Конституція 9 травня (чеськ. Ústava 9. května, словац. Ústava 9. mája), також Конституція Чехословаччини 1948 (чеськ. Ústava Československé republiky, словац. Ústava Československej republiky) — основний закон Чехословацької республіки, прийнятий 9 травня 1948 і чинний до 11 липня 1960, коли була прийнята Конституція ЧССР.
Конституція 9 травня | |
Назва | чеськ. Ústava Československé republiky |
---|---|
Підзаголовок | Ústava 9. května |
Країна | Чехословаччина |
Юрисдикція | Чехословацька Республіка |
Замінений на | Конституція ЧССР |
На заміну | d |
Видання або переклади | d |
Мова твору або назви | чеська |
Дата публікації | 9 червня 1948 |
Повний твір доступний на | ftp.aspi.cz/opispdf/1948/052-1948.pdf |
Скоректовано | Конституція ЧССР[1] |
Посилання на правовий акт | 150/1948 Sb. |
Опубліковано в | d |
Скасовує | Q106155160?[1], d[1], Q106157178?[1], Q106157180?[1], Q106157234?[1], Q106157235?[1], Q106157424?[1], Q106150349?[1], Q106160886?[1], Q106163410?[1], Q106163445?[1], Q106163656?[1], Q106164995?[1], Q106165812?[1], Q106165856?[1], Q106150614?[1], Q106175546?[1], Q106175547?[1], Q106175548?[1], Q106175777?[1] і Q106176446?[1] |
Дата набуття чинності | 9 червня 1948[1] і 11 липня 1960[1] |
Основні положення
За конституцією 1948 року Чехословаччина - народно-демократична республіка, що є єдиною державою двох рівноправних слов'янських націй, чехів і словаків. При цьому з метою забезпечення їх фактичної рівноправності, з урахуванням того, що центр країни та Чехії збігається, на території Словаччини створено особливі словацькі національні органи, які разом з іншими органами управління та влади в єдиній республіці повинні створювати однаково сприятливі умови для економічної, культурної. та соціального життя обох націй.
Єдиним джерелом усієї влади в державі є «трудовий народ міста та села на чолі з робітничим класом». Свою державну владу він здійснює через представницькі органи, що обираються ним (Національні збори, Словацька національна рада і Національні комітети), які контролюються народом і відповідальні перед ним. З цією метою обумовлюється право виборців відкликати депутатів у будь-який час.
Виборче право є загальним, рівним та прямим при таємному голосуванні; воно єдине щодо всіх представницьких органів та їм наділяються всі громадяни країни. Віковий ценз для активного виборчого права (обирати) - 18 років; пасивного («бути обраним») – 21 рік.
У систему вищих органів державної влади та державного управління входять:
- Національні збори (вищий орган державної влади та верховний законодавчий орган),
- Президент республіки та
- уряд.
Національні збори обираються на 6 років за нормою 1 депутат на 35 000 осіб населення. На виборах 1954 обрано 368 депутатів Національних зборів. Зі свого складу воно обирає Президію Національних зборів Чехословацької Республіки у складі 24 членів.
Національні збори видає закони, що діють на всій території держави, схвалює у формі законів державний бюджет та народногосподарський план, контролює їх виконання та перевіряє державний заключний баланс. Право внесення законопроектів до Національних зборів надається уряду та депутатам.
Главою держави є президент, який обирається Національними зборами терміном на 7 років. Президент:
- представляє державу в галузі зовнішніх відносин, у тому числі: укладає та ратифікує міжнародні договори, приймає та уповноважує представників іноземних держав (вручає вірчі грамоти).
- скликає, відстрочує та розпускає Національні збори; підписує ухвалені ним закони, а також деякі документи, що виходять від Президії Національних зборів,
- призначає голову та інших членів уряду та відкликає уряд, якщо він подає у відставку, або окремих членів уряду, які подають у відставку;
- має право амністії,
- є верховним головнокомандувачем збройних сил.
На підставі ухвали уряду президент також оголошує військовий стан, а за рішенням Національних зборів має право оголошення війни.
Уряд Чехословаччини складається з голови, його заступників та членів уряду (міністрів та державних секретарів). У своїй діяльності уряд відповідальний перед Національними зборами. Призначає уряд президент, після чого він зобов'язаний подати Національним зборам свою програму та просити його довіри. При цьому Національні збори мають право у будь-який час висловити недовіру уряду або окремим його членам.
Уряд вносить до Національних зборів проекти законів та видає розпорядження щодо їх здійснення, призначає працівників до органів державного управління, керує системою національних комітетів. Уряд є вирішальним державним органом у сфері прямого керівництва народним господарством та рештою суспільного життя (культурою, охороною здоров'я тощо).
Словацька національна рада — орган, який обирається на 6 років за тією самою нормою, що й Національні збори. На виборах 1954 до складу Словацької національної ради обрано 104 депутати.
Конституційні закони 1950-1956
Після прийняття Конституції протягом 1950-1956 прийнято шість конституційних законів (форма введення поправок до конституції або її доповнення актами конституційного змісту):
- про врегулювання організації державного управління (1950)
- про судоустрій та прокуратуру (1952)
- про підпорядкованість національних комітетів (1953)
- про національні комітети (1954)
- про вибори до Національних зборів та Словацької національної ради (26 травня 1954)
- про значне розширення повноважень словацьких національних органів (31 липня 1956)
Примітки
- https://www.psp.cz/sqw/sbirka.sqw?cz=150&r=1948 — Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки.
- Чехословакия // Большая Советская энциклопедия. — М. : «Сов. энциклопедия», 1957. — Т. 47 (8 липня). — С. 282. з джерела 5 березня 2016.
- Конституционный закон от
- Заключение политических и экономических договоров общего характера требует согласия Национального собрания
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya 9 travnya chesk Ustava 9 kvetna slovac Ustava 9 maja takozh Konstituciya Chehoslovachchini 1948 chesk Ustava Ceskoslovenske republiky slovac Ustava Ceskoslovenskej republiky osnovnij zakon Chehoslovackoyi respubliki prijnyatij 9 travnya 1948 i chinnij do 11 lipnya 1960 koli bula prijnyata Konstituciya ChSSR Konstituciya 9 travnyaNazvachesk Ustava Ceskoslovenske republikyPidzagolovokUstava 9 kvetnaKrayina ChehoslovachchinaYurisdikciyaChehoslovacka RespublikaZaminenij naKonstituciya ChSSRNa zaminudVidannya abo perekladidMova tvoru abo nazvicheskaData publikaciyi9 chervnya 1948Povnij tvir dostupnij naftp aspi cz opispdf 1948 052 1948 pdfSkorektovanoKonstituciya ChSSR 1 Posilannya na pravovij akt150 1948 Sb Opublikovano vdSkasovuyeQ106155160 1 d 1 Q106157178 1 Q106157180 1 Q106157234 1 Q106157235 1 Q106157424 1 Q106150349 1 Q106160886 1 Q106163410 1 Q106163445 1 Q106163656 1 Q106164995 1 Q106165812 1 Q106165856 1 Q106150614 1 Q106175546 1 Q106175547 1 Q106175548 1 Q106175777 1 i Q106176446 1 Data nabuttya chinnosti9 chervnya 1948 1 i 11 lipnya 1960 1 Osnovni polozhennyaZa konstituciyeyu 1948 roku Chehoslovachchina narodno demokratichna respublika sho ye yedinoyu derzhavoyu dvoh rivnopravnih slov yanskih nacij chehiv i slovakiv Pri comu z metoyu zabezpechennya yih faktichnoyi rivnopravnosti z urahuvannyam togo sho centr krayini ta Chehiyi zbigayetsya na teritoriyi Slovachchini stvoreno osoblivi slovacki nacionalni organi yaki razom z inshimi organami upravlinnya ta vladi v yedinij respublici povinni stvoryuvati odnakovo spriyatlivi umovi dlya ekonomichnoyi kulturnoyi ta socialnogo zhittya oboh nacij Yedinim dzherelom usiyeyi vladi v derzhavi ye trudovij narod mista ta sela na choli z robitnichim klasom Svoyu derzhavnu vladu vin zdijsnyuye cherez predstavnicki organi sho obirayutsya nim Nacionalni zbori Slovacka nacionalna rada i Nacionalni komiteti yaki kontrolyuyutsya narodom i vidpovidalni pered nim Z ciyeyu metoyu obumovlyuyetsya pravo viborciv vidklikati deputativ u bud yakij chas Viborche pravo ye zagalnim rivnim ta pryamim pri tayemnomu