Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семиги́нів — село Стрийського району Львівської області, розташоване на правому березі річки Стрий біля підніжжя Карпат. Семигинів — одне з найстаріших сіл Стрийського району, перша письмова офіційна згадка датується 1371 роком (дані із книги «Історія міст і сіл УРСР», Київ 1968 р.). Межує з селами Жулин, Верхня Лукавиця, Розгірче, Гірне, Любинці. Неподалік від села розташоване заповідне урочище «Семигинів».
| село Семигинів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Стрийська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100230380073772 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1015[] |
| Населення | 1513 осіб |
| Площа | 17,6 км² |
| Густота населення | 64,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82471 |
| Телефонний код | +380 3245 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′12″ пн. ш. 23°44′14″ сх. д. / 49.15333° пн. ш. 23.73722° сх. д.Координати: 49°09′12″ пн. ш. 23°44′14″ сх. д. / 49.15333° пн. ш. 23.73722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 337 м |
| Водойми | р. Стрий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82471, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Семигинів |
| Карта | |
  Семигинів | |
 Семигинів | |
| Мапа | |
| | |
Населення села — близько 1513 людей. На даний час в селі повноцінно функціонують Загальноосвітня школа 1-3 ступенів, дитячий садок, пошта та медпункт. На території села є невеличкий парк, діють 4 продуктові магазини та відділення Нової пошти.
Історія
Назва села походить з легенди про сім братів, які під час татарських нападів загинули на цій місцевості у боротьбі із ординцями. Там де «семий згинув» — говорили після битви місцеві жителі, що згодом перейшло в «Семигинів».
Про побут доісторичної людини на теренах села свідчить стародавній курганний могильник кінця ІІІ-початку ІІ тисячоліття до нової ери, що належить до підкарпатської культури.
Із архівів вдалось встановити колишніх власників села (пани Семигинівські) — Іван Голубей (1460—1490 рр.) та пан Баранський.
У 1620 р. татари дощенту спалили Семигинів, а людей забрали в полон або вигубили. Поступово село відродилось. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, ремеслами, інколи риболовством. За панщини вони мусили безплатно працювати на пана від 6 до 3 днів (1 особа з двору), платити податок натурою і грішми, возити на ярмарок панське збіжжя, виконувати різні роботи «на гвалт».
У XVIII — на початку XIX ст. селяни справляли дерево річкою Стриєм для будівництва річкових суден.
Наприкінці XVII ст. в селі було 108 хат, млин та 2 корчми.
- у 1880 р. було 202 хати, налічувалось 848 українців, 22 поляки, 35 німців, 33 жиди;
- у 1924 р. 219 хат, 885 українців, 41 поляк, 10 німців, 15 жидів;
- у 1935 р. — 915 українців, 41 поляк, 11 німців, 10 жидів;
- у 1939 р. налічувалось 1440 осіб: 1280 українців, 10 поляків, 90 латинників, 10 жидів, 50 німців та інших.;
- до 1939 р. було 2 млини, кузня, крамниця, шпихлір, олійня, молочарня. Поблизу села добували нафту. У 2008 р. проживало 1053 особи: 1051 українець, 2 азербайджанці.
За СССР до 1959 р. село належало до Сколівського району. В 1959 р. було створено Семигинівську сільську раду, ліквідовану і приєднану до Жулинської сільської ради. За України сільську раду було відновлено. Загальна площа земельних угідь — 1 тис. 624 гектари.
Першу 1-класну школу відкрито в 1880 р., у 1909 р. розширену до 2-класної, навчалось 118 дітей, у 1935 р. — до 3-класної, навчалось 220 дітей. У 1981 р. споруджено нове приміщення школи 1-3 ступенів: 29 вчителів, 14 технічних працівників, 134 учні.
Першу читальню «Просвіти» відкрито в 1909 р. При читальні був хор, драматичний гурток, бібліотека, дитячий садок. Існували осередки товариств «Просвіта», «Молода Просвіта», Союз українок, «Сокіл» (створ. в 1924 р.), «Сільський господар», Церковне братство, Братство Апостольства молитви. У 1993 р. споруджено Народний дім. При ньому відновлено осередок Союзу українок та до сьогодні діє бібліотека та драмгурток.
В 2010 році завдяки ініціативі та фінансуванню сільських мешканців вийшла книга «Історія села Семигинів від найдавніших часів до 1939 року» — автор Василь Лаба.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461492, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 815 виборців, явка 67,98%, найбільше голосів віддано за партію «Голос» — 21,12%, за «Європейську Солідарність» — 20,22%, за «Слугу народу» — 19,86%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 24,37%, за Андрія Кота (самовисування) — 22,38%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 12,27%.
Спорт
Найбільш популярний і розвинутий вид спорту — футбол. Сільський футбольний клуб «Юність» досить успішно виступає в чемпіонаті Стрийського району де з року в рік стабільно входить в трійку кращих сільських футбольних команд Стрийщини.
Релігія
Основною релігією є християнство. В селі знаходиться греко-католицька дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста. При церкві діють спільноти «Апостольство молитви», «Матері в молитві», «Вівтарне братство», а також місцевий церковний хор.
Храмовий празник — свято Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня.
Історичні пам'ятки
- Дерев'яний Храм Воздвиження Чесного Хреста. Будівництво церкви за словами дослідника дерев'яних церков Василя Слободяна, почали будувати в 1938 р. на місці попередньої дерев'яної церкви, яка була з 1892 р., а освятили 16 листопада 1941 р. Церква Воздвиження Чесного Хреста є пам'яткою сакральної архітектури місцевого значення та внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2051-м. Під церквою є символічна могила-насип з встановленим хрестом на честь мешканців села, які загинули в УГА в 1918—1921 рр.. Перелік даних осіб: Якимець А., Струк Й., Грайко М., Золотуха А., Золотуха (?), Думанський В., Олійник О., Яцишин І., Возьний В., Хом'як І., Хом'як В., Білоус М., Шукатка Т., Левкович М., Нагурська В., Попович Й., Мельник Й..
- Пам'ятний знак на честь 2000-ліття Різдва Христового, встановлений у 2000 р. Знаходиться при дорозі обабіч церкви.
- Сільська каплиця — збудована з нагоди першого року незалежності України 01.11.1992 р.
- Пям'ятник летунам, полеглим під час Другої світової війни на території села. Пам'ятник зведений у 1967 р. знаходиться в самому центрі Семигинова.
- Сільцький цвинтар. Умовно поділений на 2 частини — «Старий цвинтар» та «Новий цвинтар». На «Старому цвинтарі» є багато закинутих могил ще за часів ІІ Світової Війни. При вході знаходиться невеликий па'мятник борцям за волю України у роки II Світової війни.
- Меморіал синам Семигинова, які загинули у боротьбі за незалежність України. Це найновіша сільська пам'ятка зведена в 2007 р.
| № | П. І. Б. | становище | рік загибелі | № | П. І. Б. | становище | рік загибелі | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Возний Є. Є. | повстанець | 1944 | 15 | Лех О. П. | повстанець | 1948 | |
| 2 | Возний Й. О. | повстанець | 1944 | 16 | Олійник В. Г. | повстанець | 1949 | |
| 3 | Волошин Р. В. | герой-мученик | 1949 | 17 | Олійник І. В. | повстанець | 1948 | |
| 4 | Гадюр В. М. | повстанець | 1948 | 18 | Олійник М. І. | повстанець | 1950 | |
| 5 | Гоба Й. Г. | повстанець | 1947 | 19 | Олійник П. І. | полковник | 1950 | |
| 6 | Грайко М. С. | повстанець | 1948 | 20 | Пицко В. М. | повстанець | 1947 | |
| 7 | Какось В. Й. | повстанець | 1949 | 21 | Пицко Ю. М. | повстанець | 1947 | |
| 8 | Какось І. Й. | повстанець | 1945 | 22 | Попович О. П. | повстанець | 1945 | |
| 9 | Когут В. А. | референт | 1951 | 23 | Романишин І. А. | повстанець | 1945 | |
| 10 | Когут Й. А. | кущовий | 1944 | 24 | Росоленко М. І. | повстанець | 1945 | |
| 11 | Когут М. А. | повстанець | 1949 | 25 | Стельмах І. І. | повстанець | 1948 | |
| 12 | Козловський Й. М. | повстанець | 1949 | 26 | Тарак Г. | повстанець | 1948 | |
| 13 | Кравець І. В. | повстанець | 1945 | 27 | Шабан Т. І. | повстанець | 1945 | |
| 14 | Кульчицький О. | окружний провідник | 1949 | 28 | Шукатка М. І. | повстанець | 1945 |
Традиції
Найяскравіше сільські традиції вирижаються під час Різдвяних свят. Протягом всіх трьох днів свят по селі ходить різдвяний вертеп, який формують діти. Незалежно від вертепу селом бігають діти-перебранці в костюмах чортів, жидів, смерті та баби. Також протягом трьох днів у післяобідній та вечірній час збирається сільська громада і разом із місцевими музикантами гуртом колядують, йдучи з хати в хату. Таким чином протягом трьох днів свят, колядники відвідують всі сільські будинки і кожен мешканець чує гучну коляду. Неофіційним музичним символом такого прекрасного заходу є величезний бубон.
Відомі люди
- Базів Василь Андрійович — політолог, посол, журналіст
- Золотуха Михайло Михайлович — композитор, співак, музикант
- — заслужений художник України
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 4 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 4 травня 2022.
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semigi niv selo Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti roztashovane na pravomu berezi richki Strij bilya pidnizhzhya Karpat Semiginiv odne z najstarishih sil Strijskogo rajonu persha pismova oficijna zgadka datuyetsya 1371 rokom dani iz knigi Istoriya mist i sil URSR Kiyiv 1968 r Mezhuye z selami Zhulin Verhnya Lukavicya Rozgirche Girne Lyubinci Nepodalik vid sela roztashovane zapovidne urochishe Semiginiv selo SemiginivCerkva Vozdvizhennya Chesnogo HrestaCerkva Vozdvizhennya Chesnogo HrestaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Strijskij rajonGromada Strijska miska gromadaKod KATOTTG UA46100230380073772Osnovni daniZasnovane 1015 dzherelo Naselennya 1513 osibPlosha 17 6 km Gustota naselennya 64 15 osib km Poshtovij indeks 82471Telefonnij kod 380 3245Geografichni daniGeografichni koordinati 49 09 12 pn sh 23 44 14 sh d 49 15333 pn sh 23 73722 sh d 49 15333 23 73722 Koordinati 49 09 12 pn sh 23 44 14 sh d 49 15333 pn sh 23 73722 sh d 49 15333 23 73722Serednya visota nad rivnem morya 337 mVodojmi r StrijMisceva vladaAdresa radi 82471 Lvivska obl Strijskij r n s SemiginivKartaSemiginivSemiginivMapa Semiginiv u Vikishovishi Naselennya sela blizko 1513 lyudej Na danij chas v seli povnocinno funkcionuyut Zagalnoosvitnya shkola 1 3 stupeniv dityachij sadok poshta ta medpunkt Na teritoriyi sela ye nevelichkij park diyut 4 produktovi magazini ta viddilennya Novoyi poshti IstoriyaNazva sela pohodit z legendi pro sim brativ yaki pid chas tatarskih napadiv zaginuli na cij miscevosti u borotbi iz ordincyami Tam de semij zginuv govorili pislya bitvi miscevi zhiteli sho zgodom perejshlo v Semiginiv Pro pobut doistorichnoyi lyudini na terenah sela svidchit starodavnij kurgannij mogilnik kincya III pochatku II tisyacholittya do novoyi eri sho nalezhit do pidkarpatskoyi kulturi Iz arhiviv vdalos vstanoviti kolishnih vlasnikiv sela pani Semiginivski Ivan Golubej 1460 1490 rr ta pan Baranskij U 1620 r tatari doshentu spalili Semiginiv a lyudej zabrali v polon abo vigubili Postupovo selo vidrodilos Selyani zajmalis rilnictvom tvarinnictvom remeslami inkoli ribolovstvom Za panshini voni musili bezplatno pracyuvati na pana vid 6 do 3 dniv 1 osoba z dvoru platiti podatok naturoyu i grishmi voziti na yarmarok panske zbizhzhya vikonuvati rizni roboti na gvalt U XVIII na pochatku XIX st selyani spravlyali derevo richkoyu Striyem dlya budivnictva richkovih suden Naprikinci XVII st v seli bulo 108 hat mlin ta 2 korchmi u 1880 r bulo 202 hati nalichuvalos 848 ukrayinciv 22 polyaki 35 nimciv 33 zhidi u 1924 r 219 hat 885 ukrayinciv 41 polyak 10 nimciv 15 zhidiv u 1935 r 915 ukrayinciv 41 polyak 11 nimciv 10 zhidiv u 1939 r nalichuvalos 1440 osib 1280 ukrayinciv 10 polyakiv 90 latinnikiv 10 zhidiv 50 nimciv ta inshih do 1939 r bulo 2 mlini kuznya kramnicya shpihlir olijnya molocharnya Poblizu sela dobuvali naftu U 2008 r prozhivalo 1053 osobi 1051 ukrayinec 2 azerbajdzhanci Za SSSR do 1959 r selo nalezhalo do Skolivskogo rajonu V 1959 r bulo stvoreno Semiginivsku silsku radu likvidovanu i priyednanu do Zhulinskoyi silskoyi radi Za Ukrayini silsku radu bulo vidnovleno Zagalna plosha zemelnih ugid 1 tis 624 gektari Pershu 1 klasnu shkolu vidkrito v 1880 r u 1909 r rozshirenu do 2 klasnoyi navchalos 118 ditej u 1935 r do 3 klasnoyi navchalos 220 ditej U 1981 r sporudzheno nove primishennya shkoli 1 3 stupeniv 29 vchiteliv 14 tehnichnih pracivnikiv 134 uchni Pershu chitalnyu Prosviti vidkrito v 1909 r Pri chitalni buv hor dramatichnij gurtok biblioteka dityachij sadok Isnuvali oseredki tovaristv Prosvita Moloda Prosvita Soyuz ukrayinok Sokil stvor v 1924 r Silskij gospodar Cerkovne bratstvo Bratstvo Apostolstva molitvi U 1993 r sporudzheno Narodnij dim Pri nomu vidnovleno oseredok Soyuzu ukrayinok ta do sogodni diye biblioteka ta dramgurtok V 2010 roci zavdyaki iniciativi ta finansuvannyu silskih meshkanciv vijshla kniga Istoriya sela Semiginiv vid najdavnishih chasiv do 1939 roku avtor Vasil Laba PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 461492 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultatizareyestrovano 815 viborciv yavka 67 98 najbilshe golosiv viddano za partiyu Golos 21 12 za Yevropejsku Solidarnist 20 22 za Slugu narodu 19 86 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Gergert Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 24 37 za Andriya Kota samovisuvannya 22 38 za Olega Kanivcya Gromadyanska poziciya 12 27 SportNajbilsh populyarnij i rozvinutij vid sportu futbol Silskij futbolnij klub Yunist dosit uspishno vistupaye v chempionati Strijskogo rajonu de z roku v rik stabilno vhodit v trijku krashih silskih futbolnih komand Strijshini ReligiyaOsnovnoyu religiyeyu ye hristiyanstvo V seli znahoditsya greko katolicka derev yana cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Pri cerkvi diyut spilnoti Apostolstvo molitvi Materi v molitvi Vivtarne bratstvo a takozh miscevij cerkovnij hor Hramovij praznik svyato Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 27 veresnya Istorichni pam yatkiDerev yanij Hram Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Budivnictvo cerkvi za slovami doslidnika derev yanih cerkov Vasilya Slobodyana pochali buduvati v 1938 r na misci poperednoyi derev yanoyi cerkvi yaka bula z 1892 r a osvyatili 16 listopada 1941 r Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta ye pam yatkoyu sakralnoyi arhitekturi miscevogo znachennya ta vnesena do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya za ohoronnim nomerom 2051 m Pid cerkvoyu ye simvolichna mogila nasip z vstanovlenim hrestom na chest meshkanciv sela yaki zaginuli v UGA v 1918 1921 rr Perelik danih osib Yakimec A Struk J Grajko M Zolotuha A Zolotuha Dumanskij V Olijnik O Yacishin I Voznij V Hom yak I Hom yak V Bilous M Shukatka T Levkovich M Nagurska V Popovich J Melnik J Pam yatnij znak na chest 2000 littya Rizdva Hristovogo vstanovlenij u 2000 r Znahoditsya pri dorozi obabich cerkvi Silska kaplicya zbudovana z nagodi pershogo roku nezalezhnosti Ukrayini 01 11 1992 r Pyam yatnik letunam poleglim pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi sela Pam yatnik zvedenij u 1967 r znahoditsya v samomu centri Semiginova Silckij cvintar Umovno podilenij na 2 chastini Starij cvintar ta Novij cvintar Na Staromu cvintari ye bagato zakinutih mogil she za chasiv II Svitovoyi Vijni Pri vhodi znahoditsya nevelikij pa myatnik borcyam za volyu Ukrayini u roki II Svitovoyi vijni Memorial sinam Semiginova yaki zaginuli u borotbi za nezalezhnist Ukrayini Ce najnovisha silska pam yatka zvedena v 2007 r Povnij spisok povstanciv zaznachenih na memoriali sinam Semiginova yaki zaginuli u borotbi za nezalezhnist Ukrayini P I B stanovishe rik zagibeli P I B stanovishe rik zagibeli1 Voznij Ye Ye povstanec 1944 15 Leh O P povstanec 19482 Voznij J O povstanec 1944 16 Olijnik V G povstanec 19493 Voloshin R V geroj muchenik 1949 17 Olijnik I V povstanec 19484 Gadyur V M povstanec 1948 18 Olijnik M I povstanec 19505 Goba J G povstanec 1947 19 Olijnik P I polkovnik 19506 Grajko M S povstanec 1948 20 Picko V M povstanec 19477 Kakos V J povstanec 1949 21 Picko Yu M povstanec 19478 Kakos I J povstanec 1945 22 Popovich O P povstanec 19459 Kogut V A referent 1951 23 Romanishin I A povstanec 194510 Kogut J A kushovij 1944 24 Rosolenko M I povstanec 194511 Kogut M A povstanec 1949 25 Stelmah I I povstanec 194812 Kozlovskij J M povstanec 1949 26 Tarak G povstanec 194813 Kravec I V povstanec 1945 27 Shaban T I povstanec 194514 Kulchickij O okruzhnij providnik 1949 28 Shukatka M I povstanec 1945TradiciyiNajyaskravishe silski tradiciyi virizhayutsya pid chas Rizdvyanih svyat Protyagom vsih troh dniv svyat po seli hodit rizdvyanij vertep yakij formuyut diti Nezalezhno vid vertepu selom bigayut diti perebranci v kostyumah chortiv zhidiv smerti ta babi Takozh protyagom troh dniv u pislyaobidnij ta vechirnij chas zbirayetsya silska gromada i razom iz miscevimi muzikantami gurtom kolyaduyut jduchi z hati v hatu Takim chinom protyagom troh dniv svyat kolyadniki vidviduyut vsi silski budinki i kozhen meshkanec chuye guchnu kolyadu Neoficijnim muzichnim simvolom takogo prekrasnogo zahodu ye velicheznij bubon Vidomi lyudiBaziv Vasil Andrijovich politolog posol zhurnalist Zolotuha Mihajlo Mihajlovich kompozitor spivak muzikant zasluzhenij hudozhnik UkrayiniDiv takozhBratkivska gminaPrimitki Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 4 travnya 2022 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 4 travnya 2022 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi