ослаблювала Польсько-Литовську державу.
Август делегував більшість своїх повноважень Генріху фон Брюлю, який фактично став віце-королем Польщі. Зі свого боку, той переклав політичні справи на найбільших магнатів і шляхту Речі Посполитої. Це поглибило політичну кризу в країни, ерозію державних інститутів, особливо королівської влади, і ширило корупцію.
Брюль жорстоко придушував будь-яку опозицію, використовуючи для цього саксонські або російські війська. На посаді голови саксонського двору він витрачав величезні кошти на ювелірні вироби, мейсенську порцеляну та інші твори мистецтва. Витрати сягали таких розмірів, що закарбувалися у безсмертній фразі Августа до свого придворного: «Брюль, у нас ще є гроші?» (нім. Brühl, haben wir noch Geld).
За правління Августа ІІІ Річ Посполита не брала участі у головних військово-політичних конфліктах на континенті, внаслідок чого її позиція в Європі послабшала, а сусідні держави почали постійно користатися з такої слабкості.
1748 року Август ІІІ завершив будівництво Саксонського палацу й покращив Королівський замок у Варшаві. 1750 року Брюль купив резиденцію, прилеглу до палацу, та перетворив її на шедевр рококо, так званий палац Брюля.
Війна за австрійську спадщину
1740 року, після смерті імператора Карла VI, в Європі спалахнула війна за австрійську спадщину. Август ІІІ намагався лавірувати між дружньою йому Францією і Габсбургами, з якими він був зв'язаний династично. У 1741—1742 року Саксонія була союзником Франції у війні, але згодом перейшла на бік імператриці Марії-Терези завдяки втручанню австрійських дипломатів. Річ Посполита не брала участі у конфлікті, хоча Август ІІІ був її правителем.
8 січня 1745 року Велика Британія, Австрія, Голландія і Саксонія уклали Варшавський договір, що створив так званий чотиристоронній союз. Він ставив на меті підтримку імператриці Марії-Терези як законної правительки Священної римської імперії. Це крок був відповіддю на вторгнення Пруссії до Богемії в серпні 1744 року, яка на задовольнившись захопленням австрійської Сілезії намагалася затвердити на імперському троні свого протеже Карла VII.
Восени 1745 року австрійсько-саксонські війська спробували відбити Сілезію, але зазнали поразки при Геннерсдорфі. Через місяць прусські війська вдерлися до Саксонії, розбили місцеві сили 15 грудня під Кессельсдорфом і 18 грудня окупували саксонську столицю Дрезден. На Різдво уряд Августа ІІІ був змушений підписати принизливий мир, за яким Саксонія мала сплатити Пруссії репарації на суму 1 млн риксдолларів.
Війна за австрійську спадщину закінчилася договором 1748 року, за яким Марія-Тереза, врешті-решт, була визнана правителькою Священної Римської імперії і господаркою володінь Габсбургів. Ця перемога виявилася пірровою для Августа ІІІ, оскільки зруйнована прусаками Саксонія перебувала на межі банкрутства. Саксонські проблеми не давали йому змоги займатися польсько-литовськими справами.
Семирічна війна
1756 року розпочалася інша загальноєвропейська війна — Семирічна. Август ІІІ вступив у неї як союзник Австрії і Росії. У війні брала участь лише Саксонія; Річ Посполита лишилася осторонь.
Головним супротивником Августа ІІІ був прусський король Фрідріх Великий. Він розглядав Саксонію як зону потенційної експансії. Цьому сприяло положення Саксонського курфюрства, яке слугувало своєрідним буфером між Пруссією і Австрією, подібно до Сілезії чи Богемії, й було відокремлене від Польщі смугою сілезьких і лужицьких земель.
29 серпня 1756 року прусська армія увійшла до Саксонії, розпочавши так звану Третю Сілезьку війну, один із театрів Великої семирічної війни. Пруссаки вдруге сплюндрували землі Августа ІІІ і змусили підписати його Губертусбургський мир, за яким саксонці відмовлялися від територіальних претензій в Сілезії.
Поразка Августа ІІІ більше погіршила ситуацію для Саксонії і Речі Посполитої, які опинилися у залежності зовнішніх гравців — Австрії, Пруссії та Росії.
У 1754 році придбав та спровадив до Дрездена шедевр світового мистецтва — «Сикстинську мадонну» Рафаеля.
Август III Фрідріх неодноразово перебував у Збаражі та Бережанах.
