Спілка — Українська Соціал-Демократична Спілка, політична партія, заснована у 1900 році. Постала в кінці 1904 у висліді розколу РУП і оформилася 12 січня 1905 як складова частина Російської Соціал-Демократичної Робочої Партії (РСДРП) з автономними правами. Розкол РУП стався внаслідок розбіжностей поглядів на національні питання та ставлення до РСДРП. Спілка була проти політичної автономії України і нац.-культурницької праці більшості членів РУП, членам якої Спілка закидала «буржуазний радикалізм», «націоналізм» і постулят «самостійної України». Натомість Спілка прагнула до створення централізованої пролетарської партії усієї Росії. Спілка тісно співпрацювала з діячами РСДРП, маневруючи між меншовиками і більшовиками, та з єврейським Бундом. Спираючися на інтернац. кадри, гол. єврейського походження, та звертаючися до пролетаріату, здебільша несвідомого, С. спершу мала кращу організацію і більший вплив на сел. маси, ніж РУП — УСДРП. Серед членів Спілки, крім національно свідомих українців, були також діячі, які ставилися нейтрально (П. Тучапський) або навіть вороже до українського національного руху (І. Кирієнко), як також росіяни й євреї.
Спілка | |
---|---|
Країна | Російська імперія |
Дата заснування | 1900 |
Дата розпуску | 1908 |
Ідеологія | соціал-демократія |
Друкований орган | Правда[d] |
Під час революції 1905–1907 Спілка поширила свої впливи серед сільського робітництва в Україні і керувала селянськими і робітничими страйками, ведучи гостру боротьбу з УСДРП, схиляючи на свій бік кол. гуртки РУП. Найбільший успіх Спілка мала під час виборів до II і III Державної Думи, коли здобула значне число депутатів. Органом Спілки був місячник «Правда» (1905); Спілка видала також низку пропагандиських брошур українською і російськими мовами.
З перемогою реакції в Російській Імперії у 1907 серед членів Спілки почалися арешти; низку керівних членів Спілки засуджено на заслання (А. Ріш, Р. Рабінович, Й. Сорокер, Г. Ткаченко та ін.). 1908 Спілка перенесла свій центр за кордон, створивши «групи сприяння» у Львові, Відні, Парижі, Женеві, Цюриху; зв'язковим органом Спілки у 1908–1912 був новозаснований журнал «Правда», що виходив спершу у Львові, а з 4 частини у Відні. Тоді ж Спілка втратила в Україні свої впливи, тому що її керівництво йшло на щораз більші поступки центральним російським тенденціям РСДРП і з уваги на зростання національної свідомості українського селянства. Разом з тим свідоміші українські елементи переходили до українських національних політичних партій і Спілка 1913 припинила діяльність, не відновивши її також у 1917.
Діячі Спілки
М.Меленевський (псевд. Басок, Гилька, вважався лідером Спілки), О. Скоропис-Йолтуховський, П. Канівець («Кавун»), Г. Довженко («Грицько»), П. Краг («Розвій-Поле»), Віктор Мазуренко («Карась»), П. Тучапський, а з неукраїнців: Ю. Ларін (Лур'є), А. Ріш, А. Подольський (Гойхберґ), С. Соколов, С. Завадський, В. Перекрестов й ін.
Література
- Лисенко О. В. Спілка соціал-демократична 1904 [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 752. — .
- Федьков О. М. Українська соціал-демократична спілка на початку XX ст.: у пошуках ідейно-політичної ідентичності. ‒ Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. ‒ 600 с.
- Риш А. Очерки по истории Укр. Соц. Дем. Спілки. К. 1926.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття про політичну організацію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spilka Ukrayinska Social Demokratichna Spilka politichna partiya zasnovana u 1900 roci Postala v kinci 1904 u vislidi rozkolu RUP i oformilasya 12 sichnya 1905 yak skladova chastina Rosijskoyi Social Demokratichnoyi Robochoyi Partiyi RSDRP z avtonomnimi pravami Rozkol RUP stavsya vnaslidok rozbizhnostej poglyadiv na nacionalni pitannya ta stavlennya do RSDRP Spilka bula proti politichnoyi avtonomiyi Ukrayini i nac kulturnickoyi praci bilshosti chleniv RUP chlenam yakoyi Spilka zakidala burzhuaznij radikalizm nacionalizm i postulyat samostijnoyi Ukrayini Natomist Spilka pragnula do stvorennya centralizovanoyi proletarskoyi partiyi usiyeyi Rosiyi Spilka tisno spivpracyuvala z diyachami RSDRP manevruyuchi mizh menshovikami i bilshovikami ta z yevrejskim Bundom Spirayuchisya na internac kadri gol yevrejskogo pohodzhennya ta zvertayuchisya do proletariatu zdebilsha nesvidomogo S spershu mala krashu organizaciyu i bilshij vpliv na sel masi nizh RUP USDRP Sered chleniv Spilki krim nacionalno svidomih ukrayinciv buli takozh diyachi yaki stavilisya nejtralno P Tuchapskij abo navit vorozhe do ukrayinskogo nacionalnogo ruhu I Kiriyenko yak takozh rosiyani j yevreyi SpilkaKrayina Rosijska imperiyaData zasnuvannya1900Data rozpusku1908Ideologiyasocial demokratiyaDrukovanij organPravda d Pid chas revolyuciyi 1905 1907 Spilka poshirila svoyi vplivi sered silskogo robitnictva v Ukrayini i keruvala selyanskimi i robitnichimi strajkami veduchi gostru borotbu z USDRP shilyayuchi na svij bik kol gurtki RUP Najbilshij uspih Spilka mala pid chas viboriv do II i III Derzhavnoyi Dumi koli zdobula znachne chislo deputativ Organom Spilki buv misyachnik Pravda 1905 Spilka vidala takozh nizku propagandiskih broshur ukrayinskoyu i rosijskimi movami Z peremogoyu reakciyi v Rosijskij Imperiyi u 1907 sered chleniv Spilki pochalisya areshti nizku kerivnih chleniv Spilki zasudzheno na zaslannya A Rish R Rabinovich J Soroker G Tkachenko ta in 1908 Spilka perenesla svij centr za kordon stvorivshi grupi spriyannya u Lvovi Vidni Parizhi Zhenevi Cyurihu zv yazkovim organom Spilki u 1908 1912 buv novozasnovanij zhurnal Pravda sho vihodiv spershu u Lvovi a z 4 chastini u Vidni Todi zh Spilka vtratila v Ukrayini svoyi vplivi tomu sho yiyi kerivnictvo jshlo na shoraz bilshi postupki centralnim rosijskim tendenciyam RSDRP i z uvagi na zrostannya nacionalnoyi svidomosti ukrayinskogo selyanstva Razom z tim svidomishi ukrayinski elementi perehodili do ukrayinskih nacionalnih politichnih partij i Spilka 1913 pripinila diyalnist ne vidnovivshi yiyi takozh u 1917 Diyachi SpilkiM Melenevskij psevd Basok Gilka vvazhavsya liderom Spilki O Skoropis Joltuhovskij P Kanivec Kavun G Dovzhenko Gricko P Krag Rozvij Pole Viktor Mazurenko Karas P Tuchapskij a z neukrayinciv Yu Larin Lur ye A Rish A Podolskij Gojhberg S Sokolov S Zavadskij V Perekrestov j in LiteraturaLisenko O V Spilka social demokratichna 1904 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 752 ISBN 978 966 00 1290 5 Fedkov O M Ukrayinska social demokratichna spilka na pochatku XX st u poshukah idejno politichnoyi identichnosti Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka 2017 600 s Rish A Ocherki po istorii Ukr Soc Dem Spilki K 1926 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya pro politichnu organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi