Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Існує значне діалектне різноманіття в турецькій мові Карта турецьких діалектів Основні підгрупи Турецька мова південна о

Турецькі діалекти

Існує значне діалектне різноманіття в турецькій мові.

image
Карта турецьких діалектів: Основні підгрупи.

Турецька мова — південна огузька мова, що належить до тюркських мов. Турецькою мовою розмовляють турки в Туреччині, Болгарії, острові Кіпр, Греції (насамперед у Західній Фракії), Косово, Месхетії, Північній Македонії, Румунії, Іраку, Сирії та інших районах традиційного поселення, які раніше, цілком або їхня частина, належали Османській імперії. Турецька є офіційною мовою Туреччини і є однією з офіційних мов Кіпру. Вона також має офіційний (але не головний) статус у Призренському районі Косово та кількох муніципалітетах Північної Македонії, залежно від концентрації турецькомовного місцевого населення. Сучасний стандарт турецької мови базується на стамбульському діалекті. Тим не менш, діалектна варіативність зберігається, незважаючи на вирівнюючий вплив стандарту, який застосовується в ЗМІ та (турецькій системі освіти) з 1930-х років. Терміни ağız або şive часто використовуються для позначення різних типів турецьких діалектів (таких як ).

Балканські турецькі діалекти

Турецька мова була запроваджена на Балканах османськими турками під час правління Османської імперії. Сьогодні турецькою і досі говорять турецькі меншини, які проживають у регіонах, особливо в Болгарії, Греції (переважно в Західній Фракії), Косово, Північній Македонії та Румунії. Балканські османські турецькі діалекти вперше були описані на початку 20 століття і називаються румелійськими — термін, введеним (Дюлою Неметом) у 1956 році. Немет також установив основний поділ між східнорумелійською та західнорумелійською групою діалектів. Пучок ізоглосів, що розділяє дві групи, приблизно відповідає межі болгарському ять. Вісім основних західнорумелійських турецьких особливостей:

  1. / ı /, / u /, / ü /> / i / наприкінці слова;
  2. суфікс -miş, що використовується для формування перфектного (неозначена форма) часу, не підлягає сингармонізму, тобто є інваріантним;
  3. / i /> / ı / в неініціативних та закритих заключних складах;
  4. / ö /> / o a /, / o / і / ü /> / u a /, / u / у багатьох словах;
  5. узагальнення однієї з двох можливих форм у суфіксах із низькою гармонією голосних;
  6. / ö /> / ü / приблизно в 40 словах, як правило, у складно-початковому положенні;
  7. утримання османської турецької / ğ / як / г /;
  8. перехідний дієприкметник минулого часу має закінчення не -yor, але -y.

Запропоновані додаткові особливості, такі як розрізнення / k / та / g / до піднебінних африкатів або зупинення та втрата / h /, особливо у початковому положенні.

Румелійські турецькі діалекти є джерелом турецьких запозичень на балканських мовах, а не сучасної стандартної турецької мови, що базується на стамбульському діалекті. Наприклад, сербо-хорватське kàpija / капија «великі ворота» походить від румелійського kapi, а не стандартного турецько kapı.

Кіпрський турецький діалект

Турецька мова була впроваджена на Кіпрі з османським завоюванням у 1571 році і стала політично панівною, престижною мовою адміністрації. У післяосманський період був відносно ізольованим від стандартної турецької та мав сильний вплив із боку кіпрського грецького діалекту. Умови співіснування з кіпріотами-греками призвели до певної двомовності, завдяки якому знання турками-кіпріотами грецької мови було важливим у районах, де обидві громади жили та працювали разом. Мовна ситуація докорінно змінилася в 1974 році, коли острів був поділений на грецький південь та турецьку північ (Північний Кіпр). Сьогодні кіпрський турецький діалект піддається збільшенню рівня стандартної турецької мови через імміграцію з Туреччини, нові засоби масової інформації та нові освітні заклади.

Караманлі турецький

Месхетський турецький діалект

Турки-месхетії говорять на діалекті турецької мови, який походить із регіонів Карс, (Ардахан), (Игдир) та Артвін. Турецький діалект месхетинців також запозичений з інших мов (включаючи азербайджанську, грузинську, казахську, киргизьку, російську та узбецьку), з якими турки-месхети контактували за часів російської та радянської влади.

Сирійський туркменський діалект

 — нащадки племен огузів, які мігрували з Центральної Азії в 11 столітті, говорять на архаїчному діалекті турецької мови. Кількість туркменів у Сирії оцінюється до 3 000 000, переважно в регіоні Туркменістану та на рівнині Шахба на північ від Алеппо, а також у провінціях Хомс і Ель-Кунейтра. За правління партії Баас у Сирії туркмени страждали від жорсткої асиміляційної політики їм заборонялося писати чи публікувати турецькою мовою.

Турецька мова в діаспорі

Через велику значні турецькомовні спільноти також проживають у таких країнах, як Австралія, Австрія, Азербайджан, Бельгія, Канада, Данія, Сальвадор, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ізраїль, Казахстан, Киргизстан, Нідерланди, Росія, Швеція, Швейцарія, Україна, Об'єднані Арабські Емірати, Велика Британія та Сполучені Штати. Однак через культурну асиміляцію турецьких іммігрантів та їхніх нащадків у приймаючих країнах не всі етнічні турки розмовляють турецькою мовою вільно.

Анатолійські діалекти

image
(Едірне)
(Текірдаг)
(Зонгулдак)
(Болу)
(Испарта)
(Киршехір)
(Кириккале)
(Бартин)
(Йозгат)
(Османіє)
(Токат)
(Самсун)
(Орду)
(Ерзінджан)
(Кіліс)
(Гюмюшхане)
(Трабзон)
(Игдир)
(Бінгьоль)

Є три основні анатолійські турецькі групи діалектів, на яких говорять у Туреччині: Західноанатолійський діалект (приблизно на захід від Євфрату), Східноанатолійський діалект (на схід від Євфрату), і Північно-східна анатолійська група, який включає діалекти східного Причорномор'я, таких як Трабзон, Ризе та прибережні райони Артвін.

Класифікація анатолійських діалектів турецької мови:

1. Східноанатолійські діалекти

1.1.1. (Агри),
1.1.2. (Муш), Бітліс
1.1.3. Ахлат, , , Ван
1.1.4. Діярбакир
1.1.5. , , (Бінгьоль), , (Сіїрт)
1.2.1. Карс (Єрлі)
1.2.2. Ерзурум, , ,
1.2.3. , , , , , (частина)
1.2.4. Байбурт, (окрім півночі), Ерзінджан, , (частина)
1.2.5. (Гюмюшхане)
1.2.6. ,
1.2.7. Карс (азербайджанці та карапапахи)
1.3.1. , Артвін, , ,
1.3.2.1. Ардаган, , , ; турки-месхетинці (Грузія)
1.3.2.2.
1.3.2.3. (північ)
1.4.1. , ,
1.4.2. Тунджелі, , ,
1.4.3.
1.4.4. Елязиг, ,

2. Північно-східні анатолійські діалекти

2.1.1. , , , , ,
2.1.2. Трабзон, , , , Ризе, ,
2.2.1.
2.2.2. , , , ,
2.3.1. , (включно Кемалпаша-белде)
2.3.2. (невелика частина)
2.3.3. , , , , Ортакей (Берта) буджак Артвин (Меркез)

3. Західноанатолійські діалекти

  • (3.0) TRT турецька мова (Стамбул) — вважається «стандартом».

3.1.1. Афьонкарагісар, Ескішехір, Ушак,
3.1.2. Чанаккале, Баликесір, Бурса, (Біледжик)
3.1.3. Айдин, Бурдур, Денізлі, Испарта, Ізмір, Кютаг'я, Маніса, Мугла
3.1.4. Анталія
3.2. Ізміт, Сакар'я
3.3.1. Зонгулдак, ,
3.3.2. (Бартин), , Амастрида
3.3.3. (Болу), , , Карабюк, (Сафранболу), , ,
3.3.4. (Кастамону)
3.4.1. (Гьойнюк), , ,
3.4.2. , , , ,
3.4.3. Чанкири, , , , , (Тосья),
3.5.1. Сіноп,
3.5.2. Самсун, , ,
3.5.3. Орду, Гіресун,
3.6.1. (Ладик), , Амасья, Токат, , , , ,
3.6.2. , , Сівас, , , ,
3.6.3. , ,
3.6.4. (Кангал), Дивриї, , Малатья, ,
3.7.1. , ,
3.7.2. , Ельбістан, , (Андирин), Адана, Хатай, Тарс, (Ереглі)
3.7.3. Кахраманмараш, Газіантеп
3.7.4. Адияман, (Халфеті), , Кіліс
3.8. Анкара, , , , , (Кириккале), , , , (Чорум), (Йозгат), (Киршехір), Невшехір, (Нігде), Кайсері, ,
3.9. Конья, Мерсін

Список літератури

  1. Campbell, 2008.
  2. Johanson, 2001.
  3. Johanson, 2011.
  4. Johanson, 2011.
  5. (1982), Balkanology and Turkology: West Rumelian Turkish in Yugoslavia as reflected in prescriptive grammar (PDF), Studies in Slavic and General Linguistics (PDF), Amsterdam: Rodopi, 2: 1—77
  6. (2008), Poredbenopovijesna gramatika hrvatskoga jezika (Croatian) , Zagreb: Matica hrvatska, с. 311
  7. Johanson, 2011.
  8. Johanson, 2011.
  9. Aydıngün та ін., 2006.
  10. A Look at the Turkmen Community in Syria. Voice of America. 24 листопада 2015. Процитовано 8 червня 2016.
  11. Who are the Turkmen in Syria?. BBC. 24 листопада 2015. Процитовано 8 червня 2016.
  12. Gordon, Raymond G. Jr. (2005). Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition. Report for language code:tur (Turkish). Процитовано 4 вересня 2011.
  13. Johanson, 2011.
  14. Brendemoen, 2002.
  15. Brendemoen, 2006.
  16. Karahan, Leylâ (1996). Anadolu Ağızlarının Sınıflandırılması. Türk Dil Kurumu.

Бібліографія

  • Aydıngün, Ayşegül; Harding, Çiğdem Balım; Hoover, Matthew; Kuznetsov, Igor; Swerdlow, Steve (2006), (PDF), Center for Applied Linguistics, архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2007
  • Brendemoen, Bernt (2002), The Turkish Dialects of Trabzon: Analysis, Otto Harrassowitz Verlag, ISBN .
  • Brendemoen, Bernt (2006), Ottoman or Iranian? An example of Turkic-Iranian language contact in East Anatolian dialects, у Johanson, Lars; Bulut, Christiane (ред.), Turkic-Iranian Contact Areas: Historical and Linguistic Aspects, Otto Harrassowitz Verlag, ISBN .
  • Campbell, George L. (1998), Concise Compendium of the World's Languages, Psychology Press, ISBN .
  • Friedman, Victor A. (2003), Turkish in Macedonia and Beyond: Studies in Contact, Typology and other Phenomena in the Balkans and the Caucasus, Otto Harrassowitz Verlag, ISBN .
  • Friedman, Victor A. (2006), Western Rumelian Turkish in Macedonia and adjacent areas, у Boeschoten, Hendrik; Johanson, Lars (ред.), Turkic Languages in Contact, Otto Harrassowitz Verlag, ISBN .
  • Johanson, Lars (2001), Discoveries on the Turkic Linguistic Map (PDF), Stockholm: Svenska Forskningsinstitutet i Istanbul
  • Johanson, Lars (2011), Multilingual states and empires in the history of Europe: the Ottoman Empire, у Kortmann, Bernd; Van Der Auwera, Johan (ред.), The Languages and Linguistics of Europe: A Comprehensive Guide, Volume 2, Walter de Gruyter, ISBN 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Isnuye znachne dialektne riznomanittya v tureckij movi Karta tureckih dialektiv Osnovni pidgrupi Turecka mova pivdenna oguzka mova sho nalezhit do tyurkskih mov Tureckoyu movoyu rozmovlyayut turki v Turechchini Bolgariyi ostrovi Kipr Greciyi nasampered u Zahidnij Frakiyi Kosovo Meshetiyi Pivnichnij Makedoniyi Rumuniyi Iraku Siriyi ta inshih rajonah tradicijnogo poselennya yaki ranishe cilkom abo yihnya chastina nalezhali Osmanskij imperiyi Turecka ye oficijnoyu movoyu Turechchini i ye odniyeyu z oficijnih mov Kipru Vona takozh maye oficijnij ale ne golovnij status u Prizrenskomu rajoni Kosovo ta kilkoh municipalitetah Pivnichnoyi Makedoniyi zalezhno vid koncentraciyi tureckomovnogo miscevogo naselennya Suchasnij standart tureckoyi movi bazuyetsya na stambulskomu dialekti Tim ne mensh dialektna variativnist zberigayetsya nezvazhayuchi na virivnyuyuchij vpliv standartu yakij zastosovuyetsya v ZMI ta tureckij sistemi osviti z 1930 h rokiv Termini agiz abo sive chasto vikoristovuyutsya dlya poznachennya riznih tipiv tureckih dialektiv takih yak Balkanski turecki dialektiTurecka mova bula zaprovadzhena na Balkanah osmanskimi turkami pid chas pravlinnya Osmanskoyi imperiyi Sogodni tureckoyu i dosi govoryat turecki menshini yaki prozhivayut u regionah osoblivo v Bolgariyi Greciyi perevazhno v Zahidnij Frakiyi Kosovo Pivnichnij Makedoniyi ta Rumuniyi Balkanski osmanski turecki dialekti vpershe buli opisani na pochatku 20 stolittya i nazivayutsya rumelijskimi termin vvedenim Dyuloyu Nemetom u 1956 roci Nemet takozh ustanoviv osnovnij podil mizh shidnorumelijskoyu ta zahidnorumelijskoyu grupoyu dialektiv Puchok izoglosiv sho rozdilyaye dvi grupi priblizno vidpovidaye mezhi bolgarskomu yat Visim osnovnih zahidnorumelijskih tureckih osoblivostej i u u gt i naprikinci slova sufiks mis sho vikoristovuyetsya dlya formuvannya perfektnogo neoznachena forma chasu ne pidlyagaye singarmonizmu tobto ye invariantnim i gt i v neiniciativnih ta zakritih zaklyuchnih skladah o gt o a o i u gt u a u u bagatoh slovah uzagalnennya odniyeyi z dvoh mozhlivih form u sufiksah iz nizkoyu garmoniyeyu golosnih o gt u priblizno v 40 slovah yak pravilo u skladno pochatkovomu polozhenni utrimannya osmanskoyi tureckoyi g yak g perehidnij diyeprikmetnik minulogo chasu maye zakinchennya ne yor ale y Zaproponovani dodatkovi osoblivosti taki yak rozriznennya k ta g do pidnebinnih afrikativ abo zupinennya ta vtrata h osoblivo u pochatkovomu polozhenni Rumelijski turecki dialekti ye dzherelom tureckih zapozichen na balkanskih movah a ne suchasnoyi standartnoyi tureckoyi movi sho bazuyetsya na stambulskomu dialekti Napriklad serbo horvatske kapija kapiјa veliki vorota pohodit vid rumelijskogo kapi a ne standartnogo turecko kapi Kiprskij tureckij dialektTurecka mova bula vprovadzhena na Kipri z osmanskim zavoyuvannyam u 1571 roci i stala politichno panivnoyu prestizhnoyu movoyu administraciyi U pislyaosmanskij period buv vidnosno izolovanim vid standartnoyi tureckoyi ta mav silnij vpliv iz boku kiprskogo greckogo dialektu Umovi spivisnuvannya z kipriotami grekami prizveli do pevnoyi dvomovnosti zavdyaki yakomu znannya turkami kipriotami greckoyi movi bulo vazhlivim u rajonah de obidvi gromadi zhili ta pracyuvali razom Movna situaciya dokorinno zminilasya v 1974 roci koli ostriv buv podilenij na greckij pivden ta turecku pivnich Pivnichnij Kipr Sogodni kiprskij tureckij dialekt piddayetsya zbilshennyu rivnya standartnoyi tureckoyi movi cherez immigraciyu z Turechchini novi zasobi masovoyi informaciyi ta novi osvitni zakladi Karamanli tureckijMeshetskij tureckij dialektTurki meshetiyi govoryat na dialekti tureckoyi movi yakij pohodit iz regioniv Kars Ardahan Igdir ta Artvin Tureckij dialekt meshetinciv takozh zapozichenij z inshih mov vklyuchayuchi azerbajdzhansku gruzinsku kazahsku kirgizku rosijsku ta uzbecku z yakimi turki mesheti kontaktuvali za chasiv rosijskoyi ta radyanskoyi vladi Sirijskij turkmenskij dialekt nashadki plemen oguziv yaki migruvali z Centralnoyi Aziyi v 11 stolitti govoryat na arhayichnomu dialekti tureckoyi movi Kilkist turkmeniv u Siriyi ocinyuyetsya do 3 000 000 perevazhno v regioni Turkmenistanu ta na rivnini Shahba na pivnich vid Aleppo a takozh u provinciyah Homs i El Kunejtra Za pravlinnya partiyi Baas u Siriyi turkmeni strazhdali vid zhorstkoyi asimilyacijnoyi politiki yim zaboronyalosya pisati chi publikuvati tureckoyu movoyu Turecka mova v diasporiCherez veliku znachni tureckomovni spilnoti takozh prozhivayut u takih krayinah yak Avstraliya Avstriya Azerbajdzhan Belgiya Kanada Daniya Salvador Finlyandiya Franciya Nimechchina Izrayil Kazahstan Kirgizstan Niderlandi Rosiya Shveciya Shvejcariya Ukrayina Ob yednani Arabski Emirati Velika Britaniya ta Spolucheni Shtati Odnak cherez kulturnu asimilyaciyu tureckih immigrantiv ta yihnih nashadkiv u prijmayuchih krayinah ne vsi etnichni turki rozmovlyayut tureckoyu movoyu vilno Anatolijski dialektiAnkara Kirklareli Edirne Tekirdag Chanakkale Balikesir Bursa Yalova Stambul Kodzhaeli Sakar ya Dyuzdzhe Zonguldak Bolu Biledzhik Eskishehir Kyutag ya Manisa Izmir Ajdin Mugla Denizli Burdur Ushak Afonkaragisar Isparta Antaliya Konya Mersin Karaman Aksaraj Kirshehir Kirikkale Chankiri Karabyuk Bartin Kastamonu Sinop Chorum Jozgat Nevshehir Nigde Adana Hataj Osmaniye Kahramanmarash Kajseri Sivas Tokat Amasya Samsun Ordu Giresun Erzindzhan Malatya Gaziantep Kilis Shanliurfa Adiyaman Gyumyushhane Trabzon Rize Bajburt Erzurum Artvin Ardagan Kars Agri Igdir Tundzheli Elyazig Diyarbakir Mardin Batman Siyirt Shirnak Bitlis Bingol Mush Van Hakkyari Ye tri osnovni anatolijski turecki grupi dialektiv na yakih govoryat u Turechchini Zahidnoanatolijskij dialekt priblizno na zahid vid Yevfratu Shidnoanatolijskij dialekt na shid vid Yevfratu i Pivnichno shidna anatolijska grupa yakij vklyuchaye dialekti shidnogo Prichornomor ya takih yak Trabzon Rize ta priberezhni rajoni Artvin Klasifikaciya anatolijskih dialektiv tureckoyi movi 1 Shidnoanatolijski dialekti 1 1 1 Agri 1 1 2 Mush Bitlis 1 1 3 Ahlat Van 1 1 4 Diyarbakir 1 1 5 Bingol Siyirt 1 2 1 Kars Yerli 1 2 2 Erzurum 1 2 3 chastina 1 2 4 Bajburt okrim pivnochi Erzindzhan chastina 1 2 5 Gyumyushhane 1 2 6 1 2 7 Kars azerbajdzhanci ta karapapahi 1 3 1 Artvin 1 3 2 1 Ardagan turki meshetinci Gruziya 1 3 2 2 1 3 2 3 pivnich 1 4 1 1 4 2 Tundzheli 1 4 3 1 4 4 Elyazig 2 Pivnichno shidni anatolijski dialekti 2 1 1 2 1 2 Trabzon Rize 2 2 1 2 2 2 2 3 1 vklyuchno Kemalpasha belde 2 3 2 nevelika chastina 2 3 3 Ortakej Berta budzhak Artvin Merkez 3 Zahidnoanatolijski dialekti 3 0 TRT turecka mova Stambul vvazhayetsya standartom 3 1 1 Afonkaragisar Eskishehir Ushak 3 1 2 Chanakkale Balikesir Bursa Biledzhik 3 1 3 Ajdin Burdur Denizli Isparta Izmir Kyutag ya Manisa Mugla 3 1 4 Antaliya 3 2 Izmit Sakar ya 3 3 1 Zonguldak 3 3 2 Bartin Amastrida 3 3 3 Bolu Karabyuk Safranbolu 3 3 4 Kastamonu 3 4 1 Gojnyuk 3 4 2 3 4 3 Chankiri Tosya 3 5 1 Sinop 3 5 2 Samsun 3 5 3 Ordu Giresun 3 6 1 Ladik Amasya Tokat 3 6 2 Sivas 3 6 3 3 6 4 Kangal Divriyi Malatya 3 7 1 3 7 2 Elbistan Andirin Adana Hataj Tars Eregli 3 7 3 Kahramanmarash Gaziantep 3 7 4 Adiyaman Halfeti Kilis 3 8 Ankara Kirikkale Chorum Jozgat Kirshehir Nevshehir Nigde Kajseri 3 9 Konya MersinSpisok literaturiCampbell 2008 Johanson 2001 Johanson 2011 Johanson 2011 1982 Balkanology and Turkology West Rumelian Turkish in Yugoslavia as reflected in prescriptive grammar PDF Studies in Slavic and General Linguistics PDF Amsterdam Rodopi 2 1 77 2008 Poredbenopovijesna gramatika hrvatskoga jezika Croatian Zagreb Matica hrvatska s 311 Johanson 2011 Johanson 2011 Aydingun ta in 2006 A Look at the Turkmen Community in Syria Voice of America 24 listopada 2015 Procitovano 8 chervnya 2016 Who are the Turkmen in Syria BBC 24 listopada 2015 Procitovano 8 chervnya 2016 Gordon Raymond G Jr 2005 Ethnologue Languages of the World Fifteenth edition Report for language code tur Turkish Procitovano 4 veresnya 2011 Johanson 2011 Brendemoen 2002 Brendemoen 2006 Karahan Leyla 1996 Anadolu Agizlarinin Siniflandirilmasi Turk Dil Kurumu BibliografiyaAydingun Aysegul Harding Cigdem Balim Hoover Matthew Kuznetsov Igor Swerdlow Steve 2006 PDF Center for Applied Linguistics arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2007 Brendemoen Bernt 2002 The Turkish Dialects of Trabzon Analysis Otto Harrassowitz Verlag ISBN 3447045701 Brendemoen Bernt 2006 Ottoman or Iranian An example of Turkic Iranian language contact in East Anatolian dialects u Johanson Lars Bulut Christiane red Turkic Iranian Contact Areas Historical and Linguistic Aspects Otto Harrassowitz Verlag ISBN 3447052767 Campbell George L 1998 Concise Compendium of the World s Languages Psychology Press ISBN 0415160499 Friedman Victor A 2003 Turkish in Macedonia and Beyond Studies in Contact Typology and other Phenomena in the Balkans and the Caucasus Otto Harrassowitz Verlag ISBN 3447046406 Friedman Victor A 2006 Western Rumelian Turkish in Macedonia and adjacent areas u Boeschoten Hendrik Johanson Lars red Turkic Languages in Contact Otto Harrassowitz Verlag ISBN 3447052120 Johanson Lars 2001 Discoveries on the Turkic Linguistic Map PDF Stockholm Svenska Forskningsinstitutet i Istanbul Johanson Lars 2011 Multilingual states and empires in the history of Europe the Ottoman Empire u Kortmann Bernd Van Der Auwera Johan red The Languages and Linguistics of Europe A Comprehensive Guide Volume 2 Walter de Gruyter ISBN 3110220253
Топ