Титул
- лат. Dei Gratia Rex Fidei Defensor Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae, Czerniechoviae, nec non hereditarius Dux Saxoniae Princeps et Elector etc
- пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podolski, podlaski, inflancki, smoleński, siewierski, czernihowski, a także dziedziczny książę saski i książę elektor
- укр. Повний титул: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Куявський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський, спадковий князь Саксонський, князь-електор
Сім'я
У 1719 році одружився з Марією-Жозефою, дочкою імператора Йосифа І. Вони мали 14 дітей (найбільше серед усіх польських королів), троє з яких померли в дитинстві.
- Фрідріх Кристіан (1722—1763),
- Марія Амалія (1724—1760), вийшла заміж за короля Іспанії Карла III.
- Анна (1728—1797), в 1747 вийшла заміж за Максіміліана III Баварського.
- Франциск (1730—1806), в 1765 одружився з графинею .
- (1731—1767), в 1747 вийшла заміж за Людовіка Фердінанда.
- Карл-Християн Саксонський (1733—1796) — герцог Курляндії і Семигалії.
- Христина (1735—1782)
- Єлизавета (1736—1818)
- Альберт (1738—1822), герцог Саксен-Тешін.
- Клемент (1739—1812), архієпископ Трірский.
- Кунігунда (1740—1826)
Нагороди
- Орден Слона (1709, Данія)
- Орден Білого Орла (1713/1714, Річ Посполита)
- Орден Золотого руна (1723, Австрія)
- Орден Чорного орла (1736, Пруссія)
- Орден Андрія Первозванного (1736, Росія)
- Орден Олександра Невського (1736, Росія).
- Військовий орден Святого Генріха (1736, Саксонія).
Див. також
Примітки
- Август III // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 70–71.
- RKDartists
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118505092 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
- Flathe, H. T. Friedrich August II // Allgemeine Deutsche Biographie. 1878, T. 7, S. 784—786
- Staszewski, J. August III Sas. Wrocław, 2010, p. 27—29, 70.
- Konopczyński 1969.
- Kalipke, A. The Corpus Evangelicorum // The Holy Roman Empire, Reconsidered. ed. by Coy, J.P.; Marschke, B. Benjamin; Sabean D.W. Berghahn, 2010. pp. 228—247
- Watanabe-O'Kelly, H. Religion and the Consort: Two Electresses of Saxony and Queens of Poland (1697—1757) // Queenship in Europe 1660—1815: The Role of the Consort/ ed. by Campbell Orr, C. Cambridge University Press, 2004. p. 265.
- Janicki, K. Maria Józefa Habsburg. Ostatnia polska królowa [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // WielkaHistoria.pl. 30-7-2019
- Ragsdale, H. Imperial Russian foreign policy. Cambridge University Press, 1993, p. 32—33.
- Lewinski-Corwin, E. The political History of Poland. New York, 1917, p. 286—288
- Volumina Legum, 1739, Т. 6, S. 282—330.
- В. Ханас Август ІІІ // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 19. — .
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 10 листопада 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego, 1705—2008, 2008, s. 143.
- Бантыш-Каменский, Н. Н. Списки кавалерам российских императорских орденов Св. Андрея Первозванного, Св. Екатерины, Св. Александра Невского и Св. Анны с учреждения до установления в 1797 году орденского капитула, 2005, С. 124.
- Lengnich, Gottfried. Prawo pospolite Królestwa Polskiego [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]. Kraków: 1836, s. 110.
Бібліографія
Джерела
- Volumina Legum, 1739, Т. 6, S. 282—330.
Монографії
- Mittag J. G., Leben u. Thaten Friedrich August II, Leipzig 1734–37.
- Fassmann D., Leben u. Thaten Friedrich August, Leipzig 1733–34.
- Forster, Fursten u. Höfe Europas im XVIII Jht., 1836-39.
- Boettiger, Geschichte Sachsens, 1831.
- Beyrich, Kursachsen u. d. poln. Trohnfolge, Leipzig 1913.
- Załęski St., Nawrócenie się królewicza Fr. Aug., 1700-20, Przegl. Powsz. 1900.
- Kantecki Kl., Stan. Poniatowski, P. 1880.
- Askenazy Sz., Dwa stulecia, I, W. 1901
- Konopczyński W., Sejm grodzieński 1752, Lw. 1907.
- Polska w dobie w. siedm., Kr. 1909–11.
- Skibiński M., Europa a Polska w dobie wojny o sukc. austr., 1913
- Staszewski, J. August III. Kurfürst von Sachsen und König von Polen. Berlin: Akademie-Verlag, 1996.
