Ста́нків — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1227 осіб. Орган місцевого самоврядування — Моршинська міська рада.
село Станків | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Моршинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46100130130055732 |
Основні дані | |
Засноване | 1458 |
Населення | 1227 |
Площа | 19,37 км² |
Густота населення | 63,35 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82464 |
Телефонний код | +380 3245 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′59″ пн. ш. 23°51′22″ сх. д. / 49.19972° пн. ш. 23.85611° сх. д.Координати: 49°11′59″ пн. ш. 23°51′22″ сх. д. / 49.19972° пн. ш. 23.85611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 331 м |
Водойми | річка Жижава, річка Бережниця |
Найближча залізнична станція | |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82482, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин |
Карта | |
Станків | |
Станків | |
Мапа | |
Станків у Вікісховищі |
Походження назви
Первісна назва Станкова звучала трохи інакше — Станьків. Але внаслідок змін у правописі офіційна назва села тепер Станків. Існує легенда, що так називалося поселення людей, котрі втікали від монголо-татарських навал у непрохідні ліси чи болота. Ці групи втікачів називали себе «стан», загін. Напевне тому в Галичині є декілька сіл з подібною назвою: Станків, Станкова, Станківці. Перший монголо-татарський похід на наші землі датується 1241 роком. Якщо легенда про походження назви села Станків справді пов'язана з нападом монголо-татар, то, очевидно, поштовх до його заснування мусив дати якийсь з найперших походів, бо вперше село згадується в історичних документах в XV столітті.
Географія
Розташування і фізична географія
Село Станків розташоване на Прикарпатті, у південно-східній частині Львівської області, на південь від районного центру міста Стрий. Від Стрия віддалене на 7 км, від Дрогобича — на 39 км, від Львова — на 83 км.
Станків межує: на сході із селами Бережниця, Воля-Задеревацька, на півдні — із селом Довге, на південному заході — із селом Нижня Лукавиця, на заході — із селом Братківці, на півночі — із селом Фалиш, на північному сході — із селом Стрілків.
На схід від Станкова над річкою Бережницею знаходиться хутір Пила, приналежний до Станківської сільської ради. Між Пилою і власне Станковом іде залізниця Стрий — Болехів — Івано-Франківськ. Через саме село проходить шосейна дорога («гостинець») — автошлях Н 10 — автомобільний шлях національного значення Стрий — Івано-Франківськ — Чернівці — пропускний пункт Мамалига — Кишинів.
Відстань від Станкова до населених пунктів (автошляхами) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Стрий ~ 7 км | Львів ~ 83 км | Жидачів ~ 37 км Дашава ~ 19 км | |||||||
Дрогобич ~ 39 км Трускавець ~ 51 км | Тернопіль ~ 158 км Київ ~ 630 км | ||||||||
Сколе ~ 42 км Ужгород ~ 199 км | Моршин ~ 4 км Болехів ~ 14 км | Івано-Франківськ ~ 89 км Чернівці ~ 228 км | |||||||
Клімат
Клімат помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середня температура січня — −4 °C, липня — +18,0 °C. Річна сума опадів — 750—800 мм. Більшість опадів припадає на літні місяці. Станків знаходиться у вологій помірно-теплій агрокліматичній зоні. Істотний вплив на клімат села має його розташування в передгір'ї Карпат. Клімату Станкова притаманна висока вологість повітря (взимку — 70-80 %, влітку — 85 %) і понижений атмосферний тиск (725—745 мм ртутного стовпчика).
Клімат Станкова | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13,8 | 17,7 | 22,4 | 28,2 | 32,2 | 33,4 | 37,0 | 35,1 | 31,0 | 25,3 | 20,3 | 16,5 | 36,0 |
Середній максимум, °C | −0,4 | 1,1 | 6,1 | 12,8 | 18,8 | 21,5 | 22,9 | 22,7 | 17,9 | 12,3 | 5,5 | 1,2 | 11,9 |
Середня температура, °C | −4 | −2,3 | 1,7 | 7,8 | 13,3 | 16,1 | 18,0 | 17,0 | 12,8 | 7,7 | 2,3 | −1,5 | 7,4 |
Середній мінімум, °C | −6,4 | −5,4 | −1,8 | 3,4 | 8,2 | 11,2 | 12,6 | 12,2 | 8,5 | 4,0 | −0,4 | −4,2 | 3,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −28,5 | −30 | −24,8 | −12,1 | −5 | 0,5 | 4,5 | 2,6 | −3 | −13,2 | −17,6 | −25,6 | −29,5 |
Норма опадів, мм | 42 | 43 | 43 | 51 | 77 | 98 | 102 | 76 | 58 | 47 | 46 | 57 | 740 |
Геологія
Сучасний рельєф Станкова сформувався в різних умовах, а тому має різну геологічну будову. Рельєф Станкова — горбиста рівнина, з чергуванням межиріч і улоговин. Пагорби мають загальний схил до Жижави, куди стікають струмки з ярів. Горбисті пасма, поділені численними ярами, мають загальний напрям схилу із північного сходу на захід і південь. Контури височин м'які, пологі. Середня висота над рівнем моря становить 340 м. Найвища точка Станкова — 360 м над рівнем моря.
Територія Станкова знаходиться у Бориславсько-Покутському покриві Передкарпатського прогину і належить до геоморфологічного району акумулятивних терасових межирічь і долин Середнього Передкарпаття геоморфологічної області Передкарпаття .
Геологічна будова Станкова характеризується присутністю відкладів починаючи з палеозою. Четвертинні відклади на території Станкова є наймолодшими геологічними нашаруваннями. Найпоширеніші алювіальні, алювіально-делювіальні та флювіогляціальні утворення. Значна їх товща знаходиться на горбах. На схилах горбів виявлено досить потужні товщі дрібної гальки наносного походження. Післяльодовикові і сучасні алювіальні відклади поширені в долинах річок Жижава і Бережниця у межах сучасних заплавних терас.
Ґрунти дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні.
Гідрографія
Гідрографію Станкова утворюють річки Жижава, Бережниця та чисельні струмки — притоки цих річок. У західній частині села протікає річка Жижава, а у східній — Бережниця. Річки Жижава і Бережниця — притоки річки Стрий, котра, у свою чергу, є притокою Дністра. Річний хід рівня цих річок характеризується порівняно невисоким весняним паводком, нестійкою літньо-осінньою меженню та високими дощовими паводками. Великих природних озер в Станкові немає, натомість існують в середині та на околиці села великі штучні водойми — стави.
Флора
Формування рослинного світу Станкова відбулося в плейстоцені та голоцені четвертинного періоду. У творенні сучасної рослинності Станкова також брали участь релікти третинного періоду (широколистяні деревні види).
Угіддя Станкова поділяються на такі типи: листяні ліси, мішані ліси, орні землі, сіножаті, болота. Природна рослинність Станкова збереглася приблизно на третині території.
Переважаючим рослинним типом в Станкові є ліси. Основними лісоутворюючими породами широколистяних лісів є дуб звичайний, бук лісовий, граб звичайний. У мішаних лісах поруч ростуть смерека європейська, ялиця, дуб, береза, осика, рідше бук. В XVII–XVIII століттях в Станкові на значних площах було знищено дубові ліси задля виробництва поташу. Про їх існування свідчать топоніми полів: Дуброва, Копані. У радянський період було повністю знищено дубовий ліс — Дубрівки, а також значну кількість дубів у навколишніх лісах, у яких тепер їх заміняють дубово-березові та дубово-осикові насадження (у тому числі дуба червоного, або канадського). Діброви в Станкові у теперішній час знаходяться в Гудаковому Потоці, а також поширені в лісах у східній та південній частині села. Вони утворюють комплекси з дубово-буково-грабовими лісами.
