Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Халіме султан тур Halime Sultan прибл 1571 після 10 вересня 1623 наложниця османського султана Мехмеда III мати османськ

Халіме-султан

Халіме-султан

Халіме-султан — (тур. Halime Sultan; прибл. 1571 — після 10 вересня 1623) — наложниця османського султана Мехмеда III, мати османського султана Мустафи I та шехзаде Махмуда. Під час двох правлінь сина носила титул валіде-султан.

Халіме-султан
тур. Halime Sultan
осман. عالمہ سلطان‎
Валіде-султан
22 листопада 1617 — 26 лютого 1618
Монарх: Мустафа I
Попередник: Хандан-султан
Наступник: Махфіруз Хадідже-султан (?)
Валіде-султан
29 травня 1622 — 10 вересня 1623
Монарх: Мустафа I
Попередник: Махфіруз Хадідже-султан (?)
Наступник: Кесем-султан
 
Народження: прибл. 1571
ймовірно, Абхазія
Смерть: 1623(1623)
Стамбул, Османська імперія
Поховання: Стамбул
Країна: Османська імперія
Релігія: іслам суннітського толку
Шлюб: Мехмед III
Діти: сини: Шехзаде Махмуд, Мустафа I
донька: ім'я невідоме

Життєпис

Халіме була абхазького походження. Точна дата та обставини потрапляння дівчини до гарему майбутнього султана Мехмеда III не відомі. Халіме стала улюбленицею Мехмеда, який на той час був  санджак-беєм Маніси, та орієнтовно у 1587 році  народила свою першу дитину — сина Махмуда. Ще до сходження Мехмеда на османський  трон Халіме народила ще одного сина, Мустафу, і, ймовірно, доньку, ім'я якої невідомо. Донька Халіме пізніше стала дружиною великого візира Давута-паші, який став відомим завдяки вбивству султана Османа II у 1622 році.

У 1595 році Мехмед став султаном; Халіме опинилась в палаці Топкапи, де усім керувала валіде Сафіє Султан. Саме Сафіє зіграла велику роль у страті старшого сина Халіме, шехзаде Махмуда, у 1603 році: валіде перехопила звістку, яку відправив Халіме-султан релігійний провидець, що передрік смерть Мехмеда ІІІ протягом шести місяців, а його спадкоємцем стане старший син. Згідно записів англійського посла, Махмуд був засмучений тим, «що його батько знаходиться під владою старої султанші, його бабусі, і держава руйнується, оскільки вона ніщо так не поважає, як власне бажання отримувати гроші, про що часто бідкається його мати [Халіме Султан]», яку недолюблювала "королева-матір». Султан став підозрювати сина у змові та ревнувати до популярності, тому наказав задушити Махмуда.

У 1603 році помер султан Мехмед III. Доля його єдиного сина була незавидною: існував звичай страчувати усіх братів новоспеченого султана відразу після сходження на престол заради підтримки миру в імперії (т. з. закон Фатіха). Так, за наказом Мехмеда III у 1595 році були страчені дев’ятнадцять його братів - синів султана Мурада III. Але після смерті Мехмеда III трон зайняв його тринадцятирічний син Ахмед, який вирішив зберегти життя брату. Таке рішення, ймовірно, було прийняте під тиском обставин: Мустафа був єдиним спадкоємцем брата, оскільки не мав синів. Крім того, Мустафа залишився живим і після народження у султана кількох синів; на думку істориків, Ахмед І вважав, що брат не може загрожувати його правлінню через психічне захворювання. Ще однією з причин відступу Ахмеда від правил став вплив його улюбленої наложниці Кесем, яка не бажала після смерті султана бачити на троні шехзаде Османа — старшого сина Ахмеда I від наложниці Махфіруз. Кесем вважала, що коли Осман займе трон, він, скоріше за все, стратить своїх єдинокровних братів — синів Ахмеда и Кесем. Такий сценарій був частково реалізований у 1621 році, коли після народження сина Омера Осман II стратив свого брата Мехмеда.

До смерті Ахмеда I у 1617 році Мустафа був заточений у палаці в т. з. Кафесі (клітці) — невеликому павильйоні (кьошке) на території султанського палацу, у якому шехзаде перебував в ізоляції від зовнішнього світу під постійним наглядом сторожі. Халіме відіслали у Старий палац, де їй була призначена пенсія як вдові султана.

Валіде

Перше правління

У листопаді 1617 року помирає Ахмед I. Смерть Ахмеда I призвела до дилеми, яка ніколи раніше не виникала в Османській імперії: кілька шехзаде, які жили в Топкапи, отримали право на трон. Двір розділився. Одна з фракцій на чолі з шейх-уль-ісламом Ходжасадеттинзаде Мехметом Есатом-ефенді та Софу Мехмедом-пашею, якій заміщав великого візира  на час відсутності того у Стамбулі, хотіли бачити на троні дорослого і разом із тим психічно хворого сина Халіме, ніж його молодого здорового племінника Османа. Софу Мехмед стверджував, що начебто Осман був занадто молодим, щоб правити, не викликаючи негативної реакції серед населення. Глава чорних євнухів Мустафа-ага заперечував, посилаючись на психічне здоров'я шехзаде, але його заперечення не були прийняті до уваги і трон зайняв Мустафа.

Халіме була викликана із Старого палацу і проголошена валіде-султан. Невдовзі стало зрозуміло, що Мустафа не може самостійно правити і Халіме взяла управління імперією у свої руки. Вона отримала значну більшу владу, ніж її попередниці; під час свого правління опиралася на великого візира Дамата Халіла пашу. Крім цього, Халіме вдалось укласти альянс із зброєносцем султана Мустафою-агою, який був головним офіцером у палаці який отримав пост губернатора Єгипту за умови, що він одружиться з нянькою султана; протягом кількох наступних місяців пашу повернули до столиці як великого візира.

Те, як ішли справи у державі, багатьох не влаштовувало, і у 1618 році одна з придворних фракцій скинула Мустафу і посадила на трон його племінника Османа II. Мустафа знову опинився у Кафесі, а Халіме - у Старому палаці. Як колишня валіде вона отримала більшу пенсію, ніж як проста вдова султана, але меншу, ніж її свекруха Сафіє Султан.

Друге правління

18 травня 1622 року під час чергового  яничарського заколоту був скинутий Осман II. Заколотники звільнили Мустафу I і визнали його своїм повелителем. Ходили чутки, що незадовго до перевороту Халіме зустрічалась із деякими яничарами і великим візиром Кара Давудом-пашою, щоб домовитися про відновлення її сина на османському престолі. Ні придворна фракція, яка виступала за Мустафу, ні його мати не почували себе у безпеці, поки був живий Осман. Їх занепокоєння було цілком обґрунтоване,тому деякі заколотники хотіли мати султана у запасі, сподіваючись використати його у своїх цілях у майбутньому. 20 травня Османа II, якого помістили у фортецю Едікуле,  жорстоко побив та задушив Кара Давуд; одне вухо і ніс убитого Османа принесли Халіме Султан.

У країні під впливом конфліктів між  яничарами і сипахами, заколоту скинутого  бейлербея Ерзурума Абази Ахмеда-паші, що бажав помститися за вбивство Османа II, виникла політична нестабільність. Халіме принесла в жертву Кара Давуда, щоб припинити конфлікт, але Абаза Мехмед не зупинявся і у травні 1623 року на чолі сорокатисячної армії взяв в облогу Анкару. При владі змінилось ще чотири візирі, перш ніж на цей пост був призначений Кеманкеш Кара Алі паша. Духовники Кара Алі умовили Халіме Султан погодитись на повалення її сина. Халіме дала згоду за умови, що її сину збережуть життя. 10 вересня 1623 року на османському троні опинився одинадцятирічний  Мурад IV, син Ахмеда I та Кесем. Мустафу знову відправили до Кафесу, де він жив до самої смерті. Халіме втретє відправилася до Старого палацу, де невдовзі померла. Мустафа помер у 1639 році і ніхто не міг вирішити, де його ховати. Тіло колишнього султана пролежало сімнадцять годин, після чого без ніяких почестей його поховали у колишньому баптистерії Ая-Софії.

