Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максиміліан III Йосип Карл Іоганн Леопольд Непомук Олександр Maximilian III Josef Karl Johann Leopold Ferdinand Nepomuk

Максиміліан III (курфюрст Баварії)

Максиміліан III (курфюрст Баварії)

Максиміліан III Йосип Карл Іоганн Леопольд Непомук Олександр (*Maximilian III Josef Karl Johann Leopold Ferdinand Nepomuk Alexander, 28 березня 1727 — 30 грудня 1777) — 5-й курфюрст Баварії у 1745—1777 роках. Останній представник баварської гілки Віттельсбахів.

Максиміліан III
image
Народився28 березня 1727(17270328)
Мюнхен
Помер30 грудня 1777
Мюнхен
·віспа
Похованняd
Країнаimage Баварія
Національністьнімець
Діяльністькомпозитор
Знання мовнімецька
Титулкурфюрст Баварії
ПосадаКурфюрст
Термін1745—1777 роки
ПопередникКарл I Альбрехт
НаступникКарл II Теодор
Конфесіякатолицтво
РідВіттельсбахи
БатькоКарл I Альбрехт
МатиМарія Амалія Габсбург
Брати, сестриd, Марія Антонія Баварська, Марія Жозефа Баварська, Марія Анна Баварська (1734—1776) і d
У шлюбі зМарія Анна Софія Саксонська
Дітине було
Нагороди
image
image

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Віттельсбахів. Старший син Карла Альбрехта, імператора Священної Римської імперії, та Марії Амалії Габсбург (доньки імператора Йосифа I ). Народився у 1727 році в Мюнхені. Після початку війни за австрійську спадщину у 1741 році постійно вимушений був перебувати за межами Баварії, переважно у Франкфурті-на-Майні. Здобув освіту під орудою єзуїта Даніеля Штадлера. Також навчався в Інгольштадському університеті.

Володарювання

Після раптової смерті батька в 1745 році успадкував країну в стані війни з Габсбургами, в якій Баварія зазнавала поразок. Також за заповітом батька мав претендувати на імператорський трон.

Деякий час він коливався між мирною та військовою партією. Проте після тяжкої поразки франко-баварських військ в битві при Пфаффенхофені Максиміліан III швидко забув про претензії померлого батька на владу в Священній Римській імперії та Богемії і 22 квітня того року уклав з Марією Терезією сепаратний мир в Фюссені, за яким відмовлявся від будь-яких претензій на імператорський трон і підтримав обрання імператором чоловіка Марії Терезії — Франца Стефана Лотаринзького. Натомість отримав назад усі завойовані Австрією баварські землі та 40 тис. талерів, що пішли на сплату боргів.

Зовнішня політика

У зовнішній політиці зберігав союз з Австрією, намагаючись також зберігати союзницькі відносини з Франції, мирні — з Великою Британією та Голландією. Тому надав баварський військовий контингент у 4 тис. вояків до складу австрійського війська під час Семирічної війни 1756—1763 років. Разом з тим не брав повноцінної участі у боротьбі проти Пруссії та інших ворогів Австрії та Франції в Європі. Вже у 1759 році повернув свої загони до Баварії. Після цього перешкодив оголошенню імперської війни проти Пруссії. У 1762—1763 роках оголосив про нейтралітет Баварії, чим загалом сприяв завершенню Семирічної війни. У 1764 році відновлено міністерство закордонних справ (таємну конференцію).

Внутрішня політика

Слідом за цим він звернув всю свою увагу на поліпшення землеробства, ремесел, гірничої справи, правосуддя, поліції, фінансів і народної освіти. Максиміліан III багато зробив для того, щоб поліпшити розвиток своєї країни.

1746 року уклав дотаційний договір з Австрією, за яким в обмін на надання коштів підтримував зовнішню політику Марії-Терезії. 1747 року оженився на Марії-Анні, дочці Августа III Фрідріха Веттіна, курфюрста Саксонії та короля Речі Посполитої.

У 1747 році почала функціонувати знаменита порцелянова мануфактура в Німфенбурзі. У 1748 році обмежив права міст і ринків на свою користь. При цьому намагався залучити до баварської економіки імперські міста Регенсбург і Аугсбург. У 1755 році запроваджено заходи зі збільшення видобування й експорту солі. Водночас впроваджено заборону на еміграцію задля поліпшення демографічної ситуації.

Також були спроби провести адміністративну реформу. У 1750 році створено державну судову раду. Почалося обговорення питань утворення кабінету міністрів, міністерства закордонних справ. Втім, окрім останнього, нічого не було виконано: Максиміліан III і далі спирався на радників, здійснюючи пряме керування службовцями. 1756 року курфюрст видав кримінальний кодекс Баварії (Codex Maximilianeus bavaricus civilis), що мав вплив Просвітництва, проте не скасував катування та різні типи суворого покарання,в тому числі спалення за єресь та відьомство.

Водночас багато уваги приділяв мистецтву. У 1751 році зведено придворний театр (відомий як театр Кювільє — за прізвищем архітектора), 1755 року споруджено Кам'яну залу Німфенбургського палацу у стилі рококо. У 1759 році була заснована Баварська Академія Наук, перша академічна установа Мюнхена.

Під час великого голоду 1770 року Максиміліан III розпорядився продати коронні коштовності, щоб заплатити за відвантаження зерна. Він видав низку антиклерикальних постанов, зокрема заборонив проведення театралізованих свят пристрастей господніх в селі Обераммергау, скасував права єзуїтів на цензуру в пресі, займався регулюванням шкільної освіти, видавши 1771 року регламент загальоосвітньої школи. 1770 року заснував Школу-академію художників та скульпторів, що стала основою сучасної Академії образотворчого мистецтва.

1771 року домовився з Пфальцом щодо спадкування його володарем Баварських земель після смерті Максиміліана Йосипа. 1773 році ліквідовано орден єзуїтів, а його майно конфісковано. Завдяки вдалій політиці наприкінці життя курфюрсту вдалося практично повністю ліквідувати заборгованість, яка утворилася за діда та батька.

Смерть і війна за баварську спадщину

1777 року Максиміліан III помер від чорної віспи, не залишивши спадкоємця. Його поховано в крипті Театінеркірхе в Мюнхені. Його смерть означала припинення баварської лінії Віттельсбахів і перехід Баварії до пфальцських Віттельсбахів. Цей перехід був оскаржений Австрією, що призвело до війни за Баварську спадщину. Зрештою новим баварським курфюрстом став курфюрст Пфальца Карл IV.

Генеалогія

Леопольд I Габсбург
 
Елеонора Магдалина Нойбурзька
 
Йоганн-Фрідріх
 
Бенедикта Генрієтта Пфальцька
 
Фердинанд Марія
 
Генрієтта Аделаїда Савойська
 
Ян III Собеський
 
Марія Казимира
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йозеф I Габсбург
 
 
 
 
 
Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька
 
 
 
 
 
Максиміліан II Емануель
 
 
 
 
 
Тереза ​​Кунегунда Собеська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл I Альбрехт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Амалія Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан III

Примітки

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570

Джерела

  • Paul Bernard. Joseph II and Bavaria: Two Eighteenth Century Attempts at German Unification. Hague: Martin Nijoff, 1965, p. 40.
  • Alois Schmid: Der Reformabsolutismus Kurfürst Max III. Joseph, in: Zeitschrift für bayerische Landesgeschichte 54, 1991, 39–76.
  • Wolfgang Kehr: Geschichte der Münchner Kunstakademie in Bildern. München 2008.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максиміліан III (курфюрст Баварії)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maksimilian III Josip Karl Iogann Leopold Nepomuk Oleksandr Maximilian III Josef Karl Johann Leopold Ferdinand Nepomuk Alexander 28 bereznya 1727 30 grudnya 1777 5 j kurfyurst Bavariyi u 1745 1777 rokah Ostannij predstavnik bavarskoyi gilki Vittelsbahiv Maksimilian IIINarodivsya28 bereznya 1727 17270328 MyunhenPomer30 grudnya 1777 Myunhen vispaPohovannyadKrayina BavariyaNacionalnistnimecDiyalnistkompozitorZnannya movnimeckaTitulkurfyurst BavariyiPosadaKurfyurstTermin1745 1777 rokiPoperednikKarl I AlbrehtNastupnikKarl II TeodorKonfesiyakatolictvoRidVittelsbahiBatkoKarl I AlbrehtMatiMariya Amaliya GabsburgBrati sestrid Mariya Antoniya Bavarska Mariya Zhozefa Bavarska Mariya Anna Bavarska 1734 1776 i dU shlyubi zMariya Anna Sofiya SaksonskaDitine buloNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Vittelsbahiv Starshij sin Karla Albrehta imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Mariyi Amaliyi Gabsburg donki imperatora Josifa I Narodivsya u 1727 roci v Myunheni Pislya pochatku vijni za avstrijsku spadshinu u 1741 roci postijno vimushenij buv perebuvati za mezhami Bavariyi perevazhno u Frankfurti na Majni Zdobuv osvitu pid orudoyu yezuyita Danielya Shtadlera Takozh navchavsya v Ingolshtadskomu universiteti Volodaryuvannya Pislya raptovoyi smerti batka v 1745 roci uspadkuvav krayinu v stani vijni z Gabsburgami v yakij Bavariya zaznavala porazok Takozh za zapovitom batka mav pretenduvati na imperatorskij tron Deyakij chas vin kolivavsya mizh mirnoyu ta vijskovoyu partiyeyu Prote pislya tyazhkoyi porazki franko bavarskih vijsk v bitvi pri Pfaffenhofeni Maksimilian III shvidko zabuv pro pretenziyi pomerlogo batka na vladu v Svyashennij Rimskij imperiyi ta Bogemiyi i 22 kvitnya togo roku uklav z Mariyeyu Tereziyeyu separatnij mir v Fyusseni za yakim vidmovlyavsya vid bud yakih pretenzij na imperatorskij tron i pidtrimav obrannya imperatorom cholovika Mariyi Tereziyi Franca Stefana Lotarinzkogo Natomist otrimav nazad usi zavojovani Avstriyeyu bavarski zemli ta 40 tis taleriv sho pishli na splatu borgiv Zovnishnya politika U zovnishnij politici zberigav soyuz z Avstriyeyu namagayuchis takozh zberigati soyuznicki vidnosini z Franciyi mirni z Velikoyu Britaniyeyu ta Gollandiyeyu Tomu nadav bavarskij vijskovij kontingent u 4 tis voyakiv do skladu avstrijskogo vijska pid chas Semirichnoyi vijni 1756 1763 rokiv Razom z tim ne brav povnocinnoyi uchasti u borotbi proti Prussiyi ta inshih vorogiv Avstriyi ta Franciyi v Yevropi Vzhe u 1759 roci povernuv svoyi zagoni do Bavariyi Pislya cogo pereshkodiv ogoloshennyu imperskoyi vijni proti Prussiyi U 1762 1763 rokah ogolosiv pro nejtralitet Bavariyi chim zagalom spriyav zavershennyu Semirichnoyi vijni U 1764 roci vidnovleno ministerstvo zakordonnih sprav tayemnu konferenciyu Vnutrishnya politika Slidom za cim vin zvernuv vsyu svoyu uvagu na polipshennya zemlerobstva remesel girnichoyi spravi pravosuddya policiyi finansiv i narodnoyi osviti Maksimilian III bagato zrobiv dlya togo shob polipshiti rozvitok svoyeyi krayini 1746 roku uklav dotacijnij dogovir z Avstriyeyu za yakim v obmin na nadannya koshtiv pidtrimuvav zovnishnyu politiku Mariyi Tereziyi 1747 roku ozhenivsya na Mariyi Anni dochci Avgusta III Fridriha Vettina kurfyursta Saksoniyi ta korolya Rechi Pospolitoyi U 1747 roci pochala funkcionuvati znamenita porcelyanova manufaktura v Nimfenburzi U 1748 roci obmezhiv prava mist i rinkiv na svoyu korist Pri comu namagavsya zaluchiti do bavarskoyi ekonomiki imperski mista Regensburg i Augsburg U 1755 roci zaprovadzheno zahodi zi zbilshennya vidobuvannya j eksportu soli Vodnochas vprovadzheno zaboronu na emigraciyu zadlya polipshennya demografichnoyi situaciyi Takozh buli sprobi provesti administrativnu reformu U 1750 roci stvoreno derzhavnu sudovu radu Pochalosya obgovorennya pitan utvorennya kabinetu ministriv ministerstva zakordonnih sprav Vtim okrim ostannogo nichogo ne bulo vikonano Maksimilian III i dali spiravsya na radnikiv zdijsnyuyuchi pryame keruvannya sluzhbovcyami 1756 roku kurfyurst vidav kriminalnij kodeks Bavariyi Codex Maximilianeus bavaricus civilis sho mav vpliv Prosvitnictva prote ne skasuvav katuvannya ta rizni tipi suvorogo pokarannya v tomu chisli spalennya za yeres ta vidomstvo Vodnochas bagato uvagi pridilyav mistectvu U 1751 roci zvedeno pridvornij teatr vidomij yak teatr Kyuvilye za prizvishem arhitektora 1755 roku sporudzheno Kam yanu zalu Nimfenburgskogo palacu u stili rokoko U 1759 roci bula zasnovana Bavarska Akademiya Nauk persha akademichna ustanova Myunhena Pid chas velikogo golodu 1770 roku Maksimilian III rozporyadivsya prodati koronni koshtovnosti shob zaplatiti za vidvantazhennya zerna Vin vidav nizku antiklerikalnih postanov zokrema zaboroniv provedennya teatralizovanih svyat pristrastej gospodnih v seli Oberammergau skasuvav prava yezuyitiv na cenzuru v presi zajmavsya regulyuvannyam shkilnoyi osviti vidavshi 1771 roku reglament zagaloosvitnoyi shkoli 1770 roku zasnuvav Shkolu akademiyu hudozhnikiv ta skulptoriv sho stala osnovoyu suchasnoyi Akademiyi obrazotvorchogo mistectva 1771 roku domovivsya z Pfalcom shodo spadkuvannya jogo volodarem Bavarskih zemel pislya smerti Maksimiliana Josipa 1773 roci likvidovano orden yezuyitiv a jogo majno konfiskovano Zavdyaki vdalij politici naprikinci zhittya kurfyurstu vdalosya praktichno povnistyu likviduvati zaborgovanist yaka utvorilasya za dida ta batka Smert i vijna za bavarsku spadshinu1777 roku Maksimilian III pomer vid chornoyi vispi ne zalishivshi spadkoyemcya Jogo pohovano v kripti Teatinerkirhe v Myunheni Jogo smert oznachala pripinennya bavarskoyi liniyi Vittelsbahiv i perehid Bavariyi do pfalcskih Vittelsbahiv Cej perehid buv oskarzhenij Avstriyeyu sho prizvelo do vijni za Bavarsku spadshinu Zreshtoyu novim bavarskim kurfyurstom stav kurfyurst Pfalca Karl IV GenealogiyaLeopold I Gabsburg Eleonora Magdalina Nojburzka Jogann Fridrih Benedikta Genriyetta Pfalcka Ferdinand Mariya Genriyetta Adelayida Savojska Yan III Sobeskij Mariya Kazimira Jozef I Gabsburg Vilgelmina Braunshvejg Lyuneburzka Maksimilian II Emanuel Tereza Kunegunda Sobeska Karl I Albreht Mariya Amaliya Avstrijska Maksimilian IIIPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaPaul Bernard Joseph II and Bavaria Two Eighteenth Century Attempts at German Unification Hague Martin Nijoff 1965 p 40 Alois Schmid Der Reformabsolutismus Kurfurst Max III Joseph in Zeitschrift fur bayerische Landesgeschichte 54 1991 39 76 Wolfgang Kehr Geschichte der Munchner Kunstakademie in Bildern Munchen 2008 ISBN 978 3 940666 03 1 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksimilian III kurfyurst Bavariyi

Дата публікації:
Топ