Зелені свята (Зелені святки, Русалії) — народна назва циклу слов'янських свят язичницького походження, що охоплює кілька днів перед Трійцею та часом перші дні Троїцького тижня (після Трійці); або назва конкретного свята. В різних народів тривалість Зелених свят різниться та має власні . Типово Зелені свята визначають кінець весни та початок літа, поєднують вшанування померлих та рослинності з метою забезпечити хороший врожай.
Зелені Свята | |
---|---|
«Зелені свята» | |
Інші назви | Зелені свята, Русалії (укр.) Зялёныя святкі (білорус.) |
Ким святкується | Слов'яни |
Тип | народно-християнський |
Святкування | хороводи, молодіжні гуляння |
Традиції | відвідування кладовищ, поминальні трапези, домівку прикрашають зеленими гілками дерев, встеляють хату травами, |
Пов'язаний з | з Трійцею |
Зелені свята у Вікісховищі |
Припускають, що зелені свята могли бути запозичені від римського свята [it] («свята рож») — дня предків та дня початку літа; або ж запозиченням є тільки назва, що перетворилася на Русалії. В кожному разі, в інших народів аналогічне свято здобуло автентичні риси. Від римлян Розалії перейшли на Балкани і там було розповсюджене серед тракійців. З Тракії це свято перейшло, зокрема, і на територію України, а з приходом християнства було злучено зі Святою Неділею та святом Трійці. Тиждень перед Трійцею в українців називається «зеленим», «клечальним» або «русальним», а три останні дні цього тижня і три перші дні Троїцького тижня називають «Зеленими святами».
Символізм свят
У християнській православній традиції на язичницькі Зелені свята припадає свято під назвою Трійця (П'ятидесятниця), що відзначається на 50-й день після Великодня, завжди в неділю. П'ятидесятниця (Шавуот, שָׁבוּעוֹת) первісно була святом юдеїв, яке відзначалося на 50-й день після Пасхи (Песаху) на честь першого врожаю або, пізніше, отримання Тори.
У біблійних переказах в цей день апостоли і Марія перебували в світлиці будинку на Сіонській горі. З ними були учні Христа і перші віряни, розгублені через смерть свого Вчителя. Несподівано на кожного апостола і на Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум'я, давши їм змогу говорити мовами, яких раніше не знали. Зчинився галас, який привернув увагу мешканців Єрусалиму та гостей міста, що прибули на святкування П'ятидесятниці. Апостол Петро вийшов на ґанок і оголосив, що Дух Божий зійшов на апостолів, і можуть вони проповідувати вчення Христа для різних народів. Їхні промови переконали кілька тисяч людей прийняти хрещення, заснувавши так християнську церкву як спільноту християн.
Таким чином Трійця — це свято започаткування церкви та водночас завершення земних справ Господа, потрібних для спасіння людства від гріха; свято порозуміння, коли завдяки мовам апостолів люди, роз'єднані мовами, змогли розуміти Христове вчення; подолання упереджень (апостоли пішли проповідувати всім людям, а не окремими обраним), а також життя, позаяк Христос дав змогу людям воскреснути в майбутньому. Саме в цей день Бог проявив людям свою третю іпостась (після звернень Бога-Отця до пророків і втілення Бога-Сина в Ісуса Христа), поставши перед ними в цілісності.
Народна етимологія пояснює назву Трійці тим, що колись апостоли Петро, Павло та сам Бог на шляху з Єрусалима відпочивали утрьох під дубом. Назва Зелених свят виводиться з того, що Бог озеленив усю землю. В сучаснішому язичницькому трактуванні Трійця — це свято вшанування триєдиної творчої сили: вогню, води та зелені. Взаємодія християнського та язичницького символізму призвела до їхнього взаємного ускладнення та накопичення додаткових атрибутів свята. Зміст Зелених свят в цілому ширший та пов'язаний з вшануванням предків, священних дерев і обрядами, призначеними забезпечити хороший врожай.
Тривалість
В українців виділяється Зелений (Клечальний) тиждень, що починається з четверга перед Трійцею. Три останні дні цього тижня та три наступного і називають Зеленими святами. Четвер Зеленого тижня відомий в українців як Навський Великдень або Семик (на півночі України). Тиждень після Трійці, що починається в Духів день, часто називається Русальним.
Обрядовість
Назва «Зелені свята» — дохристиянського походження та мала в давніх слов'ян ширше значення, ніж за сучасності. За реконструкцією Олександра Ґейштора, червень (давні назви — кресень, ізок) мав такі свята: 4 червня — день Ярила, свято молодої зелені, родючих сил землі, коли відбувався обряд під назвою семик (після прийняття християнства його було перенесено на сьомий день після Великодня), культовим об'єктом якого виступала молода береза; 9 червня — свято зародження життя в колосках ярої пшениці; 11-20 червня — дні, у які поле потребує дощу для розвитку колосків, а потім (під час цвітіння) — сухої погоди; 19-24 червня — тиждень водних русалок; 24 червня — день Купали, свято сонця, вогню й води. Генрик Ловмянський вважав, що язичницький бог Триглав виник уже в часи християнства як видозміна Святої Трійці.
Відомості про давню обрядовість Зелених свят збереглися в середньовічних документах. Наприкінці XI ст. чеський князь Владислав засуджував обряди, що здійснювався у вівторок або середу на Зелені свята, коли біля джерел забивали жертовну тварину та розсипали сіль і мак. У статутах Ґнєзненської провінції та Краківської й Познанської дієцезій першої половини XV ст. описано заклики духовенства на Зелені свята шанувати християнського Бога замість піснями, плесканням у долоні й танцями привертати увагу язичницьких богів. У цих джерелах наведено перелік імен священних персонажів: Ладо, Ілелі, Ясси, Нія, а також варіанти цих лексем. Проповідь, написана близько 1450 року, стверджує, що поляки вшановували на Зелені свята божеств Аладо, Гардину та Єссе. За деякими трактуваннями, це були вже не імена, а рефрени пісень.
Язичницька обрядовість Зелених свят нерідко пов'язана з русалками. Так, на Поліссі русалки нерідко належали до так званих «дідів» (душ предків), для котрих перед Трійцею влаштовували поминальну вечерю. Оскільки русалки — це душі всіх померлих, на Русальний тиждень не йшли на кладовище, бо душ там не могло бути в той час — вони ходили по світу чи відвідували живих родичів. За поширеним в інших регіонах уявленням, русалками стають народжені або померлі на Трійцю чи в Русальний тиждень дівчата, зокрема потопельниці. Іноді вважалося, що умовою перетворення на русалку і народження, і смерть на Русальний тиждень. Часом ще детальніше — народження, одруження та смерть. Водночас перетворення на русалку нерідко не прив'язувалося до Зелених свят. З русалками пов'язуються Русалії, під цим в різних регіонах можуть розуміти поминальні свята, так і самі поминки невдовзі після похорону. В румунів, молдованів та українців відомі різноманітні заборони на певну працю на Русалії.
Існують фольклористичні записи про різні обряди, пов'язані з рослинністю на Зелені свята; чимало з цих обрядів живі й за сучасності. Типово — прикрашання оселі чи людей вінками, могло відбуватися прикрашання дерев. А саме будинки прикрашаються пахучою зеленню: лепехою, любистком, м'ятою, полином, чебрецем та свіжими паростками берези. Набір святкових рослин відрізняється залежно від регіону. Так, на Київщині молодь приносила додому гілля дуба й кидала на огірки. Подекуди потім брали на кладовище суху зелень («май», що складався з листя та квітів), якою була прикрашена хата на Трійцю, розкидаючи її по дорозі чи прикрашаючи вінками могили. В деяких місцевостях волошки вважалися русалчиними квітами, тому їх не можна було рвати. Після Трійці, через тиждень, у понеділок, подекуди справлялися «Розирги» — застілля й танці. Метою подібних святкувань було супроводити русалок зі світу живих, після чого повинен був піти дощ. Примітно, що дощу просили в Бога, а не самих русалок. Органічною складовою Проводів русалок були русальні пісні, зокрема «Проведу русалочки» у різних варіаціях.
Церква почала широко відзначати Трійцю з IV століття з часу визнання Бога триєдиним. У православних християн свято входить до числа дванадесятих свят, а у Римо-католицькій церкві має найвищий статус торжества. Трійця відзначається три дні: неділю, понеділок та вівторок. В XX столітті стало традицією на Трійцю поминати загиблих захисників України.
Головні дні
Навський Великдень
Поминальний культ
Навський (Мавський) Великдень, Зелений четвер або Семик відзначався в четвер 7-го тижня після Великодня, за три дні до Трійці. Цей день вирізняється поминанням померлих неприродною смертю: загиблих від стихійних лих, голоду, убитих, страчених, самогубців (див. Заложні мерці). До XVII ст. оформився звичай ховати таких померлих саме на Навський Великдень в спеціальних спорудах — «убогих домах». Поминки в цей день мали особливість — після відвідування «убогого дому» та трапези на могилах відбувалися веселі ігри та ворожіння, переважно в гаях. Вважалося — мерці не хочуть аби їхні живі родичі сумували. Місця поховань загиблих обсаджувалися деревцями, що з часом перетворювало їх у нові гаї. До середини XIX ст. розважальний аспект свята вже став переважати над поминальним.
У поляків Навський Великдень називається Стадо, як і збори людей на поминки. Подібні обряди в цей день відомі по Європі від Ісландії до Греції. Аналог Семика знаний також у Сибіру як Тюльпа.
Кумління
Обряд кумління був дівочим, при ньому повнолітні дівчата цілувалися через вінки, стаючи кумами (в архаїчному значенні цього слова як подруг, приятельок). Іноді при цьому обмінювалися прикрасами, після чого відбувалася трапеза, до якої могли долучитися чоловіки. Обов'язковою стравою була яєчня.
Цей обряд відомий на північному сході України. Ігрища на Навський великдень можуть трактуватися як зображення дівчатами мавок. Символічно стаючи мавками, вони дозволяли померлим в цей день долучитися до радощів земного життя. Звідси також численні табу, як-от заборона цього дня ходити на ниви, де русалки можуть до смерті залоскотати тих, хто не дасть відповіді на їхні загадки.
Зелена субота
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір'я та господарські будівлі прикрашали клечанням — зеленими гілочками дерев або великим листям, які часто ламали в лісі. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Збереженість клечання наступного дня вважалася пророкуванням того, чи всі в родині доживуть до наступної Зеленої суботи. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: татарським зіллям (лепехою), чебрецем, канупером, полином. Українці обирали для клечання частіше клен, липу та березу.
Після цих ритуалів йшли в хату і сідали за традиційну вечерю. Примітно, що в Україні обряд клечання зберігався і за Радянського часу попри антирелігійну політику.
Південні слов'яни відзначають в цей день Троєцьку Задушницю, коли на могилах може залишатися їжа для померлих, відбувається прикрашання могил. Головна роль тут відводиться жінкам.
Зелена неділя
Поминальний культ
В українців у неділю вранці одружені чоловіки і жінки брали їжу та напої та йшли на кладовище, щоб відвідати померлих родичів та друзів. На місці поховання, могилах (курганах) та гробах розкладались смаколики, ласощі, писанки або крашанки та напої. Їжа могла закопуватися в могили, щоб «погодувати» мерців, присутні зверталися до похованих родичів, ніби «розмовляючи» з ними — приказували напівспіваючи речитативом. Особлива шана віддавалася старцям, які знаходилися неподалік. Другою частиною поминального недільного обряду були потіхи з бубнами, «скоморохами» — переодягненими молодими чоловіками та жінками у масках, з музичними інструментами. Вони скакали, плясали, грали та співали. До третьої частини входило проведення язичницьких «відтворених боїв», «боротьби перебійців» та «перегонів». Взагалі майже всяка тризна закінчувалася проведенням штучних боїв та перебійців.
Після літургії в церкві відбувалося окроплення священниками криниць святою водою, а на зворотному шляху до церкви священники кропили будівлі зовні та всередині. Крім того освячувався хліб і сіль, які виносили на столі на подвір'я.
Дійсно унікальною є традиція водіння куста, яка в Україні збереглася лише в одному населеному пункті — селі Сварицевичі. Під час проведення обряду одну дівчину вбирають у зелень, потім решта дівчать водить головну героїню селом, заходячи у двори зі співами «кустових пісень» та побажаннями. Основні мотиви цих пісень — величання куста як символу добра і побажання врожаю та інших господарських успіхів. Крім того, ці пісні торкаться теми дівочого щастя в коханні.
Водіння тополі
У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов'язані зі священними деревами. Обряд «водіння тополі» відомий на Полтавщині, Київщині, Черкащині, Харківщині. Дівчата вибирали поміж себе дівчину, найжвавішу в іграх, на «тополю», прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав'язували хусткою, руки прив'язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Хлопці підхоплювали «тополю» й несли її на руках, а дівчата намагалися відняти їй й поставити на землю. На Поліссі побутував близький за змістом обряд Троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина.
Поширена пісня, що супроводжувала цей обряд:
...Стояла тополя край чистого поля Стій, тополенько, не розвівайся, Буйному вітроньку не піддавайся... |
Водіння тура
У польському Підляшші на Зелені свята по селу хлопці водили вола, обвішаного спеціально збруєю з вільхи і з лялькою верхи. Віл повинен був скакати, поки не скине ляльку. Ймовірно, метою обряду було розлютувати тварину, що символізувала чоловічу силу. У Мазовії бика покривали старою сіттю і прикрашали квітами й гілками, вішали на роги вінок з берези і гнали попереду стада, або на бика садили опудало «лицаря» з вільховою кори і потім скидали його на землю, називаючи цей обряд «волової весіллям». В Куявії бик, покритий попоною, з квітами на рогах брав участь в урочистій ході в супроводі дюжини пастухів, дюжини дівчат з квітами і музикантів, яких зустрічало все село (див. також різдвяне Водіння кози).
У Словаччині тура зображували двоє чоловіків, які стояли один за одним: задній, злегка нахилившись, тримався руками за плечі переднього, який тримав в руках палицю, на верхньому кінці якої була прикріплена голова тура з рухомою нижньою щелепою. З рота звисав язик із цупкої тканини або шкіри. Очі робилися з круглих блискучих шматочків жерсті. До довгих рогів підвішувалися дзвіночки. Обох чоловіків накривала плахта з мішковини або іншої матерії. В деяких місцях тура втім зображала одна людина.
Завивання берези
Троєцький обряд завивання берези полягає в тому, що дівчата беруть харчі, закликають хлопців і з піснями-веснянками та гаївками йдуть у ліс чи в гай. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають в лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля. З цього гілля, не зриваючи його, на самій березі завивають вінки, співаючи відповідних пісень:
По саду ходжу, виноград саджу Посадивши та й поливаю, Ой поливши та й нащіпаю, Нащіпавши, віночка зів'ю, Віночка звивши, на воду пущу: Хто вінка пійме, той мене візьме… |
Хлопці можуть допомагати — кожний своїй дівчині — завити вінок на березі.
Ой, зав'ю вінки та на всі святки, Ой на всі святки, на всі празники… На всі святочки, на годовії і на роковії… |
Звивши вінок на живій березі, хлопці їх обережно відламують і доручають дівчатам. А дівчата забирають додому і пізнім вечором йдуть до води і пускають їх на воду, як на Купала. Поведінка вінка слугує для ворожіння про майбутнє. В ніч після цього дня ходили групами, щоб не стати жертвою мандрівних русалок і потерчат.
Обряд Лялі
Цей обряд зафіксовано на Волині. Проводили його в неділю або в понеділок. Дівчата збираючись до дівочого гурту приносили з собою молочні продукти. Вони відгадували загадки і переможниця обиралася «Лялею». Її прикрашали вінком з квітів, та через плечі навхрест — гірляндами. У цей час гурт хлопців в умовленому місці плів для «лялі» трон (зелену лавку). Дівчата супроводжували «лялю» до трону. Хлопці усаджували «Лялю» на трон і тоді утворювали два кола: внутрішнє з дівчат, зовнішнє з хлопців. Таким чином водили хороводи та співали жартівливих та весільних пісень. Потім всі учасники розбігалися, а «Ляля» кликала їх назад, роздаючи частування, дівчатам — вінки, а хлопцям — гілки. Вінки залишалися на наступний рік, крім того, що був у «Лялі». Наприкінці її вели до будинку батьків, які дякували за таку честь.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зелені свята |
- Русальний тиждень
- Зелені свята [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія / А. Колодний та ін. — Київ: Інститут філософії НАН України, 2015.
- Олекса Воропай (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. с. 94.
- Шавуот // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Біблія. Дії Апостолів 1-2
- . Ukrainian Catholic Church (укр.). 2 липня 2017. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- Корнієнко, Анна (20 червня 2021). . Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- Кононенко, Олексій (16 серпня 2019). (укр.). Litres. с. 106. ISBN . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- Братко-Кутинський, Олексій (1996). (укр.). "Вечірній Київ, " українська академія оригінальних ідей. с. 70. ISBN . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- Біла, Анна (2010). (укр.). Темпора. с. 32. ISBN . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- Олекса Воропай (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. с. 94—112.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія пер. з польськ. Сергія Гіріка. Київ: ТОВ «Видавництво “Кліо”»,. с. 235.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія пер. з польськ. Сергія Гіріка. Київ: ТОВ «Видавництво “Кліо”». с. 274.
- Łowmiański, Н. (1986). Religia Słowian... Wydawnictwo Naukowe PWN. с. 158—159, 195—196.
- Kosmasa Kronika Czechów... Cosmae Chronica Boemorum (III, 1):. с. 313.
- Statuty diecezjalne krakowskie z roku 1408 / Wyd. B. Ulanowski // Archiwum Komisji Historycznej. Т. 5. 1899. с. 27.
- A., Bruckner (1883). Kazania średniowieczne... - S. 326: Et sic Poloni adhuc circa Penthecostes Alado gardzyna yesse colentes ydola in eorum kalenda et proch dolor istis idolis exhibetur maior honor tunc temporis a malis christianis quam deo, quia puelle que per totum annum non veniunt ad ecclesiam adorare deum, illo tempore solent venire ad colenda ydola. Т. 4. с. 326.
- Briickner, A. (1883). Z rękopisów petersburskich. Cz. 1: Kazania husyty polskiego // Prace Filologiczne. Т. 4. с. 572.
- Briickner, A. Mythologische Studien..; Id. Kazania średniowieczne. с. 24.
- Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб сімейного дозвілля. с. 128—138.
- Толстой, Н.; Агапкина, T. A.; Толстая, С. М. (1995-2012). Славянские древности: Этнолингвистический словарь. Москва: Международные отношения. с. 501. ISBN . OCLC 32988664.
{{}}
:|first4=
з пропущеним|last4=
() - Сумцов, Н. Ф. (1890—1907). Русалии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). СПб. с. 295.
- Голант, Н. Г. (2013). Русальская обрядность у современных румын (по материалам экспедиций 2006–2012 гг. в Олтению, Мунтению и долину реки Тимок / К мотиву зеленого в балканском спектре. с. 28—44.
- Олекса Воропай (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. с. 98.
- Терещенко, Александр (1848). (рос.). Тип. Министерства внутренних дѣл. с. 151—159. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- . Погляд — новини Києва та Київщини онлайн (укр.). 16 червня 2019. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- Зап. 13.09.2014 у с. Корніївка Баришівського р-ну Київської обл. від Ющенко Катерини Олександрівни, 1934 р. н., уродженки с. Діброва Поліського р-ну Київської обл.
- Зап. 29.08.2014 у с. Середівка Згурівського р-ну Київської обл. від Онищенко Надії Василівни, 1935 р. н., уродженки с. Бобер Чорнобильського р-ну Київської обл
- Зап. 28.08.2014 у с. Пасківщина Згурівського р-ну Київської обл. від Курнеші Ніни Іванівни, 1936 р. н., уродженки с. Черевач Чорнобильського р-ну Київської обл.; тривалий час жила у с. Стечанка Чорнобильського р-ну, освіта вища, працювала вчителькою
- Зап. 09.07.2004 у с. Грудки Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. від Луцик Євдокії Сергіївни, 1926 р. н., уродженки с. Осівці цього ж р-ну
- Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб сімейного дозвілля. с. 160.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- Навський Великдень // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. Т. 4. Буенос-Айре. 1961. с. 1063.
- Килимник, С. (1957). Український рік у народних звичаях в історичному насвітленні т.4: Літній цикль. Вінніпег: Праці Інституту Дослідів Волині. с. 40—41.
- Терещенко, Александр (1848). (рос.). Тип. Министерства внутренних дѣл. с. 145. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- Агапкина, Т. А. (2009). Семик / Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. Международные отношения. с. 612—613.
- Терещенко, Александр (1848). (рос.). Тип. Министерства внутренних дѣл. с. 149—151. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- Терещенко, Александр (1848). (рос.). Тип. Министерства внутренних дѣл. с. 147. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- Агапкина =, Т. А. (2002). Мифопоэтические основы славянского народного календаря. Весенне-летний цикл. Москва: Индрик. с. 482.
- Килимник, С. (1957). Український рік у народних звичаях в історичному насвітленні т.4: Літній цикль. Вінніпег: Праці Інституту Дослідів Волині. с. 39—40.
- Зелена субота (Клечальна субота) // Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному насвітленні. Том 4: Літній цикль. — Вінніпег, 1957. — C. 21.
- Терещенко, Александр (1848). (рос.). Тип. Министерства внутренних дѣл. с. 146. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- . otokar.com.ua. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- Олекса Воропай (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. с. 102.
- Толстая, С. М. (2002). Славянская мифология: энциклопедический словарь (вид. Изд. 2-е). Москва: Международные отношения. с. 168. ISBN . OCLC 50600656.
- Зелена неділя // Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному насвітленні. Том 4: Літній цикль. — Вінніпег, 1957. — C. 31—32.
- Олекса Воропай (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. с. 101.
- Килимник, Степан (1994). (укр.). AT "Обереги". с. 34—35. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- Hrymych, Maryna (2000). (укр.). АТ "Віпол". с. 56. ISBN . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- (укр.). Наукова думка. 2005. с. 98. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- Славянские этюды. Сборник к юбилею С. М. Толстой. Москва: Индрик. 1999. с. 123.
- Агапкина, Т. А. (1995). (рос.). Международные отношения. с. 273. ISBN . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
- Богатырёв, П. Г. (1971). Художественные средства в юмористическом ярмарочном фольклоре // Вопросы теории народного искусства. с. 450—496.
- Завивання берези // Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному насвітленні. Том 4: Літній цикль. Вінніпег, 1957. C. 32-33
- Килимник, С. (1957). Український рік у народних звичаях в історичному освітленні т.4: Літній цикл. Вінніпег: Праці Інституту Дослідів Волині. с. 35—36.
Посилання
- Зелені Свята // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 489-490. — 1000 екз.
- Свята неділя // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1704. — 1000 екз.
- Клечальний (Клечаний, Зелений) тиждень [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 290.
- Зелені свята // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 285—287. — 912 с.
- Зелена неділя [ 9 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Олександр Токар
- Агапкина Т. А. Русальная неделя / Под ред. Н. І. Толстого, // Славянские древности: этнолингвистический словарь. — — М. : Межнародные отношения, 2009. — С. 501—503. — ISBN 978-5-7133-1312 — 8.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zeleni svyata Zeleni svyatki Rusaliyi narodna nazva ciklu slov yanskih svyat yazichnickogo pohodzhennya sho ohoplyuye kilka dniv pered Trijceyu ta chasom pershi dni Troyickogo tizhnya pislya Trijci abo nazva konkretnogo svyata V riznih narodiv trivalist Zelenih svyat riznitsya ta maye vlasni Tipovo Zeleni svyata viznachayut kinec vesni ta pochatok lita poyednuyut vshanuvannya pomerlih ta roslinnosti z metoyu zabezpechiti horoshij vrozhaj Zeleni SvyataZeleni Svyata Zeleni svyata Inshi nazviZeleni svyata Rusaliyi ukr Zyalyonyya svyatki bilorus Zelyonye svyatki Rusalnaya nedelya ros Zielone Swiatki pol Kim svyatkuyetsyaSlov yaniTipnarodno hristiyanskijSvyatkuvannyahorovodi molodizhni gulyannyaTradiciyividviduvannya kladovish pominalni trapezi domivku prikrashayut zelenimi gilkami derev vstelyayut hatu travami Pov yazanij zz Trijceyu Zeleni svyata u Vikishovishi Pripuskayut sho zeleni svyata mogli buti zapozicheni vid rimskogo svyata it svyata rozh dnya predkiv ta dnya pochatku lita abo zh zapozichennyam ye tilki nazva sho peretvorilasya na Rusaliyi V kozhnomu razi v inshih narodiv analogichne svyato zdobulo avtentichni risi Vid rimlyan Rozaliyi perejshli na Balkani i tam bulo rozpovsyudzhene sered trakijciv Z Trakiyi ce svyato perejshlo zokrema i na teritoriyu Ukrayini a z prihodom hristiyanstva bulo zlucheno zi Svyatoyu Nedileyu ta svyatom Trijci Tizhden pered Trijceyu v ukrayinciv nazivayetsya zelenim klechalnim abo rusalnim a tri ostanni dni cogo tizhnya i tri pershi dni Troyickogo tizhnya nazivayut Zelenimi svyatami Simvolizm svyatDen Trijci Kartina Petra Suhodolskogo 1884 r U hristiyanskij pravoslavnij tradiciyi na yazichnicki Zeleni svyata pripadaye svyato pid nazvoyu Trijcya P yatidesyatnicya sho vidznachayetsya na 50 j den pislya Velikodnya zavzhdi v nedilyu P yatidesyatnicya Shavuot ש בו עו ת pervisno bula svyatom yudeyiv yake vidznachalosya na 50 j den pislya Pashi Pesahu na chest pershogo vrozhayu abo piznishe otrimannya Tori U biblijnih perekazah v cej den apostoli i Mariya perebuvali v svitlici budinku na Sionskij gori Z nimi buli uchni Hrista i pershi viryani rozgubleni cherez smert svogo Vchitelya Nespodivano na kozhnogo apostola i na Mariyu zijshov Duh Bozhij u viglyadi yazikiv polum ya davshi yim zmogu govoriti movami yakih ranishe ne znali Zchinivsya galas yakij privernuv uvagu meshkanciv Yerusalimu ta gostej mista sho pribuli na svyatkuvannya P yatidesyatnici Apostol Petro vijshov na ganok i ogolosiv sho Duh Bozhij zijshov na apostoliv i mozhut voni propoviduvati vchennya Hrista dlya riznih narodiv Yihni promovi perekonali kilka tisyach lyudej prijnyati hreshennya zasnuvavshi tak hristiyansku cerkvu yak spilnotu hristiyan Takim chinom Trijcya ce svyato zapochatkuvannya cerkvi ta vodnochas zavershennya zemnih sprav Gospoda potribnih dlya spasinnya lyudstva vid griha svyato porozuminnya koli zavdyaki movam apostoliv lyudi roz yednani movami zmogli rozumiti Hristove vchennya podolannya uperedzhen apostoli pishli propoviduvati vsim lyudyam a ne okremimi obranim a takozh zhittya pozayak Hristos dav zmogu lyudyam voskresnuti v majbutnomu Same v cej den Bog proyaviv lyudyam svoyu tretyu ipostas pislya zvernen Boga Otcya do prorokiv i vtilennya Boga Sina v Isusa Hrista postavshi pered nimi v cilisnosti Narodna etimologiya poyasnyuye nazvu Trijci tim sho kolis apostoli Petro Pavlo ta sam Bog na shlyahu z Yerusalima vidpochivali utroh pid dubom Nazva Zelenih svyat vivoditsya z togo sho Bog ozeleniv usyu zemlyu V suchasnishomu yazichnickomu traktuvanni Trijcya ce svyato vshanuvannya triyedinoyi tvorchoyi sili vognyu vodi ta zeleni Vzayemodiya hristiyanskogo ta yazichnickogo simvolizmu prizvela do yihnogo vzayemnogo uskladnennya ta nakopichennya dodatkovih atributiv svyata Zmist Zelenih svyat v cilomu shirshij ta pov yazanij z vshanuvannyam predkiv svyashennih derev i obryadami priznachenimi zabezpechiti horoshij vrozhaj TrivalistV ukrayinciv vidilyayetsya Zelenij Klechalnij tizhden sho pochinayetsya z chetverga pered Trijceyu Tri ostanni dni cogo tizhnya ta tri nastupnogo i nazivayut Zelenimi svyatami Chetver Zelenogo tizhnya vidomij v ukrayinciv yak Navskij Velikden abo Semik na pivnochi Ukrayini Tizhden pislya Trijci sho pochinayetsya v Duhiv den chasto nazivayetsya Rusalnim Obryadovistlepehi na Trijcyu v Odesi 2014 r Nazva Zeleni svyata dohristiyanskogo pohodzhennya ta mala v davnih slov yan shirshe znachennya nizh za suchasnosti Za rekonstrukciyeyu Oleksandra Gejshtora cherven davni nazvi kresen izok mav taki svyata 4 chervnya den Yarila svyato molodoyi zeleni rodyuchih sil zemli koli vidbuvavsya obryad pid nazvoyu semik pislya prijnyattya hristiyanstva jogo bulo pereneseno na somij den pislya Velikodnya kultovim ob yektom yakogo vistupala moloda bereza 9 chervnya svyato zarodzhennya zhittya v koloskah yaroyi pshenici 11 20 chervnya dni u yaki pole potrebuye doshu dlya rozvitku koloskiv a potim pid chas cvitinnya suhoyi pogodi 19 24 chervnya tizhden vodnih rusalok 24 chervnya den Kupali svyato soncya vognyu j vodi Genrik Lovmyanskij vvazhav sho yazichnickij bog Triglav vinik uzhe v chasi hristiyanstva yak vidozmina Svyatoyi Trijci Vidomosti pro davnyu obryadovist Zelenih svyat zbereglisya v serednovichnih dokumentah Naprikinci XI st cheskij knyaz Vladislav zasudzhuvav obryadi sho zdijsnyuvavsya u vivtorok abo seredu na Zeleni svyata koli bilya dzherel zabivali zhertovnu tvarinu ta rozsipali sil i mak U statutah Gnyeznenskoyi provinciyi ta Krakivskoyi j Poznanskoyi diyecezij pershoyi polovini XV st opisano zakliki duhovenstva na Zeleni svyata shanuvati hristiyanskogo Boga zamist pisnyami pleskannyam u doloni j tancyami privertati uvagu yazichnickih bogiv U cih dzherelah navedeno perelik imen svyashennih personazhiv Lado Ileli Yassi Niya a takozh varianti cih leksem Propovid napisana blizko 1450 roku stverdzhuye sho polyaki vshanovuvali na Zeleni svyata bozhestv Alado Gardinu ta Yesse Za deyakimi traktuvannyami ce buli vzhe ne imena a refreni pisen Yazichnicka obryadovist Zelenih svyat neridko pov yazana z rusalkami Tak na Polissi rusalki neridko nalezhali do tak zvanih didiv dush predkiv dlya kotrih pered Trijceyu vlashtovuvali pominalnu vecheryu Oskilki rusalki ce dushi vsih pomerlih na Rusalnij tizhden ne jshli na kladovishe bo dush tam ne moglo buti v toj chas voni hodili po svitu chi vidviduvali zhivih rodichiv Za poshirenim v inshih regionah uyavlennyam rusalkami stayut narodzheni abo pomerli na Trijcyu chi v Rusalnij tizhden divchata zokrema potopelnici Inodi vvazhalosya sho umovoyu peretvorennya na rusalku i narodzhennya i smert na Rusalnij tizhden Chasom she detalnishe narodzhennya odruzhennya ta smert Vodnochas peretvorennya na rusalku neridko ne priv yazuvalosya do Zelenih svyat Z rusalkami pov yazuyutsya Rusaliyi pid cim v riznih regionah mozhut rozumiti pominalni svyata tak i sami pominki nevdovzi pislya pohoronu V rumuniv moldovaniv ta ukrayinciv vidomi riznomanitni zaboroni na pevnu pracyu na Rusaliyi Isnuyut folkloristichni zapisi pro rizni obryadi pov yazani z roslinnistyu na Zeleni svyata chimalo z cih obryadiv zhivi j za suchasnosti Tipovo prikrashannya oseli chi lyudej vinkami moglo vidbuvatisya prikrashannya derev A same budinki prikrashayutsya pahuchoyu zelennyu lepehoyu lyubistkom m yatoyu polinom chebrecem ta svizhimi parostkami berezi Nabir svyatkovih roslin vidriznyayetsya zalezhno vid regionu Tak na Kiyivshini molod prinosila dodomu gillya duba j kidala na ogirki Podekudi potim brali na kladovishe suhu zelen maj sho skladavsya z listya ta kvitiv yakoyu bula prikrashena hata na Trijcyu rozkidayuchi yiyi po dorozi chi prikrashayuchi vinkami mogili V deyakih miscevostyah voloshki vvazhalisya rusalchinimi kvitami tomu yih ne mozhna bulo rvati Pislya Trijci cherez tizhden u ponedilok podekudi spravlyalisya Rozirgi zastillya j tanci Metoyu podibnih svyatkuvan bulo suprovoditi rusalok zi svitu zhivih pislya chogo povinen buv piti dosh Primitno sho doshu prosili v Boga a ne samih rusalok Organichnoyu skladovoyu Provodiv rusalok buli rusalni pisni zokrema Provedu rusalochki u riznih variaciyah Cerkva pochala shiroko vidznachati Trijcyu z IV stolittya z chasu viznannya Boga triyedinim U pravoslavnih hristiyan svyato vhodit do chisla dvanadesyatih svyat a u Rimo katolickij cerkvi maye najvishij status torzhestva Trijcya vidznachayetsya tri dni nedilyu ponedilok ta vivtorok V XX stolitti stalo tradiciyeyu na Trijcyu pominati zagiblih zahisnikiv Ukrayini Golovni dniKumlinnya kartina 1860 1870 h rokiv Navskij Velikden Pominalnij kult Navskij Mavskij Velikden Zelenij chetver abo Semik vidznachavsya v chetver 7 go tizhnya pislya Velikodnya za tri dni do Trijci Cej den viriznyayetsya pominannyam pomerlih neprirodnoyu smertyu zagiblih vid stihijnih lih golodu ubitih strachenih samogubciv div Zalozhni merci Do XVII st oformivsya zvichaj hovati takih pomerlih same na Navskij Velikden v specialnih sporudah ubogih domah Pominki v cej den mali osoblivist pislya vidviduvannya ubogogo domu ta trapezi na mogilah vidbuvalisya veseli igri ta vorozhinnya perevazhno v gayah Vvazhalosya merci ne hochut abi yihni zhivi rodichi sumuvali Miscya pohovan zagiblih obsadzhuvalisya derevcyami sho z chasom peretvoryuvalo yih u novi gayi Do seredini XIX st rozvazhalnij aspekt svyata vzhe stav perevazhati nad pominalnim U polyakiv Navskij Velikden nazivayetsya Stado yak i zbori lyudej na pominki Podibni obryadi v cej den vidomi po Yevropi vid Islandiyi do Greciyi Analog Semika znanij takozh u Sibiru yak Tyulpa Kumlinnya Obryad kumlinnya buv divochim pri nomu povnolitni divchata ciluvalisya cherez vinki stayuchi kumami v arhayichnomu znachenni cogo slova yak podrug priyatelok Inodi pri comu obminyuvalisya prikrasami pislya chogo vidbuvalasya trapeza do yakoyi mogli doluchitisya choloviki Obov yazkovoyu stravoyu bula yayechnya Cej obryad vidomij na pivnichnomu shodi Ukrayini Igrisha na Navskij velikden mozhut traktuvatisya yak zobrazhennya divchatami mavok Simvolichno stayuchi mavkami voni dozvolyali pomerlim v cej den doluchitisya do radoshiv zemnogo zhittya Zvidsi takozh chislenni tabu yak ot zaborona cogo dnya hoditi na nivi de rusalki mozhut do smerti zaloskotati tih hto ne dast vidpovidi na yihni zagadki Zelena subota Zadushnicya pominalna subota pered Trijceyu kartina Ivana Mirkvichki 1890 r Naperedodni Zelenoyi nedili u subotu sho nazivalasya klechanoyu hatu podvir ya ta gospodarski budivli prikrashali klechannyam zelenimi gilochkami derev abo velikim listyam yaki chasto lamali v lisi Gilki vstromlyali v strihu na vorotah bilya vikon za ikoni Zberezhenist klechannya nastupnogo dnya vvazhalasya prorokuvannyam togo chi vsi v rodini dozhivut do nastupnoyi Zelenoyi suboti Pidlogu abo dolivku v hati vstelyali zapashnimi travami tatarskim zillyam lepehoyu chebrecem kanuperom polinom Ukrayinci obirali dlya klechannya chastishe klen lipu ta berezu Pislya cih ritualiv jshli v hatu i sidali za tradicijnu vecheryu Primitno sho v Ukrayini obryad klechannya zberigavsya i za Radyanskogo chasu popri antireligijnu politiku Pivdenni slov yani vidznachayut v cej den Troyecku Zadushnicyu koli na mogilah mozhe zalishatisya yizha dlya pomerlih vidbuvayetsya prikrashannya mogil Golovna rol tut vidvoditsya zhinkam Zelena nedilya Pominalnij kult V ukrayinciv u nedilyu vranci odruzheni choloviki i zhinki brali yizhu ta napoyi ta jshli na kladovishe shob vidvidati pomerlih rodichiv ta druziv Na misci pohovannya mogilah kurganah ta grobah rozkladalis smakoliki lasoshi pisanki abo krashanki ta napoyi Yizha mogla zakopuvatisya v mogili shob pogoduvati merciv prisutni zvertalisya do pohovanih rodichiv nibi rozmovlyayuchi z nimi prikazuvali napivspivayuchi rechitativom Osobliva shana viddavalasya starcyam yaki znahodilisya nepodalik Drugoyu chastinoyu pominalnogo nedilnogo obryadu buli potihi z bubnami skomorohami pereodyagnenimi molodimi cholovikami ta zhinkami u maskah z muzichnimi instrumentami Voni skakali plyasali grali ta spivali Do tretoyi chastini vhodilo provedennya yazichnickih vidtvorenih boyiv borotbi perebijciv ta peregoniv Vzagali majzhe vsyaka trizna zakinchuvalasya provedennyam shtuchnih boyiv ta perebijciv Pislya liturgiyi v cerkvi vidbuvalosya okroplennya svyashennikami krinic svyatoyu vodoyu a na zvorotnomu shlyahu do cerkvi svyashenniki kropili budivli zovni ta vseredini Krim togo osvyachuvavsya hlib i sil yaki vinosili na stoli na podvir ya Vodinnya kusta Dijsno unikalnoyu ye tradiciya vodinnya kusta yaka v Ukrayini zbereglasya lishe v odnomu naselenomu punkti seli Svaricevichi Pid chas provedennya obryadu odnu divchinu vbirayut u zelen potim reshta divchat vodit golovnu geroyinyu selom zahodyachi u dvori zi spivami kustovih pisen ta pobazhannyami Osnovni motivi cih pisen velichannya kusta yak simvolu dobra i pobazhannya vrozhayu ta inshih gospodarskih uspihiv Krim togo ci