golosuvanni vono yedine shodo vsih predstavnickih organiv ta yim nadilyayutsya vsi gromadyani krayini Vikovij cenz dlya aktivnogo viborchogo prava obirati 18 rokiv pasivnogo buti obranim 21 rik U sistemu vishih organiv derzhavnoyi vladi ta derzhavnogo upravlinnya vhodyat Nacionalni zbori vishij organ derzhavnoyi vladi ta verhovnij zakonodavchij organ Prezident respubliki ta uryad Nacionalni zbori obirayutsya na 6 rokiv za normoyu 1 deputat na 35 000 osib naselennya Na viborah 1954 obrano 368 deputativ Nacionalnih zboriv Zi svogo skladu vono obiraye Prezidiyu Nacionalnih zboriv Chehoslovackoyi Respubliki u skladi 24 chleniv Nacionalni zbori vidaye zakoni sho diyut na vsij teritoriyi derzhavi shvalyuye u formi zakoniv derzhavnij byudzhet ta narodnogospodarskij plan kontrolyuye yih vikonannya ta pereviryaye derzhavnij zaklyuchnij balans Pravo vnesennya zakonoproektiv do Nacionalnih zboriv nadayetsya uryadu ta deputatam Glavoyu derzhavi ye prezident yakij obirayetsya Nacionalnimi zborami terminom na 7 rokiv Prezident predstavlyaye derzhavu v galuzi zovnishnih vidnosin u tomu chisli ukladaye ta ratifikuye mizhnarodni dogovori prijmaye ta upovnovazhuye predstavnikiv inozemnih derzhav vruchaye virchi gramoti sklikaye vidstrochuye ta rozpuskaye Nacionalni zbori pidpisuye uhvaleni nim zakoni a takozh deyaki dokumenti sho vihodyat vid Prezidiyi Nacionalnih zboriv priznachaye golovu ta inshih chleniv uryadu ta vidklikaye uryad yaksho vin podaye u vidstavku abo okremih chleniv uryadu yaki podayut u vidstavku maye pravo amnistiyi ye verhovnim golovnokomanduvachem zbrojnih sil Na pidstavi uhvali uryadu prezident takozh ogoloshuye vijskovij stan a za rishennyam Nacionalnih zboriv maye pravo ogoloshennya vijni Uryad Chehoslovachchini skladayetsya z golovi jogo zastupnikiv ta chleniv uryadu ministriv ta derzhavnih sekretariv U svoyij diyalnosti uryad vidpovidalnij pered Nacionalnimi zborami Priznachaye uryad prezident pislya chogo vin zobov yazanij podati Nacionalnim zboram svoyu programu ta prositi jogo doviri Pri comu Nacionalni zbori mayut pravo u bud yakij chas visloviti nedoviru uryadu abo okremim jogo chlenam Uryad vnosit do Nacionalnih zboriv proekti zakoniv ta vidaye rozporyadzhennya shodo yih zdijsnennya priznachaye pracivnikiv do organiv derzhavnogo upravlinnya keruye sistemoyu nacionalnih komitetiv Uryad ye virishalnim derzhavnim organom u sferi pryamogo kerivnictva narodnim gospodarstvom ta reshtoyu suspilnogo zhittya kulturoyu ohoronoyu zdorov ya tosho Slovacka nacionalna rada organ yakij obirayetsya na 6 rokiv za tiyeyu samoyu normoyu sho j Nacionalni zbori Na viborah 1954 do skladu Slovackoyi nacionalnoyi radi obrano 104 deputati Konstitucijni zakoni 1950 1956Pislya prijnyattya Konstituciyi protyagom 1950 1956 prijnyato shist konstitucijnih zakoniv forma vvedennya popravok do konstituciyi abo yiyi dopovnennya aktami konstitucijnogo zmistu pro vregulyuvannya organizaciyi derzhavnogo upravlinnya 1950 pro sudoustrij ta prokuraturu 1952 pro pidporyadkovanist nacionalnih komitetiv 1953 pro nacionalni komiteti 1954 pro vibori do Nacionalnih zboriv ta Slovackoyi nacionalnoyi radi 26 travnya 1954 pro znachne rozshirennya povnovazhen slovackih nacionalnih organiv 31 lipnya 1956 Primitkihttps www psp cz sqw sbirka sqw cz 150 amp r 1948 Palata deputativ Parlamentu Cheskoyi Respubliki d Track Q320265 Chehoslovakiya Bolshaya Sovetskaya enciklopediya M Sov enciklopediya 1957 T 47 8 lipnya S 282 z dzherela 5 bereznya 2016 Konstitucionnyj zakon ot Zaklyuchenie politicheskih i ekonomicheskih dogovorov obshego haraktera trebuet soglasiya Nacionalnogo sobraniya