Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́рніка гірська́ (Arnica montana) — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (Asteraceae). Цінна лікарська культура.
| Арніка гірська | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Арніка (Arnica) |
| Вид: | Арніка гірська (A. montana) |
| Біноміальна назва | |
| Arnica montana L., 1753 | |
 | |
Місцева назва — арніка, зілля баранє, нечуй-вітер, скусівник гірський, скусівник лікарський, трава бараня.
Ботанічна характеристика
Багаторічна трав'яниста рослина з темно-жовтими або оранжевими квітками у великих поодиноких кошиках. Стебло пряме, 15—80 см завдовжки, залозисте, короткоопушене, вгорі розгалужене. Трав'яниста кореневищна багаторічна рослина. Кореневище коротке, розташовані на глибині від 1-3 до 60-70 см, іноді на поверхні, коричневе або темно-коричневе, всередині біле [4]. Стебло одне, прямостійне, опушене залозистими та простими волосками, 25-35 см заввишки. Стеблові листки довжиною 3-5, шириною 2-3 см, супротивні, сидячі, цілокраї, довгасті; листки розетки притиснуті до землі. Суцвіття — верхівкові поодинокі кошики, їх кількість на стеблі коливається від 1 до 6. Крайові квітки язичкові, темно-жовті або оранжеві, з тризубим відхилом; серединні — трубчасті, блідіші. Плоди — циліндричні, звужені до основи, борознисті, коротко опушені сім'янки з чубчиком брудно-білих волосків, які трохи перевищують сім'янки, довжина 1,5-5,0 мм.
Цвіте в червні-липні, плоди достигають в кінці липня — першій половині серпня. Сировиною є суцвіття (Flores Arnici), зібрані на початку цвітіння.
Кореневище товсте, циліндричне і з багатьма придатковими коренями, що відходять від нього знизу. Стебло рослини виростає лише на другий рік. Стеблові листки прості, довгастої форми з хвилястими краями, сидячі; яскраво-зелені, зверху волохаті, знизу голі. Листки на стеблі наполовину менші, ніж ті, що зібрані при корені в розетку. Квітки оранжеві, двостатеві, верхівкові, поодинокі, зібрані в кошики, мають приємний специфічний запах. Плід — сім'янка, призматичної форми, має ряд шорстких волосків. Цвіте в червні — липні.
Хімічний склад
У кошиках знайдено летку олію (0,04—0,15 %), арцинін (близько 4 %), що являє собою суміш двох ізомерних тритерпенових речовин — арнідіолу та фарадіолу з групи люпеолу. Біологічно активною речовиною рослини, що діє на м'язову тканину матки, є арніфолін. Крім того, в арніці виявлено близько 5 % дубильних речовин, ситостерин, каротиноїди та ін.
Застосування в медицині
Тепер арніку гірську в науковій медицині не використовують. У народній медицині рослину використовують широко.
Для медичного використання зазвичай заготовляють кошики, які збирають на початку цвітіння рослини і сушать при температурі до 60°С. Правильно заготовлена і висушена сировина має приємний запах і гіркуватий смак.
Офіцінальну спиртову настойку кошиків арніки гірської вживають при спазмах кишківника і як жовчогінний засіб: по 20 крапель 3 рази на добу за 30 хв до їжі. Здавна настої арніки гірської використовують при запаленні верхніх дихальних шляхів, задавненому кашлі, ларингіті, матковій кровотечі, аднекситі, ішемічній хворобі серця, нервовому перезбудженні, виразці шлунка, ендокардиті та міокардиті.
Місця зростання
Арніка поширена у Литві, Латвії, в західних областях Білорусії та України. В Україні арніка гірська росте в Карпатах, зокрема в заказнику «Затінки і Тересянка», дуже рідко на Поліссі. Подібними до арніки гірської за властивостями є та , які культивуються у спеціалізованих господарствах. Росте на відкритих місцях, починаючи 500 м над рівнем моря до найвищих вершин: на полонинах, лісових полянах, іноді на заболочених луках, гірських хребтах, зокрема на Чорногорі, Свидовецькому хребті, Гуцульських Альпах, Ґорґанах, Бескидах. Європейський гірсько-лісовий вид на східній межі ареалу. В Українських Карпатах виділяють два локалітети арніки. Один (північний) розташований на межі трьох областей - Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської, другий включає територію Рахівського лісокомбінату Закарпатської обл. Дуже рідко трапляється на Українському Поліссі - в околицях м. Сарни (Рівненська обл.) та Овруцькому р-ні Житомирської обл. [12-14].
Заготівля
Квіткові кошики арніки збирають в період повного цвітіння (червень-липень), зрізуючи біля основи, з коротким квітконосом, не перевищуючи 1 см. Цвіт бажано сушити одразу після збору в темному, холодному, добре провітрюваному приміщені. Кореневища і корені збирають у березні-квітні або ж у серпні-жовтні. Листки збирають перед цвітінням в травні-березні з розетки, що біля самої землі.
Використання
Використовують як протизапальний засіб при кашлі, здутті кишечника, кишкових розладах (дизентерії), як кровоспинний засіб при маткових кровотечах, виразці шлунка, стенокардії, атеросклерозі, гіпертонії, нервовому перезбудженні, при шлункових і кишкових спазмах.
Розмноження
Арніка гірська характеризується досить повільним зростом. Стійка до морозів, шкідників та грибкових захворювань. Ділянку для розведення арніки бажано обирати в гірських холодних місцевостях з вогким ґрунтом, бажаний pH (4-5).
Охорона
Ще в 50-х рр. в Українських Карпатах запаси арніки були достатніми для щорічної заготівлі 5-10 т сухих суцвіть [3]. Питання про необхідність охорони запасів арніки не було актуальним. В 70-80-х рр. обсяг допустимих заготівель, за одними джерелами [10], становив 0,5-0,6 т, за іншими [2] - близько 20 т. Невеликі ресурси виду з біологічним запасом 0,66 т виявлені в Надвірнянському р-ні Івано-Франківської обл. [1]. Зараз природні сировинні запаси виду в Україні виснажені. В Українських Карпатах охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, заказниках загальнодержавного значення Тавпиширківському (Івано-Франківська обл.), урочищах Затінки і Тересянка (Закарпатська обл.), Чорний Діл і Стебник (Чернівецька обл.), на території пам'ятки природи загальнодержавного значення урочище Верхнє Озерище (Івано-Франківська обл.). На даний час мережа природоохоронних територій, в яких арніка гірська має значне поширення, розширилась за рахунок включення нових ділянок в Закарпатській та Івано-Франківській областях.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — С. .
Література
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К. : Здоров'я, 1990. — 304 с., іл. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ковальова А. М. Арніка [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — . Ел.джерело С. 44.
- Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с.
Посилання
- https://plants.land.kiev.ua/15.html
- Арніка гірська — застосування у народній медицині [ 21 липня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A rnika girska Arnica montana bagatorichna trav yanista roslina rodini ajstrovih Asteraceae Cinna likarska kultura Arnika girskaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Ajstrovi Asteraceae Rid Arnika Arnica Vid Arnika girska A montana Binomialna nazvaArnica montana L 1753 Misceva nazva arnika zillya baranye nechuj viter skusivnik girskij skusivnik likarskij trava baranya Botanichna harakteristikaArnika girskaArnica montana Tuluzkij muzej Bagatorichna trav yanista roslina z temno zhovtimi abo oranzhevimi kvitkami u velikih poodinokih koshikah Steblo pryame 15 80 sm zavdovzhki zaloziste korotkoopushene vgori rozgaluzhene Trav yanista korenevishna bagatorichna roslina Korenevishe korotke roztashovani na glibini vid 1 3 do 60 70 sm inodi na poverhni korichneve abo temno korichneve vseredini bile 4 Steblo odne pryamostijne opushene zalozistimi ta prostimi voloskami 25 35 sm zavvishki Steblovi listki dovzhinoyu 3 5 shirinoyu 2 3 sm suprotivni sidyachi cilokrayi dovgasti listki rozetki pritisnuti do zemli Sucvittya verhivkovi poodinoki koshiki yih kilkist na stebli kolivayetsya vid 1 do 6 Krajovi kvitki yazichkovi temno zhovti abo oranzhevi z trizubim vidhilom seredinni trubchasti blidishi Plodi cilindrichni zvuzheni do osnovi boroznisti korotko opusheni sim yanki z chubchikom brudno bilih voloskiv yaki trohi perevishuyut sim yanki dovzhina 1 5 5 0 mm Arnika girska v Karpatah Cvite v chervni lipni plodi dostigayut v kinci lipnya pershij polovini serpnya Sirovinoyu ye sucvittya Flores Arnici zibrani na pochatku cvitinnya Korenevishe tovste cilindrichne i z bagatma pridatkovimi korenyami sho vidhodyat vid nogo znizu Steblo roslini virostaye lishe na drugij rik Steblovi listki prosti dovgastoyi formi z hvilyastimi krayami sidyachi yaskravo zeleni zverhu volohati znizu goli Listki na stebli napolovinu menshi nizh ti sho zibrani pri koreni v rozetku Kvitki oranzhevi dvostatevi verhivkovi poodinoki zibrani v koshiki mayut priyemnij specifichnij zapah Plid sim yanka prizmatichnoyi formi maye ryad shorstkih voloskiv Cvite v chervni lipni Himichnij skladU koshikah znajdeno letku oliyu 0 04 0 15 arcinin blizko 4 sho yavlyaye soboyu sumish dvoh izomernih triterpenovih rechovin arnidiolu ta faradiolu z grupi lyupeolu Biologichno aktivnoyu rechovinoyu roslini sho diye na m yazovu tkaninu matki ye arnifolin Krim togo v arnici viyavleno blizko 5 dubilnih rechovin sitosterin karotinoyidi ta in Zastosuvannya v mediciniTeper arniku girsku v naukovij medicini ne vikoristovuyut U narodnij medicini roslinu vikoristovuyut shiroko Dlya medichnogo vikoristannya zazvichaj zagotovlyayut koshiki yaki zbirayut na pochatku cvitinnya roslini i sushat pri temperaturi do 60 S Pravilno zagotovlena i visushena sirovina maye priyemnij zapah i girkuvatij smak Oficinalnu spirtovu nastojku koshikiv arniki girskoyi vzhivayut pri spazmah kishkivnika i yak zhovchoginnij zasib po 20 krapel 3 razi na dobu za 30 hv do yizhi Zdavna nastoyi arniki girskoyi vikoristovuyut pri zapalenni verhnih dihalnih shlyahiv zadavnenomu kashli laringiti matkovij krovotechi adneksiti ishemichnij hvorobi sercya nervovomu perezbudzhenni virazci shlunka endokarditi ta miokarditi Miscya zrostannyaArnika poshirena u Litvi Latviyi v zahidnih oblastyah Bilorusiyi ta Ukrayini V Ukrayini arnika girska roste v Karpatah zokrema v zakazniku Zatinki i Teresyanka duzhe ridko na Polissi Podibnimi do arniki girskoyi za vlastivostyami ye ta yaki kultivuyutsya u specializovanih gospodarstvah Roste na vidkritih miscyah pochinayuchi 500 m nad rivnem morya do najvishih vershin na poloninah lisovih polyanah inodi na zabolochenih lukah girskih hrebtah zokrema na Chornogori Svidoveckomu hrebti Guculskih Alpah Gorganah Beskidah Yevropejskij girsko lisovij vid na shidnij mezhi arealu V Ukrayinskih Karpatah vidilyayut dva lokaliteti arniki Odin pivnichnij roztashovanij na mezhi troh oblastej Lvivskoyi Ivano Frankivskoyi ta Zakarpatskoyi drugij vklyuchaye teritoriyu Rahivskogo lisokombinatu Zakarpatskoyi obl Duzhe ridko traplyayetsya na Ukrayinskomu Polissi v okolicyah m Sarni Rivnenska obl ta Ovruckomu r ni Zhitomirskoyi obl 12 14 ZagotivlyaKvitkovi koshiki arniki zbirayut v period povnogo cvitinnya cherven lipen zrizuyuchi bilya osnovi z korotkim kvitkonosom ne perevishuyuchi 1 sm Cvit bazhano sushiti odrazu pislya zboru v temnomu holodnomu dobre provitryuvanomu primisheni Korenevisha i koreni zbirayut u berezni kvitni abo zh u serpni zhovtni Listki zbirayut pered cvitinnyam v travni berezni z rozetki sho bilya samoyi zemli VikoristannyaVikoristovuyut yak protizapalnij zasib pri kashli zdutti kishechnika kishkovih rozladah dizenteriyi yak krovospinnij zasib pri matkovih krovotechah virazci shlunka stenokardiyi aterosklerozi gipertoniyi nervovomu perezbudzhenni pri shlunkovih i kishkovih spazmah RozmnozhennyaArnika girska harakterizuyetsya dosit povilnim zrostom Stijka do moroziv shkidnikiv ta gribkovih zahvoryuvan Dilyanku dlya rozvedennya arniki bazhano obirati v girskih holodnih miscevostyah z vogkim gruntom bazhanij pH 4 5 OhoronaShe v 50 h rr v Ukrayinskih Karpatah zapasi arniki buli dostatnimi dlya shorichnoyi zagotivli 5 10 t suhih sucvit 3 Pitannya pro neobhidnist ohoroni zapasiv arniki ne bulo aktualnim V 70 80 h rr obsyag dopustimih zagotivel za odnimi dzherelami 10 stanoviv 0 5 0 6 t za inshimi 2 blizko 20 t Neveliki resursi vidu z biologichnim zapasom 0 66 t viyavleni v Nadvirnyanskomu r ni Ivano Frankivskoyi obl 1 Zaraz prirodni sirovinni zapasi vidu v Ukrayini visnazheni V Ukrayinskih Karpatah ohoronyayetsya v Karpatskomu biosfernomu zapovidniku zakaznikah zagalnoderzhavnogo znachennya Tavpishirkivskomu Ivano Frankivska obl urochishah Zatinki i Teresyanka Zakarpatska obl Chornij Dil i Stebnik Chernivecka obl na teritoriyi pam yatki prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya urochishe Verhnye Ozerishe Ivano Frankivska obl Na danij chas merezha prirodoohoronnih teritorij v yakih arnika girska maye znachne poshirennya rozshirilas za rahunok vklyuchennya novih dilyanok v Zakarpatskij ta Ivano Frankivskij oblastyah Primitki Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2021 Tovstuha Ye S Fitoterapiya S LiteraturaTovstuha Ye S Fitoterapiya K Zdorov ya 1990 304 s il ISBN 5 311 00418 5 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kovalova A M Arnika 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik vidpovidalnij redaktor A M Grodzinskij Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 544 storinki ISBN 5 88500 055 7 El dzherelo S 44 Safonov M M Povnij atlas likarskih roslin Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 384 s ISBN 978 966 408 273 7Posilannyahttps plants land kiev ua 15 html Arnika girska zastosuvannya u narodnij medicini 21 lipnya 2016 u Wayback Machine