pisni torkatsya temi divochogo shastya v kohanni Vodinnya topoli Rekonstrukciya obryadu vodinnya topoli v Pirogovi Cherven 2016 U Zeleni svyata v deyakih miscevostyah Ukrayini buli zvichayi pov yazani zi svyashennimi derevami Obryad vodinnya topoli vidomij na Poltavshini Kiyivshini Cherkashini Harkivshini Divchata vibirali pomizh sebe divchinu najzhvavishu v igrah na topolyu prikrashali yiyi namistom strichkami ta kvitami oblichchya zav yazuvali hustkoyu ruki priv yazuvali do palici i tak vodili po selu z guchnimi pisnyami Hlopci pidhoplyuvali topolyu j nesli yiyi na rukah a divchata namagalisya vidnyati yij j postaviti na zemlyu Na Polissi pobutuvav blizkij za zmistom obryad Troyickogo kusta rol yakogo tezh vikonuvala divchina Poshirena pisnya sho suprovodzhuvala cej obryad Stoyala topolya kraj chistogo polya Stij topolenko ne rozvivajsya Bujnomu vitronku ne piddavajsya Vodinnya tura U polskomu Pidlyashshi na Zeleni svyata po selu hlopci vodili vola obvishanogo specialno zbruyeyu z vilhi i z lyalkoyu verhi Vil povinen buv skakati poki ne skine lyalku Jmovirno metoyu obryadu bulo rozlyutuvati tvarinu sho simvolizuvala cholovichu silu U Mazoviyi bika pokrivali staroyu sittyu i prikrashali kvitami j gilkami vishali na rogi vinok z berezi i gnali poperedu stada abo na bika sadili opudalo licarya z vilhovoyu kori i potim skidali jogo na zemlyu nazivayuchi cej obryad volovoyi vesillyam V Kuyaviyi bik pokritij poponoyu z kvitami na rogah brav uchast v urochistij hodi v suprovodi dyuzhini pastuhiv dyuzhini divchat z kvitami i muzikantiv yakih zustrichalo vse selo div takozh rizdvyane Vodinnya kozi U Slovachchini tura zobrazhuvali dvoye cholovikiv yaki stoyali odin za odnim zadnij zlegka nahilivshis trimavsya rukami za plechi perednogo yakij trimav v rukah palicyu na verhnomu kinci yakoyi bula prikriplena golova tura z ruhomoyu nizhnoyu shelepoyu Z rota zvisav yazik iz cupkoyi tkanini abo shkiri Ochi robilisya z kruglih bliskuchih shmatochkiv zhersti Do dovgih rogiv pidvishuvalisya dzvinochki Oboh cholovikiv nakrivala plahta z mishkovini abo inshoyi materiyi V deyakih miscyah tura vtim zobrazhala odna lyudina Zavivannya berezi Troyeckij obryad zavivannya berezi polyagaye v tomu sho divchata berut harchi zaklikayut hlopciv i z pisnyami vesnyankami ta gayivkami jdut u lis chi v gaj Tam grayut spivayut horovodyat a potim sidayut i razom yidyat vse sho prinesli Pislya cogo shukayut v lisi molodi berizki sho mayut tonki i dovgi gillya Z cogo gillya ne zrivayuchi jogo na samij berezi zavivayut vinki spivayuchi vidpovidnih pisen Po sadu hodzhu vinograd sadzhu Posadivshi ta j polivayu Oj polivshi ta j nashipayu Nashipavshi vinochka ziv yu Vinochka zvivshi na vodu pushu Hto vinka pijme toj mene vizme Hlopci mozhut dopomagati kozhnij svoyij divchini zaviti vinok na berezi Oj zav yu vinki ta na vsi svyatki Oj na vsi svyatki na vsi prazniki Na vsi svyatochki na godoviyi i na rokoviyi Zvivshi vinok na zhivij berezi hlopci yih oberezhno vidlamuyut i doruchayut divchatam A divchata zabirayut dodomu i piznim vechorom jdut do vodi i puskayut yih na vodu yak na Kupala Povedinka vinka sluguye dlya vorozhinnya pro majbutnye V nich pislya cogo dnya hodili grupami shob ne stati zhertvoyu mandrivnih rusalok i poterchat Obryad Lyali Cej obryad zafiksovano na Volini Provodili jogo v nedilyu abo v ponedilok Divchata zbirayuchis do divochogo gurtu prinosili z soboyu molochni produkti Voni vidgaduvali zagadki i peremozhnicya obiralasya Lyaleyu Yiyi prikrashali vinkom z kvitiv ta cherez plechi navhrest girlyandami U cej chas gurt hlopciv v umovlenomu misci pliv dlya lyali tron zelenu lavku Divchata suprovodzhuvali lyalyu do tronu Hlopci usadzhuvali Lyalyu na tron i todi utvoryuvali dva kola vnutrishnye z divchat zovnishnye z hlopciv Takim chinom vodili horovodi ta spivali zhartivlivih ta vesilnih pisen Potim vsi uchasniki rozbigalisya a Lyalya klikala yih nazad rozdayuchi chastuvannya divchatam vinki a hlopcyam gilki Vinki zalishalisya na nastupnij rik krim togo sho buv u Lyali Naprikinci yiyi veli do budinku batkiv yaki dyakuvali za taku chest Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zeleni svyata Rusalnij tizhden Zeleni svyata 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya A Kolodnij ta in Kiyiv Institut filosofiyi NAN Ukrayini 2015 Oleksa Voropaj 1958 Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris T 2 s 94 Shavuot Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Bibliya Diyi Apostoliv 1 2 Ukrainian Catholic Church ukr 2 lipnya 2017 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Korniyenko Anna 20 chervnya 2021 Suspilne Novini ukr Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Kononenko Oleksij 16 serpnya 2019 ukr Litres s 106 ISBN 978 5 04 120864 6 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Bratko Kutinskij Oleksij 1996 ukr Vechirnij Kiyiv ukrayinska akademiya originalnih idej s 70 ISBN 978 5 7707 8828 0 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Bila Anna 2010 ukr Tempora s 32 ISBN 978 966 8201 89 9 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Oleksa Voropaj 1958 Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris T 2 s 94 112 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya per z polsk Sergiya Girika Kiyiv TOV Vidavnictvo Klio s 235 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya per z polsk Sergiya Girika Kiyiv TOV Vidavnictvo Klio s 274 Lowmianski N 1986 Religia Slowian Wydawnictwo Naukowe PWN s 158 159 195 196 Kosmasa Kronika Czechow Cosmae Chronica Boemorum III 1 s 313 Statuty diecezjalne krakowskie z roku 1408 Wyd B Ulanowski Archiwum Komisji Historycznej T 5 1899 s 27 A Bruckner 1883 Kazania sredniowieczne S 326 Et sic Poloni