Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третя Чехословацька Республіка (чеська і словц Třetí Československá republika) — недовготривала держава, що виникла після завершення Другої світової війни. Країна існувала з моменту відновлення суверенітету після нацистської окупації у травні 1945 року і до приходу комуністів до влади в кінці лютого 1948 року після Лютневого заколоту. Хоча після цього офіційна назва країни залишалася незмінною до 1960 року, коли була замінена на ЧССР, лютий 1948 року вважається кінцем Третьої республіки.
| Československá republika Чехословацька Республіка | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Девіз чеська: Pravda vítězí (Правда передусім) | |||||||||||||||
| Гімн Kde domov můj, Nad Tatrou sa blýska | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Столиця | Прага H G O | ||||||||||||||
| Мови | чеська, словацька | ||||||||||||||
| Форма правління | Республіка | ||||||||||||||
| Президент | |||||||||||||||
| - 1945—1948 | Едвард Бенеш | ||||||||||||||
| прем'єр-міністр | |||||||||||||||
| - 1945—1946 | Зденек Фірлінгер | ||||||||||||||
| - 1946—1948 | Клемент Готвальд | ||||||||||||||
| Історія | |||||||||||||||
| - Капітуляція нацистської Німеччини | квітень 1945 | ||||||||||||||
| - Захоплення влади комуністами | 25 лютого 1948 | ||||||||||||||
| Валюта | Чехословацька крона | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Політичне життя
Внутрішньополітична система
За способом переходу від капіталізму до соціалізму Чехословаччина належала до числа країн народної демократії. На відміну від Жовтневої революції 1917 року в Російській імперії, цей спосіб не передбачав ні встановлення однопартійного режиму в політиці, ні прискорену націоналізацію всіх приватних засобів виробництва. Комуністичні або соціалістичні партії у цих країнах балотувались на виборах разом з іншими партіями, спільно з якими вони за часів Другої світової війни перебували у підпіллі, ведучи боротьбу проти нацизму в складі Народних фронтів своїх країн.
У 1945 році низка партій, в тому числі:
- Комуністична партія Чехословаччини (КПЧ) та Комуністична партія Словаччини (КПС) як її територіальне відділення;
- Чеська націонал-соціалістична партія (1948 року на її базі утворилась Чехословацька соціалістична партія, ЧСП)
- Чехословацька народна партія
- Демократична партія (у 1946 році від неї відкололась Словацька партія свободи, яка об'єднувала частину колишньої дрібної буржуазії, службовців та інтелігенції, переважно католиків)
створили (чеськ. Národní fronta Československa) Поряд із до складу НФ увійшли також і основні громадські організації країни.
Главою країни у вигнанні ще з 1940 року був Едвард Бенеш — відомий політичний діяч передвоєнної Чехословаччини. 5 жовтня 1938 року він демонстративно вийшов у відставку з постів президента й верховного головнокомандувача на знак незгоди з Мюнхенською угодою, яку його змусили підписати з Третім Рейхои тогочасні керівники Великої Британії та Французької республіки за попустительства з боку інших найбільших демократичних держав світу. Отримуючи, з іншого боку, підтримку з боку СРСР, в том числі як керівник зарубіжного чехословацького антинацистського Руху спротиву, Бенеш вже у грудні 1943 року підписав у Москві угоду про дружбу та союзні відносини з СРСР, який, як вважається, визначив повоєнну зовнішньополітичну орієнтацію Чехословаччини й хід її політичного розвитку у 1945-48 роках. 28 жовтня 1945 року тимчасовий парламент підтвердив президентські повноваження Бенеша, а 19 липня 1946 року новий склад парламенту знову обрав його — одностайно — на пост президента Чехословаччини.
