Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еметулла х Гюльну ш султа н тур Emetullah Gülnûş Sultan прибл 1640 1642 Ретимно 6 листопада 1715 Едірне головна дружина

Еметуллах Гюльнуш-султан

Еметуллах Гюльнуш-султан

Еметулла́х Гюльну́ш-султа́н (тур. Emetullah Gülnûş Sultan; прибл. 1640/1642, Ретимно — 6 листопада 1715, Едірне) — головна дружина (башхасекі) османського султана Мехмеда IV, мати султанів Мустафи II й Ахмеда III; одна з двох жінок в історії Османської імперії, які займали посаду валіде-султан при двох синах.

Еметуллах Гюльнуш-султан
тур. Emetullah Gülnûş Sultan
image
Еметуллах Гюльнуш-султан
Портрет Еметуллах з другого тому книги Arolsen Klebeband, ХVII століття.
Валіде-султан
6 лютого 1695 — 5/6 листопада 1715
Монарх: Мустафа II
Ахмед III
Попередник: Саліха Ділашуб-султан
Наступник: Саліха Себкаті-султан
 
Народження: приблизно 1640/1642
Ретимно, [tr] (Крит), Венеційська республіка
Смерть: 5/6 листопада 1715
Едірне, Османська імперія
Поховання: [tr]
Країна: Османська імперія
Релігія: іслам
Рід: Верціцці → Османи
Шлюб: Мехмед IV
Діти: Мустафа II
Ахмед III

image Медіафайли у Вікісховищі

Еметуллах Гюльнуш, яка походила з родини Верціцці з Криту, увійшла до гарему Мехмеда IV на початку його правління і незабаром стала головною фавориткою[⇨]. Султан Мехмед, який захоплювався полюванням і брав участь у військових походах, часто брав з собою Еметуллах, тому сина Мустафу вона народила в Едірне, а Ахмеда - в Хаджіоглу-Пазарджік. Народивши султану двох синів, його головна хасекі зміцнила свій вплив при дворі та брала участь у внутрішній політиці країни. Пік свого впливу як хасекі Еметуллах Гюльнуш досягла після смерті матері Мехмеда IV Турхан-султан.

У листопаді 1687 року в результаті яничарського заколоту Мехмед IV був повалений з престолу. На троні послідовно опинилися два однокровні брати колишнього султана Сулейман II і Ахмед II. Наступні 7 років Еметуллах Гюльнуш провела в Старому палаці та в палаці Едірне, рідко бачачись з чоловіком, а її сини були замкнені в [tr].

У лютому 1695 року на троні опинився старший син Еметуллах Гюльнуш, а сама вона стала валіде-султан. Під час правління Мустафи II його мати багато часу проводила в Едірне, який султан вибрав як свою головну резиденцію. Після 8 років правління Мустафу II було повалено, але на троні опинився другий син Еметуллах, тому їй вдалося зберегти своє становище. Разом із ним вона повернулася до столиці імперії Стамбул, де активно займалася політикою (як внутрішньою, так і зовнішньою) та благодійністю.

Незадовго до смерті Еметуллах Гюльнуш-султан, будучи важко хворою, повернулася в Едірне, де й померла у листопаді 1715 року у віці приблизно 75 років.

Ім'я

image
Портрет Еметуллах Гюльнуш-султан пензля невідомого художника, XIX століття

Османський історик [tr] у своїй праці «Реєстр Османів» (тур. Sicill-i Osmani) вказує тільки одне ім'я - Гюльну́ш Еметулла́х-султа́н (Gülnûş Emetullah Sultan).

Османіст Ентоні Олдерсон у книзі "Структура Османської династії" також вказує тільки один варіант - Рабіа́ Гюльну́ш Умметулла́х-султа́н (Râbia Gülnûş Ümmetullah Sultan).

Мехмед Іпширлі, автор статті про неї в [tr], назвав її Гюльнуш Еметуллах-султан, відзначаючи, що зустрічаються варіанти Рабіа́ Еметулла́х Гюльну́ш-султа́н і Еметулла́х Гюльну́ш-султа́н (Emetullah Gülnûş Sultan).

Турецький історик писав, що зазвичай Еметуллах називали Гюльну́ш-султан (Gülnûş Sultan), хоча зустрічалися варіанти Рабіа́ Гюльну́ш-султа́н (Râbia Gülnûş Sultan) і Еметулла́х Гюльну́ш-султа́н.

Турецький історик [tr] назвав цю жінку Еметуллах Гюльнуш-султан, зазначивши, що зустрічаються варіанти Рабіа́ Гюльну́ш-султа́н, Умметулла́х-султа́н (Ümmetullah Sultan), Хатідже́ Гюльну́ш-султа́н (Hatice Gülnüş Sultan) і Гюльсю́м Еметулла́х-султа́н (Gülsüm Emetullah Sultan).

Життєпис

Походження

Відомості про рік народження Еметуллах Гюльнуш-султан різняться: Олдерсон і Улучай вказали 1642 рік, тоді як Сюрея писав, що померла вона у віці приблизно 75 років, з чого випливає, що народилася приблизно в 1640 році; Іпширлі писав про 1640-ві роки, а Сакаоглу вказав як 1640, так і 1642 рік.

Еметуллах народилася приблизно в 1642 році у місті Ретимно на острові Крит. Походила з грецької або венеційської сім'ї Верціцці, проте коли і за яких обставин вона потрапила до гарему, достовірно невідомо. Хюсейн Камі Ханьяві в «Історії Криту» писав про те, що сердар [tr] після завоювання Криту в 1646 передав до палацу 30 [tr] і 10 рабинь, однією з яких і була Еметуллах Гюльнуш. Версії Ханьяві дотримувалися Іпширлі та Улучай. Але Сакаоглу відзначав недоліки в історії Ханьяві: рабині, відправлені в 1646 Хюсейном-пашею султану Ібрагіму, були набагато старші 3-4 років (ймовірного віку Еметуллах Гюльнуш-султан), а шехзаде Мехмеду на той момент було всього 4 роки, тобто рабині були старшими за спадкоємця на 8-10 років; навіть якщо була допущена така різниця у віці між майбутнім султаном та його наложницею, складно пояснити народження Еметуллах першого шехзаде лише через 18 років у 1664 році, а другого - через 27 років у 1673. Сакаоглу вважав, що це була одна з історій, придуманих для того, щоб дати хоч якусь інформацію про походження та сім'ю дружин-наложниць падишаха. Аналізуючи доступні відомості, Сакаоглу робить висновок, що Еметуллах Гюльнуш та Мехмед IV були приблизно одного віку.

В «Історії Рашида» в повідомленні про її смерть без вказівки конкретної інформації говориться, що Еметуллах Гюльнуш прожила в султанському палаці 50-60 років, з чого Сакаоглу дійшов висновку, що туди вона потрапила не раніше 1650-х років. Також він писав, що можна припустити, що Турхан-султан після 1651 року - після того, як усунула Кесем-султан, - плануючи майбутнє десятирічного сина, взяла під свою опіку деяких рабинь, які їй сподобалися; однією з них могла бути майбутня башхасекі сина, якій за традиціями гарему змінили ім'я та за її красу назвали Гюльнуш; ближче до 1660 вона увійшла до числа фавориток Мехмеда IV, а після того, як народила шехзаде Мустафу, отримала титул хасекі або кадин.

Хасекі Мехмеда IV

image
Султан Мехмед IV, фавориткою якого була Еметуллах

Сакаоглу писав, що Еметуллах Гюльнуш була «неймовірною красунею». Про це свідчив і французький мандрівник Жан-Батист Таверньє, який згадав про неї першим із іноземців. Улучай також писав про красу дівчини, відзначаючи, що вона мала темне волосся. Сакаоглу і Сюрея називали її головною фавориткою Мехмеда IV - башхасекі-султан, тоді як Іпширлі та Улучай - головною кадин. Американський професор історії [en] зазначала, що Мехмед IV був надзвичайно прив'язаний до Еметуллах Гюльнуш-султан, хоч і мав інших наложниць.