Друге місце за розповсюдженням займають березово-осикові ліси, які поширені на супіщаних ґрунтах в долинах та на схилах ярів.
Фауна
У 1970-1980-х роках внаслідок господарської діяльності місцевого колгоспу (зокрема, інтенсивне використання пестицидів) тваринний світ Станкова зазнав чисельних втрат. Однак в 2000-х роках фауна Станкова поступово відновилася, чому сприяли розпад місцевого колективного господарства, а також істотне зменшення площі розорюваних полів. У 2000-х роках спостерігалося «вибухове» зростання чисельності іксодових кліщів, що в свою чергу зумовлене збільшенням кількості гризунів. Також значно збільшились популяції плазунів (особливо вужа звичайного), земноводних та птахів.
Чисельними є свійські тварини: зокрема, з середини 2000-х років значного поширення набула в'єтнамська свиня.
В Станкові та його околицях майже зовсім зникли гадюка звичайна та мідянка.
У 1950-их роках внаслідок проведення колективізації в Станкові повністю зникла сіра українська порода, яку використовували як волів.
Історія
Історія територіально-адміністративної приналежності Станкова
- до 1772 — безперервно перебував під владою Королівства Польського.
- 1434–1772 — належав до Королівства Польського,Руського воєводства,Перемиської землі, Стрийського староства.
- 1772–1867 — належав до Австрійської імперії, Королівство Галичини та Володимирії, Стрийського округу.
- 1867–1918 — належав до Австро-Угорської імперії , Королівства Галичини і Володимирії, Стрийського округу, Станківська ґміна.
- 1918–1919 — перебував у складі Західноукраїнської Народної Республіки, Стрийського повіту, Станківська ґміна.
- 1919–1934 — входив до Польської Республіки, Станиславівського воєводства, Стрийського повіту, Станківська ґміна.
- 1934–1939 — входив до Польської Республіки, Станиславівського воєводства, Стрийського повіту, Братківська ґміна.
- 1939–1941 — входив до Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Української Радянської Соціалістичної Республіки, Дрогобицької області, Стрийського району, Станківської сільської ради.
- 1941–1944 — входив до Німецького Райха, Генерал-губернаторства Польща, Дистрикт Галичина, крайсгауптманшафт Стрий.
- 1944–1959 — входив до СРСР, УРСР, Дрогобицької області, Стрийського району, Станківської сільської ради.
- 1991 — дотепер перебуває у складі України, Львівської області, Стрийського району, Станківської сільської ради.
Давня та середньовічна історія
Початки села губляться у сивій давнині. Оскільки найчастіше села виникали над річками, котрі були основою життя, то треба думати, що так само було й у випадку з першими поселеннями на території теперішнього Станкова. Найдавніші і найпереконливіші сліди перебування тут людей — це принагідні окремі знахідки уламків ножів, череп'я, іншого знаряддя для хат і господарств, котрі час від часу станківчани видобувають на поверхню під час земляних робіт. називає місцеве населення білими хорватами. А сам наш край «Повість» називає Червоною Руссю. У 993 році тут встановив свою владу київський князь Володимир Великий. Достеменно невідомо, чи місцеве населення прийняло хрещення разом з ним, як це було у Києві 988 року. Цілком можливо, що мешканці Прикарпаття були охрещені задовго перед Володимиром, тобто християнство прийшло сюди не з Києва, а із Заходу — з Моравії, звідки почали свою діяльність Кирило і Мефодій.
Перша згадка про село
Перша згадка про село датується 1482 роком. Станків тоді був резиденцією з укріпленнями і належав шляхетному Юхнові Нагваздану. Йому належали також прилеглі до Станкова села. З огляду на важливість цієї згадки подаємо повністю текст оригінального історичного документа, котрий зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові:
"«Шляхетний Юхно Нагваздан, спадкоємець Станкова, зізнав, що він продав навічно свої власні села, які знаходяться у Перемишльській землі в Стрийському повіті, а саме Станьків, Фалиш або Монастир, Довге, Моршин, Нинів (тепер — Долішнє), Вишгород (тепер — Горішнє), Джулин (тепер — Жулин), Нежухів, Стрілків, Лотатники з усіма травами, врожаями, посівами, гібернами, нерухомостями, виноградниками в чотирьох згаданих селах і п'ятий у полях, рогатою і не рогатою худобою, з усіма прибутками, які є у тих селах, з усіма кінськими табунами (стадами), з хатами і укріпленнями в Станькові Славному Рафалові (очевидно — Лещинському) з Ярослава, коронному маршалкові і старості Сандомирському за 4 тисячі угорських флорентів. Юхно також зрікається назавжди всіх вищезазначених прав дідичних і граничних в користь будь-кого з дому маршалка, що він собі з цього судового позову і добився, і сам в цих дідичних означених селах передав і віддалив. Діялося [це] за три дні до Святого Очищення Діви Марії року Божого 1482 (29 січня) в присутності родовитих і шляхетних Миколая Одровонжа зі Спрови, стольника львівського Яна Риботицького, Станіслава Барсі, Станіслава Капустки, Яна Свалявського, Миколая Клочовського та інших гідних віри осіб.»
Нова історія
9 січня 1659 року був складений «Реєстр шкод, завданих польським військом» з якого відомо, що громада Станкова подала скаргу на польське військо до влади у Львові. Відомості про цей реєстр знаходяться у Стрийському краєзнавчому музеї.
Галичина відійшла до Австрійської імперії. З цими подіями у селі пов'язаний такий спогад: оскільки аграрна реформа австрійської влади викликали сильний спротив польського панства, урядовець Стрийського повіту виїхав до села Станків на віче, де запевняв, що цісар Леопольд II не допустить поляків до Галичини, але представник села заявив урядовцеві, що не треба війська, бо селяни з косами і ціпами самі проженуть ворогів.
У Станкові містився фільварок, або, як його називали селяни, панський дім. Першим паном, згадку про якого доносить народна пам'ять у Станкові, був пан Поструцький (насправді — Пєтруський (пол. Pietruski)). Пана Пєтруського згадують як дуже суворого чоловіка. Достеменно відомо, що у 1822 році фільварок перейшов у володіння Антонія Пєтруського (Antonii Pietruski; *1757 — †31 січня 1843, Станків), а у 1843 році — Костянтина Пєтруського.
Після скасування панщини в 1848 році у Станкові між паном і громадою виникла суперечка щодо двох питань: права користуватися луками для випасу худоби (сучасні станківські і фалиські діброви) і права користуватися лісовими ділянками (Маньове, Запуст, Дубрівка, Камаральне).
Село таки виграло судовий процес проти пана, і кожен мешканець Станкова отримав право збирати у лісі малину, ожину, лісові горіхи, гриби, сухе гілля, вибракуване дерево на паливо — як влітку, так і взимку, а також сухе листя на підстилку худобі, на загату для утеплення хати.
Пан Пєтруський побудував ґуральню. Виробленою там горілкою він споював селян — продаж горілки був головним джерелом доходу для панства. Згодом Пєтруський продав ґуральню іншому панові — власникові табулярного маєтку Лукавиця. Для удосконалення процесу охолодження видобутої горілки було збудовано водостік, звідки сьогодні тече холодна вода у ставки. Мали пани і свою цегельню, але тепер про неї залишилася тільки згадка у документах. Цегельня була при дорозі, на ділянці, котра належала Степанові Огородникові (або, як казали в селі, «багачки Пшеничихи»).
Панський будинок розташовувався там, де нині є церковна резиденція. Біля будинку був величезний сад і стояла висока вежа (у селі її називали «баштою»). Вежу розібрали аж за радянської влади. Влаштовуючи квітники біля контори, навпроти колишнього панського будинку, жінки під час копання знайшли залишки якогось фундаменту.
Панський будинок був доволі розкішний. За будинком стояли стодоли, була велика стайня для коней, де тримали 30 коней, і два корівники для 32 корів. Там, де стояли панські стайні, тепер є пилорама і столярний цех. Внизу навпроти ставків стояли дві менші хати, де жили наймити. Трохи далі розташовувався ще один великий панський сад.
Новітня історія
1901—1939 рр.
У 1900-х роках власником фільварку став князь Юзеф Пузина (27 квітня 1856, Новий Мартинів — 30 березня 1919, Станків). Про нього у селі збереглася добра пам'ять. Новий пан був «прогресивний», бо відзначався лояльністю до селян. Він побудував у селі пам'ятник Богоматері з немовлям на честь скасування панщини 1848 року. У 1915 році Юзеф Пузина дав велику пожертву на відбудову сільської церкви, яка була дуже пошкоджена у Першу світову війну під час австро-російських битв за Галичину. Він також подарував церкві дорогу ікону Пречистої Діви Марії.
Юзефа Пузину село поховало біля церкви — там, де нині є могила Січових Стрільців. Родина пана Пузини побудувала на Стрийському цвинтарі могильний склеп, на якому є напис польською мовою:
Тут спочиває
Юзеф — князь Подільський
Пузина народився 1856 р. — помер 1919 р.
Ректор Університету Львівського
Член Академії Краківської
Власник сіл Станкова, Фалиша, Пили
Князь Юзеф Пузина був знатною й освіченою людиною (професор математики), у 1904—1905 роках він обіймав посаду ректора Львівського університету. Кажуть, що його труну везли на фірі, прибраній килимами і квітами, котру тягнуло четверо волів. Мабуть, такий був звичай — везти знатного покійника до місця вічного спочинку фірою, запряженою чотирма волами, бо так само хоронили потім Єжи Балдвіна-Рамулта (), зятя Пузини.
У 1919 році власність по князеві Ю. Пузині перейняла його дочка Марія (27 вересня 1892, Львів — 1980, Вроцлав). 14 жовтня 1927 року помер її чоловік Єжи Балдвін-Рамулт (пол. Jerzy Baldwin Ramułt; 14 листопада 1893, Берн, власник землі в Стриганцях, Звір і Кобланська Воля), якого поховали на Станківському цвинтарі. Марія вдруге вийшла заміж за Францішека Сьцібор-Рильського (пол. Franciszek Ścibor-Rylski). Пан Рильський уславився у Станкові тим, що хотів дати лад з річкою Жижавою. Як знаємо, на берегах річки були сіножаті. Але вона часто виходила з берегів, тому нерідко косарі косили сіно, стоячи у воді. Пан Рильський вирішив зарадити тій біді, викопавши стави. Він найняв на роботу багато чоловіків, які у воді копали стави і виносили болото на їх береги. Це була дуже важка праця, на яку йшли здорові і сильні чоловіки. Пан, кажуть, добре платив.
Коли ж стало зрозуміло, що незабаром вибухне війна, пан Рильський узявся продавати багато власності. Він ходив по селу і повторював: «Wszystko zabiorą sowieci» («Все заберуть совіти»). Пан Рильський продавав навіть поле, зване Дубиною. Дуже багато станківчан купили у нього шматки цього поля в кредит, але не встигли заплатити, бо почалася війна. Пан Рильський зрізав і продав з алеї всі дуби, продавав ліс і все, на що знаходив купців.
1939—1945 рр.
1945—1991 рр.
За радянської влади у панському будинку зробили колгоспну контору. 1960 році розібрали пивниці і місце, де вони були, зрівняли із землею. Розповідають, що в пивницях були великі круглі дерев'яні бочки. У деяких на дні збереглась ще якась рідина — мабуть, горілка. Бочки розсипалися, крім одної, яка довго стояла під конторою колгоспу, наче німий свідок минулого.
1991—2000-і рр.
У 1990-х роках, коли колгосп у Станкові розпустили, панський будинок розібрали, а точніше кажучи, розікрали — працівники колгоспної контори, ланкові, колгоспники. Розікрали всі колгоспні будівлі: два льонопункти, свиноферму, два корівники, склад тощо.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461495, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 775 виборців, явка 59,23%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 25,71%, за партію «Голос» — 25,49%, за «Європейську Солідарність» — 14,38%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 22,32%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 17,29%, за Андрія Кота (самовисування) — 14,00%.
Демографія
Склад населення
Згідно з Йосифинською метрикою (станом на 6 березня 1788 року) у Станкові проживали власники будинків та земельних угідь: розташованих від старого цвинтаря до млина — священик Стефан Корчинський (номер будинку — № 1), Ян Болобан (Балабан) (№ 2), Ян Віннік (№ 3) Петро Міськович (№ 4), Базьо Попович (№ 5), Андрус Гусак (№ 7), Стас Бліхарж (№ 8), Міхал Морич (№ 9), Микола Морич (№ 19), мельник Іван Трефич (№ 10);
на Четвертинах — теперішня вулиця Басівка (від Ґарбарні до нового цвинтаря, права сторона): Гаврило Дмитречко (№ 6), № 21 — для оренди, Іван Стасішин (№ 13), Андрусь Вороб'юк (№ 14), Гаврило Гусак (№ 15), Андрусиха Балабанка (№ 16), Сень Ференс (Ференц) (№ 18), Стефан Лесів (Стефанків) (№ 17), Юрко Попович (№ 12), Філіпиха Бенюшка (№ 22);
Петро Тивонів (№ 23), Яць Дунець (№ 27), Данило Возний — війт (№ 24), Іван Вороб'юк (№ 25), Микола Дунець (№ 26), Гриньо Рудий (№ 28), Іван Нелапший (Налапший) (№ 29), Іван Ковальчук (№ 30), Петро Коваль (№ 31), вдова Столярка (№ 32), Федь Дмитречко (№ 33), Яцько Балабан (№ 34), Дмитро Лапчак (№ 35), Яць Нелапший (Налапший) (№ 36), Андрус Микитин (№ 37), Яць Микитин (№ 38), Войтко Літвін (Литвин) (№ 39), Ясько Налесник (Налисник) (№ 40), Михайло Нелапший (Налапший) (№ 41), Василько Пастернак (П'ясецький) (№ 42), Михайло Лапчак (№ 43), Василь Оґроднік (Огородник) (№ 44), Яць Малані(й) (№ 45), Іван Оґроднік (Огородник) (№ 46), Стефан Василів (№ 47), Стефан Балабан (№ 48), Гринь Лапчак (№ 49), Федько Лапчак (№ 50), Сень Телячий (№ 51), Іванко Пристай (№ 52), панський двір (№ 53).
