Лужицька марка (також маркграфство Лаузіц, марка Лаузіц) — феодальне утворення у Священній Римській Імперії. Була утворена у 965 внаслідок розділу Саксонської Східної марки. Лужицька марка управлялася різними німецькими династіями. Влада над регіоном оспорювалася слов'янськими правителями.
Передісторія
Спочатку землі управлялися лужицькими князями, а у X столітті ними правил Геро. Після його смерті у Лужиці з'явилися самостійні правителі.
Маркграфи Саксонської Східної марки (Лужицької марки)
- 965–993 Одо I (Ходо I, Годо I, Оттон I) помер у 993.
- 993–1002 Геро Лужицкий (пом. 1015) у 1002 втратив східну частину.
Західна частина
| Східна частина
|
- 1032–1034 (бл. 990 — 19 листопада 1034) з 1017, граф у гау і у Північному з 1021, маркграф Саксонської Східної марки (лужицької марки) з 1032.
- 1034–1046 (пом.. 24 січня 1046), маркграф Мейсена та з 1032, маркграф Саксонської Східної марки з 1034. Син Еккехарда I і Сванехільди.
- 1046–1069 (бл. 1010 — жовтень 1075) — і гау з 1034, маркграф Саксонської Східної марки у 1046–1069, 1069–1075, граф у Південному Швабенгау у 1046–1068. Старший син і Матільди Мейсенської.
- 1069–1069 (бл. 1040 — до 26 жовтня 1069) — маркграф Лужицької марки з 1069, старший син .
- 1069–1075 Деді I (знову).
- 1076–1081 Вратислав II (1035 — 14 січня 1092) — чеський князь з 1061 і король з 1086, маркграф Східної марки у 1081–1085.
Династія Веттінів
- 1081–1103 Генріх I (бл. 1070–1103) з 1075, маркграф Лужицької марки з 1081, з 1089. Син графа від другого шлюбу з Адель Лувенською.
- 1103–1123 (бл. 1103/1104 — осінь 1123) — , маркграф Лужицької та з 1103/1104, син маркграфа Генріх I і Гертруди Брауншвейгської.
Поділ на Нижню та Верхню Лужицю
Нижня Лужиця
| Верхня Лужиця
|
Нижня Лужиця
Династія Веттинів
- 1136–1157 Конрад I Великий (бл. 1097 — 5 лютого 1157) — у 1123–1156, маркграф Мейсена у 1123–1156, лужицької марки у 1136–1156. Онук .
- 1156–1185 (1125 — 9 лютого 1185), , маркграф Нижньої Лужиці, маркграф Ландсберга з 1156. Син Конрада Великого.
- 1185–1190 (1130 — 16 серпня 1190) — Маркграф Нижньої Лужиці, , . Син Конрада Великого.
- 1190–1210 (13 вересня 1159 — 6 грудня 1210) — з 1190 , маркграф Нижньої Лужиці, з 1207 граф Гройтч. Син Деді III.
- 1210–1221 — (11 березня 1162 — 18 січня 1221) — маркграф Мейсенський з 1198, Нижньої Лужиці з 1210. Онук Конрада Великого.
- 1221–1288 Генріх IV Ясновельможний (21 травня/23 вересня 1218 — 15 лютого 1288) — маркграф мейсенський та Нижньої Лужиці з 1221, та з 1247. Син Дітріха Пригніченого.
- 1288–1291 (1269 — 16 серпня 1291) — з 1285, маркграф Нижньої Лужиці з 1288.
- 1288–1303 Дітріх IV (1260 — 10 грудня 1307) — маркграф Мейсен з 1293, маркграф Нижньої Лужиці у 1293–1304, з 1298. Двоюрідний брат Фрідріха Тути.
Асканії та Віттельсбахи
Дітріх IV продав Нижню Лужицю у 1303 бранденбурзьким Асканіям. Після вимирання бранденбургських Асканіїв у 1319, частини Лужицької марки дісталися Рудольфу I курфюрстові Саксонському та Генріху Яворському, а основну частину отримали у 1323–1328 Віттельсбахи. Їх представник Людовик Баварський був імператором, а також був пов'язаний спорідненістю з Бранденбурзькими Асканіями. У 1368 Отто Віттельсбах продав Верхню Лужицю імператору Карлу.
- 1303 — 1308 Оттон I (бл. 1238 — 27 листопада 1308) — маркграф Бранденбургу з 1266, маркграф Нижньої Лужиці з 1303. Правнук Конрада II Нижньолужицького.
- 1308 — 1319 Вальдемар (бл. 1280 — 14 серпня 1319) — маркграф Бранденбургу та Нижньої Лужиці з 1308. Син Оттона I.
- 1319 — 1323 Людвіг I (1281/1282 — 11 жовтня 1347) — герцог Баварії з 1294, король Німеччини з 20 жовтня 1314, імператор Священної Римської імперії з 17 січня 1328, пфальцграф Рейнський у 1319–1329, маркграф Бранденбургу та Нижньої Лужиці у 1319–1323, , Голландії, Зеландії у 1345–1347.
- 1323 — 1351 Людвіг II (травень 1315 — 18 вересня 1361) — герцог Баварії з 1347, маркграф Бранденбургу та Нижньої Лужиці у 1323–1351, граф Тіролю з 1342.
- 1351 — 1365 Людвіг III (1328–1365) — герцог Баварії з 1347, маркграф Бранденбургу та Нижньої Лужиці з 1351.
- 1365 — 1367 Оттон II (1346 — 13 листопада 1379) — герцог Баварії у 1347–1351, маркграф Бранденбургу у 1351–1373 і Нижньої Лужиці у 1351–1367.
Лужиця у складі земель Богемської корони
Чеський король та імператор Священної Римської імперії Карл I придбав різні частини Лужиці та включив їх у земель богемської корони, де вони залишалися аж до Тридцятилітньої війни.
- 1367 — 1378 Карл I (1316 — 29 листопада 1378)
- 1378 — 1419 Вацлав I (26 лютого 1361 — 16 серпня 1419)
- 1420 — 1437 Сигізмунд (15 лютого 1368 — 9 грудня 1437)
Династія Габсбургів
- 1438 — 1439 Альбрехт (16 серпня 1397 — 27 жовтня 1439)
- 1440 — 1457 Ладіслав Постум (22 лютого 1440 — 23 листопада 1457)
- 1458 — 1471 Їржі з Подебрад (23 квітня 1420 — 22 березня 1471)
- 1469 — 1490 Матвій Корвін (23 лютого 1443 — 6 квітня 1490)
Династія Яґелонів
- 1471 — 1516 Владислав II Ягеллончик (1 березня 1456 — 13 березня 1516)
- 1504 — 1506 Сигізмунд Старий (намісник)
- 1516 — 1526 Людовик IV (1 липня 1506 — 29 серпня 1526)
Династія Габсбургів
- 1526 — 1564 Фердинанд I (10 березня 1503 — 25 липня 1564)
- 1564 — 1576 Максиміліан (31 липня 1527 — 12 жовтня 1576)
- 1576 — 1611 Рудольф (18 липня 1552 — 20 січня 1612)
- 1611 — 1619 Маттіас (24 лютого 1557 — 20 березня 1619)
- 1619 — 1620 Фрідріх II Зимовий король (26 серпня 1596 — 29 листопада 1632)
- 1620 — 1635 Фердинанд II (9 липня 1578 — 15 лютого 1637)
Під владою Саксонських курфюрстів
Після Тридцятилітньої війни Лужицю передали Саксонії, де вона залишалася самостійною областю.
- 1635 — 1656 Йоганн-Георг I (1585–1656)
- 1656 — 1680 Йоганн Георг II (1613–1680)
- 1680 — 1691 Йоганн-Георг III (1647–1691)
- 1691 — 1694 Йоганн-Георг IV (1668–1694)
- 1694 — 1733 Фрідріх Август I Сильний (1670–1733), також король Речі Посполитої
- 1733 — 1763 Фрідріх Август II (1696–1763), також король Речі Посполитої
- 1763 — Фрідріх Крістіан (1722–1763)
- 1763 — 1768 Франц Ксаверій (1730–1806)
- 1768 — 1806 Фрідріх Август III (1750–1827)
Після Наполеонівських воєн Лужицьке маркграфство було скасовано. Нижня Лужиця та частина Верхньої Лужиці рішенням Віденського конгресу 1815 приєдналися до королівства Пруссія.
Див. також
Література
- Лаптєва Л.П., Кунце П. Історія серболужіцкой народу. — 30 с.
- Franz Xaver von Wegele. Winzenburg, von // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 43. — Leipzig : Duncker & Humblot, 1898. — P. 507-511.
Посилання
- LAUSITZ (Lusatia, Sorb Luzica, Pol. Luzyce, Cz. Luzice). Regnal chronologies. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 20 червня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luzhicka marka takozh markgrafstvo Lauzic marka Lauzic feodalne utvorennya u Svyashennij Rimskij Imperiyi Bula utvorena u 965 vnaslidok rozdilu Saksonskoyi Shidnoyi marki Luzhicka marka upravlyalasya riznimi nimeckimi dinastiyami Vlada nad regionom osporyuvalasya slov yanskimi pravitelyami PeredistoriyaSpochatku zemli upravlyalisya luzhickimi knyazyami a u X stolitti nimi pravil Gero Pislya jogo smerti u Luzhici z yavilisya samostijni praviteli Markgrafi Saksonskoyi Shidnoyi marki Luzhickoyi marki 965 993 Odo I Hodo I Godo I Otton I pomer u 993 993 1002 Gero Luzhickij pom 1015 u 1002 vtrativ shidnu chastinu Zahidna chastina 1002 1015 Gero Luzhickij pom 1015 1015 1030 Titmar Ditmar 1030 1031 pom 1032 Shidna chastina 1002 1025 Boleslav I korol Polshi 1025 1031 Meshko II korol Polshi 1031 1032 Odo II pom 1032 1032 1034 bl 990 19 listopada 1034 z 1017 graf u gau i u Pivnichnomu z 1021 markgraf Saksonskoyi Shidnoyi marki luzhickoyi marki z 1032 1034 1046 pom 24 sichnya 1046 markgraf Mejsena ta z 1032 markgraf Saksonskoyi Shidnoyi marki z 1034 Sin Ekkeharda I i Svanehildi 1046 1069 bl 1010 zhovten 1075 i gau z 1034 markgraf Saksonskoyi Shidnoyi marki u 1046 1069 1069 1075 graf u Pivdennomu Shvabengau u 1046 1068 Starshij sin i Matildi Mejsenskoyi 1069 1069 bl 1040 do 26 zhovtnya 1069 markgraf Luzhickoyi marki z 1069 starshij sin 1069 1075 Dedi I znovu 1076 1081 Vratislav II 1035 14 sichnya 1092 cheskij knyaz z 1061 i korol z 1086 markgraf Shidnoyi marki u 1081 1085 Dinastiya Vettiniv 1081 1103 Genrih I bl 1070 1103 z 1075 markgraf Luzhickoyi marki z 1081 z 1089 Sin grafa vid drugogo shlyubu z Adel Luvenskoyu 1103 1123 bl 1103 1104 osin 1123 markgraf Luzhickoyi ta z 1103 1104 sin markgrafa Genrih I i Gertrudi Braunshvejgskoyi