adhuc circa Penthecostes Alado gardzyna yesse colentes ydola in eorum kalenda et proch dolor istis idolis exhibetur maior honor tunc temporis a malis christianis quam deo quia puelle que per totum annum non veniunt ad ecclesiam adorare deum illo tempore solent venire ad colenda ydola T 4 s 326 Briickner A 1883 Z rekopisow petersburskich Cz 1 Kazania husyty polskiego Prace Filologiczne T 4 s 572 Briickner A Mythologische Studien Id Kazania sredniowieczne s 24 Galajchuk V 2016 Ukrayinska mifologiya Klub simejnogo dozvillya s 128 138 Tolstoj N Agapkina T A Tolstaya S M 1995 2012 Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya s 501 ISBN 5 7133 0703 4 OCLC 32988664 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first4 z propushenim last4 dovidka Sumcov N F 1890 1907 Rusalii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb s 295 Golant N G 2013 Rusalskaya obryadnost u sovremennyh rumyn po materialam ekspedicij 2006 2012 gg v Olteniyu Munteniyu i dolinu reki Timok K motivu zelenogo v balkanskom spektre s 28 44 Oleksa Voropaj 1958 Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris T 2 s 98 Tereshenko Aleksandr 1848 ros Tip Ministerstva vnutrennih dѣl s 151 159 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Poglyad novini Kiyeva ta Kiyivshini onlajn ukr 16 chervnya 2019 Arhiv originalu za 23 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 23 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Zap 13 09 2014 u s Korniyivka Barishivskogo r nu Kiyivskoyi obl vid Yushenko Katerini Oleksandrivni 1934 r n urodzhenki s Dibrova Poliskogo r nu Kiyivskoyi obl Zap 29 08 2014 u s Seredivka Zgurivskogo r nu Kiyivskoyi obl vid Onishenko Nadiyi Vasilivni 1935 r n urodzhenki s Bober Chornobilskogo r nu Kiyivskoyi obl Zap 28 08 2014 u s Paskivshina Zgurivskogo r nu Kiyivskoyi obl vid Kurneshi Nini Ivanivni 1936 r n urodzhenki s Cherevach Chornobilskogo r nu Kiyivskoyi obl trivalij chas zhila u s Stechanka Chornobilskogo r nu osvita visha pracyuvala vchitelkoyu Zap 09 07 2004 u s Grudki Kamin Kashirskogo r nu Volinskoyi obl vid Lucik Yevdokiyi Sergiyivni 1926 r n urodzhenki s Osivci cogo zh r nu Galajchuk V 2016 Ukrayinska mifologiya Klub simejnogo dozvillya s 160 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Navskij Velikden Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij T 4 Buenos Ajre 1961 s 1063 Kilimnik S 1957 Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu nasvitlenni t 4 Litnij cikl Vinnipeg Praci Institutu Doslidiv Volini s 40 41 Tereshenko Aleksandr 1848 ros Tip Ministerstva vnutrennih dѣl s 145 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Agapkina T A 2009 Semik Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN Mezhdunarodnye otnosheniya s 612 613 Tereshenko Aleksandr 1848 ros Tip Ministerstva vnutrennih dѣl s 149 151 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Tereshenko Aleksandr 1848 ros Tip Ministerstva vnutrennih dѣl s 147 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Agapkina T A 2002 Mifopoeticheskie osnovy slavyanskogo narodnogo kalendarya Vesenne letnij cikl Moskva Indrik s 482 Kilimnik S 1957 Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu nasvitlenni t 4 Litnij cikl Vinnipeg Praci Institutu Doslidiv Volini s 39 40 Zelena subota Klechalna subota Kilimnik S Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu nasvitlenni Tom 4 Litnij cikl Vinnipeg 1957 C 21 Tereshenko Aleksandr 1848 ros Tip Ministerstva vnutrennih dѣl s 146 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 otokar com ua Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 2 veresnya 2016 Oleksa Voropaj 1958 Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris T 2 s 102 Tolstaya S M 2002 Slavyanskaya mifologiya enciklopedicheskij slovar vid Izd 2 e Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya s 168 ISBN 5 7133 1069 8 OCLC 50600656 Zelena nedilya Kilimnik S Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu nasvitlenni Tom 4 Litnij cikl Vinnipeg 1957 C 31 32 Oleksa Voropaj 1958 Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris T 2 s 101 Kilimnik Stepan 1994 ukr AT Oberegi s 34 35 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Hrymych Maryna 2000 ukr AT Vipol s 56 ISBN 978 966 646 008 3 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 ukr Naukova dumka 2005 s 98 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Slavyanskie etyudy Sbornik k yubileyu S M Tolstoj Moskva Indrik 1999 s 123 Agapkina T A 1995 ros Mezhdunarodnye otnosheniya s 273 ISBN 978 5 7133 0704 2 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Bogatyryov P G 1971 Hudozhestvennye sredstva v yumoristicheskom yarmarochnom folklore Voprosy teorii narodnogo iskusstva s 450 496 Zavivannya berezi Kilimnik S Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu nasvitlenni Tom 4 Litnij cikl Vinnipeg 1957 C 32 33 Kilimnik S 1957 Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu osvitlenni t 4 Litnij cikl Vinnipeg Praci Institutu Doslidiv Volini s 35 36 ol section PosilannyaZeleni Svyata Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 489 490 1000 ekz Svyata nedilya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1704 1000 ekz Klechalnij Klechanij Zelenij tizhden 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Zhajvoronok V V Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 290 Zeleni svyata Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 285 287 912 s ISBN 978 966 2464 48 1 Zelena nedilya 9 veresnya 2016 u Wayback Machine Oleksandr Tokar Agapkina T A Rusalnaya nedelya Pod red N I Tolstogo Slavyanskie drevnosti etnolingvisticheskij slovar M Mezhnarodnye otnosheniya 2009 S 501 503 ISBN 978 5 7133 1312 8 ros