Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фармакологічна ідіосинкразія від грец ίδιος власний та σύγκρασις темперамент або Ідіосинкратична реакція на лікарський з

Фармакологічна ідіосинкразія

Фармакологічна ідіосинкразія

Фармакологічна ідіосинкразія (від грец. ίδιος — власний та σύγκρασις — темперамент), або Ідіосинкратична реакція на лікарський засіб — генетично зумовлена атипова реакція організму на медикаменти, яка проявляється у невеликої частини населення (< 5 %). Виникнення такої реакції не має очевидного зв'язку з дозуванням препарату чи тривалістю терапії. За Роулінсом та Томпсоном (1998), фармакологічна ідіосинкразія належить до реакцій типу В побічної дії лікарських засобів.

Критерії фармакологічної ідіосинкразії

Щоб реакція організму на лікарський засіб могла вважатися ідіосинкратичною, вона повинна відповідати певним вимогам. До них належать:

  • Виникнення побічної дії на препарат у менше ніж 5 % відсотків людей, які його приймали;
  • Незалежність від фармакологічного ефекту лікарського засобу. Наприклад, препарат резулін (діюча речовина троглітазон) є протизапальним, антидіабетичним засобом, але у якості ідіосинкратичного ефекту викликає гепатотоксичність. Інший препарат, трован (діюча речовина тровафлоксацин), також викликає ураження печінки, проте його фармакологічна дія полягає у зниженні рівня холестерину у плазмі крові;
  • Відсутність очевидного зв'язку з дозуванням препарату. Важливою особливістю фармакологічної ідіосинкразії є відсутність збільшення ризику її виникнення зі збільшенням дози препарату. Проте ідея про те, що ідіосинкратичні реакції є незалежними від дози не зовсім правильна. У більшості пацієнтів ідіосинкратична реакція не виникне зовсім при будь-якому дозуванні препарату, але у невеликого відсотку — її прояви викликаються нижчими дозами, ніж межі терапевтичного ефекту. Це свідчить про те, що вплив дозування препарату на виникнення ідіосинкразії є мало вивченим та потребує детальнішого дослідження.
  • Мінливий, непостійний прояв реакції, який не узгоджується з прийомами препарату. Його суть полягає у тому, що перші симптоми ідіосинкразії можуть з'являтися за різні проміжки часу для кожного повторного курсу прийому лікарського засобу. Також, при повторному застосуванні деяких препаратів ідіосинкратична реакція може взагалі не виникати, або виникати набагато пізніше, ніж першого разу. Тривалість періоду між прийомом медикаменту та появою перших симптомів варіює і може зменшуватися, якщо пацієнт повторно проходить курс лікування таким препаратом. Проте, існують рідкісні винятки, у випадку яких ідіосинкразія розпочинається майже одночасно з першим прийомом лікарського засобу. Як приклад можуть бути ураження печінки, які виникають при прийомі телітроміцину (Telithromycin) та проявляються приблизно через добу від початку терапії. Варто зазначити, що існують випадки, коли ідіосинкратична токсичність виникає спонтанно. Наприклад, ідіосинкратична автоімунна реактивність зазвичай проявляється пізно, через 1 рік або довше від початку терапії. Проте, у деяких випадках, вона може розвиватися через місяці після припинення терапії.
  • Зв'язок між тяжкістю проявів ідіосинкразії та часу їх прояву. Незначні висипи на шкірі, локалізовані на невеликих її ділянках, з'являються приблизно через 1 тиждень після першого прийому препарату. Проте, для появи тяжких та значних висипів потрібно більше часу (2-4 тижні). Ідіосинкратичні ураження печінки та кісткового мозку з'являються із затримкою понад 1-2 місяці.

Фактори ризику

Фактори ризику розвитку ідіосинкразії існують, проте вони не завжди однозначні та у більшій мірі специфічні для кожного конкретного препарату. До такаих факторів належать:

Механізм виникнення

Термін «ідіосинкратичний» означає специфічний для конкретної особи. Він відображає непередбачуваність даного явища, оскільки визначити причини та механізми його розвитку у більшості випадків буває досить складно. Проте, в ході численних дослідженнь було встановлено, що деякі ідіосинкратичні реакції на медичні препарати можуть бути зумовлені змінами у групі генів лейкоцитарного антигену людини (human leukocyte antigen gene complex), яка є частиною групи генів головного комплексу гістосумісності. Інші гени, наприклад ген глутатіон S-трансферази та гени інших ферментів, також можуть бути пов'язані з підвищеною частотою виникнення ідіосинкратичної токсичності.

Загалом, існує дві загальноприйняті гіпотези щодо механізму виникнення ідіосинкразії — це генетично зумовлені 1) поліморфізм метаболізму медичних препаратів та 2) виникнення специфічної імунної відповіді на сам препарат або його метаболіт(и).

Прояви

Ідіосинкразія може проявляться як ураження або хвороби багатьох органів та їх систем, проте найчастішими мішенями стають печінка, шкіра та кістковий мозок. Деякі лікарські засоби викликають ідіосинкратичну реакцію, лімітовану одним органом або їх системою, в той час як інші можуть зумовлювати ураження декількох органів або їх систем. [en], наприклад, викликає ураження виключно печінки, оскільки в цьому органі відбуваються його метаблічні перетворення. Під дією цитохрому р450 з фторотану утворюється реактивний метаболіт, який зумовлює руйнування гепатоцитів. Інший лікарський засіб, карбамазепін, здатен викликати не лише загибель гепатоцитів, а й висипи на шкірі, синдром Лаєлла (синдром токсичного некролізу епідермісу), агранулоцитоз, апластичну анемію тощо. У останньому випадку ураження часто розвиваються одночасно. Більш того, різні медикаменти можуть викликати схожі патерни ідіосинкратичних симптомів, оскільки деякі характеристики ідіосинкразії стосуються усіх її проявів, проте, ця схожість не є абсолютною та дещо відрізняється для різних лікарських засобів.

Висипання на шкірі

Шкірні висипання є найпоширенішим проявом ідіосинкратичної реакції на лікарський засіб. Це можна пояснити тим, що навіть невеликі висипи можна помітити неозброєним оком, в той час як незначні ураження внутрішніх органів залишаються поза увагою. Також, шкіра є надзвичайно імунологічно активною, що робить її потенційною мішенню ідіосинкразії. Ідіосинкратичні висипання на шкірі можуть проявлятися по-різному. Основними з них є:

Макропапільозні або морбіліформні висипання

[en] становлять 90 % випадків шкірних висипань, викликаних лікарськими засобами. Проявляються зазвичай через 1-2 тижні після першого прийому препарату. За відсутності інших ідіосинкратичних проявів, морбіліформні висипання не становлять серйозної загрози здоров'ю пацієнта. Такі висипи часто зникають самостійно, навіть за умови продовження терапії. Однією з причин того, чому ці висипання є незначними, є те, що більшість клітин шкіри не експресують високий рівень білків MHC-II, з якими здатні зв'язуватися CD4+ T-клітини. Тому, залучення CD8+ Т-кіллерів опосередковане CD4+ T-клітинами до даних імунологічних реакцій не відбувається.