Згідно з Францисканською метрикою у Станкові проживали власники будинків та земельних угідь (станом на 20 липня 1820 р.): пан Пєтруський (номер будинку № 1-4);
від старого цвинтаря до млина: священик (№ 6), Федір Балабан (№ 8), Томко Літвін (Литвин) (№ 7), Юрій Бачинський (№ 9), Луць Ференс (Ференц) (№ 5), Стас Міськович (№ 10), Михайло Попович (№ 12), Сень Тхір (№ 11), Михайло Ковальчук (№ 13), Іван Койчак (№ 14), Іван Бліхарж (№ 15), Гаврило Сунак (№ 16);
на Четвертинах — теперішня вулиця Басівка (від Ґарбарні до нового цвинтаря, права сторона): Дмитро Палюк (№ 17), Андрус Вороб'як (№ 19), Петро Гусак (№ 20), Іван Гусак (№ 21), Гаврило Рудий (№ 22), Василь Ференс (Ференц) (№ 23), Лесь Стефан (Стефанків) (№ 24), Андрус Дунець (№ 25), Антон Литвин (№ 26), Яць Окунь (№ 63), Михайло Бенюх (№ 29);
Прокіп Кара (№ 30), Данило Пукас (№ 28), Павло Дунець (№ 27), Ілько Данилів (№ 31), Гнат Пукас (№ 32), Петро Дунець (№ 33), Петро Рудий (№ 34), Стефан Біжак (№ 35), Іван Ковальчук (№ 36), пустка — незаселений будинок (№ 37), Федь Дмитречко (№ 38), Ясько Матусєвич (№ 39), Андрус Балабан (№ 40), Іван Налапший (№ 41), Федь Налапший (№ 42), Павло Дунець (№ 54), Яць Дунець (№ 43), Княжик Іван (№ 44), Яць Налисник (№ 45), Павло Налапший (№ 46), Якоб Пастернак (П'ясецький) (№ 47), Михайло Ільків (№ 48), Іван Оґроднік (Огородник) (№ 49), Гринь Куниця (№ 50), Іван Оґроднік-старий (Огородник) (№ 51), Гринь Оґроднік (Огородник) (№ 18), Гринь Притула (№ 52), Василь Балабан (№ 53), Михайло Купранець (№ 37), Юрій Зелозинський (№ 55), Томаш Ґлуп (№ 56), Федь Тивонів (№ 64).
Українці
Поляки
Євреї
Німці
Міграція населення
Географія розселення станків'ян охоплює майже всю Україну.
У 1944–1947 роках у Станкові поселилися декілька родин українців-переселенців зі східних районів Польщі: Лемківщини, Надсяння.
У 1970-1980-х роках у Станків переїхали на постійне місце проживання у зв'язку із нестачею у місцевому колгоспі трудових ресурсів, а також будівництвом та відкриттям Станківського тепличного комбінату, декілька десятків вихідців із інших сіл та міст Львівської області (переважно зі Сколівського району).
Також в радянський період внаслідок шлюбів із місцевими жителями в Станкові оселилися та проживають (по 1-4 особи) росіяни, білоруси, молдовани, литовці. Однак вони, як і їхні нащадки від змішаних шлюбів, асимілювалися з місцевими жителями — українцями.
Еміграція зі Станкова розпочалася наприкінці XIX століття. Напрямами еміграції у першій половині XX століття були переважно США та Канада.
У 1945–1991 роках, у радянський період, окрім примусового виселення станків'ян до східних районів СРСР (Сибір, Далекий Схід, Казахстан) у 1940-х роках, вихідці зі Станкова виїжджали на постійне місце проживання до Москви, Краснодарського краю, Тюменської області та інших регіонів РРФСР.
З 1991 року жителі Станкова емігрували до США, Канади, Чехії, Ізраїлю. Проте основна частина емігрантів (особливо з кінця 1990-х — початку 2000-х років) виїхала до Італії, Іспанії та Португалії.
Вихідці із Станкова
Мова. Станківська говірка
У сучасному Станкові всі жителі розмовляють українською мовою, для більшості станків'ян вона є рідною. Історія Станкова, довголітнє співіснування предків сучасних жителів Станкова (як і всієї Галичини) з поляками, євреями, німцями суттєво вплинули на їхню українську мову. Разом з тим в радянський період розпочався процес зростання кількості в мові станків'ян, а також поширення російської ненормативної лексики (матюків), який триває досі. У теперішній час, через зміну поколінь, сфера використання молодими станків'янами діалектизмів поступово звужується, натомість поширюється в цьому середовищі молодіжний сленг.
Станківська говірка належить до південно-східного наддністрянського говору (діалекту) на межі із бойківським говором
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1217 | 99.19% |
російська | 7 | 0.57% |
інші/не вказали | 1 | 0.24% |
Усього | 1227 | 100% |
Школа
Відомі випускники Станківської школи
- Ярослав Грицак — відомий український історик, професор ЛНУ ім. І. Франка, УКУ, директор Інституту історичних досліджень.
- Петро Дмитришин (1907–1940?) — діяч ОУН, журналіст газети «Стрийська Думка».
- Микола Мельник — генерал-лейтенант, радник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
- Богдан Налисник — парох катедрального собору св. Отця Миколая Української греко-католицької церкви та ректор української католицької школи св. Отця Миколая в Чикаго (США).
- Ярослав Налисник — парох церкви Христа-Царя Української греко-католицької церкви, що у місті Бостон (США).
- Уляна Ханас (Пукас) — доцент Ужгородського національного університету.
Хутір Пила
Церква в Станкові
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 10 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 10 травня 2022.
- Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори. — Київ: Наук, думка, 1990. — с. 75.
- Атлас української мови: в 3 т. — Т. 2 : Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. — Київ, 1988. — 520 с.
Література
- Дашко Ганна Іванівна. Історія одного села. — Львів : Добра справа, 2005. — 384 с.
Посилання
- Погода в селі Станків
- Сайт с. Станків
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sta nkiv selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1227 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Morshinska miska rada selo Stankiv Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Morshinska miska gromada Kod KATOTTG UA46100130130055732 Osnovni dani Zasnovane 1458 Naselennya 1227 Plosha 19 37 km Gustota naselennya 63 35 osib km Poshtovij indeks 82464 Telefonnij kod 380 3245 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 11 59 pn sh 23 51 22 sh d 49 19972 pn sh 23 85611 sh d 49 19972 23 85611 Koordinati 49 11 59 pn sh 23 51 22 sh d 49 19972 pn sh 23 85611 sh d 49 19972 23 85611 Serednya visota nad rivnem morya 331 m Vodojmi richka Zhizhava richka Berezhnicya Najblizhcha zaliznichna stanciya Misceva vlada Adresa radi 82482 Lvivska obl Strijskij r n m Morshin Karta Stankiv Stankiv Mapa Stankiv u VikishovishiPohodzhennya nazviPervisna nazva Stankova zvuchala trohi inakshe Stankiv Ale vnaslidok zmin u pravopisi oficijna nazva sela teper Stankiv Isnuye legenda sho tak nazivalosya poselennya lyudej kotri vtikali vid mongolo tatarskih naval u neprohidni lisi chi bolota Ci grupi vtikachiv nazivali sebe stan zagin Napevne tomu v Galichini ye dekilka sil z podibnoyu nazvoyu Stankiv Stankova Stankivci Pershij mongolo tatarskij pohid na nashi zemli datuyetsya 1241 rokom Yaksho legenda pro pohodzhennya nazvi sela Stankiv spravdi pov yazana z napadom mongolo tatar to ochevidno poshtovh do jogo zasnuvannya musiv dati yakijs z najpershih pohodiv bo vpershe selo zgaduyetsya v istorichnih dokumentah v XV stolitti GeografiyaMezhi sela Stankiv Fragment karti Jozef Buzko Mapa pogladowa gmin politycznych Galicyi wedlug stanu z 31 grudnia 1900 r Lwow 1901 Roztashuvannya i fizichna geografiya Selo Stankiv roztashovane na Prikarpatti u pivdenno shidnij chastini Lvivskoyi oblasti na pivden vid rajonnogo centru mista Strij Vid Striya viddalene na 7 km vid Drogobicha na 39 km vid Lvova na 83 km Stankiv mezhuye na shodi iz selami Berezhnicya Volya Zaderevacka na pivdni iz selom Dovge na pivdennomu zahodi iz selom Nizhnya Lukavicya na zahodi iz selom Bratkivci na pivnochi iz selom Falish na pivnichnomu shodi iz selom Strilkiv Na shid vid Stankova nad richkoyu Berezhniceyu znahoditsya hutir Pila prinalezhnij do Stankivskoyi silskoyi radi Mizh Piloyu i vlasne Stankovom ide zaliznicya Strij Bolehiv Ivano Frankivsk Cherez same selo prohodit shosejna doroga gostinec avtoshlyah N 10 avtomobilnij shlyah nacionalnogo znachennya Strij Ivano Frankivsk Chernivci propusknij punkt Mamaliga Kishiniv Vidstan vid Stankova do naselenih punktiv avtoshlyahami Strij 7 km Lviv 83 km Zhidachiv 37 km Dashava 19 km Drogobich 39 km Truskavec 51 km Roza vitriv Ternopil 158 km Kiyiv 630 km Skole 42 km Uzhgorod 199 km Morshin 4 km Bolehiv 14 km Ivano Frankivsk 89 km Chernivci 228 km Klimat Klimat pomirno kontinentalnij z m yakoyu zimoyu i teplim litom Serednya temperatura sichnya 4 C lipnya 18 0 C Richna suma opadiv 750 800 mm Bilshist opadiv pripadaye na litni misyaci Stankiv znahoditsya u vologij pomirno teplij agroklimatichnij zoni Istotnij vpliv na klimat sela maye jogo roztashuvannya v peredgir yi Karpat Klimatu Stankova pritamanna visoka vologist povitrya vzimku 70 80 vlitku 85 i ponizhenij atmosfernij tisk 725 745 mm rtutnogo stovpchika Klimat Stankova Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 13 8 17 7 22 4 28 2 32 2 33 4 37 0 35 1 31 0 25 3 20 3 16 5 36 0 Serednij maksimum C 0 4 1 1 6 1 12 8 18 8 21 5 22 9 22 7 17 9 12 3 5 5 1 2 11 9 Serednya temperatura C 4 2 3 1 7 7 8 13 3 16 1 18 0 17 0 12 8 7 7 2 3 1 5 7 4 Serednij minimum C 6 4 5 4 1 8 3 4 8 2 11 2 12 6 12 2 8 5 4 0 0 4 4 2 3 5 Absolyutnij minimum C 28 5 30 24 8 12 1 5 0 5 4 5 2 6 3 13 2 17 6 25 6 29 5 Norma opadiv mm 42 43 43 51 77 98 102 76 58 47 46 57 740 Geologiya Suchasnij relyef Stankova sformuvavsya v riznih umovah a tomu maye riznu geologichnu budovu Relyef Stankova gorbista rivnina z cherguvannyam mezhirich i ulogovin Pagorbi mayut zagalnij shil do Zhizhavi kudi stikayut strumki z yariv Gorbisti pasma podileni chislennimi yarami mayut zagalnij napryam shilu iz pivnichnogo shodu na zahid i pivden Konturi visochin m yaki pologi Serednya visota nad rivnem morya stanovit 340 m Najvisha tochka Stankova 360 m nad rivnem morya Stankiv na polskij topografichnij karti 1 100 000 Teritoriya Stankova znahoditsya u Borislavsko Pokutskomu pokrivi Peredkarpatskogo proginu i nalezhit do geomorfologichnogo rajonu akumulyativnih terasovih mezhirich i dolin Serednogo Peredkarpattya geomorfologichnoyi oblasti Peredkarpattya Geologichna budova Stankova harakterizuyetsya prisutnistyu vidkladiv pochinayuchi z paleozoyu Chetvertinni vidkladi na teritoriyi Stankova ye najmolodshimi geologichnimi nasharuvannyami Najposhirenishi alyuvialni alyuvialno delyuvialni ta flyuvioglyacialni utvorennya Znachna yih tovsha znahoditsya na gorbah Na shilah gorbiv viyavleno dosit potuzhni tovshi dribnoyi galki nanosnogo pohodzhennya Pislyalodovikovi i suchasni alyuvialni vidkladi poshireni v dolinah richok Zhizhava i Berezhnicya u mezhah suchasnih zaplavnih teras Grunti dernovo pidzolisti poverhnevo ogleyeni Gidrografiya Gidrografiyu Stankova utvoryuyut richki Zhizhava Berezhnicya ta chiselni strumki pritoki cih richok U zahidnij chastini sela protikaye richka Zhizhava a u shidnij Berezhnicya Richki Zhizhava i Berezhnicya pritoki richki Strij kotra u svoyu chergu ye pritokoyu Dnistra Richnij hid rivnya cih richok harakterizuyetsya porivnyano nevisokim vesnyanim pavodkom nestijkoyu litno osinnoyu mezhennyu ta visokimi doshovimi pavodkami Velikih prirodnih ozer v Stankovi nemaye natomist isnuyut v seredini ta na okolici sela veliki shtuchni vodojmi stavi Flora Osinnij krayevid Stankova viglyad zahidnoyi chastini Formuvannya roslinnogo svitu Stankova vidbulosya v plejstoceni ta goloceni chetvertinnogo periodu U tvorenni suchasnoyi roslinnosti Stankova takozh brali uchast relikti tretinnogo periodu shirokolistyani derevni vidi Ugiddya Stankova podilyayutsya na taki tipi listyani lisi mishani lisi orni zemli sinozhati bolota Prirodna roslinnist Stankova zbereglasya priblizno na tretini teritoriyi Perevazhayuchim roslinnim tipom v Stankovi ye lisi Osnovnimi lisoutvoryuyuchimi porodami shirokolistyanih lisiv ye dub zvichajnij buk lisovij grab zvichajnij U mishanih lisah poruch rostut smereka yevropejska yalicya dub bereza osika ridshe buk V XVII XVIII stolittyah v Stankovi na znachnih ploshah bulo znisheno dubovi lisi zadlya virobnictva potashu Pro yih isnuvannya svidchat toponimi poliv Dubrova Kopani U radyanskij period bulo povnistyu znisheno dubovij lis Dubrivki a takozh znachnu kilkist dubiv u navkolishnih lisah u yakih teper yih zaminyayut dubovo berezovi ta dubovo osikovi nasadzhennya u tomu chisli duba chervonogo abo kanadskogo Dibrovi v Stankovi u teperishnij chas znahodyatsya v Gudakovomu Potoci a takozh poshireni v lisah u shidnij ta pivdennij chastini sela Voni utvoryuyut kompleksi z dubovo bukovo grabovimi lisami Druge misce za rozpovsyudzhennyam zajmayut berezovo osikovi lisi yaki poshireni na supishanih gruntah v dolinah ta na shilah yariv Fauna U 1970 1980 h rokah vnaslidok gospodarskoyi diyalnosti miscevogo kolgospu zokrema intensivne vikoristannya pesticidiv tvarinnij svit Stankova zaznav chiselnih vtrat Odnak v 2000 h rokah fauna Stankova postupovo vidnovilasya chomu spriyali rozpad miscevogo kolektivnogo gospodarstva a takozh istotne zmenshennya ploshi rozoryuvanih poliv U 2000 h rokah sposterigalosya vibuhove zrostannya chiselnosti iksodovih klishiv sho v svoyu chergu zumovlene zbilshennyam kilkosti grizuniv Takozh znachno zbilshilis populyaciyi plazuniv osoblivo vuzha zvichajnogo zemnovodnih ta ptahiv Chiselnimi ye svijski tvarini zokrema z seredini 2000 h rokiv znachnogo poshirennya nabula v yetnamska svinya V Stankovi ta jogo okolicyah majzhe zovsim znikli gadyuka zvichajna ta midyanka U 1950 ih rokah vnaslidok provedennya kolektivizaciyi v Stankovi povnistyu znikla sira ukrayinska poroda yaku vikoristovuvali yak voliv IstoriyaIstoriya teritorialno administrativnoyi prinalezhnosti Stankova Stankiv u 1772 r Fragment karti Rizzi Zannoni G Carte de la Pologne divisee par provinces et palatinats et subdivisee par districte Paris 1772 do 1772 bezperervno perebuvav pid vladoyu Korolivstva Polskogo 1434 1772 nalezhav do Korolivstva Polskogo Ruskogo voyevodstva Peremiskoyi zemli Strijskogo starostva Stankiv na karti Korolivstvo Galichina i Volodimiriya Fragment karti Regna Galiciae et Lodomeriae curante Iosepho Liesganig Wien 1790 1772 1867 nalezhav do Avstrijskoyi imperiyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Strijskogo okrugu 1867 1918 nalezhav do Avstro Ugorskoyi imperiyi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi Strijskogo okrugu Stankivska gmina 1918 1919 perebuvav u skladi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Strijskogo povitu Stankivska gmina 1919 1934 vhodiv do Polskoyi Respubliki Stanislavivskogo voyevodstva Strijskogo povitu Stankivska gmina 1934 1939 vhodiv do Polskoyi Respubliki Stanislavivskogo voyevodstva Strijskogo povitu Bratkivska gmina 1939 1941 vhodiv do Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Drogobickoyi oblasti Strijskogo rajonu Stankivskoyi silskoyi radi 1941 1944 vhodiv do Nimeckogo Rajha General gubernatorstva Polsha Distrikt Galichina krajsgauptmanshaft Strij 1944 1959 vhodiv do SRSR URSR Drogobickoyi oblasti Strijskogo rajonu Stankivskoyi silskoyi radi 1959 1991 vhodiv do SRSR URSR Lvivskoyi oblasti Strijskogo rajonu Stankivskoyi silskoyi radi 1991 doteper perebuvaye u skladi Ukrayini Lvivskoyi oblasti Strijskogo rajonu Stankivskoyi silskoyi radi Davnya ta serednovichna istoriya Pochatki sela gublyatsya u sivij davnini Oskilki najchastishe sela vinikali nad richkami kotri buli osnovoyu zhittya to treba dumati sho tak samo bulo j u vipadku z pershimi poselennyami na teritoriyi teperishnogo Stankova Najdavnishi i najperekonlivishi slidi perebuvannya tut lyudej ce prinagidni okremi znahidki ulamkiv nozhiv cherep ya inshogo znaryaddya dlya hat i gospodarstv kotri chas vid chasu stankivchani vidobuvayut na poverhnyu pid chas zemlyanih robit nazivaye misceve naselennya bilimi horvatami A sam nash kraj Povist nazivaye Chervonoyu Russyu U 993 roci tut vstanoviv svoyu vladu kiyivskij knyaz Volodimir Velikij Dostemenno nevidomo chi misceve naselennya prijnyalo hreshennya razom z nim yak ce bulo u Kiyevi 988 roku Cilkom mozhlivo sho meshkanci Prikarpattya buli ohresheni zadovgo pered Volodimirom tobto hristiyanstvo prijshlo syudi ne z Kiyeva a iz Zahodu z Moraviyi zvidki pochali svoyu diyalnist Kirilo i Mefodij Persha zgadka pro selo Stankiv Figura Hrista Frasoblivogo Zazhurenogo Persha zgadka pro selo datuyetsya 1482 rokom Stankiv todi buv rezidenciyeyu z ukriplennyami i nalezhav shlyahetnomu Yuhnovi Nagvazdanu Jomu nalezhali takozh prilegli do Stankova sela Z oglyadu na vazhlivist ciyeyi zgadki podayemo povnistyu tekst originalnogo istorichnogo dokumenta kotrij zberigayetsya u Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Ukrayini u Lvovi Shlyahetnij Yuhno Nagvazdan spadkoyemec Stankova ziznav sho vin prodav navichno svoyi vlasni sela yaki znahodyatsya u Peremishlskij zemli v Strijskomu poviti a same Stankiv Falish abo Monastir Dovge Morshin Niniv teper Dolishnye Vishgorod teper Gorishnye Dzhulin teper Zhulin Nezhuhiv Strilkiv Lotatniki z usima travami vrozhayami posivami gibernami neruhomostyami vinogradnikami v chotiroh zgadanih selah i p yatij u polyah rogatoyu i ne rogatoyu hudoboyu z usima pributkami yaki ye u tih selah z usima kinskimi tabunami stadami z hatami i ukriplennyami v Stankovi Slavnomu Rafalovi ochevidno Leshinskomu z Yaroslava koronnomu marshalkovi i starosti Sandomirskomu za 4 tisyachi ugorskih florentiv Yuhno takozh zrikayetsya nazavzhdi vsih vishezaznachenih prav didichnih i granichnih v korist bud kogo z domu marshalka sho vin sobi z cogo sudovogo pozovu i dobivsya i sam v cih didichnih oznachenih selah peredav i viddaliv Diyalosya ce za tri dni do Svyatogo Ochishennya Divi Mariyi roku Bozhogo 1482 29 sichnya v prisutnosti rodovitih i shlyahetnih Mikolaya Odrovonzha zi Sprovi stolnika lvivskogo Yana Ribotickogo Stanislava Barsi Stanislava Kapustki Yana Svalyavskogo Mikolaya Klochovskogo ta inshih gidnih viri osib Nova istoriya 9 sichnya 1659 roku buv skladenij Reyestr shkod zavdanih polskim vijskom z yakogo vidomo sho gromada Stankova podala skargu na polske vijsko do vladi u Lvovi Vidomosti pro cej reyestr znahodyatsya u Strijskomu krayeznavchomu muzeyi Stankiv na administrativnij karti Korolivstva Galichina K Kummersberga Fragment karti Administrativ Karte von den Konigreichen Galizien von Carl Kummersberg Umgebungen von Drohobycz Stryi Skole und Bolechow Wien 1855 1863 Galichina vidijshla do Avstrijskoyi imperiyi Z cimi podiyami u seli pov yazanij takij spogad oskilki agrarna reforma avstrijskoyi vladi viklikali silnij sprotiv polskogo panstva uryadovec Strijskogo povitu viyihav do sela Stankiv na viche de zapevnyav sho cisar Leopold II ne dopustit polyakiv do Galichini ale predstavnik sela zayaviv uryadovcevi sho ne treba vijska bo selyani z kosami i cipami sami prozhenut vorogiv U Stankovi mistivsya filvarok abo yak jogo nazivali selyani panskij dim Pershim panom zgadku pro yakogo donosit narodna pam yat u Stankovi buv pan Postruckij naspravdi Pyetruskij pol Pietruski Pana Pyetruskogo zgaduyut yak duzhe suvorogo cholovika Dostemenno vidomo sho u 1822 roci filvarok perejshov u volodinnya Antoniya Pyetruskogo Antonii Pietruski 1757 31 sichnya 1843 Stankiv a u 1843 roci Kostyantina Pyetruskogo Stankiv na avstrijskij topokarti 1 75 000 Fragment karti Neue Spezialkarte der ostereichisch ungarischen Monarchie und anschliessender Gebiete Zone 9 Kol XXX BOLECHoW Wien K u k Militargeogr In t 1914 1849 1900 rr Pislya skasuvannya panshini v 1848 roci u Stankovi mizh panom i gromadoyu vinikla superechka shodo dvoh pitan prava koristuvatisya lukami dlya vipasu hudobi suchasni stankivski i faliski dibrovi i prava koristuvatisya lisovimi dilyankami Manove Zapust Dubrivka Kamaralne Selo taki vigralo sudovij proces proti pana i kozhen meshkanec Stankova otrimav pravo zbirati u lisi malinu ozhinu lisovi gorihi gribi suhe gillya vibrakuvane derevo na palivo yak vlitku tak i vzimku a takozh suhe listya na pidstilku hudobi na zagatu dlya uteplennya hati Pan Pyetruskij pobuduvav guralnyu Viroblenoyu tam gorilkoyu vin spoyuvav selyan prodazh gorilki buv golovnim dzherelom dohodu dlya panstva Zgodom Pyetruskij prodav guralnyu inshomu panovi vlasnikovi tabulyarnogo mayetku Lukavicya Dlya udoskonalennya procesu oholodzhennya vidobutoyi gorilki bulo zbudovano vodostik zvidki sogodni teche holodna voda u stavki Mali pani i svoyu cegelnyu ale teper pro neyi zalishilasya tilki zgadka u dokumentah Cegelnya bula pri dorozi na dilyanci kotra nalezhala Stepanovi Ogorodnikovi abo yak kazali v seli bagachki Pshenichihi Panskij budinok roztashovuvavsya tam de nini ye cerkovna rezidenciya Bilya budinku buv velicheznij sad i stoyala visoka vezha u seli yiyi nazivali bashtoyu Vezhu rozibrali azh za radyanskoyi vladi Vlashtovuyuchi kvitniki bilya kontori navproti kolishnogo panskogo budinku zhinki pid chas kopannya znajshli zalishki yakogos fundamentu Panskij budinok buv dovoli rozkishnij Za budinkom stoyali stodoli bula velika stajnya dlya konej de trimali 30 konej i dva korivniki dlya 32 koriv Tam de stoyali panski stajni teper ye pilorama i stolyarnij ceh Vnizu navproti stavkiv stoyali dvi menshi hati de zhili najmiti Trohi dali roztashovuvavsya she odin velikij panskij sad Novitnya istoriya 1901 1939 rr U 1900 h rokah vlasnikom filvarku stav knyaz Yuzef Puzina 27 kvitnya 1856 Novij Martiniv 30 bereznya 1919 Stankiv Pro nogo u seli zbereglasya dobra pam yat Novij pan buv progresivnij bo vidznachavsya loyalnistyu do selyan Vin pobuduvav u seli pam yatnik Bogomateri z nemovlyam na chest skasuvannya panshini 1848 roku U 1915 roci Yuzef Puzina dav veliku pozhertvu na vidbudovu silskoyi cerkvi yaka bula duzhe poshkodzhena u Pershu svitovu vijnu pid chas avstro rosijskih bitv za Galichinu Vin takozh podaruvav cerkvi dorogu ikonu Prechistoyi Divi Mariyi Figura Bogorodici z Ditinoyu Vstanovlena knyazem Yu Puzinoyu v Stankovi na chest skasuvannya panshini 1848 r Yuzefa Puzinu selo pohovalo bilya cerkvi tam de nini ye mogila Sichovih Strilciv Rodina pana Puzini pobuduvala na Strijskomu cvintari mogilnij sklep na yakomu ye napis polskoyu movoyu Tut spochivaye Yuzef knyaz Podilskij Puzina narodivsya 1856 r pomer 1919 r Rektor Universitetu Lvivskogo Chlen Akademiyi Krakivskoyi Vlasnik sil Stankova Falisha Pili Knyaz Yuzef Puzina buv znatnoyu j osvichenoyu lyudinoyu profesor matematiki u 1904 1905 rokah vin obijmav posadu rektora Lvivskogo universitetu Kazhut sho jogo trunu vezli na firi pribranij kilimami i kvitami kotru tyagnulo chetvero voliv Mabut takij buv zvichaj vezti znatnogo pokijnika do miscya vichnogo spochinku firoyu zapryazhenoyu chotirma volami bo tak samo horonili potim Yezhi Baldvina Ramulta zyatya Puzini U 1919 roci vlasnist po knyazevi Yu Puzini perejnyala jogo dochka Mariya 27 veresnya 1892 Lviv 1980 Vroclav 14 zhovtnya 1927 roku pomer yiyi cholovik Yezhi Baldvin Ramult pol Jerzy Baldwin Ramult 14 listopada 1893 Bern vlasnik zemli v Strigancyah Zvir i Koblanska Volya yakogo pohovali na Stankivskomu cvintari Mariya vdruge vijshla zamizh za Francisheka Scibor Rilskogo pol Franciszek Scibor Rylski Pan Rilskij uslavivsya u Stankovi tim sho hotiv dati lad z richkoyu Zhizhavoyu Yak znayemo na beregah richki buli sinozhati Ale vona chasto vihodila z beregiv tomu neridko kosari kosili sino stoyachi u vodi Pan Rilskij virishiv zaraditi tij bidi vikopavshi stavi Vin najnyav na robotu bagato cholovikiv yaki u vodi kopali stavi i vinosili boloto na yih beregi Ce bula duzhe vazhka pracya na yaku jshli zdorovi i silni choloviki Pan kazhut dobre plativ Koli zh stalo zrozumilo sho nezabarom vibuhne vijna pan Rilskij uzyavsya prodavati bagato vlasnosti Vin hodiv po selu i povtoryuvav Wszystko zabiora sowieci Vse zaberut soviti Pan Rilskij prodavav navit pole zvane Dubinoyu Duzhe bagato stankivchan kupili u nogo shmatki cogo polya v kredit ale ne vstigli zaplatiti bo pochalasya vijna Pan Rilskij zrizav i prodav z aleyi vsi dubi prodavav lis i vse na sho znahodiv kupciv 1939 1945 rr 1945 1991 rr Za radyanskoyi vladi u panskomu budinku zrobili kolgospnu kontoru 1960 roci rozibrali pivnici i misce de voni buli zrivnyali iz zemleyu Rozpovidayut sho v pivnicyah buli veliki krugli derev yani bochki U deyakih na dni zbereglas she yakas ridina mabut gorilka Bochki rozsipalisya krim odnoyi yaka dovgo stoyala pid kontoroyu kolgospu nache nimij svidok minulogo 1991 2000 i rr U 1990 h rokah koli kolgosp u Stankovi rozpustili panskij budinok rozibrali a tochnishe kazhuchi rozikrali pracivniki kolgospnoyi kontori lankovi kolgospniki Rozikrali vsi kolgospni budivli dva lonopunkti svinofermu dva korivniki sklad tosho PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 461495 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultati zareyestrovano 775 viborciv yavka 59 23 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 25 71 za partiyu Golos 25 49 za Yevropejsku Solidarnist 14 38 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Gergert Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 22 32 za Volodimira Nakonechnogo Sluga narodu 17 29 za Andriya Kota samovisuvannya 14 00 DemografiyaSklad naselennya Zgidno z Josifinskoyu metrikoyu stanom na 6 bereznya 1788 roku u Stankovi prozhivali vlasniki budinkiv ta zemelnih ugid roztashovanih vid starogo cvintarya do mlina svyashenik Stefan Korchinskij nomer budinku 1 Yan Boloban Balaban 2 Yan Vinnik 3 Petro Miskovich 4 Bazo Popovich 5 Andrus Gusak 7 Stas Bliharzh 8 Mihal Morich 9 Mikola Morich 19 melnik Ivan Trefich 10 na Chetvertinah teperishnya vulicya Basivka vid Garbarni do novogo cvintarya prava storona Gavrilo Dmitrechko 6 21 dlya orendi Ivan Stasishin 13 Andrus Vorob yuk 14 Gavrilo Gusak 15 Andrusiha Balabanka 16 Sen Ferens Ferenc 18 Stefan Lesiv Stefankiv 17 Yurko Popovich 12 Filipiha Benyushka 22 Petro Tivoniv 23 Yac Dunec 27 Danilo Voznij vijt 24 Ivan Vorob yuk 25 Mikola Dunec 26 Grino Rudij 28 Ivan Nelapshij Nalapshij 29 Ivan Kovalchuk 30 Petro Koval 31 vdova Stolyarka 32 Fed Dmitrechko 33 Yacko Balaban 34 Dmitro Lapchak 35 Yac Nelapshij Nalapshij 36 Andrus Mikitin 37 Yac Mikitin 38 Vojtko Litvin Litvin 39 Yasko Nalesnik Nalisnik 40 Mihajlo Nelapshij Nalapshij 41 Vasilko Pasternak P yaseckij 42 Mihajlo Lapchak 43 Vasil Ogrodnik Ogorodnik 44 Yac Malani j 45 Ivan Ogrodnik Ogorodnik 46 Stefan Vasiliv 47 Stefan Balaban 48 Grin Lapchak 49 Fedko Lapchak 50 Sen Telyachij 51 Ivanko Pristaj 52 panskij dvir 53 Zgidno z Franciskanskoyu metrikoyu u Stankovi prozhivali vlasniki budinkiv ta zemelnih ugid stanom na 20 lipnya 1820 r pan Pyetruskij nomer budinku 1 4 vid starogo cvintarya do mlina svyashenik 6 Fedir Balaban 8 Tomko Litvin Litvin 7 Yurij Bachinskij 9 Luc Ferens Ferenc 5 Stas Miskovich 10 Mihajlo Popovich 12 Sen Thir 11 Mihajlo Kovalchuk 13 Ivan Kojchak 14 Ivan Bliharzh 15 Gavrilo Sunak 16 na Chetvertinah teperishnya vulicya Basivka vid Garbarni do novogo cvintarya prava storona Dmitro Palyuk 17 Andrus Vorob yak 19 Petro Gusak 20 Ivan Gusak 21 Gavrilo Rudij 22 Vasil Ferens Ferenc 23 Les Stefan Stefankiv 24 Andrus Dunec 25 Anton Litvin 26 Yac Okun 63 Mihajlo Benyuh 29 Prokip Kara 30 Danilo Pukas 28 Pavlo Dunec 27 Ilko Daniliv 31 Gnat Pukas 32 Petro Dunec 33 Petro Rudij 34 Stefan Bizhak 35 Ivan Kovalchuk 36 pustka nezaselenij budinok 37 Fed Dmitrechko 38 Yasko Matusyevich 39 Andrus Balaban 40 Ivan Nalapshij 41 Fed Nalapshij 42 Pavlo Dunec 54 Yac Dunec 43 Knyazhik Ivan 44 Yac Nalisnik 45 Pavlo Nalapshij 46 Yakob Pasternak P yaseckij 47 Mihajlo Ilkiv 48 Ivan Ogrodnik Ogorodnik 49 Grin Kunicya 50 Ivan Ogrodnik starij Ogorodnik 51 Grin Ogrodnik Ogorodnik 18 Grin Pritula 52 Vasil Balaban 53 Mihajlo Kupranec 37 Yurij Zelozinskij 55 Tomash Glup 56 Fed Tivoniv 64 Ukrayinci Polyaki Yevreyi Nimci Migraciya naselennya Geografiya rozselennya stankiv yan ohoplyuye majzhe vsyu Ukrayinu U 1944 1947 rokah u Stankovi poselilisya dekilka rodin ukrayinciv pereselenciv zi shidnih rajoniv Polshi Lemkivshini Nadsyannya U 1970 1980 h rokah u Stankiv pereyihali na postijne misce prozhivannya u zv yazku iz nestacheyu u miscevomu kolgospi trudovih resursiv a takozh budivnictvom ta vidkrittyam Stankivskogo teplichnogo kombinatu dekilka desyatkiv vihidciv iz inshih sil ta mist Lvivskoyi oblasti perevazhno zi Skolivskogo rajonu Takozh v radyanskij period vnaslidok shlyubiv iz miscevimi zhitelyami v Stankovi oselilisya ta prozhivayut po 1 4 osobi rosiyani bilorusi moldovani litovci Odnak voni yak i yihni nashadki vid zmishanih shlyubiv asimilyuvalisya z miscevimi zhitelyami ukrayincyami Emigraciya zi Stankova rozpochalasya naprikinci XIX stolittya Napryamami emigraciyi u pershij polovini XX stolittya buli perevazhno SShA ta Kanada U 1945 1991 rokah u radyanskij period okrim primusovogo viselennya stankiv yan do shidnih rajoniv SRSR Sibir Dalekij Shid Kazahstan u 1940 h rokah vihidci zi Stankova viyizhdzhali na postijne misce prozhivannya do Moskvi Krasnodarskogo krayu Tyumenskoyi oblasti ta inshih regioniv RRFSR Z 1991 roku zhiteli Stankova emigruvali do SShA Kanadi Chehiyi Izrayilyu Prote osnovna chastina emigrantiv osoblivo z kincya 1990 h pochatku 2000 h rokiv viyihala do Italiyi Ispaniyi ta Portugaliyi Vihidci iz StankovaMova Stankivska govirkaU suchasnomu Stankovi vsi zhiteli rozmovlyayut ukrayinskoyu movoyu dlya bilshosti stankiv yan vona ye ridnoyu Istoriya Stankova dovgolitnye spivisnuvannya predkiv suchasnih zhiteliv Stankova yak i vsiyeyi Galichini z polyakami yevreyami nimcyami suttyevo vplinuli na yihnyu ukrayinsku movu Razom z tim v radyanskij period rozpochavsya proces zrostannya kilkosti v movi stankiv yan a takozh poshirennya rosijskoyi nenormativnoyi leksiki matyukiv yakij trivaye dosi U teperishnij chas cherez zminu pokolin sfera vikoristannya molodimi stankiv yanami dialektizmiv postupovo zvuzhuyetsya natomist poshiryuyetsya v comu seredovishi molodizhnij sleng Stankivska govirka nalezhit do pivdenno shidnogo naddnistryanskogo govoru dialektu na mezhi iz bojkivskim govorom Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1217 99 19 rosijska 7 0 57 inshi ne vkazali 1 0 24 Usogo 1227 100 ShkolaStankivska serednya zagalnoosvitnya shkola Vidomi vipuskniki Stankivskoyi shkoli Yaroslav Gricak vidomij ukrayinskij istorik profesor LNU im I Franka UKU direktor Institutu istorichnih doslidzhen Petro Dmitrishin 1907 1940 diyach OUN zhurnalist gazeti Strijska Dumka Mikola Melnik general lejtenant radnik nachalnika Golovnogo upravlinnya rozvidki Ministerstva oboroni Ukrayini Bogdan Nalisnik paroh katedralnogo soboru sv Otcya Mikolaya Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi ta rektor ukrayinskoyi katolickoyi shkoli sv Otcya Mikolaya v Chikago SShA Yaroslav Nalisnik paroh cerkvi Hrista Carya Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi sho u misti Boston SShA Ulyana Hanas Pukas docent Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Hutir PilaDokladnishe PilaCerkva v StankoviDokladnishe Cerkva svyatoyi Trijci Stankiv Stankiv Cerkva Sv TrijciDiv takozhBratkivska gmina Cerkva svyatoyi Trijci Stankiv Primitki Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 10 travnya 2022 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 10 travnya 2022 Matviyas I G Ukrayinska mova i yiyi govori Kiyiv Nauk dumka 1990 s 75 Atlas ukrayinskoyi movi v 3 t T 2 Volin Naddnistryanshina Zakarpattya i sumizhni zemli Kiyiv 1988 520 s Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaDashko Ganna Ivanivna Istoriya odnogo sela Lviv Dobra sprava 2005 384 s PosilannyaPogoda v seli Stankiv Sajt s Stankiv