Уклавши мир із бунтівниками в 1656 році і передавши безпосереднє управління державою великому візиру Кепрюлю Мехмеду-паші, шістнадцятирічний Мехмед IV вперше поїхав з матір'ю Турхан-султан, Еметуллах Гюльнуш-султан і рабинями в Едірне в 1657 році. Надалі поїздки молодого султана з гаремом зі Стамбула в Едірне почастішали, і за порадою свого наставника Вани Мехмеда-ефенді Мехмед IV в 1633 році перевіз весь свій гарем і його службовців в Едірне на постійне проживання. Тут на початку червня 1664 Еметуллах Гюльнуш народила старшого сина Мехмеда IV - шехзаде Мустафу. Він сам тим часом полював на конях на Балканах. Отримавши радісну звістку, султан наказав влаштувати гуляння по всій країні на сім днів та сім ночей.

Еметуллах Гюльнуш за дуже короткий час завоювала любов султана Мехмеда . На полювання і у військові походи, в яких султан брав участь особисто, Мехмед IV брав із собою матір, сестер, Еметуллах Гюльнуш-султан. Крім того, на думку Сакаоглу, поїздки гаремних жінок із султаном вимагали великої сміливості з боку як наложниць, так і самого Мехмеда IV.

З Емметулах пов'язували кілька неприємних чуток і пригод в гаремі. Так, її ворожнеча з іншого фавориткою Мехмеда IV, Гюльбеяз-хатун, привела до смерті останньої. Перші роки перебування Еметуллах в статусі головної Хасекі Мехмед був надзвичайно прив'язаний до неї, але після того, як Гюльбеяз увійшла в гарем і народила дочку, почуття султана до матері його двох синів стали остигати, що призвело до ревнощів з боку Еметуллах. З чуток, одного разу, коли Гюльбеяз милувалася на море зі скелі, Еметуллах зіштовхнула її вниз, і наложниця потонула. Інакше смерть наложниці описує у своїй книзі «Жіночий султанат» історик Ахмет Рефік Алтинай: він вважав, що Гюльбеяз була задушена в палаці Канділлі в Ускюдарі за наказом Еметуллах. Ймовірно, випадок цей стався вже після смерті матері султана валіде Турхан-султан, коли сама Еметуллах очолювала гарем. Інший випадок кровожерливості головною фаворитки Мехмеда IV стався, на думку деяких дослідників, незабаром після народження її первістка, коли Еметуллах наказала задушити братів Мехмеда IV Сулеймана і Ахмеда, замкнених в Кафес, однак вбивству завадила валіде Турхан-султан. Разом з тим, з самою валіде Турхан-султан Еметуллах мала прекрасні стосунки.

У 1687 році в результаті яничарського заколоту Мехмед IV був позбавлений влади і на троні опинився його брат Сулейман II, понад сорок років перебував в кафесі. Гарем колишнього султана на чолі з Еметуллах був висланий в Старий палац, в той час як її сини зайняли місце дядька в Кафесі. Еметуллах залишалася в Старому палаці аж до сходження на престол її сина Мустафи II в 1695 році.

Мати султанів

Ахмед II помер 6 лютого 1695 і новим султаном став Мустафа II. Відразу після сходження на престол сина Еметуллах була викликана зі Старого палацу і під час урочистої церемонії отримала титул валіде-султан. Вдови Ахмеда II, Рабія-султан і Шаесте-султан, а також дочка Шаесте Атіка-султан, були вислані в Старий палац; син Ахмеда II, Шехзаде Ібрагім, матір'ю якого була Рабія, був відправлений в Кафес, де помер 4 травня 1714 року. Разом з гаремом колишнього султана за наказом нової валіде були вислані і численні неугодні їй слуги.

Правління Мустафи II тривало до 1703 року, коли він відрікся на користь брата Ахмеда III і незабаром помер. Ходили чутки, що його могли отруїти. Після зречення старшого сина Еметуллах відбула в Старий палац, після чого формально повторила урочистий в'їзд в Топкапи в якості валіде. Під час правління синів Еметуллах мала значний політичний вплив. За правління Мустафи другою людиною у державі став його наставник Фейзуллах ефенді, який був у близьких стосунках та вважався людиною Еметуллах Султан. Саме вона врятувала його від гніву Мехмеда VI в 1683 році, коли його коні паслись в султанському саду та навіть вибила йому престижнішу посаду. Еметуллах також займалася справами гарему і, як і багато матерів султанів, благодійністю. За правління Мустафи III за її наказом на шляху до Мекки були побудовані кілька колодязів і фонтанів; в правління Ахмеда Емметуллах займалася благодійністю в основному в Стамбулі, де за її наказом був відбудований новий комплекс мечеті в Ускюдарі замість згорілого і фонтан.

Емметулах пробула на посаді валіде 20 років і померла в Едірне 6 листопада 1715, не доживши кілька років до епохи миру і процвітання в імперії, яку прозвали Добою тюльпанів. Вона була похована в комплексі мечеті в Ускюдарі, колись відбудованому за її наказом. Еметуллах і Кесем-султан стали єдиними жінками в історії Османської імперії, що займали посаду валіде-султан відразу при двох синах-султанах.

Примітки

  1. İpşirli, 1996.
  2. Süreyya, 1 Cild, 1996.
  3. Alderson, 1956, table XXXVIII.
  4. Uluçay, 2011.
  5. Sakaoğlu, 2015.
  6. У «Історії Сілахдара» не згадується ім'я Гюльнуш, але говориться, що «Башхасекі Гюльнар і рабиня Афіфе Кадин» після повалення Мехмеда IV були заслані до Старого палацу. Сакаоглу вважав, що автор або переплутав імена Гюльнар і Гюльнуш, або припустився помилки при написанні імені. На користь цього говорить і те, що поетеса із гарему Мехмеда IV Афіфе в своїх віршах, у яких розказувалося про важке життя в Старому палаці, писала про Гюльнуш, не згадуючи ні про яку Гюльнар.
  7. Alderson, 1956, table XXXVIII (note 2).
  8. Податок, за яким одна п'ята воєнної здобичі належала державі.
  9. Не вказується як, коли й в якому віці вона потрапила до палацу.
  10. Таверньє під час подорожей на Схід зацікавився османським палацом, і на основі отриманої інформації опублікував в 1678 році книгу Nouvelle Relation de L’Interieur du Serrail du Grand Seigneur. Описуючи пишну церемонію обрізання шехзаде, яку в 1675 році провели в Едірне, він підкреслив скупість Мехмеда IV, його пристрасть до полювання і красу його хасекі.
  11. Peirce, 1993, с. 108.
  12. Özcan, 2020.
  13. Сакаоглу і Абдулкадір Озджан, автор статті про Мустафу II в «Ісламській енциклопедії», вказали 2 червня, тоді як Олдерсон і Сюрея 5 липня.

Література

  • Alderson An. D. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxford : Clarendon Press, 1956. — 186 p.
  • Harding, Jennifer. Emotions: a cultural studies reader. — Routledge, 2009. — 418 p. — , 9780415469302.
  • İpşirli, Mehmet. Islam Ansiklopedisi. — 1996. — Vol. 14. — P. 248—249.
  • Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — 1993. — 374 p. — , 9780195086775.
  • Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — 2008. — 574 p.
  • Sakaoğlu, Necdet. Famous Ottoman women. — 2007. — 320 p.
  • Süreyya Mehmed Bey. Sicill-i Osmani. — 1996. — Т. 1. — , 975-333-038-3.
  • Шутко Олександра. "Хатідже Турхан" (історичний роман). - Книга друга : Султана-українка на османському престолі. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2017. - 400 с. - ISBN 978-966-10-5379-2 [ 3 лютого 2019 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про особу Туреччини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Emetulla h Gyulnu sh sulta n tur Emetullah Gulnus Sultan pribl 1640 1642 Retimno 6 listopada 1715 Edirne golovna druzhina bashhaseki osmanskogo sultana Mehmeda IV mati sultaniv Mustafi II j Ahmeda III odna z dvoh zhinok v istoriyi Osmanskoyi imperiyi yaki zajmali posadu valide sultan pri dvoh sinah Emetullah Gyulnush sultan tur Emetullah Gulnus SultanEmetullah Gyulnush sultanPortret Emetullah z drugogo tomu knigi Arolsen Klebeband HVII stolittya Valide sultan 6 lyutogo 1695 5 6 listopada 1715 Monarh Mustafa II Ahmed III Poperednik Saliha Dilashub sultan Nastupnik Saliha Sebkati sultan Narodzhennya priblizno 1640 1642 Retimno tr Krit Venecijska respublikaSmert 5 6 listopada 1715 Edirne Osmanska imperiyaPohovannya tr Krayina Osmanska imperiyaReligiya islamRid Vercicci OsmaniShlyub Mehmed IVDiti Mustafa II Ahmed III Mediafajli b u Vikishovishi Emetullah Gyulnush yaka pohodila z rodini Vercicci z Kritu uvijshla do garemu Mehmeda IV na pochatku jogo pravlinnya i nezabarom stala golovnoyu favoritkoyu Sultan Mehmed yakij zahoplyuvavsya polyuvannyam i brav uchast u vijskovih pohodah chasto brav z soboyu Emetullah tomu sina Mustafu vona narodila v Edirne a Ahmeda v Hadzhioglu Pazardzhik Narodivshi sultanu dvoh siniv jogo golovna haseki zmicnila svij vpliv pri dvori ta brala uchast u vnutrishnij politici krayini Pik svogo vplivu yak haseki Emetullah Gyulnush dosyagla pislya smerti materi Mehmeda IV Turhan sultan U listopadi 1687 roku v rezultati yanicharskogo zakolotu Mehmed IV buv povalenij z prestolu Na troni poslidovno opinilisya dva odnokrovni brati kolishnogo sultana Sulejman II i Ahmed II Nastupni 7 rokiv Emetullah Gyulnush provela v Staromu palaci ta v palaci Edirne ridko bachachis z cholovikom a yiyi sini buli zamkneni v tr U lyutomu 1695 roku na troni opinivsya starshij sin Emetullah Gyulnush a sama vona stala valide sultan Pid chas pravlinnya Mustafi II jogo mati bagato chasu provodila v Edirne yakij sultan vibrav yak svoyu golovnu rezidenciyu Pislya 8 rokiv pravlinnya Mustafu II bulo povaleno ale na troni opinivsya drugij sin Emetullah tomu yij vdalosya zberegti svoye stanovishe Razom iz nim vona povernulasya do stolici imperiyi Stambul de aktivno zajmalasya politikoyu yak vnutrishnoyu tak i zovnishnoyu ta blagodijnistyu Nezadovgo do smerti Emetullah Gyulnush sultan buduchi vazhko hvoroyu povernulasya v Edirne de j pomerla u listopadi 1715 roku u vici priblizno 75 rokiv Im yaPortret Emetullah Gyulnush sultan penzlya nevidomogo hudozhnika XIX stolittya Osmanskij istorik tr u svoyij praci Reyestr Osmaniv tur Sicill i Osmani vkazuye tilki odne im ya Gyulnu sh Emetulla h sulta n Gulnus Emetullah Sultan Osmanist Entoni Olderson u knizi Struktura Osmanskoyi dinastiyi takozh vkazuye tilki odin variant Rabia Gyulnu sh Ummetulla h sulta n Rabia Gulnus Ummetullah Sultan Mehmed Ipshirli avtor statti pro neyi v tr nazvav yiyi Gyulnush Emetullah sultan vidznachayuchi sho zustrichayutsya varianti Rabia Emetulla h Gyulnu sh sulta n i Emetulla h Gyulnu sh sulta n Emetullah Gulnus Sultan Tureckij istorik pisav sho zazvichaj Emetullah nazivali Gyulnu sh sultan Gulnus Sultan hocha zustrichalisya varianti Rabia Gyulnu sh sulta n Rabia Gulnus Sultan i Emetulla h Gyulnu sh sulta n Tureckij istorik tr nazvav cyu zhinku Emetullah Gyulnush sultan zaznachivshi sho zustrichayutsya varianti Rabia Gyulnu sh sulta n Ummetulla h sulta n Ummetullah Sultan Hatidzhe Gyulnu sh sulta n Hatice Gulnus Sultan i Gyulsyu m Emetulla h sulta n Gulsum Emetullah Sultan ZhittyepisPohodzhennya Vidomosti pro rik narodzhennya Emetullah Gyulnush sultan riznyatsya Olderson i Uluchaj vkazali 1642 rik todi yak Syureya pisav sho pomerla vona u vici priblizno 75 rokiv z chogo viplivaye sho narodilasya priblizno v 1640 roci Ipshirli pisav pro 1640 vi roki a Sakaoglu vkazav yak 1640 tak i 1642 rik Emetullah narodilasya priblizno v 1642 roci u misti Retimno na ostrovi Krit Pohodila z greckoyi abo venecijskoyi sim yi Vercicci prote koli i za yakih obstavin vona potrapila do garemu dostovirno nevidomo Hyusejn Kami Hanyavi v Istoriyi Kritu pisav pro te sho serdar tr pislya zavoyuvannya Kritu v 1646 peredav do palacu 30 tr i 10 rabin odniyeyu z yakih i bula Emetullah Gyulnush Versiyi Hanyavi dotrimuvalisya Ipshirli ta Uluchaj Ale Sakaoglu vidznachav nedoliki v istoriyi Hanyavi rabini vidpravleni v 1646 Hyusejnom pasheyu sultanu Ibragimu buli nabagato starshi 3 4 rokiv jmovirnogo viku Emetullah Gyulnush sultan a shehzade Mehmedu na toj moment bulo vsogo 4 roki tobto rabini buli starshimi za spadkoyemcya na 8 10 rokiv navit yaksho bula dopushena taka riznicya u vici mizh majbutnim sultanom ta jogo nalozhniceyu skladno poyasniti narodzhennya Emetullah pershogo shehzade lishe cherez 18 rokiv u 1664 roci a drugogo cherez 27 rokiv u 1673 Sakaoglu vvazhav sho ce bula odna z istorij pridumanih dlya togo shob dati hoch yakus informaciyu pro pohodzhennya ta sim yu druzhin nalozhnic padishaha Analizuyuchi dostupni vidomosti Sakaoglu robit visnovok sho Emetullah Gyulnush ta Mehmed IV buli priblizno odnogo viku V Istoriyi Rashida v povidomlenni pro yiyi smert bez vkazivki konkretnoyi informaciyi govoritsya sho Emetullah Gyulnush prozhila v sultanskomu palaci 50 60 rokiv z chogo Sakaoglu dijshov visnovku sho tudi vona potrapila ne ranishe 1650 h rokiv Takozh vin pisav sho mozhna pripustiti sho Turhan sultan pislya 1651 roku pislya togo yak usunula Kesem sultan planuyuchi majbutnye desyatirichnogo sina vzyala pid svoyu opiku deyakih rabin yaki yij spodobalisya odniyeyu z nih mogla buti majbutnya bashhaseki sina yakij za tradiciyami garemu zminili im ya ta za yiyi krasu nazvali Gyulnush blizhche do 1660 vona uvijshla do chisla favoritok Mehmeda IV a pislya togo yak narodila shehzade Mustafu otrimala titul haseki abo kadin Haseki Mehmeda IV Sultan Mehmed IV favoritkoyu yakogo bula Emetullah Sakaoglu pisav sho Emetullah Gyulnush bula nejmovirnoyu krasuneyu Pro ce svidchiv i francuzkij mandrivnik Zhan Batist Tavernye yakij zgadav pro neyi pershim iz inozemciv Uluchaj takozh pisav pro krasu divchini vidznachayuchi sho vona mala temne volossya Sakaoglu