Кропивниця

Наступним за поширеністю проявом ідіосинкратичного висипання є кропивниця. Вона опосередкована, як правило, IgE антитілами, які викликають алергічні реакції анафілактичного типу. Антитіла IgE-типу здатні приєднуватися через Fc-ділянку до рецепторів на мембрані тучних клітин, що зумовлює виділення останніми медіаторів запалення, таких як гістаміну, простагландинів та інших. Прояви кропивниці характеризуються великими припіднятими почервоніннями та свербежем, які, зазвичай, зникають впродовж 24 годин після появи. Проте, кропивниця може тривати багато часу, у зв'язку з появою нових уражень або їх поширенням на інші ділянки тіла. Як і для інших ідіосинкратичних реакцій, поява кропивниці віддалена в часі від першого курсу прийому препарату, але за умови відновлення терапії може проявлятися набагато швидше — від декількох хвилин або годин.

Кропивниця може бути хронічною або [en] (спонтанною). У деяких випадках кропивниця, спровокована ідіосинкратичною реакцією на препарат, може перерости у хронічну та виникати незалежно від прийому лікарського засобу. До препаратів, які здатні викликати кропивницю належать нестероїдні протизапальні препарати та інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту. Наприклад, за терапії аспірином можливою є зміна метаболізму арахідонової кислоти у сторону продукції лейкотрієнів, які, у свою чергу, є медіаторами алергічних реакцій.

Фіксовані висипи, викликані лікарськими препаратами (Fixed Drug Eruption)

Цей вид шкірних висипань, на відміну від інших, завжди виникає лише у відповідь на дію лікарського засобу. Він проявляється як невелика кількість шкірних уражень, яка з'являється на одних і тих же ділянках тіла щоразу після прийому певних препаратів. Після закінчення терапії ці ураження зникають самі по собі, проте на їхньому місці залишається [en], що дозволяє легко визначити площу ураження. Повторний прийом лікарських препаратів зумовлює збільшення кількості висипів та їх експансію на сусідні ділянки тіла. Як і у випадку морбіліформних висипань, [en] зумовлюють CD8+ T-клітини, проте відмінністю є залучення Т-клітин пам'яті. Важливо зазначити, що ураження лімітовані однією стороною тіла — лівою або правою. У більшості випадків, захворювання протікає у легкій формі, але у незначній кількості випадків може супроводжуватися системними симптомами, як-от гарячка, артралгія тощо.

Гострий генералізований екзематозний пустульоз

Виникнення [en] як ідіосинкратичної реакції на лікарські засоби, зазвичай, пов'язане з прийомом антибіотиків. Дане захворювання проявляється як неінфекційне гнійне ураження шкіри, яке охоплює лице, шию, пахову та пахвові ділянки, а також супроводжуються гарячкою і [en]. Зазвичай, воно проявляється дуже швидко — в межах доби після першого прийому лікарського засобу.

Синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лаєлла

Синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лаєлла є найбільш тяжкими проявами ідіосинкратичних висипань на шкірі. Відсоток смертності становить близько 30 %. Синдром Стівенса-Джонсона, по суті, є формою синдрома Лаєлла, перебіг якого, за звичай, проходить набагато легше. За синдрому Стівенса-Джонсона вражається до 10 % шкіри пацієнта, в той час як при синдромі Лаєлла це значення становить понад 30 %. Обидва синдроми починаються раптово, виникає гарячка та загальна слабкість, потім з'являються болісні висипи. Пацієнтам з даним синдромом характерний позитивний симптом Нікольського — прикладання невеликого зусилля з боку від висипів зумовлює злущування епідермісу. Це відбувається через масовий апоптоз кератиноцитів з подальшим роз'єднанням епідермісу від дерми. Вражаються також слизові оболонки рота, статевих органів, органів шлунково-кишкового тракту тощо. Проявляється Синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лаєлла у більшості випадків через 14 ± 7 днів після прийому лікарського засобу. Очевидно, що дані синдроми спричинені імунними процесами в організмі пацієнта. Прийнято вважати, що клітинами, які зумовлюють розвиток висипів є [en] Т-лімфоцити. Гибель кератиноцитів пов'язана з наявністю на їх мембрані  Fas-рецепторів (apoptosis antigen 1), рецепторів до гранулізину та (tumor necrosis factor-related apoptosis-inducing ligand). Активація усіх цих рецепторів зумовлює запускання каскаду апоптозу.

Важливість

На сучасному етапі розвитку фармацевтики, стратегія підвищення ефективності існуючих лікарських засобів та пошуку нових альтернативних препаратів є домінуючою. Таке явище як фармакологічна ідіосинкразія може суттєво завадити розробці та імплементації на ринок нових медикаментів, оскільки її прояви та причини виникнення, зазвичай, виявляють занадто пізно. Це зумовлено відсутністю належних тваринних моделей для доклінічного етапу оцінки препаратів, недостатньою вивченістю механізмів її розвитку тощо. Тому ідіосинкратичні реакції, як правило, не виявляються, допоки лікарський засіб не перебуває у другій фазі клінічних випробувань або уже фактично у продажу. Зважаючи на вище сказане, фармакологічна ідіосинкразія є причиною значного відсотку захворюваності та смертності населення. Наприклад, мета-аналіз 39 досліджень виявив понад 2 мільйони випадків та понад 100 000 смертей, спричинених ідіосинкратичними реакціями на лікарські препарати у США за 1998 рік. Тип та тяжкість перебігу ідіосинкразії варіюється, але у частині випадків завдає непоправної шкоди здоров'ю людей. Проте, окрім безпосереднього негативного впливу на життя та здоров'я частини людей, фармакологічна ідіосинкразія зумовлює виведення з ринку ефективних медикаментів, які могли б допомогти більшості населення. Тому, надзвичайно важливим є додатковий моніторинг специфічних реакцій під час клінічних випробувань, створення адекватних тваринних або клітинних моделей, наукові дослідження для розуміння механізмів фармакологічної ідіосинкразії, які зможуть мінімізувати її шкідливі прояви.

Див. також

Примітки

  1. Aronson, J K (22 листопада 2003). Joining the DoTS: new approach to classifying adverse drug reactions. BMJ (англ.). Т. 327, № 7425. с. 1222—1225. doi:10.1136/bmj.327.7425.1222. ISSN 0959-8138. PMC 274067. PMID 14630763. Процитовано 16 листопада 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  2. Joseph Zimmerman, Hyman (1993-10). Hepatotoxity. Disease-a-Month. Т. 39, № 10. с. 678—787. doi:10.1016/0011-5029(93)90015-u. ISSN 0011-5029. Процитовано 16 листопада 2020.
  3. Aithal, Guruprasad P.; Ramsay, Lesley; Daly, Ann K.; Sonchit, Nhareet; Leathart, Julian B. S.; Alexander, Graeme; Kenna, J. Gerald; Caldwell, John; Day, Christopher P. (2004). Hepatic adducts, circulating antibodies, and cytokine polymorphisms in patients with diclofenac hepatotoxicity. Hepatology. Т. 39, № 5. с. 1430—1440. doi:10.1002/hep.20205. ISSN 0270-9139. Процитовано 16 листопада 2020.
  4. Wiesmann, U. N.; DiDonato, S.; Herschkowitz, N. N. (27 жовтня 1975). . Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1338—1343. doi:10.1016/0006-291x(75)90506-9. ISSN 1090-2104. PMID 4. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 16 листопада 2020.
  5. Cameron, H A; Ramsay, L E (18 серпня 1984). The lupus syndrome induced by hydralazine: a common complication with low dose treatment. BMJ. Т. 289, № 6442. с. 410—412. doi:10.1136/bmj.289.6442.410. ISSN 0959-8138. Процитовано 16 листопада 2020.
  6. Uetrecht, Jack; Naisbitt, Dean J. (8 березня 2013). Idiosyncratic Adverse Drug Reactions: Current Concepts. Pharmacological Reviews. Т. 65, № 2. с. 779—808. doi:10.1124/pr.113.007450. ISSN 0031-6997. Процитовано 16 листопада 2020.
  7. Clay, Kimberly D. (21 березня 2006). Brief Communication: Severe Hepatotoxicity of Telithromycin: Three Case Reports and Literature Review. Annals of Internal Medicine. Т. 144, № 6. с. 415. doi:10.7326/0003-4819-144-6-200503210-00121. ISSN 0003-4819. Процитовано 16 листопада 2020.
  8. Uetrecht, Jack (13 жовтня 2009). Immunoallergic Drug-Induced Liver Injury in Humans. Seminars in Liver Disease. Т. 29, № 04. с. 383—392. doi:10.1055/s-0029-1240007. ISSN 0272-8087. Процитовано 16 листопада 2020.
  9. Uetrecht, Jack (2009-11). . Seminars in Liver Disease (англ.). Т. 29, № 04. с. 383—392. doi:10.1055/s-0029-1240007. ISSN 0272-8087. Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
  10. Tesfa, Daniel; Palmblad, Jan (2011-12). Late-onset neutropenia following rituximab therapy: incidence, clinical features and possible mechanisms. Expert Review of Hematology. Т. 4, № 6. с. 619—625. doi:10.1586/ehm.11.62. ISSN 1747-4086. Процитовано 16 листопада 2020.
  11. Keisu, M.; Andersson, T. B. (21 вересня 2009). Drug-Induced Liver Injury in Humans: The Case of Ximelagatran. Handbook of Experimental Pharmacology. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 407—418. ISBN .
  12. Maddrey, Willis C. (2000-05). Hepatotoxicity: The adverse effects of drugs and other chemicals on the liver. Gastroenterology. Т. 118, № 5. с. 984—985. doi:10.1016/s0016-5085(00)70192-2. ISSN 0016-5085. Процитовано 16 листопада 2020.
  13. Pullen, H.; Wright, N.; Murdoch, J.McC. (1967-12). HYPERSENSITIVITY REACTIONS TO ANTIBACTERIAL DRUGS IN INFECTIOUS MONONUCLEOSIS. The Lancet. Т. 290, № 7527. с. 1176—1178. doi:10.1016/s0140-6736(67)91893-4. ISSN 0140-6736. Процитовано 16 листопада 2020.
  14. Cutaneous Reaction to Trimethoprim-Sulfamethoxazole in Patients with AIDS and Kaposi's Sarcoma. New England Journal of Medicine. Т. 308, № 25. 23 червня 1983. с. 1535—1536. doi:10.1056/nejm198306233082512. ISSN 0028-4793. Процитовано 16 листопада 2020.
  15. Roth, Robert A.; Luyendyk, James P.; Maddox, Jane F.; Ganey, Patricia E. (3 вересня 2003). Inflammation and Drug Idiosyncrasy—Is There a Connection?. Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. Т. 307, № 1. с. 1—8. doi:10.1124/jpet.102.041624. ISSN 0022-3565. Процитовано 16 листопада 2020.
  16. Daly, Ann K. (10 лютого 2012). Using Genome-Wide Association Studies to Identify Genes Important in Serious Adverse Drug Reactions. Annual Review of Pharmacology and Toxicology. Т. 52, № 1. с. 21—35. doi:10.1146/annurev-pharmtox-010611-134743. ISSN 0362-1642. Процитовано 16 листопада 2020.
  17. Jain, K.K. (1991). Systemic Lupus Erythematosus (SLE)-Like Syndromes Associated with Carbamazepine Therapy. Drug Safety. Т. 6, № 5. с. 350—360. doi:10.2165/00002018-199106050-00005. ISSN 0114-5916. Процитовано 16 листопада 2020.
  18. Syn, W-K; Naisbitt, D. J.; Holt, A. P.; Pirmohamed, M.; Mutimer, D. J. (14 липня 2005). Carbamazepine-induced acute liver failure as part of the DRESS syndrome. International Journal of Clinical Practice. Т. 59, № 8. с. 988—991. doi:10.1111/j.1368-5031.2005.00550.x. ISSN 1368-5031. Процитовано 16 листопада 2020.
  19. Hunziker, Th.; Künzi, U.-P.; Braunschweig, S.; Zehnder, D.; Hoigné, R. (1997-04). Comprehensive hospital drug monitoring (CHDM): adverse skin reactions, a 20-year survey. Allergy. Т. 52, № 4. с. 388—393. doi:10.1111/j.1398-9995.1997.tb01017.x. ISSN 0105-4538. Процитовано 16 листопада 2020.
  20. Valeyrie-Allanore, Laurence; Sassolas, Bruno; Roujeau, Jean-Claude (2007). Drug-Induced Skin, Nail and Hair Disorders. Drug Safety. Т. 30, № 11. с. 1011—1030. doi:10.2165/00002018-200730110-00003. ISSN 0114-5916. Процитовано 16 листопада 2020.
  21. P-Codrea (Tigaran), S.; Sidenius, P.; Dam, M. (2005-03). Lamotrigine-induced rash - worth a rechallenge*. Acta Neurologica Scandinavica. Т. 111, № 3. с. 191—194. doi:10.1111/j.1600-0404.2005.00381.x. ISSN 0001-6314. Процитовано 16 листопада 2020.
  22. Mathelier-Fusade, Pascale (2006). Drug-Induced Urticarias. Clinical Reviews in Allergy & Immunology. Т. 30, № 1. с. 019—024. doi:10.1385/criai:30:1:019. ISSN 1080-0549. Процитовано 16 листопада 2020.
  23. Suzuki, Yoshihiro; Ra, Chisei (2009). Analysis of the Mechanism for the Development of Allergic Skin Inflammation and the Application for Its Treatment: Aspirin Modulation of IgE-Dependent Mast Cell Activation: Role of Aspirin-Induced Exacerbation of Immediate Allergy. Journal of Pharmacological Sciences. Т. 110, № 3. с. 237—244. doi:10.1254/jphs.08r32fm. ISSN 1347-8613. Процитовано 16 листопада 2020.
  24. Shiohara, Tetsuo (2009-08). Fixed drug eruption: pathogenesis and diagnostic tests. Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology. Т. 9, № 4. с. 316—321. doi:10.1097/aci.0b013e32832cda4c. ISSN 1528-4050. Процитовано 16 листопада 2020.
  25. Roujeau, Jean-Claude (1 вересня 1991). Acute Generalized Exanthematous Pustulosis. Archives of Dermatology. Т. 127, № 9. с. 1333. doi:10.1001/archderm.1991.01680080069004. ISSN 0003-987X. Процитовано 16 листопада 2020.
  26. Choi, Min Jee; Kim, Hei Sung; Park, Hyun Jeong; Park, Chul Jong; Lee, Jeong Deuk; Lee, Jun Young; Kim, Hyung Ok; Park, Young Min (2010). Clinicopathologic Manifestations of 36 Korean Patients with Acute Generalized Exanthematous Pustulosis: A Case Series and Review of the Literature. Annals of Dermatology. Т. 22, № 2. с. 163. doi:10.5021/ad.2010.22.2.163. ISSN 1013-9087. Процитовано 16 листопада 2020.
  27. Pereira, Frederick A.; Mudgil, Adarsh Vijay; Rosmarin, David M. (2007-02). Toxic epidermal necrolysis. Journal of the American Academy of Dermatology. Т. 56, № 2. с. 181—200. doi:10.1016/j.jaad.2006.04.048. ISSN 0190-9622. Процитовано 16 листопада 2020.
  28. Downey, Andrew; Jackson, Chris; Harun, Nadia; Cooper, Alan (2012-06). Toxic epidermal necrolysis: Review of pathogenesis and management. Journal of the American Academy of Dermatology. Т. 66, № 6. с. 995—1003. doi:10.1016/j.jaad.2011.09.029. ISSN 0190-9622. Процитовано 16 листопада 2020.
  29. Roujeau, Jean-Claude (2005-04). Clinical heterogeneity of drug hypersensitivity. Toxicology. Т. 209, № 2. с. 123—129. doi:10.1016/j.tox.2004.12.022. ISSN 0300-483X. Процитовано 16 листопада 2020.
  30. Nassif, Amal; Bensussan, Armand; Boumsell, Laurence; Deniaud, Aurelien; Moslehi, Homayoun; Wolkenstein, Pierre; Bagot, Martine; Roujeau, Jean-Claude (2004-11). Toxic epidermal necrolysis: Effector cells are drug-specific cytotoxic T cells. Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 114, № 5. с. 1209—1215. doi:10.1016/j.jaci.2004.07.047. ISSN 0091-6749. Процитовано 16 листопада 2020.
  31. Wei, Chun-Yu; Chung, Wen-Hung; Huang, Hsiao-Wen; Chen, Yuan-Tsong; Hung, Shuen-Iu (2012-06). Direct interaction between HLA-B and carbamazepine activates T cells in patients with Stevens-Johnson syndrome. Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 129, № 6. с. 1562—1569.e5. doi:10.1016/j.jaci.2011.12.990. ISSN 0091-6749. Процитовано 16 листопада 2020.
  32. de Araujo, Elisabeth; Dessirier, Valérie; Laprée, Geneviève; Valeyrie-Allanore, Laurence; Ortonne, Nicolas; Stathopoulos, Efstathios N.; Bagot, Martine; Bensussan, Armand; Mockenhaupt, Maja (21 січня 2011). Death ligand TRAIL, secreted by CD1a+ and CD14+ cells in blister fluids, is involved in killing keratinocytes in toxic epidermal necrolysis. Experimental Dermatology. Т. 20, № 2. с. 107—112. doi:10.1111/j.1600-0625.2010.01176.x. ISSN 0906-6705. Процитовано 16 листопада 2020.
  33. Chung, Wen-Hung; Hung, Shuen-Iu; Yang, Jui-Yung; Su, Shih-Chi; Huang, Shien-Ping; Wei, Chun-Yu; Chin, See-Wen; Chiou, Chien-Chun; Chu, Sung-Chao (23 листопада 2008). Granulysin is a key mediator for disseminated keratinocyte death in Stevens-Johnson syndrome and toxic epidermal necrolysis. Nature Medicine. Т. 14, № 12. с. 1343—1350. doi:10.1038/nm.1884. ISSN 1078-8956. Процитовано 16 листопада 2020.
  34. Lazarou, Jason; Pomeranz, Bruce H.; Corey, Paul N. (15 квітня 1998). . JAMA. Т. 279, № 15. с. 1200. doi:10.1001/jama.279.15.1200. ISSN 0098-7484. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 16 листопада 2020.

Посилання

  • ІДІОСИНКРАЗІЯ // ФЕ [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Farmakologichna idiosinkraziya vid grec idios vlasnij ta sygkrasis temperament abo Idiosinkratichna reakciya na likarskij zasib genetichno zumovlena atipova reakciya organizmu na medikamenti yaka proyavlyayetsya u nevelikoyi chastini naselennya lt 5 Viniknennya takoyi reakciyi ne maye ochevidnogo zv yazku z dozuvannyam preparatu chi trivalistyu terapiyi Za Roulinsom ta Tompsonom 1998 farmakologichna idiosinkraziya nalezhit do reakcij tipu V pobichnoyi diyi likarskih zasobiv Kriteriyi farmakologichnoyi idiosinkraziyiShob reakciya organizmu na likarskij zasib mogla vvazhatisya idiosinkratichnoyu vona povinna vidpovidati pevnim vimogam Do nih nalezhat Viniknennya pobichnoyi diyi na preparat u menshe nizh 5 vidsotkiv lyudej yaki jogo prijmali Nezalezhnist vid farmakologichnogo efektu likarskogo zasobu Napriklad preparat rezulin diyucha rechovina troglitazon ye protizapalnim antidiabetichnim zasobom ale u yakosti idiosinkratichnogo efektu viklikaye gepatotoksichnist Inshij preparat trovan diyucha rechovina trovafloksacin takozh viklikaye urazhennya pechinki prote jogo farmakologichna diya polyagaye u znizhenni rivnya holesterinu u plazmi krovi Vidsutnist ochevidnogo zv yazku z dozuvannyam preparatu Vazhlivoyu osoblivistyu farmakologichnoyi idiosinkraziyi ye vidsutnist zbilshennya riziku yiyi viniknennya zi zbilshennyam dozi preparatu Prote ideya pro te sho idiosinkratichni reakciyi ye nezalezhnimi vid dozi ne zovsim pravilna U bilshosti paciyentiv idiosinkratichna reakciya ne vinikne zovsim pri bud yakomu dozuvanni preparatu ale u nevelikogo vidsotku yiyi proyavi viklikayutsya nizhchimi dozami nizh mezhi terapevtichnogo efektu Ce svidchit pro te sho vpliv dozuvannya preparatu na viniknennya idiosinkraziyi ye malo vivchenim ta potrebuye detalnishogo doslidzhennya Minlivij nepostijnij proyav reakciyi yakij ne uzgodzhuyetsya z prijomami preparatu Jogo sut polyagaye u tomu sho pershi simptomi idiosinkraziyi mozhut z yavlyatisya za rizni promizhki chasu dlya kozhnogo povtornogo kursu prijomu likarskogo zasobu Takozh pri povtornomu zastosuvanni deyakih preparativ idiosinkratichna reakciya mozhe vzagali ne vinikati abo vinikati nabagato piznishe nizh pershogo razu Trivalist periodu mizh prijomom medikamentu ta poyavoyu pershih simptomiv variyuye i mozhe zmenshuvatisya yaksho paciyent povtorno prohodit kurs likuvannya takim preparatom Prote isnuyut ridkisni vinyatki u vipadku yakih idiosinkraziya rozpochinayetsya majzhe odnochasno z pershim prijomom likarskogo zasobu Yak priklad mozhut buti urazhennya pechinki yaki vinikayut pri prijomi telitromicinu Telithromycin ta proyavlyayutsya priblizno cherez dobu vid pochatku terapiyi Varto zaznachiti sho isnuyut vipadki koli idiosinkratichna toksichnist vinikaye spontanno Napriklad idiosinkratichna avtoimunna reaktivnist zazvichaj proyavlyayetsya pizno cherez 1 rik abo dovshe vid pochatku terapiyi Prote u deyakih vipadkah vona mozhe rozvivatisya cherez misyaci pislya pripinennya terapiyi Zv yazok mizh tyazhkistyu proyaviv idiosinkraziyi ta chasu yih proyavu Neznachni visipi na shkiri lokalizovani na nevelikih yiyi dilyankah z yavlyayutsya priblizno cherez 1 tizhden pislya pershogo prijomu preparatu Prote dlya poyavi tyazhkih ta znachnih visipiv potribno bilshe chasu 2 4 tizhni Idiosinkratichni urazhennya pechinki ta kistkovogo mozku z yavlyayutsya iz zatrimkoyu ponad 1 2 misyaci Faktori rizikuFaktori riziku rozvitku idiosinkraziyi isnuyut prote voni ne zavzhdi odnoznachni ta u bilshij miri specifichni dlya kozhnogo konkretnogo preparatu Do takaih faktoriv nalezhat Vik Z vikom pidvishuyetsya rizik viniknennya urazhen pechinki zumovlenih prijomom izoniazidu Prote natriyu valproat zumovlyuye shozhi efekti u novonarodzhnih Infekcijni zahvoryuvannya Nayavnist specifichnogo tipu infekcijnih zahvoryuvan zbilshuye rizik viniknennya deyakih idiosinkratichnih reakcij Ce pov yazano z tim sho pid chas hvorobi mozhe zbilshuvatisya sprijnyatlivist organiv ta tkanin do metabolitiv deyakih likarskih zasobiv Do takih idiosinkratichnih reakcij napriklad nalezhat viklikani amoksicilinom visipi u paciyentiv z mononukleozom reakciyi giperchutlivosti sprichineni sulfanilamidom u paciyentiv zi SNIDom Do inshih faktoriv riziku mozhna vidnesti stat sklad likarskogo zasobu nayavnist travm chi hronichnih zahvoryuvan sposib zhittya vzhivannya alkogolyu tyutyunu narkotichnih zasobiv tosho Mehanizm viniknennyaTermin idiosinkratichnij oznachaye specifichnij dlya konkretnoyi osobi Vin vidobrazhaye neperedbachuvanist danogo yavisha oskilki viznachiti prichini ta mehanizmi jogo rozvitku u bilshosti vipadkiv buvaye dosit skladno Prote v hodi chislennih doslidzhenn bulo vstanovleno sho deyaki idiosinkratichni reakciyi na medichni preparati mozhut buti zumovleni zminami u grupi geniv lejkocitarnogo antigenu lyudini human leukocyte antigen gene complex yaka ye chastinoyu grupi geniv golovnogo kompleksu gistosumisnosti Inshi geni napriklad gen glutation S transferazi ta geni inshih fermentiv takozh mozhut buti pov yazani z pidvishenoyu chastotoyu viniknennya idiosinkratichnoyi toksichnosti Zagalom isnuye dvi zagalnoprijnyati gipotezi shodo mehanizmu viniknennya idiosinkraziyi ce genetichno zumovleni 1 polimorfizm metabolizmu medichnih preparativ ta 2 viniknennya specifichnoyi imunnoyi vidpovidi na sam preparat abo jogo metabolit i ProyaviIdiosinkraziya mozhe proyavlyatsya yak urazhennya abo hvorobi bagatoh organiv ta yih sistem prote najchastishimi mishenyami stayut pechinka shkira ta kistkovij mozok Deyaki likarski zasobi viklikayut idiosinkratichnu reakciyu