Значний внесок КПЧ до руху спротиву (загинуло 25 тис. комуністів, серед яких письменник Юліус Фучик, депутат Національних зборів й інші) — все це відобразилось у вагомій долі голосів, відданих у Чехословаччині на перших повоєнних виборах 1946 року за комуністів — близько 40%. На користь комуністів грав не тільки авторитет СРСР як країни, армія якої розгромила нацистські війська практично на всій території Чехословаччини. Незважаючи на наявність аналогічних ідейних зв'язок між КПРС і «братськими партіями» в сусідніх Польщі й Угорщині, цим країнам довелось повернути Чехословаччині території, які вони анексували, як і Німеччина, у 1938 році в результаті розділу країни за «мюнхенською змовою». Чехословацька державність 1945 року була відновлена на попередній території за винятком Підкарпатської Русі (передана Чехословаччині 1920 року за Тріанонською угодою як автономія) — місто і залізничний вузол Чоп з околицями, який раніше належав до Словаччини, був переданий Українській РСР.
26 травня 1946 року відбулись вибори до Законодавчих національних зборів та до національних комітетів. На них КПЧ здобула найбільшу кількість голосів з усіх політичних партій, однак за всієї своєї популярності не мала абсолютної переваги над ними, й до самого лютого 1948 року не мала гегемонії в органах влади. 25 жовтня 1946 року Законодавчі збори ухвалили закон про дворічний план відновлення й розвитку народного господарства на 1947-48 роки.
Лютневі події 1948 року
У термінах політології події 20-25 лютого 1948 року (в чехословацькій історіографії також «Переможний лютий», чеськ. Vítězný únor; деякі історики вживають термін «переворот») були варіантом розвитку політичної ситуації, яку ініціювала кабінетна криза, коли ряд міністрів подали у відставку в розрахунку на те, що президент відреагує на це зміною всього кабінету.
Формальним приводом цієї кабінетної кризи стала вимога НСПЧ до МВС пояснити причини службового переміщення 13 лютого 1948 року 8 старших офіцерів Корпусу національної безпеки, в якому це було названо «політично мотивованою чисткою особового складу» (жоден з офіцерів, на відміну від глави МВС Носека, не був членом КПЧ). Розраховуючи змусити президента Бенеша відправити у відставку весь коаліційний уряд, 20 лютого 1948 року 12 із 26 міністрів (від Націонал-соціалістичної, Народної та Словацької демократичної партій) не прибули на скликане Готвальдом надзвичайне засідання уряду, де мали виступити міністри внутрішніх справ та національної оборони, й одночасно подали президенту заяви про відставку.
Однак 14 міністрів (КПЧ, Соціал-демократична партія і двоє безпартійних) цей демарш не підтримали. Ініціатори кризи виявились у меншості, і прем'єр-міністр Готвальд запропонував президенту Бенешу не розпускати кабінет, а дозволити йому, відповідно до Конституції, замістити міністрів, які вибули за власним бажанням, новими. Тому 25 лютого 1948 року президент Бенеш, приймаючи відставку 12 міністрів, не став розпускати уряд і доручив Готвальду заповнити вакансії новими персоналіями. Оскільки всі вони були обрані з числа комуністів, загроза виходу з уряду як засіб тиску на президента країни обернулась для цих партій реальною втратою влади.
Для Демократичної партії несприятливий підсумок ініційованої нею кабінетної кризи потягнув за собою її розпад. Частина регіональних організацій у Словаччині заявила про організований вихід зі складу ДП, й тоді ж, у лютому 1948 року, на цій базі було створено Партію словацького відродження (ПСВ; чеськ. Strana Slovenskej Obrody). Її склад — містяни й селяни Словаччини.
Серед витоків політичного розколу в лютому 1948 року історики розглядають неприйняття Чехословаччиною допомоги за планом Маршалла. Оприлюднений у загальних рисах 5 червня 1947 року, цей план передбачав допомогу США європейським державам у їхньому повоєнному відновленні на умовах, які держсекретар Джордж Маршалл пропонував обговорити 12 липня того ж року на зустрічі глав держав у Парижі. За тиждень до початку паризького саміту, 4 липня кабінет міністрів Чехословаччини проголосував за участь в ньому, що передбачало підписання угоди про прийняття від США допомоги на ще не зовсім зрозумілих умовах.
7 липня прем'єр-міністр Готвальд виїхав до Москви, де дізнався про ще не оприлюднені до того часу політичні умови надання допомоги з боку США, а саме — вивести зі складу уряду всіх комуністів. Для Чехословаччини, де комуністи входили до складу уряду ще у довоєнні часи й були провідною за популярністю політичною партією (хоча й такою, що не мала більшості в кабінеті міністрів) прийняття такої умови означало б катастрофічне руйнування балансу політичних сил з непередбачуваними наслідками у громадському житті. Виходячи з цього, після повернення прем'єра до Праги, кабінет міністрів не комуністичного уряду вирішив відмовитись від раніше прийнятого запрошення до Парижа та, як наслідок — від американської допомоги на умовах Маршалла.
Наслідки цього кроку для Чехословаччини розглядались двояко. З одного боку, відмова від прийняття американської допомоги ціною усунення комуністів висувалась причиною недостатніх темпів економічного зростання. З іншого — що на відміну від Мюнхенського диктату 1938 року країна не піддалась політичному натиску ззовні, причому вже з 1949 року її індустріально розвинена економіка отримала на довгі роки в особі країн РЕВ стабільний і великий ринок збуту, який не мав, на відміну від Заходу, криз скорочення виробництва, завдяки чому країна не мала значного безробіття. Знову працевлаштувались і ті, хто втратив політично значимі робочі місця за недовірою в лютому 1948 року. Політична еміграція з Чехословаччини після кризи 1948 року оцінюється незначною цифрою 3 тисячі чоловік.
7 червня 1948 року Бенеш у зв'язку з погіршенням здоров'я залишив пост президента та за 3 місяці помер. 14 червня 1948 року Національні збори обрали на пост президента Готвальда, який поступився кріслом прем'єра Антоніну Запотоцькому. При тому, що вищі державні пости з цього часу почали займати члени КПЧ, упродовж усіх років соціалістичного розвитку аж до усунення комуністів від влади у 1990-их роках традиції багатопартійної системи в Чехословаччині не переривались. Партії-ініціатори лютневої кризи не були примусово розпущені; у деяких із них відбувся розкіл, інші ж продовжили існувати під попереднім ім'ям, але з новим складом керівництва. Як і в інших країнах народної демократії, на некомуністичному партійному фланзі в Чехословаччині продовжували діяти християнські партії. Їхня ідеологія, християнський соціалізм, була аналогічною до низки західноєвропейських партій, і не суперечила програмним установкам КПЧ на побудову соціалізму.
Економіка
5 квітня 1945 року президент Бенеш затвердив [cs] відновлення економіки Чехословаччини. Націоналізація колишніх приватних підприємств і банків була у цій програмі не самоціллю, а способом організації діяльності економіки за умов необхідності покарання колабораціоністів та інших прибічників нацизму. За декретом про недійсність майново-правових відносин, що виникли за років окупації (19 травня 1945 року) все майно виробничого призначення, що належало колабораціоністам, мало бути безповоротно передано до народного управління. Однак при цьому за декретом 24 жовтня 1945 року власники націоналізованих копалень та крупних промислових підприємств (із числа незаплямованих співробітництвом з нацистами) отримували компенсацію.
Таким чином до рук держави цілком перейшла енергетика, вугільна, металургійна, основна частина хімічної промисловості та підприємства військово-промислового комплексу, а також акціонерні банки і страхкаси. У решті галузей були націоналізовані (з викупом) підприємства з чисельністю не менше за 150 чоловік. В результаті доля промислового виробництва, переданого з приватної у державну власність), склала 80 %.
Декретом від 12 червня 1945 року були конфісковані усі землі, що належали німецьким та угорським поміщикам, а також тим, хто співробітничав із німецькими, угорськими та (у 1938-39 роках) польськими окупантами. Для розвитку аграрної реформи, проголошеної ще у 1919 році, у червні 1947 року було прийнято закон, що передбачав подальше зниження верхньої межі розмірів приватних землеволодінь.
Кошицька програма стала для Чехословаччини масштабним досвідом макроекономічного регулювання економіки, орієнтованої на ринок. Остаточно завдання повоєнного відновлення економіки вирішив перший п'ятирічний план 1949-53 років: рівень промислового виробництва сягнув 119 % відносно до останнього мирного, 1937 року.
Примітки
- Колесніков С. І. Чехословаччина. Розділ VI. Політичні партії, Національний фронт ЧССР, профспілки та інші громадські організації. — ВРЕ, 3-є вид.
- Michael Gehler, Wolfram Kaiser. Christian democracy in Europe since 1945 [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]. — стор. 173.
- Снітіл З., Цезар Я. Чехословацька революція 1944–1948 років. Стор. 259.
- Bailey, Thomas Andrew. The Marshall Plan summer: an eyewitness report on Europe and the Russians… [ 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — стор. 181.
- Geoffrey Roberts (December 2000). Historians and the Cold War. History Today. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 4 травня 2012.
- Robert J. McMahon (27 березня 2003). The Cold War. Very Short Introductions. Oxford University Press. с. 30.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 15 жовтня 2014.
- Kaplan K. Československo v letech 1943–1953. S. 11.
- Правова форма народного підприємства запроваджена президентськими декретами 24 жовтня 1945 року (100/1945 — 103/1945).
Джерела
- KAPLAN, Karel. Pravda o Československu 1945–1948. Praha: Panorama, 1990. 245 s. .
- VEBER, Václav. Osudové únorové dny. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2008. 426 s. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretya Chehoslovacka Respublika cheska i slovc Treti Ceskoslovenska republika nedovgotrivala derzhava sho vinikla pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni Krayina isnuvala z momentu vidnovlennya suverenitetu pislya nacistskoyi okupaciyi u travni 1945 roku i do prihodu komunistiv do vladi v kinci lyutogo 1948 roku pislya Lyutnevogo zakolotu Hocha pislya cogo oficijna nazva krayini zalishalasya nezminnoyu do 1960 roku koli bula zaminena na ChSSR lyutij 1948 roku vvazhayetsya kincem Tretoyi respubliki Ceskoslovenska republika Chehoslovacka Respublika 1945 1948Prapor GerbDeviz cheska Pravda vitezi Pravda peredusim Gimn Kde domov muj Nad Tatrou sa blyskaChehoslovachchina istorichni kordoni na kartiStolicya Praga 50 05 pn sh 14 28 sh d H G OMovi cheska slovackaForma pravlinnya RespublikaPrezident 1945 1948 Edvard Beneshprem yer ministr 1945 1946 Zdenek Firlinger 1946 1948 Klement GotvaldIstoriya Kapitulyaciya nacistskoyi Nimechchini kviten 1945 Zahoplennya vladi komunistami 25 lyutogo 1948Valyuta Chehoslovacka kronaPoperednik NastupnikTretij RejhPersha Slovacka respublikaProtektorat Bogemiyi i MoraviyiUgorske korolivstvo Chehoslovacka RespublikaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tretya Chehoslovacka RespublikaPolitichne zhittyaVnutrishnopolitichna sistema Za sposobom perehodu vid kapitalizmu do socializmu Chehoslovachchina nalezhala do chisla krayin narodnoyi demokratiyi Na vidminu vid Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku v Rosijskij imperiyi cej sposib ne peredbachav ni vstanovlennya odnopartijnogo rezhimu v politici ni priskorenu nacionalizaciyu vsih privatnih zasobiv virobnictva Komunistichni abo socialistichni partiyi u cih krayinah balotuvalis na viborah razom z inshimi partiyami spilno z yakimi voni za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni perebuvali u pidpilli veduchi borotbu proti nacizmu v skladi Narodnih frontiv svoyih krayin U 1945 roci nizka partij v tomu chisli Komunistichna partiya Chehoslovachchini KPCh ta Komunistichna partiya Slovachchini KPS yak yiyi teritorialne viddilennya Cheska nacional socialistichna partiya 1948 roku na yiyi bazi utvorilas Chehoslovacka socialistichna partiya ChSP Chehoslovacka narodna partiya Demokratichna partiya u 1946 roci vid neyi vidkololas Slovacka partiya svobodi yaka ob yednuvala chastinu kolishnoyi dribnoyi burzhuaziyi sluzhbovciv ta inteligenciyi perevazhno katolikiv stvorili chesk Narodni fronta Ceskoslovenska Poryad iz do skladu NF uvijshli takozh i osnovni gromadski organizaciyi krayini Glavoyu krayini u vignanni she z 1940 roku buv Edvard Benesh vidomij politichnij diyach peredvoyennoyi Chehoslovachchini 5 zhovtnya 1938 roku vin demonstrativno vijshov u vidstavku z postiv prezidenta j verhovnogo golovnokomanduvacha na znak nezgodi z Myunhenskoyu ugodoyu yaku jogo zmusili pidpisati z Tretim Rejhoi togochasni kerivniki Velikoyi Britaniyi ta Francuzkoyi respubliki za popustitelstva z boku inshih najbilshih demokratichnih derzhav svitu Otrimuyuchi z inshogo boku pidtrimku z boku SRSR v tom chisli yak kerivnik zarubizhnogo chehoslovackogo antinacistskogo Ruhu sprotivu Benesh vzhe u grudni 1943 roku pidpisav u Moskvi ugodu pro druzhbu ta soyuzni vidnosini z SRSR yakij yak vvazhayetsya viznachiv povoyennu zovnishnopolitichnu oriyentaciyu Chehoslovachchini j hid yiyi politichnogo rozvitku u 1945 48 rokah 28 zhovtnya 1945 roku timchasovij parlament pidtverdiv prezidentski povnovazhennya Benesha a 19 lipnya 1946 roku novij sklad parlamentu znovu obrav jogo odnostajno na post prezidenta Chehoslovachchini Znachnij vnesok KPCh do ruhu sprotivu zaginulo 25 tis komunistiv sered yakih pismennik Yulius Fuchik deputat Nacionalnih zboriv j inshi vse ce vidobrazilos u vagomij doli golosiv viddanih u Chehoslovachchini na pershih povoyennih viborah 1946 roku za komunistiv blizko 40 Na korist komunistiv grav ne tilki avtoritet SRSR yak krayini armiya yakoyi rozgromila nacistski vijska praktichno na vsij teritoriyi Chehoslovachchini Nezvazhayuchi na nayavnist analogichnih idejnih zv yazok mizh KPRS i bratskimi partiyami v susidnih Polshi j Ugorshini cim krayinam dovelos povernuti Chehoslovachchini teritoriyi yaki voni aneksuvali yak i Nimechchina u 1938 roci v rezultati rozdilu krayini za myunhenskoyu zmovoyu Chehoslovacka derzhavnist 1945 roku bula vidnovlena na poperednij teritoriyi za vinyatkom Pidkarpatskoyi Rusi peredana Chehoslovachchini 1920 roku za Trianonskoyu ugodoyu yak avtonomiya misto i zaliznichnij vuzol Chop z okolicyami yakij ranishe nalezhav do Slovachchini buv peredanij Ukrayinskij RSR Istoriya ChehiyiStarodavnya ChehiyaUneticka kulturaBoyiMarkomaniSeredni VikiDerzhava SamoVelika MoraviyaPrzhemislovichiCheske knyazivstvoCheske korolivstvoGusitski vijniYagelloniDinastiya GabsburgivEra GabsburgivGabsburzka monarhiyaTridcyatirichna vijnaAvstrijska imperiyaAvstro UgorshinaPersha svitova vijnaChehoslovachchinaPersha Chehoslovacka RespublikaDruga Chehoslovacka RespublikaNimecka okupaciyaLyutnevij zakolotTretya Chehoslovacka RespublikaChehoslovacka Socialistichna RespublikaPrazka vesnaOperaciya Dunaj Cheska Socialistichna RespublikaOksamitova revolyuciyaCheska i Slovacka Federativna RespublikaOksamitove rozluchennyaSuchasnistCheska RespublikaPortal Chehiya pereglyanutiredaguvatiIstoriya SlovachchiniStarodavnya SlovachchinaRimska epohaLangobardiSeredni VikiDavni slov yaniAvarskij kaganatDerzhava SamoNitranske knyazivstvoVelika MoraviyaBlatenske knyazivstvoUgorske korolivstvo 10 e stolittya 1526 Matush ChakOmodej AbaOsmanska imperiyaUjvarskij eyaletBudajskij eyaletEgerskij eyaletKnyazivstvo Imre TekeliEra GabsburgivGabsburzka Korolivska UgorshinaAvstrijska imperiyaSlovacke povstannya 1848 1849 Avstro UgorshinaPersha svitova vijnaChehoslovachchinaPersha Chehoslovacka RespublikaSlovacka Radyanska RespublikaDruga Chehoslovacka RespublikaPersha Slovacka RespublikaSlovacke nacionalne povstannyaTretya Chehoslovacka RespublikaLyutnevij zakolotChehoslovacka Socialistichna RespublikaOperaciya Dunaj Slovacka Socialistichna RespublikaOksamitova revolyuciyaCheska i Slovacka Federativna RespublikaOksamitove rozluchennyaSuchasnistSlovacka RespublikaPortal Slovachchina pereglyanutiredaguvati 26 travnya 1946 roku vidbulis vibori do Zakonodavchih nacionalnih zboriv ta do nacionalnih komitetiv Na nih KPCh zdobula najbilshu kilkist golosiv z usih politichnih partij odnak za vsiyeyi svoyeyi populyarnosti ne mala absolyutnoyi perevagi nad nimi j do samogo lyutogo 1948 roku ne mala gegemoniyi v organah vladi 25 zhovtnya 1946 roku Zakonodavchi zbori uhvalili zakon pro dvorichnij plan vidnovlennya j rozvitku narodnogo gospodarstva na 1947 48 roki Lyutnevi podiyi 1948 roku U terminah politologiyi podiyi 20 25 lyutogo 1948 roku v chehoslovackij istoriografiyi takozh Peremozhnij lyutij chesk Vitezny unor deyaki istoriki vzhivayut termin perevorot buli variantom rozvitku politichnoyi situaciyi yaku iniciyuvala kabinetna kriza koli ryad ministriv podali u vidstavku v rozrahunku na te sho prezident vidreaguye na ce zminoyu vsogo kabinetu Formalnim privodom ciyeyi kabinetnoyi krizi stala vimoga NSPCh do MVS poyasniti prichini sluzhbovogo peremishennya 13 lyutogo 1948 roku 8 starshih oficeriv Korpusu nacionalnoyi bezpeki v yakomu ce bulo nazvano politichno motivovanoyu chistkoyu osobovogo skladu zhoden z oficeriv na vidminu vid glavi MVS Noseka ne buv chlenom KPCh Rozrahovuyuchi zmusiti prezidenta Benesha vidpraviti u vidstavku ves koalicijnij uryad 20 lyutogo 1948 roku 12 iz 26 ministriv vid Nacional socialistichnoyi Narodnoyi ta Slovackoyi demokratichnoyi partij ne pribuli na sklikane Gotvaldom nadzvichajne zasidannya uryadu de mali vistupiti ministri vnutrishnih sprav ta nacionalnoyi oboroni j odnochasno podali prezidentu zayavi pro vidstavku Odnak 14 ministriv KPCh Social demokratichna partiya i dvoye bezpartijnih cej demarsh ne pidtrimali Iniciatori krizi viyavilis u menshosti i prem yer ministr Gotvald zaproponuvav prezidentu Beneshu ne rozpuskati kabinet a dozvoliti jomu vidpovidno do Konstituciyi zamistiti ministriv yaki vibuli za vlasnim bazhannyam novimi Tomu 25 lyutogo 1948 roku prezident Benesh prijmayuchi vidstavku 12 ministriv ne stav rozpuskati uryad i doruchiv Gotvaldu zapovniti vakansiyi novimi personaliyami Oskilki vsi voni buli obrani z chisla komunistiv zagroza vihodu z uryadu yak zasib tisku na prezidenta krayini obernulas dlya cih partij realnoyu vtratoyu vladi Dlya Demokratichnoyi partiyi nespriyatlivij pidsumok inicijovanoyi neyu kabinetnoyi krizi potyagnuv za soboyu yiyi rozpad Chastina regionalnih organizacij u Slovachchini zayavila pro organizovanij vihid zi skladu DP j todi zh u lyutomu 1948 roku na cij bazi bulo stvoreno Partiyu slovackogo vidrodzhennya PSV chesk Strana Slovenskej Obrody Yiyi sklad mistyani j selyani Slovachchini Sered vitokiv politichnogo rozkolu v lyutomu 1948 roku istoriki rozglyadayut neprijnyattya Chehoslovachchinoyu dopomogi za planom Marshalla Oprilyudnenij u zagalnih risah 5 chervnya 1947 roku cej plan peredbachav dopomogu SShA yevropejskim derzhavam u yihnomu povoyennomu vidnovlenni na umovah yaki derzhsekretar Dzhordzh Marshall proponuvav obgovoriti 12 lipnya togo zh roku na zustrichi glav derzhav u Parizhi Za tizhden do pochatku parizkogo samitu 4 lipnya kabinet ministriv Chehoslovachchini progolosuvav za uchast v nomu sho peredbachalo pidpisannya ugodi pro prijnyattya vid SShA dopomogi na she ne zovsim zrozumilih umovah 7 lipnya prem yer ministr Gotvald viyihav do Moskvi de diznavsya pro she ne oprilyudneni do togo chasu politichni umovi nadannya dopomogi z boku SShA a same vivesti zi skladu uryadu vsih komunistiv Dlya Chehoslovachchini de komunisti vhodili do skladu uryadu she u dovoyenni chasi j buli providnoyu za populyarnistyu politichnoyu partiyeyu hocha j takoyu sho ne mala bilshosti v kabineti ministriv prijnyattya takoyi umovi oznachalo b katastrofichne rujnuvannya balansu politichnih sil z neperedbachuvanimi naslidkami u gromadskomu zhitti Vihodyachi z cogo pislya povernennya prem yera do Pragi kabinet ministriv ne komunistichnogo uryadu virishiv vidmovitis vid ranishe prijnyatogo zaproshennya do Parizha ta yak naslidok vid amerikanskoyi dopomogi na umovah Marshalla Materiali spravi Slanskogo Vidani 1953 roku v Prazi semi movami Naslidki cogo kroku dlya Chehoslovachchini rozglyadalis dvoyako Z odnogo boku vidmova vid prijnyattya amerikanskoyi dopomogi cinoyu usunennya komunistiv visuvalas prichinoyu nedostatnih tempiv ekonomichnogo zrostannya Z inshogo sho na vidminu vid Myunhenskogo diktatu 1938 roku krayina ne piddalas politichnomu natisku zzovni prichomu vzhe z 1949 roku yiyi industrialno rozvinena ekonomika otrimala na dovgi roki v osobi krayin REV stabilnij i velikij rinok zbutu yakij ne mav na vidminu vid Zahodu kriz skorochennya virobnictva zavdyaki chomu krayina ne mala znachnogo bezrobittya Znovu pracevlashtuvalis i ti hto vtrativ politichno znachimi robochi miscya za nedoviroyu v lyutomu 1948 roku Politichna emigraciya z Chehoslovachchini pislya krizi 1948 roku ocinyuyetsya neznachnoyu cifroyu 3 tisyachi cholovik 7 chervnya 1948 roku Benesh u zv yazku z pogirshennyam zdorov ya zalishiv post prezidenta ta za 3 misyaci pomer 14 chervnya 1948 roku Nacionalni zbori obrali na post prezidenta Gotvalda yakij postupivsya krislom prem yera Antoninu Zapotockomu Pri tomu sho vishi derzhavni posti z cogo chasu pochali zajmati chleni KPCh uprodovzh usih rokiv socialistichnogo rozvitku azh do usunennya komunistiv vid vladi u 1990 ih rokah tradiciyi bagatopartijnoyi sistemi v Chehoslovachchini ne pererivalis Partiyi iniciatori lyutnevoyi krizi ne buli primusovo rozpusheni u deyakih iz nih vidbuvsya rozkil inshi zh prodovzhili isnuvati pid poperednim im yam ale z novim skladom kerivnictva Yak i v inshih krayinah narodnoyi demokratiyi na nekomunistichnomu partijnomu flanzi v Chehoslovachchini prodovzhuvali diyati hristiyanski partiyi Yihnya ideologiya hristiyanskij socializm bula analogichnoyu do nizki zahidnoyevropejskih partij i ne superechila programnim ustanovkam KPCh na pobudovu socializmu Ekonomika5 kvitnya 1945 roku prezident Benesh zatverdiv cs vidnovlennya ekonomiki Chehoslovachchini Nacionalizaciya kolishnih privatnih pidpriyemstv i bankiv bula u cij programi ne samocillyu a sposobom organizaciyi diyalnosti ekonomiki za umov neobhidnosti pokarannya kolaboracionistiv ta inshih pribichnikiv nacizmu Za dekretom pro nedijsnist majnovo pravovih vidnosin sho vinikli za rokiv okupaciyi 19 travnya 1945 roku vse majno virobnichogo priznachennya sho nalezhalo kolaboracionistam malo buti bezpovorotno peredano do narodnogo upravlinnya Odnak pri comu za dekretom 24 zhovtnya 1945 roku vlasniki nacionalizovanih kopalen ta krupnih promislovih pidpriyemstv iz chisla nezaplyamovanih spivrobitnictvom z nacistami otrimuvali kompensaciyu Takim chinom do ruk derzhavi cilkom perejshla energetika vugilna metalurgijna osnovna chastina himichnoyi promislovosti ta pidpriyemstva vijskovo promislovogo kompleksu a takozh akcionerni banki i strahkasi U reshti galuzej buli nacionalizovani z vikupom pidpriyemstva z chiselnistyu ne menshe za 150 cholovik V rezultati dolya promislovogo virobnictva peredanogo z privatnoyi u derzhavnu vlasnist sklala 80 Dekretom vid 12 chervnya 1945 roku buli konfiskovani usi zemli sho nalezhali nimeckim ta ugorskim pomishikam a takozh tim hto spivrobitnichav iz nimeckimi ugorskimi ta u 1938 39 rokah polskimi okupantami Dlya rozvitku agrarnoyi reformi progoloshenoyi she u 1919 roci u chervni 1947 roku bulo prijnyato zakon sho peredbachav podalshe znizhennya verhnoyi mezhi rozmiriv privatnih zemlevolodin Koshicka programa stala dlya Chehoslovachchini masshtabnim dosvidom makroekonomichnogo regulyuvannya ekonomiki oriyentovanoyi na rinok Ostatochno zavdannya povoyennogo vidnovlennya ekonomiki virishiv pershij p yatirichnij plan 1949 53 rokiv riven promislovogo virobnictva syagnuv 119 vidnosno do ostannogo mirnogo 1937 roku PrimitkiKolesnikov S I Chehoslovachchina Rozdil VI Politichni partiyi Nacionalnij front ChSSR profspilki ta inshi gromadski organizaciyi VRE 3 ye vid Michael Gehler Wolfram Kaiser Christian democracy in Europe since 1945 24 veresnya 2014 u Wayback Machine stor 173 Snitil Z Cezar Ya Chehoslovacka revolyuciya 1944 1948 rokiv Stor 259 Bailey Thomas Andrew The Marshall Plan summer an eyewitness report on Europe and the Russians 30 zhovtnya 2014 u Wayback Machine stor 181 Geoffrey Roberts December 2000 Historians and the Cold War History Today Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 4 travnya 2012 Robert J McMahon 27 bereznya 2003 The Cold War Very Short Introductions Oxford University Press s 30 Arhiv originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 15 zhovtnya 2014 Kaplan K Ceskoslovensko v letech 1943 1953 S 11 Pravova forma narodnogo pidpriyemstva zaprovadzhena prezidentskimi dekretami 24 zhovtnya 1945 roku 100 1945 103 1945 DzherelaKAPLAN Karel Pravda o Ceskoslovensku 1945 1948 Praha Panorama 1990 245 s ISBN 80 7038 193 0 VEBER Vaclav Osudove unorove dny Praha Nakladatelstvi Lidove noviny 2008 426 s ISBN 978 80 7106 941 6