Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Список матерів султанів Османської імперії хронологічний перелік матерів верховних правителів з династії Османів яка пра

Список матерів султанів Османської імперії

Список матерів султанів Османської імперії

Список матерів султанів Османської імперії — хронологічний перелік матерів верховних правителів з династії Османів, яка правила в 1299—1924 роках.

image
Реконструкція однієї з кімнат гарему палацу Топкапи, в які селили валіде-султан — матерів султанів, які дожили до їх правління

Зі смертю султана або його усуненням з трону весь його гарем вирушав до Старого палацу, звідки після сходження на трон його наступника викликалася мати останнього, яка під час пишної церемонії валіде алайї отримувала титул «валіде-султан», очолювала гарем сина і шанувалася як «перша жінка держави». До введення титулу валіде-султан за сельджукською традицією використовувався титул валіде-хатун. Пізніше поряд з титулом валіде-султан використовувалися титули мехд-і ульа-йи салтанат - «колиска великого султана», валіде-і падишах - «мати правителя» та валіде-і саадетпенах - "мати щасливого притулку".

Протягом усього правління сина мати султана була найвпливовішою фігурою у гаремі. Вона користувалася великою повагою та впливом як у палаці, так і за його межами, часто активно втручаючись у державні справи. Що стосується того, якщо мати не доживала до правління сина чи помирала під час нього, частина її привілеїв, обов'язків, а іноді і титул валіде, покладалися на няню султана, хазнедар-уста (керуюча гаремом) чи прийомну мати правителя. Найбільшого впливу у політиці матері султанів досягли в XVI-XVII століттях - в епоху «Жіночого султанату». Найважливішими фігурами цього періоду були Хасекі Хюррем Султан мати Селіма ІІ, хоча валіде не була, Нурбану-султан (мати Мурада III), Сафіє-султан (мати Мехмеда III), Кесем-султан (мати Мурада IV та Ібрагіма I) та Турхан-султан (мати Мехмеда IV).

Історія Османської імперії налічує тридцять шість султанів та одного халіфа. Відомо про двадцять трьох матерів султанів, які дожили до їх правління. У двох випадках султанами ставали повнорідні брати (Мурад IV та Ібрагім I/Мустафа II та Ахмед III), а їх матері, Махпейкер Кесем-султан та Еметуллах Рабія Гюльнуш-султан, двічі отримували титул валіде. У разі її смерті обов'язки матері султана при дворі виконувала його мачуха — .

Матері правителів Османського бейліка

У перші роки існування Османської держави його правителі Осман I та Орхан I носили титул бей або емір, пізніше син Орхана Мурад I прийняв титул султан і перетворив на Османську імперію.

№ Ім'я
(роки життя) 		Син-бей
(роки правління) 		Походження Примітка
1. Халіме Хатун Осман I
(1281—1326) 		Можливо, туркеня
2. Мал-хатун
(померла після 1324 року) 		Орхан I
(1326—1359) 		Туркеня, донька Омер-бея. Носила титул, рівний пізніше з'явившомуся валіде-султан.

Матері султанів Османської імперії

Ім'я (роки життя) Походження Монарх (роки правління) Примітка
Нілюфер-хатун Грекиня, ймовірно донька текфура Ярхісара Мурад I
(1359—1389)		 Носила титул рівний пізніше з'явившомуся валіде-султан
Гюльчічек-хатун Грекиня Баязид I Блискавичний
(1389—1402)		 Померла до сходження сина на престол
Девлет Хатун Рабиня або місцева християнка, яка перейшла в ісламську віру Мехмед I
(1413—1421)		 Ймовірно, померла до сходження сина на престол
Еміне Хатун Дочка правителя бейліка Зулькадар або, що менш імовірно, його батька Мухаммада Насіра ад-діна Мурад II
(1421—1444
1446—1451)		 Ймовірно, померла до сходження сина на престол
Хюма Хатун
(пом. у вересні 1449)		 Ймовірно, рабиня грецького або слов'янського походження Мехмед II
(1444—1446
1451—1481)		 Носила титул рівний пізніше з'явившомуся валіде-султан
Еміне Гюльбахар-хатун
(пом. до 1492)		 Албанка, понтійська грекиня, туркеня або слов'янка Баязид II
(1481—1512)		 Носила титул рівний пізніше з'явившомуся валіде-султан
Гюльбахар-хатун або Айше-хатун
(пом. після 1512)		 ? / Айше — донька правителя бейлика Зулькадар Алауддевле Бозкурта Селім I
(1512—1520)		 ? / Ймовірно, Айше померла до сходження сина на престол
Айше Хафса-султан
(прибл. 1478/1479 — 19 березня 1534/1539)		 Європейка, черкеска або туркеня Сулейман І
(1520—1566)		 Валіде-султан
Хюррем-султан
(прибл. 1500 — 15 квітня 1558) 		Ймовірно, слов'янського походження Селім ІІ
(1566—1574) 		Померла до сходження сина на престол
Нурбану-султан
(прибл. 1525/прибл. 1530 — 6 грудня 1583)		 Венеційка, грекиня з Корфу або єврейка Мурад III
(1574—1595)		 Валіде-султан
Сафіє-султан
(1550 — 10 листопада 1605/кінець 1618 — початок 1619)		 Албанка з села Рези в [en] Мехмед III
(1595—1603)		 Мехд-і улья (валіде-султан)
Хандан-султан
(прибл. 1574 — 12/26 листопада 1605)		 Ймовірно, боснійка або грекиня Ахмед I
(1603—1617)		 Валіде-султан
Халіме-султан
(прибл. 1571 — після 10 вересня 1623)		 Абхазка Мустафа I
(1617—1618
1622—1623)		 Валіде-султан
Махфіруз Хадідже-султан
(прибл. 1590 — до 1614 або 1620/1621)		 Існують версії про грецьке та сербське походження Осман II
(1618—1622)		 Згідно з версією сучасних істориків до моменту сходження Османа II на трон в 1618 Махфіруз була жива, проте всупереч традиціям вона не була переведена зі Старого палацу до палацу Топкапи і не отримала титул валіде. Обов'язки матері султана при дворі виконувала няня Османа II . За іншою версією, Махфіруз померла до сходження на престол сина
Махпейкер Кесем-султан
(померла 2 вересня 1651)		 Грекиня Мурад IV
(1623—1640)
Ібрагім I
(1640—1648)		 Валіде-султан при обох синах, регент Османської імперії у перші роки правління Мурада IV. Після повалення і смерті Ібрагіма I усунула від влади Турхан-султан - мати султана Мехмеда IV . Задушена прихильниками Турхан
Хатідже Турхан-султан
(1627/1628 — 5 липня 1682/1683)		 Росіянка Мехмед IV
(1648—1687)		 Валіде-султан
Саліха Ділашуб-султан
(пом. 5 листопада 1689)		 Сулейман II
(1687—1691)		 Валіде-султан
Хатідже Муаззез-султан
(пом. 12 вересня 1687)		 Невідомо Ахмед ІІ
(1691—1695)		 Померла до сходження сина на престол
Еметуллах Рабіа Гюльнуш-султан
(1642 — 5/6 листопада 1715)		 Походила з грецької або венеційської сім'ї Верціцці з острова Крит Мустафа II
(1695—1703)
Ахмед III
(1703—1730)		 Валіде-султан при обох синах
Саліха Себкаті-султан
(1680 — 21 вересня 1739) 		Грекиня Махмуд I
(1730—1754) 		Мехд-і улья (валіде-султан)
Шехсувар-султан
(після 1676 — 27 квітня 1756) 		Росіянка Осман III
(1754—1757) 		Мехд-і улья (валіде-султан)
Міхрішах Кадин-ефенді
(пом. 1731/1732) 		Невідомо Мустафа ІІІ
(1757—1774) 		Померла до сходження сина на престол
Рабіа Шермі-султан
(пом. 1722/1723) 		Невідомо Абдул-Хамід І
(1774—1789) 		Померла до сходження сина на престол
Міхрішах-султан
(пом. 16 жовтня 1805) 		Грузинка Селім III
(1789—1807) 		Валіде-султан
Айше Сінепервер-султан
(пом. 11 грудня 1828) 		Ймовірно, грузинка або черкеска Мустафа IV
(1807—1808) 		Валіде-султан
Накшиділь-султан
(1766 — 22 серпня 1817) 		Ймовірно, грузинка або черкеска Махмуд II
(1808—1839) 		Валіде-султан
Безміалем-султан
(1808 — 2 травня 1853) 		Грузинка Абдул-Меджид I
(1839—1861) 		Валіде-султан
Пертевніял-султан
(1810 — 5 лютого 1883) 		Черкеска Абдул-Азіз
(1861—1876) 		Валіде-султан
Шевкефза-султан
(12 грудня 1820 — 20 вересня 1889) 		Черкеска Мурад V
(1876) 		Валіде-султан
Тірімюжган Кадин-ефенді
(16 серпня 1819 — 26 квітня 1853) 		Черкеска із субетносу шапсугів Абдул-Хамід ІІ
(1876—1909) 		Померла до сходження сина на престол. Обов'язки матері султана виконувала черкеска із убихів , яка виховувала Абдул-Хаміда після смерті Тірімюжган. Пірісту офіційно носила титул матері султана і стала останньою валіде-султан Османської імперії
Гюльджемаль Кадин-ефенді
(1826 — 29 листопада 1851) 		Боснійка Мехмед V
(1909—1918) 		Померла до сходження сина на престол. Після смерті Гюльджемаль її сина виховувала , але і вона померла до сходження Мехмеда V на престол
Гюлюсту Кадин-ефенді
(пом. в травні 1861) 		Черкеска Мехмед VI
(1918—1922) 		Померла до сходження сина на престол. Після смерті Гюлюсту її сина виховувала , але і вона померла до сходження Мехмеда VI на престол
Хайраниділь Кадин-ефенді
(2 листопада 1846 — 9 вересня 1898) 		Черкеска Абдул-Меджид ІІ
Останній халіф з династії Османів (1922—1924) 		Син Хайраниділь не був султаном і носив тільки титул халіфа Османської держави. Сама Хайраниділь до моменту отримання сином титулу не дожила

Список матерів правителів Османського міжправління (1402—1413)

Після полону і смерті султана Баязида I в 1402 році троє його синів розділили уламки імперії: в Едірне проголосив себе султаном Румелії старший син Сулейман-челебі, який захопив владу над турецькими володіннями на Балканському півострові, в Бурсі(західна Анатолія) Іса-челебі, у східній Анатолії - молодший син Мехмед. Мехмед у 1405—1406 роках вів війну проти Іси, розбив брата і об'єднав під своєю владою Анатолію, після чого відправив старшого брата Мусу до Румелії боротися із Сулейманом. Муса досяг успіху, але сам оголосив себе султаном і захопив європейські володіння османів. В 1411 Мехмед включився в боротьбу за Румелію і в 1413 розбив армію Муси, який утік у Валахію і незабаром загинув. Усі османські володіння знову об'єдналися під владою султана — Мехмеда I.

№ Ім'я
(роки життя) 		Син-султан
(роки правління) 		Походження Примітка
— Девлетшах-хатун
(ум. 1411) 		Іса-челебі
Султан (західної) Анатолії.
(1403—1406) 		Дочка правителя Герміяна [tr] і Абіде Мутаххара-хатун, онуки Джалаладдіна Румі.
— Фюлане-хатун Сулейман-челебі
Перший султан Румелії.
(1402—1411) 		Дочка , правителя Кюстенділа.
— Мехмед I
Султан (східної) Анатолії.
(1403—1406)
Султан Анатолії.
(1406—1413)
Султан Османської імперії.
(1413—1421) 		Рабиня або місцева християнка, яка перейшла в іслам. Носила титул, рівний пізніше з'явившомуся валіде-султан .
— Можливо
Девлетшах-хатун
Другий султан Румелії .
(1411—1413) 		Дочка правителя Герміяна Сулейман-шаха і Мутаххари-хатун, онуки Джалаладдіна Румі.

Примітки

  1. Alderson, 1956, с. 81.
  2. Akyıldız, 2012, с. 494.
  3. Alderson, 1956, с. 117.
  4. Alderson, 1956, с. 118—119.
  5. Alderson, 1956, с. 119.
  6. Bahadıroğlu, 2007, с. 519.
  7. Brookes, 2010, с. 128.
  8. Тверитинова, 1953, с. 13.
  9. Lowry, 2012, с. 37.
  10. Söğüt, 1988, с. 130.
  11. Alderson, 1956, с. 83.
  12. Alderson, 1956, с. 163.
  13. Lowry, 2012, с. 153.
  14. Sakaoğlu, 2008, с. 34.
  15. Peirce, 1993, с. 51.
  16. Süreyya, 1 Cild, 1996.
  17. Alderson, 1956, с. 165.
  18. Peirce, 1993, с. 52.
  19. Alderson, 1956, с. 83 (прим.).
  20. Alderson, 1956, XXIV (прим. 9).
  21. Alderson, 1956, table XXV (прим. 4).
  22. Alderson, 1956, table XXVI.
  23. Alderson, 1956, table XXVII.
  24. Lyigun, Murat (2015). War, Peace, and Prosperity in the Name of God: The Ottoman Role in Europe's Socioeconomic Evolution. London: University of Chicago Press. с. 119. ISBN . Beyazit II... Gülbahar Hatun... Albanian...
  25. Ostovich, Helen; Silcox, Mary V.; Roebuck, Graham (2008). The Mysterious and the Foreign in Early Modern England (англ.). Associated University Presse. с. 60. ISBN . Mehmed's eldest son was Bayezid or Beyazid II, whose mother, Gülbahar, was probably a Greek concubine.
  26. Alderson, 1956, table XXVII (прим. 9).
  27. Bahadıroğlu, 2007, с. 129.
  28. Alderson, 1956, table XXX.
  29. Uluçay, 2011, с. 45.
  30. Bahadıroğlu, 2007, с. 157.
  31. Emecen, 2009.
  32. Alderson, 1956, table XXVIII.
  33. Bahadıroğlu, 2007, с. 186.
  34. Alderson, 1956, table XXIX.
  35. Sakaoğlu, 2008.
  36. Sakaoğlu, 2015.
  37. Goodwin, 2006, с. 128.
  38. Alderson, 1956, table XXXI.
  39. Peirce, 1993, с. 92.
  40. Arbel, Benjamin. Nur Banu (c. 1530—1583): A Venetian Sultana? (англ.) // Turcica. — 1992. — Vol. 24. — P. 241—259. 23 червня 2020 року.
  41. Shaw & Shaw, 1976, с. 178.
  42. Altınay, 2013, с. 95.
  43. Uluçay, 2011, с. 68.
  44. Alderson, 1956, table XXXII.
  45. Peirce, 1993, с. 127.
  46. Peirce, 1993, с. 94.
  47. Lisa Jardine. Gloriana Rules the Waves: Or, the Advantage of Being Excommunicated (And a Woman). — Transactions of the Royal Historical Society, 2004. — Vol. 14, no. 6 (December). — P. 218. — ISSN 0080-4401. — DOI:10.1017/S0080440104000234.
  48. Öztuna, 2005.
  49. Sakaoğlu, 2008, с. 219.
  50. Alderson, 1956, table XXXIII.
  51. Börekçi, Günhan. Factions and favorites at the courts of sultan Ahmed I (r. 1603—17) and his immidiate predessors. — P. 92. з джерела 15 березня 2018.
  52. Börekçi, Günhan. Factions and favorites at the courts of sultan Ahmed I (r. 1603—17) and his immidiate predessors. — P. 65. з джерела 15 березня 2018.
  53. Börekçi, 2009, с. 409.
  54. Bahadıroğlu, 2007, с. 245.
  55. Della Valle, 1843, с. 53—54.
  56. Peirce, 1993, с. 233.
  57. Piterberg, 2003, с. 15.
  58. Alderson, 1956, table XXXIV.
  59. Meram, 1977, с. 279.
  60. Metin, 2010, с. 179.
  61. İnal, 2005, с. 27.
  62. Iyigun, 2015, с. 119.
  63. Peirce, 1993, с. 232—233.
  64. Piterberg, 2003, с. 18.
  65. İlgürel 2002; Tezcan 2008; Britannica.
  66. Peirce, 1993, с. 250.
  67. Peirce, 1993, с. 252.
  68. Sakaoğlu, 2008, с. 245.
  69. Adıvar, Hasan, 2009, с. 227.
  70. Alderson, 1956, table XXXVII.
  71. Barzilai-Lumbroso, 2008, с. 206.
  72. Baer, 2011, с. 35.
  73. Cooke, Göknar, Parker, 2008, с. 214.
  74. Carsten, 1961, с. 505.
  75. Bahadıroğlu, 2007, с. 307.
  76. A.D. Alderson, The Structure of the Ottoman Dynasty, Clarendon Press, Oxford, 1955, p.83
  77. Alderson, 1956, table XXXVIII.
  78. İpşirli, 1996.
  79. Uluçay, 2011.
  80. Alderson, 1956, table XXXVIII (note 2).
  81. Akyıldız, 2009.
  82. Alderson, 1956, table XL.
  83. Alderson, 1956, table XLIII.
  84. Ágoston, Gábor,; Masters, Bruce Alan, 1950- (2009). . New York, NY: Facts On File. ISBN . OCLC 435911915. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
  85. Alderson, 1956, table XLIV.
  86. Sakaoğlu, 2008, с. 354.
  87. Alderson, 1956, table XLIV (прим. 2).
  88. Bahadıroğlu, 2007, с. 410.
  89. Alderson, 1956, table XLVI.
  90. . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 17 лютого 2013.
  91. Bezmiâlem Valide Sultan, Bezmiâlem Vakıf Üniversitesi Tıp Fakültesi Hastanesi [ 2012-06-06 у Wayback Machine.]
  92. Süreyya,1 Cild, 1996.
  93. Akyıldız, 2007.
  94. Alderson, 1956, table XLVII.
  95. Bahadıroğlu, 2007, с. 505.
  96. Brookes, 2010, с. 127.
  97. Brookes, 2010, с. 128, 130.
  98. Davis, 1986, с. 6.
  99. Bahadıroğlu, 2007, с. 535.
  100. Açba, 2007.
  101. Alderson, 1956, table XLVIII.
  102. Alderson, 1956, с. 116.
  103. Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 42.
  104. Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 19.
  105. Alderson, 1956, table XXIV.
  106. Alderson, 1956, table XXV.
  107. Sakaoğlu, 2008, с. 63.
  108. Alderson, 1956, table XXIV (прим. 8).
  109. Gül, 2010.
  110. Ім'я Фюлане використовувалося для позначення жінок, чиє ім'я невідомо. Справжнє ім'я Фюлане невідомо.
  111. У султана Баязида I було двоє синів з іменем Муса, матір'ю одного з них була Девлетшах, але невідомо якого.

Література

  • Altınay Ahmed Refik. Kadınlar saltanatı. — An. : BookCase Yayınevi, 2013. — 399 p. — , 9786055190026.
  • Peirce Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxf. : Oxford University Press, 1993. — 374 p. — , 9780195086775.
  • Adıvar Halide Edib; Hasan Mushirul. East Faces West: Impressions of a Turkish Writer in India. — New Delhi : Academy of Third World Studies, Jamia Millia Islamia, 2009. — P. 227. — .
  • Akyıldız Ali. Saliha Sultan // Islam Ansiklopedisi. — Is. : İslâm Araştırmaları Merkezi, 2009. — Vol. 36.
  • Söğüt: I. Milletlerarası Osmanlı Sempozyumu. — Ertuğrul Gazi'yi Anma ve Söğüt Şenliği Vakfı, 1988. — 150 p.
  • The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem / ed. Douglas Scott Brookes. — Austin : , 2010. — P. 123—140. — , 9780292783355.
  • Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — İs. : Oğlak Yayıncılık, 2008. — 574 p.
  • Тверитинова А. С. Фальсификация истории средневековой Турции в кемалистской историографии // Византийский временник / ред. коллегия: Б. Д. Греков, Е. А. Косминский, Н. В. Пигулевская, В. Н. Лазарев, М. В. Левченко, К. Р. Симон и З. В. Удальцова. — М. : Видавництво Академії наук СРСР, 1953. — Т. VII. — С. 505. — , 9785447574970.
  • Babinger Franz. Mehmed the Conqueror and His Time. — Princeton : Princeton University Press, 1992. — .
  • Shaw Stanford J.; Shaw Ezel Kural. History of the Ottoman Empire and Modern Turkey. — Cambr. : Cambridge University Press, 1976. — Т. 1. — 368 p. — , 9780521291637.
  • Carsten F. L. The New Cambridge Modern History. — Cambr. : CUP Archive, 1961. — Т. V. The Ascendancy of France, 1648-88. — P. 505—506. — , 9780521045445.
  • Sarıcaoğlu, Fikret. Nakşidil Sultan // Islam Ansiklopedisi. — Is. : İslâm Araştırmaları Merkezi, 2006. — Vol. 32. — P. 343—344.
  • Süreyya Mehmed Bey. Sicill-i Osmani / ed. Nuri Akbayar. — Is. : Tarih Vakfi Yurt Yayınlar, 1996. — Т. 1. — , 975-333-038-3.
  • Baer Marc David. Honored by the Glory of Islam: Conversion and Conquest in Ottoman Europe. — N. Y. : Oxford University Press, 2011. — 344 p. — , 9780199797837.
  • Ruggles, D. Fairchild. Islamic Art and Visual Culture: An Anthology of Sources. — Cheichester : , 2011. — 186 p. — , 9781405154017.
  • Goodwin Godfrey. The Private World of Ottoman Women. — Is. : Saqi, 2006. — 261 p. — , 9780863567452.
  • Piterberg Gabriel. An Ottoman Tragedy: History and Historiography at Play. — Chapel Hill : University on North Carolina Press, 2003. — 271 p. — , 9780520930056.
  • Akyıldız Ali. Pertevniyal Valide Sultan // . — Is. : İslâm Araştırmaları Merkezi, 2007. — Vol. 34. — С. 239—240.
  • Akyıldız Ali. Valide Sultan // Islam Ansiklopedisi. — Is. : İslâm Araştırmaları Merkezi, 2012. — Vol. 42. — С. 494—499.
  • Alderson Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf. : Clarendon Press, 1956.
  • Barzilai-Lumbroso Ruth. . — Ann Arbor : [en]. — С. 206—214. — 348 p. — , 9780549483557. Архівовано березень 6, 2016 на сайті Wayback Machine.
  • Bahadıroğlu Yavuz. Resimli Osmanlı tarihi. — Is. : Nesil yayınları, 2007. — 541 p. — , 9789752692992.
  • Börekçi Günhan. Mustafa I // Encyclopedia of the Ottoman Empire / Gabor Agoston, Bruce Alan Masters. — N. Y. : [en], 2009. — P. 409. — , 9781438110257.
  • Uluçay M. Çağatay. Padişahların Kadınları ve Kızları. — Is. : Ötüken, 2011. — 312 p. — , 9789754378405.
  • Cooke Miriam; Göknar Erdağ M.; Parker Grant Richard. Mediterranean passages: readings from Dido to Derrida. — Chapel Hill : [en], 2008. — P. 214. — .
  • Davis Fanny. The Ottoman Lady: A Social History from 1718 to 1918. — Westport : , 1986. — 321 p. — , 9780313248115.
  • Della Valle Pietro. Viaggi di Pietro della Valle, il pellegrino : descritti da lui medesimo in lettere familiari all'erudito suo amico Mario Schipano, divisi in tre parti cioè : La Truchia, La Persia, e l'India, colla vita dell'autore / Mario Schipano. — Brighton : G. Gancia, 1843. — 946 p.
  • Emecen Feridun. Selim I // Islam Ansiklopedisi. — Is. : İslâm Araştırmaları Merkezi, 2009. — Vol. 36.
  • Gül Muammer. Orta çağlarda doğu ve güneydoğu Anadolu. — An. : Bilge Kültür Sanat, 2010. — 280 p. — , 9786055715496.
  • Iyigun Murat. War, Peace, and Prosperity in the Name of God: The Ottoman Role in Europe's Socioeconomic Evolution. — Chicago : University of Chicago Press, 2015. — 208 p. — , 9780226232287.
  • Lowry Heath W. The Nature of the Early Ottoman State. — Albany : SUNY Press, 2012. — 197 p. — , 9780791487266.
  • Öztuna, Yılmaz. Devletler ve hânedanlar. — Is. : Kültür Bakanlığı, 2005. — Т. 2. — , 9789751704696.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Spisok materiv sultaniv Osmanskoyi imperiyi hronologichnij perelik materiv verhovnih praviteliv z dinastiyi Osmaniv yaka pravila v 1299 1924 rokah Rekonstrukciya odniyeyi z kimnat garemu palacu Topkapi v yaki selili valide sultan materiv sultaniv yaki dozhili do yih pravlinnya Zi smertyu sultana abo jogo usunennyam z tronu ves jogo garem virushav do Starogo palacu zvidki pislya shodzhennya na tron jogo nastupnika viklikalasya mati ostannogo yaka pid chas pishnoyi ceremoniyi valide alajyi otrimuvala titul valide sultan ocholyuvala garem sina i shanuvalasya yak persha zhinka derzhavi Do vvedennya titulu valide sultan za seldzhukskoyu tradiciyeyu vikoristovuvavsya titul valide hatun Piznishe poryad z titulom valide sultan vikoristovuvalisya tituli mehd i ula ji saltanat koliska velikogo sultana valide i padishah mati pravitelya ta valide i saadetpenah mati shaslivogo pritulku Protyagom usogo pravlinnya sina mati sultana bula najvplivovishoyu figuroyu u garemi Vona koristuvalasya velikoyu povagoyu ta vplivom yak u palaci tak i za jogo mezhami chasto aktivno vtruchayuchis u derzhavni spravi Sho stosuyetsya togo yaksho mati ne dozhivala do pravlinnya sina chi pomirala pid chas nogo chastina yiyi privileyiv obov yazkiv a inodi i titul valide pokladalisya na nyanyu sultana haznedar usta keruyucha garemom chi prijomnu mati pravitelya Najbilshogo vplivu u politici materi sultaniv dosyagli v XVI XVII stolittyah v epohu Zhinochogo sultanatu Najvazhlivishimi figurami cogo periodu buli Haseki Hyurrem Sultan mati Selima II hocha valide ne bula Nurbanu sultan mati Murada III Safiye sultan mati Mehmeda III Kesem sultan mati Murada IV ta Ibragima I ta Turhan sultan mati Mehmeda IV Istoriya Osmanskoyi imperiyi nalichuye tridcyat shist sultaniv ta odnogo halifa Vidomo pro dvadcyat troh materiv sultaniv yaki dozhili do yih pravlinnya U dvoh vipadkah sultanami stavali povnoridni brati Murad IV ta Ibragim I Mustafa II ta Ahmed III a yih materi Mahpejker Kesem sultan ta Emetullah Rabiya Gyulnush sultan dvichi otrimuvali titul valide U razi yiyi smerti obov yazki materi sultana pri dvori vikonuvala jogo machuha Materi praviteliv Osmanskogo bejlikaU pershi roki isnuvannya Osmanskoyi derzhavi jogo praviteli Osman I ta Orhan I nosili titul bej abo emir piznishe sin Orhana Murad I prijnyav titul sultan i peretvoriv na Osmansku imperiyu Im ya roki zhittya Sin bej roki pravlinnya Pohodzhennya Primitka 1 Halime Hatun Osman I 1281 1326 Mozhlivo turkenya 2 Mal hatun pomerla pislya 1324 roku Orhan I 1326 1359 Turkenya donka Omer beya Nosila titul rivnij piznishe z yavivshomusya valide sultan Materi sultaniv Osmanskoyi imperiyiIm ya roki zhittya Pohodzhennya Monarh roki pravlinnya Primitka Nilyufer hatun Grekinya jmovirno donka tekfura Yarhisara Murad I 1359 1389 Nosila titul rivnij piznishe z yavivshomusya valide sultan Gyulchichek hatun Grekinya Bayazid I Bliskavichnij 1389 1402 Pomerla do shodzhennya sina na prestol Devlet Hatun Rabinya abo misceva hristiyanka yaka perejshla v islamsku viru Mehmed I 1413 1421 Jmovirno pomerla do shodzhennya sina na prestol Emine Hatun Dochka pravitelya bejlika Zulkadar abo sho mensh imovirno jogo batka Muhammada Nasira ad dina Murad II 1421 1444 1446 1451 Jmovirno pomerla do shodzhennya sina na prestol Hyuma Hatun pom u veresni 1449 Jmovirno rabinya greckogo abo slov yanskogo pohodzhennya Mehmed II 1444 1446 1451 1481 Nosila titul rivnij piznishe z yavivshomusya valide sultan Emine Gyulbahar hatun pom do 1492 Albanka pontijska grekinya turkenya abo slov yanka Bayazid II 1481 1512 Nosila titul rivnij piznishe z yavivshomusya valide sultan Gyulbahar hatun abo Ajshe hatun pom pislya 1512 Ajshe donka pravitelya bejlika Zulkadar Alauddevle Bozkurta Selim I 1512 1520 Jmovirno Ajshe pomerla do shodzhennya sina na prestol Ajshe Hafsa sultan pribl 1478 1479 19 bereznya 1534 1539 Yevropejka cherkeska abo turkenya Sulejman I 1520 1566 Valide sultan Hyurrem sultan pribl 1500 15 kvitnya 1558 Jmovirno slov yanskogo pohodzhennya Selim II 1566 1574 Pomerla do shodzhennya sina na prestol Nurbanu sultan pribl 1525 pribl 1530 6 grudnya 1583 Venecijka grekinya z Korfu abo yevrejka Murad III 1574 1595 Valide sultan Safiye sultan 1550 10 listopada 1605 kinec 1618 pochatok 1619 Albanka z sela Rezi v en Mehmed III 1595 1603 Mehd i ulya valide sultan Handan sultan pribl 1574 12 26 listopada 1605 Jmovirno bosnijka abo grekinya Ahmed I 1603 1617 Valide sultan Halime sultan pribl 1571 pislya 10 veresnya 1623 Abhazka Mustafa I 1617 1618 1622 1623 Valide sultan Mahfiruz Hadidzhe sultan pribl 1590 do 1614 abo 1620 1621 Isnuyut versiyi pro grecke ta serbske pohodzhennya Osman II 1618 1622 Zgidno z versiyeyu suchasnih istorikiv do momentu shodzhennya Osmana II na tron v 1618 Mahfiruz bula zhiva prote vsuperech tradiciyam vona ne bula perevedena zi Starogo palacu do palacu Topkapi i ne otrimala titul valide Obov yazki materi sultana pri dvori vikonuvala nyanya Osmana II Za inshoyu versiyeyu Mahfiruz pomerla do shodzhennya na prestol sina Mahpejker Kesem sultan pomerla 2 veresnya 1651 Grekinya Murad IV 1623 1640 Ibragim I 1640 1648 Valide sultan pri oboh sinah regent Osmanskoyi imperiyi u pershi roki pravlinnya Murada IV Pislya povalennya i smerti Ibragima I usunula vid vladi Turhan sultan mati sultana Mehmeda IV Zadushena prihilnikami Turhan Hatidzhe Turhan sultan 1627 1628 5 lipnya 1682 1683 Rosiyanka Mehmed IV 1648 1687 Valide sultan Saliha Dilashub sultan pom 5 listopada 1689 Sulejman II 1687 1691 Valide sultan Hatidzhe Muazzez sultan pom 12 veresnya 1687 Nevidomo Ahmed II 1691 1695 Pomerla do shodzhennya sina na prestol Emetullah Rabia Gyulnush sultan 1642 5 6 listopada 1715 Pohodila z greckoyi abo venecijskoyi sim yi Vercicci z ostrova Krit Mustafa II 1695 1703 Ahmed III 1703 1730 Valide sultan pri oboh sinah Saliha Sebkati sultan 1680 21 veresnya 1739 Grekinya Mahmud I 1730 1754 Mehd i ulya valide sultan Shehsuvar sultan pislya 1676 27 kvitnya 1756 Rosiyanka Osman III 1754 1757 Mehd i ulya valide sultan Mihrishah Kadin efendi pom 1731 1732 Nevidomo Mustafa III 1757 1774 Pomerla do shodzhennya sina na prestol Rabia Shermi sultan pom 1722 1723 Nevidomo Abdul Hamid I 1774 1789 Pomerla do shodzhennya sina na prestol Mihrishah sultan pom 16 zhovtnya 1805 Gruzinka Selim III 1789 1807 Valide sultan Ajshe Sineperver sultan pom 11 grudnya 1828 Jmovirno gruzinka abo cherkeska Mustafa IV 1807 1808 Valide sultan Nakshidil sultan 1766 22 serpnya 1817 Jmovirno gruzinka abo cherkeska Mahmud II 1808 1839 Valide sultan Bezmialem sultan 1808 2 travnya 1853 Gruzinka Abdul Medzhid I 1839 1861 Valide sultan Pertevniyal sultan 1810 5 lyutogo 1883 Cherkeska Abdul Aziz 1861 1876 Valide sultan Shevkefza sultan 12 grudnya 1820 20 veresnya 1889 Cherkeska Murad V 1876 Valide sultan Tirimyuzhgan Kadin efendi 16 serpnya 1819 26 kvitnya 1853 Cherkeska iz subetnosu shapsugiv Abdul Hamid II 1876 1909 Pomerla do shodzhennya sina na prestol Obov yazki materi sultana vikonuvala cherkeska iz ubihiv yaka vihovuvala Abdul Hamida pislya smerti Tirimyuzhgan Piristu oficijno nosila titul materi sultana i stala ostannoyu valide sultan Osmanskoyi imperiyi Gyuldzhemal Kadin efendi 1826 29 listopada 1851 Bosnijka Mehmed V 1909 1918 Pomerla do shodzhennya sina na prestol Pislya smerti Gyuldzhemal yiyi sina vihovuvala ale i vona pomerla do shodzhennya Mehmeda V na prestol Gyulyustu Kadin efendi pom v travni 1861 Cherkeska Mehmed VI 1918 1922 Pomerla do shodzhennya sina na prestol Pislya smerti Gyulyustu yiyi sina vihovuvala ale i vona pomerla do shodzhennya Mehmeda VI na prestol Hajranidil Kadin efendi 2 listopada 1846 9 veresnya 1898 Cherkeska Abdul Medzhid II Ostannij halif z dinastiyi Osmaniv 1922 1924 Sin Hajranidil ne buv sultanom i nosiv tilki titul halifa Osmanskoyi derzhavi Sama Hajranidil do momentu otrimannya sinom titulu ne dozhilaSpisok materiv praviteliv Osmanskogo mizhpravlinnya 1402 1413 Pislya polonu i smerti sultana Bayazida I v 1402 roci troye jogo siniv rozdilili ulamki imperiyi v Edirne progolosiv sebe sultanom Rumeliyi starshij sin Sulejman chelebi yakij zahopiv vladu nad tureckimi volodinnyami na Balkanskomu pivostrovi v Bursi zahidna Anatoliya Isa chelebi u shidnij Anatoliyi molodshij sin Mehmed Mehmed u 1405 1406 rokah viv vijnu proti Isi rozbiv brata i ob yednav pid svoyeyu vladoyu Anatoliyu pislya chogo vidpraviv starshogo brata Musu do Rumeliyi borotisya iz Sulejmanom Musa dosyag uspihu ale sam ogolosiv sebe sultanom i zahopiv yevropejski volodinnya osmaniv V 1411 Mehmed vklyuchivsya v borotbu za Rumeliyu i v 1413 rozbiv armiyu Musi yakij utik u Valahiyu i nezabarom zaginuv Usi osmanski volodinnya znovu ob yednalisya pid vladoyu sultana Mehmeda I Im ya roki zhittya Sin sultan roki pravlinnya Pohodzhennya Primitka Devletshah hatun um 1411 Isa chelebi Sultan zahidnoyi Anatoliyi 1403 1406 Dochka pravitelya Germiyana tr i Abide Mutahhara hatun onuki Dzhalaladdina Rumi Fyulane hatun Sulejman chelebi Pershij sultan Rumeliyi 1402 1411 Dochka pravitelya Kyustendila Mehmed I Sultan shidnoyi Anatoliyi 1403 1406 Sultan Anatoliyi 1406 1413 Sultan Osmanskoyi imperiyi 1413 1421 Rabinya abo misceva hristiyanka yaka perejshla v islam Nosila titul rivnij piznishe z yavivshomusya valide sultan Mozhlivo Devletshah hatun Drugij sultan Rumeliyi 1411 1413 Dochka pravitelya Germiyana Sulejman shaha i Mutahhari hatun onuki Dzhalaladdina Rumi PrimitkiAlderson 1956 s 81 Akyildiz 2012 s 494 Alderson 1956 s 117 Alderson 1956 s 118 119 Alderson 1956 s 119 Bahadiroglu 2007 s 519 Brookes 2010 s 128 Tveritinova 1953 s 13 Lowry 2012 s 37 Sogut 1988 s 130 Alderson 1956 s 83 Alderson 1956 s 163 Lowry 2012 s 153 Sakaoglu 2008 s 34 Peirce 1993 s 51 Sureyya 1 Cild 1996 Alderson 1956 s 165 Peirce 1993 s 52 Alderson 1956 s 83 prim Alderson 1956 XXIV prim 9 Alderson 1956 table XXV prim 4 Alderson 1956 table XXVI Alderson 1956 table XXVII Lyigun Murat 2015 War Peace and Prosperity in the Name of God The Ottoman Role in Europe s Socioeconomic Evolution London University of Chicago Press s 119 ISBN 9780226388434 Beyazit II Gulbahar Hatun Albanian Ostovich Helen Silcox Mary V Roebuck Graham 2008 The Mysterious and the Foreign in Early Modern England angl Associated University Presse s 60 ISBN 978 0 87413 954 9 Mehmed s eldest son was Bayezid or Beyazid II whose mother Gulbahar was probably a Greek concubine Alderson 1956 table XXVII prim 9 Bahadiroglu 2007 s 129 Alderson 1956 table XXX Ulucay 2011 s 45 Bahadiroglu 2007 s 157 Emecen 2009 Alderson 1956 table XXVIII Bahadiroglu 2007 s 186 Alderson 1956 table XXIX Sakaoglu 2008 Sakaoglu 2015 Goodwin 2006 s 128 Alderson 1956 table XXXI Peirce 1993 s 92 Arbel Benjamin Nur Banu c 1530 1583 A Venetian Sultana angl Turcica 1992 Vol 24 P 241 259 23 chervnya 2020 roku Shaw amp Shaw 1976 s 178 Altinay 2013 s 95 Ulucay 2011 s 68 Alderson 1956 table XXXII Peirce 1993 s 127 Peirce 1993 s 94 Lisa Jardine Gloriana Rules the Waves Or the Advantage of Being Excommunicated And a Woman Transactions of the Royal Historical Society 2004 Vol 14 no 6 December P 218 ISSN 0080 4401 DOI 10 1017 S0080440104000234 Oztuna 2005 Sakaoglu 2008 s 219 Alderson 1956 table XXXIII Borekci Gunhan Factions and favorites at the courts of sultan Ahmed I r 1603 17 and his immidiate predessors P 92 z dzherela 15 bereznya 2018 Borekci Gunhan Factions and favorites at the courts of sultan Ahmed I r 1603 17 and his immidiate predessors P 65 z dzherela 15 bereznya 2018 Borekci 2009 s 409 Bahadiroglu 2007 s 245 Della Valle 1843 s 53 54 Peirce 1993 s 233 Piterberg 2003 s 15 Alderson 1956 table XXXIV Meram 1977 s 279 Metin 2010 s 179 Inal 2005 s 27 Iyigun 2015 s 119 Peirce 1993 s 232 233 Piterberg 2003 s 18 Ilgurel 2002 Tezcan 2008 Britannica Peirce 1993 s 250 Peirce 1993 s 252 Sakaoglu 2008 s 245 Adivar Hasan 2009 s 227 Alderson 1956 table XXXVII Barzilai Lumbroso 2008 s 206 Baer 2011 s 35 Cooke Goknar Parker 2008 s 214 Carsten 1961 s 505 Bahadiroglu 2007 s 307 A D Alderson The Structure of the Ottoman Dynasty Clarendon Press Oxford 1955 p 83 Alderson 1956 table XXXVIII Ipsirli 1996 Ulucay 2011 Alderson 1956 table XXXVIII note 2 Akyildiz 2009 Alderson 1956 table XL Alderson 1956 table XLIII Agoston Gabor Masters Bruce Alan 1950 2009 New York NY Facts On File ISBN 978 1 4381 1025 7 OCLC 435911915 Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 1 listopada 2020 Alderson 1956 table XLIV Sakaoglu 2008 s 354 Alderson 1956 table XLIV prim 2 Bahadiroglu 2007 s 410 Alderson 1956 table XLVI Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 17 lyutogo 2013 Bezmialem Valide Sultan Bezmialem Vakif Universitesi Tip Fakultesi Hastanesi 2012 06 06 u Wayback Machine Sureyya 1 Cild 1996 Akyildiz 2007 Alderson 1956 table XLVII Bahadiroglu 2007 s 505 Brookes 2010 s 127 Brookes 2010 s 128 130 Davis 1986 s 6 Bahadiroglu 2007 s 535 Acba 2007 Alderson 1956 table XLVIII Alderson 1956 s 116 Sureyya 1 Cild 1996 s 42 Sureyya 1 Cild 1996 s 19 Alderson 1956 table XXIV Alderson 1956 table XXV Sakaoglu 2008 s 63 Alderson 1956 table XXIV prim 8 Gul 2010 Im ya Fyulane vikoristovuvalosya dlya poznachennya zhinok chiye im ya nevidomo Spravzhnye im ya Fyulane nevidomo U sultana Bayazida I bulo dvoye siniv z imenem Musa matir yu odnogo z nih bula Devletshah ale nevidomo yakogo LiteraturaAltinay Ahmed Refik Kadinlar saltanati An BookCase Yayinevi 2013 399 p ISBN 6055190028 9786055190026 Peirce Leslie P The Imperial Harem Women and Sovereignty in the Ottoman Empire Oxf Oxford University Press 1993 374 p ISBN 0195086775 9780195086775 Adivar Halide Edib Hasan Mushirul East Faces West Impressions of a Turkish Writer in India New Delhi Academy of Third World Studies Jamia Millia Islamia 2009 P 227 ISBN 8189833510 Akyildiz Ali Saliha Sultan Islam Ansiklopedisi Is Islam Arastirmalari Merkezi 2009 Vol 36 Sogut I Milletlerarasi Osmanli Sempozyumu Ertugrul Gazi yi Anma ve Sogut Senligi Vakfi 1988 150 p The Concubine the Princess and the Teacher Voices from the Ottoman Harem ed Douglas Scott Brookes Austin 2010 P 123 140 ISBN 0292783353 9780292783355 Sakaoglu Necdet Bu mulkun kadin sultanlari Is Oglak Yayincilik 2008 574 p Tveritinova A S Falsifikaciya istorii srednevekovoj Turcii v kemalistskoj istoriografii Vizantijskij vremennik red kollegiya B D Grekov E A Kosminskij N V Pigulevskaya V N Lazarev M V Levchenko K R Simon i Z V Udalcova M Vidavnictvo Akademiyi nauk SRSR 1953 T VII S 505 ISBN 5447574978 9785447574970 Babinger Franz Mehmed the Conqueror and His Time Princeton Princeton University Press 1992 ISBN 0 691 01078 1 Shaw Stanford J Shaw Ezel Kural History of the Ottoman Empire and Modern Turkey Cambr Cambridge University Press 1976 T 1 368 p ISBN 0521291631 9780521291637 Carsten F L The New Cambridge Modern History Cambr CUP Archive 1961 T V The Ascendancy of France 1648 88 P 505 506 ISBN 0521045444 9780521045445 Saricaoglu Fikret Naksidil Sultan Islam Ansiklopedisi Is Islam Arastirmalari Merkezi 2006 Vol 32 P 343 344 Sureyya Mehmed Bey Sicill i Osmani ed Nuri Akbayar Is Tarih Vakfi Yurt Yayinlar 1996 T 1 ISBN 975 333 049 5 975 333 038 3 Baer Marc David Honored by the Glory of Islam Conversion and Conquest in Ottoman Europe N Y Oxford University Press 2011 344 p ISBN 0199797838 9780199797837 Ruggles D Fairchild Islamic Art and Visual Culture An Anthology of Sources Cheichester Wiley 2011 186 p ISBN 1405154012 9781405154017 Goodwin Godfrey The Private World of Ottoman Women Is Saqi 2006 261 p ISBN 0863567452 9780863567452 Piterberg Gabriel An Ottoman Tragedy History and Historiography at Play Chapel Hill University on North Carolina Press 2003 271 p ISBN 0520930053 9780520930056 Akyildiz Ali Pertevniyal Valide Sultan Is Islam Arastirmalari Merkezi 2007 Vol 34 S 239 240 Akyildiz Ali Valide Sultan Islam Ansiklopedisi Is Islam Arastirmalari Merkezi 2012 Vol 42 S 494 499 Alderson Anthony Dolphin The Structure of the Ottoman Dynasty Oxf Clarendon Press 1956 Barzilai Lumbroso Ruth Ann Arbor en S 206 214 348 p ISBN 0549483551 9780549483557 Arhivovano berezen 6 2016 na sajti Wayback Machine Bahadiroglu Yavuz Resimli Osmanli tarihi Is Nesil yayinlari 2007 541 p ISBN 9752692990 9789752692992 Borekci Gunhan Mustafa I Encyclopedia of the Ottoman Empire Gabor Agoston Bruce Alan Masters N Y en 2009 P 409 ISBN 1438110251 9781438110257 Ulucay M Cagatay Padisahlarin Kadinlari ve Kizlari Is Otuken 2011 312 p ISBN 9754378401 9789754378405 Cooke Miriam Goknar Erdag M Parker Grant Richard Mediterranean passages readings from Dido to Derrida Chapel Hill en 2008 P 214 ISBN 0807831832 Davis Fanny The Ottoman Lady A Social History from 1718 to 1918 Westport 1986 321 p ISBN 0313248117 9780313248115 Della Valle Pietro Viaggi di Pietro della Valle il pellegrino descritti da lui medesimo in lettere familiari all erudito suo amico Mario Schipano divisi in tre parti cioe La Truchia La Persia e l India colla vita dell autore Mario Schipano Brighton G Gancia 1843 946 p Emecen Feridun Selim I Islam Ansiklopedisi Is Islam Arastirmalari Merkezi 2009 Vol 36 Gul Muammer Orta caglarda dogu ve guneydogu Anadolu An Bilge Kultur Sanat 2010 280 p ISBN 605571549X 9786055715496 Iyigun Murat War Peace and Prosperity in the Name of God The Ottoman Role in Europe s Socioeconomic Evolution Chicago University of Chicago Press 2015 208 p ISBN 022623228X 9780226232287 Lowry Heath W The Nature of the Early Ottoman State Albany SUNY Press 2012 197 p ISBN 0791487261 9780791487266 Oztuna Yilmaz Devletler ve hanedanlar Is Kultur Bakanligi 2005 T 2 ISBN 9751704693 9789751704696

Дата публікації:
Топ