Мурад V (осман. مراد خامس, тур. Beşinci Murat; 21 вересня 1840, Константинополь, Османська імперія — 29 серпня 1904, Константинополь, Османська імперія) — 33-й султан Османської імперії, який керував з 30 травня по 31 серпня 1876.
Мурад V مراد خامس | |
1876 | |
---|---|
Попередник: | Абдул-Азіз |
Наступник: | Абдул-Гамід II |
Народження: | 21 вересня 1840 Константинополь (Стамбул), Османська імперія |
Смерть: | 29 серпня 1904 (63 роки) Константинополь (Стамбул), Османська імперія |
Причина смерті: | цукровий діабет |
Поховання: | Нова мечеть |
Країна: | Османська імперія |
Релігія: | іслам і сунізм |
Рід: | Османи |
Батько: | Абдул-Меджид I |
Мати: | Шевкефза-султан |
Шлюб: | d, d, d, d, d, d, d, d і d |
Діти: | d, d, d, d і d |
Монограма: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Принц Мурад був сином султана Абдул-Меджида I і прийшов до влади 30 травня 1876 після того, як його дядько Абдул-Азіз був зміщений з трону. На чолі змови стояли великий візир , військовий міністр Хусейн Авні та міністр без портфеля Мідхат-паша. Мурад був відомий лагідністю характеру, симпатіями до європейської просвіти та схильністю до реформ та виявляв поетичний та музичний талант; змовники, особливо Мідхат-паша, розраховували на прихід з його сходженням на престол нової ери в Османській імперії. Сам Мурад настільки був чужий планам змовників, що прийняв їх за вбивць та спочатку чинив опір їм, коли вони прийшли за ним, щоб вести до Константинополя та проголосити султаном.
На Мурада V сильно вплинула французька культура. Він не зміг видати конституцію, на яку сподівалися його соратники. Під час його правління імперія скотилася ближче до катастрофічної Російсько-турецькій війні 1877–1878 років.
Несподіване зведення на престол, вбивство скинутого султана Абдул-Азіза і подальше вбивство кількох міністрів, у тому числі Хусейна Авні, яке відбулось у будинку Мідхата-паші родичем Абдул-Азіза, Хасаном, потрясли і без того виснажену різними надмірностями, особливо зловживання спиртними напоями, нервову систему султана, який з першого ж дня правління став виявляти явні ознаки ненормальності. Виписаний з Відня психіатр Лейдерсдорф діагностуав, що хвороба Мурада хоча і не може бути визнана невиліковною, але вимагає тривалого лікування. Цим скористалися Мідхада-паша та деякі інші, незадоволені або не цілком задоволені новим станом речей, і влаштували новий змова. Шейх-уль-іслам видав фетву, якій визнав право скинути схибленого султана.
У вересні 1876 року газета «» надрукувала витяг з доповіді особистого лікаря Мурада Каполеоне психіатра професору Лейдерсдорфу: «За моїми спостереженнями, розумовий стан його величності султана значно вражений внаслідок розладу нервової системи. Причина цього розладу повинна бути приписана, по-перше, більш ніж тритижневому ув'язненню, яке султан, будучи ще принцом Мурадом, повинен був перенести у продовження якого він був у постійному страху за своє життя. Переслідуваний цією думкою, він постійно вдавався до засобів заглушити її, і тоді-то, незважаючи на всі переконання лікарів, він піддавався надмірному вживанню спиртних напоїв <… >»
31 серпня 1876, через 93 дні після сходження на престол, Мурада було позбавлено влади, і новим султаном став його брат Абдул-Гамід II. Мураду було відведено палац Чираган на березі Босфору. До поваленого правителя нікого не допускали, так що було не відомо, чи хворий він чи здоровий, живий чи помер. Невідомість давала привід всіляким чуткам, тому ім'я Мурада нерідко звучало серед незадоволених.
Найсильніше заворушення, що мало на меті повторне зведення його на престол, трапилося 20 травня 1878 року, коли заколотникам вдалося проникнути до палацу та звільнити Мурада, який, втім, не виявив ні найменшого бажання йти з ними. Прибулі незабаром війська розсіяли бунтівників.
Примітки
- . 1876, 2 сентября, № 223, стр. 3.
Попередник: | Османський султан 1876 | Наступник: |
Абдул-Азіз | Абдул-Гамід II |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Murad Murad V osman مراد خامس tur Besinci Murat 21 veresnya 1840 Konstantinopol Osmanska imperiya 29 serpnya 1904 Konstantinopol Osmanska imperiya 33 j sultan Osmanskoyi imperiyi yakij keruvav z 30 travnya po 31 serpnya 1876 Murad V مراد خامسMurad V 1876 Poperednik Abdul Aziz Nastupnik Abdul Gamid II Narodzhennya 21 veresnya 1840 1840 09 21 Konstantinopol Stambul Osmanska imperiyaSmert 29 serpnya 1904 1904 08 29 63 roki Konstantinopol Stambul Osmanska imperiyaPrichina smerti cukrovij diabetPohovannya Nova mechetKrayina Osmanska imperiyaReligiya islam i sunizmRid OsmaniBatko Abdul Medzhid IMati Shevkefza sultanShlyub d d d d d d d d i dDiti d d d d i d Monograma Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPrinc Murad buv sinom sultana Abdul Medzhida I i prijshov do vladi 30 travnya 1876 pislya togo yak jogo dyadko Abdul Aziz buv zmishenij z tronu Na choli zmovi stoyali velikij vizir vijskovij ministr Husejn Avni ta ministr bez portfelya Midhat pasha Murad buv vidomij lagidnistyu harakteru simpatiyami do yevropejskoyi prosviti ta shilnistyu do reform ta viyavlyav poetichnij ta muzichnij talant zmovniki osoblivo Midhat pasha rozrahovuvali na prihid z jogo shodzhennyam na prestol novoyi eri v Osmanskij imperiyi Sam Murad nastilki buv chuzhij planam zmovnikiv sho prijnyav yih za vbivc ta spochatku chiniv opir yim koli voni prijshli za nim shob vesti do Konstantinopolya ta progolositi sultanom Na Murada V silno vplinula francuzka kultura Vin ne zmig vidati konstituciyu na yaku spodivalisya jogo soratniki Pid chas jogo pravlinnya imperiya skotilasya blizhche do katastrofichnoyi Rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv Nespodivane zvedennya na prestol vbivstvo skinutogo sultana Abdul Aziza i podalshe vbivstvo kilkoh ministriv u tomu chisli Husejna Avni yake vidbulos u budinku Midhata pashi rodichem Abdul Aziza Hasanom potryasli i bez togo visnazhenu riznimi nadmirnostyami osoblivo zlovzhivannya spirtnimi napoyami nervovu sistemu sultana yakij z pershogo zh dnya pravlinnya stav viyavlyati yavni oznaki nenormalnosti Vipisanij z Vidnya psihiatr Lejdersdorf diagnostuav sho hvoroba Murada hocha i ne mozhe buti viznana nevilikovnoyu ale vimagaye trivalogo likuvannya Cim skoristalisya Midhada pasha ta deyaki inshi nezadovoleni abo ne cilkom zadovoleni novim stanom rechej i vlashtuvali novij zmova Shejh ul islam vidav fetvu yakij viznav pravo skinuti shiblenogo sultana U veresni 1876 roku gazeta nadrukuvala vityag z dopovidi osobistogo likarya Murada Kapoleone psihiatra profesoru Lejdersdorfu Za moyimi sposterezhennyami rozumovij stan jogo velichnosti sultana znachno vrazhenij vnaslidok rozladu nervovoyi sistemi Prichina cogo rozladu povinna buti pripisana po pershe bilsh nizh tritizhnevomu uv yaznennyu yake sultan buduchi she princom Muradom povinen buv perenesti u prodovzhennya yakogo vin buv u postijnomu strahu za svoye zhittya Peresliduvanij ciyeyu dumkoyu vin postijno vdavavsya do zasobiv zaglushiti yiyi i todi to nezvazhayuchi na vsi perekonannya likariv vin piddavavsya nadmirnomu vzhivannyu spirtnih napoyiv lt gt 31 serpnya 1876 cherez 93 dni pislya shodzhennya na prestol Murada bulo pozbavleno vladi i novim sultanom stav jogo brat Abdul Gamid II Muradu bulo vidvedeno palac Chiragan na berezi Bosforu Do povalenogo pravitelya nikogo ne dopuskali tak sho bulo ne vidomo chi hvorij vin chi zdorovij zhivij chi pomer Nevidomist davala privid vsilyakim chutkam tomu im ya Murada neridko zvuchalo sered nezadovolenih Najsilnishe zavorushennya sho malo na meti povtorne zvedennya jogo na prestol trapilosya 20 travnya 1878 roku koli zakolotnikam vdalosya proniknuti do palacu ta zvilniti Murada yakij vtim ne viyaviv ni najmenshogo bazhannya jti z nimi Pribuli nezabarom vijska rozsiyali buntivnikiv Pomer v uv yaznenni 29 serpnya 1904 u svoyemu palaci Primitki 1876 2 sentyabrya 223 str 3 Poperednik Osmanskij sultan 1876 Nastupnik Abdul Aziz Abdul Gamid II