Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло́ Луки́ч Туча́пський (15 січня 1869, село Бесідка Таращанського повіту Київської губернії, нині Ставищенського району Київської області — 4 липня 1922, Київ) — політичний діяч, прихильник Михайла Драгоманова, співзасновник Російської Соціал-Демократичної Робітничої Партії (делегат І з'їзду РСДРП 1898 від Київського Союзу боротьби за визволення робітничого класу), з 1904 діяч й ідеолог Української Соціал-Демократичної Спілки, в якій виступав проти автономії України («К вопросу об автономии Украины» у «Вестник Жизни», 1906).
| Тучапський Павло Лукич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 січня 1869 Бесідка, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 4 липня 1922 (53 роки) Київ, Українська СРР |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Колегія Павла Ґалаґана |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія і Спілка |
| |
Життєпис
Народився у сім'ї священика. Середню освіту здобув у Києві в колегії Павла Ґалаґана. Навчався в Київському університеті: один рік на медичному факультеті, далі — на історико-філологічному. 1893 року, закінчивши університет, продовжив у ньому навчання на юридичному факультеті, проте через арешти й заслання не закінчив його.
У 1907—1921 роках жив і працював в Одесі. Викладав історію та російську й українську мову у середніх школах.
1907 увійшов до складу одеської «Просвіти». У травні 1914 його обрали членом-кореспондентом ОТІС. У 1917 редагував меншовицьку газету «Южный рабочий», був серед підсудних у справі видавців цієї газети. Виступав з публічними лекціями, організованих ЦК Новоросійського студентства, зокрема, на тему «Монархізм та демократична республіка». У 1918 читав у Народному університеті загальний курс російської історії та історію революційного руху в Росії. Навесні 1919 працював у предметній комісії, що розробляла у соціалістичному дусі нові програми для середніх шкіл Одеси.
Видавав під псевдонімами брошури присвячені Олександрові Герцену, національному питанню, обґрунтуванню програми РСДРП (м), хрестоматію з історії революційного руху у Росії у 1860-1870-х р., переклади з німецької мови праць Франца Меринга «Нариси з історії німецької соціал-демократії» та «Нова наука про державу».
У 1920 читав доповіді в ОБТ, зокрема, на тему «Національні погляди М. Драгоманова». Тексти виступів були надруковані лише після смерті П. Тучапського в журналі «Україна». Певний внесок він зробив у справу упорядкування одеських архівів як член «Комісії з вивчення революційних архівів в Губюрвідділі».
У 1921—1922 працював у Києві на посаді бібліотекаря ВУАН. Помер 4 липня 1922 року в Києві.
Науковий доробок
Основна творча спадщина становить близько 12 праць. Багато його газетних статей, робіт він опублікував під псевдонімами. Незначна частина з цих робіт була присвячена історії.
Традиційно для своєрідних істориків-політиків, до того ж радикального напрямку, він був тенденційним автором, що препарував історію згідно зі своїм політичним світоглядом. Найбільшу цінність мають його роботи присвячені Михайлові Драгоманову. Тучапський був одним з перших дослідників його національних поглядів. На його думку, Драгоманов був соціалістом-народником, був не матеріалістом, а ідеалістом, прибічником ідеї Прудона про анархію, утопістом.
Тучапський доводив, що Драгоманов був найвидатнішим серед українських діячів. Він наголошував на тому, що його вчитель не був прибічником відокремлення України від Росії, виступав проти будь-яких спроб розпалення ворожнечі між росіянами та українцями. Головною ідеєю для Драгоманова була всесвітня правда, «справжні інтереси народних мас».
Праці Тучапського про Драгоманова, побудовані на широкій джерельній базі, заклали основи образу мислителя в марксистській історіографії. У статті, присвяченій аналізу однієї з праць про взаємини Івана ІІІ з євреями, він проявив у найбільшій мірі свій аналітичний хист. Долучився до внеску одеської історіографії у розвиток .
Наукові публікації
- Иван III и зарубежные евреи // ЗООИД. — Т. 32. — 1915.
- Роля Драгоманова в суспільному рухові Росії й України // Україна. — 1926. — К. 2-3.
- Національні погляди М. Драгоманова // Україна. — 1926. — К. 2-3.
Література
- Тучапський Павло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 9. — 2000. — С. 3249.
- Дембо В. Предисловие // Тучапский П. Из пережитого. Девяностые годы. — Одесса, 1923. — С. 3-15;
- Кириченко М. Передмова // Тучапський П. Із пережитого. — Х., 1931. — С. 3-9.
- Зленко Г. Д. Лицарі досвітніх вогнів. 33 портрети діячів одеської «Просвіти» 1905—1909 років. — Одеса, 2005. — С. 103—108.
