Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ларін Юрій Михайлович (справжнє ім'я Лур'є Михайло Олександрович) (17 червня 1882, Сімферополь — 14 січня 1932, Москва) — учасник російського революційного руху, радянський економіст, публіцист.
| Ларін Юрій Михайлович | |
|---|---|
| рос. Юрий Ларин | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Ихил-Михл Залманович Лурье |
| Народився | 17 червня 1882 Сімферополь, Російська імперія |
| Помер | 14 січня 1932 (49 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | економіст, політик, публіцист |
| Галузь | економіка і публіцистика |
| Знання мов | російська |
| Партія | КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія |
| Батько | d |
| Мати | d |
| |
Псевдонім
По-батькові він утворив від свого імені, а прізвище перейняв від пушкінського «Онєгіна». Єдине, що Михайло не забажав стати «батьком» Тетяни, Дмитром, «смиренним грішником і господнім рабом», а обрав собі ім'я Юрій. Перша літера імені ніби прилипла до прізвища, і часто друзі жартома називали його «товариш Юларін».
Ранні роки
Народився в сім'ї єврейського інженера, публіциста і поета Соломона(Залмана) Аркадійовича Лур'є. Той жив у Петербурзі і за чутками був близьким до двору Миколи II.
Матір'ю Ларіна була сестра відомих книговидавців Олександра та Ігнатія Гранатів. Сім'я розпалася за трагічних обставин. Перенесена під час вагітності скарлатина, привела до страшного ускладнення: прогресуючої атрофії м'язів і до внутрішньоутробного зараження дитини. Олександр Лур'є залишив хвору дружину ще до народження сина і незабаром оформив розлучення. Батька Ларін не знав. Бачив його лише один раз. Будучи вже відомим революціонером, він зважився зайти до нього, щоб познайомитися. Ларін назвався Михайлом Олександровичем Лур'є і попросив доповісти про себе. Він увійшов у великий кабінет і побачив спотворене жахом обличчя людини, яка сиділа напроти. Син з презирством подивився на батька і зміг вимовити лише декілька слів:
«Я помилився, ви, очевидно, однофамілець того Лур'є, якого я хотів побачити», — і вийшов з кабінету. Батько мовчав, навіть не спробувавши повернути сина.
Мав дуже тісні стосунки зі своїм дядьком, Ігнатієм Гранатом, який всяко допомагав племіннику під час царських репресій, а також в еміграції.
Революційний період
Починаючи з 1900 року, юний Ларін поринув у революційний рух, спочатку в Сімферополі, а потім в Одесі, де керував студентською соціал-демократичною організацією. Повернувшись до Сімферополя, він організував Сімферопольський, потім Кримський Союз РСДРП, за що і був засланий на 8 років до Якутії.
У 1904 році втік із заслання та емігрував до Женеви, де приєднався до меншовиків. У 1905 році під впливом подій 9 січня повернувся до Петербурга і включився в бурхливу революційну діяльність, але вже в травні 1905 року Ларіна посадили в Петропавловську фортецю. Завдяки жовтневому страйку 1905 року він втікає з тюремної лікарні. Пізніше він переїжджає в Україну, де керує Спілкою — організацією, що об'єднувала більшовиків і меншовиків. Від Спілки делегується на IV Стокгольмський (1906 р.), потім Лондонський (1907 р.) з'їзди РСДРП. Разом з дружиною Оленою жив в Німеччині, звідки був висланий на початку першої світової війни. У 1916 році жив у Стокгольмі. Під прізвищем Лур'є співпрацював в газеті «Русские ведомости» та журналі «Вестник Европы». Надалі під прізвищем Ларін співпрацював у революційній пресі.
До 1912 року посилюються розбіжності Ларіна з меншовиками. Він займає інтернаціоналістську позицію. Одразу ж після лютневої революції, видає журнал «Інтернаціонал», а на VI з'їзді РСДРП (б) в серпні 1917 року офіційно вступає до більшовицької партії. Як член Виконкому Петроградської Ради, він брав участь в Жовтневій революції. Його статті про економіку Німеччини, видані пізніше в книзі «Державний капіталізм Німеччини у воєнний час», дали привід Леніну доручити Ларіну зайнятися організацією господарства Росії в післяреволюційний період. "Доля послала мені щастя, — згадував Ларін, — стояти біля колиски радянської економіки і політики взагалі і ВРНГ зокрема … 25 жовтня 1917 р товариш Ленін сказав мені: "Ви займалися питаннями організації німецького господарства, синдикатами, трестами, банками — займіться цим у нас. «І я зайнявся».
У 1917—1921 роках — член президії ВРНГ. Один з творців Держплану СРСР, з листопада 1921 року — член її президії.
Цікаво те, що, коли Є. Преображенський в 1921 році запропонував створити марксистський економічний науково-дослідний інститут, Ленін викреслив Ларіна (і Д. Б. Рязанова) з числа запропонованих працівників з позначкою: «Це не підходить». Ларін був одним з прихильників повної ліквідації грошового обігу. Він доводив необхідність якнайшвидшого переходу до прямого розподілу товарів та послуг, висміював комерційний розрахунок і вільну торгівлю. Хоча в подальшому ВРНГ був очолений Риковим А. І., справжнім натхненником діяльності цього органу залишався Ларін. У своєму кабінеті він розглядав найрізноманітніші проекти в сфері економіки, і приймав деякі з них. Аналізуючи діяльність цього «економічного авантюриста»
Американський історик Річард Пайпс писав:
«Цей напівпаралізований інвалід, мало відомий навіть фахівцям, може по праву вважатися автором унікального в історії досягнення: навряд чи кому-небудь ще вдавалося за неймовірно короткий термін (30 місяців) пустити під укіс економіку великої держави».
Хоча перші два з половиною роки при владі вплив Ларіна на Леніна був величезним, але в 1921 році останній почав висловлювати різке роздратування стосовно «ларінських фантазій».
Зі спогадів сучасника Лібермана С. І.
На одному засіданні [в 1921 році] … Цюрупа … так прямо і сказав, як аргумент проти якогось проекту: Ну, це ж «ларінський винахід»! У Леніна, й у наймолодших учасників засідання на обличчі з'явилася іронічна посмішка.
В 1923 році був ініціатором проекту зі створення єврейських землеробських поселень в Криму, в Україні та в Білорусі. Для реалізації цього задуму було створено Товариство земельного облаштування трудящих євреїв в СРСР(ОЗЕТ) для допомоги КомЗЕТ (Державного комітету з земельного устрою єврейських трудящих при Президії Ради національностей Центрального виконавчого комітету СРСР), головою якого став Ларін.
Помер 14 січня 1932 року в Москві. Похований біля Кремлівської стіни.
Сім'я
Разом з дружиною Оленою виховував прийомну дочку — Ларіну Анну Михайлівну (1914—1996) — третя дружина Н. І. Бухаріна, репресована, автор спогадів «Незабутнє».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Larin Larin Yurij Mihajlovich spravzhnye im ya Lur ye Mihajlo Oleksandrovich 17 chervnya 1882 Simferopol 14 sichnya 1932 Moskva uchasnik rosijskogo revolyucijnogo ruhu radyanskij ekonomist publicist Larin Yurij Mihajlovichros Yurij LarinIm ya pri narodzhenniros Ihil Mihl Zalmanovich LureNarodivsya17 chervnya 1882 1882 06 17 Simferopol Rosijska imperiyaPomer14 sichnya 1932 1932 01 14 49 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistekonomist politik publicistGaluzekonomika i publicistikaZnannya movrosijskaPartiyaKPRS i Rosijska social demokratichna robitnicha partiyaBatkodMatid Mediafajli u VikishovishiPsevdonimPo batkovi vin utvoriv vid svogo imeni a prizvishe perejnyav vid pushkinskogo Onyegina Yedine sho Mihajlo ne zabazhav stati batkom Tetyani Dmitrom smirennim grishnikom i gospodnim rabom a obrav sobi im ya Yurij Persha litera imeni nibi prilipla do prizvisha i chasto druzi zhartoma nazivali jogo tovarish Yularin Ranni rokiNarodivsya v sim yi yevrejskogo inzhenera publicista i poeta Solomona Zalmana Arkadijovicha Lur ye Toj zhiv u Peterburzi i za chutkami buv blizkim do dvoru Mikoli II Matir yu Larina bula sestra vidomih knigovidavciv Oleksandra ta Ignatiya Granativ Sim ya rozpalasya za tragichnih obstavin Perenesena pid chas vagitnosti skarlatina privela do strashnogo uskladnennya progresuyuchoyi atrofiyi m yaziv i do vnutrishnoutrobnogo zarazhennya ditini Oleksandr Lur ye zalishiv hvoru druzhinu she do narodzhennya sina i nezabarom oformiv rozluchennya Batka Larin ne znav Bachiv jogo lishe odin raz Buduchi vzhe vidomim revolyucionerom vin zvazhivsya zajti do nogo shob poznajomitisya Larin nazvavsya Mihajlom Oleksandrovichem Lur ye i poprosiv dopovisti pro sebe Vin uvijshov u velikij kabinet i pobachiv spotvorene zhahom oblichchya lyudini yaka sidila naproti Sin z prezirstvom podivivsya na batka i zmig vimoviti lishe dekilka sliv Ya pomilivsya vi ochevidno odnofamilec togo Lur ye yakogo ya hotiv pobachiti i vijshov z kabinetu Batko movchav navit ne sprobuvavshi povernuti sina Mav duzhe tisni stosunki zi svoyim dyadkom Ignatiyem Granatom yakij vsyako dopomagav pleminniku pid chas carskih represij a takozh v emigraciyi Revolyucijnij periodPochinayuchi z 1900 roku yunij Larin porinuv u revolyucijnij ruh spochatku v Simferopoli a potim v Odesi de keruvav studentskoyu social demokratichnoyu organizaciyeyu Povernuvshis do Simferopolya vin organizuvav Simferopolskij potim Krimskij Soyuz RSDRP za sho i buv zaslanij na 8 rokiv do Yakutiyi U 1904 roci vtik iz zaslannya ta emigruvav do Zhenevi de priyednavsya do menshovikiv U 1905 roci pid vplivom podij 9 sichnya povernuvsya do Peterburga i vklyuchivsya v burhlivu revolyucijnu diyalnist ale vzhe v travni 1905 roku Larina posadili v Petropavlovsku fortecyu Zavdyaki zhovtnevomu strajku 1905 roku vin vtikaye z tyuremnoyi likarni Piznishe vin pereyizhdzhaye v Ukrayinu de keruye Spilkoyu organizaciyeyu sho ob yednuvala bilshovikiv i menshovikiv Vid Spilki deleguyetsya na IV Stokgolmskij 1906 r potim Londonskij 1907 r z yizdi RSDRP Razom z druzhinoyu Olenoyu zhiv v Nimechchini zvidki buv vislanij na pochatku pershoyi svitovoyi vijni U 1916 roci zhiv u Stokgolmi Pid prizvishem Lur ye spivpracyuvav v gazeti Russkie vedomosti ta zhurnali Vestnik Evropy Nadali pid prizvishem Larin spivpracyuvav u revolyucijnij presi Do 1912 roku posilyuyutsya rozbizhnosti Larina z menshovikami Vin zajmaye internacionalistsku poziciyu Odrazu zh pislya lyutnevoyi revolyuciyi vidaye zhurnal Internacional a na VI z yizdi RSDRP b v serpni 1917 roku oficijno vstupaye do bilshovickoyi partiyi Yak chlen Vikonkomu Petrogradskoyi Radi vin brav uchast v Zhovtnevij revolyuciyi Jogo statti pro ekonomiku Nimechchini vidani piznishe v knizi Derzhavnij kapitalizm Nimechchini u voyennij chas dali privid Leninu doruchiti Larinu zajnyatisya organizaciyeyu gospodarstva Rosiyi v pislyarevolyucijnij period Dolya poslala meni shastya zgaduvav Larin stoyati bilya koliski radyanskoyi ekonomiki i politiki vzagali i VRNG zokrema 25 zhovtnya 1917 r tovarish Lenin skazav meni Vi zajmalisya pitannyami organizaciyi nimeckogo gospodarstva sindikatami trestami bankami zajmitsya cim u nas I ya zajnyavsya U 1917 1921 rokah chlen prezidiyi VRNG Odin z tvorciv Derzhplanu SRSR z listopada 1921 roku chlen yiyi prezidiyi Cikavo te sho koli Ye Preobrazhenskij v 1921 roci zaproponuvav stvoriti marksistskij ekonomichnij naukovo doslidnij institut Lenin vikresliv Larina i D B Ryazanova z chisla zaproponovanih pracivnikiv z poznachkoyu Ce ne pidhodit Larin buv odnim z prihilnikiv povnoyi likvidaciyi groshovogo obigu Vin dovodiv neobhidnist yaknajshvidshogo perehodu do pryamogo rozpodilu tovariv ta poslug vismiyuvav komercijnij rozrahunok i vilnu torgivlyu Hocha v podalshomu VRNG buv ocholenij Rikovim A I spravzhnim nathnennikom diyalnosti cogo organu zalishavsya Larin U svoyemu kabineti vin rozglyadav najriznomanitnishi proekti v sferi ekonomiki i prijmav deyaki z nih Analizuyuchi diyalnist cogo ekonomichnogo avantyurista Amerikanskij istorik Richard Pajps pisav Cej napivparalizovanij invalid malo vidomij navit fahivcyam mozhe po pravu vvazhatisya avtorom unikalnogo v istoriyi dosyagnennya navryad chi komu nebud she vdavalosya za nejmovirno korotkij termin 30 misyaciv pustiti pid ukis ekonomiku velikoyi derzhavi Hocha pershi dva z polovinoyu roki pri vladi vpliv Larina na Lenina buv velicheznim ale v 1921 roci ostannij pochav vislovlyuvati rizke rozdratuvannya stosovno larinskih fantazij Zi spogadiv suchasnika Libermana S I Na odnomu zasidanni v 1921 roci Cyurupa tak pryamo i skazav yak argument proti yakogos proektu Nu ce zh larinskij vinahid U Lenina j u najmolodshih uchasnikiv zasidannya na oblichchi z yavilasya ironichna posmishka V 1923 roci buv iniciatorom proektu zi stvorennya yevrejskih zemlerobskih poselen v Krimu v Ukrayini ta v Bilorusi Dlya realizaciyi cogo zadumu bulo stvoreno Tovaristvo zemelnogo oblashtuvannya trudyashih yevreyiv v SRSR OZET dlya dopomogi KomZET Derzhavnogo komitetu z zemelnogo ustroyu yevrejskih trudyashih pri Prezidiyi Radi nacionalnostej Centralnogo vikonavchogo komitetu SRSR golovoyu yakogo stav Larin Pomer 14 sichnya 1932 roku v Moskvi Pohovanij bilya Kremlivskoyi stini Sim yaRazom z druzhinoyu Olenoyu vihovuvav prijomnu dochku Larinu Annu Mihajlivnu 1914 1996 tretya druzhina N I Buharina represovana avtor spogadiv Nezabutnye