Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дрезденський замок-резиденція (нім. Dresdner Residenzschloss) — колишня резиденція саксонських курфюрстів (1464–1485, 1547–1806) і королів (1806–1918). Палац-резиденція є одним з найстаріших будівель Дрездена, а в його зовнішньому вигляді можна знайти елементи різних середньовічних архітектурних стилів.
| Дрезденський замок-резиденція | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Нічний вид замку | ||||
51°03′10″ пн. ш. 13°44′12″ сх. д. / 51.05277800002777866° пн. ш. 13.73694400002777805° сх. д.Координати: 51°03′10″ пн. ш. 13°44′12″ сх. д. / 51.05277800002777866° пн. ш. 13.73694400002777805° сх. д. | ||||
| Статус | Музей | |||
| Статус спадщини | d | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Розташування | Дрезден | |||
| Архітектурний стиль | Бароко, Ренесанс | |||
| Архітектор | d[2], d[2], d[2], Матеус Пепельман[2], d[2], d[2] і d[2] | |||
| Перша згадка | 1289 | |||
| Будівництво | 1533 — 1899 | |||
| Власник | Саксонія | |||
| Стан | відреставрований | |||
| Адреса | d, d, d, Taschenberg[d] і d | |||
| Сайт | skd.museum/besuch/residenzschloss/ | |||
  Дрезденський замок-резиденція (Німеччина) | ||||
 Дрезденський замок-резиденція у Вікісховищі | ||||
Історія
Якщо вірити історичним документам і уривчастим фактам, що дійшли до нас, перша згадка про фортецю на цьому місці відноситься до 1289 року, хоча вона могла тут бути вже наприкінці XII сторіччя — судячи з того, що в той час поруч існував дерев'яний міст через Ельбу, потреби в якому без наявності в цій місцевості значимої фортечної споруди просто не було. У 1289 році через Ельбу був «перекинутий» вже кам'яний міст. Як виглядала перша фортеця — достеменно невідомо, тому що ніяких креслень до нашого часу не збереглося. Вивчення фундаментів та інших «ранніх» елементів фортеці дозволило вченим судити про те, що спочатку це була швидше за все невелика романська фортецю з внутрішнім двором приблизно 35 на 40 метрів
Проходили століття і палац постійно змінював свій вигляд, набуваючи все нові і нові риси модних віянь архітектури і втрачаючи елементи архітектурних стилів, більш не вважались «модними». На місці нинішньої Вартової вежі розташовувалася одна з квадратних кутових оборонних веж, пізніше надбудована шестигранною будовою, пізніше перетвореною в північну Сторожову вежу.
У XV столітті Дрезденський палац-резиденція набув популярного в Пізньому Середньовіччі Німеччини вигляд триповерхового чотиристороннього замку італійського «зразка». У 1530-58 роках відбулися чергові кардинальні зміни в первісному вигляді фортеці. Саксонський герцог Георг Бородатий перебудовує Ельбські ворота, які після реконструкції отримують його ім'я і стають Георгіївськими.
В 1548 році за перебудову замку взявся курфюрст Моріц, при якому будова нарешті отримує статус офіційної резиденції. Для створення належного даному статусу палацу в стилі Ренесанс курфюрст запрошує архітекторів , Ганса Крамера і , які повністю перебудовують палац. Замок було вирішено розширити, через що він позбувся західного флігеля, зате обзавівся новими південним і північним, повністю відгородитися внутрішній двір. Західніше знесеної частини в 1558 році було споруджено будинок Моріцбау. На першому поверсі західного флігеля розмістили «таємне сховище» курфюрста з метровими стінами, за якими зберігалися королівські скарби. Згодом, уже в наш час, сховище було переобладнано під всесвітньо відомі Зелені склепіння Дрездена. У результаті внесених змін внутрішній двір замку був збільшений майже вдвічі — курфюрст Моріц планував проводити тут лицарські турніри, для чого були зведені ще три внутрішні вежі за аналогією з французьким замком Шамбор. Частина замку, якої реконструкція не торкнулася (східніше Вартової башти), стала згодом іменуватися Старим будинком, нова (на захід вежі) була доповнена придворною капелою із золотими воротами. Наприкінці XVI століття на півдні було прибудовано ще одне невеличке приміщення, що створило ще один невеликий внутрішній двір.
В кінці XVII століття Сторожова вежа позбулася свого абсолютно плоского даху і була обладнана високим бароковим куполом зі шпилем, що збільшило її загальну висоту до 101 метра. В 1693 році Дрезденський замок-резиденція обладнується другими, Зеленими воротами на півночі під Сторожовою вежею (до цього були тільки південні в'їзні ворота). У 1701 році в палаці сталася сильна пожежа, яка знищила східний флігель і Георгіївські ворота, проте ж замок швидко відреставрували, при цьому залишивши все в первісному вигляді — при тому, що Дрезден того часу стрімко перетворювався в набирає популярність стилі бароко.
1889 рік ознаменував нову віху в історії Дрезденського палацу-резиденції — саме тоді замок почав набувати свій нинішній вигляд. Король Альберт вирішив провести масштабну реструктуризацію замку, приурочену 800-річчю династії Веттинів, для чого архітекторам і було доручено провести повну реконструкцію та реставрацію історичної пам'ятки. У південній стороні замку з'явилася нова необарочна будівля палацу Ташенберг, поєднана галереєю «Довгий прохід» з Іоганнеумом. У цьому невеликому палаці згодом оселилася королівська родина. Північна сторона замку була об'єднана з Кафедральним Собором Святої Трійці таким же критим переходом. У підсумку в 1901 році, після закінчення всіх робіт, Дрезденська королівська резиденція засяяла новими фарбами — придбану пишність вона зберегла досі.
Велика частина замку була знищена 13 лютого 1945 під час бомбардування Дрездена. Геральдичний, срібні та бронзові зали були знищені. Тим не менш, колекція збереглися, бо була перевезена у фортецю Кенігштайн в перші роки війни.
За перші 15 років після закінчення Другої світової війни, не було зроблено спроб, щоб відновити замок, за винятком установки тимчасового даху у 1946 році. Відновлення почалося в 1960-х роках з установкою нових вікон. Відбудова замку було завершена в 2013 році.
Визначні пам'ятки
Основними визначними пам'ятками нинішнього замку-резиденції є [d], палац Ташенберг, придворна капела і, власне, його унікальні інтер'єри: Нумізматичний і Гравюрний кабінети, а також вже згадана раніше знаменита дрезденська колекція коштовностей — найбагатша колекція коштовностей в Європі, беззмінно експонується в музеї Зелені склепіння, що розташований в Залі коштовностей «Pretiosensaal» Дрезденського палацу-резиденції. Назва Зелені Склепіння походить ще з того часу, коли пофарбовані в малахітово-зелений колір колони залу ще не були закриті дзеркалами. На зовнішній стіні галереї «Довгий хід» (нім. Langer Gang), складової північної стіни конюшного двору «Штальхофен» (нім. Stallhof), розміщене 100-метрове панно «Хода князів». Сьогодні Дрезденський палац-резиденція, поряд з Оперним театром Земпера, прикрашає собою Театральну площу «Старого міста».
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany
- Fritz Löffler: Das alte Dresden — Geschichte seiner Bauten. 16th ed. Leipzig: Seemann, 2006, (German)
- . dresden.de. 2015. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Residenzschloss Dresden
- at Schlösserland Sachsen
- at Staatliche Kunstsammlungen Dresden
 | Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drezdenskij zamok rezidenciya nim Dresdner Residenzschloss kolishnya rezidenciya saksonskih kurfyurstiv 1464 1485 1547 1806 i koroliv 1806 1918 Palac rezidenciya ye odnim z najstarishih budivel Drezdena a v jogo zovnishnomu viglyadi mozhna znajti elementi riznih serednovichnih arhitekturnih stiliv Drezdenskij zamok rezidenciyaNichnij vid zamku51 03 10 pn sh 13 44 12 sh d 51 05277800002777866 pn sh 13 73694400002777805 sh d 51 05277800002777866 13 73694400002777805 Koordinati 51 03 10 pn sh 13 44 12 sh d 51 05277800002777866 pn sh 13 73694400002777805 sh d 51 05277800002777866 13 73694400002777805StatusMuzejStatus spadshinidKrayina Nimechchina ISO3166 1 alpha 3 DEU ISO3166 1 cifrovij 276 RoztashuvannyaDrezdenArhitekturnij stilBaroko RenesansArhitektord 2 d 2 d 2 Mateus Pepelman 2 d 2 d 2 i d 2 Persha zgadka1289Budivnictvo1533 1899VlasnikSaksoniyaStanvidrestavrovanijAdresad d d Taschenberg d i dSajtskd museum besuch residenzschloss Drezdenskij zamok rezidenciya Nimechchina Drezdenskij zamok rezidenciya u VikishovishiIstoriyaZamok u 1896 roci Yaksho viriti istorichnim dokumentam i urivchastim faktam sho dijshli do nas persha zgadka pro fortecyu na comu misci vidnositsya do 1289 roku hocha vona mogla tut buti vzhe naprikinci XII storichchya sudyachi z togo sho v toj chas poruch isnuvav derev yanij mist cherez Elbu potrebi v yakomu bez nayavnosti v cij miscevosti znachimoyi fortechnoyi sporudi prosto ne bulo U 1289 roci cherez Elbu buv perekinutij vzhe kam yanij mist Yak viglyadala persha fortecya dostemenno nevidomo tomu sho niyakih kreslen do nashogo chasu ne zbereglosya Vivchennya fundamentiv ta inshih rannih elementiv forteci dozvolilo vchenim suditi pro te sho spochatku ce bula shvidshe za vse nevelika romanska fortecyu z vnutrishnim dvorom priblizno 35 na 40 metriv Drezdenskij zamok u XIV st Prohodili stolittya i palac postijno zminyuvav svij viglyad nabuvayuchi vse novi i novi risi modnih viyan arhitekturi i vtrachayuchi elementi arhitekturnih stiliv bilsh ne vvazhalis modnimi Na misci ninishnoyi Vartovoyi vezhi roztashovuvalasya odna z kvadratnih kutovih oboronnih vezh piznishe nadbudovana shestigrannoyu budovoyu piznishe peretvorenoyu v pivnichnu Storozhovu vezhu Pivdenna storona Georgiyevskih vorit U XV stolitti Drezdenskij palac rezidenciya nabuv populyarnogo v Piznomu Serednovichchi Nimechchini viglyad tripoverhovogo chotiristoronnogo zamku italijskogo zrazka U 1530 58 rokah vidbulisya chergovi kardinalni zmini v pervisnomu viglyadi forteci Saksonskij gercog Georg Borodatij perebudovuye Elbski vorota yaki pislya rekonstrukciyi otrimuyut jogo im ya i stayut Georgiyivskimi V 1548 roci za perebudovu zamku vzyavsya kurfyurst Moric pri yakomu budova nareshti otrimuye status oficijnoyi rezidenciyi Dlya stvorennya nalezhnogo danomu statusu palacu v stili Renesans kurfyurst zaproshuye arhitektoriv Gansa Kramera i yaki povnistyu perebudovuyut palac Zamok bulo virisheno rozshiriti cherez sho vin pozbuvsya zahidnogo fligelya zate obzavivsya novimi pivdennim i pivnichnim povnistyu vidgoroditisya vnutrishnij dvir Zahidnishe znesenoyi chastini v 1558 roci bulo sporudzheno budinok Moricbau Na pershomu poversi zahidnogo fligelya rozmistili tayemne shovishe kurfyursta z metrovimi stinami za yakimi zberigalisya korolivski skarbi Zgodom uzhe v nash chas shovishe bulo pereobladnano pid vsesvitno vidomi Zeleni sklepinnya Drezdena U rezultati vnesenih zmin vnutrishnij dvir zamku buv zbilshenij majzhe vdvichi kurfyurst Moric planuvav provoditi tut licarski turniri dlya chogo buli zvedeni she tri vnutrishni vezhi za analogiyeyu z francuzkim zamkom Shambor Chastina zamku yakoyi rekonstrukciya ne torknulasya shidnishe Vartovoyi bashti stala zgodom imenuvatisya Starim budinkom nova na zahid vezhi bula dopovnena pridvornoyu kapeloyu iz zolotimi vorotami Naprikinci XVI stolittya na pivdni bulo pribudovano she odne nevelichke primishennya sho stvorilo she odin nevelikij vnutrishnij dvir V kinci XVII stolittya Storozhova vezha pozbulasya svogo absolyutno ploskogo dahu i bula obladnana visokim barokovim kupolom zi shpilem sho zbilshilo yiyi zagalnu visotu do 101 metra V 1693 roci Drezdenskij zamok rezidenciya obladnuyetsya drugimi Zelenimi vorotami na pivnochi pid Storozhovoyu vezheyu do cogo buli tilki pivdenni v yizni vorota U 1701 roci v palaci stalasya silna pozhezha yaka znishila shidnij fligel i Georgiyivski vorota prote zh zamok shvidko vidrestavruvali pri comu zalishivshi vse v pervisnomu viglyadi pri tomu sho Drezden togo chasu strimko peretvoryuvavsya v nabiraye populyarnist stili baroko 1889 rik oznamenuvav novu vihu v istoriyi Drezdenskogo palacu rezidenciyi same todi zamok pochav nabuvati svij ninishnij viglyad Korol Albert virishiv provesti masshtabnu restrukturizaciyu zamku priurochenu 800 richchyu dinastiyi Vettiniv dlya chogo arhitektoram i bulo dorucheno provesti povnu rekonstrukciyu ta restavraciyu istorichnoyi pam yatki U pivdennij storoni zamku z yavilasya nova neobarochna budivlya palacu Tashenberg poyednana galereyeyu Dovgij prohid z Ioganneumom U comu nevelikomu palaci zgodom oselilasya korolivska rodina Pivnichna storona zamku bula ob yednana z Kafedralnim Soborom Svyatoyi Trijci takim zhe kritim perehodom U pidsumku v 1901 roci pislya zakinchennya vsih robit Drezdenska korolivska rezidenciya zasyayala novimi farbami pridbanu pishnist vona zberegla dosi Velika chastina zamku bula znishena 13 lyutogo 1945 pid chas bombarduvannya Drezdena Geraldichnij sribni ta bronzovi zali buli znisheni Tim ne mensh kolekciya zbereglisya bo bula perevezena u fortecyu Kenigshtajn v pershi roki vijni Za pershi 15 rokiv pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ne bulo zrobleno sprob shob vidnoviti zamok za vinyatkom ustanovki timchasovogo dahu u 1946 roci Vidnovlennya pochalosya v 1960 h rokah z ustanovkoyu novih vikon Vidbudova zamku bulo zavershena v 2013 roci Viznachni pam yatkiAnglijski shodi Osnovnimi viznachnimi pam yatkami ninishnogo zamku rezidenciyi ye d palac Tashenberg pridvorna kapela i vlasne jogo unikalni inter yeri Numizmatichnij i Gravyurnij kabineti a takozh vzhe zgadana ranishe znamenita drezdenska kolekciya koshtovnostej najbagatsha kolekciya koshtovnostej v Yevropi bezzminno eksponuyetsya v muzeyi Zeleni sklepinnya sho roztashovanij v Zali koshtovnostej Pretiosensaal Drezdenskogo palacu rezidenciyi Nazva Zeleni Sklepinnya pohodit she z togo chasu koli pofarbovani v malahitovo zelenij kolir koloni zalu she ne buli zakriti dzerkalami Na zovnishnij stini galereyi Dovgij hid nim Langer Gang skladovoyi pivnichnoyi stini konyushnogo dvoru Shtalhofen nim Stallhof rozmishene 100 metrove panno Hoda knyaziv Sogodni Drezdenskij palac rezidenciya poryad z Opernim teatrom Zempera prikrashaye soboyu Teatralnu ploshu Starogo mista PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany d Track Q107174967 Fritz Loffler Das alte Dresden Geschichte seiner Bauten 16th ed Leipzig Seemann 2006 ISBN 978 3 86502 000 0 German dresden de 2015 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2015 Procitovano 13 lyutogo 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Residenzschloss Dresden at Schlosserland Sachsen at Staatliche Kunstsammlungen Dresden Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi