Мю́нхенська уго́да 1938 ро́ку — угода, підписана в Мюнхені 30 вересня 1938 року прем'єр-міністром Британії Невілом Чемберленом, прем'єр-міністром Французької республіки Едуаром Даладьє, райхсканцлером Третього Райху Адольфом Гітлером та прем'єр-міністром Королівства Італія Беніто Муссоліні.
Мюнхенська угода | |
---|---|
Під час підписання Угоди | |
Тип | міжнародний |
Підписано | 30 вересня 1938 |
Місце | Мюнхен, Баварія, Третій Рейх |
Чинність | від моменту підписання |
Умови | Передача Чехословацькою Республікою Судетської області Третьому Рейху |
Підписанти | Адольф Гітлер, Едуар Даладьє, Невілл Чемберлен і Беніто Муссоліні |
Сторони | Велика Британія Французька республіка Третій Рейх Королівство Італія |
Медіафайли у Вікісховищі |
У російській традиції переважно має назву «Мюнхенська змова» (рос. Мюнхенский сговор), у чеській та словацькій має назву «Мюнхенський диктат» (чеськ. Mnichovský diktát; словац. Mníchovský diktát), або ж «Мюнхенська зрада» (чеськ. Mnichovská zrada; словац. Mníchovská zrada)
Основний зміст угоди:
- Судетську область відокремлюють від Чехословаччини та передають Третьому Рейху з 1 по 10 жовтня.
- Усе майно, зокрема зброя, укріплення, особисті речі, худоба, меблі громадян, має залишатися на місці.
- Чехословаччина має задовольнити територіальні претензії Польської республіки та Королівства Угорщина.
У березні 1939 року Перша словацька республіка, пронацистська маріонеткова держава, проголосила свою незалежність. Невдовзі після цього Гітлер відмовився від своїх урочистих обіцянок поважати цілісність Чехословаччини, вторгшись до Чехії та перетворивши її на протекторат Богемії та Моравії. Це дало Німеччині повний контроль над тим, що залишилося від Чехословаччини, зокрема її значним військовим арсеналом, який згодом відіграв важливу роль під час вторгнення Німеччини в Польщу та Францію.
Велика частина Європи святкувала Мюнхенську угоду, оскільки вважала це способом запобігти великій війні на континенті. Адольф Гітлер оголосив, що це його остання територіальна претензія в Північній Європі. Сьогодні Мюнхенську угоду загалом прийнято вважати невдалим актом умиротворення, і цей термін став «символом марності заспокоєння експансіоністських тоталітарних держав».
Передісторія
Перша Чехословацька Республіка створена в 1918 році після розпаду Австро-Угорської імперії в кінці Першої світової війни. Сен-Жерменський договір визнав незалежність Чехословаччини, а Тріанонський договір визначив кордони нової держави. Остання була поділена на такі регіони: Богемія та Моравія — на заході; та Словаччина і Підкарпатська Русь — на сході. Населення країни включало понад три мільйони німців — приблизно 22,95%. Німці жили здебільшого в прикордонних регіонах історичної Чехії, для якої вони придумали нову назву Судети (нім. Sudetenland). Регіони межували з Німеччиною та новоствореною країною Австрією.
Згідно з Версальським договором Німеччина втратила значні території, що були заселені переважно німцями.
Мюнхенська угода про приєднання прикордонних земель Чехословацької республіки, населених німцями, до нацистської Німеччини, стала результатом агресивної політики Гітлера, який проголосив ревізію Версальського мирного договору 1919 року з метою відновлення німецького рейху, з одного боку, і підтриманої США англо-французької політики «умиротворення», з іншого.
Британське і французьке керівництво було зацікавлене в збереженні статус-кво, що склався в Європі в результаті Першої світової війни 1914—1918 років, і розглядало політику Радянського Союзу та світового комуністичного руху як головну небезпеку для своїх країн. Лідери Великої Британії та Французької республіки прагнули політичними і територіальними поступками за рахунок країн Центральної та Південно-Східної Європи задовольнити експансіоністські домагання Третього Рейху та Королівства Італія, досягти «широкої» угоди з ними і забезпечити тим самим власну безпеку, підштовхнувши німецько-італійську агресію в східному напрямку.
Судети належали до найбільш промислово розвинених районів Чехословацької республіки. У регіоні 3,3 млн населення становили так звані судетські німці, що проживали компактно. Гітлер від самого початку своєї політичної діяльності вимагав їхнього возз'єднання з Німеччиною, неодноразово робив спроби здійснити цю вимогу.
У березні 1938 року без будь-якої протидії з боку західних держав Третій Рейх здійснив силове захоплення (аншлюс) Австрії. Після цього різко посилився німецький натиск на Чехословацьку республіку. 24 квітня 1938 року нацистська Судетська німецька партія (СНП) Конрада Генлейна за вказівкою Гітлера висунула вимогу надати Судетській області автономію.
Уряд СРСР заявив про готовність виконати свої зобов'язання за радянсько-чехословацьким договором 1935 року, який передбачав надання Радянським Союзом допомоги Чехословацькій республіці у разі агресії проти неї за умови одночасного надання такої допомоги Французькою республікою.
13 вересня гітлерівське керівництво інспірувало заколот судетських нацистів, а після його придушення чехословацьким урядом стало відкрито загрожувати Чехословацькій республіці збройним вторгненням. 15 вересня на зустрічі з Гітлером у Берхтесґадені прем'єр-міністр Великої Британії Чемберлен погодився з вимогою Німеччини передати їй частину чехословацької території. Через два дні британський уряд схвалив «принцип самовизначення», як була названа німецька анексія Судетської області.
19 вересня 1938 року чехословацький уряд передав радянському уряду прохання дати якнайшвидшу відповідь на питання:
- чи надасть СРСР, згідно з договором, негайну дійсну допомогу, якщо Французька республіка залишиться вірною і теж надасть допомогу;
- чи допоможе СРСР Чехословацькій республіці як член Ліги Націй.
Обговоривши 20 вересня цей запит, ЦК ВКП(б) визнав можливим дати на обидва ці питання позитивні відповіді. 21 вересня радянський посол в Празі підтвердив готовність Радянського Союзу надати таку допомогу. Однак, підкоряючись англо-французькому тиску, чехословацький уряд капітулював, давши згоду задовольнити берхтесґаденські вимоги Гітлера.
22-23 вересня Чемберлен знову зустрівся з Гітлером, який ще більше посилив вимоги до Чехословацької республіки і терміни їх виконання.
Скориставшись моментом, свої територіальні вимоги висловили Польська республіка і Угорське королівство. Це дозволило Гітлеру виправдати анексію Судетів «міжнародним» характером вимог до Чехословацької республіки.
Перебіг конференції
У цій ситуації за ініціативою Муссоліні 29-30 вересня 1938 року було проведено нараду представників Великої Британії, Французької республіки, Третього Рейху та Королівства Італія в Мюнхені, на якому 30 вересня без участі представників Чехословацької республіки було підписано Мюнхенську угоду (датовану 29 вересня).
Радянський Союз у той час висунув свої війська до західних кордонів, демонструючи готовність буцімто стати на захист суверенітету Чехословаччини. Однак, по-перше, за умовами радянсько-чехословацького договору, СРСР міг прийти на допомогу лише у випадку, якщо першою те саме зробить Франція. По-друге, спільного кордону з Чехословаччиною у СРСР тоді не було. По-третє, польський уряд категорично відмовився пропустити через свою територію Червону Армію для надання допомоги Чехословаччині. Адже всі чудово розуміли — Сталін використає таку прекрасну нагоду для встановлення прокомуністичних режимів і в Польщі, і в Чехословаччині, і, за можливості, в усій Центральній Європі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, канцлер Німеччини А. Гітлер доводив Е. Даладьє і Н. Чемберлену, що Чехословацька республіка є «форпостом більшовизму у Європі», пов'язана із СРСР договором про взаємодопомогу, а Радянський Союз підштовхує її до війни з Третім Рейхом. При цьому керівництво СРСР не лише намагається завдати удару по Гітлеру, а й розраховує розв'язати світову війну, наслідком якої може стати більшовицька революція.
Згідно з цією угодою, Чехословацька республіка повинна була в період з 1 по 10 жовтня очистити Судетську область з усіма укріпленнями, спорудами, шляхами сполучення, фабриками, запасами зброї тощо. Також Прага зобов'язувалася протягом трьох місяців дати задоволення територіальним претензіям Угорщини та Польщі. Додатково була прийнята декларація, в якій Великою Британією та Французькою республікою давалися гарантії нових кордонів Чехословацької республіки.
Наслідки угоди
Уряд Чехословацької республіки підкорився прийнятій у Мюнхені угоді і 1 жовтня 1938 року частини вермахту окупували Судети. У результаті Чехословацька республіка втратила близько 1/5 своєї території, близько 5 млн населення (з них 1,25 млн чехів і словаків), а також 33 % промислових підприємств. Приєднання Судет стало вирішальним кроком на шляху до остаточної ліквідації державної самостійності Чехословацької республіки, яка відбулася в березні 1939 року, коли Третій Рейх захопив всю територію країни. Чеська армія не чинила ніякого помітного опору окупантам. Виняток становить тільки 40-хвилинний бій роти капітана Карела Павлика у місті Містек 14 березня. У розпорядження Німеччини потрапили значні запаси озброєння колишньої чехословацької армії, що дозволили озброїти 9 піхотних дивізій, і чеські військові заводи. Перед нападом на СРСР з 21 танкової дивізії вермахту 5 були укомплектовані танками чехословацького виробництва.
Мюнхенський договір став останнім кроком в політиці «умиротворення», котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи налаштованого Гітлера. Всі намагання Британії і Франції «замирити» Гітлера виявились марними — 5 січня 1939 року Німеччина заявила претензії на «вільне місто» Данциг (нині — Гданськ), 23 березня змусила Литву передати їй Клайпедський край (Мемель), а 1 вересня того ж року напала на Польщу, що стало початком Другої Світової війни.
Українське питання
Мюнхенська угода стала справжнім нокдауном для празького уряду. Йому довелося визнати автономію Словаччини і Підкарпатської Русі. Так у жовтні 1938 року Закарпаття нарешті здобуло довгоочікуване самоуправління, гарантоване ще Сен-Жерменським договором 1919 року. Після двотижневого перебування при владі мадярофіла Андрія Бродія, уряд автономії очолив авторитетний український діяч Августин Волошин.
Але за тією ж Мюнхенською угодою, право на свій «шматок» Чехословаччини здобула й Угорщина. Тому вже 2 листопада 1938 року в Бельведерському палаці Відня відбувся так званий «арбітраж». На ньому Йоахім фон Ріббентроп з Галеаццо Чіано (зятем Муссоліні) передали Угорщині південні райони Закарпаття і Словаччини. Закарпатська автономія втратила понад 1500 квадратних кілометрів із населенням близько 170 тисяч осіб. До складу Угорщини перейшли найбільші міста краю — Ужгород, Мукачево, Берегове. Урядові Волошина довелося переїхати до Хусту.
15 березня 1939 року Сойм у Хусті, дізнавшись про німецьку окупацію всієї Чехії та проголошення самостійності Словаччини, проголосував за створення незалежної держави під назвою Карпатська Україна. Президентом став Августин Волошин, прем'єр-міністром — Юліян Ревай, головою Сойму — Августин Штефан. Державними символами стали синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла України…», герб із зображенням червоного ведмедя, синіх і золотих смуг і тризуба з хрестом на середньому зубі. Проте найближчими днями Угорщина з санкції Гітлера окупувала Карпатську Україну.
Відновлення суверенітету
Суверенітет і територіальна цілісність (окрім територій Карпатської України, які відійшли до СРСР) чехословацької держави були відновлені в результаті розгрому нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Згідно з Угодою про взаємні відносини 1973 року Чехословацька Соціалістична Республіка і ФРН оголосили Мюнхенську угоду, «маючи на увазі свої взаємні відносини згідно з цим договором», нікчемною.
Виноски
- Hoedl-Memoiren. joern.de.
- Munich Agreement. Encyclopædia Britannica.
- Военная энциклопедия. Воениздат. Москва. в 8 томах. 2004
- История дипломатии. Том третий: Дипломатия в период подготовки второй мировой войны (1919—1939 гг.) / Под ред. акад. В. П. Потемкина. Сост.: проф. Минц И. И., проф. Панкратова А. М., акад. Потёмкин В. П., акад. Тарле Е. В. и Колчановский Н. П.— М.—Л.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1945.— С. 643.
- Мюнхенська «змова» і доля України
Посилання
- Англо-німецька декларація 1938 [ 20 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
- Пеганов А. О. Чехословацкий кризис в 1938—1939 гг.: взаимосвязь неблагоприятной внешнеполитической конъюнктуры и проблемы национальных меньшинств. с. 91-109. МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ: ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ. ТЕОРИИ И ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ПРАКТИКИ. Выпуск II. Москва-Ставрополь. 2011, 353 с.[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела та література
- С. В. Віднянський. Мюнхенська угода [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 141. — .
- К. Е. Жолковськии, О. К. Дубина. Мюнхенська угода [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мюнхенська угода |
- Мюнхенское соглашение 1938 года. Справка [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Література
- І. С. Покровська. Мюнхенська угода 1938 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Myu nhenska ugo da 1938 ro ku ugoda pidpisana v Myunheni 30 veresnya 1938 roku prem yer ministrom Britaniyi Nevilom Chemberlenom prem yer ministrom Francuzkoyi respubliki Eduarom Daladye rajhskanclerom Tretogo Rajhu Adolfom Gitlerom ta prem yer ministrom Korolivstva Italiya Benito Mussolini Myunhenska ugodaPid chas pidpisannya UgodiTipmizhnarodnijPidpisano30 veresnya 1938MisceMyunhen Bavariya Tretij RejhChinnistvid momentu pidpisannyaUmoviPeredacha Chehoslovackoyu Respublikoyu Sudetskoyi oblasti Tretomu RejhuPidpisantiAdolf Gitler Eduar Daladye Nevill Chemberlen i Benito MussoliniStoroniVelika Britaniya Francuzka respublika Tretij Rejh Korolivstvo Italiya Mediafajli u Vikishovishi U rosijskij tradiciyi perevazhno maye nazvu Myunhenska zmova ros Myunhenskij sgovor u cheskij ta slovackij maye nazvu Myunhenskij diktat chesk Mnichovsky diktat slovac Mnichovsky diktat abo zh Myunhenska zrada chesk Mnichovska zrada slovac Mnichovska zrada Osnovnij zmist ugodi Sudetsku oblast vidokremlyuyut vid Chehoslovachchini ta peredayut Tretomu Rejhu z 1 po 10 zhovtnya Use majno zokrema zbroya ukriplennya osobisti rechi hudoba mebli gromadyan maye zalishatisya na misci Chehoslovachchina maye zadovolniti teritorialni pretenziyi Polskoyi respubliki ta Korolivstva Ugorshina U berezni 1939 roku Persha slovacka respublika pronacistska marionetkova derzhava progolosila svoyu nezalezhnist Nevdovzi pislya cogo Gitler vidmovivsya vid svoyih urochistih obicyanok povazhati cilisnist Chehoslovachchini vtorgshis do Chehiyi ta peretvorivshi yiyi na protektorat Bogemiyi ta Moraviyi Ce dalo Nimechchini povnij kontrol nad tim sho zalishilosya vid Chehoslovachchini zokrema yiyi znachnim vijskovim arsenalom yakij zgodom vidigrav vazhlivu rol pid chas vtorgnennya Nimechchini v Polshu ta Franciyu Velika chastina Yevropi svyatkuvala Myunhensku ugodu oskilki vvazhala ce sposobom zapobigti velikij vijni na kontinenti Adolf Gitler ogolosiv sho ce jogo ostannya teritorialna pretenziya v Pivnichnij Yevropi Sogodni Myunhensku ugodu zagalom prijnyato vvazhati nevdalim aktom umirotvorennya i cej termin stav simvolom marnosti zaspokoyennya ekspansionistskih totalitarnih derzhav PeredistoriyaNimecka etnichna bilshist u Chehiyi u 1930 h rokah Persha Chehoslovacka Respublika stvorena v 1918 roci pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi v kinci Pershoyi svitovoyi vijni Sen Zhermenskij dogovir viznav nezalezhnist Chehoslovachchini a Trianonskij dogovir viznachiv kordoni novoyi derzhavi Ostannya bula podilena na taki regioni Bogemiya ta Moraviya na zahodi ta Slovachchina i Pidkarpatska Rus na shodi Naselennya krayini vklyuchalo ponad tri miljoni nimciv priblizno 22 95 Nimci zhili zdebilshogo v prikordonnih regionah istorichnoyi Chehiyi dlya yakoyi voni pridumali novu nazvu Sudeti nim Sudetenland Regioni mezhuvali z Nimechchinoyu ta novostvorenoyu krayinoyu Avstriyeyu Zgidno z Versalskim dogovorom Nimechchina vtratila znachni teritoriyi sho buli zaseleni perevazhno nimcyami Myunhenska ugoda pro priyednannya prikordonnih zemel Chehoslovackoyi respubliki naselenih nimcyami do nacistskoyi Nimechchini stala rezultatom agresivnoyi politiki Gitlera yakij progolosiv reviziyu Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 roku z metoyu vidnovlennya nimeckogo rejhu z odnogo boku i pidtrimanoyi SShA anglo francuzkoyi politiki umirotvorennya z inshogo Eduar Daladye u centri z Ribbentropom u Myunheni Daladye Gitler ta Mussolini Britanske i francuzke kerivnictvo bulo zacikavlene v zberezhenni status kvo sho sklavsya v Yevropi v rezultati Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rokiv i rozglyadalo politiku Radyanskogo Soyuzu ta svitovogo komunistichnogo ruhu yak golovnu nebezpeku dlya svoyih krayin Lideri Velikoyi Britaniyi ta Francuzkoyi respubliki pragnuli politichnimi i teritorialnimi postupkami za rahunok krayin Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi zadovolniti ekspansionistski domagannya Tretogo Rejhu ta Korolivstva Italiya dosyagti shirokoyi ugodi z nimi i zabezpechiti tim samim vlasnu bezpeku pidshtovhnuvshi nimecko italijsku agresiyu v shidnomu napryamku Sudeti nalezhali do najbilsh promislovo rozvinenih rajoniv Chehoslovackoyi respubliki U regioni 3 3 mln naselennya stanovili tak zvani sudetski nimci sho prozhivali kompaktno Gitler vid samogo pochatku svoyeyi politichnoyi diyalnosti vimagav yihnogo vozz yednannya z Nimechchinoyu neodnorazovo robiv sprobi zdijsniti cyu vimogu 2 zhovtnya 1938 svyatkuvannya U berezni 1938 roku bez bud yakoyi protidiyi z boku zahidnih derzhav Tretij Rejh zdijsniv silove zahoplennya anshlyus Avstriyi Pislya cogo rizko posilivsya nimeckij natisk na Chehoslovacku respubliku 24 kvitnya 1938 roku nacistska Sudetska nimecka partiya SNP Konrada Genlejna za vkazivkoyu Gitlera visunula vimogu nadati Sudetskij oblasti avtonomiyu Uryad SRSR zayaviv pro gotovnist vikonati svoyi zobov yazannya za radyansko chehoslovackim dogovorom 1935 roku yakij peredbachav nadannya Radyanskim Soyuzom dopomogi Chehoslovackij respublici u razi agresiyi proti neyi za umovi odnochasnogo nadannya takoyi dopomogi Francuzkoyu respublikoyu 13 veresnya gitlerivske kerivnictvo inspiruvalo zakolot sudetskih nacistiv a pislya jogo pridushennya chehoslovackim uryadom stalo vidkrito zagrozhuvati Chehoslovackij respublici zbrojnim vtorgnennyam 15 veresnya na zustrichi z Gitlerom u Berhtesgadeni prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Chemberlen pogodivsya z vimogoyu Nimechchini peredati yij chastinu chehoslovackoyi teritoriyi Cherez dva dni britanskij uryad shvaliv princip samoviznachennya yak bula nazvana nimecka aneksiya Sudetskoyi oblasti 19 veresnya 1938 roku chehoslovackij uryad peredav radyanskomu uryadu prohannya dati yaknajshvidshu vidpovid na pitannya chi nadast SRSR zgidno z dogovorom negajnu dijsnu dopomogu yaksho Francuzka respublika zalishitsya virnoyu i tezh nadast dopomogu chi dopomozhe SRSR Chehoslovackij respublici yak chlen Ligi Nacij Obgovorivshi 20 veresnya cej zapit CK VKP b viznav mozhlivim dati na obidva ci pitannya pozitivni vidpovidi 21 veresnya radyanskij posol v Prazi pidtverdiv gotovnist Radyanskogo Soyuzu nadati taku dopomogu Odnak pidkoryayuchis anglo francuzkomu tisku chehoslovackij uryad kapitulyuvav davshi zgodu zadovolniti berhtesgadenski vimogi Gitlera 22 23 veresnya Chemberlen znovu zustrivsya z Gitlerom yakij she bilshe posiliv vimogi do Chehoslovackoyi respubliki i termini yih vikonannya Skoristavshis momentom svoyi teritorialni vimogi vislovili Polska respublika i Ugorske korolivstvo Ce dozvolilo Gitleru vipravdati aneksiyu Sudetiv mizhnarodnim harakterom vimog do Chehoslovackoyi respubliki Perebig konferenciyiU cij situaciyi za iniciativoyu Mussolini 29 30 veresnya 1938 roku bulo provedeno naradu predstavnikiv Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi respubliki Tretogo Rejhu ta Korolivstva Italiya v Myunheni na yakomu 30 veresnya bez uchasti predstavnikiv Chehoslovackoyi respubliki bulo pidpisano Myunhensku ugodu datovanu 29 veresnya Radyanskij Soyuz u toj chas visunuv svoyi vijska do zahidnih kordoniv demonstruyuchi gotovnist bucimto stati na zahist suverenitetu Chehoslovachchini Odnak po pershe za umovami radyansko chehoslovackogo dogovoru SRSR mig prijti na dopomogu lishe u vipadku yaksho pershoyu te same zrobit Franciya Po druge spilnogo kordonu z Chehoslovachchinoyu u SRSR todi ne bulo Po tretye polskij uryad kategorichno vidmovivsya propustiti cherez svoyu teritoriyu Chervonu Armiyu dlya nadannya dopomogi Chehoslovachchini Adzhe vsi chudovo rozumili Stalin vikoristaye taku prekrasnu nagodu dlya vstanovlennya prokomunistichnih rezhimiv i v Polshi i v Chehoslovachchini i za mozhlivosti v usij Centralnij Yevropi Obgruntovuyuchi svoyi vimogi kancler Nimechchini A Gitler dovodiv E Daladye i N Chemberlenu sho Chehoslovacka respublika ye forpostom bilshovizmu u Yevropi pov yazana iz SRSR dogovorom pro vzayemodopomogu a Radyanskij Soyuz pidshtovhuye yiyi do vijni z Tretim Rejhom Pri comu kerivnictvo SRSR ne lishe namagayetsya zavdati udaru po Gitleru a j rozrahovuye rozv yazati svitovu vijnu naslidkom yakoyi mozhe stati bilshovicka revolyuciya Zgidno z ciyeyu ugodoyu Chehoslovacka respublika povinna bula v period z 1 po 10 zhovtnya ochistiti Sudetsku oblast z usima ukriplennyami sporudami shlyahami spoluchennya fabrikami zapasami zbroyi tosho Takozh Praga zobov yazuvalasya protyagom troh misyaciv dati zadovolennya teritorialnim pretenziyam Ugorshini ta Polshi Dodatkovo bula prijnyata deklaraciya v yakij Velikoyu Britaniyeyu ta Francuzkoyu respublikoyu davalisya garantiyi novih kordoniv Chehoslovackoyi respubliki Naslidki ugodiTeritorialni postupki Chehoslovackoyi respubliki za Myunhenskoyu ugodoyu 1 Sudetska oblast peredana Rejhu v zhovtni 1938 2 Cheskij Teshin peredanij Polskij respublici 2 zhovtnya 1938 3 Teritoriya zajnyata Korolivstvom Ugorshina u listopadi 1938 4 Karpatska Ukrayina zajnyata Korolivstvom Ugorshina u berezni 1939 5 Reshta Chehiyi peretvorena na Protektorat Bogemiyi i Moraviyi u berezni 1939 6 Satelitna derzhava Slovacka respublika Uryad Chehoslovackoyi respubliki pidkorivsya prijnyatij u Myunheni ugodi i 1 zhovtnya 1938 roku chastini vermahtu okupuvali Sudeti U rezultati Chehoslovacka respublika vtratila blizko 1 5 svoyeyi teritoriyi blizko 5 mln naselennya z nih 1 25 mln chehiv i slovakiv a takozh 33 promislovih pidpriyemstv Priyednannya Sudet stalo virishalnim krokom na shlyahu do ostatochnoyi likvidaciyi derzhavnoyi samostijnosti Chehoslovackoyi respubliki yaka vidbulasya v berezni 1939 roku koli Tretij Rejh zahopiv vsyu teritoriyu krayini Cheska armiya ne chinila niyakogo pomitnogo oporu okupantam Vinyatok stanovit tilki 40 hvilinnij bij roti kapitana Karela Pavlika u misti Mistek 14 bereznya U rozporyadzhennya Nimechchini potrapili znachni zapasi ozbroyennya kolishnoyi chehoslovackoyi armiyi sho dozvolili ozbroyiti 9 pihotnih divizij i cheski vijskovi zavodi Pered napadom na SRSR z 21 tankovoyi diviziyi vermahtu 5 buli ukomplektovani tankami chehoslovackogo virobnictva Myunhenskij dogovir stav ostannim krokom v politici umirotvorennya kotru spoviduvali kerivniki Franciyi ta Velikoyi Britaniyi po vidnoshennyu do ekspansionistski nalashtovanogo Gitlera Vsi namagannya Britaniyi i Franciyi zamiriti Gitlera viyavilis marnimi 5 sichnya 1939 roku Nimechchina zayavila pretenziyi na vilne misto Dancig nini Gdansk 23 bereznya zmusila Litvu peredati yij Klajpedskij kraj Memel a 1 veresnya togo zh roku napala na Polshu sho stalo pochatkom Drugoyi Svitovoyi vijni Ukrayinske pitannyaMyunhenska ugoda stala spravzhnim nokdaunom dlya prazkogo uryadu Jomu dovelosya viznati avtonomiyu Slovachchini i Pidkarpatskoyi Rusi Tak u zhovtni 1938 roku Zakarpattya nareshti zdobulo dovgoochikuvane samoupravlinnya garantovane she Sen Zhermenskim dogovorom 1919 roku Pislya dvotizhnevogo perebuvannya pri vladi madyarofila Andriya Brodiya uryad avtonomiyi ocholiv avtoritetnij ukrayinskij diyach Avgustin Voloshin Ale za tiyeyu zh Myunhenskoyu ugodoyu pravo na svij shmatok Chehoslovachchini zdobula j Ugorshina Tomu vzhe 2 listopada 1938 roku v Belvederskomu palaci Vidnya vidbuvsya tak zvanij arbitrazh Na nomu Joahim fon Ribbentrop z Galeacco Chiano zyatem Mussolini peredali Ugorshini pivdenni rajoni Zakarpattya i Slovachchini Zakarpatska avtonomiya vtratila ponad 1500 kvadratnih kilometriv iz naselennyam blizko 170 tisyach osib Do skladu Ugorshini perejshli najbilshi mista krayu Uzhgorod Mukachevo Beregove Uryadovi Voloshina dovelosya pereyihati do Hustu 15 bereznya 1939 roku Sojm u Husti diznavshis pro nimecku okupaciyu vsiyeyi Chehiyi ta progoloshennya samostijnosti Slovachchini progolosuvav za stvorennya nezalezhnoyi derzhavi pid nazvoyu Karpatska Ukrayina Prezidentom stav Avgustin Voloshin prem yer ministrom Yuliyan Revaj golovoyu Sojmu Avgustin Shtefan Derzhavnimi simvolami stali sino zhovtij prapor gimn She ne vmerla Ukrayini gerb iz zobrazhennyam chervonogo vedmedya sinih i zolotih smug i trizuba z hrestom na serednomu zubi Prote najblizhchimi dnyami Ugorshina z sankciyi Gitlera okupuvala Karpatsku Ukrayinu Vidnovlennya suverenitetuSuverenitet i teritorialna cilisnist okrim teritorij Karpatskoyi Ukrayini yaki vidijshli do SRSR chehoslovackoyi derzhavi buli vidnovleni v rezultati rozgromu nacistskoyi Nimechchini u Drugij svitovij vijni Zgidno z Ugodoyu pro vzayemni vidnosini 1973 roku Chehoslovacka Socialistichna Respublika i FRN ogolosili Myunhensku ugodu mayuchi na uvazi svoyi vzayemni vidnosini zgidno z cim dogovorom nikchemnoyu VinoskiHoedl Memoiren joern de Munich Agreement Encyclopaedia Britannica Voennaya enciklopediya Voenizdat Moskva v 8 tomah 2004 Istoriya diplomatii Tom tretij Diplomatiya v period podgotovki vtoroj mirovoj vojny 1919 1939 gg Pod red akad V P Potemkina Sost prof Minc I I prof Pankratova A M akad Potyomkin V P akad Tarle E V i Kolchanovskij N P M L Gos izd vo politich lit ry 1945 S 643 Myunhenska zmova i dolya UkrayiniPosilannyaAnglo nimecka deklaraciya 1938 20 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Peganov A O Chehoslovackij krizis v 1938 1939 gg vzaimosvyaz neblagopriyatnoj vneshnepoliticheskoj konyunktury i problemy nacionalnyh menshinstv s 91 109 MEZhDUNARODNYE OTNOShENIYa ISTORIYa I SOVREMENNYE ASPEKTY TEORII I ISSLEDOVATELSKIE PRAKTIKI Vypusk II Moskva Stavropol 2011 353 s nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela ta literaturaS V Vidnyanskij Myunhenska ugoda 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 141 ISBN 978 966 00 1061 1 K E Zholkovskii O K Dubina Myunhenska ugoda 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Myunhenska ugoda Myunhenskoe soglashenie 1938 goda Spravka 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Literatura I S Pokrovska Myunhenska ugoda 1938 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Div takozhOkupaciya Sudetiv Sudetska oblast Nimecka Chehiya Protektorat Bogemiyi i Moraviyi Sudetski nimci Dekreti Benesha Dogovir pro druzhbu spivpracyu i vzayemnu dopomogu mizh NDR i ChSSR