Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національна партія (Міллій Фирк'а, МФ, крим. Milliy Fırqa, ملی فرقا) також Татарська партія;— кримськотатарська національна політична партія, закладена під час Першої світової війни, брала активну участь у створенні Кримської Народної Республіки.
Історія
Створена в липні 1917 року національною інтелігенцією як «Татарська партія». Назву «Міллій Фирк'а» партія отримала 1919 року і під цією назвою відома в літературі. Провідне значення в її створенні мали Номан Челебіджіхан і Джафер Сейдамет. Програма партії була ухвалена в листопаді 1917 і орієнтувалася на створення культурно-національної автономії. Позаяк, редактор центрального друкувального органу партії Асан Сабрі Айвазов писав, що існувала також і неофіційна програма, зорієнтована на існування незалежної республіки під протекторатом європейських держав. Незабаром після створення партії відбувся розкол, і з'явилися дві групи: поміркована й радикальна, за ідеологічними поглядами близька до більшовиків. Після закріплення в Криму Радянської влади Національна партія була заборонена й перейшла до нелегального стану.
Початки
З квітня 1917 року майже всі справи кримських татар перейшли до компетенції Мусвиконкому. Центральними органами стали: «Міллєт» («Нація», редактор А. С. Айвазов, виходила з 27 червня 1917), тижневик «Голос татар» (редактори Боданінський Алі Абдурефійович та Х. Чапчакчі, виходила з 22 липня). Керівництво Мусвиконкому сприяло офіційному створенню Національної партії: Міллі Фирк'а. До першого складу ЦК партії увійшли: Номан Челебіджіхан, Джафер Сейдамет Киример, А. С. Айвазов, С. Хаттатов (Хаттат), А. Озенбашли, Дж. Аблаєв, А. Хільмі (Ільмі).
Своїм завданням Міллі Фирк'а вважала: створення автономної Кримської держави зі збереженням ладу між етнічними групами. Влітку 1917 року, з дозволу О. Керенського, партія почала організовувати власні татарські національні військові формування, так звані ескадрони.
В липні 1917 року до Києва Мусвиконкомом та партією Міллі Фирк'а послано делегацію: врегулювати відносини з ЦР. Делегація подала доповідну записку, в якій висловлювалося прохання про підтримку прагнення встановлення на півострові автономії й побажання про територіальне приєднання Криму до України. Центральній Раді також представлена доповідна записка про створення на півострові мусульманського війська. Обговоривши пропозиції мусульман щодо автономії, Генеральний секретаріат визнав за небажане порушувати це питання перед центральним урядом до вирішення питання про подальшу долю територіальної автономії для України.
8—15 вересня у Києві пройшов З'їзд поневолених народів, участь взяла делегація кримських татар. Серед делегатів: Д. Сейдамет, Номан Челебіджіхан, А. Озенбашли. Прийнято рішення про створення в Криму національно-персональної автономії. В резолюції: «Кожен із народів, що населяють Росію, має право на національно-персональну автономію… Обсяг управління, а також і певні форми внутрішньої організації визначаються Національними Установчими Зборами певного народу, скликаними на основі вселюдного, рівного, безпосереднього, таємного, пропорційного і без різниці статі голосування». Згідно з резолюцією, вирішення подальшої долі Криму належало винятково мешканцям півострова. Глава кримськотатарської делегації Номан Челебіджіхан: «керівництво Центральної Ради вирішило надати кримському уряду повну свободу дій». Д. Сейдамет зазначав: «Устрій в країні повністю відповідає нашим інтересам. Та постало питання про кордони. Ми визнали необхідним запитати у Ради: чи входить Крим у межі вашої територіальної автономії? З цією метою було направлено до Києва делегацію, котрій доручили привітати Раду з Україною з тим, щоби Рада в свою чергу привітала нас з Кримом… Заява українців: „Ми вітаємо вас з Кримом тому, що бачимо там життєздатні сили, — то ми поки цим задовольнились“».
7 (20) листопада 1917 року Центральна Рада прийняла 3-й Універсал, що ним проголосила створення Української Народної Республіки. В документі зазначалося: «До території Української Народної Республіки належать землі, заселені в більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму)». Центральна Рада обрала єдино можливий спосіб встановлення земель, що повинні перебувати у складі української держави: переважання українців. До складу України повинні були ввійти території лише тих губерній, де українці становили більшість населення. Згідно з переписом 1897 року, більшість мешканців-українців була виявлена на материковій частині Таврійської губернії. На півострові українців було 11,8 % від загальної кількості населення.
Кримська Народна Республіка
Міллі Фирк'а не визнала жовтневого перевороту. Її члени вважали за потрібне створити на території Кримського півострова вільну від більшовицького впливу демократичну республіку.
3 листопада Міллі-Фірка висунула власне гасло: «Крим — для кримців», тобто мешканців Кримського півострова.
26 листопада в Бахчисараї розпочали роботу Установчі збори кримськотатарського народу — К'урултай.
12 грудня Курултай проголосив про створення Кримської Народної Республіки, прийняв її конституцію та оголосив себе до скликання Всекримських Установчих зборів Кримським національним парламентом. Національний уряд: голова ради — Ч. Челебієв, в складі — Д. Сейдамет, А. Шукрі, А. Озенбашли, С.-Д. Хаттатов. Усі вони були активістами партії Міллі Фирк'а. Цей уряд одразу ж визнали як Рада народних представників, так і керівництво Центральної Ради. Проіснував до січня 1918 року, коли Крим захопили більшовики.
Під репресії нової кримської влади підпали всі органи влади в яких нові володарі не мали переважної більшості, — як старі, так і відносно нові. 17 січня 1918 воєнно-революційний комітет Сімферополя видав декрет (за підписом Ж. Міллера) — кримський Курултай та Рада народних представників оголошувалися розпущеними. Були розпущені численні партії Криму (від кадетів до Міллі Фирк'а), закриті їхні газети.
22 лютого 1918 після повного захоплення влади більшовики стратили всіх, хто потрапив до них у полон. Серед багатьох інших, був вбитий перший демократично обраний муфтій Криму Номан Челебіджіхан.
Німецька влада
Після падіння більшовицького уряду активісти «Міллі Фирк'а» висунули вимогу створення на півострові власної держави. 8 травня в Сімферополі відновилися засідання Курултаю, котрий в той час був визнаний німцями як верховна влада Криму.
Наприкінці 1918 — на початку 1919 в «Міллі Фирк'а» відбувся розкол. Лозунг Добровольчої армії про «єдину та неподільну» державу ішов всупереч її планам та бажанням. Однак, обіцянки більшовиків про майбутнє півострова виглядали привабливими. Врешті стався вихід значної частки членів «Міллі Фирк'а» (А. Боданінський, І. Арабський, У. Боданінський, Ідрісов Сулейман, В. Ібраїмов, У. Ібраїмов, С. Меметов) із складу Курултаю. Через якийсь час вони вступили до більшовицької партії як мусульманська секція.
Кримська АРСР 1919
Єдиною партією не більшовицької спрямованості, котру більшовики в весні-літі 1919 не заборонили, була кримськотатарська «Міллі Фирк'а». Отримала офіційний дозвіл на легалізацію та випуск власної газети «Єн'и Дун'я». Пояснювалося це змінами у ставленні більшовиків до національної політики та їх намаганням використати національні сили півострова для зміцнення своєї влади. В свою чергу, прихильність «Міллі Фирк'а» до більшовиків була викликана тим, що її члени повірили гучним заявам нової влади щодо можливості відтворення кримської держави.
Добровольчий Крим
Серпнем 1919 року найбільш впливових діячів «Міллі Фирк'а» було заарештовано. За ґратами опинилися А. Озенбашли, С. Хаттатов, А. Боданінський, Х. Чапчакчі, А. Хільмі, М. Бадраклі, С. Кезлеві. Ці дії білогвардійського керівництва призвели до того, що вже наприкінці 1919 кримськотатарський національний рух примкнув до ворожих Білому руху сил.
Врангель намагався встановити дружні відносини з кримськотатарським рухом. Літом 1920 було відновлено випуск забороненої при Денікіні газети «Міллєт», з'явилася газета «Голос кримських мусульман», припинилися арешти активістів «Міллі Фирк'а». Однак, при всьому цьому, Врангель рішуче відмовився виконати вимогу кримських татар щодо відновлення їх незалежної держави. Виходячи з волі Головнокомандуючого законопроєкт про самоуправління кримців так ніколи й не був схвалений урядом Півдня Росії.
Радянський Крим 1920
25 листопада 1920 до Кримревкому звернулися члени ЦК Міллі Фирк'а (Чобан-Заде, Чапчакчі, Б. Одобаш, С.-У. Таракчієв, Осман Муєдінов, Ф.-А. Абдураман) на чолі з головою ЦК С. Хаттатовим. У записці зазначалося: «зараз йде протистояння європейському імперіалізму двох сил — радянської Росії і поневоленого мусульманського світу». Звідси, на їх думку, радянська Росія «є першим вірним і природним другом та союзником пригнобленого мусульманства». Разом з тим Міллі Фирк'а вважала, що між цими двома силами є розбіжність — «не в принципах, а лише в часі, місці та засобах здійснення комуністичного» ідеалу, тому що «побут, особливості, психологія і традиції мусульман» несумісні з диктатурою пролетаріату. Кримревком передав записку в обласний комітет РКП(б). Вона була розглянута 30 листопада 1920: «1) Про Міллі-фірке: 1) Резолюцію (прийняти), що відхиляє угоду з групою в цілому як шкідливим і непотрібним пережитком. 2) Почати кампанію проти „Міллі-фірке“ усною і письмовою агітацією. 3) Видати брошуру, спрямовану проти „Міллі-фірке“. Доручити написати її тов. Фірдевсу». Це означало цілковиту заборону партії.
Джерела та література
- Т. Б. Бикова. Міллі-Фірка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 737. — .
- Т. Б. Бикова Створення Кримської АСРР (1917—1921 рр.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nacionalna partiya 2006 Nacionalna partiya Millij Firk a MF krim Milliy Firqa ملی فرقا takozh Tatarska partiya krimskotatarska nacionalna politichna partiya zakladena pid chas Pershoyi svitovoyi vijni brala aktivnu uchast u stvorenni Krimskoyi Narodnoyi Respubliki IstoriyaStvorena v lipni 1917 roku nacionalnoyu inteligenciyeyu yak Tatarska partiya Nazvu Millij Firk a partiya otrimala 1919 roku i pid ciyeyu nazvoyu vidoma v literaturi Providne znachennya v yiyi stvorenni mali Noman Chelebidzhihan i Dzhafer Sejdamet Programa partiyi bula uhvalena v listopadi 1917 i oriyentuvalasya na stvorennya kulturno nacionalnoyi avtonomiyi Pozayak redaktor centralnogo drukuvalnogo organu partiyi Asan Sabri Ajvazov pisav sho isnuvala takozh i neoficijna programa zoriyentovana na isnuvannya nezalezhnoyi respubliki pid protektoratom yevropejskih derzhav Nezabarom pislya stvorennya partiyi vidbuvsya rozkol i z yavilisya dvi grupi pomirkovana j radikalna za ideologichnimi poglyadami blizka do bilshovikiv Pislya zakriplennya v Krimu Radyanskoyi vladi Nacionalna partiya bula zaboronena j perejshla do nelegalnogo stanu PochatkiZ kvitnya 1917 roku majzhe vsi spravi krimskih tatar perejshli do kompetenciyi Musvikonkomu Centralnimi organami stali Millyet Naciya redaktor A S Ajvazov vihodila z 27 chervnya 1917 tizhnevik Golos tatar redaktori Bodaninskij Ali Abdurefijovich ta H Chapchakchi vihodila z 22 lipnya Kerivnictvo Musvikonkomu spriyalo oficijnomu stvorennyu Nacionalnoyi partiyi Milli Firk a Do pershogo skladu CK partiyi uvijshli Noman Chelebidzhihan Dzhafer Sejdamet Kirimer A S Ajvazov S Hattatov Hattat A Ozenbashli Dzh Ablayev A Hilmi Ilmi Svoyim zavdannyam Milli Firk a vvazhala stvorennya avtonomnoyi Krimskoyi derzhavi zi zberezhennyam ladu mizh etnichnimi grupami Vlitku 1917 roku z dozvolu O Kerenskogo partiya pochala organizovuvati vlasni tatarski nacionalni vijskovi formuvannya tak zvani eskadroni V lipni 1917 roku do Kiyeva Musvikonkomom ta partiyeyu Milli Firk a poslano delegaciyu vregulyuvati vidnosini z CR Delegaciya podala dopovidnu zapisku v yakij vislovlyuvalosya prohannya pro pidtrimku pragnennya vstanovlennya na pivostrovi avtonomiyi j pobazhannya pro teritorialne priyednannya Krimu do Ukrayini Centralnij Radi takozh predstavlena dopovidna zapiska pro stvorennya na pivostrovi musulmanskogo vijska Obgovorivshi propoziciyi musulman shodo avtonomiyi Generalnij sekretariat viznav za nebazhane porushuvati ce pitannya pered centralnim uryadom do virishennya pitannya pro podalshu dolyu teritorialnoyi avtonomiyi dlya Ukrayini 8 15 veresnya u Kiyevi projshov Z yizd ponevolenih narodiv uchast vzyala delegaciya krimskih tatar Sered delegativ D Sejdamet Noman Chelebidzhihan A Ozenbashli Prijnyato rishennya pro stvorennya v Krimu nacionalno personalnoyi avtonomiyi V rezolyuciyi Kozhen iz narodiv sho naselyayut Rosiyu maye pravo na nacionalno personalnu avtonomiyu Obsyag upravlinnya a takozh i pevni formi vnutrishnoyi organizaciyi viznachayutsya Nacionalnimi Ustanovchimi Zborami pevnogo narodu sklikanimi na osnovi vselyudnogo rivnogo bezposerednogo tayemnogo proporcijnogo i bez riznici stati golosuvannya Zgidno z rezolyuciyeyu virishennya podalshoyi doli Krimu nalezhalo vinyatkovo meshkancyam pivostrova Glava krimskotatarskoyi delegaciyi Noman Chelebidzhihan kerivnictvo Centralnoyi Radi virishilo nadati krimskomu uryadu povnu svobodu dij D Sejdamet zaznachav Ustrij v krayini povnistyu vidpovidaye nashim interesam Ta postalo pitannya pro kordoni Mi viznali neobhidnim zapitati u Radi chi vhodit Krim u mezhi vashoyi teritorialnoyi avtonomiyi Z ciyeyu metoyu bulo napravleno do Kiyeva delegaciyu kotrij doruchili privitati Radu z Ukrayinoyu z tim shobi Rada v svoyu chergu privitala nas z Krimom Zayava ukrayinciv Mi vitayemo vas z Krimom tomu sho bachimo tam zhittyezdatni sili to mi poki cim zadovolnilis 7 20 listopada 1917 roku Centralna Rada prijnyala 3 j Universal sho nim progolosila stvorennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki V dokumenti zaznachalosya Do teritoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki nalezhat zemli zaseleni v bilshosti ukrayincyami Kiyivshina Podillya Volin Chernigivshina Poltavshina Harkivshina Katerinoslavshina Hersonshina Tavriya bez Krimu Centralna Rada obrala yedino mozhlivij sposib vstanovlennya zemel sho povinni perebuvati u skladi ukrayinskoyi derzhavi perevazhannya ukrayinciv Do skladu Ukrayini povinni buli vvijti teritoriyi lishe tih gubernij de ukrayinci stanovili bilshist naselennya Zgidno z perepisom 1897 roku bilshist meshkanciv ukrayinciv bula viyavlena na materikovij chastini Tavrijskoyi guberniyi Na pivostrovi ukrayinciv bulo 11 8 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Krimska Narodna RespublikaDiv takozh Krimska Narodna Respublika Milli Firk a ne viznala zhovtnevogo perevorotu Yiyi chleni vvazhali za potribne stvoriti na teritoriyi Krimskogo pivostrova vilnu vid bilshovickogo vplivu demokratichnu respubliku 3 listopada Milli Firka visunula vlasne gaslo Krim dlya krimciv tobto meshkanciv Krimskogo pivostrova 26 listopada v Bahchisarayi rozpochali robotu Ustanovchi zbori krimskotatarskogo narodu K urultaj 12 grudnya Kurultaj progolosiv pro stvorennya Krimskoyi Narodnoyi Respubliki prijnyav yiyi konstituciyu ta ogolosiv sebe do sklikannya Vsekrimskih Ustanovchih zboriv Krimskim nacionalnim parlamentom Nacionalnij uryad golova radi Ch Chelebiyev v skladi D Sejdamet A Shukri A Ozenbashli S D Hattatov Usi voni buli aktivistami partiyi Milli Firk a Cej uryad odrazu zh viznali yak Rada narodnih predstavnikiv tak i kerivnictvo Centralnoyi Radi Proisnuvav do sichnya 1918 roku koli Krim zahopili bilshoviki Pid represiyi novoyi krimskoyi vladi pidpali vsi organi vladi v yakih novi volodari ne mali perevazhnoyi bilshosti yak stari tak i vidnosno novi 17 sichnya 1918 voyenno revolyucijnij komitet Simferopolya vidav dekret za pidpisom Zh Millera krimskij Kurultaj ta Rada narodnih predstavnikiv ogoloshuvalisya rozpushenimi Buli rozpusheni chislenni partiyi Krimu vid kadetiv do Milli Firk a zakriti yihni gazeti 22 lyutogo 1918 pislya povnogo zahoplennya vladi bilshoviki stratili vsih hto potrapiv do nih u polon Sered bagatoh inshih buv vbitij pershij demokratichno obranij muftij Krimu Noman Chelebidzhihan Nimecka vladaPislya padinnya bilshovickogo uryadu aktivisti Milli Firk a visunuli vimogu stvorennya na pivostrovi vlasnoyi derzhavi 8 travnya v Simferopoli vidnovilisya zasidannya Kurultayu kotrij v toj chas buv viznanij nimcyami yak verhovna vlada Krimu Naprikinci 1918 na pochatku 1919 v Milli Firk a vidbuvsya rozkol Lozung Dobrovolchoyi armiyi pro yedinu ta nepodilnu derzhavu ishov vsuperech yiyi planam ta bazhannyam Odnak obicyanki bilshovikiv pro majbutnye pivostrova viglyadali privablivimi Vreshti stavsya vihid znachnoyi chastki chleniv Milli Firk a A Bodaninskij I Arabskij U Bodaninskij Idrisov Sulejman V Ibrayimov U Ibrayimov S Memetov iz skladu Kurultayu Cherez yakijs chas voni vstupili do bilshovickoyi partiyi yak musulmanska sekciya Krimska ARSR 1919Yedinoyu partiyeyu ne bilshovickoyi spryamovanosti kotru bilshoviki v vesni liti 1919 ne zaboronili bula krimskotatarska Milli Firk a Otrimala oficijnij dozvil na legalizaciyu ta vipusk vlasnoyi gazeti Yen i Dun ya Poyasnyuvalosya ce zminami u stavlenni bilshovikiv do nacionalnoyi politiki ta yih namagannyam vikoristati nacionalni sili pivostrova dlya zmicnennya svoyeyi vladi V svoyu chergu prihilnist Milli Firk a do bilshovikiv bula viklikana tim sho yiyi chleni povirili guchnim zayavam novoyi vladi shodo mozhlivosti vidtvorennya krimskoyi derzhavi Dobrovolchij KrimSerpnem 1919 roku najbilsh vplivovih diyachiv Milli Firk a bulo zaareshtovano Za gratami opinilisya A Ozenbashli S Hattatov A Bodaninskij H Chapchakchi A Hilmi M Badrakli S Kezlevi Ci diyi bilogvardijskogo kerivnictva prizveli do togo sho vzhe naprikinci 1919 krimskotatarskij nacionalnij ruh primknuv do vorozhih Bilomu ruhu sil Vrangel namagavsya vstanoviti druzhni vidnosini z krimskotatarskim ruhom Litom 1920 bulo vidnovleno vipusk zaboronenoyi pri Denikini gazeti Millyet z yavilasya gazeta Golos krimskih musulman pripinilisya areshti aktivistiv Milli Firk a Odnak pri vsomu comu Vrangel rishuche vidmovivsya vikonati vimogu krimskih tatar shodo vidnovlennya yih nezalezhnoyi derzhavi Vihodyachi z voli Golovnokomanduyuchogo zakonoproyekt pro samoupravlinnya krimciv tak nikoli j ne buv shvalenij uryadom Pivdnya Rosiyi Radyanskij Krim 192025 listopada 1920 do Krimrevkomu zvernulisya chleni CK Milli Firk a Choban Zade Chapchakchi B Odobash S U Tarakchiyev Osman Muyedinov F A Abduraman na choli z golovoyu CK S Hattatovim U zapisci zaznachalosya zaraz jde protistoyannya yevropejskomu imperializmu dvoh sil radyanskoyi Rosiyi i ponevolenogo musulmanskogo svitu Zvidsi na yih dumku radyanska Rosiya ye pershim virnim i prirodnim drugom ta soyuznikom prignoblenogo musulmanstva Razom z tim Milli Firk a vvazhala sho mizh cimi dvoma silami ye rozbizhnist ne v principah a lishe v chasi misci ta zasobah zdijsnennya komunistichnogo idealu tomu sho pobut osoblivosti psihologiya i tradiciyi musulman nesumisni z diktaturoyu proletariatu Krimrevkom peredav zapisku v oblasnij komitet RKP b Vona bula rozglyanuta 30 listopada 1920 1 Pro Milli firke 1 Rezolyuciyu prijnyati sho vidhilyaye ugodu z grupoyu v cilomu yak shkidlivim i nepotribnim perezhitkom 2 Pochati kampaniyu proti Milli firke usnoyu i pismovoyu agitaciyeyu 3 Vidati broshuru spryamovanu proti Milli firke Doruchiti napisati yiyi tov Firdevsu Ce oznachalo cilkovitu zaboronu partiyi Dzherela ta literaturaT B Bikova Milli Firka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 737 ISBN 978 966 00 1028 1 T B Bikova Stvorennya Krimskoyi ASRR 1917 1921 rr Div takozhKrimska Narodna Respublika