Podil na Nizhnyu ta Verhnyu LuzhicyuNizhnya Luzhicya 1123 1124 1050 22 travnya 1124 markgraf Nizhnoyi Luzhici ta z 1123 Zyat Vratislava II Cheskogo 1124 1131 Albreht Vedmid bl 1100 18 listopada 1170 u 1123 1170 markgraf Nizhnoyi Luzhici z 1124 1131 markgraf Pivnichnoyi marki u 1134 1157 blizko 1134 1170 gercog Saksoniyi u 1138 1142 markgraf Brandenburga u 1157 1170 Zyat Germana I fon Vincenburga 1131 1135 Genrih III fon Grojch pom 1135 sin Viprehta Verhnya Luzhicya 1117 1122 bl 1050 1066 1122 graf fon Rejnhauzen Vincenburg z 1109 graf fon Radelberg z 1111 1112 markgraf Verhnoyi Luzhici z 1117 1122 1130 German II fon Vincenburg bl 1110 29 30 sichnya 1152 graf fon Vincenburg 1122 1130 1144 1152 1122 1130 u 1124 1130 u 1129 1130 markgraf Verhnoyi Luzhici u 1122 1130 u 1144 1158 pravili Vettini u 1158 1231 do Bogemiyi u 1253 1378 do Brandenburgu dinastiya Silezkih P yastiv 1319 1337 Genrih I Yavorskij 1364 1368 Bolko II Malij Z 1378 u volodinni Lyuksemburgiv Nizhnya LuzhicyaDinastiya Vettiniv 1136 1157 Konrad I Velikij bl 1097 5 lyutogo 1157 u 1123 1156 markgraf Mejsena u 1123 1156 luzhickoyi marki u 1136 1156 Onuk 1156 1185 1125 9 lyutogo 1185 markgraf Nizhnoyi Luzhici markgraf Landsberga z 1156 Sin Konrada Velikogo 1185 1190 1130 16 serpnya 1190 Markgraf Nizhnoyi Luzhici Sin Konrada Velikogo 1190 1210 13 veresnya 1159 6 grudnya 1210 z 1190 markgraf Nizhnoyi Luzhici z 1207 graf Grojtch Sin Dedi III 1210 1221 11 bereznya 1162 18 sichnya 1221 markgraf Mejsenskij z 1198 Nizhnoyi Luzhici z 1210 Onuk Konrada Velikogo 1221 1288 Genrih IV Yasnovelmozhnij 21 travnya 23 veresnya 1218 15 lyutogo 1288 markgraf mejsenskij ta Nizhnoyi Luzhici z 1221 ta z 1247 Sin Ditriha Prignichenogo 1288 1291 1269 16 serpnya 1291 z 1285 markgraf Nizhnoyi Luzhici z 1288 1288 1303 Ditrih IV 1260 10 grudnya 1307 markgraf Mejsen z 1293 markgraf Nizhnoyi Luzhici u 1293 1304 z 1298 Dvoyuridnij brat Fridriha Tuti Askaniyi ta Vittelsbahi Ditrih IV prodav Nizhnyu Luzhicyu u 1303 brandenburzkim Askaniyam Pislya vimirannya brandenburgskih Askaniyiv u 1319 chastini Luzhickoyi marki distalisya Rudolfu I kurfyurstovi Saksonskomu ta Genrihu Yavorskomu a osnovnu chastinu otrimali u 1323 1328 Vittelsbahi Yih predstavnik Lyudovik Bavarskij buv imperatorom a takozh buv pov yazanij sporidnenistyu z Brandenburzkimi Askaniyami U 1368 Otto Vittelsbah prodav Verhnyu Luzhicyu imperatoru Karlu 1303 1308 Otton I bl 1238 27 listopada 1308 markgraf Brandenburgu z 1266 markgraf Nizhnoyi Luzhici z 1303 Pravnuk Konrada II Nizhnoluzhickogo 1308 1319 Valdemar bl 1280 14 serpnya 1319 markgraf Brandenburgu ta Nizhnoyi Luzhici z 1308 Sin Ottona I 1319 1323 Lyudvig I 1281 1282 11 zhovtnya 1347 gercog Bavariyi z 1294 korol Nimechchini z 20 zhovtnya 1314 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 17 sichnya 1328 pfalcgraf Rejnskij u 1319 1329 markgraf Brandenburgu ta Nizhnoyi Luzhici u 1319 1323 Gollandiyi Zelandiyi u 1345 1347 1323 1351 Lyudvig II traven 1315 18 veresnya 1361 gercog Bavariyi z 1347 markgraf Brandenburgu ta Nizhnoyi Luzhici u 1323 1351 graf Tirolyu z 1342 1351 1365 Lyudvig III 1328 1365 gercog Bavariyi z 1347 markgraf Brandenburgu ta Nizhnoyi Luzhici z 1351 1365 1367 Otton II 1346 13 listopada 1379 gercog Bavariyi u 1347 1351 markgraf Brandenburgu u 1351 1373 i Nizhnoyi Luzhici u 1351 1367 Luzhicya u skladi zemel Bogemskoyi koroniCheskij korol ta imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl I pridbav rizni chastini Luzhici ta vklyuchiv yih u zemel bogemskoyi koroni de voni zalishalisya azh do Tridcyatilitnoyi vijni 1367 1378 Karl I 1316 29 listopada 1378 1378 1419 Vaclav I 26 lyutogo 1361 16 serpnya 1419 1420 1437 Sigizmund 15 lyutogo 1368 9 grudnya 1437 Dinastiya Gabsburgiv 1438 1439 Albreht 16 serpnya 1397 27 zhovtnya 1439 1440 1457 Ladislav Postum 22 lyutogo 1440 23 listopada 1457 1458 1471 Yirzhi z Podebrad 23 kvitnya 1420 22 bereznya 1471 1469 1490 Matvij Korvin 23 lyutogo 1443 6 kvitnya 1490 Dinastiya Yageloniv 1471 1516 Vladislav II Yagellonchik 1 bereznya 1456 13 bereznya 1516 1504 1506 Sigizmund Starij namisnik 1516 1526 Lyudovik IV 1 lipnya 1506 29 serpnya 1526 Dinastiya Gabsburgiv 1526 1564 Ferdinand I 10 bereznya 1503 25 lipnya 1564 1564 1576 Maksimilian 31 lipnya 1527 12 zhovtnya 1576 1576 1611 Rudolf 18 lipnya 1552 20 sichnya 1612 1611 1619 Mattias 24 lyutogo 1557 20 bereznya 1619 1619 1620 Fridrih II Zimovij korol 26 serpnya 1596 29 listopada 1632 1620 1635 Ferdinand II 9 lipnya 1578 15 lyutogo 1637 Pid vladoyu Saksonskih kurfyurstivPislya Tridcyatilitnoyi vijni Luzhicyu peredali Saksoniyi de vona zalishalasya samostijnoyu oblastyu 1635 1656 Jogann Georg I 1585 1656 1656 1680 Jogann Georg II 1613 1680 1680 1691 Jogann Georg III 1647 1691 1691 1694 Jogann Georg IV 1668 1694 1694 1733 Fridrih Avgust I Silnij 1670 1733 takozh korol Rechi Pospolitoyi 1733 1763 Fridrih Avgust II 1696 1763 takozh korol Rechi Pospolitoyi 1763 Fridrih Kristian 1722 1763 1763 1768 Franc Ksaverij 1730 1806 1768 1806 Fridrih Avgust III 1750 1827 Pislya Napoleonivskih voyen Luzhicke markgrafstvo bulo skasovano Nizhnya Luzhicya ta chastina Verhnoyi Luzhici rishennyam Videnskogo kongresu 1815 priyednalisya do korolivstva Prussiya Div takozhLuzhicka marka Saksonska Shidna markaLiteraturaLaptyeva L P Kunce P Istoriya serboluzhickoj narodu 30 s Franz Xaver von Wegele Winzenburg von Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 43 Leipzig Duncker amp Humblot 1898 P 507 511 PosilannyaLAUSITZ Lusatia Sorb Luzica Pol Luzyce Cz Luzice Regnal chronologies Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 20 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka