Фра́нц Ксаве́рій Саксо́нський (25 серпня 1730 — 21 червня 1806) — князь Речі Посполитої, принц Саксонський, граф Лужицький. Син короля Речі Посполитої, Великого князя Литовського, Руського, Київського Августа III і Марії Жозефи Габсбург. У 1763—1768 роках регент Саксонського королівства.
Франц Ксаверій Саксонський | |
---|---|
Народився | 25 серпня 1730[1][2][…] Дрезден, Священна Римська імперія[1] |
Помер | 21 червня 1806[1][2][3](75 років) d, Гросенгайн, Майсен, Саксонія[1] |
Поховання | Дрезденський собор |
Країна | Королівство Саксонія |
Місце проживання | Дрезденський замок-резиденція Саксонський палац d d d |
Діяльність | регент |
Галузь | політика[4] і військова справа[4] |
Знання мов | французька[2][4] і німецька[4] |
Титул | герцог і граф[d] |
Посада | регент |
Військове звання | генерал |
Рід | Альбертинська лінія Веттінів |
Батько | Август III Фрідріх |
Мати | Марія Жозефа Австрійська |
Брати, сестри | Марія Анна Саксонська, d, Марія Христина, d, Марія Жозефа Саксонська, Марія Амалія Саксонська, d, Карл-Християн Саксонський, d, Фрідріх Кристіан і Альберт Саксен-Тешенський |
У шлюбі з | d |
Діти | d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3] і d[3] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Франц Ксаверій Альберт Август Людвіг Бенно Саксонський і Речі Посполитої, граф Лужицький (Franz Xaver Albert August Ludwig Benno von Sachsen und Polen, Graf von der Lausitz) був восьмою дитиною і четвертим сином Августа III курфюрста Саксонії та короля Речі Посполитої, Великого князя Литовського, Руського, Пруського, Мазовецького, Жемантійського, Київського, Волинського, Подільського, Підляського, Інфлянтського, Смоленського, Сіверського, Чернігівського та австрійської ерцгерцогині Марії Йозефи Габсбург (доньки імператора Йосипа I. Оскільки його два старші брати померли, він був другим у черзі на престол після свого брата, майбутнього курфюрста Фридріха Християна.
1733 року нагороджений орденом Білого Орла. 1736 року став кавалером Саксонського ордену Святого Генріха.
З 1756 по 1763 рік командував саксонською армією в Семирічній війні. Воюючи разом з французами, він був генерал-лейтенантом і маршалом 12 серпня 1758 року королем Людовіком XV.
З 1763 по 1768 рік був регентом та співправителем королівства Саксонії від імені свого малолітнього племінника Фрідріха Августа. Співправителем йому була його Марія Антонія Баварська, вдова курфюрста і мати майбутнього правителя. Разом вони продовжили реформи Фридріха Християна в епоху Просвітництва, які увійшли в історію як Виборчий Саксонський Ретаблісмент. Реформа армії, започаткована Францом Ксаверієм за пруським зразком, зустріла рішуче неприйняття станів, особливо через високі витрати. У 1764 році заснував Фрайберзьку гірничу академію та запросив Фрідріха Антона фон Гейніца (1725—1802), фахівця з промисловості та гірничої справи, до співпраці.
9 березня 1765 року Франц Ксаверій уклав шлюб з Кларою Марією Спінуччі, фрейліною вдови курфюрста. Вона була донькою графа Джузеппе Спінуччі (1707—1783) і Беатріче Веккі-Буратті (1718—1803), сестрою кардинала Доменіко Спінуччі. 1767 року К. М. Спінуччі офіційно стала графинею Лужицькою.
У жовтні 1765 Франц Ксаверій від імені неповнолітнього курфюрста відмовився від Польської корони на користь Станіслава Понятовського, як того вимагав договір, підписаний між Пруссією та Росією 11 квітня 1764 р. Це зробили всупереч бажанням співправительки Саксонії Марія Антонія та інших представників держави.
Його регентство закінчилось після досягнення курфюрстом 18 років, у грудні 1768.
Наступного року Франц Ксаверій переїхав до Франції, в якій перебував з родиною як граф Лужицький до початку Французької революції.
У жовтні 1791 року, після революційних подій у Франції, він повернувся на батьківщину дружини у Фермо з 4 своїми доньками. Проживали у Римі. 23 листопада 1792 року померла його дружина. Одруживши більшість своїх дочок з представниками римської знаті, він остаточно виїхав з Італії до Дрездена у квітні 1796 року після одруження його доньки Христини Сабіни з Максиміліаном Камілом VIII Масімо, 1-м князем Арсолі, від цього шлюбу, між іншим, народився майбутній кардинал Франческо Саверіо Масім.
Через свій похилий вік Франц Ксаверій вирішив остаточно усамітнитися у своєму палаці в Забельтіці, де він помер 21 червня 1806 року у віці 75 років.
Родина
Від шлюбу Франца Ксаверія та його дружини Клари Марії Спінуччі, спочатку морганатичного (1763), а потім визнаного офіційно 1765 року, народилося 10 дітей, але лише шестеро дожили до повноліття, і були відомі як графи та графині Лужицькі.
- Людвиг Руперт Йосип Ксавер (27 березня 1766 — 22 серпня 1782)
- Клара Марія Августа Беатріче (27 березня 1766 — 18 листопада 1766)
- Джозеф Ксав'єр Карло Рафаель Пилип Бенно (23 серпня 1767 — 25 червня 1802), загинув на дуелі проти російського князя Миколи Щербатова
- Елізабета Урсула Ганна Кордула Саверія (22 жовтня 1768 — 3 травня 1844), 8 листопада 1787 року вийшла заміж за Анрі де Прейсака герцога Ескліньяка
- Марія Ганна Віоланте Катерина Марта Саверія (20 жовтня 1770 — 24 грудня 1845), 15 жовтня 1793 року вийшла заміж за дона Палуццо Альтьєрі, 5-го принца Оріоло
- Беатріс Марія Франсуаза Брижита (1 лютого 1772 — 6 лютого 1806), 18 лютого 1794 року вийшла заміж за Дона Раффаеле Ріаріо-Сфорца, маркіза ді Корлето
- Куніґунда Ганна Олена Марія Жозефа (18 березня 1774 — 18 жовтня 1828) 1795 року вийшла заміж за Маркиза Дона Жуана Патріці Наро Монторо
- Марія Христина Сабіна (1775—1837), 24 березня 1796 вийшла заміж за Дона Камілло Массіміліано Масімо, князя ді Арсолі.
- Сесилія Марія Аделаїда Августина (17 грудня 1779 — 24 червня 1781).
Франциск Ксаверій помер, коли усі його сини вже померли або були вбиті, і тому він назвав своїм спадкоємцем барона Каміла де Зеєбаха, представника Саксонського уряду, якому передали все майно князя. Барон Луї Жак Тенар придбав за актами від 1830 року та 13 лютого та 16 серпня 1831 року серію лотів, що виставили на продаж 29 квітня 1809 року доньки князя, зокрема нині зруйнований Шато де Шомо, тоді як інші володіння князя були продані 4 лютого 1818 року банкіру Казимиру Пер'є (який також придбав Пон-сюр-Сен) у партнерстві з купцями Баррі Клодом і Ніколя Жозефом Корніссе-Депре. Барон Тенар збудував нову садибу в Шомо на руїнах попереднього замку.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #101420153 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Lundy D. R. The Peerage
- Czech National Authority Database
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франц Ксаверій Саксонський |
- J. C. F. de Hoefer, Nouvelle biographie générale depuis les temps les plus reculés jusqu'à nos jours, ed. Firmin-Didot, 1862[1]
- Michel Riquet, Augustin de Barruel: un jésuite face aux jacobins francs-maçons, 1741—1820, Parigi, éditions Beauchesne, 1989
- Mathieu Couty, Le château de Chaumot au temps de Xavier de Saxe: un domaine rural en villeneuvien au crépuscule de l'Ancien régime, Amis du Vieux Villeneuve, 1996
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fra nc Ksave rij Sakso nskij 25 serpnya 1730 21 chervnya 1806 knyaz Rechi Pospolitoyi princ Saksonskij graf Luzhickij Sin korolya Rechi Pospolitoyi Velikogo knyazya Litovskogo Ruskogo Kiyivskogo Avgusta III i Mariyi Zhozefi Gabsburg U 1763 1768 rokah regent Saksonskogo korolivstva Franc Ksaverij SaksonskijNarodivsya25 serpnya 1730 1730 08 25 1 2 Drezden Svyashenna Rimska imperiya 1 Pomer21 chervnya 1806 1806 06 21 1 2 3 75 rokiv d Grosengajn Majsen Saksoniya 1 PohovannyaDrezdenskij soborKrayina Korolivstvo SaksoniyaMisce prozhivannyaDrezdenskij zamok rezidenciya Saksonskij palac d d dDiyalnistregentGaluzpolitika 4 i vijskova sprava 4 Znannya movfrancuzka 2 4 i nimecka 4 Titulgercog i graf d PosadaregentVijskove zvannyageneralRidAlbertinska liniya VettinivBatkoAvgust III FridrihMatiMariya Zhozefa AvstrijskaBrati sestriMariya Anna Saksonska d Mariya Hristina d Mariya Zhozefa Saksonska Mariya Amaliya Saksonska d Karl Hristiyan Saksonskij d Fridrih Kristian i Albert Saksen TeshenskijU shlyubi zdDitid 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 i d 3 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisFranc Ksaverij Albert Avgust Lyudvig Benno Saksonskij i Rechi Pospolitoyi graf Luzhickij Franz Xaver Albert August Ludwig Benno von Sachsen und Polen Graf von der Lausitz buv vosmoyu ditinoyu i chetvertim sinom Avgusta III kurfyursta Saksoniyi ta korolya Rechi Pospolitoyi Velikogo knyazya Litovskogo Ruskogo Pruskogo Mazoveckogo Zhemantijskogo Kiyivskogo Volinskogo Podilskogo Pidlyaskogo Inflyantskogo Smolenskogo Siverskogo Chernigivskogo ta avstrijskoyi ercgercogini Mariyi Jozefi Gabsburg donki imperatora Josipa I Oskilki jogo dva starshi brati pomerli vin buv drugim u cherzi na prestol pislya svogo brata majbutnogo kurfyursta Fridriha Hristiyana 1733 roku nagorodzhenij ordenom Bilogo Orla 1736 roku stav kavalerom Saksonskogo ordenu Svyatogo Genriha Z 1756 po 1763 rik komanduvav saksonskoyu armiyeyu v Semirichnij vijni Voyuyuchi razom z francuzami vin buv general lejtenantom i marshalom 12 serpnya 1758 roku korolem Lyudovikom XV Z 1763 po 1768 rik buv regentom ta spivpravitelem korolivstva Saksoniyi vid imeni svogo malolitnogo pleminnika Fridriha Avgusta Spivpravitelem jomu bula jogo Mariya Antoniya Bavarska vdova kurfyursta i mati majbutnogo pravitelya Razom voni prodovzhili reformi Fridriha Hristiyana v epohu Prosvitnictva yaki uvijshli v istoriyu yak Viborchij Saksonskij Retablisment Reforma armiyi zapochatkovana Francom Ksaveriyem za pruskim zrazkom zustrila rishuche neprijnyattya staniv osoblivo cherez visoki vitrati U 1764 roci zasnuvav Frajberzku girnichu akademiyu ta zaprosiv Fridriha Antona fon Gejnica 1725 1802 fahivcya z promislovosti ta girnichoyi spravi do spivpraci 9 bereznya 1765 roku Franc Ksaverij uklav shlyub z Klaroyu Mariyeyu Spinuchchi frejlinoyu vdovi kurfyursta Vona bula donkoyu grafa Dzhuzeppe Spinuchchi 1707 1783 i Beatriche Vekki Buratti 1718 1803 sestroyu kardinala Domeniko Spinuchchi 1767 roku K M Spinuchchi oficijno stala grafineyu Luzhickoyu U zhovtni 1765 Franc Ksaverij vid imeni nepovnolitnogo kurfyursta vidmovivsya vid Polskoyi koroni na korist Stanislava Ponyatovskogo yak togo vimagav dogovir pidpisanij mizh Prussiyeyu ta Rosiyeyu 11 kvitnya 1764 r Ce zrobili vsuperech bazhannyam spivpravitelki Saksoniyi Mariya Antoniya ta inshih predstavnikiv derzhavi Jogo regentstvo zakinchilos pislya dosyagnennya kurfyurstom 18 rokiv u grudni 1768 Nastupnogo roku Franc Ksaverij pereyihav do Franciyi v yakij perebuvav z rodinoyu yak graf Luzhickij do pochatku Francuzkoyi revolyuciyi U zhovtni 1791 roku pislya revolyucijnih podij u Franciyi vin povernuvsya na batkivshinu druzhini u Fermo z 4 svoyimi donkami Prozhivali u Rimi 23 listopada 1792 roku pomerla jogo druzhina Odruzhivshi bilshist svoyih dochok z predstavnikami rimskoyi znati vin ostatochno viyihav z Italiyi do Drezdena u kvitni 1796 roku pislya odruzhennya jogo donki Hristini Sabini z Maksimilianom Kamilom VIII Masimo 1 m knyazem Arsoli vid cogo shlyubu mizh inshim narodivsya majbutnij kardinal Franchesko Saverio Masim Cherez svij pohilij vik Franc Ksaverij virishiv ostatochno usamitnitisya u svoyemu palaci v Zabeltici de vin pomer 21 chervnya 1806 roku u vici 75 rokiv RodinaVid shlyubu Franca Ksaveriya ta jogo druzhini Klari Mariyi Spinuchchi spochatku morganatichnogo 1763 a potim viznanogo oficijno 1765 roku narodilosya 10 ditej ale lishe shestero dozhili do povnolittya i buli vidomi yak grafi ta grafini Luzhicki Lyudvig Rupert Josip Ksaver 27 bereznya 1766 22 serpnya 1782 Klara Mariya Avgusta Beatriche 27 bereznya 1766 18 listopada 1766 Dzhozef Ksav yer Karlo Rafael Pilip Benno 23 serpnya 1767 25 chervnya 1802 zaginuv na dueli proti rosijskogo knyazya Mikoli Sherbatova Elizabeta Ursula Ganna Kordula Saveriya 22 zhovtnya 1768 3 travnya 1844 8 listopada 1787 roku vijshla zamizh za Anri de Prejsaka gercoga Esklinyaka Mariya Ganna Violante Katerina Marta Saveriya 20 zhovtnya 1770 24 grudnya 1845 15 zhovtnya 1793 roku vijshla zamizh za dona Palucco Altyeri 5 go princa Oriolo Beatris Mariya Fransuaza Brizhita 1 lyutogo 1772 6 lyutogo 1806 18 lyutogo 1794 roku vijshla zamizh za Dona Raffaele Riario Sforca markiza di Korleto Kunigunda Ganna Olena Mariya Zhozefa 18 bereznya 1774 18 zhovtnya 1828 1795 roku vijshla zamizh za Markiza Dona Zhuana Patrici Naro Montoro Mariya Hristina Sabina 1775 1837 24 bereznya 1796 vijshla zamizh za Dona Kamillo Massimiliano Masimo knyazya di Arsoli Sesiliya Mariya Adelayida Avgustina 17 grudnya 1779 24 chervnya 1781 Francisk Ksaverij pomer koli usi jogo sini vzhe pomerli abo buli vbiti i tomu vin nazvav svoyim spadkoyemcem barona Kamila de Zeyebaha predstavnika Saksonskogo uryadu yakomu peredali vse majno knyazya Baron Luyi Zhak Tenar pridbav za aktami vid 1830 roku ta 13 lyutogo ta 16 serpnya 1831 roku seriyu lotiv sho vistavili na prodazh 29 kvitnya 1809 roku donki knyazya zokrema nini zrujnovanij Shato de Shomo todi yak inshi volodinnya knyazya buli prodani 4 lyutogo 1818 roku bankiru Kazimiru Per ye yakij takozh pridbav Pon syur Sen u partnerstvi z kupcyami Barri Klodom i Nikolya Zhozefom Kornisse Depre Baron Tenar zbuduvav novu sadibu v Shomo na ruyinah poperednogo zamku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 101420153 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franc Ksaverij SaksonskijJ C F de Hoefer Nouvelle biographie generale depuis les temps les plus recules jusqu a nos jours ed Firmin Didot 1862 1 Michel Riquet Augustin de Barruel un jesuite face aux jacobins francs macons 1741 1820 Parigi editions Beauchesne 1989 ISBN 9782701011974 Mathieu Couty Le chateau de Chaumot au temps de Xavier de Saxe un domaine rural en villeneuvien au crepuscule de l Ancien regime Amis du Vieux Villeneuve 1996