Довідники
- Flathe, Heinrich Theodor. Friedrich August II. // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877, Band 7, S. 784–786. [1] [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Kretzschmar, Hellmut. Friedrich August II.. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 573 f. (Digitalisat). [2] [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Konopczyński, W. August III (Wettyn) // Polski Słownik Biograficzny. Kraków, 1935, T. 1, S.[3] [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Чухліб, Т. В. Август III Саксонський [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕІУ. — С. 13—14.
- Август ІІІ Саксонський [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Август III
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Fridrih Avgust A vgust III nim i pol August III 17 zhovtnya 1696 16961017 5 zhovtnya 1763 kurfyurst Saksoniyi 1733 1763 korol Polshi velikij knyaz Litovskij i Velikij knyaz Ruskij 1736 1763 Predstavnik nimeckogo Vettinskogo domu Narodivsya u Drezdeni Saksoniya Sin saksonskogo kurfyursta Avgusta II ta bajrejtskoyi princesi Kristiani Ebergardini Vihovuvavsya lyuteraninom ale v yunosti podorozhuyuchi Italiyeyu prijnyav katolicizm 1712 Odruzhivsya z Mariyeyu Zhozefoyu donkoyu imperatora j avstrijskogo ercgercoga Josifa I 1719 Obranij na polskij tron za spriyannya avstrijskih i rosijskih vijsk Viznanij pravitelem Rechi Pospolitoyi na valnomu sejmi 1736 yedinim ne zirvanim shlyahtoyu sejmom za jogo pravlinnya Meshkav perevazhno u Saksoniyi do Polshi priyizdiv ridko Derzhavni spravi perekladav na otochennya zokrema na ministra Genriha fon Bryulya z 1738 Mav pidtrimku knyaziv Chortorijskih 1743 1752 Buv velikim patronom mistectv zbagativ Drezdensku kartinnu galereyu zajmavsya rozbudovoyu varshavskih palaciv Zapochatkuvav najstarshu saksonsku nagorodu Orden svyatogo Genriha 1736 Za jogo pravlinnya na ukrayinskomu pravoberezhzhi rozkvitla gajdamachchina U zovnishnij politici spiravsya na soyuz iz Rosijskoyu imperiyeyu i Avstriyeyu protistoyav Prussiyi Zberigayuchi nejtralitet Rechi Pospolitoyi vzyav uchast u vijni za avstrijsku spadshinu 1740 1748 i Semilitnij vijni 1756 1763 yak pravitel Saksoniyi Zaznav porazok v oboh konfliktah dopustiv rujnaciyu krayu prusskoyu armiyeyu a takozh prizviv do posilennya avstrijskogo vplivu v Saksoniyi i rosijskogo v Rechi Pospolitij Pomer u Drezdeni Pohovanij u fundovanomu nim Drezdenskomu sobori Takozh Fri drih A vgust II yak saksonskij kurfyurst Avgust III pol August III Korol Polshi Velikij knyaz Litovskij Velikij knyaz Ruskij 1736 1763 Koronaciya 17 sichnya 1734 Poperednik Avgust II Nastupnik Stanislav Ponyatovskij Kurfyurst Saksoniyi 1733 1763 Poperednik Avgust I Nastupnik Frederik Kristian Narodzhennya 17 zhovtnya 1696 1696 10 17 2 Drezden Svyashenna Rimska imperiya 4 Smert 5 zhovtnya 1763 1763 10 05 2 66 rokiv Drezden Svyashenna Rimska imperiya 4 Pohovannya Drezdenskij soborKrayina Saksoniya i Rich PospolitaReligiya lyuteranstvoRid VettiniBatko Avgust II FridrihMati Hristiana Ebergardina Brandenburg BajrejtskaShlyub Mariya Zhozefa AvstrijskaDiti Fridrih Kristian Mariya Amaliya Saksonska Mariya Anna Saksonska Franc Ksav yer Mariya Zhozefa Saksonska Karl Hristiyan Saksonskij Mariya Hristina Albert Saksen Teshenskij d 5 d d d d 5 i d 5 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiImenaA vgust III lat Augustus III pol August III yak korol Polshi z poryadkovim nomerom pravitelya A vgust III Ve ttin pol August III Wettyn z rodovim prizvishem A vgust III Po lskij pol August III von Polen angl Augustus III of Poland za nazvoyu korolivstva A vgust III Sakso nec abo A vgust III Sa ks pol August III Sas u polskij istoriografiyi za miscem pohodzhennya Avgust III Sakso nskij v deyakih ukrayinskih pracyah hocha ni v Polshi ni v Saksoniyi tak ne imenuvavsya Fri drih A vgust II lat Frederick Augustus II nim Friedrich August II u dzherelah yak saksonskij kurfyurst Fri drih A vgust II Sakso nskij nim Friedrich August II von Sachsen angl Frederick Augustus III of Saxony za nazvoyu kurfyurstva ZhittyepisMolodi roki Avgust III narodivsya 7 17 zhovtnya 1696 roku v Drezdeni Saksoniya Svyashenna Rimska imperiya Jogo batkom buv saksonskij kuryufrst Avgust II Silnij predstavnik saksonskoyi gilki nimeckoyi dinastiyi Vettiniv pravitel Rechi Pospolitoyi a matir yu bajrejtska princesa Kristiana Ebergardina donka bajrejtskogo markgrafa Kristiana Ernsta predstavnicya nimeckogo domu Gogencollerniv Oskilki Avgust II provodiv bilshist chasu u Rechi Pospolitij jogo sin ris pid naglyadom materi j babusi po batkovij liniyi danskoyi princesi Anni Sofiyi Voni buli duzhe duzhe revnimi lyuterankami i vihovuvali hlopchika u lyuteranskomu dusi Cherez ce katolicka polska shlyahta uperedzheno stavilasya do princa Z rannogo ditinstva Avgusta III gotuvali yak spadkoyemcya polskogo prestolu Dlya nogo nabrali najkrashih vchiteliv z usiyeyi Yevropi yaki navchali jogo movam nimeckij latini francuzkij i polskij Hlopcevi takozh vikladali moskvinsku ale vin ne mig spilkuvatisya neyu vilno Sered inshih predmetiv princ opanovuvav matematiku geografiyu i himiyu a v yunosti zajmavsya yizdoyu verhi Podorozhi Yevropoyu Portret princa Avgusta pid chas perebuvannya u Franciyi 1715 Nikolya de Larzhilyer Polyaki ne hotili bachiti svoyim majbutnim korolem lyuteranina tomu 1709 roku papa Kliment XI domigsya vid Avgusta II sho jogo sin prijme katolictvo Abi princ zahopivsya ciyeyu viroyu cherez mistectvo batko organizuvav dlya nogo tur katolickimi krayinami Yevropi Poyizdka takozh mala na meti oslabiti kontrol materi i babusi 22 grudnya 1711 roku Avgust III buv prisutnij na pishnij koronaciyi Karla VI imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi sho vidbuvalas u Frankfurti Lyuteranske otochennya princa zaminili katolicki shlyahtichi ta otci yezuyiti 1712 roku Avgust virushiv zi svoyim suprovodom do Italiyi U Veneciyi agenti anglijskoyi korolevi Anni I namagalisya vikrasti jogo shob vidvernuti vid katolictva prote polyaki zavadili yihnomu planu 27 lyutogo togo zh roku v Bolonyi princ tayemno prijnyav katolicku viru Pislya cogo Svyatij Prestol dav dozvil na shlyub Avgusta III iz avstrijskoyu ercgercogineyu Mariyeyu Zhozefoyu sestroyu imperatora Karla VI 26 veresnya 1714 roku francuzkij korol Lyudovik XIV teplo prijmav saksonskogo princa u Versali Zradivshi sho Avgust navernuvsya do katolickoyi viri korol dozvoli jomu zalishitisya pri jogo dvori na pevnij chas Princ brav uchast u pridvornih balah maskaradah i vechirkah pokrashiv znannya francuzkoyi movi a takozh studiyuvav mistectvo pridvornoyi politiki i diplomatiyi 1715 roku Avgust pokinuv Versal shob blizhche pobachiti Franciyu vin pobuvav u Bordo Tuluzi Karkassonni Marseli Lioni Pid chas poyizdki princ ne lishe rozvazhavsya ale j vchivsya tomu yak i chim zhive provinciya 11 zhovtnya 1717 roku u Vidni saksonskij uryad vidkrito progolosiv pro perehid Avgusta III u katolictvo Ce viklikalo nevdovolennya saksonskogo licarstva Prussiya i Gannover sprobuvali zmistiti Saksoniyu vid kerivnictva Lyuteranskim komitetom u Rejhstazi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ale bezuspishno Shlyub Soyuz iz Avstriyeyu Dokladnishe Mariya Zhozefa Avstrijska Vesillya Avgusta i Mariyi v Cvingeri 1719 20 serpnya 1719 roku Avgust III odruzhivsya iz avstrijskoyu ercgercogineyu Mariyeyu Zhozefoyu u Vidni Vona bula donkoyu pokijnogo imperatora Jozefa I kuzinoyu