Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жулин село Стрийського району Львівської області України з населенням у 968 осіб село ЖулинЦерква Великомучениці Параске

Жулин

Жулин

Жулин — село Стрийського району Львівської області України, з населенням у 968 осіб.

село Жулин
image
Церква Великомучениці Параскеви
Церква Великомучениці Параскеви
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Стрийська міська громада
Код КАТОТТГ UA46100230130090349
Основні дані
Засноване 1240
Населення 968
Площа 1,2 км²
Густота населення 806.670 осіб/км²
Поштовий індекс 82470
Телефонний код +380 +3803245
Географічні дані
Географічні координати 49°10′38″ пн. ш. 23°46′23″ сх. д. / 49.17722° пн. ш. 23.77306° сх. д. / 49.17722; 23.77306Координати: 49°10′38″ пн. ш. 23°46′23″ сх. д. / 49.17722° пн. ш. 23.77306° сх. д. / 49.17722; 23.77306
Середня висота
над рівнем моря 		327 м
Водойми річка Стрий
Відстань до
районного центру 		12 км
Місцева влада
Адреса ради 82470, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Жулин
Карта
image
image
Жулин
image
image
Жулин
Мапа

image Жулин у Вікісховищі

Географія

Розташування

Розташоване біля підніжжя Карпат, за 12 кілометрів від районного центру міста Стрий.

Межує з селами Нижньою Лукавицею, Долішнім, Верхньою Лукавицею, Семигиновом, Братківцями, Гірним, Дулібами.

Між Жулином і Семигиновом виявлено курганне поховання кінця III — початку ІІ тисячоліття до нової ери, що належить до підкарпатської культури з центром у Кавську.

Історія

За переказами, село засновано в XI—XIII ст., згідно з ЛОАТП — у 1346 році, за іншою версією — 1466 року.

Період Речі Посполитої

Письмові згадки про село Жулин, інколи як Джулин (польськ. Żulin, Dźulin) Стрийського повіту відносяться до 1482, 1495, 1504 років та містяться в податкових реєстрах. Власником земель в документах зазначений шляхтич Юхно (Єжи) Нагваздан зі Станкова (польськ. Juchno Nagwazdan ze Stańkowa), який 1482 року продає свої маєтності Рафалові Лещинському (польськ. Rafał Leszczyński).

На початку XVII століття власником Жулина був Миколай Станинський (польськ. Mykołaj Staniński)

У період між 1620—1622 роками татари спалили село, а жителів забрали в полон або вбили. Є зафіксована розповідь Миколи Станинського, він звинуватив керівників: Станіслава Вишневецького та Якуба Гончаровського, "вони хлопів із Жулина насильно вигнали на роботу в день Божого тіла, для посівах зерна, волочити землю і копати рови, в той час появилися татари, що захопили 600 людей і забрали в неволю, з пушок Стрию та Болехова стриляли, попереджали про напади татар, але вони все одно наказували працювати і село стало пустим." - В. Лозинський.

Поступово Жулин відродився. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, ремеслами, рибальством.

З 1638 року власником маєтку був Андрій Кшечковський (польськ. Andrzej Krzeczkowski).

Пізніше Жулин належав Каролю-Станіславу Гіджинському (польськ. Karol Stanisław Gidziński), який значно укріпив жулинський замок і звів фортифікації навколо всього поселення.

Період Габсбургів та Австрійської імперії

У 1772 році Жулин у складі Галичини відійшов до австрійської династії Габсбургів, що з 1804 року утворила Австрійську імперію.

У 1790 році австрійський цісар надав Жулину статус містечка з магістратом та щорічними ярмарками.

В 1797 році власник Жулина волинський каштелян Францішек Млоцький.

(польськ. Franciszek Młocki h. Prawdzic) розпочав будівництво однонавного римо-католицького костелу. У 1801 року за його сприяння в селище перенесено парафію з Підгірців. Освячення храму Небовзяття Пресвятої Богородиці відбулось у 1802 році.

Помер пан Млоцький 26 вересня 1812 року у Львові. Наступним землевласником став його єдиний син Казимир, а згодом — онук Францішек.

Місцеві селяни впродовж XVIII — початку XIX століть сплавляли дерево річкою Стрий для будівництва річкових суден. Давніше існувала солеварня, де виварювали кухонну сіль із солоних джерел на теренах села. На початку XIX століття в Жулині споруджено залізну гуту, що діяла до середини століття. Також жителі торгували і працювали в місті Стрий.

На початку XX століття село у володінні вдови Клотильди Баранської з Лодзинських (польськ. Klotylda z d. Łodyńskich Barańska h. Ślepowron). Останнім власником Жулина до 1939 року був її син, Володимир Валерій Тадеуш Баранський (польськ. Włodzimierz Walery Tadeusz Barański ) , інженер-лісівник, власник лісових маєтків Семигінів, Розгірче, Жулин член Товариства мисливців на лисиць. Його спіткала трагічна доля, як і його брата: арештований у 1939 р., ув’язнення у Стрию, потім у Дрогобичі та розстріляний у Биковні. Його ім'я було в тому ж списку разом з ім'ям його брата, а доля Гізелі Баранської невідома. На місцевому кладовищі зберігся родинний склеп Баранських.

Період УРСР

У вересні 1939 року Жулин у складі Польської Республіки було окуповано Німеччиною. Після Другої світової війни село увійшло до УРСР.

В Жулині розміщувався колгосп «Зоря комунізму», що спеціалізувався на м’ясо-молочному тваринництві та вирощуванні льону, а також цегляний завод та пилорама.

У 1949 році утворено комуністичну партійну організацію.

Поруч з селом розташована нафтоперекачувальна станція «Жулин» єдиної системи магістральних нафтопроводів «Дружба».

Культові споруди

Костел Небовзяття Пресвятої Богородиці

image
Костел Небовзяття Пресвятої Богородиці

Споруджений впродовж 1797—1802 роках коштом дідича села, каштеляна волинського Францішека Млоцького (Franciszek Młocki h. Prawdzic)

У костелі збережена поховальна скриня з написом: "Вічний дім. Анничка, яка прославилась бажанням до боротьби у столітті. Тут вона похована 16 лютого 1817 році».

Зберіглась привезена в храм із Підгірців копія ікони «Спасіння римського народу» (Марія Сніжна), оригінал якої в соборі Санта-Марія-Маджоре. Нині прикрашає місцеву церкву.

Є запис, що ікона мала 9 дрібних шат і кілька мішків вот. (Вота - золоті речі, які люди залишали, наприклад: на оздоровлення.) Продавши частину вот, купили будматеріал і побудували новий костел у Жулині. Ікона була коронована у 1954 року папою Пієм ХІІ.

Міжнародний скандал з мовним питанням вбивство 7 річного Михайла

Все почалося з того, що вчитель місцевої школи Болеслав Грейс, поляк за національністю забив насмерть ногами і кастетом учня-русина (так тоді називалися українці) 7 річного Михайла Коханчика. Причиною була відмова хлопчика читати "Отче Наш" по-польськи.

Після Другої світової війни недіючий, довгий час використовувався як слад мінеральних добрив.

Церква Пресвятої Трійці

Дерев’яна церква греко-католицької парафії споруджена 1892 року на місці більш давнього храму Святої великомучениці Параскеви.

Як свідчить вкладний напис на рукописному Євангелії XVI ст., подружжя Леонтій і Пазя дали оправити його для сільської церкви.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461459, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Відомі уродженці

Див. також

Джерела та примітки

  1. Grzegorz Jawor, Osady prawa wołoskiego i ich mieszkańcy na Rusi Czerwonej w późnym średniowieczu, Lublin 2000, s. 212, 223.
  2. Studia nad zamkami i dworami ziemi przemyskiej od połowy XIV do początków XVIII wieku
  3. Łoziński Władysław. Prawem i lewem. — Lwów, 1931. — I. — S. 95, 96, 164
  4. Kann, Robert A. (1980). A History of the Habsburg Empire, 1526–1918 (вид. 2nd).
  5. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 14, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914
  6. . Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 17 березня 2022.
  7. Volumina Legum, t. VIII, Petersburg 1860, s. 541.
  8. Wykaz właścicieli dóbr tabularnych w Galicji. W: Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa, R. 6. Wyd. Fr. Reichman. Lwów, 1902.
  9. "История городов и сел Украинской ССР. Львовская область" (1978)
  10. . Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 17 березня 2022.
  11. Р. Сулик "Дерев'яне церковне будівництво на Стрийщині". Львів-Стрий 1993.
  12. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  13. . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  14. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 25 лютого 2015.

15. Diasporiana Електронна бібліотека | Жаботинський В. Вибрані статті з національного питання https://diasporiana.org.ua/ideologiya/219-zhabotinskiy-v-vibrani-statti-z-natsionalnogo-pitannya/


16. https://ksi.btx.pl/index.php/publikacje/1608-pamietniki-ksiedza-majora-antoniego-kija-meczennika-kresowiaka-kaplana-zolnierza-patrioty-czesc-iv-lwow-stryj-zulin-1940? 

Посилання

  • Погода в селі Жулин [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Замок села Жулин [ 8 березня 2017 у Wayback Machine.]
  • . Форум. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 29 березня 2016.


image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhulin selo Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayini z naselennyam u 968 osib selo ZhulinCerkva Velikomuchenici ParaskeviCerkva Velikomuchenici ParaskeviKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Strijskij rajonGromada Strijska miska gromadaKod KATOTTG UA46100230130090349Osnovni daniZasnovane 1240Naselennya 968Plosha 1 2 km Gustota naselennya 806 670 osib km Poshtovij indeks 82470Telefonnij kod 380 3803245Geografichni daniGeografichni koordinati 49 10 38 pn sh 23 46 23 sh d 49 17722 pn sh 23 77306 sh d 49 17722 23 77306 Koordinati 49 10 38 pn sh 23 46 23 sh d 49 17722 pn sh 23 77306 sh d 49 17722 23 77306Serednya visota nad rivnem morya 327 mVodojmi richka StrijVidstan do rajonnogo centru 12 kmMisceva vladaAdresa radi 82470 Lvivska obl Strijskij r n s ZhulinKartaZhulinZhulinMapa Zhulin u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Roztashovane bilya pidnizhzhya Karpat za 12 kilometriv vid rajonnogo centru mista Strij Mezhuye z selami Nizhnoyu Lukaviceyu Dolishnim Verhnoyu Lukaviceyu Semiginovom Bratkivcyami Girnim Dulibami Mizh Zhulinom i Semiginovom viyavleno kurganne pohovannya kincya III pochatku II tisyacholittya do novoyi eri sho nalezhit do pidkarpatskoyi kulturi z centrom u Kavsku IstoriyaZa perekazami selo zasnovano v XI XIII st zgidno z LOATP u 1346 roci za inshoyu versiyeyu 1466 roku Period Rechi Pospolitoyi Pismovi zgadki pro selo Zhulin inkoli yak Dzhulin polsk Zulin Dzulin Strijskogo povitu vidnosyatsya do 1482 1495 1504 rokiv ta mistyatsya v podatkovih reyestrah Vlasnikom zemel v dokumentah zaznachenij shlyahtich Yuhno Yezhi Nagvazdan zi Stankova polsk Juchno Nagwazdan ze Stankowa yakij 1482 roku prodaye svoyi mayetnosti Rafalovi Leshinskomu polsk Rafal Leszczynski Na pochatku XVII stolittya vlasnikom Zhulina buv Mikolaj Staninskij polsk Mykolaj Staninski U period mizh 1620 1622 rokami tatari spalili selo a zhiteliv zabrali v polon abo vbili Ye zafiksovana rozpovid Mikoli Staninskogo vin zvinuvativ kerivnikiv Stanislava Vishneveckogo ta Yakuba Goncharovskogo voni hlopiv iz Zhulina nasilno vignali na robotu v den Bozhogo tila dlya posivah zerna volochiti zemlyu i kopati rovi v toj chas poyavilisya tatari sho zahopili 600 lyudej i zabrali v nevolyu z pushok Striyu ta Bolehova strilyali poperedzhali pro napadi tatar ale voni vse odno nakazuvali pracyuvati i selo stalo pustim V Lozinskij Postupovo Zhulin vidrodivsya Selyani zajmalis rilnictvom tvarinnictvom remeslami ribalstvom Z 1638 roku vlasnikom mayetku buv Andrij Kshechkovskij polsk Andrzej Krzeczkowski Piznishe Zhulin nalezhav Karolyu Stanislavu Gidzhinskomu polsk Karol Stanislaw Gidzinski yakij znachno ukripiv zhulinskij zamok i zviv fortifikaciyi navkolo vsogo poselennya Period Gabsburgiv ta Avstrijskoyi imperiyi U 1772 roci Zhulin u skladi Galichini vidijshov do avstrijskoyi dinastiyi Gabsburgiv sho z 1804 roku utvorila Avstrijsku imperiyu U 1790 roci avstrijskij cisar nadav Zhulinu status mistechka z magistratom ta shorichnimi yarmarkami V 1797 roci vlasnik Zhulina volinskij kashtelyan Francishek Mlockij polsk Franciszek Mlocki h Prawdzic rozpochav budivnictvo odnonavnogo rimo katolickogo kostelu U 1801 roku za jogo spriyannya v selishe pereneseno parafiyu z Pidgirciv Osvyachennya hramu Nebovzyattya Presvyatoyi Bogorodici vidbulos u 1802 roci Pomer pan Mlockij 26 veresnya 1812 roku u Lvovi Nastupnim zemlevlasnikom stav jogo yedinij sin Kazimir a zgodom onuk Francishek Miscevi selyani vprodovzh XVIII pochatku XIX stolit splavlyali derevo richkoyu Strij dlya budivnictva richkovih suden Davnishe isnuvala solevarnya de vivaryuvali kuhonnu sil iz solonih dzherel na terenah sela Na pochatku XIX stolittya v Zhulini sporudzheno zaliznu gutu sho diyala do seredini stolittya Takozh zhiteli torguvali i pracyuvali v misti Strij Na pochatku XX stolittya selo u volodinni vdovi Klotildi Baranskoyi z Lodzinskih polsk Klotylda z d Lodynskich Baranska h Slepowron Ostannim vlasnikom Zhulina do 1939 roku buv yiyi sin Volodimir Valerij Tadeush Baranskij polsk Wlodzimierz Walery Tadeusz Baranski inzhener lisivnik vlasnik lisovih mayetkiv Semiginiv Rozgirche Zhulin chlen Tovaristva mislivciv na lisic Jogo spitkala tragichna dolya yak i jogo brata areshtovanij u 1939 r uv yaznennya u Striyu potim u Drogobichi ta rozstrilyanij u Bikovni Jogo im ya bulo v tomu zh spisku razom z im yam jogo brata a dolya Gizeli Baranskoyi nevidoma Na miscevomu kladovishi zberigsya rodinnij sklep Baranskih Period URSR U veresni 1939 roku Zhulin u skladi Polskoyi Respubliki bulo okupovano Nimechchinoyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni selo uvijshlo do URSR V Zhulini rozmishuvavsya kolgosp Zorya komunizmu sho specializuvavsya na m yaso molochnomu tvarinnictvi ta viroshuvanni lonu a takozh ceglyanij zavod ta pilorama U 1949 roci utvoreno komunistichnu partijnu organizaciyu Poruch z selom roztashovana naftoperekachuvalna stanciya Zhulin yedinoyi sistemi magistralnih naftoprovodiv Druzhba Kultovi sporudiKostel Nebovzyattya Presvyatoyi Bogorodici Kostel Nebovzyattya Presvyatoyi Bogorodici Sporudzhenij vprodovzh 1797 1802 rokah koshtom didicha sela kashtelyana volinskogo Francisheka Mlockogo Franciszek Mlocki h Prawdzic U kosteli zberezhena pohovalna skrinya z napisom Vichnij dim Annichka yaka proslavilas bazhannyam do borotbi u stolitti Tut vona pohovana 16 lyutogo 1817 roci Zberiglas privezena v hram iz Pidgirciv kopiya ikoni Spasinnya rimskogo narodu Mariya Snizhna original yakoyi v sobori Santa Mariya Madzhore Nini prikrashaye miscevu cerkvu Ye zapis sho ikona mala 9 dribnih shat i kilka mishkiv vot Vota zoloti rechi yaki lyudi zalishali napriklad na ozdorovlennya Prodavshi chastinu vot kupili budmaterial i pobuduvali novij kostel u Zhulini Ikona bula koronovana u 1954 roku papoyu Piyem HII Mizhnarodnij skandal z movnim pitannyam vbivstvo 7 richnogo Mihajla Vse pochalosya z togo sho vchitel miscevoyi shkoli Boleslav Grejs polyak za nacionalnistyu zabiv nasmert nogami i kastetom uchnya rusina tak todi nazivalisya ukrayinci 7 richnogo Mihajla Kohanchika Prichinoyu bula vidmova hlopchika chitati Otche Nash po polski Pislya Drugoyi svitovoyi vijni nediyuchij dovgij chas vikoristovuvavsya yak slad mineralnih dobriv Cerkva Presvyatoyi Trijci Derev yana cerkva greko katolickoyi parafiyi sporudzhena 1892 roku na misci bilsh davnogo hramu Svyatoyi velikomuchenici Paraskevi Yak svidchit vkladnij napis na rukopisnomu Yevangeliyi XVI st podruzhzhya Leontij i Pazya dali opraviti jogo dlya silskoyi cerkvi PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 461459 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultatizareyestrovano 712 viborciv yavka 74 30 najbilshe golosiv viddano za partiyu Golos 30 62 za Yevropejsku Solidarnist 21 36 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 13 80 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Gergert Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 26 65 za Olega Kanivcya Gromadyanska poziciya 24 57 za Andriya Kota samovisuvannya 13 04 Vidomi urodzhenciKoval Yaroslav Vasilovich ukrayinskij lisivnik golovnij naukovij spivrobitnik viddilu strategichnogo potencialu stalogo rozvitku NAN Ukrayini doktor ekonomichnih nauk profesor Akademik akademik Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini LANU Markus Yakim diyach RURP delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR predstavlyav Strijskij povit Cimbalista Vasil Volodimirovich 1967 ukrayinskij hudozhnik Div takozhBratkivska gminaDzherela ta primitkiGrzegorz Jawor Osady prawa woloskiego i ich mieszkancy na Rusi Czerwonej w poznym sredniowieczu Lublin 2000 s 212 223 Studia nad zamkami i dworami ziemi przemyskiej od polowy XIV do poczatkow XVIII wieku Lozinski Wladyslaw Prawem i lewem Lwow 1931 I S 95 96 164 Kann Robert A 1980 A History of the Habsburg Empire 1526 1918 vid 2nd Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T 14 Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 Arhiv originalu za 16 chervnya 2021 Procitovano 17 bereznya 2022 Volumina Legum t VIII Petersburg 1860 s 541 Wykaz wlascicieli dobr tabularnych w Galicji W Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa R 6 Wyd Fr Reichman Lwow 1902 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR Lvovskaya oblast 1978 Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 17 bereznya 2022 R Sulik Derev yane cerkovne budivnictvo na Strijshini Lviv Strij 1993 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 25 serpnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 serpnya 2021 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2014 Procitovano 25 lyutogo 2015 15 Diasporiana Elektronna biblioteka Zhabotinskij V Vibrani statti z nacionalnogo pitannya https diasporiana org ua ideologiya 219 zhabotinskiy v vibrani statti z natsionalnogo pitannya 16 https ksi btx pl index php publikacje 1608 pamietniki ksiedza majora antoniego kija meczennika kresowiaka kaplana zolnierza patrioty czesc iv lwow stryj zulin 1940 PosilannyaPogoda v seli Zhulin 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Zamok sela Zhulin 8 bereznya 2017 u Wayback Machine Forum Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 29 bereznya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