Посилання
- Тучапський Павло Лукич // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 336-337.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Luki ch Tucha pskij 15 sichnya 1869 18690115 selo Besidka Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini Stavishenskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 4 lipnya 1922 Kiyiv politichnij diyach prihilnik Mihajla Dragomanova spivzasnovnik Rosijskoyi Social Demokratichnoyi Robitnichoyi Partiyi delegat I z yizdu RSDRP 1898 vid Kiyivskogo Soyuzu borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu z 1904 diyach j ideolog Ukrayinskoyi Social Demokratichnoyi Spilki v yakij vistupav proti avtonomiyi Ukrayini K voprosu ob avtonomii Ukrainy u Vestnik Zhizni 1906 Tuchapskij Pavlo LukichNarodivsya 15 sichnya 1869 1869 01 15 Besidka Tarashanskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 4 lipnya 1922 1922 07 04 53 roki Kiyiv Ukrayinska SRRKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist politikAlma mater Kolegiya Pavla GalaganaPartiya Rosijska social demokratichna robitnicha partiya i Spilka Mediafajli u Vikishovishi Pavlo Lukich Tuchapskij ta Albert Davidovich Polyak Sidyat Vira Grigorivna Krizhanovska Tuchapska ta Kazimir Adamovich Petrusevich Kviten 1900 rokuZhittyepisNarodivsya u sim yi svyashenika Serednyu osvitu zdobuv u Kiyevi v kolegiyi Pavla Galagana Navchavsya v Kiyivskomu universiteti odin rik na medichnomu fakulteti dali na istoriko filologichnomu 1893 roku zakinchivshi universitet prodovzhiv u nomu navchannya na yuridichnomu fakulteti prote cherez areshti j zaslannya ne zakinchiv jogo U 1907 1921 rokah zhiv i pracyuvav v Odesi Vikladav istoriyu ta rosijsku j ukrayinsku movu u serednih shkolah 1907 uvijshov do skladu odeskoyi Prosviti U travni 1914 jogo obrali chlenom korespondentom OTIS U 1917 redaguvav menshovicku gazetu Yuzhnyj rabochij buv sered pidsudnih u spravi vidavciv ciyeyi gazeti Vistupav z publichnimi lekciyami organizovanih CK Novorosijskogo studentstva zokrema na temu Monarhizm ta demokratichna respublika U 1918 chitav u Narodnomu universiteti zagalnij kurs rosijskoyi istoriyi ta istoriyu revolyucijnogo ruhu v Rosiyi Navesni 1919 pracyuvav u predmetnij komisiyi sho rozroblyala u socialistichnomu dusi novi programi dlya serednih shkil Odesi Vidavav pid psevdonimami broshuri prisvyacheni Oleksandrovi Gercenu nacionalnomu pitannyu obgruntuvannyu programi RSDRP m hrestomatiyu z istoriyi revolyucijnogo ruhu u Rosiyi u 1860 1870 h r perekladi z nimeckoyi movi prac Franca Meringa Narisi z istoriyi nimeckoyi social demokratiyi ta Nova nauka pro derzhavu U 1920 chitav dopovidi v OBT zokrema na temu Nacionalni poglyadi M Dragomanova Teksti vistupiv buli nadrukovani lishe pislya smerti P Tuchapskogo v zhurnali Ukrayina Pevnij vnesok vin zrobiv u spravu uporyadkuvannya odeskih arhiviv yak chlen Komisiyi z vivchennya revolyucijnih arhiviv v Gubyurviddili U 1921 1922 pracyuvav u Kiyevi na posadi bibliotekarya VUAN Pomer 4 lipnya 1922 roku v Kiyevi Naukovij dorobokOsnovna tvorcha spadshina stanovit blizko 12 prac Bagato jogo gazetnih statej robit vin opublikuvav pid psevdonimami Neznachna chastina z cih robit bula prisvyachena istoriyi Tradicijno dlya svoyeridnih istorikiv politikiv do togo zh radikalnogo napryamku vin buv tendencijnim avtorom sho preparuvav istoriyu zgidno zi svoyim politichnim svitoglyadom Najbilshu cinnist mayut jogo roboti prisvyacheni Mihajlovi Dragomanovu Tuchapskij buv odnim z pershih doslidnikiv jogo nacionalnih poglyadiv Na jogo dumku Dragomanov buv socialistom narodnikom buv ne materialistom a idealistom pribichnikom ideyi Prudona pro anarhiyu utopistom Tuchapskij dovodiv sho Dragomanov buv najvidatnishim sered ukrayinskih diyachiv Vin nagoloshuvav na tomu sho jogo vchitel ne buv pribichnikom vidokremlennya Ukrayini vid Rosiyi vistupav proti bud yakih sprob rozpalennya vorozhnechi mizh rosiyanami ta ukrayincyami Golovnoyu ideyeyu dlya Dragomanova bula vsesvitnya pravda spravzhni interesi narodnih mas Praci Tuchapskogo pro Dragomanova pobudovani na shirokij dzherelnij bazi zaklali osnovi obrazu mislitelya v marksistskij istoriografiyi U statti prisvyachenij analizu odniyeyi z prac pro vzayemini Ivana III z yevreyami vin proyaviv u najbilshij miri svij analitichnij hist Doluchivsya do vnesku odeskoyi istoriografiyi u rozvitok Naukovi publikaciyi Ivan III i zarubezhnye evrei ZOOID T 32 1915 Rolya Dragomanova v suspilnomu ruhovi Rosiyi j Ukrayini Ukrayina 1926 K 2 3 Nacionalni poglyadi M Dragomanova Ukrayina 1926 K 2 3 LiteraturaTuchapskij Pavlo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 9 2000 S 3249 Dembo V Predislovie Tuchapskij P Iz perezhitogo Devyanostye gody Odessa 1923 S 3 15 Kirichenko M Peredmova Tuchapskij P Iz perezhitogo H 1931 S 3 9 Zlenko G D Licari dosvitnih vogniv 33 portreti diyachiv odeskoyi Prosviti 1905 1909 rokiv Odesa 2005 S 103 108 PosilannyaTuchapskij Pavlo Lukich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 336 337