chinnogo imperatora Karla VI ercgercoga Avstriyi Shlyub bulo ukladeno z iniciativi Avgusta II batka princa yakij hotiv zbilshiti vpliv Saksoniyi u Svyashennij Rimskij imperiyi porodichavshis iz yiyi pravlyachim Gabsburzkim domom Krim cogo soyuz iz katolickoyu Avstriyeyu davav saksoncyam zahist vid zazihan susidnih protestantskih derzhav nasampered Prussiyi i Gannovera Za kilka dniv do samogo shlyubu 10 serpnya 1719 roku zgidno z umovami kontraktu Mariya Zhozefa vidmovilasya vid svoyih pretenzij na avstrijskij prestol na korist donki svogo dvoyuridnogo brata Mariyi Terezi Ostannya mala pravo uspadkuvati jogo vidpovidno do Pragmatichnoyi sankciyi vidanoyi imperatorom Karlom VI v 1713 roci Avgust II takozh rozrahovuvav sho u vipadku mozhlivoyi vijni za avstrijsku spadshinu Saksoniya matime bilsh vigidnu poziciyu sered pretendentiv zavdyaki mizhdinastichnomu shlyubu iz Gabsburgami Vesilna ceremoniya Avgusta III i Mariyi Zhozefi sho prohodila u Drezdenskomu Cvingeri stala odniyeyu iz najbilsh pompeznih u istoriyi barokovoyi Yevropi Na neyi zaprosili ponad visimsot gostej Svyatkuvannya trivali blizko dvoh tizhniv Benket prohodiv u zali peretvorenij na shtuchnij srbinij rudnik shobi vraziti prisutnih Pivtisyachi oleniv buli vpolovani u Bilovezkij Pushi dlya prigotuvannya strav Na vse bulo vitracheno veletensku sumu v 4 miljoni taleriv Kurfyust Soyuz iz Rosiyeyu 1 lyutogo 1733 roku raptovo pomer Avgust II Jogo sin Avgust III odrazu ocholiv Saksonske kurfyurstvo Sprava uspadkuvannya korolivskogo prestolu v Polshi zatyagnulasya oskilki tut vibirali korolya a inozemni derzhavi vtruchalisya u vibori Golovnim oponentom Avgusta III na polskij tron buv politichnij supernik jogo pokijnogo batka Stanislav Leshinskij 1706 roku pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni shvedi postavili Leshinskogo korolem Polshi ale pislya Poltavskoyi bitvi 1709 roku vin vtik do Franciyi Naperedodni smerti hvorogo Avgusta II u grudni 1732 roku Avstriya Prussiya ta Rosiya pidpisali Berlinsku ugodu tak zvanij dogovir troh chornih orliv Jogo metoyu bulo pereshkodzhannya Avgustu III i Stanislavu Leshinskomu zajnyati polskij tron abi Rich Pospolita zalishalasya nereformovanoyu ta slabkoyu Uchasniki zmovi hotili postaviti korolem nejtralnu figuru portugalskogo infanta grafa Orenskogo abo kogos iz rodichiv staropolskoyi dinastiyi P yastiv Cya marionetka musila dotrimuvatisya politiki nejtralitetu i pidtrimuvati druzhni vidnosini iz troma susidami Berlinska ugoda nezabarom vtratila chinnist oskilki prussaki pochali pidtrimuvati Leshinskogo i dali jomu vilnij propusk iz Franciyi do Polshi cherez nimecki zemli Vnaslidok cogo 19 serpnya 1733 roku Avstriya j Rosiya uklali Levenvoldivskij dogovir ob yednavshis dovkola kandidaturi Avgusta III Zgidno z traktatom voni obicyali vislati vijska dlya pidtrimki ostannogo na viborah polskogo korolya u svoyu chergu Avgust viznavav caricyu Annu imperatriceyu Rosiyi faktichno vidmovlyayuchis vid polskih prav na Kurlyandiyu a takozh povazhav Pragmatichnu sankciyu 1713 roku tim samim zrikayuchis vid pretenzij na avstrijsku spadshinu Korol Vijna za polsku spadshinu Dokladnishe Vijna za polsku spadshinu 1733 1735 Korolivski regaliyi Avgusta III vigotovleni v chasi vijni za polsku spadshinu 1733 roku do Polshi povernuvsya Stanislav Leshinskij Jogo pidtrimuvali Franciya j Ispaniya u yakih pravili Burboni Ce superechilo politichnim planam Avstriyi ta Rosiyi Z vesni francuzi rozpochali mobilizaciyu vijsk i pochali rozmishuvati yih na kordonah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Avstrijci koncentruvali svoyi sila na polskomu kordoni zmenshivshi svoyi garnizoni v Pivnichnij Italiyi U serpni startuvav elekcijnij sejm na yakomu shlyahta Rechi Pospolitoyi musila obrati korolya U cej chas 30 000 rosijskih soldat pid komanduvannya vstupili do Polshi shob zabezpechiti spadkovi prava Avgusta III Vsuperech vijskovo politichnomu tisku Avstriyi ta Rosiyi na sejmi peremig Stanislav Leshinskij shlyahta viddala za nogo 12 tisyach golosiv Avgusta III pidtrimali lishe 3 tisyachi ale sered nih buli vplivovi magnati taki yak Mihajlo Vishneveckij 10 zhovtnya 1733 roku franko ispanska koaliciya ogolosila vijnu soyuzu Avstriyi i Saksoniyi Savoya Sardiniya ta Parma priyednalisya do koaliciyi rozpochavshi bojovi diyi proti avstrijciv u Pivnichnij Italiyi Perevazhna bilshist boyiv vidbuvalisya za mezhami Polshi Rosijsko saksonski vijska uspishno rozbili pribichnikiv zakonnogo korolya Leshinskogo a jogo samogo otochili u Gdansku 22 lyutogo 1734 roku U chervni misto zdalosya ale Leshinskij visliznuv do prusskogo Kenigsberga zvidki viyihav nazad do Franciyi 1736 roku pacifikacijnij sejm pid tiskom Rosiyi j Avstriyi progolosiv Avgusta III korolem polskim velikim knyazem litovskim Velikim knyazem Ruskim Kiyivskim Volinskim tosho Vin prisyagnuv povazhati prava i svobodi shlyahti a takozh poobicyav zberigati derzhavnij ustrij Rechi Pospolitoyi progolositi amnistiyu i vzhiti zahodiv dlya vivedennya rosijskih vijsk Vnutrishnya politika Plan Saksonskogo palacu u Varshavi Saksonskij fasad Korolivskogo zamku Avgust III zajnyav korolivskij prestol ale ne cikavivsya spravami Rechi Pospolitoyi Vin zahoplyuvavsya polyuvannyam operoyu ta kolekcionuvannyam zhivopisu u svoyij Drezdenskij galereyi Za 30 richne pravlinnya Avgust III proviv u Polshi menshe 3 rokiv Jogo apatiya do polskih sprav lishe spriyala zagostrennyu borotbi mizh Chartorijskimi i Potockimi na sejmah i rozrostannyu politichnoyi anarhiyi yaka oslablyuvala Polsko Litovsku derzhavu Avgust deleguvav bilshist svoyih povnovazhen Genrihu fon Bryulyu yakij faktichno stav vice korolem Polshi Zi svogo boku toj pereklav politichni spravi na najbilshih magnativ i shlyahtu Rechi Pospolitoyi Ce poglibilo politichnu krizu v krayini eroziyu derzhavnih institutiv osoblivo korolivskoyi vladi i shirilo korupciyu Bryul zhorstoko pridushuvav bud yaku opoziciyu vikoristovuyuchi dlya cogo saksonski abo rosijski vijska Na posadi golovi saksonskogo dvoru vin vitrachav velichezni koshti na yuvelirni virobi mejsensku porcelyanu ta inshi tvori mistectva Vitrati syagali takih rozmiriv sho zakarbuvalisya u bezsmertnij frazi Avgusta do svogo pridvornogo Bryul u nas she ye groshi nim Bruhl haben wir noch Geld Za pravlinnya Avgusta III Rich Pospolita ne brala uchasti u golovnih vijskovo politichnih konfliktah na kontinenti vnaslidok chogo yiyi poziciya v Yevropi poslabshala a susidni derzhavi pochali postijno koristatisya z takoyi slabkosti 1748 roku Avgust III zavershiv budivnictvo Saksonskogo palacu j pokrashiv Korolivskij zamok u Varshavi 1750 roku Bryul kupiv rezidenciyu prileglu do palacu ta peretvoriv yiyi na shedevr rokoko tak zvanij palac Bryulya Vijna za avstrijsku spadshinu Dokladnishe Vijna za avstrijsku spadshinu ta Drezdenskij mirnij dogovir Plosha Novij rinok u Drezdeni 1747 Bernardo Bellotto 1740 roku pislya smerti imperatora Karla VI v Yevropi spalahnula vijna za avstrijsku spadshinu Avgust III namagavsya laviruvati mizh druzhnoyu jomu Franciyeyu i Gabsburgami z yakimi vin buv zv yazanij dinastichno U 1741 1742 roku Saksoniya bula soyuznikom Franciyi u vijni ale zgodom perejshla na bik imperatrici Mariyi Terezi zavdyaki vtruchannyu avstrijskih diplomativ Rich Pospolita ne brala uchasti u konflikti hocha Avgust III buv yiyi pravitelem 8 sichnya 1745 roku Velika Britaniya Avstriya Gollandiya i Saksoniya uklali Varshavskij dogovir sho stvoriv tak zvanij chotiristoronnij soyuz Vin staviv na meti pidtrimku imperatrici Mariyi Terezi yak zakonnoyi pravitelki Svyashennoyi rimskoyi imperiyi Ce krok buv vidpoviddyu na vtorgnennya Prussiyi do Bogemiyi v serpni 1744 roku yaka na zadovolnivshis zahoplennyam avstrijskoyi Sileziyi namagalasya zatverditi na imperskomu troni svogo protezhe Karla VII Voseni 1745 roku avstrijsko saksonski vijska sprobuvali vidbiti Sileziyu ale zaznali porazki pri Gennersdorfi Cherez misyac prusski vijska vderlisya do Saksoniyi rozbili miscevi sili 15 grudnya pid Kesselsdorfom i 18 grudnya okupuvali saksonsku stolicyu Drezden Na Rizdvo uryad Avgusta III buv zmushenij pidpisati prinizlivij mir za yakim Saksoniya mala splatiti Prussiyi reparaciyi na sumu 1 mln riksdollariv Vijna za avstrijsku spadshinu zakinchilasya dogovorom 1748 roku za yakim Mariya Tereza vreshti resht bula viznana pravitelkoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i gospodarkoyu volodin Gabsburgiv Cya peremoga viyavilasya pirrovoyu dlya Avgusta III oskilki zrujnovana prusakami Saksoniya perebuvala na mezhi bankrutstva Saksonski problemi ne davali jomu zmogi zajmatisya polsko litovskimi spravami Semirichna vijna Dokladnishe Semirichna vijna ta Gubertusburgskij mir 1756 roku rozpochalasya insha zagalnoyevropejska vijna Semirichna Avgust III vstupiv u neyi yak soyuznik Avstriyi i Rosiyi U vijni brala uchast lishe Saksoniya Rich Pospolita lishilasya ostoron Golovnim suprotivnikom Avgusta III buv prusskij korol Fridrih Velikij Vin rozglyadav Saksoniyu yak zonu potencijnoyi ekspansiyi Comu spriyalo polozhennya Saksonskogo kurfyurstva yake sluguvalo svoyeridnim buferom mizh Prussiyeyu i Avstriyeyu podibno do Sileziyi chi Bogemiyi j bulo vidokremlene vid Polshi smugoyu silezkih i luzhickih zemel 29 serpnya 1756 roku prusska armiya uvijshla do Saksoniyi rozpochavshi tak zvanu Tretyu Silezku vijnu odin iz teatriv Velikoyi semirichnoyi vijni Prussaki vdruge splyundruvali zemli Avgusta III i zmusili pidpisati jogo Gubertusburgskij mir za yakim saksonci vidmovlyalisya vid teritorialnih pretenzij v Sileziyi Porazka Avgusta III bilshe pogirshila situaciyu dlya Saksoniyi i Rechi Pospolitoyi yaki opinilisya u zalezhnosti zovnishnih gravciv Avstriyi Prussiyi ta Rosiyi U 1754 roci pridbav ta sprovadiv do Drezdena shedevr svitovogo mistectva Sikstinsku madonnu Rafaelya Avgust III Fridrih neodnorazovo perebuvav u Zbarazhi ta Berezhanah TitulGerb Rechi Pospolitoyi chasiv Avgusta III lat Dei Gratia Rex Fidei Defensor Poloniae Magnus Dux Lithuaniae Russiae Prussiae Masoviae Samogitiae Kijoviae Volhyniae Podoliae Podlachiae Livoniae Smolensciae Severiae Czerniechoviae nec non hereditarius Dux Saxoniae Princeps et Elector etc pol Z Bozej laski krol Polski wielki ksiaze litewski ruski pruski mazowiecki zmudzki kijowski wolynski podolski podlaski inflancki smolenski siewierski czernihowski a takze dziedziczny ksiaze saski i ksiaze elektor ukr Povnij titul Bozhoyu Laskoyu korol Polshi Velikij knyaz Litovskij Ruskij Prusskij Mazoveckij Zhmudskij Kuyavskij Volinskij Podilskij Pidlyaskij Inflyanskij Smolenskij Siverskij Chernigivskij spadkovij knyaz Saksonskij knyaz elektorSim yaDokladnishe Vettini ta Albertinska liniya Vettiniv U 1719 roci odruzhivsya z Mariyeyu Zhozefoyu dochkoyu imperatora Josifa I Voni mali 14 ditej najbilshe sered usih polskih koroliv troye z yakih pomerli v ditinstvi Fridrih Kristian 1722 1763 Mariya Amaliya 1724 1760 vijshla zamizh za korolya Ispaniyi Karla III Anna 1728 1797 v 1747 vijshla zamizh za Maksimiliana III Bavarskogo Francisk 1730 1806 v 1765 odruzhivsya z grafineyu 1731 1767 v 1747 vijshla zamizh za Lyudovika Ferdinanda Karl Hristiyan Saksonskij 1733 1796 gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi Hristina 1735 1782 Yelizaveta 1736 1818 Albert 1738 1822 gercog Saksen Teshin Klement 1739 1812 arhiyepiskop Trirskij Kunigunda 1740 1826 NagorodiOrden Slona 1709 Daniya Orden Bilogo Orla 1713 1714 Rich Pospolita Orden Zolotogo runa 1723 Avstriya Orden Chornogo orla 1736 Prussiya Orden Andriya Pervozvannogo 1736 Rosiya Orden Oleksandra Nevskogo 1736 Rosiya Vijskovij orden Svyatogo Genriha 1736 Saksoniya Div takozhEpoha Svobodi AvgustdorPrimitkiAvgust III Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 70 71 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q24327112d Track Q4065721 RKDartists d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118505092 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Flathe H T Friedrich August II Allgemeine Deutsche Biographie 1878 T 7 S 784 786 Staszewski J August III Sas Wroclaw 2010 p 27 29 70 Konopczynski 1969 Kalipke A The Corpus Evangelicorum The Holy Roman Empire Reconsidered ed by Coy J P Marschke B Benjamin Sabean D W Berghahn 2010 pp 228 247 Watanabe O Kelly H Religion and the Consort Two Electresses of Saxony and Queens of Poland 1697 1757 Queenship in Europe 1660 1815 The Role of the Consort ed by Campbell Orr C Cambridge University Press 2004 p 265 Janicki K Maria Jozefa Habsburg Ostatnia polska krolowa 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine WielkaHistoria pl 30 7 2019 Ragsdale H Imperial Russian foreign policy Cambridge University Press 1993 p 32 33 Lewinski Corwin E The political History of Poland New York 1917 p 286 288 Volumina Legum 1739 T 6 S 282 330 V Hanas Avgust III Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 19 ISBN 966 528 197 6 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2009 Procitovano 10 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kawalerowie i statuty Orderu Orla Bialego 1705 2008 2008 s 143 Bantysh Kamenskij N N Spiski kavaleram rossijskih imperatorskih ordenov Sv Andreya Pervozvannogo Sv Ekateriny Sv Aleksandra Nevskogo i Sv Anny s uchrezhdeniya do ustanovleniya v 1797 godu ordenskogo kapitula 2005 S 124 Lengnich Gottfried Prawo pospolite Krolestwa Polskiego 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine Krakow 1836 s 110 BibliografiyaDzherela Volumina Legum 1739 T 6 S 282 330 Monografiyi Mittag J G Leben u Thaten Friedrich August II Leipzig 1734 37 Fassmann D Leben u Thaten Friedrich August Leipzig 1733 34 Forster Fursten u Hofe Europas im XVIII Jht 1836 39 Boettiger Geschichte Sachsens 1831 Beyrich Kursachsen u d poln Trohnfolge Leipzig 1913 Zaleski St Nawrocenie sie krolewicza Fr Aug 1700 20 Przegl Powsz 1900 Kantecki Kl Stan Poniatowski P 1880 Askenazy Sz Dwa stulecia I W 1901 Konopczynski W Sejm grodzienski 1752 Lw 1907 Polska w dobie w siedm Kr 1909 11 Skibinski M Europa a Polska w dobie wojny o sukc austr 1913 Staszewski J August III Kurfurst von Sachsen und Konig von Polen Berlin Akademie Verlag 1996 Dovidniki Flathe Heinrich Theodor Friedrich August II Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1877 Band 7 S 784 786 1 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Kretzschmar Hellmut Friedrich August II Neue Deutsche Biographie Berlin 1961 Band 5 S 573 f Digitalisat 2 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Konopczynski W August III Wettyn Polski Slownik Biograficzny Krakow 1935 T 1 S 3 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Chuhlib T V Avgust III Saksonskij 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine EIU S 13 14 Avgust III Saksonskij 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUEPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avgust III