Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суде́ти (чес. Sudéta) або Підпровінція Крконоше-Єсеня (чес. Krkonošsko-jesenická subprovincie) — гірська система в північній Чехії та Південно-Західній Польщі. Гірський масив розташовано в північно-східній Богемії, північній Моравії та Сілезії Чехії, також південно-східній Саксонії Німеччини, Опольському та Нижньосілезькому воєводствах Польщі.
Судети | ||||
 | ||||
| Країна | Польща, Чехія, Німеччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Період | палеозой | |||
| Довжина | 310 км | |||
| Ширина | 30-50 км | |||
| Найвища точка | Снєжка | |||
| - координати | 50°44′10″ пн. ш. 15°44′25″ сх. д. / 50.73611° пн. ш. 15.74028° сх. д. | |||
| - висота | 1603 м | |||
 Судети у Вікісховищі | ||||
Судети є однією з шести підпровінцій Чеського масиву.
Найвища вершина — гора Снєжка (1603м), що знаходиться у гірському масиві Крконоше.
Етимологія
Судети — кельтська назва території Рудних гір. Назва Судети походить від однієї з кельтських мов і означає "Ліс кабанів". Слово «Sudéta» має корінь «sud», що означає дикий кабан, і суфікс «-éta», що означає ліс. Таким чином, початкове значення могло бути лісом диких кабанів або лісом диких свиней.
Судети вперше були позначені на картах Центральної Європи Клавдієм Птолемеям в 150 (або 130) році нашої ери. Історики стверджують, що кельтські поселення існували в районі Судет у II - I століттях до нашої ери, то можна припустити, що назва Судети збереглася серед жителів цих територій аж до часів Птолемея, а він використовував її для своєї праці.
Хоча з латинської мови sudis може бути перекладено як «шипи», що може використовуватися для гірський місцевості.
Німці незмінно називають цю місцевість Судетами. У 1613 р. у праці Сілезіографія регіоналіст та історик Миколай Генель використовував цю назву при описі географії Сілезії.
Чехи називали цей регіон з 1945 року Підпровінція Крконоше-Єсеня. Після 1989 року використовуються обидві термінології - «Крконоше-Єсені» і «Судети».
Загальна характеристика
Судети розташовані у північно-східній частині Чехії та південному заході Польщі. По Судетам проходить кордон між цими державами. Напрямок хребтів розташовано з північного заходу на південний схід. На заході Судети відокремлені долиною Ельби від Рудих гір. На сході Судети долиною Одри відокремлюються від Карпатських гір.
Головна особливість Судет – плавні обриси схилів і наявність глибоких міжгірських улоговин. Геологи Судети поділяють на Західні Судети і Східні Судети. Кордон між ними проходить на території Чехії, на схід від землі Клодзко. Судети складені з тектонічних одиниць віком, від докембрію до кайнозою, що розділені розломами. Більша частина Судет побудована з метаморфічних порід, однак існують куполи з магматичних порід, а також прогони, що заповнені осадовими породами.
Довжина всього гірського масиву становить 310 км, а ширина — від 30 до 50 км Ці гори складаються з низки розділених поперечними та поздовжніми долинами горстів: Лужицькі та гори, Крконоше, гори, Високий і Низький Єсеніки[en]. Вершини Крконош та Високого Єсеніка, які складені переважно кристалічними породами, досягають висот 1400–1600 м. Лужицькі гори та [cs], складені переважно осадовими породами карбону, мають середню висоту 700–900 м.
Районування Підпровінції Крконоше-Єсеня
Судети поділяється на такі області та одиниці:
- [cs] ( Західні Судети) (номер вказує на розташування на карті "Районування Судетів")
1 – [en] 2 – [en] 3 – [en] 4 – [cs] 5 – Лужицькі гори 6 – [cs] 7 – [cs] 8 – [cs] 9 – [cs] 10 – Качавські гори[cs] 11 – долина Єленя-Гура 12 – [cs] 13 – Крконоші 14 – Передгір’я Крконошів 15 – [cs]
- [cs] ( Центральні Судети)
32 – Бистрицькі гори; 33 – ;[cs] 34 – ;[cs] 25 – ; [en] 27 – ;[cs] 25 – [en] 24 – Столові гори; 23 – Совині гори; 22 – [en] 21 – ; [cs] 20 – [en]
- [cs] (Східні Судети)
42 – ;[cs] 41 – ;[cs] 40 – ;[cs] 39 – ;[cs] 38 – ;[cs] 36 – ;[cs] 37 – ;[cs] 35 – ;[cs]
- [cs]
29 - ; 30 - [pl]
Найвищі вершини Судетів
Вершини, що мають висоту більше 1400 м над рівнем моря, розташовані на гірських хребтах Судет: Карконоше, Високий Єсенік та масив Снєжник.
| Назва | Висота | Гірський хребет |
| Снєжка | 1603 м | Карконош |
| Лучна гора | 1555 м | Карконош |
| 1554 м | Карконош | |
| Великий Шишак | 1509 м | Карконош |
| Прадід | 1491 м | Високий Єсенік |
| Смогорня | 1491 м | Карконош |
| Пік Лабскі | 1471 м | Карконош |
| Високий отвір | 1465 м | Високий Єсенік |
| Петрові камені | 1446 м | Високий Єсенік |
| Малий Шишак | 1439 м | Карконош |
| Котел | 1435 м | Карконош |
| Снєжник | 1425 м | масив Снєжник |
Гороутворення
Судети були підняті під час герцинського гороутворення. Саме тоді відбувалось формування метаморфічних гірських порід з раніше утворених осадових і вулканічних порід. Також зони магматизму, що були складені магматичними породами, головним чином гранітами, були підняти до поверхні. Потім, після зупинення гороутворення, протягом приблизно 200 мільйонів років, Судети руйнувались зовнішніми факторами. В результаті їх діяльності Судети були майже повністю зрівняні та покриті досить товстим шаром відкладень, переважно пісковиків. Сучасне Альпійське гороутворення розбило територію Судетів на кілька частин, кожна з яких була піднята на різну висоту. Так утворилися , та . У третинному періоді, 5,5-3,8 мільйонами років тому, відбулися численні виверження вулканів в районі Судет. Наймолодші вулканічні породи, віком 3,7–0,8 млн років, знаходяться в Нижньому Єсеніку.
Плейстоценове зледеніння було сильно поширене в Судетах, особливо в Крконоше. Материковий льодовик врізався в північні схили гір. А через низькі середньорічні температури повітря на самому гірському масиві Судет були сформовані гірські льодовики.
Клімат
Підпровінція Крконоше-Єсеня розміщена у помірному кліматичному поясі з переважаючими північно-західними й північними вітрами. Клімат Судет формується здебільшого морськими повітряними масами. Переважаючий західний вітровий потік характерний для всього гірського масиву. Через різницю у температурі долин та вершин гірських хребтів на території Судет характерні сильні та часті вітри. Наприклад, на вершині Прадед безвітря фіксується в середньому лише 5,5 днів на рік. Північні схили гір мають більше впливу від холодних повітряних мас, тому вони мають більш низькі показники. По всіх горах з висотою змінюється температура та вологість: на висотах вище 700–800 м над рівнем моря більш прохолодно та волого, а в передгір'ях клімат тепліше і лише злегка вологий. Територія гір висотою вище 1100-1200 м мають річну кількість опадів близько 1200-1500 мм. Річна кількість опадів на Крконоше та Високому Єсеніку може досягати 1500 мм. Найвологіший район знаходиться навколо в Їзерських горах. За рік тут випадає більш як 1700 мм води. Столові гори, які досягають 919 м, мають кількість опадів від 750 мм у нижніх місцях до 920 мм у верхніх частинах. Найбільша кількість опадів випадає у липні. Високі гори характеризується дуже коротким прохолодним і вологим літом, тривалими перехідними періодами та дуже тривалою зимою, холодною та сніжною. Сніговий покрив зазвичай тримається від 70 до 120 днів залежно від висоти. Випадає в середньому від 1 до 3 м снігу. Інколи сніг досягає товщини до 260 см (с. Лабська буда в Крконоше, 12.03.2006 р.).
На найвищій вершині Сніжка середня температура становить −0,4 °C, влітку середня температура найтеплішого місяці 9,8, а найхолоднішого -6,2. Середня кількість опадів за рік 1100 мм. На Снєжка сніговий покрив тримається до 186 днів.
Поверхневі води
По горах Підпровінції Крконоше-Єсеня проходить вододіл між річковими басейнами Одера, Ельби та Дунаю, а також між трьома морями Атлантичного океану: через Одер - Балтійського моря, через Ельбу — Північного моря, а через Дунай — Чорного моря. На Снєжницькому масиві — на Краліцькому Снєжнику є злиття трьох водозборів. Ліва притока Дунаю Морава починається з гірського масиву Краліцкий Снєжнік у Східних Судетах. Витік Одера розташовано на гірському масиві Нізький Єсенік у Східних Судетах. Ельба бере початок у Крконоше в Західних Судетах. Також великі річки Шпрее, Бобр, Ниса-Лужицька, Ниса-Клодзька, Їзера та Квіса беруть початок в горах Підпровінції Крконоше-Єсеня. В залежності від розташування річки Судет мають змінну швидкість течії. Долини річок у пониженнях між горами широкі, з рівним дном, а у верхній течії вузькі, з крутими схилами берегів. Загалом для судетських гірських хребтів характерні глибокі річкові долини, врізані місцями на глибину до 300 м. Здебільшого річки мають снігове та дощове живлення. У верхній течії гірських річок через снігове живлення максимум водності припадає на червень-липень, коли тануть сніги. Найменший річковий стік спостерігають у кінці зими.
В Судетах утворилось багато водоспадів. Найбільші розташовані у горах Крконоше: найвищій водоспад Судет та Чехії має висоту падіння води 148 метрів та , що має висоту 122 м, висотою 35 м; каскадний водоспад висотою 27 м, що розташовано на притоці річки Бобр; водоспад , що має висоту 13,3 м.
Район Грубе Єсенік має висотою 45 м та , що створюють каскади довжиною 40 м з перепадом висот 16,4 метрів.
Торфовища поширені в горах на високих плато або по заплавам долин. На схилах гір трапляються болота.
Природних резервуарів стоячої води дуже мало і зустрічаються лише в горах Карконоше. Це льодовикові озера - переважно карові та моренні. Штучних водосховищ небагато. На Ниса-Лужицькій, , Квісі, Бобрі, . В основному це водосховища та резервуари, що використовуються для виробництва електроенергії. Кілька водосховищ було побудовано для цілей захисту від повеней.
Ґрунти
У Судетах переважають бурі гірські та підзолисті ґрунти. У Судетах переважно буроземні ґрунти розвинені на вапнякових породах. В заплавах річок розвинуті алювіальні ґрунти. Лесові і лесоподібні (лессопохідні) утворення також зустрічаються на значній площі в долинах Судетських гір. Під мішаними лісами сформувалися підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти.
Висотна поясність
На території Підпровінції Крконоше-Єсеня природні зони мають висотну зональність. У передгір’ях ростуть широколистяні (дубово-грабові) ліси, з висотою вони змінюються на грабово-дубово-букові. До висоти 600 м головними представниками дерев є бук європейський, платан, ясен і дрібнолиста липа. Мішані ліси (буково-ялицеві) піднімаються до висоти 1200 м. Тут росте ялина звичайна, срібна ялиця на бурих лісових оподзолених грунтах. Площі ялини та сосни можуть бути монокультурними. Щоб забезпечити більше місця для насаджень ялини, у 19-му та 20-му століттях було осушено різні торфовища.
Для субальпійського поясу гір характерні криволісся й гірські луки, торф’яники, які поширені за верхньою межею лісу (вище 1450 м над рівнем моря) на найвищих вершинах Крконош, Високого Єсеніка і Краліцького Снєжніка. Тут зустрічаються береза пухнаста, горобина, сосна гірська карликова та високогірні трави. У найвищій альпійській зоні переважають трав’янисті види (наприклад, часник ведмежий, мітлиця скельна), скельні і наземні лишайники (наприклад, мох, кладонія і медунка).
Рослинний та тваринний світ
Відповідно до біогеографічного поділу Чехії більша частина території Судет належить до ореофітної гірської фітогеографічної області де переважно поширені холодолюбиві види рослин. Ця область включає гірський (750-1100 м над рівнем моря), надгірний (1000-1370 м над рівнем моря) і субальпійський (1200-1600 м над рівнем моря) райони. Невеликі частини Судет входять до мезофітній області, що є перехідною між теплолюбною та холодолюбною флорою. Висотні рівні в цьому районі включають горбистий (висота 200-550 м над рівнем моря) і передгірний (450–800 м над рівнем моря) рівні. Ореофітні (холодолюбні) рослини ростуть на територіях вище 600 м у масивах смерекових лісів і на субальпійських луках на найвищих частинах гір.
На сьогодні тваринний світ Підпровінції Крконоше-Єсеня зазнав серйозних перетворень через діяльність людини. Наразі тут мешкають з ссавців: олені, куниці, кажани, кабани, руда лисиця, білка звичайна, борсук європейський, землерийки, видра європейська, тхір звичайний, різні види мишей, соня, європейський кріт та інші. Інтродуковані види середземноморський муфлон та сірий вовк. З земноводних тут можна зустріти саламандру плямисту, тритона альпійського, жабу звичайну та водяну. Також зустрічаються гадюка, вуж, ящірки. З птахів постійно живуть фазани, тетеруки, орябки, куріпки, пугачи, яструб та інші птахи європейських лісів.
Природоохоронні території
Територія Підпровінції Крконоше-Єсеня має різноманітні об'єкти охорони природи: національні парки, ландшафтні парки, заповідники та території Natura 2000.
Два національні парки розташовані на кордоні Чехії та Польщі. Національний парк Карконоше ( у Чехії) належить до мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО. Національний парк Столові гори (Національний парк Завори на території Польщі) розташований у Центральних Судетах.
- Список ландшафтних парків Судет:
- Сленжанський ландшафтний парк
- Ландшафтний парк Снєжнік
- Рудавський ландшафтний парк
- Ландшафтний парк Опавські гори
- Хелминський ландшафтний парк
- Ландшафтний парк «Долина Бобра»
- Ландшафтний парк Сові гори
Туризм
В Підпровінції Крконоше-Єсеня є велика кількість історичних пам'яток — замків і палаців, які часто відвідують туристи: Прусські фортеці Фрідріха - [pl], фортеця в Клодзько; пізньосередньовічні замки Князь, Болкув, Хойник, Больчув, Гродно в Загуже Шльонському, Неситно, а також замок у Болькуві.
Основні регіони туристичні регіони Судет: Крконоше, Столові гори, Бистрицькі гори, Високий Єсенік. Тут зосереджено більша частина туристичної інфраструктури, вони також є основними центрами зимового туризму. На інших хребтах є поодинокі невеликі курортні поселення, , оглядові вежі. Мережа туристичних маршрутів добре розвинена, розроблено багато туристичних стежок. У 21 столітті було створено багато велосипедних доріжок і кілька трас для бігових лиж.
Однією з найбільш відвідуваних туристичних об'єктів польських Судет є штольні , Каплиця черепа в Кудова-Здруй, Музей золотодобування та металургії в Злотому Стоку та інші. Туристів також приваблює парк культури долини Єленя-Гура.
Див. також
Примітки
- Haberland, Detlef; Henel von Hennenfeld, Nicolaus (2011). Silesiographia, Breslo-Graphia : Frankfurt am Main, 1613 (вид. Wyd. 1). Wrocław: Biblioteka Uniwersytecka we Wrocławiu. ISBN . OCLC 802455200.
- Pilous, Vlastimil (2016). Krkonoše Mountains: A Case Study of Polygenetic Relief. Landscapes and Landforms of the Czech Republic. Cham: Springer International Publishing. с. 177—193. ISBN .
- Країнознавча характеристика Чеської Республіки: кол. моногр./В.Й.Лажнік, І.П.Мандрик, В.О.Патійчук [та ін.]; за наук. ред. В. Й. Лажніка. – Луцьк: Вежа-Друк, 2015. – 670 с., ілюстр. Процитовано 01 травня 2023
- Aleksandrowski, P.; Mazur, S. (2002-01). Collage tectonics in the northeasternmost part of the Variscan Belt: the Sudetes, Bohemian Massif. Geological Society, London, Special Publications. Т. 201, № 1. с. 237—277. doi:10.1144/gsl.sp.2002.201.01.12. ISSN 0305-8719. Процитовано 1 травня 2023.
- Birkenmajer, Krzysztof; Gedl, Przemysław (2017). The Grajcarek Succession (Lower Jurassic–mid Paleocene) in the Pieniny Klippen Belt, West Carpathians, Poland: a stratigraphic synthesis. Annales Societatis Geologorum Poloniae. doi:10.14241/asgp.2017.003. ISSN 0208-9068. Процитовано 1 травня 2023.
- (PDF). web.archive.org. 9 травня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 1 травня 2023.
- User, Super. O Chráněné krajinné oblasti Jeseníky. www.rymarovsko.cz (cs-cz) . Процитовано 1 травня 2023.
- Vodseďálek, Petr (5 липня 2020). Extrémní místa Česka? Nejvíc prší v Bílém Potoku, nejhorší sucho je v Libědicích. Deník.cz (чес.). Процитовано 1 травня 2023.
- 2. ÚZEMÍ A PODNEBÍ. 2. ÚZEMÍ A PODNEBÍ (cs-CZ) . Процитовано 1 травня 2023.
- Climate & Weather Averages in Śnieżka, Poland. www.timeanddate.com (англ.). Процитовано 1 травня 2023.
- Vodopády České republiky. www.vodopady.info. Процитовано 1 травня 2023.
- hasajace (2 липня 2021). Wodospady w Polsce: 14 największych i najpiękniejszych. Hasające Zające (pl-PL) . Процитовано 1 травня 2023.
- Jeseníky, Rychlebské hory a Kralický Sněžník - Naučná stezka - Bílá Opava. www.ceskehory.cz. Процитовано 1 травня 2023.
- Glina, Bartłomiej; Malkiewicz, Małgorzata; Mendyk, Łukasz; Bogacz, Adam; Woźniczka, Przemysław (2017-04). Human-affected disturbances in vegetation cover and peatland development in the late Holocene recorded in shallow mountain peatlands (Central Sudetes, SW Poland). Boreas (англ.). Т. 46, № 2. с. 294—307. doi:10.1111/bor.12203. Процитовано 1 травня 2023.
- Mazurski, Krzysztof R. (1986-12). The destruction of forests in the polish Sudetes Mountains by industrial emissions. Forest Ecology and Management. Т. 17, № 4. с. 303—315. doi:10.1016/0378-1127(86)90158-1. ISSN 0378-1127. Процитовано 1 травня 2023.
- Przewoźnik, Lidia (2008). Rośliny Karkonoskiego Parku Narodowego. Jelenia Góra: Karkonoski Park Narodowy. ISBN . OCLC 751491335.
- Zelený, V. (1 грудня 1995). Hejný, S., Slavík, B. (ed.): Květena České Republiky [Flora of the Czech Republic]. Vol. 3. Biologia plantarum. Т. 37, № 4. с. 532—532. doi:10.1007/bf02908833. ISSN 0006-3134. Процитовано 1 травня 2023.
- Regionálně fytogeografické členění České republiky | Moravskoslezská pobočka ČBS (чес.). Процитовано 1 травня 2023.
Судети
- karkomega.pl
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Sudetes |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sude ti ches Sudeta abo Pidprovinciya Krkonoshe Yesenya ches Krkonossko jesenicka subprovincie girska sistema v pivnichnij Chehiyi ta Pivdenno Zahidnij Polshi Girskij masiv roztashovano v pivnichno shidnij Bogemiyi pivnichnij Moraviyi ta Sileziyi Chehiyi takozh pivdenno shidnij Saksoniyi Nimechchini Opolskomu ta Nizhnosilezkomu voyevodstvah Polshi SudetiKrayina Polsha Chehiya NimechchinaPeriod paleozojDovzhina 310 kmShirina 30 50 kmNajvisha tochka Snyezhka koordinati 50 44 10 pn sh 15 44 25 sh d 50 73611 pn sh 15 74028 sh d 50 73611 15 74028 visota 1603 m Sudeti u Vikishovishi Sudeti ye odniyeyu z shesti pidprovincij Cheskogo masivu Najvisha vershina gora Snyezhka 1603m sho znahoditsya u girskomu masivi Krkonoshe EtimologiyaSudeti keltska nazva teritoriyi Rudnih gir Nazva Sudeti pohodit vid odniyeyi z keltskih mov i oznachaye Lis kabaniv Slovo Sudeta maye korin sud sho oznachaye dikij kaban i sufiks eta sho oznachaye lis Takim chinom pochatkove znachennya moglo buti lisom dikih kabaniv abo lisom dikih svinej Sudeti vpershe buli poznacheni na kartah Centralnoyi Yevropi Klavdiyem Ptolemeyam v 150 abo 130 roci nashoyi eri Istoriki stverdzhuyut sho keltski poselennya isnuvali v rajoni Sudet u II I stolittyah do nashoyi eri to mozhna pripustiti sho nazva Sudeti zbereglasya sered zhiteliv cih teritorij azh do chasiv Ptolemeya a vin vikoristovuvav yiyi dlya svoyeyi praci Hocha z latinskoyi movi sudis mozhe buti perekladeno yak shipi sho mozhe vikoristovuvatisya dlya girskij miscevosti Nimci nezminno nazivayut cyu miscevist Sudetami U 1613 r u praci Sileziografiya regionalist ta istorik Mikolaj Genel vikoristovuvav cyu nazvu pri opisi geografiyi Sileziyi Chehi nazivali cej region z 1945 roku Pidprovinciya Krkonoshe Yesenya Pislya 1989 roku vikoristovuyutsya obidvi terminologiyi Krkonoshe Yeseni i Sudeti Zagalna harakteristikaSudeti roztashovani u pivnichno shidnij chastini Chehiyi ta pivdennomu zahodi Polshi Po Sudetam prohodit kordon mizh cimi derzhavami Napryamok hrebtiv roztashovano z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Na zahodi Sudeti vidokremleni dolinoyu Elbi vid Rudih gir Na shodi Sudeti dolinoyu Odri vidokremlyuyutsya vid Karpatskih gir Golovna osoblivist Sudet plavni obrisi shiliv i nayavnist glibokih mizhgirskih ulogovin Geologi Sudeti podilyayut na Zahidni Sudeti i Shidni Sudeti Kordon mizh nimi prohodit na teritoriyi Chehiyi na shid vid zemli Klodzko Sudeti skladeni z tektonichnih odinic vikom vid dokembriyu do kajnozoyu sho rozdileni rozlomami Bilsha chastina Sudet pobudovana z metamorfichnih porid odnak isnuyut kupoli z magmatichnih porid a takozh progoni sho zapovneni osadovimi porodami Dovzhina vsogo girskogo masivu stanovit 310 km a shirina vid 30 do 50 km Ci gori skladayutsya z nizki rozdilenih poperechnimi ta pozdovzhnimi dolinami gorstiv Luzhicki ta gori Krkonoshe gori Visokij i Nizkij Yeseniki en Vershini Krkonosh ta Visokogo Yesenika yaki skladeni perevazhno kristalichnimi porodami dosyagayut visot 1400 1600 m Luzhicki gori ta cs skladeni perevazhno osadovimi porodami karbonu mayut serednyu visotu 700 900 m Rajonuvannya Pidprovinciyi Krkonoshe YesenyaRajonuvannya Sudetiv Sudeti podilyayetsya na taki oblasti ta odinici cs Zahidni Sudeti nomer vkazuye na roztashuvannya na karti Rajonuvannya Sudetiv 1 en 2 en 3 en 4 cs 5 Luzhicki gori 6 cs 7 cs 8 cs 9 cs 10 Kachavski gori cs 11 dolina Yelenya Gura 12 cs 13 Krkonoshi 14 Peredgir ya Krkonoshiv 15 cs cs Centralni Sudeti 32 Bistricki gori 33 cs 34 cs 25 en 27 cs 25 en 24 Stolovi gori 23 Sovini gori 22 en 21 cs 20 en cs Shidni Sudeti 42 cs 41 cs 40 cs 39 cs 38 cs 36 cs 37 cs 35 cs cs 29 30 pl Najvishi vershini SudetivGora Snezhka najvisha vershina Sudet a takozh Chehiyi Nizhnosilezkogo voyevodstva Polshi ta vsiyeyi Sileziyi Vershini sho mayut visotu bilshe 1400 m nad rivnem morya roztashovani na girskih hrebtah Sudet Karkonoshe Visokij Yesenik ta masiv Snyezhnik Spisok najvishih vershin Nazva Visota Girskij hrebetSnyezhka 1603 m KarkonoshLuchna gora 1555 m Karkonosh1554 m KarkonoshVelikij Shishak 1509 m KarkonoshPradid 1491 m Visokij YesenikSmogornya 1491 m KarkonoshPik Labski 1471 m KarkonoshVisokij otvir 1465 m Visokij YesenikPetrovi kameni 1446 m Visokij YesenikMalij Shishak 1439 m KarkonoshKotel 1435 m KarkonoshSnyezhnik 1425 m masiv SnyezhnikGoroutvorennyaGranitni ostanci Piligrimi v KrkonoshahShelinyec Velikij najvisha vershina v Stolovih Gorah Sudeti buli pidnyati pid chas gercinskogo goroutvorennya Same todi vidbuvalos formuvannya metamorfichnih girskih porid z ranishe utvorenih osadovih i vulkanichnih porid Takozh zoni magmatizmu sho buli skladeni magmatichnimi porodami golovnim chinom granitami buli pidnyati do poverhni Potim pislya zupinennya goroutvorennya protyagom priblizno 200 miljoniv rokiv Sudeti rujnuvalis zovnishnimi faktorami V rezultati yih diyalnosti Sudeti buli majzhe povnistyu zrivnyani ta pokriti dosit tovstim sharom vidkladen perevazhno piskovikiv Suchasne Alpijske goroutvorennya rozbilo teritoriyu Sudetiv na kilka chastin kozhna z yakih bula pidnyata na riznu visotu Tak utvorilisya ta U tretinnomu periodi 5 5 3 8 miljonami rokiv tomu vidbulisya chislenni viverzhennya vulkaniv v rajoni Sudet Najmolodshi vulkanichni porodi vikom 3 7 0 8 mln rokiv znahodyatsya v Nizhnomu Yeseniku Plejstocenove zledeninnya bulo silno poshirene v Sudetah osoblivo v Krkonoshe Materikovij lodovik vrizavsya v pivnichni shili gir A cherez nizki serednorichni temperaturi povitrya na samomu girskomu masivi Sudet buli sformovani girski lodoviki KlimatPidprovinciya Krkonoshe Yesenya rozmishena u pomirnomu klimatichnomu poyasi z perevazhayuchimi pivnichno zahidnimi j pivnichnimi vitrami Klimat Sudet formuyetsya zdebilshogo morskimi povitryanimi masami Perevazhayuchij zahidnij vitrovij potik harakternij dlya vsogo girskogo masivu Cherez riznicyu u temperaturi dolin ta vershin girskih hrebtiv na teritoriyi Sudet harakterni silni ta chasti vitri Napriklad na vershini Praded bezvitrya fiksuyetsya v serednomu lishe 5 5 dniv na rik Pivnichni shili gir mayut bilshe vplivu vid holodnih povitryanih mas tomu voni mayut bilsh nizki pokazniki Po vsih gorah z visotoyu zminyuyetsya temperatura ta vologist na visotah vishe 700 800 m nad rivnem morya bilsh proholodno ta vologo a v peredgir yah klimat teplishe i lishe zlegka vologij Teritoriya gir visotoyu vishe 1100 1200 m mayut richnu kilkist opadiv blizko 1200 1500 mm Richna kilkist opadiv na Krkonoshe ta Visokomu Yeseniku mozhe dosyagati 1500 mm Najvologishij rajon znahoditsya navkolo v Yizerskih gorah Za rik tut vipadaye bilsh yak 1700 mm vodi Stolovi gori yaki dosyagayut 919 m mayut kilkist opadiv vid 750 mm u nizhnih miscyah do 920 mm u verhnih chastinah Najbilsha kilkist opadiv vipadaye u lipni Visoki gori harakterizuyetsya duzhe korotkim proholodnim i vologim litom trivalimi perehidnimi periodami ta duzhe trivaloyu zimoyu holodnoyu ta snizhnoyu Snigovij pokriv zazvichaj trimayetsya vid 70 do 120 dniv zalezhno vid visoti Vipadaye v serednomu vid 1 do 3 m snigu Inkoli snig dosyagaye tovshini do 260 sm s Labska buda v Krkonoshe 12 03 2006 r Na najvishij vershini Snizhka serednya temperatura stanovit 0 4 C vlitku serednya temperatura najteplishogo misyaci 9 8 a najholodnishogo 6 2 Serednya kilkist opadiv za rik 1100 mm Na Snyezhka snigovij pokriv trimayetsya do 186 dniv Poverhnevi vodiPanchavskij vodospad Po gorah Pidprovinciyi Krkonoshe Yesenya prohodit vododil mizh richkovimi basejnami Odera Elbi ta Dunayu a takozh mizh troma moryami Atlantichnogo okeanu cherez Oder Baltijskogo morya cherez Elbu Pivnichnogo morya a cherez Dunaj Chornogo morya Na Snyezhnickomu masivi na Kralickomu Snyezhniku ye zlittya troh vodozboriv Liva pritoka Dunayu Morava pochinayetsya z girskogo masivu Kralickij Snyezhnik u Shidnih Sudetah Vitik Odera roztashovano na girskomu masivi Nizkij Yesenik u Shidnih Sudetah Elba bere pochatok u Krkonoshe v Zahidnih Sudetah Takozh veliki richki Shpree Bobr Nisa Luzhicka Nisa Klodzka Yizera ta Kvisa berut pochatok v gorah Pidprovinciyi Krkonoshe Yesenya V zalezhnosti vid roztashuvannya richki Sudet mayut zminnu shvidkist techiyi Dolini richok u ponizhennyah mizh gorami shiroki z rivnim dnom a u verhnij techiyi vuzki z krutimi shilami beregiv Zagalom dlya sudetskih girskih hrebtiv harakterni gliboki richkovi dolini vrizani miscyami na glibinu do 300 m Zdebilshogo richki mayut snigove ta doshove zhivlennya U verhnij techiyi girskih richok cherez snigove zhivlennya maksimum vodnosti pripadaye na cherven lipen koli tanut snigi Najmenshij richkovij stik sposterigayut u kinci zimi V Sudetah utvorilos bagato vodospadiv Najbilshi roztashovani u gorah Krkonoshe najvishij vodospad Sudet ta Chehiyi maye visotu padinnya vodi 148 metriv ta sho maye visotu 122 m visotoyu 35 m kaskadnij vodospad visotoyu 27 m sho roztashovano na pritoci richki Bobr vodospad sho maye visotu 13 3 m Rajon Grube Yesenik maye visotoyu 45 m ta sho stvoryuyut kaskadi dovzhinoyu 40 m z perepadom visot 16 4 metriv Torfovisha poshireni v gorah na visokih plato abo po zaplavam dolin Na shilah gir traplyayutsya bolota Prirodnih rezervuariv stoyachoyi vodi duzhe malo i zustrichayutsya lishe v gorah Karkonoshe Ce lodovikovi ozera perevazhno karovi ta morenni Shtuchnih vodoshovish nebagato Na Nisa Luzhickij Kvisi Bobri V osnovnomu ce vodoshovisha ta rezervuari sho vikoristovuyutsya dlya virobnictva elektroenergiyi Kilka vodoshovish bulo pobudovano dlya cilej zahistu vid povenej GruntiU Sudetah perevazhayut buri girski ta pidzolisti grunti U Sudetah perevazhno burozemni grunti rozvineni na vapnyakovih porodah V zaplavah richok rozvinuti alyuvialni grunti Lesovi i lesopodibni lessopohidni utvorennya takozh zustrichayutsya na znachnij ploshi v dolinah Sudetskih gir Pid mishanimi lisami sformuvalisya pidzolisti ta dernovo pidzolisti grunti Visotna poyasnistNa teritoriyi Pidprovinciyi Krkonoshe Yesenya prirodni zoni mayut visotnu zonalnist U peredgir yah rostut shirokolistyani dubovo grabovi lisi z visotoyu voni zminyuyutsya na grabovo dubovo bukovi Do visoti 600 m golovnimi predstavnikami derev ye buk yevropejskij platan yasen i dribnolista lipa Mishani lisi bukovo yalicevi pidnimayutsya do visoti 1200 m Tut roste yalina zvichajna sribna yalicya na burih lisovih opodzolenih gruntah Ploshi yalini ta sosni mozhut buti monokulturnimi Shob zabezpechiti bilshe miscya dlya nasadzhen yalini u 19 mu ta 20 mu stolittyah bulo osusheno rizni torfovisha Dlya subalpijskogo poyasu gir harakterni krivolissya j girski luki torf yaniki yaki poshireni za verhnoyu mezheyu lisu vishe 1450 m nad rivnem morya na najvishih vershinah Krkonosh Visokogo Yesenika i Kralickogo Snyezhnika Tut zustrichayutsya bereza puhnasta gorobina sosna girska karlikova ta visokogirni travi U najvishij alpijskij zoni perevazhayut trav yanisti vidi napriklad chasnik vedmezhij mitlicya skelna skelni i nazemni lishajniki napriklad moh kladoniya i medunka Roslinnij ta tvarinnij svitSalamandra plyamista Vidpovidno do biogeografichnogo podilu Chehiyi bilsha chastina teritoriyi Sudet nalezhit do oreofitnoyi girskoyi fitogeografichnoyi oblasti de perevazhno poshireni holodolyubivi vidi roslin Cya oblast vklyuchaye girskij 750 1100 m nad rivnem morya nadgirnij 1000 1370 m nad rivnem morya i subalpijskij 1200 1600 m nad rivnem morya rajoni Neveliki chastini Sudet vhodyat do mezofitnij oblasti sho ye perehidnoyu mizh teplolyubnoyu ta holodolyubnoyu floroyu Visotni rivni v comu rajoni vklyuchayut gorbistij visota 200 550 m nad rivnem morya i peredgirnij 450 800 m nad rivnem morya rivni Oreofitni holodolyubni roslini rostut na teritoriyah vishe 600 m u masivah smerekovih lisiv i na subalpijskih lukah na najvishih chastinah gir Na sogodni tvarinnij svit Pidprovinciyi Krkonoshe Yesenya zaznav serjoznih peretvoren cherez diyalnist lyudini Narazi tut meshkayut z ssavciv oleni kunici kazhani kabani ruda lisicya bilka zvichajna borsuk yevropejskij zemlerijki vidra yevropejska thir zvichajnij rizni vidi mishej sonya yevropejskij krit ta inshi Introdukovani vidi seredzemnomorskij muflon ta sirij vovk Z zemnovodnih tut mozhna zustriti salamandru plyamistu tritona alpijskogo zhabu zvichajnu ta vodyanu Takozh zustrichayutsya gadyuka vuzh yashirki Z ptahiv postijno zhivut fazani teteruki oryabki kuripki pugachi yastrub ta inshi ptahi yevropejskih lisiv Prirodoohoronni teritoriyiTeritoriya Pidprovinciyi Krkonoshe Yesenya maye riznomanitni ob yekti ohoroni prirodi nacionalni parki landshaftni parki zapovidniki ta teritoriyi Natura 2000 Dva nacionalni parki roztashovani na kordoni Chehiyi ta Polshi Nacionalnij park Karkonoshe u Chehiyi nalezhit do merezhi biosfernih zapovidnikiv YuNESKO Nacionalnij park Stolovi gori Nacionalnij park Zavori na teritoriyi Polshi roztashovanij u Centralnih Sudetah Spisok landshaftnih parkiv Sudet Slenzhanskij landshaftnij park Landshaftnij park Snyezhnik Rudavskij landshaftnij park Landshaftnij park Opavski gori Helminskij landshaftnij park Landshaftnij park Dolina Bobra Landshaftnij park Sovi goriTurizmV Pidprovinciyi Krkonoshe Yesenya ye velika kilkist istorichnih pam yatok zamkiv i palaciv yaki chasto vidviduyut turisti Prusski forteci Fridriha pl fortecya v Klodzko piznoserednovichni zamki Knyaz Bolkuv Hojnik Bolchuv Grodno v Zaguzhe Shlonskomu Nesitno a takozh zamok u Bolkuvi Osnovni regioni turistichni regioni Sudet Krkonoshe Stolovi gori Bistricki gori Visokij Yesenik Tut zoseredzheno bilsha chastina turistichnoyi infrastrukturi voni takozh ye osnovnimi centrami zimovogo turizmu Na inshih hrebtah ye poodinoki neveliki kurortni poselennya oglyadovi vezhi Merezha turistichnih marshrutiv dobre rozvinena rozrobleno bagato turistichnih stezhok U 21 stolitti bulo stvoreno bagato velosipednih dorizhok i kilka tras dlya bigovih lizh Odniyeyu z najbilsh vidviduvanih turistichnih ob yektiv polskih Sudet ye shtolni Kaplicya cherepa v Kudova Zdruj Muzej zolotodobuvannya ta metalurgiyi v Zlotomu Stoku ta inshi Turistiv takozh privablyuye park kulturi dolini Yelenya Gura Div takozhSudetska oblastPrimitkiHaberland Detlef Henel von Hennenfeld Nicolaus 2011 Silesiographia Breslo Graphia Frankfurt am Main 1613 vid Wyd 1 Wroclaw Biblioteka Uniwersytecka we Wroclawiu ISBN 978 83 910595 2 4 OCLC 802455200 Pilous Vlastimil 2016 Krkonose Mountains A Case Study of Polygenetic Relief Landscapes and Landforms of the Czech Republic Cham Springer International Publishing s 177 193 ISBN 978 3 319 27536 9 Krayinoznavcha harakteristika Cheskoyi Respubliki kol monogr V J Lazhnik I P Mandrik V O Patijchuk ta in za nauk red V J Lazhnika Luck Vezha Druk 2015 670 s ilyustr Procitovano 01 travnya 2023 Aleksandrowski P Mazur S 2002 01 Collage tectonics in the northeasternmost part of the Variscan Belt the Sudetes Bohemian Massif Geological Society London Special Publications T 201 1 s 237 277 doi 10 1144 gsl sp 2002 201 01 12 ISSN 0305 8719 Procitovano 1 travnya 2023 Birkenmajer Krzysztof Gedl Przemyslaw 2017 The Grajcarek Succession Lower Jurassic mid Paleocene in the Pieniny Klippen Belt West Carpathians Poland a stratigraphic synthesis Annales Societatis Geologorum Poloniae doi 10 14241 asgp 2017 003 ISSN 0208 9068 Procitovano 1 travnya 2023 PDF web archive org 9 travnya 2016 Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2016 Procitovano 1 travnya 2023 User Super O Chranene krajinne oblasti Jeseniky www rymarovsko cz cs cz Procitovano 1 travnya 2023 Vodsedalek Petr 5 lipnya 2020 Extremni mista Ceska Nejvic prsi v Bilem Potoku nejhorsi sucho je v Libedicich Denik cz ches Procitovano 1 travnya 2023 2 UZEMI A PODNEBI 2 UZEMI A PODNEBI cs CZ Procitovano 1 travnya 2023 Climate amp Weather Averages in Sniezka Poland www timeanddate com angl Procitovano 1 travnya 2023 Vodopady Ceske republiky www vodopady info Procitovano 1 travnya 2023 hasajace 2 lipnya 2021 Wodospady w Polsce 14 najwiekszych i najpiekniejszych Hasajace Zajace pl PL Procitovano 1 travnya 2023 Jeseniky Rychlebske hory a Kralicky Sneznik Naucna stezka Bila Opava www ceskehory cz Procitovano 1 travnya 2023 Glina Bartlomiej Malkiewicz Malgorzata Mendyk Lukasz Bogacz Adam Wozniczka Przemyslaw 2017 04 Human affected disturbances in vegetation cover and peatland development in the late Holocene recorded in shallow mountain peatlands Central Sudetes SW Poland Boreas angl T 46 2 s 294 307 doi 10 1111 bor 12203 Procitovano 1 travnya 2023 Mazurski Krzysztof R 1986 12 The destruction of forests in the polish Sudetes Mountains by industrial emissions Forest Ecology and Management T 17 4 s 303 315 doi 10 1016 0378 1127 86 90158 1 ISSN 0378 1127 Procitovano 1 travnya 2023 Przewoznik Lidia 2008 Rosliny Karkonoskiego Parku Narodowego Jelenia Gora Karkonoski Park Narodowy ISBN 978 83 926933 7 6 OCLC 751491335 Zeleny V 1 grudnya 1995 Hejny S Slavik B ed Kvetena Ceske Republiky Flora of the Czech Republic Vol 3 Biologia plantarum T 37 4 s 532 532 doi 10 1007 bf02908833 ISSN 0006 3134 Procitovano 1 travnya 2023 Regionalne fytogeograficke cleneni Ceske republiky Moravskoslezska pobocka CBS ches Procitovano 1 travnya 2023 Sudetikarkomega plVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Sudetes