Столові гори (пол. Góry Stołowe, нім. Heuscheuergebirge, чеськ. Stolové hory) — це Гірське пасмо, що знаходиться в гірському хребті в Центральних Судетах. Утворилися вони 30 мільйонів років тому. Плити, утворені в часи крейдового періоду з пісковику розташовані горизонтально — звідси і назва гір, оскільки вони «плоскі, як стіл». Цей район лежить в західній частині Столових гір в Чехії і називається . Північно-західний край пасма поблизу Мерошов — Гожешов — Кшешув — Хелмсько — Окшешин називається . В 1993 році на території парку було створено Національний парк Столових гір.
Столові гори | ||||
Вид на гори з Щелінєць Великий | ||||
Країна | Польща, Чехія | |||
---|---|---|---|---|
Гороутворення | Крейдовий період | |||
Розташування гір на мапі | ||||
Столові гори у Вікісховищі |
Геологія
Склад
Столові гори складають центральну частину . Вони також включають в себе дрібні фрагменти гранітоної частини геологічних структур таких як , а також . Найбільше за площею місця замають породи утворені в часи крейдяного періоду(ценамон, турон, коньяк), осадові породи жолобу, у північно-західній частині розташовані майже горизонтальна, у північно-східній — трохи нахилені на південь. Ці гірські породи утворюють шість гірських комплексів, в склад яких входять:
- нижні пісковики (ценамон)
- глауконітові пісковики (ценамон)
- піщано-суглинкові мергелі з вставками з піщанику (турон)
- глиняний мергель (турон)
- верхні міцні пісковики (гірський турон — коньяк)
На ланії Поляниця-Здруй — — Карлув — (уздовж головної осі гір) проходять тектонічні розлими — частина плити з південного боку розлому опускається приблизно на 40 м.
У північній частині гір виступають пісковики червоного кольору, конгломерати пермських часів. На чеській стороні та в польських Заворах в порадах пермського періоду залягають також пісковики часів тріасового періоду. Південна частина складається з карбонового червоного граніту, а також метаморфічних пород — залишкових сланців, філітів і невеликих вставок амфіболітів і мармурів, гнейсів.
Історія рельєфу
Історія рельєфу Столових Гір розпочалася з часу коли вони виступили на поверхню після того як відступили моря крайдяного періоду. Після виходу моря був довгий період тектонічного затишшя, що призвело до створення великої рівнини (фрагмени породи, якої збереглися на вершині Столових Гір — на висоті 850—920 метрів над рівнем моря — Щелінєць Великий, , і ).
Під кінець середини олігоцену гори почели активно підніматися, рівна поверхня покрилася розчелинами і вершини піднялися на свої висоти. Під час верхнього олігоцену та пізнього міоцену утворилася ще одна сторона (сьогодні ця сторона має залишилася на висоті 500—800 м над рівнем моря), після чого відбувся черговий підйом в середньому міоцені і до середнього пліоцену сформовся третій, найнижчий рівень вирівнювання (в даний час на висоті 400—500 м). Наприкінці серединього, у верхньому пліоцені, відбулився подальший процес утворення гір, які знову збільшили загальну площу Столових гір. В мінливому кліматі мілини верхніх усічених пісковиків зазнавали інтенсивних процесів вивітрювання. В часи плейстоцину, через льдовиковий період утворилися торфові родовища та скелі почали руйнуватися.
Мінеральні ресурси
- Пісковик
- Нижні усічені пісковики — кольори від жовтого до коричневого, дрібнозернисті, з великим вмістом шпату і глауконіту. Їх видобувають в околицях Кудови-здруй і Хоцешові, а використовують в свою чергу в різбництві та будівництві різноманітних споруд.
- Центральні усічені пісковики, мають багатий гранулометричний і мінеральний склад, характерною гамою для цих порід є від світло-жовтого до темно-коричневого, іноді червонуватого кольору. Їх видобувають в околицях Радкува, Вамбежиці і Злотни. В даний час видобування припинено, раніше ці породи використовулися в будівництві та кам'яному виробництві.
- Світлі пісковики — білого або світло-жовтого кольору, з постійним зерновим і мінеральним складом (до 95 % Кварцу), видубувалося в околицях Радкова та Щитни — в даний час видобування припинено.
- В другій половині XIX століття в околицях Пстронджної почалась розробка невеликиї родовищ кам'яного вугілля.
- Мергель — невеликі пласти маргелю в різних кількостях були в минулому об'єктом локального видибування.
- Рожеві кудовські граніти траплялися в південно-західній частині Столових гір. Раніше їх добували в невеликих кар'єрах.
Клімат
Столові гори підпадають під зону впливу полярних, арктичних, помірно континентальних та субтропічних повітряних мас з верхніх шарів атмосфери. Протягом усього року буває більше хмарних, ніж сонячних днів, найбільша хмарність припадає на осінь і зиму, найменша на літню пору року.
- тепловий максимум: липень, середня температура 15,4 °C
- тепловий мінімум: січень, середня температура повітря −3,2 °C
- середня річна температура 6 °C
- тривалість зими: 14-16 тижнів
- Вегетаційний період: не довше 27 тижнів
- у долинах — починається у другій декаді квітня
- на верзовинах поченається в третій декаді квітня
- Літо:
- в долинах близько 8 тижнів
- на вершинах практично не відчутно
- річні опади:
- в долинах 800—1000 мм
- на верховинах вище 1100 мм
- максимум опадів: липень, мінімум у лютому-березні, часто в грудні та січні
- затримання снігу:
- на вершинах більше 75 днів (в ущелинах довше)
- в долинах близько 50 днів
- переважаючі вітри: південно-західні (на вершинах частка північних вітрів збільшується)
Історія
Історія Столових гір тісно пов'язана з регіоном . В давнину торгові шляхи, на яких засновувались поселення, проходили територіями, прилеглими до Столових гір. Перші записи, які свідчать про заснування поселень на цих теренах відносяться до XIV століття. У той час торгові шляхи охоронялись укріпленими фортами, які будувалися місцевою владою до фортів побудовані в ті часи можна віднести такі: , Наход, Радкув i Ратно. Саме тоді люди почали розвивати міста, і їх сукіпність та саму місцину згодом почали називати Гомольським краєм (Душники, Левін-Клодзький і навколишні села), Брумовський край і край Находський. В XIV столітті почалася колонізація краю, якій дуже сильно посприяли німецькі закони про міста, в основому колонізатори були слов'янами.
В I половині XV століття на землю клодзьку гусити вчиняли свої набіги та розміщували свої табори, найбільш спустошуючими були напади в проміжку з 1425 до 1434, так наприклад вони захопили та спалили місто Радку. Згодом край став табором для чеських віськ, через що тут активно велись бойові дії. В 1459 році чеський король, Їржі з Подєбрад зробив клодзьку землю окремим повітом. В 1526 клодзька земля як і вся Чехія тасілезія почала управлятися династією Габсбургів. В наступніх роках тут розвивалося ткацтво, виготовлення тканин та виготовлення паперу, а в містах Кудові, Поляниця-Здруй і Душніках були побудовані перші об'єкти, в яких тодішня аристократія поправляла своє здоров'я.
В XIX столітті в Столових Горах розпочався розвиток туризму, якому сприяло будівництво нових шляхів сполучення, зокрема в 1890 році почала будуватися залізнична лінія від м. Клодзькодо до Щитни через Поляницю, яка в 1902 році була продовжена до Душніків і в 1905 році до Кудови-Здруй. В 1903 році було побудовано дорогу із міста Сцинавка-Середня до міста Радкова.
Під час другої світової війни на теритерії прилеглій до Столових Гір бойових дій не відбувалося, а після капітуляції Третього рейху область була включена до складу Польщі проте на територію прилеглу до Кудови Здруй і її околиць Чехія теж мала певні притензії, але їм не вдалось отримати бажаного. Оразу як воєні дії вщухли на територію краю було переселено багато поляків з територій Східних кресів, розпочалась побудова невеликих фабрик, які на жаль стали шкідливими для навколишнього середовища (наприклад завод скла в місті Щитна, текстильні фабрики в місті Кудова-Здруй). З часом місцеві приватні пансіони для відпочинку замінили державні центри відпочинку.
Після того як в Польщі помінялася влада в 1989 році багато збиткових промислових заводів припинило своє існування. На сьогоднішій час найбільш важливу роль грають фабрики Моторної електротехніки в містах Душніки та Кадова-Здруй. Також побудовані заводи по розливаню мінеральної води в містах Поляніці та Єленьові. Туристична інфраструктура також поступово вдосконалюється.
Велосипедний туризм
Через Столові гори проходять міжнародні велосипедні траси «Góry Stołowe», яка позначається на картах, путівниках синім кольором та має довжину 125 км — (64 км на території Польщі і 61 на території Чехії) і траса «Ściany» яка позначається червоним кольором. Обидва маршрути проходять майже виключно по трасах з твердим покриттям і призначені для трекінгових велосипедистів. З 2003 році почалась побудова мережі велосипедних гірських трас на польській стороні. В даний час вже існує вже 3 велосипедні маршрути для гірських велосипрогулянок. В 2005 році відкрито нову гірсьу трасу від Пастерки до Маховського Кріжа, яка з'єднує чеську та польську мережу велосипедних трас призначених для гірських велосипедистів. Частина пішодних стежок в Столових Горах також є придатними для їзди на велосипеді, проте можна також наткнутися на занедбані стежки, стежки які безпосередньо проходять через трясовину, крутих переходів і вузьких переходів між скелями. Найцікавішим фактом є те, що хоча траси проходять біля Національного парку і на них можна їхати, але на стежках в середині парку формально їздити заборонено, проте безліч туристів цим нехтує.
На чеській стороні, де велосипедний туризм є більш розвинутим та популярним, протягом тривалого часу існує розгалужена мережа маршрутів, спеціально розроблених для велосипедистів. Так само як і на польській стороні їзда поза трасами на території, яка охороняється є забороненою, за винятком випадків, коли вздовж туристичної стежки одночасно прокладена велосипедна стежка, але все одно пішоходи мають перевагу над велосепистами на таких відрізках.
Міжнародні велотраси
- Міжнародна траса «Góry Stołowe» (№ 4020) — загальної протяжності 126 км на двох сторонах кордону (65 км на польській строноні) маршрут з польської сторони: перетин кордону Тлумачів — Гайов — Радков — Ратно-Дольне — Вамбієжице — Студзенна — Хоцешов — Воляни — Поляниця-Здруй — Щитна — Душники-Здруй — Слошув — Кулін — Голачув — Данчув — Кудова-Здув пеетин кордону Чермна / Маоа Чермна
- Міжнародна траса «Ściany» (№ 4001), яка утворює петлю на території Польщі та Чехії. ЇЇ загальна протяжність це 56 км, з яких 19 км знаходяться в Польщі. Маршрут з польської сторониj: перетин кордону Божанов / Радков — Радков — Карлов — перетин кордону Остра Гура / Маховська Лхота.
- Траса імені Т. Г. Масарика — створена в 2004 році, яка названа на честь колишнього президента Чехословаччини, який відвідував Столові гори. На польській стороні знаходяться 18 км, маршут траси: перетин кордону / (перетин кордону можливий після відкриття перетину) — Пстронжна(Скансен) — роздоріжжя під Лельковом — Якубовіце — Кудова Здруй — Чермна (Каплиця черепів) — Слоне — перетин кордону Кудова Слоне/Наход.
- Траса Rytně — Karłów — ця траса сполучає між собою Ритне та Карлув, в деяких місцях траса перетинається з трасою імені Т. Г. Масарика. З польської сторони має 17,5 км довжини: перетин кордону Кудова Слоне /Наход — Слоне — Чермна (Каплиця черепів) — Пстронжна — роздоріжжя під Лельковом — Поляна YMCA — Дорога на сто поворотів — Карлов
Прикордонні переходи
- (дорога, відкрита цілодобово)
- (дорога, відкрита цілодобово)
- (дорога, відкрита цілодобово)
- (туристичне, працює з 1 квітня по 30 вересня з 8:00 до 20:00, з 1 жовтня по 31 березня з 8:00 до 18:00)
- (туристичне працює з 1 квітня по 30 вересня з 8:00 до 20:00, з 1 жовтня по 31 березня з 8:00 до 18:00)
- (туристичне працює з 1 квітня по 30 вересня, 8.00–20.00, 1.10–31.03 від 8:00 — 18:00)
- (туристичне, працює з 1 квітня по 30 вересня з 8.00 до 20.00, з 1.10 до 31.03 з 8.00 до 18.00.)
- (туристичне, працює з 1 квітня по 30 вересня з 8:00 до 20:00, з 1 жовтня по 31 березня з 8:00 до 18:00)
- (туристиче, працює з 1 квітня по 30 вересня з 8.00 до 20.00, з 1.10 до 31.03 з 8.00 до 18.00.)
