Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Січневе повстання У Вікіпедії є статті про інші значення цього терм

Січневе повстання (1918)

Січневе повстання (1918)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Січневе повстання.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Більшовицьке повстання.

Січневий заколот (у деяких джерелах Січне́ве повста́ння) — збройний виступ у Києві 16 (29) січня — 22 січня (4 лютого) 1918 року, який організував київський комітет Російської більшовицької партії (РСДРП(б)) проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки під час наступу військ радянської Росії на Київ. Заколот тривав сім днів та прискорив окупацію Києва російськими більшовиками.

Січневий заколот 1918 року
Українська революція
image
Пам'ятник арсенальцям до червня 2019 року

Пам'ятник арсенальцям до червня 2019 року
Дата: 16 (29) січня — 22 січня (4 лютого) 1918
Місце: Київ, УНР
Результат: поразка більшовиків
Сторони
image УНР image більшовики
Командувачі
imageСимон Петлюра
imageПетро Болбочан
imageЄвген Коновалець
imageМихайло Ковенко
imageВсеволод Петрів 		imageЯн Гамарник
imageСила Міщенко
imageОлександр Горвіц  †
imageАндрій Іванов
imageІсаак Крейсберг

Перебіг подій

Київські більшовики заздалегідь, від початку радянсько-української війни, готувалися до збройного заколоту, який планували розпочати з наближенням до міста червоних (більшовицьких) військ. Подібну тактику використовувала більшовицька партія:

  • по-перше, для відтягування українських сил з антибільшовицького фронту,
  • по-друге, для прикриття прямої агресії радянської Росії проти УНР. При наближенні російських більшовицьких загонів в українських містах спалахували повстання, якими керували більшовики. Це давало можливість стверджувати, що радянську владу встановлювали українські трудящі за допомоги революційного російського війська. У такий спосіб встановили більшовицьку владу в Катеринославі, Одесі, Миколаєві, Єлисаветграді. На черзі була столиця Української Народної Республіки — Київ.

Центром підготовки до збройного виступу проти Української Центральної Ради став завод «Арсенал». Щоб запобігти збройному виступу, 5 (18) січня загони Вільного козацтва вилучили з «Арсеналу» велику кількість зброї, провели обшуки на підприємствах міста, заарештували низку більшовицьких діячів. Закрили орган Київського комітету РСДРП(б) — газету «Голос социал-демократа». Для остаточної ліквідації більшовицького осередку на «Арсеналі» планували вивезти звідти запаси вугілля, що мало призвести до зупинки виробництва та закриття заводу. Довідавшись про це, 15 (28) січня робітники «Арсеналу» провели мітинг і вирішили вчинити опір владі. За допомогою солдатів Шевченківського полку, що охороняли склад конфіскованої зброї, зброю повернули на завод. Того ж дня на спільному засіданні Київського комітету РСДРП(б) з міською радою робітничих і солдатських депутатів у приміщенні Комерційного інституту арсенальці запропонували почати повстання негайно. Присутні на засіданні делегати від двох українських полків пообіцяли його підтримати. Збори обрали для керівництва ревком у складі Яна Гамарника, Олександра Горвіца, Андрія Іванова, Ісака Крейсберга та інших. Штаб повстання розмістився в будинку № 47 по Великій Васильківській вулиці.

Заколот почався вночі з 15 на 16 січня коли частина бійців Полку ім. Сагайдачного захопила арсенал на Печерську. До нього приєдналися робітники інших підприємств міста, частина вояків з українських полків — Богданівського, Шевченківського та полку імені Сагайдачного. Головна мета повстання зводилася до того, щоб оточити будинок Педагогічного музею, де перебувала Центральна Рада, скинути її та проголосити в Києві радянську владу в особі Харківського ЦВК Рад та Народного Секретаріату.

Вранці 16 (29) січня 1918 року представники Київської ради робітничих та солдатських депутатів вручили Українській Центральній Раді ультимативні вимоги: передати владу Радам і роззброїти українські військові частини. Центральна Рада відхилила їх — натомість зажадала беззастережної капітуляції. З вечора в місті поновилися збройні сутички. Головні сили повсталих зосереджувалися навколо «Арсеналу» на Печерську, осередки повстання з окремим керівництвом виникли також на Шулявці, Деміївці, Подолі. Повстанцям вдалося зайняти залізничну станцію Київ-Товарний, звідти вони повели наступ, наближаючись до центру міста — Великої Васильківської вулиці та Хрещатика. Особливо небезпечними були дії червоногвардійців Подолу, яким вдалося захопити Старокиївську поліцейську дільницю на Софійській площі та готель «Прага» на Володимирській вулиці неподалік від будівлі Центральної Ради. 17 (30) січня в місті розпочався загальний страйк, припинили роботу водопровід, електростанція, міський транспорт.

image
Конверт, випущений благодійним фондом «Героїка» у 2018 р., присвячений річниці боїв за завод «Арсенал».

Українська влада виявилася неспроможною навести порядок у столиці. У місті майже не було надійних військ, які підтримували Центральну Раду, проти повсталих воювали лише окремі підрозділи Богданівського, Полуботківського, Богунського полків, Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, Вільне козацтво. Частина розпропагованих більшовиками вояків українських полків виступила на їхньому боці, інші військові тримали нейтралітет. Не було єдиного командування, військами керували два штаби — коменданта міста Михайла Ковенка і командувача Київським військовим округом Миколи Шинкаря. У Києві перебувало до 20 000 солдатів і офіцерів старої російської армії, які лишались нейтральними спостерігачами, але ані повстанці, ані українська влада не зробили жодного кроку, аби залучити їх на свій бік. Те ж саме стосується і київських мешканців, які в масі своїй співчували більшовикам, а не владі УНР.

У той самий час, 15–25 січня (28 січня–7 лютого) в Києві відбувалися VIII загальні збори Центральної Ради. 19 січня (1 лютого) вона звернулася до киян з відозвою, в якій повідомляла, що урядові сили контролюють усі ключові установи міста; закликала робітників припинити страйк, від якого найбільше потерпає населення міста; обіцяла вирішення найближчим часом пекучих потреб робітництва та проведення широких соціально-економічних реформ. Становище почало виправлятись після 19 січня (1 лютого), коли до Києва прибули Гайдамацький кіш Слобідської України під командуванням Симона Петлюри, що відступав під ударами військ Михайла Муравйова, та Гордієнківський полк, який привів з Північного фронту полковник Всеволод Петрів. 20 січня (2 лютого) повстання на вулицях Києва придушене, тримався лише його головний оплот — завод «Арсенал». Після кровопролитного штурму завод був взятий військами Симона Петлюри ранком 22 січня (4 лютого). Втім, вирішальну роль у придушенні заколоту зіграли Січові Стрільці під командою Євгена Коновальця. Згідно з радянською пропагандою, на місці було розстріляно понад 300 його «захисників». Проте, згідно з останніми публікаціями очевидців Симон Петлюра не дозволив масового розстрілу:

image Коли хочете розстріляти їх – і показує на юрбу – то розстріляйте перш мене! Це ж робітники, які, може, й по несвідомости спровоковані до повстання проти української влади робітників і селян; між ними, може, є чимало й несвідомих українців із тих працюючих, за яких ви ведете боротьбу і ви їх хочете розстріляти? Я того не дозволю, першу кулю мене! image

—

Підсумки

Січневий заколот тривав сім днів, він призвів до численних жертв як серед заколотників, так і вояків УНР. У ході вуличних боїв завдали руйнувань місту. Київський комітет більшовиків виконав свою задачу: виступ у Києві затримав нечисленну українську армію, відтягнув на себе війська з Полтавщини і Чернігівщини, що полегшило просування більшовицьких загонів із Росії. Українські сили, стомлені вуличними боями, були не в змозі протистояти військам на чолі з Михайлом Муравйовим, які вже 22 січня (4 лютого) зайняли Дарницю і мости через Дніпро та розпочали обстріл міста з важкої артилерії, а за чотири дні, 26 січня (8 лютого) 1918 року, повністю оволоділи Києвом.

17 лютого 1918 року, близько 750 загиблих під час заколоту, поховали у братській могилі в Маріїнському парку. У жовтні 1927 року над могилою встановили невеликий пам'ятник. У 1967—2023 роках на цьому місці знаходився пам'ятник учасникам заколоту.

У квітні 1923 року на площі біля «Арсеналу» відкрили пам'ятник на честь робітників заводу «Арсенал» — учасників збройних повстань у жовтні 1917 та у січні 1918 року.