i Syureya nazivali yiyi golovnoyu favoritkoyu Mehmeda IV bashhaseki sultan todi yak Ipshirli ta Uluchaj golovnoyu kadin Amerikanskij profesor istoriyi en zaznachala sho Mehmed IV buv nadzvichajno priv yazanij do Emetullah Gyulnush sultan hoch i mav inshih nalozhnic Uklavshi mir iz buntivnikami v 1656 roci i peredavshi bezposerednye upravlinnya derzhavoyu velikomu viziru Kepryulyu Mehmedu pashi shistnadcyatirichnij Mehmed IV vpershe poyihav z matir yu Turhan sultan Emetullah Gyulnush sultan i rabinyami v Edirne v 1657 roci Nadali poyizdki molodogo sultana z garemom zi Stambula v Edirne pochastishali i za poradoyu svogo nastavnika Vani Mehmeda efendi Mehmed IV v 1633 roci pereviz ves svij garem i jogo sluzhbovciv v Edirne na postijne prozhivannya Tut na pochatku chervnya 1664 Emetullah Gyulnush narodila starshogo sina Mehmeda IV shehzade Mustafu Vin sam tim chasom polyuvav na konyah na Balkanah Otrimavshi radisnu zvistku sultan nakazav vlashtuvati gulyannya po vsij krayini na sim dniv ta sim nochej Emetullah Gyulnush za duzhe korotkij chas zavoyuvala lyubov sultana Mehmeda Na polyuvannya i u vijskovi pohodi v yakih sultan brav uchast osobisto Mehmed IV brav iz soboyu matir sester Emetullah Gyulnush sultan Krim togo na dumku Sakaoglu poyizdki garemnih zhinok iz sultanom vimagali velikoyi smilivosti z boku yak nalozhnic tak i samogo Mehmeda IV Z Emmetulah pov yazuvali kilka nepriyemnih chutok i prigod v garemi Tak yiyi vorozhnecha z inshogo favoritkoyu Mehmeda IV Gyulbeyaz hatun privela do smerti ostannoyi Pershi roki perebuvannya Emetullah v statusi golovnoyi Haseki Mehmed buv nadzvichajno priv yazanij do neyi ale pislya togo yak Gyulbeyaz uvijshla v garem i narodila dochku pochuttya sultana do materi jogo dvoh siniv stali ostigati sho prizvelo do revnoshiv z boku Emetullah Z chutok odnogo razu koli Gyulbeyaz miluvalasya na more zi skeli Emetullah zishtovhnula yiyi vniz i nalozhnicya potonula Inakshe smert nalozhnici opisuye u svoyij knizi Zhinochij sultanat istorik Ahmet Refik Altinaj vin vvazhav sho Gyulbeyaz bula zadushena v palaci Kandilli v Uskyudari za nakazom Emetullah Jmovirno vipadok cej stavsya vzhe pislya smerti materi sultana valide Turhan sultan koli sama Emetullah ocholyuvala garem Inshij vipadok krovozherlivosti golovnoyu favoritki Mehmeda IV stavsya na dumku deyakih doslidnikiv nezabarom pislya narodzhennya yiyi pervistka koli Emetullah nakazala zadushiti brativ Mehmeda IV Sulejmana i Ahmeda zamknenih v Kafes odnak vbivstvu zavadila valide Turhan sultan Razom z tim z samoyu valide Turhan sultan Emetullah mala prekrasni stosunki U 1687 roci v rezultati yanicharskogo zakolotu Mehmed IV buv pozbavlenij vladi i na troni opinivsya jogo brat Sulejman II ponad sorok rokiv perebuvav v kafesi Garem kolishnogo sultana na choli z Emetullah buv vislanij v Starij palac v toj chas yak yiyi sini zajnyali misce dyadka v Kafesi Emetullah zalishalasya v Staromu palaci azh do shodzhennya na prestol yiyi sina Mustafi II v 1695 roci Mati sultaniv Ahmed II pomer 6 lyutogo 1695 i novim sultanom stav Mustafa II Vidrazu pislya shodzhennya na prestol sina Emetullah bula viklikana zi Starogo palacu i pid chas urochistoyi ceremoniyi otrimala titul valide sultan Vdovi Ahmeda II Rabiya sultan i Shaeste sultan a takozh dochka Shaeste Atika sultan buli vislani v Starij palac sin Ahmeda II Shehzade Ibragim matir yu yakogo bula Rabiya buv vidpravlenij v Kafes de pomer 4 travnya 1714 roku Razom z garemom kolishnogo sultana za nakazom novoyi valide buli vislani i chislenni neugodni yij slugi Pravlinnya Mustafi II trivalo do 1703 roku koli vin vidriksya na korist brata Ahmeda III i nezabarom pomer Hodili chutki sho jogo mogli otruyiti Pislya zrechennya starshogo sina Emetullah vidbula v Starij palac pislya chogo formalno povtorila urochistij v yizd v Topkapi v yakosti valide Pid chas pravlinnya siniv Emetullah mala znachnij politichnij vpliv Za pravlinnya Mustafi drugoyu lyudinoyu u derzhavi stav jogo nastavnik Fejzullah efendi yakij buv u blizkih stosunkah ta vvazhavsya lyudinoyu Emetullah Sultan Same vona vryatuvala jogo vid gnivu Mehmeda VI v 1683 roci koli jogo koni paslis v sultanskomu sadu ta navit vibila jomu prestizhnishu posadu Emetullah takozh zajmalasya spravami garemu i yak i bagato materiv sultaniv blagodijnistyu Za pravlinnya Mustafi III za yiyi nakazom na shlyahu do Mekki buli pobudovani kilka kolodyaziv i fontaniv v pravlinnya Ahmeda Emmetullah zajmalasya blagodijnistyu v osnovnomu v Stambuli de za yiyi nakazom buv vidbudovanij novij kompleks mecheti v Uskyudari zamist zgorilogo i fontan Emmetulah probula na posadi valide 20 rokiv i pomerla v Edirne 6 listopada 1715 ne dozhivshi kilka rokiv do epohi miru i procvitannya v imperiyi yaku prozvali Doboyu tyulpaniv Vona bula pohovana v kompleksi mecheti v Uskyudari kolis vidbudovanomu za yiyi nakazom Emetullah i Kesem sultan stali yedinimi zhinkami v istoriyi Osmanskoyi imperiyi sho zajmali posadu valide sultan vidrazu pri dvoh sinah sultanah PrimitkiIpsirli 1996 Sureyya 1 Cild 1996 Alderson 1956 table XXXVIII Ulucay 2011 Sakaoglu 2015 U Istoriyi Silahdara ne zgaduyetsya im ya Gyulnush ale govoritsya sho Bashhaseki Gyulnar i rabinya Afife Kadin pislya povalennya Mehmeda IV buli zaslani do Starogo palacu Sakaoglu vvazhav sho avtor abo pereplutav imena Gyulnar i Gyulnush abo pripustivsya pomilki pri napisanni imeni Na korist cogo govorit i te sho poetesa iz garemu Mehmeda IV Afife v svoyih virshah u yakih rozkazuvalosya pro vazhke zhittya v Staromu palaci pisala pro Gyulnush ne zgaduyuchi ni pro yaku Gyulnar Alderson 1956 table XXXVIII note 2 Podatok za yakim odna p yata voyennoyi zdobichi nalezhala derzhavi Ne vkazuyetsya yak koli j v yakomu vici vona potrapila do palacu Tavernye pid chas podorozhej na Shid zacikavivsya osmanskim palacom i na osnovi otrimanoyi informaciyi opublikuvav v 1678 roci knigu Nouvelle Relation de L Interieur du Serrail du Grand Seigneur Opisuyuchi pishnu ceremoniyu obrizannya shehzade yaku v 1675 roci proveli v Edirne vin pidkresliv skupist Mehmeda IV jogo pristrast do polyuvannya i krasu jogo haseki Peirce 1993 s 108 Ozcan 2020 Sakaoglu i Abdulkadir Ozdzhan avtor statti pro Mustafu II v Islamskij enciklopediyi vkazali 2 chervnya todi yak Olderson i Syureya 5 lipnya LiteraturaAlderson An D The Structure of the Ottoman Dynasty Oxford Clarendon Press 1956 186 p Harding Jennifer Emotions a cultural studies reader Routledge 2009 418 p ISBN 0415469309 9780415469302 Ipsirli Mehmet Islam Ansiklopedisi 1996 Vol 14 P 248 249 Peirce Leslie P The Imperial Harem Women and Sovereignty in the Ottoman Empire 1993 374 p ISBN 0195086775 9780195086775 Sakaoglu Necdet Bu mulkun kadin sultanlari 2008 574 p Sakaoglu Necdet Famous Ottoman women 2007 320 p Sureyya Mehmed Bey Sicill i Osmani 1996 T 1 ISBN 975 333 049 5 975 333 038 3 Shutko Oleksandra Hatidzhe Turhan istorichnij roman Kniga druga Sultana ukrayinka na osmanskomu prestoli Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2017 400 s ISBN 978 966 10 5379 2 3 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