Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українська думська громада — об'єднання депутатів-українців, депутатська група Державної Думи, що складалася з національно свідомих депутатів від губерній України в І та ІІ Державній думі Російської імперії. Депутати висували вимоги забезпечення Україні національно-культурної та територіальної автономії.
Державна дума І скликання
І Державна Дума працювала в Петербурзі з 27 квітня по 8 липня 1906р. Вибори до Думи ліво-радикальні партії Російської імперії бойкотували. У виборах брали участь Українська демократично-радикальна партія (УДРП), Українська народна партія. Серед 102 депутатів від 9 українських губерній налічувалось 24 поміщики, 42 селяни, 26 представників міської інтелігенції, 8 робітників, 1 священник. За партійною ознакою 38 депутатів були "кадетами" і співчуваючими цій партії, 28 — "трудовиками". Трудова група становила не політичну партію, а парламентську фракцію, яка об'єднувала, в основному, безпартійних селянських членів Думи.
Українська думська громада у складі 45 чоловік сформувалася майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч з Чернігівщини Ілля Шраг. На першому організаційному зібранні, що відбулось 1 травня 1906 року у фракцію записалось 22 депутати, серед них: С.Т.Таран, Г.Л.Зубченко, М.С.Онацький, Л.С.Литвин, А.Ю.Тесля, А.Ф.Грабовецький, П.І.Куриленко, Т.Т.Нестеренко, М.Ф.Філоненко, З.І.Вировий, О.М.Возовик, І.І.Лисенко. На зібрані 16 травня до фракції увійшло ще семеро депутатів на чолі з адвокатом І.К.Заболотним: І.Г.Гнатенко, Л.Є.Штефанюк, В.І.Бей, А.Х.Рибачок, О.І.Романюк, П.І.Богач, А.Г.Гринюк. Всього, за даними М.С.Грушевського, до фракції записалось понад 40 депутатів (П. Чижевський, барон фон Штейнгель, В.М.Шемет, І.В.Тарасенко, М.М.Ковалевський, А.Г.В'язлов, М.Ф.Біляшівський та інші), але залишалось багато селян та інтелігенції з українських губерній, які не «уяснили для себе українського питання, або не наважились ще формально вступити».
Робота фракції будувалася на принципах західноєвропейських парламентів. Ідейним керівником Української думської громади був М.Грушевський: він підготував проєкт конституції Росії, в основі якого лежала ідея національно-територіальної децентралізації та утворення національно-культурних і територіальних автономій у Російській імперії. Був розроблений план національно-територіальної децентралізації Російської імперії, згідно з яким передбачалось утворити загальнодержавний парламент і територіальні сейми. До парламенту вибори мали бути непрямими, щоб уникнути великої його чисельності при утворенні маленьких виборчих округів і нерепрезентативності малих націй у великих округах. Територіальні сейми мали займатися справами культури, місцевої адміністрації, призначенням суддів. Чверть місць у них передбачалася для інтелігенції.
Друкованим органом української фракції був «Український вісник». Грушевський також підготував декларацію про автономію України, яку від імені УДГ мало бути проголошено з трибуни Думи, але 8 липня 1906 року Дума була розпущена.
Подальша доля більшості селянських депутатів була складною: багато з них зникли безвісти, іншим довелось переховуватись, хтось потрапив до психлікарні, багатьох побили до півсмерті або спалили будинки.
Державна дума ІІ скликання
20 лютого 1907 року були проведені вибори до II Державної Думи. З 518 депутатів 65 були соціал-демократами (у І Думі — 18), 157 — "трудовиками" і есерами (94 — у І Думі). Серед 102 депутатів від українських губерній налічувалося 40 "трудовиків", 34 представників правих партій, по 11 "кадетів" і соціал-демократів (в тому числі 6 членів Спілки, 3 меншовики, 1 більшовик, 1 представник УСДРП). За соціальним станом українські губернії були представлені 16 поміщиками, 4 священниками, 17 інтелігентами, 59 селянами і 6 робітниками. Як і в І Думі, тон задавали селянські депутати як більшість.
У ІІ Державній думі (20.ІІ — 3.VI 1907) українські депутати також об'єдналися в громаду, що налічувала 47 членів. Громада видавала часопис «Рідна справа — Думські вісті» (квітень— червень 1907). В ньому друкувалися промови членів Думи, заяви громадян, в яких ставилася вимога автономії України, запровадження місць самоврядування, запровадження української мови у школі, суді та церкві, утворення кафедр української мови, літератури та історії в університетах. На думку членів української фракції, зокрема сільських депутатів, ці завдання мали вирішуватися законодавчим шляхом послідовного реформування державного устрою, економічних та соціальних відносин.
Громада вимагала надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію, запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах. Щодо головного питання революції — аграрного — в громаді не існувало єдиної думки. "Кадетські" депутати відстоювали передачу частини поміщицьких земель селянам за викуп, а селянські підтримували трудовиків — за конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію всієї землі. Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган — журнал «Український вісник», в якому співпрацювали М.Грушевський, І.Франко, М.Туган-Барановський.
У складі української фракції ІІ Думи було 47 осіб. Серед них Н.Долгополов, Ю.А.Сайко, А.Ю.Гриневич, В.І.Хвіст, С.В.Нечитайло, А.Н.Наумчак, М.К.Рубісов, Вовк-Карачевський, В.Г.Сахно, Є.К.Чигирик, С.К.Матвіїв, П.С.Мороз та ін.
Під час роботи Думи було прийнято рішення про вихід членів української фракції з усіх інших думських партійних об'єднань. Передчасний розпуск II Думи перервав процес формування української фракції. У II Думі українська фракція виступила з декларацією, створеною на базі програми УДРП. Поряд з загальнодемократичними вимогами свободи слова, друку, амністії політичним в'язням тощо проголошувалася необхідність надання автономії Україні, українізації шкільної освіти. 3 червня II Державну Думу було розігнано.
Державна дума ІІІ та IV скликання
З червня 1907р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. У III Державній думі, що працювала з 1 листопада 1907 року до 9 червня 1912 року, переважали великі землевласники й консервативно налаштовані депутати. З 442 депутатів, дев'ять українських губерній представляли 95 депутатів. Української думської громади в її складі створено не було, а в IV Державній думі (15 листопада 1912 — 6 жовтня 1917) із 442 депутатів дев'ять губерній Наддніпрянщини представляли 96 депутатів. Причиною цього став антидемократичний виборчий закон, прийнятий урядом П.Столипіна, репресивна політика центральної та місцевої адміністрації щодо всіх демократичних, національних партій, тиск на виборців під час голосування. Серед депутатського корпусу 29 депутатів чітко позиціювали себе як захисники національних інтересів України. Однак такої кількості виявилося замало для створення у Державній Думі самостійної української фракції.
Однак, існувала неформальна група українських депутатів, а на засіданнях III і IV Дум обговорювалися питання про українську мову і виділення Холмщини в окрему російську губернію. 29 березня 1908 року за підписом 37 депутатів було подано законопроєкт про запровадження з 1908—1909 навчального року в районах етнічного розселення українців увести вивчення української мови у початковій школі, видання підручників та книжок з урахуванням українських умов, використання української мови в сільських судах, при цьому вивчення російської мови залишалося обов'язковим. Однак законопроєкт було розглянуто лише частково, а потім передано до комісії з питань народної освіти, де він і загубився.
В жовтні 1910 року після тривалих обговорень і наступного голосування використання української мови в початковій школі було заборонено. А у лютому 1914р. у доповіді міністру внутрішніх справ полтавський губернатор Багговут рекомендував залучати в українських губерніях на посади вчителів, інспекторів, ректорів, священників тільки великоросів; звільняти з посади усякого вчителя, який виявляє прихильність до українського; субсидувати газети в Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі для боротьби проти українців; викорінювати використання назв «Україна», «український», доводити, що «Україна» — це просто окраїна держави в минулі часи тощо.
Для посилення анти-польської та анти-української політики III Дума прийняла закон про виділення Холмщини. Ним передбачалось територію з українським населенням відокремити в губернію. На думку авторів проєкту, цей крок підривав польський вплив і полегшував асиміляторську політику російського уряду щодо українців.
В IV Думі існувала група українських депутатів, одним з лобістів якої був Михайло Родзянко. На захист українців виступили представники різних політичних сил, зокрема конституційний демократ ("кадет") П.Мілюков, "трудовик" В.Дзюбинський, соціал-демократ Г.Петровський. Було порушене питання про автономію України, яке здобуло підтримку з боку відомих політичних діячів, депутатів О.Керенського, П.Мілюкова, Г.Петровського, А.Шингарьова. Професор С.Іванов вимагав заснування українознавчих кафедр в університетах, а єпископ Никон — введення української мови у школах.
Джерела
- Українські фракції та українське питання в Державних думах Російської імперії [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Діяльність українців в І та II Державних Думах
- Українці в Державній думі Російської імперії [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Посилання
- Українська думська громада [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska dumska gromada ob yednannya deputativ ukrayinciv deputatska grupa Derzhavnoyi Dumi sho skladalasya z nacionalno svidomih deputativ vid gubernij Ukrayini v I ta II Derzhavnij dumi Rosijskoyi imperiyi Deputati visuvali vimogi zabezpechennya Ukrayini nacionalno kulturnoyi ta teritorialnoyi avtonomiyi Ukrayinska dumska gromadaDerzhavna duma I sklikannyaI Derzhavna Duma pracyuvala v Peterburzi z 27 kvitnya po 8 lipnya 1906r Vibori do Dumi livo radikalni partiyi Rosijskoyi imperiyi bojkotuvali U viborah brali uchast Ukrayinska demokratichno radikalna partiya UDRP Ukrayinska narodna partiya Sered 102 deputativ vid 9 ukrayinskih gubernij nalichuvalos 24 pomishiki 42 selyani 26 predstavnikiv miskoyi inteligenciyi 8 robitnikiv 1 svyashennik Za partijnoyu oznakoyu 38 deputativ buli kadetami i spivchuvayuchimi cij partiyi 28 trudovikami Trudova grupa stanovila ne politichnu partiyu a parlamentsku frakciyu yaka ob yednuvala v osnovnomu bezpartijnih selyanskih chleniv Dumi Ukrayinska dumska gromada u skladi 45 cholovik sformuvalasya majzhe negajno Ocholiv yiyi advokat i gromadskij diyach z Chernigivshini Illya Shrag Na pershomu organizacijnomu zibranni sho vidbulos 1 travnya 1906 roku u frakciyu zapisalos 22 deputati sered nih S T Taran G L Zubchenko M S Onackij L S Litvin A Yu Teslya A F Graboveckij P I Kurilenko T T Nesterenko M F Filonenko Z I Virovij O M Vozovik I I Lisenko Na zibrani 16 travnya do frakciyi uvijshlo she semero deputativ na choli z advokatom I K Zabolotnim I G Gnatenko L Ye Shtefanyuk V I Bej A H Ribachok O I Romanyuk P I Bogach A G Grinyuk Vsogo za danimi M S Grushevskogo do frakciyi zapisalos ponad 40 deputativ P Chizhevskij baron fon Shtejngel V M Shemet I V Tarasenko M M Kovalevskij A G V yazlov M F Bilyashivskij ta inshi ale zalishalos bagato selyan ta inteligenciyi z ukrayinskih gubernij yaki ne uyasnili dlya sebe ukrayinskogo pitannya abo ne navazhilis she formalno vstupiti Robota frakciyi buduvalasya na principah zahidnoyevropejskih parlamentiv Idejnim kerivnikom Ukrayinskoyi dumskoyi gromadi buv M Grushevskij vin pidgotuvav proyekt konstituciyi Rosiyi v osnovi yakogo lezhala ideya nacionalno teritorialnoyi decentralizaciyi ta utvorennya nacionalno kulturnih i teritorialnih avtonomij u Rosijskij imperiyi Buv rozroblenij plan nacionalno teritorialnoyi decentralizaciyi Rosijskoyi imperiyi zgidno z yakim peredbachalos utvoriti zagalnoderzhavnij parlament i teritorialni sejmi Do parlamentu vibori mali buti nepryamimi shob uniknuti velikoyi jogo chiselnosti pri utvorenni malenkih viborchih okrugiv i nereprezentativnosti malih nacij u velikih okrugah Teritorialni sejmi mali zajmatisya spravami kulturi miscevoyi administraciyi priznachennyam suddiv Chvert misc u nih peredbachalasya dlya inteligenciyi Drukovanim organom ukrayinskoyi frakciyi buv Ukrayinskij visnik Grushevskij takozh pidgotuvav deklaraciyu pro avtonomiyu Ukrayini yaku vid imeni UDG malo buti progolosheno z tribuni Dumi ale 8 lipnya 1906 roku Duma bula rozpushena Podalsha dolya bilshosti selyanskih deputativ bula skladnoyu bagato z nih znikli bezvisti inshim dovelos perehovuvatis htos potrapiv do psihlikarni bagatoh pobili do pivsmerti abo spalili budinki Derzhavna duma II sklikannya20 lyutogo 1907 roku buli provedeni vibori do II Derzhavnoyi Dumi Z 518 deputativ 65 buli social demokratami u I Dumi 18 157 trudovikami i eserami 94 u I Dumi Sered 102 deputativ vid ukrayinskih gubernij nalichuvalosya 40 trudovikiv 34 predstavnikiv pravih partij po 11 kadetiv i social demokrativ v tomu chisli 6 chleniv Spilki 3 menshoviki 1 bilshovik 1 predstavnik USDRP Za socialnim stanom ukrayinski guberniyi buli predstavleni 16 pomishikami 4 svyashennikami 17 inteligentami 59 selyanami i 6 robitnikami Yak i v I Dumi ton zadavali selyanski deputati yak bilshist U II Derzhavnij dumi 20 II 3 VI 1907 ukrayinski deputati takozh ob yednalisya v gromadu sho nalichuvala 47 chleniv Gromada vidavala chasopis Ridna sprava Dumski visti kviten cherven 1907 V nomu drukuvalisya promovi chleniv Dumi zayavi gromadyan v yakih stavilasya vimoga avtonomiyi Ukrayini zaprovadzhennya misc samovryaduvannya zaprovadzhennya ukrayinskoyi movi u shkoli sudi ta cerkvi utvorennya kafedr ukrayinskoyi movi literaturi ta istoriyi v universitetah Na dumku chleniv ukrayinskoyi frakciyi zokrema silskih deputativ ci zavdannya mali virishuvatisya zakonodavchim shlyahom poslidovnogo reformuvannya derzhavnogo ustroyu ekonomichnih ta socialnih vidnosin Gromada vimagala nadati Ukrayini v yiyi etnografichnih mezhah politichnu avtonomiyu zaprovaditi ukrayinsku movu v shkolah sudovih i administrativnih organah Shodo golovnogo pitannya revolyuciyi agrarnogo v gromadi ne isnuvalo yedinoyi dumki Kadetski deputati vidstoyuvali peredachu chastini pomishickih zemel selyanam za vikup a selyanski pidtrimuvali trudovikiv za konfiskaciyu pomishickih zemel i nacionalizaciyu vsiyeyi zemli Dlya visvitlennya svoyeyi diyalnosti v Dumi gromada zasnuvala drukovanij organ zhurnal Ukrayinskij visnik v yakomu spivpracyuvali M Grushevskij I Franko M Tugan Baranovskij U skladi ukrayinskoyi frakciyi II Dumi bulo 47 osib Sered nih N Dolgopolov Yu A Sajko A Yu Grinevich V I Hvist S V Nechitajlo A N Naumchak M K Rubisov Vovk Karachevskij V G Sahno Ye K Chigirik S K Matviyiv P S Moroz ta in Pid chas roboti Dumi bulo prijnyato rishennya pro vihid chleniv ukrayinskoyi frakciyi z usih inshih dumskih partijnih ob yednan Peredchasnij rozpusk II Dumi perervav proces formuvannya ukrayinskoyi frakciyi U II Dumi ukrayinska frakciya vistupila z deklaraciyeyu stvorenoyu na bazi programi UDRP Poryad z zagalnodemokratichnimi vimogami svobodi slova druku amnistiyi politichnim v yaznyam tosho progoloshuvalasya neobhidnist nadannya avtonomiyi Ukrayini ukrayinizaciyi shkilnoyi osviti 3 chervnya II Derzhavnu Dumu bulo rozignano Derzhavna duma III ta IV sklikannyaZ chervnya 1907r Mikola II vidav novij viborchij zakon yakij zabezpechuvav cilkovitu perevagu v novomu skladi Dumi pomishikam i predstavnikam burzhuaziyi U III Derzhavnij