Авксентій Гринюк (Гренюк) (1871—1942) — член I Державної думи від Волинської губернії, селянин.
Гринюк Авксентій Григорович | |
---|---|
Народився | 1871 |
Помер | 1942 Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | політик |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
Нагороди | |
|
Біографія
Православний, селянин села Міхнівка Старокостянтинівського повіту Волинської губернії.
Був на військовій службі, початкову освіту здобув у навчальній команді. Протягом семи років служив у 4-й кінно-артилерійській батареї прикордонної варти, був переведений у вахмістри.
Брав участь у китайській кампанії 1900—1901 років та російсько-японській війні. За першу був нагороджений Георгіївським хрестом 4-го та 3-го ступеня, за останню — представлений до Георгіївського хреста 2-го ступеня. Усього брав участь у 18 битвах. З театру військових дій повернувся у лютому 1906 року.
У 1906 був обраний члени I Державної думи від Волинської губернії з'їздом уповноважених від волостей. Входив до групи безпартійних. У думських комісіях і дебатах не брав участі.
1906 року приїхав до Києва і 1908 року одружився. Мав шістьох дітей. Працював у Київських залізничних майстернях. 1917 року став членом партії більшовиків. 1918 року був активним учасником Січневого заколоту проти Української Центральної Ради, який першими підняли робітники залізничних майстерень. Після революції був комендантом та комісаром із пересування військ Київського залізничного вузла.
Брав участь у війні на боці більшовиків та за бойові заслуги був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора та іменною зброєю. Брав участь у обороні Царицина, воював разом із майбутнім маршалом Климентом Ворошиловим, завдяки дружбі з яким уникнув репресій у 1937 році. 1922 року працював секретарем Київської міськради. У роки колективізації було направлено до Барського району Вінницької області для організації колгоспів.
Коли почалася німецько-радянська війна, Гринюка залишили у Києві для підпільної роботи. Взимку 1942 року його заарештували гестапо і в травні того ж року розстріляли. На території локомотивного депо міста Києва біля залізничного вокзалу встановлено обеліск героям, які загинули під час громадянської та Великої Вітчизняної війни. На мармуровій стелі висічено прізвища загиблих і серед них — А. Гринюк.
Джерела
- Державна Дума першого призову. Портрети, короткі біографії та характеристики депутатів. — Москва: «Відродження», 1906.
- — Москва: РОССПЕН, 2008.
- Сергій Плачинда, «Бойовий, незабутній січень» — Журнал «Дніпро», 1957, № 9. — С. 100—112.
- Книга Скорботи України — місто-герой Київ. — Пошуково-видавнича агенція «Книга Пам'яті України», 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avksentij Grinyuk Grenyuk 1871 1942 chlen I Derzhavnoyi dumi vid Volinskoyi guberniyi selyanin Grinyuk Avksentij GrigorovichNarodivsya1871Pomer1942 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpolitikPosadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPravoslavnij selyanin sela Mihnivka Starokostyantinivskogo povitu Volinskoyi guberniyi Buv na vijskovij sluzhbi pochatkovu osvitu zdobuv u navchalnij komandi Protyagom semi rokiv sluzhiv u 4 j kinno artilerijskij batareyi prikordonnoyi varti buv perevedenij u vahmistri Brav uchast u kitajskij kampaniyi 1900 1901 rokiv ta rosijsko yaponskij vijni Za pershu buv nagorodzhenij Georgiyivskim hrestom 4 go ta 3 go stupenya za ostannyu predstavlenij do Georgiyivskogo hresta 2 go stupenya Usogo brav uchast u 18 bitvah Z teatru vijskovih dij povernuvsya u lyutomu 1906 roku U 1906 buv obranij chleni I Derzhavnoyi dumi vid Volinskoyi guberniyi z yizdom upovnovazhenih vid volostej Vhodiv do grupi bezpartijnih U dumskih komisiyah i debatah ne brav uchasti 1906 roku priyihav do Kiyeva i 1908 roku odruzhivsya Mav shistoh ditej Pracyuvav u Kiyivskih zaliznichnih majsternyah 1917 roku stav chlenom partiyi bilshovikiv 1918 roku buv aktivnim uchasnikom Sichnevogo zakolotu proti Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi yakij pershimi pidnyali robitniki zaliznichnih majsteren Pislya revolyuciyi buv komendantom ta komisarom iz peresuvannya vijsk Kiyivskogo zaliznichnogo vuzla Brav uchast u vijni na boci bilshovikiv ta za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenom Bojovogo Chervonogo Prapora ta imennoyu zbroyeyu Brav uchast u oboroni Caricina voyuvav razom iz majbutnim marshalom Klimentom Voroshilovim zavdyaki druzhbi z yakim uniknuv represij u 1937 roci 1922 roku pracyuvav sekretarem Kiyivskoyi miskradi U roki kolektivizaciyi bulo napravleno do Barskogo rajonu Vinnickoyi oblasti dlya organizaciyi kolgospiv Koli pochalasya nimecko radyanska vijna Grinyuka zalishili u Kiyevi dlya pidpilnoyi roboti Vzimku 1942 roku jogo zaareshtuvali gestapo i v travni togo zh roku rozstrilyali Na teritoriyi lokomotivnogo depo mista Kiyeva bilya zaliznichnogo vokzalu vstanovleno obelisk geroyam yaki zaginuli pid chas gromadyanskoyi ta Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Na marmurovij steli visicheno prizvisha zagiblih i sered nih A Grinyuk DzherelaDerzhavna Duma pershogo prizovu Portreti korotki biografiyi ta harakteristiki deputativ Moskva Vidrodzhennya 1906 Moskva ROSSPEN 2008 Sergij Plachinda Bojovij nezabutnij sichen Zhurnal Dnipro 1957 9 S 100 112 Kniga Skorboti Ukrayini misto geroj Kiyiv Poshukovo vidavnicha agenciya Kniga Pam yati Ukrayini 2003