21 грудня 2007 року на підсдтаві вступу в силу шенгенської угоди всі пункти перетину кордону були зліквідовані.
Деякі циклотраси на чеській стороні
- № 4001 Траса Мальовничий маршрут (27 км)
- № 4003 Траса Droga Pana (5 км)
Велосипедні траси в Польщі
- Траса Szczeliniec проходить по всій території Національного Парку Столових Гір, утворює петлю 24 км. Маршрут траси: Карлув — Пастерка — Дорога над урвищем — Скельні Гриби — Баторув — Карлув.
Скелелазіння
Терени Столових Гір є чудовими місцями для занять скелелазінням. Вперше досліджувати гори почали німецькі скелелази близько 1910 року і продовжили вони цим займатися до II світової війни. Група скелелазів саксонського клубу альпігістів, покорила усі окремо стоячі скелі на території Щєлінця Великого і Малого і більшу частину скель Нарожніка, Скельних Грибів, Радковських скель i Старого Біваку.
Після 2 світової війни край на досить довгий час перестав відвідуватися скелелазами, оскільки німецькі громадяни НДР не могли приїхати, а польські скелелелази на мали, ще традиції скелелазення на пісковиках. Польські скелелелази — головне з також з почали знову займатися скелезенням тут в 1980-х. Одним із натхненників освоєння польськими спортсменами цієї території був з міста Лодзь, який випадково познайомився під час свого перебування в Саксонських скелях з Хорстом Дівоком (німцем який одного разу на початку 60-х бував в цих горах разом із невеликою групою німецьких альпінстів), і той подарував йому старого німецького путівничка по скелелазіні в Столових горах. Сам Хорст зміг знову почати сходження в цій місцевості тільки після падіння Берлінської стіни. Найбільш інтенсивне дослідження цього краю для скелелазіння відбулося в першій половині 90-років.
Серед польських підкорювачів скель велика частина площі Столових гір називається . З 1997 року взбирання на скелі Щєлінца великого є обмеженим накладеними керівництвом національного парку Столових гір. В наш час заборонено підніматися на окремо стоячі скелі, на вершину масиву Щелінець, і дозволяється лише підняття на нижні скель масиву. Однак навіть доступ до нижніх скель обмежений 150 вилазками на рік. Більше того дозволяється збиратися тільки в районах: Скельні стовпи, Радковські скелі, , Копа Смерті, Старий Бівак.
Щоб мати право взбиратися по чеській стороні, той хто бажає це зробити повинен бути членом спортивного клубу, що входить до складу UIAA, підніматися можна лише у відведених для цього місцях, оскільки в деяких місцях це робити є небезпесно та заборонено. До найвідоміших місцин, які придатні для скелелазіння та які знаходяться на чеській території відносяться , i пагорб Осташа.
У всьому районі на яких розташовані скелі, як і на чеській, так і на польській стороні заборонено використовувати альпінійські металеву страховку, (замість цього використовуються вузли), а також заборонено підніматися на мокрій скелі. Обидві заборони виникають з факту, що пісковик є занадто крихкою породою, на якій механічна міцність значно падає, коли гірська порода насичена вологою..
Бігові лижі
В польській чатині гір зимою можна відвідати три траси для бігових лиж. Слід пам'ятати, що іноді внаслідок снігових умов курс цих маршрутів змінюється.
- Карлув — Лонкі Пастерські — Пастерка — Карлув (12 км)
- Карлув — Празькі Тракт — Збуй (поруч із Великим Баторовським торфовищем) — Карлув (7,4 км)
- Баторувек — Круглий трактат– на перехресті з Великим Баторовським торфовищем — Празькі Тракт –Кшива Дрога — Баторувек (9 км, перетинається з маршрутом із червоною позначкою).
Масиви та їх найвищі точки
- Власне Столові гори
- Щелінєць Великий 919 метрів над рівнем моря
- 915 метрів над рівнем моря
- 849 метрів над рівнем моря
- 830 метрів над рівнем моря
- ( 783 метрів над рівнем моря
- Адршпашсько-Теплицькі скелі, 785 метрів над рівнем моря
- Пагорб 700 метрів над рівнем моря
- , 712 метрів над рівнем моря
Флора
Ліс
В Лісах Столоих гір домінують посаджен та культивовані багатьма поколінь людей смерекові монокультури, що замінили раніше вирубані листяні та змішані ліси та тугайні ліси. Наймеше залишилося тугайних лісів. Листяні ліси збереглися лише на невеликих ділянках у важкодоступній місцевості. Протягом багатьох років відбувається відновлення ялинових лісів, завдяки штучному насадженню дерев цього виду. Висаджують переважно буки, ялини та клени. Тільки в районі самого національного парку Столових гір, було насаджено приблизно 3000 гектарів.
Луки
На луках Столових гір проростає Купальниця європейська Trollius europaeus, яку вважають символом клодзької землі, тут рослину називають клодзькою трояндою' (нім. Glatzer Rose). Цікавим фактом є також що росте тут і навколо Скель Ленжицьких Cirsietum rivularis , зокрема її часто можна зустріти біля міст Карлув і Пастеркі.
Наскельна рослинність
Рослині, які люблять тінь
В Столових Горах в тінистих і вологих щілинах гірських порід проживає багато тіньолюбних рослин. Особливо багатою є флора спорових рослин, вони особливо добре ростуть в регіонах Рогової Копи і Щелінця Великого, де знаходиться єдина в Центральній Європі площа природнього проростання печіночників. По всій території гірського хребту проростає безліч мохів та печіночників ендемічних видів і реліктових видів.
Рослини під охороною
Багато з рослин, які ростуть в національному парку перебувають під охороною серед них: арніка гірська, барвінок малий, тис ягідний , дев'ятисил безстеблий, тирличка війчаста, лілія лісова, таволжник звичайний, підсніжник звичайний, білоцвіт весняний, росичка круглолиста, зозулинець чоловічий, зозульки бузинові, зозульки Фукса, зозульки травневі, баранець звичайний, плавун булавоподібний, вовчі ягоди звичайні, . Окрім Pinus rhaetica ростуть тут рослини, типові для більшості хребтів Судетів.
Фауна
Олень, кабан, козуля, червона лисиця, білка (чорний і червоний види) та дрібні гризуни поширені у широких компактних лісових комплексах Національного парку Столових гір. Складно побачити — в основному через нічний спосіб життя — тих, хто належить до куниць: європейський борсук, куниця, тхір, ласка та горностай. З комахоїдних ссавців їжак звичайний, а рідкісна бурозубка мала та альпійська бурозубка, характерна для гірських районів. У характерному для Столових гір середовищі в тріщинах та щілинах пісковикових скель живуть кажани. Цінним елементом фауни ссавців є дрібні нічні білкоподібні тварини, що мешкають в основному у широтах листяних та змішаних лісів: ліскулька, дуже рідкісна соня та лісова соня. На польсько-чеському кордоні мешкає муфлон — вид гірських овець, завезених з Корсики та який акліматизувався у Судетах.
Охорона навколишнього середовища
Частина Столових гір загальною площею 63 км², які лежать на польській стороні повністю знаходяться під контролем національного парку столових гір (PNGS), який було створено 16 вересня 1993 року на базі (створеного 1981 року). На території парку знаходяться три природні резервації: відкриті для туристів «Шелінєць Великий» i «Бліді Скелі» і торф'яно-болотний заповідник , також планується створити ще декілька природних резервів: Скелі Ленжицькі, Над Посною, Пастерська гора i Рогова Копа.
Колись давно в районі Боровини (село неподалік Поляниці-Здруй) тут був заповідник модринового дерева — деяким екземплярам було 200 років і які сягали 30 м у висоту. Ці дерева колись спеціально вирощувались та використовувалися для побудови щогл кораблів. В січні 1955 дерева було зруйновано бурею, а заповідник закрито.
Частина Столових гір, яка находиться на чеській стороні також знаходиться під охороною: вся їх територія відноситься до і займає площу 410 км². Найціннішими районами цього заповіднику (найбільш охоронювані, так звана перша зона ) це три резервації Адршпашсько-Теплицькі скелі, територія на північ від міста Полиці-над-Метуї, і резерват дикої природи . Друга зона це здебільшого луки та пасовища, третя — орні землі, а четверта — площа довкола міст.
Факти
Гірське пасмо неодноразово ставало об'єктом зйомки фільмів зокрема тут проводилися зйомки:
Галерея
- Великий Щілінєць вид з Чехії
- Ленжно- вид на Копу-Смєрті
- "Крісло Прадіда" вид з Щелінєць-Великий
- Судетські гори
- Радковські гори
- Вид із західної галереї на Щелінець Великий
- Щєлінєц Велький
- "Мавпа" на Щелінці Великому
- "Мавпа"
- "Верблюжа Скеля" в Шєлінці Великому
- "Кінська голова"
- "Пекло"
- Бліді Скелі
- Столові гори
Бібліографія
- . (редакція). T. 13: Góry Stołowe. Warszawa-Kraków: Wydawnictwo PTTK «Kraj», 1992, .
- Staffa Marek: Góry Stołowe, w: «Gazeta Górska» R. XX, nr 4 (80), jesień 2012, s. 32–33.
- Staffa Marek: Góry Stołowe, część II, w: «Gazeta Górska» R. XX, nr 1 (81), zima 2013, s. 26–27.
- Koźmiński A.: Góry Stołowe.
- Gonciarek S., Szarkowski M., Szczepanik M.: Hejszowina — przewodnik wspinaczkowy, Łódzki Klub Wysokogórski, Łódź, Pasterka, 2000, 2004.
- Zgorzelski M. (red.): Góry Stołowe, Dialog, Warszawa.
Посилання
- Stolowe Mountains National Park
- Веб сторінка міста Бромув
- Історія розселення людей в Столових горах
- Велосидепні траси в Столових Горах
- Траси для скалелазіння в Столових Горах
- Великий Щєлінєць — віртуальна подорож
- Бліді скелі — віртуальна подорож
- Бігові Лижі в столових горах
- Опис туристичного маршруту Великого Щелінеця- найвищої вершини Столових гір
- Ян Кучера. Wspinanie tradowe — porady praktyczne, wspinanie.pl
- . редакція . T. 13: Góry Stołowe. Warszawa-Kraków: Wydawnictwo PTTK „Kraj”, 1992, ss. 11-23. .
- Хроніки Нарнії Принц Каспіан офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stolovi gori pol Gory Stolowe nim Heuscheuergebirge chesk Stolove hory ce Girske pasmo sho znahoditsya v girskomu hrebti v Centralnih Sudetah Utvorilisya voni 30 miljoniv rokiv tomu Pliti utvoreni v chasi krejdovogo periodu z piskoviku roztashovani gorizontalno zvidsi i nazva gir oskilki voni ploski yak stil Cej rajon lezhit v zahidnij chastini Stolovih gir v Chehiyi i nazivayetsya Pivnichno zahidnij kraj pasma poblizu Meroshov Gozheshov Ksheshuv Helmsko Oksheshin nazivayetsya V 1993 roci na teritoriyi parku bulo stvoreno Nacionalnij park Stolovih gir Stolovi gori Vid na gori z Shelinyec Velikij Vid na gori z Shelinyec Velikij Krayina Polsha Chehiya Goroutvorennya Krejdovij period Roztashuvannya gir na mapiRoztashuvannya gir na mapi Stolovi gori u Vikishovishi Shelinyec Velikij vid z KarluvaGeologiya Kvoka skelya z piskovika Shelinec Velikij Sklad Stolovi gori skladayut centralnu chastinu Voni takozh vklyuchayut v sebe dribni fragmenti granitonoyi chastini geologichnih struktur takih yak a takozh Najbilshe za plosheyu miscya zamayut porodi utvoreni v chasi krejdyanogo periodu cenamon turon konyak osadovi porodi zholobu u pivnichno zahidnij chastini roztashovani majzhe gorizontalna u pivnichno shidnij trohi nahileni na pivden Ci girski porodi utvoryuyut shist girskih kompleksiv v sklad yakih vhodyat nizhni piskoviki cenamon glaukonitovi piskoviki cenamon pishano suglinkovi mergeli z vstavkami z pishaniku turon glinyanij mergel turon verhni micni piskoviki girskij turon konyak Na laniyi Polyanicya Zdruj Karluv uzdovzh golovnoyi osi gir prohodyat tektonichni rozlimi chastina pliti z pivdennogo boku rozlomu opuskayetsya priblizno na 40 m U pivnichnij chastini gir vistupayut piskoviki chervonogo koloru konglomerati permskih chasiv Na cheskij storoni ta v polskih Zavorah v poradah permskogo periodu zalyagayut takozh piskoviki chasiv triasovogo periodu Pivdenna chastina skladayetsya z karbonovogo chervonogo granitu a takozh metamorfichnih porod zalishkovih slanciv filitiv i nevelikih vstavok amfibolitiv i marmuriv gnejsiv Piskovik Gnejs Konglomerat Istoriya relyefu Istoriya relyefu Stolovih Gir rozpochalasya z chasu koli voni vistupili na poverhnyu pislya togo yak vidstupili morya krajdyanogo periodu Pislya vihodu morya buv dovgij period tektonichnogo zatishshya sho prizvelo do stvorennya velikoyi rivnini fragmeni porodi yakoyi zbereglisya na vershini Stolovih Gir na visoti 850 920 metriv nad rivnem morya Shelinyec Velikij i Skelya Knyacha golova na Shyelinci Velikomu Pid kinec seredini oligocenu gori pocheli aktivno pidnimatisya rivna poverhnya pokrilasya rozchelinami i vershini pidnyalisya na svoyi visoti Pid chas verhnogo oligocenu ta piznogo miocenu utvorilasya she odna storona sogodni cya storona maye zalishilasya na visoti 500 800 m nad rivnem morya pislya chogo vidbuvsya chergovij pidjom v serednomu mioceni i do serednogo pliocenu sformovsya tretij najnizhchij riven virivnyuvannya v danij chas na visoti 400 500 m Naprikinci seredinogo u verhnomu plioceni vidbulivsya podalshij proces utvorennya gir yaki znovu zbilshili zagalnu ploshu Stolovih gir V minlivomu klimati milini verhnih usichenih piskovikiv zaznavali intensivnih procesiv vivitryuvannya V chasi plejstocinu cherez ldovikovij period utvorilisya torfovi rodovisha ta skeli pochali rujnuvatisya Mineralni resursi Mergel Piskovik Nizhni usicheni piskoviki kolori vid zhovtogo do korichnevogo dribnozernisti z velikim vmistom shpatu i glaukonitu Yih vidobuvayut v okolicyah Kudovi zdruj i Hoceshovi a vikoristovuyut v svoyu chergu v rizbnictvi ta budivnictvi riznomanitnih sporud Centralni usicheni piskoviki mayut bagatij granulometrichnij i mineralnij sklad harakternoyu gamoyu dlya cih porid ye vid svitlo zhovtogo do temno korichnevogo inodi chervonuvatogo koloru Yih vidobuvayut v okolicyah Radkuva Vambezhici i Zlotni V danij chas vidobuvannya pripineno ranishe ci porodi vikoristovulisya v budivnictvi ta kam yanomu virobnictvi Svitli piskoviki bilogo abo svitlo zhovtogo koloru z postijnim zernovim i mineralnim skladom do 95 Kvarcu vidubuvalosya v okolicyah Radkova ta Shitni v danij chas vidobuvannya pripineno V drugij polovini XIX stolittya v okolicyah Pstrondzhnoyi pochalas rozrobka nevelikiyi rodovish kam yanogo vugillya Mergel neveliki plasti margelyu v riznih kilkostyah buli v minulomu ob yektom lokalnogo vidibuvannya Rozhevi kudovski graniti traplyalisya v pivdenno zahidnij chastini Stolovih gir Ranishe yih dobuvali v nevelikih kar yerah KlimatStolovi gori pidpadayut pid zonu vplivu polyarnih arktichnih pomirno kontinentalnih ta subtropichnih povitryanih mas z verhnih shariv atmosferi Protyagom usogo roku buvaye bilshe hmarnih nizh sonyachnih dniv najbilsha hmarnist pripadaye na osin i zimu najmensha na litnyu poru roku teplovij maksimum lipen serednya temperatura 15 4 C teplovij minimum sichen serednya temperatura povitrya 3 2 C serednya richna temperatura 6 C trivalist zimi 14 16 tizhniv Vegetacijnij period ne dovshe 27 tizhniv u dolinah pochinayetsya u drugij dekadi kvitnya na verzovinah pochenayetsya v tretij dekadi kvitnya Lito v dolinah blizko 8 tizhniv na vershinah praktichno ne vidchutno richni opadi v dolinah 800 1000 mm na verhovinah vishe 1100 mm maksimum opadiv lipen minimum u lyutomu berezni chasto v grudni ta sichni zatrimannya snigu na vershinah bilshe 75 dniv v ushelinah dovshe v dolinah blizko 50 dniv perevazhayuchi vitri pivdenno zahidni na vershinah chastka pivnichnih vitriv zbilshuyetsya IstoriyaIstoriya Stolovih gir tisno pov yazana z regionom V davninu torgovi shlyahi na yakih zasnovuvalis poselennya prohodili teritoriyami prileglimi do Stolovih gir Pershi zapisi yaki svidchat pro zasnuvannya poselen na cih terenah vidnosyatsya do XIV stolittya U toj chas torgovi shlyahi ohoronyalis ukriplenimi fortami yaki buduvalisya miscevoyu vladoyu do fortiv pobudovani v ti chasi mozhna vidnesti taki Nahod Radkuv i Ratno Same todi lyudi pochali rozvivati mista i yih sukipnist ta samu miscinu zgodom pochali nazivati Gomolskim krayem Dushniki Levin Klodzkij i navkolishni sela Brumovskij kraj i kraj Nahodskij V XIV stolitti pochalasya kolonizaciya krayu yakij duzhe silno pospriyali nimecki zakoni pro mista v osnovomu kolonizatori buli slov yanami V I polovini XV stolittya na zemlyu klodzku gusiti vchinyali svoyi nabigi ta rozmishuvali svoyi tabori najbilsh spustoshuyuchimi buli napadi v promizhku z 1425 do 1434 tak napriklad voni zahopili ta spalili misto Radku Zgodom kraj stav taborom dlya cheskih visk cherez sho tut aktivno velis bojovi diyi V 1459 roci cheskij korol Yirzhi z Podyebrad zrobiv klodzku zemlyu okremim povitom V 1526 klodzka zemlya yak i vsya Chehiya tasileziya pochala upravlyatisya dinastiyeyu Gabsburgiv V nastupnih rokah tut rozvivalosya tkactvo vigotovlennya tkanin ta vigotovlennya paperu a v mistah Kudovi Polyanicya Zdruj i Dushnikah buli pobudovani pershi ob yekti v yakih todishnya aristokratiya popravlyala svoye zdorov ya V XIX stolitti v Stolovih Gorah rozpochavsya rozvitok turizmu yakomu spriyalo budivnictvo novih shlyahiv spoluchennya zokrema v 1890 roci pochala buduvatisya zaliznichna liniya vid m Klodzkodo do Shitni cherez Polyanicyu yaka v 1902 roci bula prodovzhena do Dushnikiv i v 1905 roci do Kudovi Zdruj V 1903 roci bulo pobudovano dorogu iz mista Scinavka Serednya do mista Radkova Pid chas drugoyi svitovoyi vijni na teriteriyi prileglij do Stolovih Gir bojovih dij ne vidbuvalosya a pislya kapitulyaciyi Tretogo rejhu oblast bula vklyuchena do skladu Polshi prote na teritoriyu prileglu do Kudovi Zdruj i yiyi okolic Chehiya tezh mala pevni pritenziyi ale yim ne vdalos otrimati bazhanogo Orazu yak voyeni diyi vshuhli na teritoriyu krayu bulo pereseleno bagato polyakiv z teritorij Shidnih kresiv rozpochalas pobudova nevelikih fabrik yaki na zhal stali shkidlivimi dlya navkolishnogo seredovisha napriklad zavod skla v misti Shitna tekstilni fabriki v misti Kudova Zdruj Z chasom miscevi privatni pansioni dlya vidpochinku zaminili derzhavni centri vidpochinku Pislya togo yak v Polshi pominyalasya vlada v 1989 roci bagato zbitkovih promislovih zavodiv pripinilo svoye isnuvannya Na sogodnishij chas najbilsh vazhlivu rol grayut fabriki Motornoyi elektrotehniki v mistah Dushniki ta Kadova Zdruj Takozh pobudovani zavodi po rozlivanyu mineralnoyi vodi v mistah Polyanici ta Yelenovi Turistichna infrastruktura takozh postupovo vdoskonalyuyetsya Velosipednij turizmCherez Stolovi gori prohodyat mizhnarodni velosipedni trasi Gory Stolowe yaka poznachayetsya na kartah putivnikah sinim kolorom ta maye dovzhinu 125 km 64 km na teritoriyi Polshi i 61 na teritoriyi Chehiyi i trasa Sciany yaka poznachayetsya chervonim kolorom Obidva marshruti prohodyat majzhe viklyuchno po trasah z tverdim pokrittyam i priznacheni dlya trekingovih velosipedistiv Z 2003 roci pochalas pobudova merezhi velosipednih girskih tras na polskij storoni V danij chas vzhe isnuye vzhe 3 velosipedni marshruti dlya girskih velosiprogulyanok V 2005 roci vidkrito novu girsu trasu vid Pasterki do Mahovskogo Krizha yaka z yednuye chesku ta polsku merezhu velosipednih tras priznachenih dlya girskih velosipedistiv Chastina pishodnih stezhok v Stolovih Gorah takozh ye pridatnimi dlya yizdi na velosipedi prote mozhna takozh natknutisya na zanedbani stezhki stezhki yaki bezposeredno prohodyat cherez tryasovinu krutih perehodiv i vuzkih perehodiv mizh skelyami Najcikavishim faktom ye te sho hocha trasi prohodyat bilya Nacionalnogo parku i na nih mozhna yihati ale na stezhkah v seredini parku formalno yizditi zaboroneno prote bezlich turistiv cim nehtuye Na cheskij storoni de velosipednij turizm ye bilsh rozvinutim ta populyarnim protyagom trivalogo chasu isnuye rozgaluzhena merezha marshrutiv specialno rozroblenih dlya velosipedistiv Tak samo yak i na polskij storoni yizda poza trasami na teritoriyi yaka ohoronyayetsya ye zaboronenoyu za vinyatkom vipadkiv koli vzdovzh turistichnoyi stezhki odnochasno prokladena velosipedna stezhka ale vse odno pishohodi mayut perevagu nad velosepistami na takih vidrizkah Mizhnarodni velotrasi Mizhnarodna trasa Gory Stolowe 4020 zagalnoyi protyazhnosti 126 km na dvoh storonah kordonu 65 km na polskij strononi marshrut z polskoyi storoni peretin kordonu Tlumachiv Gajov Radkov Ratno Dolne Vambiyezhice Studzenna Hoceshov Volyani Polyanicya Zdruj Shitna Dushniki Zdruj Sloshuv Kulin Golachuv Danchuv Kudova Zduv peetin kordonu Chermna Maoa Chermna Mizhnarodna trasa Sciany 4001 yaka utvoryuye petlyu na teritoriyi Polshi ta Chehiyi YiYi zagalna protyazhnist ce 56 km z yakih 19 km znahodyatsya v Polshi Marshrut z polskoyi storonij peretin kordonu Bozhanov Radkov Radkov Karlov peretin kordonu Ostra Gura Mahovska Lhota Trasa imeni T G Masarika stvorena v 2004 roci yaka nazvana na chest kolishnogo prezidenta Chehoslovachchini yakij vidviduvav Stolovi gori Na polskij storoni znahodyatsya 18 km marshut trasi peretin kordonu peretin kordonu mozhlivij pislya vidkrittya peretinu Pstronzhna Skansen rozdorizhzhya pid Lelkovom Yakubovice Kudova Zdruj Chermna Kaplicya cherepiv Slone peretin kordonu Kudova Slone Nahod Trasa Rytne Karlow cya trasa spoluchaye mizh soboyu Ritne ta Karluv v deyakih miscyah trasa peretinayetsya z trasoyu imeni T G Masarika Z polskoyi storoni maye 17 5 km dovzhini peretin kordonu Kudova Slone Nahod Slone Chermna Kaplicya cherepiv Pstronzhna rozdorizhzhya pid Lelkovom Polyana YMCA Doroga na sto povorotiv KarlovPrikordonni perehodi doroga vidkrita cilodobovo doroga vidkrita cilodobovo doroga vidkrita cilodobovo turistichne pracyuye z 1 kvitnya po 30 veresnya z 8 00 do 20 00 z 1 zhovtnya po 31 bereznya z 8 00 do 18 00 turistichne pracyuye z 1 kvitnya po 30 veresnya z 8 00 do 20 00 z 1 zhovtnya po 31 bereznya z 8 00 do 18 00 turistichne pracyuye z 1 kvitnya po 30 veresnya 8 00 20 00 1 10 31 03 vid 8 00 18 00 turistichne pracyuye z 1 kvitnya po 30 veresnya z 8 00 do 20 00 z 1 10 do 31 03 z 8 00 do 18 00 turistichne pracyuye z 1 kvitnya po 30 veresnya z 8 00 do 20 00 z 1 zhovtnya po 31 bereznya z 8 00 do 18 00 turistiche pracyuye z 1 kvitnya po 30 veresnya z 8 00 do 20 00 z 1 10 do 31 03 z 8 00 do 18 00 21 grudnya 2007 roku na pidsdtavi vstupu v silu shengenskoyi ugodi vsi punkti peretinu kordonu buli zlikvidovani Deyaki ciklotrasi na cheskij storoni 4001 Trasa Malovnichij marshrut 27 km 4003 Trasa Droga Pana 5 km Velosipedni trasi v Polshi Trasa Szczeliniec prohodit po vsij teritoriyi Nacionalnogo Parku Stolovih Gir utvoryuye petlyu 24 km Marshrut trasi Karluv Pasterka Doroga nad urvishem Skelni Gribi Batoruv Karluv Prikordonnij perehid Mahovska Lhota Ostra GuraSkelelazinnyaTereni Stolovih Gir ye chudovimi miscyami dlya zanyat skelelazinnyam Vpershe doslidzhuvati gori pochali nimecki skelelazi blizko 1910 roku i prodovzhili voni cim zajmatisya do II svitovoyi vijni Grupa skelelaziv saksonskogo klubu alpigistiv pokorila usi okremo stoyachi skeli na teritoriyi Shyelincya Velikogo i Malogo i bilshu chastinu skel Narozhnika Skelnih Gribiv Radkovskih skel i Starogo Bivaku Pivnichna stina Shyelincya Vklikogo Pislya 2 svitovoyi vijni kraj na dosit dovgij chas perestav vidviduvatisya skelelazami oskilki nimecki gromadyani NDR ne mogli priyihati a polski skelelelazi na mali she tradiciyi skelelazennya na piskovikah Polski skelelelazi golovne z takozh z pochali znovu zajmatisya skelezennyam tut v 1980 h Odnim iz nathnennikiv osvoyennya polskimi sportsmenami ciyeyi teritoriyi buv z mista Lodz yakij vipadkovo poznajomivsya pid chas svogo perebuvannya v Saksonskih skelyah z Horstom Divokom nimcem yakij odnogo razu na pochatku 60 h buvav v cih gorah razom iz nevelikoyu grupoyu nimeckih alpinstiv i toj podaruvav jomu starogo nimeckogo putivnichka po skelelazini v Stolovih gorah Sam Horst zmig znovu pochati shodzhennya v cij miscevosti tilki pislya padinnya Berlinskoyi stini Najbilsh intensivne doslidzhennya cogo krayu dlya skelelazinnya vidbulosya v pershij polovini 90 rokiv Sered polskih pidkoryuvachiv skel velika chastina ploshi Stolovih gir nazivayetsya Z 1997 roku vzbirannya na skeli Shyelinca velikogo ye obmezhenim nakladenimi kerivnictvom nacionalnogo parku Stolovih gir V nash chas zaboroneno pidnimatisya na okremo stoyachi skeli na vershinu masivu Shelinec i dozvolyayetsya lishe pidnyattya na nizhni skel masivu Odnak navit dostup do nizhnih skel obmezhenij 150 vilazkami na rik Bilshe togo dozvolyayetsya zbiratisya tilki v rajonah Skelni stovpi Radkovski skeli Kopa Smerti Starij Bivak Shob mati pravo vzbiratisya po cheskij storoni toj hto bazhaye ce zrobiti povinen buti chlenom sportivnogo klubu sho vhodit do skladu UIAA pidnimatisya mozhna lishe u vidvedenih dlya cogo miscyah oskilki v deyakih miscyah ce robiti ye nebezpesno ta zaboroneno Do najvidomishih miscin yaki pridatni dlya skelelazinnya ta yaki znahodyatsya na cheskij teritoriyi vidnosyatsya i pagorb Ostasha U vsomu rajoni na yakih roztashovani skeli yak i na cheskij tak i na polskij storoni zaboroneno vikoristovuvati alpinijski metalevu strahovku zamist cogo vikoristovuyutsya vuzli a takozh zaboroneno pidnimatisya na mokrij skeli Obidvi zaboroni vinikayut z faktu sho piskovik ye zanadto krihkoyu porodoyu na yakij mehanichna micnist znachno padaye koli girska poroda nasichena vologoyu Bigovi lizhiV polskij chatini gir zimoyu mozhna vidvidati tri trasi dlya bigovih lizh Slid pam yatati sho inodi vnaslidok snigovih umov kurs cih marshrutiv zminyuyetsya Karluv Lonki Pasterski Pasterka Karluv 12 km Karluv Prazki Trakt Zbuj poruch iz Velikim Batorovskim torfovishem Karluv 7 4 km Batoruvek Kruglij traktat na perehresti z Velikim Batorovskim torfovishem Prazki Trakt Kshiva Droga Batoruvek 9 km peretinayetsya z marshrutom iz chervonoyu poznachkoyu Masivi ta yih najvishi tochkiSkelni utvorennya na krayu koroni Shelinec Malij Adrshpashski skeli ozero u kolishnomu kar yeri Adrshpashsko Teplicki skeli vershinni starosta ta druzhina starosti Vlasne Stolovi gori Shelinyec Velikij 919 metriv nad rivnem morya 915 metriv nad rivnem morya 849 metriv nad rivnem morya 830 metriv nad rivnem morya 783 metriv nad rivnem morya Adrshpashsko Teplicki skeli 785 metriv nad rivnem morya Pagorb 700 metriv nad rivnem morya 712 metriv nad rivnem moryaFloraYalinovi nasadzhennya Stolovih gir Lis V Lisah Stoloih gir dominuyut posadzhen ta kultivovani bagatma pokolin lyudej smerekovi monokulturi sho zaminili ranishe virubani listyani ta zmishani lisi ta tugajni lisi Najmeshe zalishilosya tugajnih lisiv Listyani lisi zbereglisya lishe na nevelikih dilyankah u vazhkodostupnij miscevosti Protyagom bagatoh rokiv vidbuvayetsya vidnovlennya yalinovih lisiv zavdyaki shtuchnomu nasadzhennyu derev cogo vidu Visadzhuyut perevazhno buki yalini ta kleni Tilki v rajoni samogo nacionalnogo parku Stolovih gir bulo nasadzheno priblizno 3000 gektariv Luki Cirsietum rivularis Na lukah Stolovih gir prorostaye Kupalnicya yevropejska Trollius europaeus yaku vvazhayut simvolom klodzkoyi zemli tut roslinu nazivayut klodzkoyu troyandoyu nim Glatzer Rose Cikavim faktom ye takozh sho roste tut i navkolo Skel Lenzhickih Cirsietum rivularis zokrema yiyi chasto mozhna zustriti bilya mist Karluv i Pasterki Naskelna roslinnist Roslini yaki lyublyat tin V Stolovih Gorah v tinistih i vologih shilinah girskih porid prozhivaye bagato tinolyubnih roslin Osoblivo bagatoyu ye flora sporovih roslin voni osoblivo dobre rostut v regionah Rogovoyi Kopi i Shelincya Velikogo de znahoditsya yedina v Centralnij Yevropi plosha prirodnogo prorostannya pechinochnikiv Po vsij teritoriyi girskogo hrebtu prorostaye bezlich mohiv ta pechinochnikiv endemichnih vidiv i reliktovih vidiv Roslini pid ohoronoyu Arnika girska Pinus rhaetica Bagato z roslin yaki rostut v nacionalnomu parku perebuvayut pid ohoronoyu sered nih arnika girska barvinok malij tis yagidnij dev yatisil bezsteblij tirlichka vijchasta liliya lisova tavolzhnik zvichajnij pidsnizhnik zvichajnij bilocvit vesnyanij rosichka kruglolista zozulinec cholovichij zozulki buzinovi zozulki Fuksa zozulki travnevi baranec zvichajnij plavun bulavopodibnij vovchi yagodi zvichajni Okrim Pinus rhaetica rostut tut roslini tipovi dlya bilshosti hrebtiv Sudetiv FaunaOlen kaban kozulya chervona lisicya bilka chornij i chervonij vidi ta dribni grizuni poshireni u shirokih kompaktnih lisovih kompleksah Nacionalnogo parku Stolovih gir Skladno pobachiti v osnovnomu cherez nichnij sposib zhittya tih hto nalezhit do kunic yevropejskij borsuk kunicya thir laska ta gornostaj Z komahoyidnih ssavciv yizhak zvichajnij a ridkisna burozubka mala ta alpijska burozubka harakterna dlya girskih rajoniv U harakternomu dlya Stolovih gir seredovishi v trishinah ta shilinah piskovikovih skel zhivut kazhani Cinnim elementom fauni ssavciv ye dribni nichni bilkopodibni tvarini sho meshkayut v osnovnomu u shirotah listyanih ta zmishanih lisiv liskulka duzhe ridkisna sonya ta lisova sonya Na polsko cheskomu kordoni meshkaye muflon vid girskih ovec zavezenih z Korsiki ta yakij aklimatizuvavsya u Sudetah Ohorona navkolishnogo seredovishaEmblema parku Chastina Stolovih gir zagalnoyu plosheyu 63 km yaki lezhat na polskij storoni povnistyu znahodyatsya pid kontrolem nacionalnogo parku stolovih gir PNGS yakij bulo stvoreno 16 veresnya 1993 roku na bazi stvorenogo 1981 roku Na teritoriyi parku znahodyatsya tri prirodni rezervaciyi vidkriti dlya turistiv Shelinyec Velikij i Blidi Skeli i torf yano bolotnij zapovidnik takozh planuyetsya stvoriti she dekilka prirodnih rezerviv Skeli Lenzhicki Nad Posnoyu Pasterska gora i Rogova Kopa Kolis davno v rajoni Borovini selo nepodalik Polyanici Zdruj tut buv zapovidnik modrinovogo dereva deyakim ekzemplyaram bulo 200 rokiv i yaki syagali 30 m u visotu Ci dereva kolis specialno viroshuvalis ta vikoristovuvalisya dlya pobudovi shogl korabliv V sichni 1955 dereva bulo zrujnovano bureyu a zapovidnik zakrito Chastina Stolovih gir yaka nahoditsya na cheskij storoni takozh znahoditsya pid ohoronoyu vsya yih teritoriya vidnositsya do i zajmaye ploshu 410 km Najcinnishimi rajonami cogo zapovidniku najbilsh ohoronyuvani tak zvana persha zona ce tri rezervaciyi Adrshpashsko Teplicki skeli teritoriya na pivnich vid mista Polici nad Metuyi i rezervat dikoyi prirodi Druga zona ce zdebilshogo luki ta pasovisha tretya orni zemli a chetverta plosha dovkola mist FaktiGirske pasmo neodnorazovo stavalo ob yektom zjomki filmiv zokrema tut provodilisya zjomki Hroniki Narniyi Princ Kaspian Charivnik teleserial GalereyaVelikij Shilinyec vid z Chehiyi Lenzhno vid na Kopu Smyerti Krislo Pradida vid z Shelinyec Velikij Sudetski gori Radkovski gori Vid iz zahidnoyi galereyi na Shelinec Velikij Shyelinyec Velkij Mavpa na Shelinci Velikomu Mavpa Verblyuzha Skelya v Shyelinci Velikomu Kinska golova Peklo Blidi Skeli Stolovi goriBibliografiya redakciya T 13 Gory Stolowe Warszawa Krakow Wydawnictwo PTTK Kraj 1992 ISBN 83 7005 301 7 Staffa Marek Gory Stolowe w Gazeta Gorska R XX nr 4 80 jesien 2012 s 32 33 Staffa Marek Gory Stolowe czesc II w Gazeta Gorska R XX nr 1 81 zima 2013 s 26 27 Kozminski A Gory Stolowe Gonciarek S Szarkowski M Szczepanik M Hejszowina przewodnik wspinaczkowy Lodzki Klub Wysokogorski Lodz Pasterka 2000 2004 Zgorzelski M red Gory Stolowe Dialog Warszawa PosilannyaStolowe Mountains National Park Veb storinka mista Bromuv Istoriya rozselennya lyudej v Stolovih gorah Velosidepni trasi v Stolovih Gorah Trasi dlya skalelazinnya v Stolovih Gorah Velikij Shyelinyec virtualna podorozh Blidi skeli virtualna podorozh Bigovi Lizhi v stolovih gorah Opis turistichnogo marshrutu Velikogo Shelinecya najvishoyi vershini Stolovih gir Yan Kuchera Wspinanie tradowe porady praktyczne wspinanie pl redakciya T 13 Gory Stolowe Warszawa Krakow Wydawnictwo PTTK Kraj 1992 ss 11 23 ISBN 83 7005 301 7 Hroniki Narniyi Princ Kaspian oficijnij sajt