  • image
    Група озброєних робітників — учасників Січневого заколоту
  • image
    Січові стрільці у Києві під час придушення заколоту, січень 1918 року
  • image
    Поховання учасників заколоту. 17 лютого 1918 року
  • image
    Похорон учасників заколоту. 17 лютого 1918 року
  • image
    Колишній пам'ятник учасникам заколоту в Маріїнському парку

Див. також

Примітки

  1. Документи Центрального Держархіву, Ін-ту Історії НАН України та Національного музею історії України
  2. Палій, 2015, с. 479..
  3. Народна Воля № 10, 22.01.(04.02.) 1918. С. 2
  4. Всеволод Петрів, Спомини з часів української революції (1917-1921)
  5. У Києві демонтували пам'ятник учасникам антиукраїнського «січневого повстання». 23.12.2023, 14:14

Посилання

  • Дерев'яний Ігор. Січові стрільці під час Січневого повстання // Історична правда. — 2012. — 6 квітня.
  • Здоров Андрій. Січневе повстання в Києві: герої чи зрадники? // Історична правда. — 2012. — 30 січня.
  • Хто підняв збройне повстання в Києві в січні 1918 р.? // Історична правда. — 2010. — 18 жовтня.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sichneve povstannya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bilshovicke povstannya Sichnevij zakolot u deyakih dzherelah Sichne ve povsta nnya zbrojnij vistup u Kiyevi 16 29 sichnya 22 sichnya 4 lyutogo 1918 roku yakij organizuvav kiyivskij komitet Rosijskoyi bilshovickoyi partiyi RSDRP b proti Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki pid chas nastupu vijsk radyanskoyi Rosiyi na Kiyiv Zakolot trivav sim dniv ta priskoriv okupaciyu Kiyeva rosijskimi bilshovikami Sichnevij zakolot 1918 roku Ukrayinska revolyuciya Pam yatnik arsenalcyam do chervnya 2019 roku Pam yatnik arsenalcyam do chervnya 2019 roku Data 16 29 sichnya 22 sichnya 4 lyutogo 1918 Misce Kiyiv UNR Rezultat porazka bilshovikiv Storoni UNR bilshoviki Komanduvachi Simon Petlyura Petro Bolbochan Yevgen Konovalec Mihajlo Kovenko Vsevolod Petriv Yan Gamarnik Sila Mishenko Oleksandr Gorvic Andrij Ivanov Isaak KrejsbergPerebig podijKiyivski bilshoviki zazdalegid vid pochatku radyansko ukrayinskoyi vijni gotuvalisya do zbrojnogo zakolotu yakij planuvali rozpochati z nablizhennyam do mista chervonih bilshovickih vijsk Podibnu taktiku vikoristovuvala bilshovicka partiya po pershe dlya vidtyaguvannya ukrayinskih sil z antibilshovickogo frontu po druge dlya prikrittya pryamoyi agresiyi radyanskoyi Rosiyi proti UNR Pri nablizhenni rosijskih bilshovickih zagoniv v ukrayinskih mistah spalahuvali povstannya yakimi keruvali bilshoviki Ce davalo mozhlivist stverdzhuvati sho radyansku vladu vstanovlyuvali ukrayinski trudyashi za dopomogi revolyucijnogo rosijskogo vijska U takij sposib vstanovili bilshovicku vladu v Katerinoslavi Odesi Mikolayevi Yelisavetgradi Na cherzi bula stolicya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Kiyiv Centrom pidgotovki do zbrojnogo vistupu proti Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi stav zavod Arsenal Shob zapobigti zbrojnomu vistupu 5 18 sichnya zagoni Vilnogo kozactva viluchili z Arsenalu veliku kilkist zbroyi proveli obshuki na pidpriyemstvah mista zaareshtuvali nizku bilshovickih diyachiv Zakrili organ Kiyivskogo komitetu RSDRP b gazetu Golos social demokrata Dlya ostatochnoyi likvidaciyi bilshovickogo oseredku na Arsenali planuvali vivezti zvidti zapasi vugillya sho malo prizvesti do zupinki virobnictva ta zakrittya zavodu Dovidavshis pro ce 15 28 sichnya robitniki Arsenalu proveli miting i virishili vchiniti opir vladi Za dopomogoyu soldativ Shevchenkivskogo polku sho ohoronyali sklad konfiskovanoyi zbroyi zbroyu povernuli na zavod Togo zh dnya na spilnomu zasidanni Kiyivskogo komitetu RSDRP b z miskoyu radoyu robitnichih i soldatskih deputativ u primishenni Komercijnogo institutu arsenalci zaproponuvali pochati povstannya negajno Prisutni na zasidanni delegati vid dvoh ukrayinskih polkiv poobicyali jogo pidtrimati Zbori obrali dlya kerivnictva revkom u skladi Yana Gamarnika Oleksandra Gorvica Andriya Ivanova Isaka Krejsberga ta inshih Shtab povstannya rozmistivsya v budinku 47 po Velikij Vasilkivskij vulici Zakolot pochavsya vnochi z 15 na 16 sichnya koli chastina bijciv Polku im Sagajdachnogo zahopila arsenal na Pechersku Do nogo priyednalisya robitniki inshih pidpriyemstv mista chastina voyakiv z ukrayinskih polkiv Bogdanivskogo Shevchenkivskogo ta polku imeni Sagajdachnogo Golovna meta povstannya zvodilasya do togo shob otochiti budinok Pedagogichnogo muzeyu de perebuvala Centralna Rada skinuti yiyi ta progolositi v Kiyevi radyansku vladu v osobi Harkivskogo CVK Rad ta Narodnogo Sekretariatu Vranci 16 29 sichnya 1918 roku predstavniki Kiyivskoyi radi robitnichih ta soldatskih deputativ vruchili Ukrayinskij Centralnij Radi ultimativni vimogi peredati vladu Radam i rozzbroyiti ukrayinski vijskovi chastini Centralna Rada vidhilila yih natomist zazhadala bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi Z vechora v misti ponovilisya zbrojni sutichki Golovni sili povstalih zoseredzhuvalisya navkolo Arsenalu na Pechersku oseredki povstannya z okremim kerivnictvom vinikli takozh na Shulyavci Demiyivci Podoli Povstancyam vdalosya zajnyati zaliznichnu stanciyu Kiyiv Tovarnij zvidti voni poveli nastup nablizhayuchis do centru mista Velikoyi Vasilkivskoyi vulici ta Hreshatika Osoblivo nebezpechnimi buli diyi chervonogvardijciv Podolu yakim vdalosya zahopiti Starokiyivsku policejsku dilnicyu na Sofijskij ploshi ta gotel Praga na Volodimirskij vulici nepodalik vid budivli Centralnoyi Radi 17 30 sichnya v misti rozpochavsya zagalnij strajk pripinili robotu vodoprovid elektrostanciya miskij transport Konvert vipushenij blagodijnim fondom Geroyika u 2018 r prisvyachenij richnici boyiv za zavod Arsenal Ukrayinska vlada viyavilasya nespromozhnoyu navesti poryadok u stolici U misti majzhe ne bulo nadijnih vijsk yaki pidtrimuvali Centralnu Radu proti povstalih voyuvali lishe okremi pidrozdili Bogdanivskogo Polubotkivskogo Bogunskogo polkiv Galicko Bukovinskij kurin sichovih strilciv Vilne kozactvo Chastina rozpropagovanih bilshovikami voyakiv ukrayinskih polkiv vistupila na yihnomu boci inshi vijskovi trimali nejtralitet Ne bulo yedinogo komanduvannya vijskami keruvali dva shtabi komendanta mista Mihajla Kovenka i komanduvacha Kiyivskim vijskovim okrugom Mikoli Shinkarya U Kiyevi perebuvalo do 20 000 soldativ i oficeriv staroyi rosijskoyi armiyi yaki lishalis nejtralnimi sposterigachami ale ani povstanci ani ukrayinska vlada ne zrobili zhodnogo kroku abi zaluchiti yih na svij bik Te zh same stosuyetsya i kiyivskih meshkanciv yaki v masi svoyij spivchuvali bilshovikam a ne vladi UNR U toj samij chas 15 25 sichnya 28 sichnya 7 lyutogo v Kiyevi vidbuvalisya VIII zagalni zbori Centralnoyi Radi 19 sichnya 1 lyutogo vona zvernulasya do kiyan z vidozvoyu v yakij povidomlyala sho uryadovi sili kontrolyuyut usi klyuchovi ustanovi mista zaklikala robitnikiv pripiniti strajk vid yakogo najbilshe poterpaye naselennya mista obicyala virishennya najblizhchim chasom pekuchih potreb robitnictva ta provedennya shirokih socialno ekonomichnih reform Stanovishe pochalo vipravlyatis pislya 19 sichnya 1 lyutogo koli do Kiyeva pribuli Gajdamackij kish Slobidskoyi Ukrayini pid komanduvannyam Simona Petlyuri sho vidstupav pid udarami vijsk Mihajla Muravjova ta Gordiyenkivskij polk yakij priviv z Pivnichnogo frontu polkovnik Vsevolod Petriv 20 sichnya 2 lyutogo povstannya na vulicyah Kiyeva pridushene trimavsya lishe jogo golovnij oplot zavod Arsenal Pislya krovoprolitnogo shturmu zavod buv vzyatij vijskami Simona Petlyuri rankom 22 sichnya 4 lyutogo Vtim virishalnu rol u pridushenni zakolotu zigrali Sichovi Strilci pid komandoyu Yevgena Konovalcya Zgidno z radyanskoyu propagandoyu na misci bulo rozstrilyano ponad 300 jogo zahisnikiv Prote zgidno z ostannimi publikaciyami ochevidciv Simon Petlyura ne dozvoliv masovogo rozstrilu Koli hochete rozstrilyati yih i pokazuye na yurbu to rozstrilyajte persh mene Ce zh robitniki yaki mozhe j po nesvidomosti sprovokovani do povstannya proti ukrayinskoyi vladi robitnikiv i selyan mizh nimi mozhe ye chimalo j nesvidomih ukrayinciv iz tih pracyuyuchih za yakih vi vedete borotbu i vi yih hochete rozstrilyati Ya togo ne dozvolyu pershu kulyu mene PidsumkiSichnevij zakolot trivav sim dniv vin prizviv do chislennih zhertv yak sered zakolotnikiv tak i voyakiv UNR U hodi vulichnih boyiv zavdali rujnuvan mistu Kiyivskij komitet bilshovikiv vikonav svoyu zadachu vistup u Kiyevi zatrimav nechislennu ukrayinsku armiyu vidtyagnuv na sebe vijska z Poltavshini i Chernigivshini sho polegshilo prosuvannya bilshovickih zagoniv iz Rosiyi Ukrayinski sili stomleni vulichnimi boyami buli ne v zmozi protistoyati vijskam na choli z Mihajlom Muravjovim yaki vzhe 22 sichnya 4 lyutogo zajnyali Darnicyu i mosti cherez Dnipro ta rozpochali obstril mista z vazhkoyi artileriyi a za chotiri dni 26 sichnya 8 lyutogo 1918 roku povnistyu ovolodili Kiyevom 17 lyutogo 1918 roku blizko 750 zagiblih pid chas zakolotu pohovali u bratskij mogili v Mariyinskomu parku U zhovtni 1927 roku nad mogiloyu vstanovili nevelikij pam yatnik U 1967 2023 rokah na comu misci znahodivsya pam yatnik uchasnikam zakolotu U kvitni 1923 roku na ploshi bilya Arsenalu vidkrili pam yatnik na chest robitnikiv zavodu Arsenal uchasnikiv zbrojnih povstan u zhovtni 1917 ta u sichni 1918 roku Grupa ozbroyenih robitnikiv uchasnikiv Sichnevogo zakolotu Sichovi strilci u Kiyevi pid chas pridushennya zakolotu sichen 1918 roku Pohovannya uchasnikiv zakolotu 17 lyutogo 1918 roku Pohoron uchasnikiv zakolotu 17 lyutogo 1918 roku Kolishnij pam yatnik uchasnikam zakolotu v Mariyinskomu parkuDiv takozhHarkivske sichneve zbrojne povstannya 1919 rokuPrimitkiDokumenti Centralnogo Derzharhivu In tu Istoriyi NAN Ukrayini ta Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Palij 2015 s 479 Narodna Volya 10 22 01 04 02 1918 S 2 Vsevolod Petriv Spomini z chasiv ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 U Kiyevi demontuvali pam yatnik uchasnikam antiukrayinskogo sichnevogo povstannya 23 12 2023 14 14PosilannyaDerev yanij Igor Sichovi strilci pid chas Sichnevogo povstannya Istorichna pravda 2012 6 kvitnya Zdorov Andrij Sichneve povstannya v Kiyevi geroyi chi zradniki Istorichna pravda 2012 30 sichnya Hto pidnyav zbrojne povstannya v Kiyevi v sichni 1918 r Istorichna pravda 2010 18 zhovtnya DzherelaBojko O D Kiyivske sichneve zbrojne povstannya 1918 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 249 ISBN 978 966 00 0692 8 Bojko O D Kiyivske sichneve zbrojne povstannya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2013 T 13 Kiyi Kok 711 s ISBN 978 966 02 6814 2 Kiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 rr 3MEDIA 2002 Elektronne vidannya Palij O A Istoriya Ukrayini Vid 2 ge dopov K 2015 594 1 s il ISBN 978 617 684 099 2 Tinchenko Ya Persha ukrayinsko bilshovicka vijna gruden 1917 berezen 1918 Kiyiv Lviv 1996 371 s ISBN 5 7702 1011 7 Yastrebov F Irgizov A Dva povstannya kiyivskogo proletariatu zhovten 1917 sichen 1918 rr H Proletarij 1929 109 s Kievskij Arsenal v proletarskoj revolyucii K Gosudarstvennoe izdatelstvo Ukrainy 1928 140 s ros

Дата публікації:
Топ