Ка́рл Крістіа́н Саксо́нський (нім. Karl Christian von Sachsen; 13 липня 1733 — 16 червня 1796) — саксонський курпринц, герцог Курляндії і Семигалії (1758—1763), польський королевич. Представник Альбертинської гілки німецької династії Веттінів, що були курфюстами Саксонії. Син Августа ІІІ, , обраного королем польським і великим князем литовським. Народився у Дрездені, Саксонія. Учасник Семирічної війни 1758—1763 років проти Пруссії. Отримав герцогський трон за підтримки батька і російської імператриці Єлизавети Петрівни. Він розгульний спосіб життя і управління. 1762 року, після інтронізації Катерини ІІ, став ворогувати з російським двором, що прагнув передати Курляндію і Семигалію екс-герцогу Ернсту-Йоганну Бірону. 1763 року втік із герцогства до Саксонії. По смерті батька безуспішно намагався посісти польський трон і повернути герцогство. З 1768 року брав участь у Барській конфедерації.
Карл Крістіан Саксонський нім. Karl von Polen und Sachsen | ||
Портрет Карла Крістіана | ||
| ||
---|---|---|
1758 — 1763 | ||
Попередник: | Людовік-Ернст | |
Наступник: | Ернст-Йоганн Бірон | |
Ім'я при народженні: | нім. Karl Christian Joseph Ignaz Eugen Franz Xaver von Polen und Sachsen | |
Народження: | 13 липня 1733 Дрезден, Саксонія | |
Смерть: | 16 червня 1796 (62 роки) Дрезден, Саксонія | |
Поховання: | Марієнштерн (монастир) | |
Національність: | німець | |
Країна: | Німеччина | |
Релігія: | лютеранин | |
Рід: | Веттіни | |
Батько: | Август III Фрідріх | |
Мати: | Марія Жозефа Австрійська | |
Шлюб: | Францішка Красінська | |
Діти: | Марія Крістіна Саксонська | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Молоді роки
Карл Крістіан народився 17 липня 1733 року в Дрездені, в родині Августа ІІІ, курфюста саксонського, та його дружини Марії Жозефи, ерцгерцогині австрійської. Хлопчик був п'ятим сином у сім'ї, але третім серед тих, що доросли до повноліття. Повним іменем принца було Карл Крістіан Йосип Інгац Євген Франц Ксав'єр (нім. Karl Christian Joseph Ignaz Eugen Franz Xaver).
Батьки Карла Крістіана готували для нього кар'єру військового. Під час Семирічної війни, у 1756—1757 роках, він брав участь на боці австрійської армію в боях проти Пруссії. 1758 року Карл Крістіан переїхав де Російської імперії, в Санкт-Петербург, де мешкав при дворі російської імператриці Єлизавети Петрівни. Він поступив на службу до російського війська й був учасником битви під Цорндорфом.
Герцог Курляндії і Семигалії
10 листопада 1758 року, рішенням свого батька-короля Августа ІІІ, Карл Крістіан був призначений герцогом Курляндії і Семигалії. 29 березня 1759 року новий герцог урочисто в'їхав до своєї столиці Мітави, а 8 червня, завдяки тиску батька на Сенат та політичної підтримки російської імператриці Єлизавети, офіційно отримав герцогську інвеституру. Це рішення викликало супротив курляндської шляхти, яка боялася урізання релігійних свобод місцевої євангельсько-лютеранської церкви та посилення католицьких впливів. Шляхта жалілася до Варшави і Санкт-Петербургу, проте завдяки посередництву полангенського старости Мірбаха новий герцог уклав угоду із станами Курляндії і Семигалії, яка підтверджувала старі релігійні свободи.
Карл Крістіан намагався встановити абсолютизм й вів розкішний спосіб життя. Він реставрував Мітавський палац, часто проводив великі бенкети та полювання, намагаючись збільшити своїх прихильників серед шляхти. Герцог протегував єврейських купців і сприяв розквіту масонських організацій. Внутрішньо-політичні справи він повністю переклав на ландгофмейстра Отто-Крістофера фон дер Говена. Такий стиль поведінки та управління Карла Крістіана спричинив відразу до нього в середовищі міщан і духовенства, вихованого у дусі протестантської скромності й побожності.
25 березня 1760 року Карл Крістіан таємно одружився із графинею Фрацискою Корвін-Красинською, донькою польського графа . Через десять років вона народила доньку — Марію Крістіну. Шлюб герцога вважався морганатичним, оскільки Франциска не походила з правлячого дому і не належала до знаменитої династії. Саксонський і курляндські двори постійно критикували Карла Крістіана за це, тому аби зменшити напруження в червні 1775 року імператор Священної Римської імперії Йосиф ІІ дарував Францисці титул княгині.
До смерті російської імператриці Єлизавети в 1762 році Карл Крістіан користувався підтрикою офіційного Санкт-Петербургу. Але після інтронізації Катерини ІІ втратив її. Нова імператриця вирішила позбавити його герцогства, передавши головування в Курляндії і Семигалії екс-герцогу — Ернсту-Йоганну Бірону. Замість герцогства Катерина ІІ пропонувала Карлу Крістіану секуляризувати єпископства і , а також місто Ерфурт, але він відмовився зрікатися трону. Внаслідок цього 1762 року імператириця вислала проти нього російські війська. В грудні того ж року вони оточили Мітавський палац, де Карл Крістіан зачинився із 40 шляхтичами. Облога тривала 5 місяців, але активних бойових дій не було. Тим часом, в лютому 1763 року, за підтримки Росії, Ернст-Йоганн Бірон урочисто в'їхав до Мітави як новий герцог. Не отримавши військової підтримки ні від Речі Посполитої, ні від Саксонії, Карл Крістіан був змушений покинути палац і переїхати на батьківщину в Дрезден.
Вигнанець
1763 року, після смерті батька Августа ІІІ, Карл Крістіан разом із братами намагався успадкувати королівський трон Польщі. 1768 року він взяв участь у Барській конфедерації, сподіваючись за допомоги шляхти Речі Посполитої повернути собі герцогство Курляндії й Семигалії, а також здобути польську корону. 1771 року було розроблено план повернути Карла Крістіана із Саксонії до Польщі, аби він очолив сили конфедерації, але цей план лишився нереалізованим. Решту життя саксонський принц провів у Дрездені, залишаючись до своєї смерті титулярним герцогом Курляндії і Семигалії.
Карл Крістіан помер 16 червня 1796 року в Дрездені, у 62-річному віці. Його поховали у лужицькому монастирі Марієнштерн, в Паншвіц-Кукау, Саксонія.
Сім'я
- Батько: Август ІІІ Фрідріх (1696—1763) — король польський і великий князь литовський, курфюст Саксонії.
- Матір: Марія-Йозефа Габсбург (1699—1757) — ерцгерцогиня Австрії.
- Дружина (таємна): Францішка Корвін-Красінська (1742—1796, з 1760) — польська графиня, австрійська княжна (1775).
- Діти:
- Донька:
- Марія Крістіна (1770—1851) — дружина Карла-Емануїла, герцога Савої (з 1797); матір Карла-Альберта, короля Сардинії (1831—1849).
Нагороди
Джерела
- Diederichs, Heinrich. Karl (Herzog von Kurland) // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1882, Band 15, S. 297 f.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Łopaciński, Boleslas. Charles de Saxe. Paris: D. Jouaust, 1870.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka rl Kristia n Sakso nskij nim Karl Christian von Sachsen 13 lipnya 1733 17330713 16 chervnya 1796 saksonskij kurprinc gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi 1758 1763 polskij korolevich Predstavnik Albertinskoyi gilki nimeckoyi dinastiyi Vettiniv sho buli kurfyustami Saksoniyi Sin Avgusta III obranogo korolem polskim i velikim knyazem litovskim Narodivsya u Drezdeni Saksoniya Uchasnik Semirichnoyi vijni 1758 1763 rokiv proti Prussiyi Otrimav gercogskij tron za pidtrimki batka i rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni Vin rozgulnij sposib zhittya i upravlinnya 1762 roku pislya intronizaciyi Katerini II stav voroguvati z rosijskim dvorom sho pragnuv peredati Kurlyandiyu i Semigaliyu eks gercogu Ernstu Jogannu Bironu 1763 roku vtik iz gercogstva do Saksoniyi Po smerti batka bezuspishno namagavsya posisti polskij tron i povernuti gercogstvo Z 1768 roku brav uchast u Barskij konfederaciyi Karl Kristian Saksonskij nim Karl von Polen und SachsenKarl Kristian SaksonskijPortret Karla KristianaGercog Kurlyandiyi i Semigaliyi1758 1763Poperednik Lyudovik ErnstNastupnik Ernst Jogann Biron Im ya pri narodzhenni nim Karl Christian Joseph Ignaz Eugen Franz Xaver von Polen und SachsenNarodzhennya 13 lipnya 1733 1733 07 13 Drezden SaksoniyaSmert 16 chervnya 1796 1796 06 16 62 roki Drezden SaksoniyaPohovannya Mariyenshtern monastir Nacionalnist nimecKrayina NimechchinaReligiya lyuteraninRid VettiniBatko Avgust III FridrihMati Mariya Zhozefa AvstrijskaShlyub Francishka KrasinskaDiti Mariya Kristina SaksonskaNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Karl Kristian narodivsya 17 lipnya 1733 roku v Drezdeni v rodini Avgusta III kurfyusta saksonskogo ta jogo druzhini Mariyi Zhozefi ercgercogini avstrijskoyi Hlopchik buv p yatim sinom u sim yi ale tretim sered tih sho dorosli do povnolittya Povnim imenem princa bulo Karl Kristian Josip Ingac Yevgen Franc Ksav yer nim Karl Christian Joseph Ignaz Eugen Franz Xaver Batki Karla Kristiana gotuvali dlya nogo kar yeru vijskovogo Pid chas Semirichnoyi vijni u 1756 1757 rokah vin brav uchast na boci avstrijskoyi armiyu v boyah proti Prussiyi 1758 roku Karl Kristian pereyihav de Rosijskoyi imperiyi v Sankt Peterburg de meshkav pri dvori rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni Vin postupiv na sluzhbu do rosijskogo vijska j buv uchasnikom bitvi pid Corndorfom Gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi 10 listopada 1758 roku rishennyam svogo batka korolya Avgusta III Karl Kristian buv priznachenij gercogom Kurlyandiyi i Semigaliyi 29 bereznya 1759 roku novij gercog urochisto v yihav do svoyeyi stolici Mitavi a 8 chervnya zavdyaki tisku batka na Senat ta politichnoyi pidtrimki rosijskoyi imperatrici Yelizaveti oficijno otrimav gercogsku investituru Ce rishennya viklikalo suprotiv kurlyandskoyi shlyahti yaka boyalasya urizannya religijnih svobod miscevoyi yevangelsko lyuteranskoyi cerkvi ta posilennya katolickih vpliviv Shlyahta zhalilasya do Varshavi i Sankt Peterburgu prote zavdyaki poserednictvu polangenskogo starosti Mirbaha novij gercog uklav ugodu iz stanami Kurlyandiyi i Semigaliyi yaka pidtverdzhuvala stari religijni svobodi Karl Kristian namagavsya vstanoviti absolyutizm j viv rozkishnij sposib zhittya Vin restavruvav Mitavskij palac chasto provodiv veliki benketi ta polyuvannya namagayuchis zbilshiti svoyih prihilnikiv sered shlyahti Gercog proteguvav yevrejskih kupciv i spriyav rozkvitu masonskih organizacij Vnutrishno politichni spravi vin povnistyu pereklav na landgofmejstra Otto Kristofera fon der Govena Takij stil povedinki ta upravlinnya Karla Kristiana sprichiniv vidrazu do nogo v seredovishi mishan i duhovenstva vihovanogo u dusi protestantskoyi skromnosti j pobozhnosti 25 bereznya 1760 roku Karl Kristian tayemno odruzhivsya iz grafineyu Fraciskoyu Korvin Krasinskoyu donkoyu polskogo grafa Cherez desyat rokiv vona narodila donku Mariyu Kristinu Shlyub gercoga vvazhavsya morganatichnim oskilki Franciska ne pohodila z pravlyachogo domu i ne nalezhala do znamenitoyi dinastiyi Saksonskij i kurlyandski dvori postijno kritikuvali Karla Kristiana za ce tomu abi zmenshiti napruzhennya v chervni 1775 roku imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Josif II daruvav Francisci titul knyagini Do smerti rosijskoyi imperatrici Yelizaveti v 1762 roci Karl Kristian koristuvavsya pidtrikoyu oficijnogo Sankt Peterburgu Ale pislya intronizaciyi Katerini II vtrativ yiyi Nova imperatricya virishila pozbaviti jogo gercogstva peredavshi golovuvannya v Kurlyandiyi i Semigaliyi eks gercogu Ernstu Jogannu Bironu Zamist gercogstva Katerina II proponuvala Karlu Kristianu sekulyarizuvati yepiskopstva i a takozh misto Erfurt ale vin vidmovivsya zrikatisya tronu Vnaslidok cogo 1762 roku imperatiricya vislala proti nogo rosijski vijska V grudni togo zh roku voni otochili Mitavskij palac de Karl Kristian zachinivsya iz 40 shlyahtichami Obloga trivala 5 misyaciv ale aktivnih bojovih dij ne bulo Tim chasom v lyutomu 1763 roku za pidtrimki Rosiyi Ernst Jogann Biron urochisto v yihav do Mitavi yak novij gercog Ne otrimavshi vijskovoyi pidtrimki ni vid Rechi Pospolitoyi ni vid Saksoniyi Karl Kristian buv zmushenij pokinuti palac i pereyihati na batkivshinu v Drezden Vignanec 1763 roku pislya smerti batka Avgusta III Karl Kristian razom iz bratami namagavsya uspadkuvati korolivskij tron Polshi 1768 roku vin vzyav uchast u Barskij konfederaciyi spodivayuchis za dopomogi shlyahti Rechi Pospolitoyi povernuti sobi gercogstvo Kurlyandiyi j Semigaliyi a takozh zdobuti polsku koronu 1771 roku bulo rozrobleno plan povernuti Karla Kristiana iz Saksoniyi do Polshi abi vin ocholiv sili konfederaciyi ale cej plan lishivsya nerealizovanim Reshtu zhittya saksonskij princ proviv u Drezdeni zalishayuchis do svoyeyi smerti titulyarnim gercogom Kurlyandiyi i Semigaliyi Karl Kristian pomer 16 chervnya 1796 roku v Drezdeni u 62 richnomu vici Jogo pohovali u luzhickomu monastiri Mariyenshtern v Panshvic Kukau Saksoniya Sim yaMariya Kristina yedina donka Karla KristianaDokladnishe Albertinska liniya Vettiniv Batko Avgust III Fridrih 1696 1763 korol polskij i velikij knyaz litovskij kurfyust Saksoniyi Matir Mariya Jozefa Gabsburg 1699 1757 ercgercoginya Avstriyi Druzhina tayemna Francishka Korvin Krasinska 1742 1796 z 1760 polska grafinya avstrijska knyazhna 1775 Diti Donka Mariya Kristina 1770 1851 druzhina Karla Emanuyila gercoga Savoyi z 1797 matir Karla Alberta korolya Sardiniyi 1831 1849 dd NagorodiOrden Bilogo orla 1735 Vijskovij orden Svyatogo Genriha 1736 Orden Svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo 1758 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1758 DzherelaDiederichs Heinrich Karl Herzog von Kurland Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1882 Band 15 S 297 f Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Lopacinski Boleslas Charles de Saxe Paris D Jouaust 1870