dumi sho pracyuvala z 1 listopada 1907 roku do 9 chervnya 1912 roku perevazhali veliki zemlevlasniki j konservativno nalashtovani deputati Z 442 deputativ dev yat ukrayinskih gubernij predstavlyali 95 deputativ Ukrayinskoyi dumskoyi gromadi v yiyi skladi stvoreno ne bulo a v IV Derzhavnij dumi 15 listopada 1912 6 zhovtnya 1917 iz 442 deputativ dev yat gubernij Naddnipryanshini predstavlyali 96 deputativ Prichinoyu cogo stav antidemokratichnij viborchij zakon prijnyatij uryadom P Stolipina represivna politika centralnoyi ta miscevoyi administraciyi shodo vsih demokratichnih nacionalnih partij tisk na viborciv pid chas golosuvannya Sered deputatskogo korpusu 29 deputativ chitko poziciyuvali sebe yak zahisniki nacionalnih interesiv Ukrayini Odnak takoyi kilkosti viyavilosya zamalo dlya stvorennya u Derzhavnij Dumi samostijnoyi ukrayinskoyi frakciyi Odnak isnuvala neformalna grupa ukrayinskih deputativ a na zasidannyah III i IV Dum obgovoryuvalisya pitannya pro ukrayinsku movu i vidilennya Holmshini v okremu rosijsku guberniyu 29 bereznya 1908 roku za pidpisom 37 deputativ bulo podano zakonoproyekt pro zaprovadzhennya z 1908 1909 navchalnogo roku v rajonah etnichnogo rozselennya ukrayinciv uvesti vivchennya ukrayinskoyi movi u pochatkovij shkoli vidannya pidruchnikiv ta knizhok z urahuvannyam ukrayinskih umov vikoristannya ukrayinskoyi movi v silskih sudah pri comu vivchennya rosijskoyi movi zalishalosya obov yazkovim Odnak zakonoproyekt bulo rozglyanuto lishe chastkovo a potim peredano do komisiyi z pitan narodnoyi osviti de vin i zagubivsya V zhovtni 1910 roku pislya trivalih obgovoren i nastupnogo golosuvannya vikoristannya ukrayinskoyi movi v pochatkovij shkoli bulo zaboroneno A u lyutomu 1914r u dopovidi ministru vnutrishnih sprav poltavskij gubernator Baggovut rekomenduvav zaluchati v ukrayinskih guberniyah na posadi vchiteliv inspektoriv rektoriv svyashennikiv tilki velikorosiv zvilnyati z posadi usyakogo vchitelya yakij viyavlyaye prihilnist do ukrayinskogo subsiduvati gazeti v Kiyevi Harkovi Poltavi Katerinoslavi dlya borotbi proti ukrayinciv vikorinyuvati vikoristannya nazv Ukrayina ukrayinskij dovoditi sho Ukrayina ce prosto okrayina derzhavi v minuli chasi tosho Dlya posilennya anti polskoyi ta anti ukrayinskoyi politiki III Duma prijnyala zakon pro vidilennya Holmshini Nim peredbachalos teritoriyu z ukrayinskim naselennyam vidokremiti v guberniyu Na dumku avtoriv proyektu cej krok pidrivav polskij vpliv i polegshuvav asimilyatorsku politiku rosijskogo uryadu shodo ukrayinciv V IV Dumi isnuvala grupa ukrayinskih deputativ odnim z lobistiv yakoyi buv Mihajlo Rodzyanko Na zahist ukrayinciv vistupili predstavniki riznih politichnih sil zokrema konstitucijnij demokrat kadet P Milyukov trudovik V Dzyubinskij social demokrat G Petrovskij Bulo porushene pitannya pro avtonomiyu Ukrayini yake zdobulo pidtrimku z boku vidomih politichnih diyachiv deputativ O Kerenskogo P Milyukova G Petrovskogo A Shingarova Profesor S Ivanov vimagav zasnuvannya ukrayinoznavchih kafedr v universitetah a yepiskop Nikon vvedennya ukrayinskoyi movi u shkolah DzherelaUkrayinski frakciyi ta ukrayinske pitannya v Derzhavnih dumah Rosijskoyi imperiyi 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Diyalnist ukrayinciv v I ta II Derzhavnih Dumah Ukrayinci v Derzhavnij dumi Rosijskoyi imperiyi 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine PosilannyaUkrayinska dumska gromada 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0