Мехме́д IV (осман. محمد رابع, Meḥmed-i rābiʿ, тур. IV. Mehmet; 2 січня 1642 — 6 січня 1693) — османський султан (1648—1687). Єдиний син османського султана Ібрагіма I від султани Хатідже Турхан, що була слов'янського походження. Зійшов на престол у 7-річному віці завдяки змові матері з яничарами. Намагався розширити володіння Османів у Європі, воював із Святим Престолом, Річчю Посполитою, Московією, Венецією, Австрією, Угорщиною. Від його імені управління імперією здійснювали великі візири з албанського роду Кепрюлю: Мехмед-паша (1648—1661), (1661—1676), (Кара-Мустафа) (1676—1683). На прохання гетьмана Богдана Хмельницького взяв під протекторат Військо Запорозьке (1650, 1653, 1655). Також — Мехмед IV, Махмед IV, Магомед IV. Прізвисько — Мисли́вець (тур. Avcı, Авджи).
Мехмед IV осман. محمد رابع | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
8 серпня 1648 — 8 листопада 1687 | ||
Попередник: | Ібрагім I | |
Наступник: | Сулейман II | |
Народження: | 2 січня 1642 Стамбул, Османська імперія | |
Смерть: | 6 січня 1693 (51 рік) Едірне, Османська імперія | |
Поховання: | Стамбул | |
Країна: | Османська імперія | |
Релігія: | іслам | |
Рід: | Османи | |
Батько: | Ібрагім I | |
Мати: | (Надія Турхан Хадіджа) | |
Шлюб: | (Еметуллах Рабія Гюльнуш-султан) та Сійявуш Хасекі | |
Діти: | сини: (Мустафа ІІ), Ахмед III, шехзаде Баязид, шехзаде Сулейман доньки: Хатідже-султан, Уммюгюльсюм-султан, Фатьма-султан, Кючук-султан, Уммі-султан, Гевхер-султан | |
Автограф: | ![]() | |
|
Життєпис
Мехмед IV був сином султана Ібрагіма І (прав. 1640—1648) від (Турхан-султан), наложниці руського походження. Онук Кесем-султан, яка була грецького походження. Незабаром після його народження батьки посварилися, і Ібрагім настільки розізлився, що вирвав Мехмеда із рук матері та кинув немовля в резервуар з водою, він був врятований слугами гарему. Але це залишило шрам на голові Мехмеда. Отримав прізвисько «Мисливець» через свою любов до спорту та полювання.
За правління Мехмеда IV османський уряд проводив політику налагодження союзницьких зв'язків з Україною та надавав підтримку гетьманам Богданові Хмельницькому, Іванові Виговському, Юрію Хмельницькому, Павлові Тетері, (Іванові Брюховецькому) і Петрові Дорошенку. 1650 року османський уряд після тривалих двосторонніх переговорів, запропонував Богданові Хмельницькому прийняти протекторат над Україною, що мала стати васальною державою Османської імперії як Молдавія, Волощина, Трансільванія і Кримське ханство.
На думку деяких українських істориків (Михайло Грушевський, Олександр Оглоблин та інших) на початку 1651 року Богдан Хмельницький, незважаючи на опозицію частини української шляхти ((Адам Кисіль)) і вищого духовенства (Сильвестр Косів) підтримав пропозицію Мегмеда IV і визнав османський протекторат. Проте плани створення антипольської коаліції у складі України, Османської імперії, Кримського ханства, Молдавії, Волощини та Трансільванії не були реалізовані.
1667 року з ініціативи Петра Дорошенка розпочалися переговори з османським урядом про створення військово-політичного союзу України з Османської імперією. Мехмед IV дав згоду взяти Україну під османський протекторат, причому Україна зберігала повну автономію, право вільного вибору гетьмана, була б звільнена від данини і отримувала воєнну допомогу в боротьбі за об'єднання всіх українських земель під владою Війська Запорозького. Цей договір був ухвалений р.
1672 року очолював османську армію, що спільно з українськими військами під проводом Петра Дорошенка здобула Кам'янець та звільнила від військ Речі Посполитої значну частину Поділля та Галичини.
Через турецько-польської війни 1672—1676 років та умов Бучацького та (Журавненського договорів), до Османської імперії відійшло Поділля, а під владою Петра Дорошенка залишалась тільки Брацлавщина та Південна Київщина, що було порушенням р. і стало початком краху зовнішньої політики гетьмана Петра Дорошенка.
1677-1681 роки уряд Мехмеда IV, підтримуючи Юрія Хмельницького, вів спільно з українськими військами війну проти Московського царства за Лівобережну Україну (див. Чигиринські походи 1677 і 1678 років), яка завершилась укладанням (Бахчисарайського мирного договору 1681) р.
З Мехмедом IV у вересні 1683 османська армія під час облоги Відня зазнала поразки від військ Речі Посполитої під командуванням Яна III Собеського, у складі польських військ були і українські козаки.
Див. також
- (Корсунський договір)
Примітки
- Afyoncu; Uğur Demir, Erhan (2015). Turhan Sultan. Istanbul: Yeditepe Yayınevi. с. 27. ISBN .
- Чухліб Т. В. Мегмед IV // Енциклопедія історії України. 2009. Т. 6. С. 570.
- Sakaoğlu, 2008, с. 245.
- Barzilai-Lumbroso, 2008, с. 206.
- Baer, 2008, с. 35.
- Cooke, Göknar, Parker, 2008, с. 214.
- Carsten, 1961, с. 505.
- Finkel, 2005, с. 197.
- John Freely — Inside the Seraglio published 1999, Chapter 9: Three Mad Sultans
Джерела
- Чухліб Т. В. Мегмед IV [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 570. — .
- (2003). Osmanlı Tarihi III. Cilt 1. Kısım: II. Selim'in Tahta Çıkışından 1699 Karlofça Andlaşmasına Kadar. Ankara: Türk Tarih Kurumu Yayınları. . (тур.)
- Sakaoğlu, Necdet (1999). Bu Mülkün Sultanları. İstanbul: Oğlak Yayınları. с. 200—209. . (тур.)
- (Кінросс, Патрік) (1977). The Ottoman Centuries. İstanbul: Sander Kitabevi. . (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мехмед IV
- Мегмед IV, Мегмед (Магомед, Мехмед) IV Авджи «Мисливець» // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.305-307
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет