Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генріх I (1292/1296 — 15 травня 1346) — князь Яворський, Львувецький та Cвидницький (1301—1312), після поділу князівства, з 1312 року Яворський і Львувецький, у 1319-1329 роках князь Східної Лужиці та Герлиці, з 1337 року князь Глогувський. Походив з династії Сілезьких П'ястів.
| Генріх I Яворський | |
|---|---|
| пол. Henryk I jaworski | |
 | |
| Народився | 1294[1] |
| Помер | 1346[1] |
| Поховання | Абатство Кшешув |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | герцог |
| Рід | П'ясти і Сілезькі П'ясти |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Брати, сестри | Болко ІІ Зебицький, d, Беатріче Сілезька, Ганна Свидницька[d], d і Бернард Свидницький |
| У шлюбі з | Аґнеса Богемська |
| |
Життєпис
Генріх був третім (другим з тих, що вижили) сином Яворського і Свидницького князя Болка I Сурового і принцеси Беатріси Бранденбурзької з династії Асканіїв. Оскільки на момент смерті батька в 1301 році він та його брати були ще неповнолітнімм, то вони перебували під опікою їх матері та її брата Германа, маркграфа Бранденбугу; а з 1305 - під опікою свого старшого брата Бернарда. 1307 року він був оголошений повнолітнім, і став допомагати старшому братові в управлінні князівством.
1312 року було здійснено перший розділ батьківської спадщини: Генріх отримав окремий уділ, до якої увійшли Явір і Львувек.
Генріх I, за прикладом свого батька і брата Бернарда, намагався проводити самостійну політику, щоб не потрапити в залежність від сусідніх німецьких правителів. З цією метою він близився з опозицією до влади короля Яна Люксембурзького, тобто вдовою короля Богемії і Польщі Вацлава II, донькою короля Пшемисла II, Богемською і Польською королевою-консордом Ельжбетою Риксою і могутнім магнатом, гетьманом паном Їндрихом з Липи.
1316 року Єлизавета Рикса, всупереч волі короля Яна Люксембурзького, видала свою єдину дитину Аґнесу заміж за князя Яворського, що зробило Генріха потенційним претендентом та суперником Яна на Богемську корону. Незабаром після цього, за згодою Ельжбети, Генріх прибув з військом у виділені їй як королеві-вдові землі Градець-Кралове, звідки почав підтримувати противників Яна. Однак через два роки, за посередництва короля Баварського Людвіга IV, Генріх примирився з Яном Люксембурзьким.
Хоча шлюб Генріха і Аґнеси відбувся 1316 року, через родинні зв'язки (у четвертому коліні) між подружжям, була необхідна згода Папи Римського, що була надана лише через сім років.
1319 року помер, не маючи спадкоємця, маркграф Бранденбургу і Лужиці Вальдемар, і з ним перервалася бранденбурзька гілка Асканіїв. Через свою матір Генріх був одним із найближчих родичів покійного маркграфа. Вирішивши отримати частину спадщини, він зайняв Східну Лужицю та Горлиць; у цей час Західну Лужицу з Будишиним захопив Ян Люксембурзький. Король Людовік IV, що став сувереном Бранденбургу після смерті Вальдемара, формально визнав поділ, але Ян Люксембурзький захотів загарбати всю Лужицю, тому в серпні-вересні 1319 між Яном і Генріхом відбулася війна, що завершилася визнанням статус-кво.
1329 року мешканці Горлиці попросили Яна Люксембурзького прийняти їх у Богемське підданство. Генріх погодився і обміняв цю територію на Трутнов і Градец-Кралове. Після цього з Лужицьких міст у Генріха залишилися лише Любань, Житава та Превоз.
4 січня 1337 року Генріх обміняв свої останні володіння в Лужиці на Глогувські землі. Ці обміни зробили Генріха союзником Богемської корони та одним із найпотужніших П'ястівських князів у Сілезії. Також 1337 року в обмін на Конти-Вроцлавськ Генріх склав Яну Люксембургу васальну присягу.
Дружина Генріха померла 1336 року, а його шлюб виявився бездітним. Не маючи спадкоємця, Генріх уклав офіційну угоду зі своїм племінником Болко II (сином Бернарда Свидницького), що дозволило його родичу згодом стати правителем у підконтрольних Генріху землях.
Генріх I Яворський помер між 6 березня і 15 травня 1346 року і був похований у Цистерціанському костелі в Кшешуві.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #142400076 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Marek, Miroslav. Complete Genealogy of the House of Piast. Genealogy.EU.
- Joachim Bahlcke: Die Oberlausitz. Historischer Raum, Landesbewußtsein und Geschichtsschreibung vom Mittelalter bis zum 20. Jahrhundert. Leipziger Universitätsverlag, 2001,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrih I 1292 1296 15 travnya 1346 knyaz Yavorskij Lvuveckij ta Cvidnickij 1301 1312 pislya podilu knyazivstva z 1312 roku Yavorskij i Lvuveckij u 1319 1329 rokah knyaz Shidnoyi Luzhici ta Gerlici z 1337 roku knyaz Gloguvskij Pohodiv z dinastiyi Silezkih P yastiv Genrih I Yavorskijpol Henryk I jaworskiNarodivsya1294 1 Pomer1346 1 PohovannyaAbatstvo KsheshuvDiyalnistaristokratTitulgercogRidP yasti i Silezki P yastiBatkodMatidBrati sestriBolko II Zebickij d Beatriche Silezka Ganna Svidnicka d d i Bernard SvidnickijU shlyubi zAgnesa Bogemska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisGenrih buv tretim drugim z tih sho vizhili sinom Yavorskogo i Svidnickogo knyazya Bolka I Surovogo i princesi Beatrisi Brandenburzkoyi z dinastiyi Askaniyiv Oskilki na moment smerti batka v 1301 roci vin ta jogo brati buli she nepovnolitnimm to voni perebuvali pid opikoyu yih materi ta yiyi brata Germana markgrafa Brandenbugu a z 1305 pid opikoyu svogo starshogo brata Bernarda 1307 roku vin buv ogoloshenij povnolitnim i stav dopomagati starshomu bratovi v upravlinni knyazivstvom 1312 roku bulo zdijsneno pershij rozdil batkivskoyi spadshini Genrih otrimav okremij udil do yakoyi uvijshli Yavir i Lvuvek Genrih I za prikladom svogo batka i brata Bernarda namagavsya provoditi samostijnu politiku shob ne potrapiti v zalezhnist vid susidnih nimeckih praviteliv Z ciyeyu metoyu vin blizivsya z opoziciyeyu do vladi korolya Yana Lyuksemburzkogo tobto vdovoyu korolya Bogemiyi i Polshi Vaclava II donkoyu korolya Pshemisla II Bogemskoyu i Polskoyu korolevoyu konsordom Elzhbetoyu Riksoyu i mogutnim magnatom getmanom panom Yindrihom z Lipi 1316 roku Yelizaveta Riksa vsuperech voli korolya Yana Lyuksemburzkogo vidala svoyu yedinu ditinu Agnesu zamizh za knyazya Yavorskogo sho zrobilo Genriha potencijnim pretendentom ta supernikom Yana na Bogemsku koronu Nezabarom pislya cogo za zgodoyu Elzhbeti Genrih pribuv z vijskom u vidileni yij yak korolevi vdovi zemli Gradec Kralove zvidki pochav pidtrimuvati protivnikiv Yana Odnak cherez dva roki za poserednictva korolya Bavarskogo Lyudviga IV Genrih primirivsya z Yanom Lyuksemburzkim Hocha shlyub Genriha i Agnesi vidbuvsya 1316 roku cherez rodinni zv yazki u chetvertomu kolini mizh podruzhzhyam bula neobhidna zgoda Papi Rimskogo sho bula nadana lishe cherez sim rokiv 1319 roku pomer ne mayuchi spadkoyemcya markgraf Brandenburgu i Luzhici Valdemar i z nim perervalasya brandenburzka gilka Askaniyiv Cherez svoyu matir Genrih buv odnim iz najblizhchih rodichiv pokijnogo markgrafa Virishivshi otrimati chastinu spadshini vin zajnyav Shidnu Luzhicyu ta Gorlic u cej chas Zahidnu Luzhicu z Budishinim zahopiv Yan Lyuksemburzkij Korol Lyudovik IV sho stav suverenom Brandenburgu pislya smerti Valdemara formalno viznav podil ale Yan Lyuksemburzkij zahotiv zagarbati vsyu Luzhicyu tomu v serpni veresni 1319 mizh Yanom i Genrihom vidbulasya vijna sho zavershilasya viznannyam status kvo 1329 roku meshkanci Gorlici poprosili Yana Lyuksemburzkogo prijnyati yih u Bogemske piddanstvo Genrih pogodivsya i obminyav cyu teritoriyu na Trutnov i Gradec Kralove Pislya cogo z Luzhickih mist u Genriha zalishilisya lishe Lyuban Zhitava ta Prevoz 4 sichnya 1337 roku Genrih obminyav svoyi ostanni volodinnya v Luzhici na Gloguvski zemli Ci obmini zrobili Genriha soyuznikom Bogemskoyi koroni ta odnim iz najpotuzhnishih P yastivskih knyaziv u Sileziyi Takozh 1337 roku v obmin na Konti Vroclavsk Genrih sklav Yanu Lyuksemburgu vasalnu prisyagu Druzhina Genriha pomerla 1336 roku a jogo shlyub viyavivsya bezditnim Ne mayuchi spadkoyemcya Genrih uklav oficijnu ugodu zi svoyim pleminnikom Bolko II sinom Bernarda Svidnickogo sho dozvolilo jogo rodichu zgodom stati pravitelem u pidkontrolnih Genrihu zemlyah Genrih I Yavorskij pomer mizh 6 bereznya i 15 travnya 1346 roku i buv pohovanij u Cistercianskomu kosteli v Ksheshuvi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 142400076 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaMarek Miroslav Complete Genealogy of the House of Piast Genealogy EU Joachim Bahlcke Die Oberlausitz Historischer Raum Landesbewusstsein und Geschichtsschreibung vom Mittelalter bis zum 20 Jahrhundert Leipziger Universitatsverlag 2001 ISBN 3 935693 46 X