Бенедикта Генрієтта Філіпіна Пфальц Зіммернська нім Benedikta Henriette Philippine von der Pfalz Simmern 14 березня 1652

Бенедикта Генрієтта Філіпіна Пфальц-Зіммернська (нім. Benedikta Henriette Philippine von der Pfalz-Simmern, 14 березня 1652 — 12 серпня 1730) — німецька аристократка XVII—XVIII століть, донька пфальцграфа Едварда Зіммернського та принцеси Анни Ґонзаґи-Неверської, дружина герцога Брауншвейг-Люнебурзького та князя Каленберзького Йоганна Фрідріха.

Бенедикта Генрієтта Пфальцька
нім. Benedicta Henriette von der Pfalz
Бенедикта Генрієтта Пфальцька Портрет Бенедикти Генрієтти пензля невідомого майстра, близько 1680 року, Королівська колекція
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу
Початок правління:	30 листопада 1668
Кінець правління:	28 грудня 1679
Інші титули:	княгиня-консорт Калленбергу

Попередник:	Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Наступник:	Софія Пфальцька

Дата народження:	14 березня 1652(1652-03-14)
Місце народження:	Париж
Країна:	Франція
Дата смерті:	12 серпня 1730(1730-08-12) (78 років)
Місце смерті:	Аньєр-сюр-Сен, Франція
Чоловік:	Йоганн Фрідріх Брауншвейг-Люнебурзький
Діти:	Анна Софія, Шарлотта Феліцита, Генрієтта Марія, Вільгельміна Амалія
Династія:	Дім Пфальц-Зіммерн, Вельфи
Батько:	Едвард Пфальцький
Мати:	Анна Ґонзаґа
Бенедикта Генрієтта Пфальцька у Вікісховищі

Біографія

Народилась 14 березня 1652 року у Парижі. Була четвертою дитиною та третьою донькою в родині пфальцграфа Едварда Зіммернського та його дружини Анни Ґонзаґи-Неверської. Мала старших сестер Луїзу Марію та Анну Генрієтту. Брат помер немовлям до її народження.

Мешкало сімейство у Парижі. Доньки виховувалися у католицькому дусі. Батька не стало, коли Бенедикті Генрієтті було 11 років. Матір більше не одружувалася. За словами італійського історика Джованні Баттісти Інтри, вона «тримала один з найвизначніших літературних салонів у перші роки правління Людовіка XIV».

Була видана заміж у 16-річному віці за 43-річного герцога Брауншвейг-Люнебурзького та князя Каленберзького Йоганна Фрідріха. Вінчання відбулося 30 листопада 1668 року у Ганновері. Наречена прибула до міста за кілька тижнів до церемонії — 9 листопада 1668 року, про що свідчить мідна гравюра Георга Фрідріха Гримма. З нагоди весілля відбулася прем'єра опери «Аделаїда» композитора Антоніо Сарторі.

Бенедикта привезла із собою багато французьких придворних, що сприяло розквіту бароко у Ганновері. На її прохання Йоганн Фрідріх найняв музикантів, які пройшли навчання у французькому стилі, у тому числі співачку Анну Софі Бонн. Герцогиня також просувала італійську оперу і сама музиціювала. Вважалася дуже невимогливою, оскільки була задоволена, коли «мала свої книги та гітару».

У подружжя народилося четверо доньок:

Анна Софія (1670—1672) — прожила 2 роки;
Шарлотта Феліцита (1671—1710) — дружина герцога Модени та Реджо Рінальдо III, мала семеро дітей;
Генрієтта Марія (1672—1757) — одружена не була, дітей не мала;
Вільгельміна Амалія (1673—1742) — дружина імператора Священної Римської імперії Йозефа I Габсбурга, мала сина та двох доньок.

Наприкінці 1679 року Йоганн Фрідріх помер. Герцогиня з доньками після цього переїхала до Франції, де мешкала у своєї кузини Лізелотти. Згодом певний час прожила в Модені, при дворі свого зятя Рінальдо, проте швидко залишила Італію, оскільки він погано поводився з нею. Повернувшись знову до Франції, оселилася у своєї сестри Анни Генрієтти. Весь цей час продовжувала листування з Готфрідом Вільгельмом Ляйбніцем, який з 1767 року був радником і бібліотекарем її чоловіка.

Померла 12 серпня 1730 року в Аньєр-сюр-Сен. Була похована у князівській крипті замкової церкви Ганноверу. Нутрощі знаходяться у церкві Святої Женевьєви в Аньєр-сюр-Сен.

Генеалогія

Фрідріх IV

Луїза Юліана Оранська

Луї де Ґонзаґа-Невер

Шарль де Гіз

Едвард Пфальцький

Бенедикта Генрієтта

Примітки

Christian Seebald: Libretti vom «Mittelalter», Walter de Gruyter, 2009, стор. 40
Пфальцькі Віттельсбахи [1] [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

Wilhelm Rothert: Benedikta, Herzogin von Hannover, in ders.: Allgemeine Hannoversche Biographie, Band 3: Hannover unter dem Kurhut 1646–1815, Sponholtz, Hannover 1916, стор. 100–101.
Linda Maria Koldau: Frauen-Musik-Kultur: ein Handbuch zum deutschen Sprachgebiet der Frühen Neuzeit, Böhlau, Köln / Weimar 2005.

Посилання

Пфальцькі Віттельсбахи [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Профіль на Geni.com [ 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Профіль на Thepeerage.com [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Бенедикти Генрієтти Пфальц-Зіммернської [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Йоганна Фрідріха Брауншвейг-Люнебурзького [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Christian Seebald: Libretti vom «Mittelalter», Walter de Gruyter, 2009, стор. 40

[2] Пфальцькі Віттельсбахи [1] [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)