limitovanu odnim organom abo yih sistemoyu v toj chas yak inshi mozhut zumovlyuvati urazhennya dekilkoh organiv abo yih sistem en napriklad viklikaye urazhennya viklyuchno pechinki oskilki v comu organi vidbuvayutsya jogo metablichni peretvorennya Pid diyeyu citohromu r450 z ftorotanu utvoryuyetsya reaktivnij metabolit yakij zumovlyuye rujnuvannya gepatocitiv Inshij likarskij zasib karbamazepin zdaten viklikati ne lishe zagibel gepatocitiv a j visipi na shkiri sindrom Layella sindrom toksichnogo nekrolizu epidermisu agranulocitoz aplastichnu anemiyu tosho U ostannomu vipadku urazhennya chasto rozvivayutsya odnochasno Bilsh togo rizni medikamenti mozhut viklikati shozhi paterni idiosinkratichnih simptomiv oskilki deyaki harakteristiki idiosinkraziyi stosuyutsya usih yiyi proyaviv prote cya shozhist ne ye absolyutnoyu ta desho vidriznyayetsya dlya riznih likarskih zasobiv Visipannya na shkiri Shkirni visipannya ye najposhirenishim proyavom idiosinkratichnoyi reakciyi na likarskij zasib Ce mozhna poyasniti tim sho navit neveliki visipi mozhna pomititi neozbroyenim okom v toj chas yak neznachni urazhennya vnutrishnih organiv zalishayutsya poza uvagoyu Takozh shkira ye nadzvichajno imunologichno aktivnoyu sho robit yiyi potencijnoyu mishennyu idiosinkraziyi Idiosinkratichni visipannya na shkiri mozhut proyavlyatisya po riznomu Osnovnimi z nih ye Makropapilozni abo morbiliformni visipannya en stanovlyat 90 vipadkiv shkirnih visipan viklikanih likarskimi zasobami Proyavlyayutsya zazvichaj cherez 1 2 tizhni pislya pershogo prijomu preparatu Za vidsutnosti inshih idiosinkratichnih proyaviv morbiliformni visipannya ne stanovlyat serjoznoyi zagrozi zdorov yu paciyenta Taki visipi chasto znikayut samostijno navit za umovi prodovzhennya terapiyi Odniyeyu z prichin togo chomu ci visipannya ye neznachnimi ye te sho bilshist klitin shkiri ne ekspresuyut visokij riven bilkiv MHC II z yakimi zdatni zv yazuvatisya CD4 T klitini Tomu zaluchennya CD8 T killeriv oposeredkovane CD4 T klitinami do danih imunologichnih reakcij ne vidbuvayetsya Kropivnicya Nastupnim za poshirenistyu proyavom idiosinkratichnogo visipannya ye kropivnicya Vona oposeredkovana yak pravilo IgE antitilami yaki viklikayut alergichni reakciyi anafilaktichnogo tipu Antitila IgE tipu zdatni priyednuvatisya cherez Fc dilyanku do receptoriv na membrani tuchnih klitin sho zumovlyuye vidilennya ostannimi mediatoriv zapalennya takih yak gistaminu prostaglandiniv ta inshih Proyavi kropivnici harakterizuyutsya velikimi pripidnyatimi pochervoninnyami ta sverbezhem yaki zazvichaj znikayut vprodovzh 24 godin pislya poyavi Prote kropivnicya mozhe trivati bagato chasu u zv yazku z poyavoyu novih urazhen abo yih poshirennyam na inshi dilyanki tila Yak i dlya inshih idiosinkratichnih reakcij poyava kropivnici viddalena v chasi vid pershogo kursu prijomu preparatu ale za umovi vidnovlennya terapiyi mozhe proyavlyatisya nabagato shvidshe vid dekilkoh hvilin abo godin Kropivnicya mozhe buti hronichnoyu abo en spontannoyu U deyakih vipadkah kropivnicya sprovokovana idiosinkratichnoyu reakciyeyu na preparat mozhe pererosti u hronichnu ta vinikati nezalezhno vid prijomu likarskogo zasobu Do preparativ yaki zdatni viklikati kropivnicyu nalezhat nesteroyidni protizapalni preparati ta ingibitori angiotenzinperetvoryuyuchogo fermentu Napriklad za terapiyi aspirinom mozhlivoyu ye zmina metabolizmu arahidonovoyi kisloti u storonu produkciyi lejkotriyeniv yaki u svoyu chergu ye mediatorami alergichnih reakcij Fiksovani visipi viklikani likarskimi preparatami Fixed Drug Eruption Cej vid shkirnih visipan na vidminu vid inshih zavzhdi vinikaye lishe u vidpovid na diyu likarskogo zasobu Vin proyavlyayetsya yak nevelika kilkist shkirnih urazhen yaka z yavlyayetsya na odnih i tih zhe dilyankah tila shorazu pislya prijomu pevnih preparativ Pislya zakinchennya terapiyi ci urazhennya znikayut sami po sobi prote na yihnomu misci zalishayetsya en sho dozvolyaye legko viznachiti ploshu urazhennya Povtornij prijom likarskih preparativ zumovlyuye zbilshennya kilkosti visipiv ta yih ekspansiyu na susidni dilyanki tila Yak i u vipadku morbiliformnih visipan en zumovlyuyut CD8 T klitini prote vidminnistyu ye zaluchennya T klitin pam yati Vazhlivo zaznachiti sho urazhennya limitovani odniyeyu storonoyu tila livoyu abo pravoyu U bilshosti vipadkiv zahvoryuvannya protikaye u legkij formi ale u neznachnij kilkosti vipadkiv mozhe suprovodzhuvatisya sistemnimi simptomami yak ot garyachka artralgiya tosho Gostrij generalizovanij ekzematoznij pustuloz Viniknennya en yak idiosinkratichnoyi reakciyi na likarski zasobi zazvichaj pov yazane z prijomom antibiotikiv Dane zahvoryuvannya proyavlyayetsya yak neinfekcijne gnijne urazhennya shkiri yake ohoplyuye lice shiyu pahovu ta pahvovi dilyanki a takozh suprovodzhuyutsya garyachkoyu i en Zazvichaj vono proyavlyayetsya duzhe shvidko v mezhah dobi pislya pershogo prijomu likarskogo zasobu Sindrom Stivensa Dzhonsona ta sindrom Layella Sindrom Stivensa Dzhonsona ta sindrom Layella ye najbilsh tyazhkimi proyavami idiosinkratichnih visipan na shkiri Vidsotok smertnosti stanovit blizko 30 Sindrom Stivensa Dzhonsona po suti ye formoyu sindroma Layella perebig yakogo za zvichaj prohodit nabagato legshe Za sindromu Stivensa Dzhonsona vrazhayetsya do 10 shkiri paciyenta v toj chas yak pri sindromi Layella ce znachennya stanovit ponad 30 Obidva sindromi pochinayutsya raptovo vinikaye garyachka ta zagalna slabkist potim z yavlyayutsya bolisni visipi Paciyentam z danim sindromom harakternij pozitivnij simptom Nikolskogo prikladannya nevelikogo zusillya z boku vid visipiv zumovlyuye zlushuvannya epidermisu Ce vidbuvayetsya cherez masovij apoptoz keratinocitiv z podalshim roz yednannyam epidermisu vid dermi Vrazhayutsya takozh slizovi obolonki rota statevih organiv organiv shlunkovo kishkovogo traktu tosho Proyavlyayetsya Sindrom Stivensa Dzhonsona ta sindrom Layella u bilshosti vipadkiv cherez 14 7 dniv pislya prijomu likarskogo zasobu Ochevidno sho dani sindromi sprichineni imunnimi procesami v organizmi paciyenta Prijnyato vvazhati sho klitinami yaki zumovlyuyut rozvitok visipiv ye en T limfociti Gibel keratinocitiv pov yazana z nayavnistyu na yih membrani Fas receptoriv apoptosis antigen 1 receptoriv do granulizinu ta tumor necrosis factor related apoptosis inducing ligand Aktivaciya usih cih receptoriv zumovlyuye zapuskannya kaskadu apoptozu VazhlivistNa suchasnomu etapi rozvitku farmacevtiki strategiya pidvishennya efektivnosti isnuyuchih likarskih zasobiv ta poshuku novih alternativnih preparativ ye dominuyuchoyu Take yavishe yak farmakologichna idiosinkraziya mozhe suttyevo zavaditi rozrobci ta implementaciyi na rinok novih medikamentiv oskilki yiyi proyavi ta prichini viniknennya zazvichaj viyavlyayut zanadto pizno Ce zumovleno vidsutnistyu nalezhnih tvarinnih modelej dlya doklinichnogo etapu ocinki preparativ nedostatnoyu vivchenistyu mehanizmiv yiyi rozvitku tosho Tomu idiosinkratichni reakciyi yak pravilo ne viyavlyayutsya dopoki likarskij zasib ne perebuvaye u drugij fazi klinichnih viprobuvan abo uzhe faktichno u prodazhu Zvazhayuchi na vishe skazane farmakologichna idiosinkraziya ye prichinoyu znachnogo vidsotku zahvoryuvanosti ta smertnosti naselennya Napriklad meta analiz 39 doslidzhen viyaviv ponad 2 miljoni vipadkiv ta ponad 100 000 smertej sprichinenih idiosinkratichnimi reakciyami na likarski preparati u SShA za 1998 rik Tip ta tyazhkist perebigu idiosinkraziyi variyuyetsya ale u chastini vipadkiv zavdaye nepopravnoyi shkodi zdorov yu lyudej Prote okrim bezposerednogo negativnogo vplivu na zhittya ta zdorov ya chastini lyudej farmakologichna idiosinkraziya zumovlyuye vivedennya z rinku efektivnih medikamentiv yaki mogli b dopomogti bilshosti naselennya Tomu nadzvichajno vazhlivim ye dodatkovij monitoring specifichnih reakcij pid chas klinichnih viprobuvan stvorennya adekvatnih tvarinnih abo klitinnih modelej naukovi doslidzhennya dlya rozuminnya mehanizmiv farmakologichnoyi idiosinkraziyi yaki zmozhut minimizuvati yiyi shkidlivi proyavi Div takozhIdiosinkraziya TahifilaksiyaPrimitkiAronson J K 22 listopada 2003 Joining the DoTS new approach to classifying adverse drug reactions BMJ angl T 327 7425 s 1222 1225 doi 10 1136 bmj 327 7425 1222 ISSN 0959 8138 PMC 274067 PMID 14630763 Procitovano 16 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Joseph Zimmerman Hyman 1993 10 Hepatotoxity Disease a Month T 39 10 s 678 787 doi 10 1016 0011 5029 93 90015 u ISSN 0011 5029 Procitovano 16 listopada 2020 Aithal Guruprasad P Ramsay Lesley Daly Ann K Sonchit Nhareet Leathart Julian B S Alexander Graeme Kenna J Gerald Caldwell John Day Christopher P 2004 Hepatic adducts circulating antibodies and cytokine polymorphisms in patients with diclofenac hepatotoxicity Hepatology T 39 5 s 1430 1440 doi 10 1002 hep 20205 ISSN 0270 9139 Procitovano 16 listopada 2020 Wiesmann U N DiDonato S Herschkowitz N N 27 zhovtnya 1975 Biochemical and Biophysical Research Communications T 66 4 s 1338 1343 doi 10 1016 0006 291x 75 90506 9 ISSN 1090 2104 PMID 4 Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 16 listopada 2020 Cameron H A Ramsay L E 18 serpnya 1984 The lupus syndrome induced by hydralazine a common complication with low dose treatment BMJ T 289 6442 s 410 412 doi 10 1136 bmj 289 6442 410 ISSN 0959 8138 Procitovano 16 listopada 2020 Uetrecht Jack Naisbitt Dean J 8 bereznya 2013 Idiosyncratic Adverse Drug Reactions Current Concepts Pharmacological Reviews T 65 2 s 779 808 doi 10 1124 pr 113 007450 ISSN 0031 6997 Procitovano 16 listopada 2020 Clay Kimberly D 21 bereznya 2006 Brief Communication Severe Hepatotoxicity of Telithromycin Three Case Reports and Literature Review Annals of Internal Medicine T 144 6 s 415 doi 10 7326 0003 4819 144 6 200503210 00121 ISSN 0003 4819 Procitovano 16 listopada 2020 Uetrecht Jack 13 zhovtnya 2009 Immunoallergic Drug Induced Liver Injury in Humans Seminars in Liver Disease T 29 04 s 383 392 doi 10 1055 s 0029 1240007 ISSN 0272 8087 Procitovano 16 listopada 2020 Uetrecht Jack 2009 11 Seminars in Liver Disease angl T 29 04 s 383 392 doi 10 1055 s 0029 1240007 ISSN 0272 8087 Arhiv originalu za 4 chervnya 2018 Procitovano 16 listopada 2020 Tesfa Daniel Palmblad Jan 2011 12 Late onset neutropenia following rituximab therapy incidence clinical features and possible mechanisms Expert Review of Hematology T 4 6 s 619 625 doi 10 1586 ehm 11 62 ISSN 1747 4086 Procitovano 16 listopada 2020 Keisu M Andersson T B 21 veresnya 2009 Drug Induced Liver Injury in Humans The Case of Ximelagatran Handbook of Experimental Pharmacology Berlin Heidelberg Springer Berlin Heidelberg s 407 418 ISBN 978 3 642 00662 3 Maddrey Willis C 2000 05 Hepatotoxicity The adverse effects of drugs and other chemicals on the liver Gastroenterology T 118 5 s 984 985 doi 10 1016 s0016 5085 00 70192 2 ISSN 0016 5085 Procitovano 16 listopada 2020 Pullen H Wright N Murdoch J McC 1967 12 HYPERSENSITIVITY REACTIONS TO ANTIBACTERIAL DRUGS IN INFECTIOUS MONONUCLEOSIS The Lancet T 290 7527 s 1176 1178 doi 10 1016 s0140 6736 67 91893 4 ISSN 0140 6736 Procitovano 16 listopada 2020 Cutaneous Reaction to Trimethoprim Sulfamethoxazole in Patients with AIDS and Kaposi s Sarcoma New England Journal of Medicine T 308 25 23 chervnya 1983 s 1535 1536 doi 10 1056 nejm198306233082512 ISSN 0028 4793 Procitovano 16 listopada 2020 Roth Robert A Luyendyk James P Maddox Jane F Ganey Patricia E 3 veresnya 2003 Inflammation and Drug Idiosyncrasy Is There a Connection Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics T 307 1 s 1 8 doi 10 1124 jpet 102 041624 ISSN 0022 3565 Procitovano 16 listopada 2020 Daly Ann K 10 lyutogo 2012 Using Genome Wide Association Studies to Identify Genes Important in Serious Adverse Drug Reactions Annual Review of Pharmacology and Toxicology T 52 1 s 21 35 doi 10 1146 annurev pharmtox 010611 134743 ISSN 0362 1642 Procitovano 16 listopada 2020 Jain K K 1991 Systemic Lupus Erythematosus SLE Like Syndromes Associated with Carbamazepine Therapy Drug Safety T 6 5 s 350 360 doi 10 2165 00002018 199106050 00005 ISSN 0114 5916 Procitovano 16 listopada 2020 Syn W K Naisbitt D J Holt A P Pirmohamed M Mutimer D J 14 lipnya 2005 Carbamazepine induced acute liver failure as part of the DRESS syndrome International Journal of Clinical Practice T 59 8 s 988 991 doi 10 1111 j 1368 5031 2005 00550 x ISSN 1368 5031 Procitovano 16 listopada 2020 Hunziker Th Kunzi U P Braunschweig S Zehnder D Hoigne R 1997 04 Comprehensive hospital drug monitoring CHDM adverse skin reactions a 20 year survey Allergy T 52 4 s 388 393 doi 10 1111 j 1398 9995 1997 tb01017 x ISSN 0105 4538 Procitovano 16 listopada 2020 Valeyrie Allanore Laurence Sassolas Bruno Roujeau Jean Claude 2007 Drug Induced Skin Nail and Hair Disorders Drug Safety T 30 11 s 1011 1030 doi 10 2165 00002018 200730110 00003 ISSN 0114 5916 Procitovano 16 listopada 2020 P Codrea Tigaran S Sidenius P Dam M 2005 03 Lamotrigine induced rash worth a rechallenge Acta Neurologica Scandinavica T 111 3 s 191 194 doi 10 1111 j 1600 0404 2005 00381 x ISSN 0001 6314 Procitovano 16 listopada 2020 Mathelier Fusade Pascale 2006 Drug Induced Urticarias Clinical Reviews in Allergy amp Immunology T 30 1 s 019 024 doi 10 1385 criai 30 1 019 ISSN 1080 0549 Procitovano 16 listopada 2020 Suzuki Yoshihiro Ra Chisei 2009 Analysis of the Mechanism for the Development of Allergic Skin Inflammation and the Application for Its Treatment Aspirin Modulation of IgE Dependent Mast Cell Activation Role of Aspirin Induced Exacerbation of Immediate Allergy Journal of Pharmacological Sciences T 110 3 s 237 244 doi 10 1254 jphs 08r32fm ISSN 1347 8613 Procitovano 16 listopada 2020 Shiohara Tetsuo 2009 08 Fixed drug eruption pathogenesis and diagnostic tests Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology T 9 4 s 316 321 doi 10 1097 aci 0b013e32832cda4c ISSN 1528 4050 Procitovano 16 listopada 2020 Roujeau Jean Claude 1 veresnya 1991 Acute Generalized Exanthematous Pustulosis Archives of Dermatology T 127 9 s 1333 doi 10 1001 archderm 1991 01680080069004 ISSN 0003 987X Procitovano 16 listopada 2020 Choi Min Jee Kim Hei Sung Park Hyun Jeong Park Chul Jong Lee Jeong Deuk Lee Jun Young Kim Hyung Ok Park Young Min 2010 Clinicopathologic Manifestations of 36 Korean Patients with Acute Generalized Exanthematous Pustulosis A Case Series and Review of the Literature Annals of Dermatology T 22 2 s 163 doi 10 5021 ad 2010 22 2 163 ISSN 1013 9087 Procitovano 16 listopada 2020 Pereira Frederick A Mudgil Adarsh Vijay Rosmarin David M 2007 02 Toxic epidermal necrolysis Journal of the American Academy of Dermatology T 56 2 s 181 200 doi 10 1016 j jaad 2006 04 048 ISSN 0190 9622 Procitovano 16 listopada 2020 Downey Andrew Jackson Chris Harun Nadia Cooper Alan 2012 06 Toxic epidermal necrolysis Review of pathogenesis and management Journal of the American Academy of Dermatology T 66 6 s 995 1003 doi 10 1016 j jaad 2011 09 029 ISSN 0190 9622 Procitovano 16 listopada 2020 Roujeau Jean Claude 2005 04 Clinical heterogeneity of drug hypersensitivity Toxicology T 209 2 s 123 129 doi 10 1016 j tox 2004 12 022 ISSN 0300 483X Procitovano 16 listopada 2020 Nassif Amal Bensussan Armand Boumsell Laurence Deniaud Aurelien Moslehi Homayoun Wolkenstein Pierre Bagot Martine Roujeau Jean Claude 2004 11 Toxic epidermal necrolysis Effector cells are drug specific cytotoxic T cells Journal of Allergy and Clinical Immunology T 114 5 s 1209 1215 doi 10 1016 j jaci 2004 07 047 ISSN 0091 6749 Procitovano 16 listopada 2020 Wei Chun Yu Chung Wen Hung Huang Hsiao Wen Chen Yuan Tsong Hung Shuen Iu 2012 06 Direct interaction between HLA B and carbamazepine activates T cells in patients with Stevens Johnson syndrome Journal of Allergy and Clinical Immunology T 129 6 s 1562 1569 e5 doi 10 1016 j jaci 2011 12 990 ISSN 0091 6749 Procitovano 16 listopada 2020 de Araujo Elisabeth Dessirier Valerie Lapree Genevieve Valeyrie Allanore Laurence Ortonne Nicolas Stathopoulos Efstathios N Bagot Martine Bensussan Armand Mockenhaupt Maja 21 sichnya 2011 Death ligand TRAIL secreted by CD1a and CD14 cells in blister fluids is involved in killing keratinocytes in toxic epidermal necrolysis Experimental Dermatology T 20 2 s 107 112 doi 10 1111 j 1600 0625 2010 01176 x ISSN 0906 6705 Procitovano 16 listopada 2020 Chung Wen Hung Hung Shuen Iu Yang Jui Yung Su Shih Chi Huang Shien Ping Wei Chun Yu Chin See Wen Chiou Chien Chun Chu Sung Chao 23 listopada 2008 Granulysin is a key mediator for disseminated keratinocyte death in Stevens Johnson syndrome and toxic epidermal necrolysis Nature Medicine T 14 12 s 1343 1350 doi 10 1038 nm 1884 ISSN 1078 8956 Procitovano 16 listopada 2020 Lazarou Jason Pomeranz Bruce H Corey Paul N 15 kvitnya 1998 JAMA T 279 15 s 1200 doi 10 1001 jama 279 15 1200 ISSN 0098 7484 Arhiv originalu za 5 lipnya 2008 Procitovano 16 listopada 2020 PosilannyaIDIOSINKRAZIYa FE 25 veresnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