Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн Георг I нім Johann Georg I 5 березня 1585 8 жовтня 1656 року 16 й курфюрст Саксонії в 1611 1656 роках Йоганн Геор

Йоганн Георг I (курфюрст Саксонії)

Йоганн Георг I (курфюрст Саксонії)

Йоганн Георг I (нім. Johann Georg I., 5 березня 1585 — 8 жовтня 1656 року) — 16-й курфюрст Саксонії в 1611—1656 роках.

Йоганн Георг I
нім. Johann Georg I.
image
Йоганн Георг I
image
16-й курфюрст Саксонії
1611 — 1656
Попередник: Крістіан II
Наступник: Йоганн-Георг II
 
Народження: 5 березня 1585(15850305)
Дрезден, Священна Римська імперія[1]
Смерть: 8 жовтня 1656
Дрезден
Поховання: d
Країна: Саксонія
Релігія: лютеранство
Рід: Веттіни
Батько: Крістіан I
Мати: Софія Гогенцоллерн
Шлюб: d і Магдалена Сибілла Пруська
Діти: 8 синів і 3 доньки

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Походив з Альбертинської лінії Веттінів. Другий син Крістіана I, курфюрста Саксонії, та Софії з Бранденбурзьких Гогенцоллернів. Народився 1585 року в Дрездені. 1591 року після смерті батька його старший брат Крістіан II успадкував трон. Разом вони виховувалися під орудою матері.

1604 року в Дрездені оженився з представницею Вюртемберзького дому. Втім у 1606 році дружина померла під час пологів. 1607 року оженився з представницею Прусських Гогенцоллернів.

Тридцятирічна війна

1611 року після смерті брата Крістіана II успадкував курфюрство Саксонське. Продовжив політику попередника, спрямовану на збереження союзу з Австрійськими Габсбургами. 1619 року відхилив пропозицію стати королем Богемії, яку спрямував очільник поміркованих богемських протестантів граф Яхим Ондржей Шлік. У тому ж році підтримав Фердинанда Габсбурга при обранні імператором Священної Римської імперії.

Невдовзі курфюрст Саксонії спрямував військо до Верхньої Лужици та Сілезії, де змусив місцеве населення підкоритися Фердинанду II. Натомість вони отримали визнання своєї релігійної і громадянської свободи і обіцянку її охорони з боку курфюрста. Коли Фердинанд II не виконав свого зобов'язання, Йоганн Георг I сприйняв це як особисту образу. Ще більше занепокоєння викликало видання 1629 року Едикуту про реституцію. Втім не втручався у військові дії, маючи на меті зберегти країну від ворожих вторгнень та військових витрат.

У лютому 1631 року він оголосив, що не може далі терпіти утиски протестантів, і зібрав євангелічний конвент в Лейпцигу, в якому брали участь лютеранські князі Німеччини. Було прийнято рішення зберігати нейтралітет по відношенню до Швеції та імператора, вимагалося скасування Едикту про реституцію, підтверджувалося обов'язковість Аугсбурзького сповідання та пропонувалося створити 50-тисячне військо лютеран, щоб стати третьою силою в країні.

Разом з тим пропозиції Густава II Адольфа Вази, короля Швеції, щодо утворення союзу Йоганн Георг I довго не приймав, не дивлячись на зусилля своєї дружини Магдалени Сибілли. Зволікання саксонського курфюрста на надання шведській армії дозволу на перехід Ельби стало причиною захоплення католицькими військами Магдебургу в тому ж 1631 році.

Тільки тоді, коли імперський фельдмаршал Йоганн Церклас Тіллі вдерся до Саксонії, Йоганн Георг I зважився укласти союз зі шведами. Брав участь у битві під Брейтенфельдом, проте не виявив військового хисту та хоробрості. Густав II Адольф доручив йому облогу Лейпцига і заняття Богемії. Спочатку саксонська армія зайняла Прагу, проте нерішучість подальших дій призвело до відступу під тиском війська Альбрехта Валленштейна.

1632 року після загибелі шведського короля Йоганн Георг I відмовився вступати до ліги під егідою Швеції. У 1634 році після поразки протестантів у битві при Нердлінгені розпочав перемовини з імператором Фердинандом III. 1635 року сприяв укладанню Празького договору між католиками і протестантами. В обмін на релігійні поступки, Фердинанд III отримав альянс лютеранських принців як допомогу в боротьбі проти шведського втручання, так і проти очікуваного втручання Франції. Також було легалізовано кальвінізм. При цьому Саксонія отримала значну частину Лужици, а син Йоганна Георга I — Август став архієпископом Магдебургу.

1635 року саксонське військо зазнало поразки від шведів у битвах під Деміцом і Киріцом . 1636 року Йоганн Георг I приєднався до імперського війська. Завдяки цьому вдалося відбити Магдебург у шведів. Втім у битві під Віттштоком саксонсько-габсбурзька армія зазнала поразки. Наслідком цього стало спустошення Саксонії шведським військом. Друге шведське вторгнення до Саксонії відбулося 1639 року. Спочатку в лютому саксонцям було завдано поразки в битві біля Райхенбаху, а потім — у квітні — в битві при Хемніці зазнало нової поразки імперсько-саксонська армія.

1642 року Йоганн Георг I зумів відвоювати значну частину своїх володінь, зайнявши важливе місто Цвікау. Втім того ж року після поразки імператорської армії у битві під Брайтенфельдом шведи захопили Лейпциг. 1644 року саксонсько-імперська армія зазнала нищівної поразки в битві біля Ютербогу. Невдовзі шведи сплюндрували Пегау. Все це призвело до того, що у вересні 1645 року уклав зі Швецією перемир'я в Кетценброді.

Під час мирних перемовин в Оснабрюці Йоганн Георг I опирався відновленню протестантизму в Богемії і поширенню релігійного миру на кальвіністів. 1648 року Вестфальський мир підтвердив територіальні надбання Саксонії за Празьким договором 1635 року.

Останні роки

На рейхстазі 1653 року виступив проти впровадження «Corpus Evangelicorum» і прийняв його лише для того, щоб не дати переваги Бранденбургу. Помер 1656 року в Дрездені. Йому спадкував син Йоганн Георг II.

Родина

1. Дружина — Сибілла Єлизавета, донька герцога Фрідріха I Вюртемберзького.

Діти:

  • син (помер при пологах)

2. Дружина — Магдалена Сибілла, донька Альбрехт-Фрідріха, герцога Пруссії.

Діти:

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #100029752 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Джерела

  • Karlheinz Blaschke: Johann Georg I. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, , S. 525 f.
  • Axel Gotthard: Georg I. In: Frank-Lothar Kroll (Hrsg.): Die Herrscher Sachsens. Markgrafen, Kurfürsten, Könige 1089—1918. C. H. Beck, München 2007, S. 137 ff.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jogann Georg I nim Johann Georg I 5 bereznya 1585 8 zhovtnya 1656 roku 16 j kurfyurst Saksoniyi v 1611 1656 rokah Jogann Georg I nim Johann Georg I Jogann Georg I 16 j kurfyurst Saksoniyi 1611 1656 Poperednik Kristian II Nastupnik Jogann Georg II Narodzhennya 5 bereznya 1585 15850305 Drezden Svyashenna Rimska imperiya 1 Smert 8 zhovtnya 1656 DrezdenPohovannya dKrayina SaksoniyaReligiya lyuteranstvoRid VettiniBatko Kristian IMati Sofiya GogencollernShlyub d i Magdalena Sibilla PruskaDiti 8 siniv i 3 donki Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z Albertinskoyi liniyi Vettiniv Drugij sin Kristiana I kurfyursta Saksoniyi ta Sofiyi z Brandenburzkih Gogencollerniv Narodivsya 1585 roku v Drezdeni 1591 roku pislya smerti batka jogo starshij brat Kristian II uspadkuvav tron Razom voni vihovuvalisya pid orudoyu materi 1604 roku v Drezdeni ozhenivsya z predstavniceyu Vyurtemberzkogo domu Vtim u 1606 roci druzhina pomerla pid chas pologiv 1607 roku ozhenivsya z predstavniceyu Prusskih Gogencollerniv Tridcyatirichna vijna 1611 roku pislya smerti brata Kristiana II uspadkuvav kurfyurstvo Saksonske Prodovzhiv politiku poperednika spryamovanu na zberezhennya soyuzu z Avstrijskimi Gabsburgami 1619 roku vidhiliv propoziciyu stati korolem Bogemiyi yaku spryamuvav ochilnik pomirkovanih bogemskih protestantiv graf Yahim Ondrzhej Shlik U tomu zh roci pidtrimav Ferdinanda Gabsburga pri obranni imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Nevdovzi kurfyurst Saksoniyi spryamuvav vijsko do Verhnoyi Luzhici ta Sileziyi de zmusiv misceve naselennya pidkoritisya Ferdinandu II Natomist voni otrimali viznannya svoyeyi religijnoyi i gromadyanskoyi svobodi i obicyanku yiyi ohoroni z boku kurfyursta Koli Ferdinand II ne vikonav svogo zobov yazannya Jogann Georg I sprijnyav ce yak osobistu obrazu She bilshe zanepokoyennya viklikalo vidannya 1629 roku Edikutu pro restituciyu Vtim ne vtruchavsya u vijskovi diyi mayuchi na meti zberegti krayinu vid vorozhih vtorgnen ta vijskovih vitrat U lyutomu 1631 roku vin ogolosiv sho ne mozhe dali terpiti utiski protestantiv i zibrav yevangelichnij konvent v Lejpcigu v yakomu brali uchast lyuteranski knyazi Nimechchini Bulo prijnyato rishennya zberigati nejtralitet po vidnoshennyu do Shveciyi ta imperatora vimagalosya skasuvannya Ediktu pro restituciyu pidtverdzhuvalosya obov yazkovist Augsburzkogo spovidannya ta proponuvalosya stvoriti 50 tisyachne vijsko lyuteran shob stati tretoyu siloyu v krayini Razom z tim propoziciyi Gustava II Adolfa Vazi korolya Shveciyi shodo utvorennya soyuzu Jogann Georg I dovgo ne prijmav ne divlyachis na zusillya svoyeyi druzhini Magdaleni Sibilli Zvolikannya saksonskogo kurfyursta na nadannya shvedskij armiyi dozvolu na perehid Elbi stalo prichinoyu zahoplennya katolickimi vijskami Magdeburgu v tomu zh 1631 roci Tilki todi koli imperskij feldmarshal Jogann Cerklas Tilli vdersya do Saksoniyi Jogann Georg I zvazhivsya uklasti soyuz zi shvedami Brav uchast u bitvi pid Brejtenfeldom prote ne viyaviv vijskovogo histu ta horobrosti Gustav II Adolf doruchiv jomu oblogu Lejpciga i zanyattya Bogemiyi Spochatku saksonska armiya zajnyala Pragu prote nerishuchist podalshih dij prizvelo do vidstupu pid tiskom vijska Albrehta Vallenshtejna 1632 roku pislya zagibeli shvedskogo korolya Jogann Georg I vidmovivsya vstupati do ligi pid egidoyu Shveciyi U 1634 roci pislya porazki protestantiv u bitvi pri Nerdlingeni rozpochav peremovini z imperatorom Ferdinandom III 1635 roku spriyav ukladannyu Prazkogo dogovoru mizh katolikami i protestantami V obmin na religijni postupki Ferdinand III otrimav alyans lyuteranskih princiv yak dopomogu v borotbi proti shvedskogo vtruchannya tak i proti ochikuvanogo vtruchannya Franciyi Takozh bulo legalizovano kalvinizm Pri comu Saksoniya otrimala znachnu chastinu Luzhici a sin Joganna Georga I Avgust stav arhiyepiskopom Magdeburgu 1635 roku saksonske vijsko zaznalo porazki vid shvediv u bitvah pid Demicom i Kiricom 1636 roku Jogann Georg I priyednavsya do imperskogo vijska Zavdyaki comu vdalosya vidbiti Magdeburg u shvediv Vtim u bitvi pid Vittshtokom saksonsko gabsburzka armiya zaznala porazki Naslidkom cogo stalo spustoshennya Saksoniyi shvedskim vijskom Druge shvedske vtorgnennya do Saksoniyi vidbulosya 1639 roku Spochatku v lyutomu saksoncyam bulo zavdano porazki v bitvi bilya Rajhenbahu a potim u kvitni v bitvi pri Hemnici zaznalo novoyi porazki impersko saksonska armiya 1642 roku Jogann Georg I zumiv vidvoyuvati znachnu chastinu svoyih volodin zajnyavshi vazhlive misto Cvikau Vtim togo zh roku pislya porazki imperatorskoyi armiyi u bitvi pid Brajtenfeldom shvedi zahopili Lejpcig 1644 roku saksonsko imperska armiya zaznala nishivnoyi porazki v bitvi bilya Yuterbogu Nevdovzi shvedi splyundruvali Pegau Vse ce prizvelo do togo sho u veresni 1645 roku uklav zi Shveciyeyu peremir ya v Ketcenbrodi Pid chas mirnih peremovin v Osnabryuci Jogann Georg I opiravsya vidnovlennyu protestantizmu v Bogemiyi i poshirennyu religijnogo miru na kalvinistiv 1648 roku Vestfalskij mir pidtverdiv teritorialni nadbannya Saksoniyi za Prazkim dogovorom 1635 roku Ostanni roki Na rejhstazi 1653 roku vistupiv proti vprovadzhennya Corpus Evangelicorum i prijnyav jogo lishe dlya togo shob ne dati perevagi Brandenburgu Pomer 1656 roku v Drezdeni Jomu spadkuvav sin Jogann Georg II Rodina1 Druzhina Sibilla Yelizaveta donka gercoga Fridriha I Vyurtemberzkogo Diti sin pomer pri pologah 2 Druzhina Magdalena Sibilla donka Albreht Fridriha gercoga Prussiyi Diti sin pomer pri pologah Sofiya Eleonora 1609 1671 bula odruzhena iz landgrafom Gessen Darmshtadtskim Georgom II mala chotirnadcyatero ditej Mariya Yelizaveta 1610 1684 bula odruzhena iz gercogom Golshtejn Gottorpskim Fridrihom III mala chislennih nashadkiv Kristian Albreht 4 bereznya 9 serpnya 1612 pomer nemovlyam Jogann Georg 1613 1680 nastupnij kurfyurst Saksoniyi buv poshlyublenij iz Magdalenoyu Sibilloyu Brandenburg Bajrotskoyu mav dvoh donok ta sina 1614 1680 gercog Saksen Vajzenfelskij buv dvichi odruzhenij mav chislennih nashadkiv 1615 1691 gercog Saksen Merzeburgu buv odruzhenij iz Kristianoyu Shlezvig Golshtejn Glyuksburzkoyu mav desyatero ditej Magdalena Sibilla 1617 1668 bula zamizhnya za spadkoyemcem danskogo prestolu Kristianom zgodom za gercogom Saksen Altenburzkim Fridrihom Vilgelmom II mala troh ditej vid drugogo shlyubu 1619 1681 gercog Saksen Cajc buv trichi odruzhenij mav chislennih nashadkiv Genrih 27 chervnya 15 serpnya 1622 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 100029752 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaKarlheinz Blaschke Johann Georg I In Neue Deutsche Biographie NDB Band 10 Duncker amp Humblot Berlin 1974 ISBN 3 428 00191 5 S 525 f Axel Gotthard Georg I In Frank Lothar Kroll Hrsg Die Herrscher Sachsens Markgrafen Kurfursten Konige 1089 1918 C H Beck Munchen 2007 S 137 ff

Дата публікації:
Топ