У культурі

Література

  • Финкель, Кэролайн. История Османской империи: Видение Османа. М.: АСТ; Астрель, 2012. - 829 с.
  • Ebru Boyar, Kate Fleet. A Social History of Ottoman Istanbul [1] New York: Cambridge University Press, 2010. - p. 42. , 9781139484442
  • Günhan Börekçi. Encyclopedia of the Ottoman Empire [2] New York: , 2009. - 409 p. , 9781438110257
  • J. H. Kramers Encyclopedia of Islam (New Edition). Leiden: E. J. Brill, 1993. Т.VII. - p. 707.
  • Colin Imber. The Ottoman Empire, 1300-1650: The Structure of Power [3] New York: , 2009. - Р. 448. - pр.66—68, 97—99. , 9781137014061
  • Freely, John. The Companion Guide to Istanbul and Around the Marmara [4] Companion Guides, 2000. - Р. 428. , 9781900639316
  • Grabar, Oleg. Muqarnas: An Annual on Islamic Art and Architecture [5] BRILL, 1988. - Р. 160. , 9789004086470
  • Yılmaz Öztuna. Devletler ve Hanedanlar. Ankara: Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları, 2006.
  • Peirce, Leslie. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire [6] Oxford: Oxford University Press, 1993. - P. 374. , 9780195086775
  • Gabriel Piterberg. Ahmed I [7] Leiden: Brill Pub., 2013. , 9789004252677
  • Anne Walthall. Servants of the Dynasty: Palace Women in World History [8] University of California Press, 2008. - Р. 381. - p. 91, p. 381. , 9780520254442
Османська династія
Попередник:
Хандан Султан 		Валіде Султан
22 листопада 1617 – 26 лютого 1618
19 травня 1622 – 10 вересня 1623 		Наступник:
Кесем Султан

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Halime sultan tur Halime Sultan pribl 1571 pislya 10 veresnya 1623 nalozhnicya osmanskogo sultana Mehmeda III mati osmanskogo sultana Mustafi I ta shehzade Mahmuda Pid chas dvoh pravlin sina nosila titul valide sultan Halime sultan tur Halime Sultan osman عالمہ سلطان Valide sultan 22 listopada 1617 26 lyutogo 1618 Monarh Mustafa I Poperednik Handan sultan Nastupnik Mahfiruz Hadidzhe sultan Valide sultan 29 travnya 1622 10 veresnya 1623 Monarh Mustafa I Poperednik Mahfiruz Hadidzhe sultan Nastupnik Kesem sultan Narodzhennya pribl 1571 jmovirno AbhaziyaSmert 1623 1623 Stambul Osmanska imperiyaPohovannya StambulKrayina Osmanska imperiyaReligiya islam sunnitskogo tolkuShlyub Mehmed IIIDiti sini Shehzade Mahmud Mustafa I donka im ya nevidomeZhittyepisHalime bula abhazkogo pohodzhennya Tochna data ta obstavini potraplyannya divchini do garemu majbutnogo sultana Mehmeda III ne vidomi Halime stala ulyubleniceyu Mehmeda yakij na toj chas buv sandzhak beyem Manisi ta oriyentovno u 1587 roci narodila svoyu pershu ditinu sina Mahmuda She do shodzhennya Mehmeda na osmanskij tron Halime narodila she odnogo sina Mustafu i jmovirno donku im ya yakoyi nevidomo Donka Halime piznishe stala druzhinoyu velikogo vizira Davuta pashi yakij stav vidomim zavdyaki vbivstvu sultana Osmana II u 1622 roci U 1595 roci Mehmed stav sultanom Halime opinilas v palaci Topkapi de usim keruvala valide Safiye Sultan Same Safiye zigrala veliku rol u strati starshogo sina Halime shehzade Mahmuda u 1603 roci valide perehopila zvistku yaku vidpraviv Halime sultan religijnij providec sho peredrik smert Mehmeda III protyagom shesti misyaciv a jogo spadkoyemcem stane starshij sin Zgidno zapisiv anglijskogo posla Mahmud buv zasmuchenij tim sho jogo batko znahoditsya pid vladoyu staroyi sultanshi jogo babusi i derzhava rujnuyetsya oskilki vona nisho tak ne povazhaye yak vlasne bazhannya otrimuvati groshi pro sho chasto bidkayetsya jogo mati Halime Sultan yaku nedolyublyuvala koroleva matir Sultan stav pidozryuvati sina u zmovi ta revnuvati do populyarnosti tomu nakazav zadushiti Mahmuda U 1603 roci pomer sultan Mehmed III Dolya jogo yedinogo sina bula nezavidnoyu isnuvav zvichaj strachuvati usih brativ novospechenogo sultana vidrazu pislya shodzhennya na prestol zaradi pidtrimki miru v imperiyi t z zakon Fatiha Tak za nakazom Mehmeda III u 1595 roci buli stracheni dev yatnadcyat jogo brativ siniv sultana Murada III Ale pislya smerti Mehmeda III tron zajnyav jogo trinadcyatirichnij sin Ahmed yakij virishiv zberegti zhittya bratu Take rishennya jmovirno bulo prijnyate pid tiskom obstavin Mustafa buv yedinim spadkoyemcem brata oskilki ne mav siniv Krim togo Mustafa zalishivsya zhivim i pislya narodzhennya u sultana kilkoh siniv na dumku istorikiv Ahmed I vvazhav sho brat ne mozhe zagrozhuvati jogo pravlinnyu cherez psihichne zahvoryuvannya She odniyeyu z prichin vidstupu Ahmeda vid pravil stav vpliv jogo ulyublenoyi nalozhnici Kesem yaka ne bazhala pislya smerti sultana bachiti na troni shehzade Osmana starshogo sina Ahmeda I vid nalozhnici Mahfiruz Kesem vvazhala sho koli Osman zajme tron vin skorishe za vse stratit svoyih yedinokrovnih brativ siniv Ahmeda i Kesem Takij scenarij buv chastkovo realizovanij u 1621 roci koli pislya narodzhennya sina Omera Osman II strativ svogo brata Mehmeda Do smerti Ahmeda I u 1617 roci Mustafa buv zatochenij u palaci v t z Kafesi klitci nevelikomu paviljoni koshke na teritoriyi sultanskogo palacu u yakomu shehzade perebuvav v izolyaciyi vid zovnishnogo svitu pid postijnim naglyadom storozhi Halime vidislali u Starij palac de yij bula priznachena pensiya yak vdovi sultana ValidePershe pravlinnya U listopadi 1617 roku pomiraye Ahmed I Smert Ahmeda I prizvela do dilemi yaka nikoli ranishe ne vinikala v Osmanskij imperiyi kilka shehzade yaki zhili v Topkapi otrimali pravo na tron Dvir rozdilivsya Odna z frakcij na choli z shejh ul islamom Hodzhasadettinzade Mehmetom Esatom efendi ta Sofu Mehmedom pasheyu yakij zamishav velikogo vizira na chas vidsutnosti togo u Stambuli hotili bachiti na troni doroslogo i razom iz tim psihichno hvorogo sina Halime nizh jogo molodogo zdorovogo pleminnika Osmana Sofu Mehmed stverdzhuvav sho nachebto Osman buv zanadto molodim shob praviti ne viklikayuchi negativnoyi reakciyi sered naselennya Glava chornih yevnuhiv Mustafa aga zaperechuvav posilayuchis na psihichne zdorov ya shehzade ale jogo zaperechennya ne buli prijnyati do uvagi i tron zajnyav Mustafa Halime bula viklikana iz Starogo palacu i progoloshena valide sultan Nevdovzi stalo zrozumilo sho Mustafa ne mozhe samostijno praviti i Halime vzyala upravlinnya imperiyeyu u svoyi ruki Vona otrimala znachnu bilshu vladu nizh yiyi poperednici pid chas svogo pravlinnya opiralasya na velikogo vizira Damata Halila pashu Krim cogo Halime vdalos uklasti alyans iz zbroyenoscem sultana Mustafoyu agoyu yakij buv golovnim oficerom u palaci yakij otrimav post gubernatora Yegiptu za umovi sho vin odruzhitsya z nyankoyu sultana protyagom kilkoh nastupnih misyaciv pashu povernuli do stolici yak velikogo vizira Te yak ishli spravi u derzhavi bagatoh ne vlashtovuvalo i u 1618 roci odna z pridvornih frakcij skinula Mustafu i posadila na tron jogo pleminnika Osmana II Mustafa znovu opinivsya u Kafesi a Halime u Staromu palaci Yak kolishnya valide vona otrimala bilshu pensiyu nizh yak prosta vdova sultana ale menshu nizh yiyi svekruha Safiye Sultan Druge pravlinnya 18 travnya 1622 roku pid chas chergovogo yanicharskogo zakolotu buv skinutij Osman II Zakolotniki zvilnili Mustafu I i viznali jogo svoyim povelitelem Hodili chutki sho nezadovgo do perevorotu Halime zustrichalas iz deyakimi yanicharami i velikim vizirom Kara Davudom pashoyu shob domovitisya pro vidnovlennya yiyi sina na osmanskomu prestoli Ni pridvorna frakciya yaka vistupala za Mustafu ni jogo mati ne pochuvali sebe u bezpeci poki buv zhivij Osman Yih zanepokoyennya bulo cilkom obgruntovane tomu deyaki zakolotniki hotili mati sultana u zapasi spodivayuchis vikoristati jogo u svoyih cilyah u majbutnomu 20 travnya Osmana II yakogo pomistili u fortecyu Edikule zhorstoko pobiv ta zadushiv Kara Davud odne vuho i nis ubitogo Osmana prinesli Halime Sultan U krayini pid vplivom konfliktiv mizh yanicharami i sipahami zakolotu skinutogo bejlerbeya Erzuruma Abazi Ahmeda pashi sho bazhav pomstitisya za vbivstvo Osmana II vinikla politichna nestabilnist Halime prinesla v zhertvu Kara Davuda shob pripiniti konflikt ale Abaza Mehmed ne zupinyavsya i u travni 1623 roku na choli sorokatisyachnoyi armiyi vzyav v oblogu Ankaru Pri vladi zminilos she chotiri viziri persh nizh na cej post buv priznachenij Kemankesh Kara Ali pasha Duhovniki Kara Ali umovili Halime Sultan pogoditis na povalennya yiyi sina Halime dala zgodu za umovi sho yiyi sinu zberezhut zhittya 10 veresnya 1623 roku na osmanskomu troni opinivsya odinadcyatirichnij Murad IV sin Ahmeda I ta Kesem Mustafu znovu vidpravili do Kafesu de vin zhiv do samoyi smerti Halime vtretye vidpravilasya do Starogo palacu de nevdovzi pomerla Mustafa pomer u 1639 roci i nihto ne mig virishiti de jogo hovati Tilo kolishnogo sultana prolezhalo simnadcyat godin pislya chogo bez niyakih pochestej jogo pohovali u kolishnomu baptisteriyi Aya Sofiyi U kulturiU tureckomu seriali Velichne stolittya Nova volodarka rol Halime Sultan vikonala Aslihan Gyurbyuz LiteraturaFinkel Kerolajn Istoriya Osmanskoj imperii Videnie Osmana M AST Astrel 2012 829 s Ebru Boyar Kate Fleet A Social History of Ottoman Istanbul 1 New York Cambridge University Press 2010 p 42 9781139484442 Gunhan Borekci Encyclopedia of the Ottoman Empire 2 New York 2009 409 p 9781438110257 J H Kramers Encyclopedia of Islam New Edition Leiden E J Brill 1993 T VII p 707 Colin Imber The Ottoman Empire 1300 1650 The Structure of Power 3 New York 2009 R 448 pr 66 68 97 99 9781137014061 Freely John The Companion Guide to Istanbul and Around the Marmara 4 Companion Guides 2000 R 428 ISBN 1900639319 9781900639316 Grabar Oleg Muqarnas An Annual on Islamic Art and Architecture 5 BRILL 1988 R 160 9789004086470 Yilmaz Oztuna Devletler ve Hanedanlar Ankara Kultur ve Turizm Bakanligi Yayinlari 2006 Peirce Leslie The Imperial Harem Women and Sovereignty in the Ottoman Empire 6 Oxford Oxford University Press 1993 P 374 9780195086775 Gabriel Piterberg Ahmed I 7 Leiden Brill Pub 2013 9789004252677 Anne Walthall Servants of the Dynasty Palace Women in World History 8 University of California Press 2008 R 381 p 91 p 381 9780520254442 Osmanska dinastiya Poperednik Handan Sultan Valide Sultan 22 listopada 1617 26 lyutogo 1618 19 travnya 1622 10 veresnya 1623 Nastupnik Kesem Sultan

Дата публікації:
Топ