Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антонін Запотоцький (чеськ. Antonín Zápotocký 19 грудня 1884, Заколани, біля Кладно — 13 листопада 1957, Прага) — чехословацький державний діяч, комуніст. Обіймав посади прем'єр-міністра Чехословаччини в 1948—1953 і Президента Чехословаччини в 1953—1957 роках.
| Антонін Запотоцький | |
|---|---|
| чеськ. Antonín Zápotocký | |
 | |
| Народився | 19 грудня 1884[4][2][…] d[6][7] |
| Помер | 13 листопада 1957[1][2][…] (72 роки) Прага, Чехословаччина[1][8][…] |
| Поховання | d і d[9] |
| Країна |  Австро-Угорщина Перша Чехословацька Республіка ЧССР |
| Місце проживання | Q115808698? |
| Діяльність | письменник, політик, профспілковий діяч, капо, поет |
| Знання мов | чеська[2] |
| Посада | президент Чехословаччини[d] і d |
| Партія | (Чеська соціал-демократична партія) і Комуністична партія Чехословаччини |
| Батько | d |
| У шлюбі з | d |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 8679690 |
| |
Біографія
Народився в сім'ї чеського соціал-демократа Ладіслава Запотоцького (1852—1916). У 1900—1921 був членом Чехословацької соціал-демократичної робітничої партії (ЧСДРП), прихильник лівого крила. У 1921 році був одним із засновників (разом з К. Готвальдом) Комуністичної партії Чехословаччини, обраний членом її ЦК. У 1922—1929 роках займав пост секретаря ЦК партії. Член Політбюро (з 1954 Президії) ЦК КПЧ у 1929—1939 і з 1945 року. Кандидат у члени Виконкому Комінтерну з 1935 (1928—1937 член Виконкому Профінтерну).
Під час Другої світової війни був заарештований і направлений у табір Заксенгаузен, де обіймав посаду капо. Після війни уряд Нідерландів вимагав видачі Запотоцького за звинуваченням у співучасті в смерті деяких ув'язнених.
У повоєнній Чехословаччині разом з 1-м секретарем ЦК КПЧ Клементом Готвальдом проводив репресії і показові процеси (зокрема, над Рудольфом Сланським, взявши безпосередню участь у його арешті, та іншими діячами комуністичного руху). Після смерті Готвальда вступив на посаду президента країни. При ньому був продовжений жорсткий курс Готвальда, повної реабілітації репресованих не було, тривали нові репресії (зокрема, в 1954 році був засуджений Густав Гусак), хоча режим Запотоцького відрізнявся відмовою від показових процесів. Виступав проти форсованого курсу на колективізацію, за пріоритет державних органів над партійними з приводу чого мав розбіжності з Антоніном Новотним. У романі чеського письменника Яна Козака «Гніздо Лелеки» описується радісна реакція словацьких селян на промову Запотоцького від 2 серпня 1953 року: «Пан президент дозволив нам господарювати як ми хочемо». При Запотоцькому Чехословаччина уклала в 1955 році з Єгиптом угодупро постачання зброї (т. зв. «празька операція»), що знаменувало початок зближення арабського світу з соціалістичним табором. Прага також поставила в 1954 році зброю режиму гватемальського президента Арбенса, що послужило приводом для втручання США у внутрішні справи Гватемали. Автор романів з історії чеського робітничого руху: «Постануть нові бійці», «Буремний 1905 рік», «Червона заграва над Кладно», «Світанок».
Нагороди
- Кавалер трьох орденів Будівництва соціалістичної Батьківщини (1953, 1954, 1955).
Примітки
- Запотоцкий Антонин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118808303 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- Czech National Authority Database
- BillionGraves — 2011.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 9 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 серпня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2018.
Посилання
- Запотоцкий Антонин // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Великий енциклопедичний словник [ 3 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Радянська історична енциклопедія [ 5 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет