Бра́тківці — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1372 осіб. Орган місцевого самоврядування - Стрийська міська рада.
село Братківці | |
---|---|
Церква Преображення Господнього | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Стрийська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1370 року |
Населення | 1372 особи |
Площа | 12,56 км² |
Густота населення | 109,24 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82465 |
Телефонний код | +380 3245 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°13′13″ пн. ш. 23°50′09″ сх. д. / 49.22028° пн. ш. 23.83583° сх. д.Координати: 49°13′13″ пн. ш. 23°50′09″ сх. д. / 49.22028° пн. ш. 23.83583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 306 м |
Водойми | р. Стрий |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Стрий |
Карта | |
Братківці | |
Братківці | |
Мапа | |
Братківці у Вікісховищі |
Історія
Перша відома згадка про село датується 1447 роком.
Згідно з ревізією 1692 року селом володіли 10 шляхтичів. Тоді у Братківцях було 42 Кмети, 4 загородники та 2 огородники, а також 3 млини. Кількість осілих дворів була 61.
В 1905 р була заснована молочарська спілка, було 2 млини, тартак, кузня та крамниця.
У 1909 році (разом з Слобідкою) проживало 1243 українців, 186 поляків, 14 німців, 105 євреїв.
У 1921 р. (разом з Слобідкою) проживало 1858 українців, а в 1931—2423 українців.
В 1935 р. жило 1580 українців, 670 поляків, 80 євреїв, 46 німців, а 1939 р. — 1680 українців, 10 поляків, 100 латишів, 80 євреїв та 20 німців. У 2008 році проживало в 405 хатах 1338 осіб, з них 329 пенсіонерів.
У 2008 р. у власності селян було 114 корів, 19 коней, 29 кіз, 1672 голови птиці, 52 пасіки, 65 легкових та 14 вантажних автомашин.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461439, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 1044 виборці, явка 67,82%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,13%, за «Європейську Солідарність» — 24,44%, за партію «Голос» — 16,81%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 29,42%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 14,43%, за Олега Канівя (Громадянська позиція) — 11,88%.
Освіта
Першу 1-класну школу відкрито в 1909 р., де навчалось 184 учні. В 1935 р школу розширено до 4-класної, у якій навчалось 194 учні. В 2008 р. школа І-ІІІ ступенів обслуговується 8 технічними працівниками, а 22 вчителі навчають 162 учні.
Культура
Першу читальню «Просвіти» відкрито в 1930 р. в хаті господаря Сунака. У 1991 р. соруджено Народний Дім з бібліотекою.
Релігія
Перші письмові згадки про церкву Преображення Господнього (Спаса) відповідно до податкових реєстрів належать до 1507 і 1515 рр. В 1725 р. споруджено на бабинці наступну дерев'яну церкву, а в 1847 р. споруджено дерев'яну дзвіницю. В 1878 р. через ветхість церкву розібрали. В 1879 р. під керівництвом майстра Музики на її місці споруджено третю з відомих дерев'яну церкву Преображення Господнього. В 1905 маляр Сенюта розписав церкву, а невдалі розписи усунуто в 1934 р. З 1960 до 1986 р. церква була закрита. Церква є пам'яткою сакральної архітектури місцевого значення.
Пам'ятники
- «Соборна Україна», скульптор Олег Лесюк;
Постаті
- (17.04.1889-06.01.1958) український етнолог, історик та мовознавець.
- Войтанівський Василь (1894—1945) — український громадський та політичний діяч, організатор та голова Товариства «Просвіта» у Загребі, тереновий провідник ОУН в Королівстві Югославія, учасник II Великого Збору ОУН у Римі (26.08.1939).
Примітки
- Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
- Мойсеїв Н. Олег Лесюк. Торонто // Альманах 96/96. Львівська академія мистецтв. — Львів, 1997. — С. 43.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
Див. також
Джерела
- Роман Пастух. Стрийщина крізь віки. Енциклопедична книга-альбом. — Дрогобич: Коло, 2001. — С. 19-20. — .
Посилання
- Погода в селі Братківці [ 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bra tkivci selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1372 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Strijska miska rada selo Bratkivci Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Strijska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1370 roku Naselennya 1372 osobi Plosha 12 56 km Gustota naselennya 109 24 osib km Poshtovij indeks 82465 Telefonnij kod 380 3245 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 13 13 pn sh 23 50 09 sh d 49 22028 pn sh 23 83583 sh d 49 22028 23 83583 Koordinati 49 13 13 pn sh 23 50 09 sh d 49 22028 pn sh 23 83583 sh d 49 22028 23 83583 Serednya visota nad rivnem morya 306 m Vodojmi r Strij Misceva vlada Adresa radi 82400 Lvivska obl Strijskij r n m Strij Karta Bratkivci Bratkivci Mapa Bratkivci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bratkivci IstoriyaPersha vidoma zgadka pro selo datuyetsya 1447 rokom Zgidno z reviziyeyu 1692 roku selom volodili 10 shlyahtichiv Todi u Bratkivcyah bulo 42 Kmeti 4 zagorodniki ta 2 ogorodniki a takozh 3 mlini Kilkist osilih dvoriv bula 61 V 1905 r bula zasnovana molocharska spilka bulo 2 mlini tartak kuznya ta kramnicya U 1909 roci razom z Slobidkoyu prozhivalo 1243 ukrayinciv 186 polyakiv 14 nimciv 105 yevreyiv U 1921 r razom z Slobidkoyu prozhivalo 1858 ukrayinciv a v 1931 2423 ukrayinciv V 1935 r zhilo 1580 ukrayinciv 670 polyakiv 80 yevreyiv 46 nimciv a 1939 r 1680 ukrayinciv 10 polyakiv 100 latishiv 80 yevreyiv ta 20 nimciv U 2008 roci prozhivalo v 405 hatah 1338 osib z nih 329 pensioneriv U 2008 r u vlasnosti selyan bulo 114 koriv 19 konej 29 kiz 1672 golovi ptici 52 pasiki 65 legkovih ta 14 vantazhnih avtomashin PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 461439 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultati zareyestrovano 1044 viborci yavka 67 82 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 26 13 za Yevropejsku Solidarnist 24 44 za partiyu Golos 16 81 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Kit samovisuvannya 29 42 za Andriya Gergerta Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 14 43 za Olega Kanivya Gromadyanska poziciya 11 88 OsvitaPershu 1 klasnu shkolu vidkrito v 1909 r de navchalos 184 uchni V 1935 r shkolu rozshireno do 4 klasnoyi u yakij navchalos 194 uchni V 2008 r shkola I III stupeniv obslugovuyetsya 8 tehnichnimi pracivnikami a 22 vchiteli navchayut 162 uchni KulturaPershu chitalnyu Prosviti vidkrito v 1930 r v hati gospodarya Sunaka U 1991 r sorudzheno Narodnij Dim z bibliotekoyu ReligiyaPershi pismovi zgadki pro cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo Spasa vidpovidno do podatkovih reyestriv nalezhat do 1507 i 1515 rr V 1725 r sporudzheno na babinci nastupnu derev yanu cerkvu a v 1847 r sporudzheno derev yanu dzvinicyu V 1878 r cherez vethist cerkvu rozibrali V 1879 r pid kerivnictvom majstra Muziki na yiyi misci sporudzheno tretyu z vidomih derev yanu cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo V 1905 malyar Senyuta rozpisav cerkvu a nevdali rozpisi usunuto v 1934 r Z 1960 do 1986 r cerkva bula zakrita Cerkva ye pam yatkoyu sakralnoyi arhitekturi miscevogo znachennya Pam yatniki Soborna Ukrayina skulptor Oleg Lesyuk Postati 17 04 1889 06 01 1958 ukrayinskij etnolog istorik ta movoznavec Vojtanivskij Vasil 1894 1945 ukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach organizator ta golova Tovaristva Prosvita u Zagrebi terenovij providnik OUN v Korolivstvi Yugoslaviya uchasnik II Velikogo Zboru OUN u Rimi 26 08 1939 PrimitkiPirko V O Galicke selo naprikinci XVII v pershij polovini XVIII st istoriko ekonomichnij naris za materialami Peremishlskoyi zemli Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh Doneck 2006 S 130 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 3 travnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 3 travnya 2021 Mojseyiv N Oleg Lesyuk Toronto Almanah 96 96 Lvivska akademiya mistectv Lviv 1997 S 43 PDF Arhiv originalu PDF za 18 kvitnya 2022 Procitovano 30 travnya 2022 Div takozhBratkivci gmina DzherelaRoman Pastuh Strijshina kriz viki Enciklopedichna kniga albom Drogobich Kolo 2001 S 19 20 ISBN 978 966 2405 49 1 PosilannyaPogoda v seli Bratkivci 31 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi