Увага: Не вказане значення ""
Увага: Не вказане значення ""
Скіфія | ||||
| ||||
Столиця | Неаполь Скіфський | |||
Форма правління | етнополітичні об'єднання | |||
Історія | ||||
- Засновано | VIII ст. до н. е. | |||
- Ліквідовано | III ст. н. е. | |||
|
Зовнішні зображення | |
---|---|
Європейська Скіфія | |
Мапа Великої Скіфії у VII—IV століттях до н. е. |
Скі́фія, або Ски́тія (дав.-гр. Σκυθία, лат. Scythia) — назва декількох етнополітичних об'єднань, очолюваних безпосередньо кочовиками скіфами-сколотами в різні часи на різних територіях від Нижнього Подунав'я до Закавказзя, згодом розповсюджена на території та етноси, які не мали жодного відношення власне до скіфів-сколотів (як приклад — , про яку повідомляють джерела часів еллінізму та імперії тощо).
Отже, наразі відомі такі державні утворення, очолювані скіфами:
- — країна Ішкуза ассирійських та вавилонських джерел;
- — Сакасена класичного та античного періоду (у складі Мідії та Персії);
- — Скіфія Причорноморська;
- — Мала Скіфія у Криму (Тавроскіфія);
- — Мала Скіфія у Добруджі.
Також окремо можна відзначити:
- Тираспольська група (ІІІ ст. до н. е. — ІІ ст. до н. е.). — осередок пізньоскіфської культури у пониззі Дністра, де панівною верствою були сармати.
Історія Причорноморської Скіфії (585—260 рр. до н. е.)
У першій чверті VI століття до н. е., після закінчення Закавказьких походів, скіфи мігрували до Пн. Причорномор'я, підкоривши чи знищивши тубільні кочові та осілі групи, чому є підтвердження як у повідомлені Геродота (Історія, IV, 1-4), так і в пам'ятках археології.
Ймовірно, що до Пн. Причорномор'я було перенесено політичний центр Скіфії, але влада її династів ще тривалий час поширювалася і на деякі з синдо-меотських племен (Ксенофонт, «Спогади про Сократа», ІІ, 1, 10; Геродот, Історія, IV, 28). Лише у першій половині IV ст. синдо-меотські племена поступово (безумовно не без узгоджень з династами скіфів) підпорядковувались Спартокідам, про що свідчать дані епіграфіки (CIRB 6, CIRB 6а, CIRB 9, CIRB 972, CIRB 1015, CIRB 25 тощо).
У Пн. Причорномор'ї скіфи утворили об'єднання, яке, за найбільш аргументованою думкою, мало тричленний адміністративний поділ, який був притаманний державним об'єднанням кочовиків (орда) і пізнішого часу.
«Тричленний поділ Скіфії... був вираженням на соціально-політичному рівні ідеальної тричленної моделі світу, характерної для скіфської культури. В умовах тричленного адміністративного розподілу Скіфії відповідні структурні підрозділи скіфської орди (два "крила" та "центр") мали, ймовірно, відповідну територію та керувалися найближчими родичами царя, які також були "царями". Не дивно, що ці структурні одиниці сприймалися Геродотом як відносно незалежні царства-басилеї, що, безумовно, й було видображено при опису скіфського плану війни з Дарієм.»
До складу кожної з трьох частин орди, в свою чергу «…входили провінції (грец. αρχή) — спочатку, мабуть, племінні об'єднання, які, в свою чергу, складалися з окремих округів (грец. νομός)… Швидше за все вони існували у тих племінних угруповань, які, формально чи фактично, увійшли до складу Скіфського царства, але зберігали значну внутрішню автономію і частково свою колишню соціальну організацію. Племена, принаймні у кочівників, складалися з родових підрозділів, ймовірно мали багатоступеневу структуру. Останні, в свою чергу, складалися з сімейно-родинних груп також, ймовірно, різних таксономічних рівнів.» Ймовірно, що такий, чи, принаймні, близький до запропонованого, був соціальний устрій скіфської орди.
Існує думка, що єдиного скіфського об'єднання не існувало, що територія Скіфії була поділена на декілька ворогуючих між собою племен чи груп племен. Спочатку головним аргументом прихильників цієї тези були вирване з контексту повідомлення Страбона «більшістю варварів у цій частині світу керував Атей» та відповідне повідомлення Фукідіда: « …немає народу, який сам на одинці міг би встояти проти скіфів, коли б вони були єдині…» (Історія, ІІ, 97), на тенденційність якого не раз зверталася увага.Показовим є таке:
«… досі степовий світ методологічно розглядався перебуваючим на одному з щаблів первісних суспільних відносин та не сприймався істориками й археологами як система своєрідних ранньодержавних утворень, відмінних за своїм базисом, суспільною структурою та культурними цінностями від перського та грецького світу. Вірніше буде сказати, що в V—III ст. до н. е. світ характеризувався трьома основними політичними силами: Перська держава, елінський світ та скіфо-сибірський світ.»
Наразі теза про неспроможність скіфів утворити єдине об'єднання і незалежність полісів від скіфських династів здебільшого постулюється дослідниками елліністичних центрів і є звичайним небажанням сприймати історичні реалії того часу. Фактично не існує жодних підтверджень щодо будь-яких кризових явищ чи одночасного існування декількох незалежних «царств» у Європейській Скіфії до 270—260 рр. до н. е. Саме цим часом датована економічна та політична криза у Пн. Причорномор'ї, яка на пряму пов'язана з савромато-скіфською війною, що поклала край існуванню Причорноморської Скіфії.
Наведена вище ремарка Фукідіда стає більш зрозумілою, якщо провести аналіз династичних конфліктів чи суперечок у правлячому домі скіфів. Отже:
- бл. сер. VI ст. до н. е. — Савлій вбиває Анахарсіса/Анахурса;
- бл. 515 р. до н. е. — Іданфірс/Ідантур ув'язнює Марсагета;
- бл. 447 р. до н. е. — Октамасад вбиває Скіла.
Тобто за близько 100 років історії ми маємо повідомлення щодо трьох суперечностей серед пануючого скіфського роду.
Про криваві суперечки між скіфами (навіть родичами) стисло, але красномовно пише й Геродот.
Наразі дуже поширена теза, що найбільшого свого розквіту Європейська Скіфія досягла за династа Атея, яка базується на зовнішньополітичній активності саме цього династа (взаємини з Гераклеєю Понтійською,Візантієм, участь у розподілі територій занепавшого Одриського царства) та на археологічних пам'ятках (переважна кількість «царських» курганів та велике Кам'янське городище датовані саме IV ст. до н. е). Але саме ці археологічні дані можуть бути підставою і для інших висновків — майнова диференсація скіфського суспільства набирала загрозливих форм, велика кількість зубожілих кочовиків була вимушена осідати на землю. Якщо у VII—V ст.ст. до н. е. скіфи були «народом-військом», то тепер основу Скіфії — її степи-пасовища не було кому захищати (доцільно згадати назву нижчого соціального щабля вільних скіфів у Лукіана — грец. "οι όκτάποδες" — «восьминогі» — володарі підводи та двох волів).
Цілком ймовірно, що з часу Закавказьких походів у скіфів панувала одна династія, але, наразі не вистачає джерел для остаточного вирішення цього питання. Власне Геродот перераховує п'ять поколінь династів щодо подій між започаткуванням Північно-Чорноморської Скіфії та навалою Дарія (Історія, IV, 76): Іданфірс, Савлій, Гнур, Лік і Спаргапейт. Окрім того він досить детально описав перебіг подій у скіфському «царському» домі у другій третині V ст. до н. е. (Історія, IV, 78-80). З пізніх джерел (Страбон, Діодор) відомі імена скіфських династів IV ст. до н. е.
Скіфія за Геродотом
Скіфія за Геродотом була в вигляді чотирикутника з однаковою шириною і довжиною. З заходу кордон Скіфії йшов по ріці Істр (Дунай), а зі сходу по ріці Танаїс ( та Сіверський Донець). Борисфен (Ольвії) був розташований посередині скіфської землі. На схід від Дніпра мешкали каліпіди (скіфо-еліни), вище них алазони (східне Поділля), вище алазонів скіфи-орачі (західне Поділля), на схід від Дніпра, на півдні в Гілеї мешкали скіфи-землероби, біля Богу жили бористеніти, як їх еліни називали, вони самі себе називали ольвіополітами. Скіфи-землероби жили до p. Пантікапи, а за нею жили скіфи-кочовики до ріки Геррос. Від Герроса йшла земля царських скіфів — Геродот вказує на три скіфських царства, з яких царство царських скіфів було найбільшим. Скіфських царів ховали в землі Геррос. Савромати розмовляли скіфською, але їх Геродот до скіфів не відносить. Скіфи поклонялись богові війни. При витоку Дністра проходить кордон між неврами та скіфами, при витоку Дністра жили еліни, яких називали — тирити. Річка Бог (Південний Буг) має витік в землі скіфів. Гірке джерело, якого витікає річка, що вливається в Бог через п'ять днів подорожі і за чотири дні подорожі до моря, називається по-скіфськи Екзампай — святий шлях. При цьому джерелі знаходиться кордон між скифами-землеробами та алазонами. Від Дунаю до міста Каркінітіс — стара скіфська земля.
Скіфо-перська війна.
Між 515—512 рр. до н. е.(щодо датування походу є два свідчення, перше — Tabula Capitolina вказує на 512 р.до н. е., пізньовавилонські пророцтва називають 515 р. до н. е. роком вторгнення персів до Європи) Дарій Гістасп, перський цар, зібравши неймовірне на той час військо (за різними підрахунками 60-100 тис.) розпочав грандіозну військову кампанію по замиренню чи підкоренню кочовиків північного кордону Персії. Підкорення кочовиків Дарій вирішив провести з заходу на схід — спочатку підкоривши найзахідніше кочове об'єднання — і, пересуваючись далі на схід, підкорювати інші народи до кордону Персії. Уся кампанія була ретельно спланованою акцією, з залученням інформаторів-еллінів, попереднім проведенням сатрапом морської розвідувальної експедиції, під час якої персами було захоплено брата царя скіфів Іданфірса Марсагета, увязненого за наказом скіфського царя. Саме захоплення опального брата царя свідчать про можливе протистояння у скіфському правлячому домі, й показують рівень проінформованності персів щодо ситуації у Скіфії. Додатково має місце припущення, що внаслідок названої кризи у скіфо-сколотському правлячому домі Дарієм І було сплановано акцію, подібну до описаного у Бехістунському написі походу на саків-тіґрахауда, а саме:
«… я вщент розбив одну частину саків, а іншу полонив… Ватажка їх, на ім'я Скунха, полонили та привели до мене. Тоді я іншого зробив ватажком, на власне бажання. Після цього країна стала моєю».
Скіфи, очолювані династом Іданфірсом, розуміючи неможливість своєї перемоги у відкритому двобої, перейшли до «…стратегічного відступу для зміни співвідношення сил на свою користь.»
Наразі можна припустити, що військо Дарія дійшло до земель царських скіфів, де почало розбудовувати укріплення. Не дочекавшись відкритої битви, Дарій повів військо до Лісостепу, ймовірно бажаючи захопити зимівники царських скіфів. Знайшовши один з покинутих зимівників військо персів повернулося до степу. Розуміючи неможливість подальшого походу на схід без «замирення» скіфів, знаходячись під постійною загрозою повної деморалізації та знищення його армії кочовиками, Дарій був вимушений залишити частину війська в Скіфії (можливо на недобудованих укріпленнях у Приазов'ї), а з основною частиною повернутися до дунайської переправи. Цей невдалий похід Дарія — наймасштабніша з відомих на сьогодення військових акцій персів.
«Навала перського царя Дарія на скіфів справила на греків незабутнє враження і надовго закріпила за скіфами репутацію непереможного войовничого народу. Поразка в Скіфії виявилася першою великою невдачею в низці загарбницьких війн персів…»
Скіфо-Боспорські взаємини
Наразі немає жодних свідчень щодо скіфо-боспорських відносин до IV ст. до н. е., але неможливо ігнорувати таке:
- утворення Боспорської симмархії під приводом у 480 р. до н. е. збігається у часі зі змінами у ольвіо-скіфських взаєминах;
- затвердження на Боспорі фракійської династії Спартокідів у 438 р до н. е. ймовірно відбувалося за часів панування у скіфів династа Октамасада, який, як відомо, був родичем одриських династів по матері, та збігається в часі з послабленням скіфського впливу на Ольвіополіс;
- за Спартокідів Боспор стає головним постачальником збіжжя до Еллади, хоча ще за часів Геродота цю функцію, найімовірніше, виконувала Ольвія (що, можливо, і пояснює повне ігнорування Геродотом Боспорської сіммархії);
- за Спартокідів присутність скіфів на Боспорі підтверджується археологічно, а особливі стосунки Спартокідів зі скіфами й в епіграфічних джерелах (Полієн, Стратегеми, VI, 9, 4; Діодор, Бібліотека, XX, 22-24).
Враховуючи наведене можливо припустити наступне. Під тиском скіфської орди поліси сх. Криму об'єднуються у симмархію під приводом Археонактидів. У 438 р.до н. е. влада на Боспорі переходить до , ймовірно представника династії одрисів, а значить і родича скіфського династа Октамасада, можливо Спарток отримав владу за прямої чи опосередкованої допомоги скіфів. З початком ери Спартокідів скіфо-боспорські відносини стають союзними. Скіфи активно допомагають Боспору у його війнах з Гераклеєю Понтійською за Феодосію у першій пол. IV ст. до н. е., поступово передають Боспору владу над різними племенами меотів, які ще донедавна були «… їм підвладні…» (Ксенофонт, «Спогади про Сократа», ІІ, 1, 1; Геродот, Історія, IV, 28), роблять Боспор своїм головним торговельним партнером. Існує лише одна письмова згадка про скіфо-боспорський конфлікт (Демосфен, XXXIV. «Проти Форміона о позиці»), який відбувся до/близько 328 р. до н. е. який, до речі, не відображенио археологічно, що може свідчити про його швидкоплинність та певну умовність. Причиною цього конфлікту могла бути навала Зопіріона у 331 р. до н. е. (Юстин, XII, 2, 16; XXXVII, 3, 1), й ймовірні наміри скіфів вдертися до незахищеної Македонії (Арріан, Олекс., IV, 15) тощо. Надалі, навіть після сарматської навали на терена Скіфії, відносини між скіфами та Боспором залишалися традиційно дружніми до смерті останнього Спартокіда Перісада V.
Скіфо-ольвійські взаємини
Скіфо-македонські відносини
Після смерті у 358 р.до н. е. царя Котіса одрисське царство було фактично розподілене між його сусідами. В процесі цього розподілу на початковому етапі були укладені певні домовленості між Філіпом Македонським та скіфським царем Атеєм, які, врешті решт, закінчилися війною 339 р. до н. е., у якій скіфи «були переможені хитрістю Пилипа …»(ЮСТИН. Епітома твору Помпея Трога «Історія Пилипа», IX, 2-3)
Наступним етапом скіфо-македонських відносин був похід Зопіріона та терена Скіфії у 331 р. до н. е., який закінчився тотальною поразкою та повним знищенням скіфами 30-и тисячного війська македонян чи під час, чи після невдалої облоги Ольвіополісу (Just. XXXVII. 3, 2).
Слід зауважити, що наявність у скіфському суспільстві інституту кровної помсти робить дуже ймовірним припущення щодо поховання у кургані Огуз саме того династа скіфів, який знищив військо Зопіріона, можливо навіть припущення, що саме ця перемога призвела до ненайчастішого успадкування не сином, а братом до/близько 323 р. до н. е., та існування ще одного близького за часом та розмірами поховання — кургану Чортомлик. Безумовно, знищення непереможної македонської армії мало сприйматися тогочасними скіфами не тільки як визначна перемога, за своїм значенням не менша, ніж перемога над Дарієм, а ще як виконання св'ященного акту помсти нащадків Атея за смерть батька, й, відповідно, вимагало особливого вшанування царів-переможців.
Черговий етап скіфо-македонських взаємин, відображений у Арріана (IV.1; IV.15), є найбільш суперечливим. Отже, Арріан робить декілька повідомлень щодо посольств європейських скіфів у 328 р. до н. е. до Олександра спочатку у Середню Азію, згодом до Вавилону у 323 р. до н. е. Наразі превалює думка, що Арріан плутав європейських скіфів з різними кочовиками Азії, і ця плутанина виникала з хибних уявлень тогочасної географії (плутанина щодо двох річок — Танаїсу, що розмежовує Європу та Азію, та Танаїсу у Середній Азії). Але Арріан окремо звертає увагу на те, що є дві ріки Танаїс: «ІІІ. 30. (7) …Витоки цього Танаїса, який місцеві варвари називають ще, за словами Арістобула, Орксантом, знаходяться теж на горі Кавказ; впадає і ця річка в гирканське море. (8) Повинен бути ще інший Танаїс, про який історик Геродот пише, що це восьма річка у скіфів: вона випливає з великого озера, а впадає в озеро ще більше; називається воно Меотійським. Деякі кажуть, що цей Танаїс є кордоном між Європою та Азією; (9) на їхню думку, Меотійське озеро виходить із глибини Евксінского моря, і в це озеро і впадає Танаїс, що розділяє Азію та Європу …». Курцій Руф, описуючи ці події пише прямо:«… приїхав до нього Берда, посланий ним свого часу до скіфів, які живуть за Боспором. Він прибув з послами цього народу …».
Поразка Зопіріона й знищення 30-тисячної армії скіфами залишило Македонію беззахистною. Й припущення, що Олександр повністю проігнорував цей факт, — щонайменше дивні. Активна ж дипломатична діяльність у цьому напрямку цілком логічна. В разі скіфської навали на Македонію, всі здобутки Олександра у Середній Азії було б втрачено (щодо припущення такої можливості — наказ від Олександра Пенді/Берді щоби скіфи «…не переходили межу своєї країни — річку Танаїс.» наймовірніше стосується не Танаїсу, а саме Дунаю). Отже, для повної впевненості у небажанні скіфів вести війну з Македонією було відправлено посланця й, можливо, спровоковано антискіфський демарш Перісада І у проміжку 330—328 рр. до н. е.(Демосфен, XXXIV. «Проти Форміона о позиці»)
Цьому не протирічать й висновки археологів.
«Аналіз імпортного бронзового та срібного посуду зі скіфських курганів другої половини VI — початку III ст. до н. е. підтверджують висловлені раніше гіпотези щодо скіфо-македонських взаємин, які мали місце … за часів панування в Македонії Пилипа II та Атея — у Скіфії, … відомі свідоцтва щодо скіфських посольств до Олександра 329/8 та 323 р. до н. е. … Є підстави для припущень, що стосунки між Македонією та Скіфією мали продовження й в останні два десятиріччя IV ст. до н.е…»
Останньою відомою подією у скіфо-македонських відносинах була спроба скіфів повернути під контроль поліси Добруджи у 313 р. до н. е., яка закінчилася поразкою від Лісімаха під Калатісом після зради фракійців (Діодор, Бібліотека (ΒΙΒΛΙΟΘΗΚΗ), XIX). З того часу відомостей про будь-які відносини Скіфії та Македонії немає.
Савромато-скіфська війна. Занепад Європейської Скіфії
Близько сер. IV ст.до н. е. на р. Дон та у Н. Поволжі з'являються нові групи савроматів — мігрантів зі сходу, що вплинуло і на політичну ситуацію у регіоні.
«Відомі на сьогодення найпізніші пам'ятки традиційного для причорноморських скіфів типу датовано не пізніше межі IV—III ст.ст. до н. е. або першими десятиліттями III ст. до н. е. Збіг цієї дати з часом появи у Причорномор'ї поховань прохорівського типу і взагалі активним розширенням ареалу прохорівської культури у зах. та пн.-зах. напрямках досить показовий. Саме цю міграцію сарматів більшість сучасних дослідників пов'язують зі згаданою у Діодора навалою на Скіфію.»
«Зважаючи на всю сукупність археологічних даних, дестабілізація стає всеохопною тільки з 70-60-х рр. названого століття, коли під ударами номадів гине переважна частина незахищених поселень греків.»
Можливо, спочатку активність нових кочовиків була спрямована до Закавказзя, але отримавши відсіч від намісника частини Мідії Атропата між 328—324 р.р. до н. е., нові кочовики були вимушені змінити напрямок експансії.
Перша сутичка новоприбулих кочовиків з скіфами відбулася під час династичної війни на Боспорі у 310—309 рр. до н. е., і закінчилася повною поразкою від скіфо-боспорського війська на р. Фат, про що повідомляє Діодор (ΒΙΒΛΙΟΘΗΚΗΣ ΙΣΤΟΡΙΚΗΣ, XX, 22-24). Ім'я царя, що виступив спільником Евмела — Аріфарн (грец. Ἀριφάρνης) — не характерне для кочовиків цього регіону, але є досить поширеним у кочовиків Арало-Каспію.
Перша поразка, ймовірно, на деякий час призупинила активність новоприбулих савроматських об'єднань, але вже близько 80 р. ІІІ ст. до н. е. савромати фіксуються біля Херсонесу Таврійського, що свідчить про початок їх експансії вже вглиб території скіфів. Протягом 270—260 рр. до н. е. савромати не тільки продовжували свої балци на терена Скіфії, а, врешті-решт, поклали край домінуванню цього об'єднання. Додатковим свідченням занепаду Скіфії та панування савроматів у Пн. Причорномор'ї є інша епіграфічна пам'ятка — відомий Ольвійський декрет Протогену (IosPE I² 32), у якому кочовиків які загрожували Ольвіополісу названо сайї (грец. Σαΐωι), їх царя — Сайтафарн (грец. Σαϊταφάρνος), а описані події відбувалися у проміжку між 260—252 рр. до н. е.
Можливо припустити, що під впливом політичних (походи Олександра Македонського) та кліматичних (аридизація степів Арало-Каспію) змін савромати цього регіону були вимушені мігрувати на захід, де вступивши у конфлікт за пасовища зі Скіфським об'єднанням, приблизно до 260 р. до н. е. майже повністю захопили Пн. Причорноморські степи. Скіфія ще деякий час існувала як невелике державне утворення у Тавриці та Нижньому Подніпров'ї, певна частина скіфів мігрувала за Дунай, на територію Добруджі, де також утворили інше невелике державне об'єднання. Ці два об'єднання називалася Малими Скіфіями.
Третій уламок Скіфії ще півтора століття залишався у пониззі Дністра, т. зв. Тираспольська група (сер. III — кін. II ст. до н. е.), яка була змішаною ірано-гетською культурою, де політичною елітою були сармати.
Археологічні пам'ятки Пн. Причорномор'я скіфського часу
Хронологія основних подій історії Європейської Скіфії
- бл. 595 р. до н. е. — міграція скіфської орди з Пн. Кавказу до Пн. Причорномор'я, утворення Пн. Чорноморської Скіфії.
- бл. 514/512 р. до н. е. — провальна кампанія Дарія І на теренах Європейської Скіфії (Геродот, Історія, IV, 76).
- 496 р. до н. е. — навала скіфів на Балкани (до Херсонеса Фракійського) (Геродот, Історія, VI, 40).
- близько 496 р. до н. е. — скіфо-спартанські переговори стосовно спільних військових акцій проти персів (Геродот, Історія, VI, 84).
- бл. 480—478 р. до н. е. — ініційований скіфами (Аріапейт?) перегляд взаємин між Пн. Понтійськими еллінами та скіфами. Посилення тиску на еллінів Дипломатичні відносини з одріссами, агафірсами (Геродот, Історія, IV, 78).
- між 451 р. до н. е. та 446 р. до н. е. — Афіни вперше придбали триста скіфських лучників — полісних рабів-поліціянтів.
- 438 р. до н. е. — затвердження у Боспорі Спартокідів, ймовірно родичів як одрисського так і скіфського правлячих домів. Переорієнтація скіфів з Пн.-Зах. Причорноморських полісів на Боспор (Діодор, Бібліотека, XX, 31).
- 390—364 р. до н. е. — скіфи спільники Боспору у війнах за Феодосію.
- бл. 380 — 365 р. до н. е. — Сіндику, в минулому васала скіфів, інкорпоровано до складу Боспору (Полієн, Стратегеми, VI, 9, 4).
- бл. 358 — 344 рр. до н. е. — скіфи встановлюють протекторат над полісами Добруджі, вдала війна проти (Полієн, Стратегеми, VII, 44, 1).
- 352/1 — 345 рр. до н. е. — скіфо-гераклейські взаємини.
- 339 р. до н. е. — поразка від Пилипа Македонського (Юстин, IX, 2).
- 331 р. до н. е. — знищення 30-тисячного війська Зопіріона (Юстин, XII, 2, 16; XXXVII, 3, 1.).
- до/ близько 328 р. до н. е. — нетривала війна з Боспором (ДЕМОСФЕН, XXXIV. «Проти Форміона о позиці»).
- 313/312 р. до н. е. — поразка від Лісімаха у Добруджі (Діодор, Бібліотека, XIX, 73).
- 310—309 рр. до н. е. — скіфи спільники законного спадкоємця у династичній війні на Боспорі (Діодор, Бібліотека, XX, 22-24).
- бл. 270-260-ті рр. до н. е. — захоплення пн. причорноморських степів сарматами. Утворення двох Малих Скіфій — Тавроскіфії та Малої (добруджійської) Скіфії.
Цікаві факти
- На честь об'єднання названо астероїд, відкритий 22 липня 1930 радянським астрономом Григорієм Неуйміном.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скіфія
Примітки
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ III. с. 4.
- (рос.)Болтрик Ю.В, Фиалко Е. Е. Следы набега скифов на Трахтемировское городище в Среднем Поднепровье. Третья кубанская археологическая конференция. Тезисы докладов международной археологической конференции. Краснодар — Анапа 2001
- (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 28
- Corpus Inscriptionum Regni Bosporani CIRB [Архівовано 23 серпня 2013 у wayback.archive-it.org]
- (рос.)Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г. ст. 74
- (рос.)A. M. Хазанов. Социальная история скифов. Основные проблемы развития древних кочевников евразийских степей. Москва. «Наука». 1975. Ст. 122.
- грец. Strab. VII. III. 18 Ἀτέας δὲ δοκεῖ τῶν πλείστων ἄρξαι τῶν ταύτῃ βαρβάρων[1]
- грец. ΘΟΥΚΥΔΙΔΟΥ Ιστορία του Πελοποννησιακού Πολέμου, Β, 97 [2]
- (рос.) див. прим. 9-10 до відповідної частини у: Фукидид. История. Перевод и примечания Г. А. СТРАТАНОВСКОГО. М., Ладомир. АСТ. 1999г, у згаданому уривку щодо скіфів (II, 97, (5)) Фукідід повторює слова Геродота щодо фракійців (V.3.)
- (рос.) А. И. Мартынов. О концепции закономерностей исторических взаимоотношений обществ Древнего мира и степной Евразии. Кочевники евразийских степей и античный мир (проблемы контактов). Мат-лы 2-го археологического семинара. Новочеркасск. 1989.
- Майже ні в кого з дослідників-скіфологів не виникає сумніву, що у скіфському загалі існувало таке явище, яке значно пізніше у осетинів називалося Балц — «військова експедиція з метою грабунку чи отримання здобичі»(ИЭСОЯ, т.1.), яка походить з часів військової демократії та донедавна була невід'ємною культури кочовиків. Чи могли би існувати на території Скіфії будь які відносно багаті поліси еллінів без протекції жорсткої деспотичної централізованої влади? Певно ні.
- (рос.)Виноградов Ю. Г. Политическая история ольвийского полиса VII—I в. до н. э. — Москва: Наука. 1989. ст.ст. 90-109
- В. И. Гуляев. К вопросу о единой Скифии в VII—IV вв. до н. э. // Материалы X Международной научной конференции 29 мая — 3 июня 2001 г. «Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средние века». — Издательство Ростовского педагогического университета
- Виноградов Ю. А., Марченко К. К., Рогов Е. Я. Сарматы и гибель «Великой Скифии» // вди. 1997. № 3. с. 98-99.
- Геродот. Мельпомена, 65 [ 2011-09-07 у Wayback Machine.] (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 65
- (рос.)В. А. Анохин. Монеты скифского царя Атея. «Нумизматика и сфрагистика», т.2, Киев-1965, стр 3-15.
- Clem. Alex. Strom. V, 5, 31, (3) англ. "Atoeas king of the Scythians to the people of Byzantium: Do not impair my revenues in case my mares drink your water;"Strom. V, 5, 31, (3) [ 30 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- HISTORIARUM PHILIPPICARUM IN EPITOMEN REDACTI A M. IUNIANO IUSTINO [3](лат.), ЮСТИН. Епітома твору Помпея Трога «Історія Пилипа», IX, 2-3 IX, 2-3(рос.)
- (рос.)Черненко Е. В., Бессонова С. С. Скифские погребальные памятники степей Северного Причерноморья. Наукова думка. 1986
- (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947
- див. Скіфські царі
- за основу використано:(рос.) Черненко Е. В. Скифо-персидская война. — Киев: Наукова думка. 1984.
- Ктесій Кнідський (ΠΕΡΣΙΚΑ, XIII, (20)) (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947; грец. "ὅτι ἐπιτάσσει Δαρεῖος Άριαράμνῃ τῷ σατράπῃ Καππαδοκίας ἐπὶ Σκύθας διαβῆναι, καὶ ἄνδρας καὶ γυναίκας αἰχμαλωτίσαι ὁ δὲ διαβὰς πεντηκοντόροις λ᾽ ῇχμαλώτισε. Συνέλαβε δὲ καὶ τὸν ἀδελφὸν τοῦ βασιλέος τῶν Σκυθῶν Μαρσαγέτην, ἐπὶ κακώσει εὑρὼν παρὰ τοῦ οἰκείου ἀδελφοῦ δεδεμένον."
- Переклад на українську з російської, некваліфікований, і не може використовуватись як джерело для посилань. Оригінал: (рос.) Бехистунская надпись Дария I (Перевод М. А. Дандамаева) [ 2013-09-29 у Wayback Machine.]
- (рос.)Разин Е. А. История военного искусства. М., 1955
- (рос.)Скржинская М. В. Скифия глазами эллинов. — СПб.: Алетейя, 2001.
- (рос.)Виноградов Ю. Г. Политическая история ольвийского полиса VII—I в. до н. э. — Москва: Наука. 1989
- (рос.)Е. А. Молев. БОСПОР И СКИФЫ ОТ АГАЭТА ДО САВМАКА. Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского, 2008, № 4, с. 132—136, Яковенко Э. В. Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII—III вв. до н.э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.
- (рос.) Зинько В. Н. Позднеархаическая история европейского Боспора в свете новейших археологических исследований. Проблемы истории, филологии и культуры. Москва; Магнитогорск, Вып. 2(40). 2013
- стосовно скіфо-сіндських відносин: (рос.) А. М. Новичихин. К предыстории скифо-синдских отношений. ВДИ, № 2. 2014.
- (рос.) Молев Е. А. Скифы в политической истории Боспора VI—II вв. до н.э. ВДИ 2009, № 3.
- HISTORIARUM PHILIPPICARUM IN EPITOMEN REDACTI A M. IUNIANO IUSTINO [4](лат.), [5](рос.)
- (рос.)HISTORIARUM PHILIPPICARUM IN EPITOMEN REDACTI A M. IUNIANO IUSTINO укр. "(16) ... Зопіріон, поставлений Олександром Великим в намісники Понта, вважаючи, що якщо він не зробить ніяких подвигів власними силами, то виявить себе бездіяльним, зібрав тридцятитисячне військо і пішов війною проти скіфів. (17) Він загинув з усім своїм військом і цим його було покарано за війну, яку він необачно почав проти народу, ані в чому не винного." [6](лат.) [7](рос.)
- Болтрик Ю. В., Фіалко О. Є. Огуз — курган скіфського царя кінця IV ст. до н. е. // Золото степу. Археологія України. — Київ; Шлезвіг, 1991. — С. 178.
- (рос.)Д. А. Щеглов «Европейские скифы», противники Александра Великого: проблема этнической принадлежности
- (рос.) Руф К. К. История Александра Македонского. — М.: Издательство МГУ, 1993., VIII, 1, 7. лат. QVINTVS CVRTIVS RVFVS. HISTORIARUM ALEXANDRI MAGNI LIBRI QUI SUPERSUNT. VIII, 1, 7.
- (рос.) Руф К. К. История Александра Македонского. — М.: Издательство МГУ, 1993., VII, 6, 12. лат. QVINTVS CVRTIVS RVFVS. HISTORIARUM ALEXANDRI MAGNI LIBRI QUI SUPERSUNT. VII, 6, 12.
- (рос.)Латышев В. В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. Вестник древней истории. 1947—1949.
- (рос.) Трейстер М. Ю. (Бонн-Берлин) — Импортная металлическая посуда в Скифии. Атрибуции и интерпретация исторического контекста. Проблемы истории, филологии, культуры. № 1 (27). 2010.
- Тут у контексті термін «савромати» використано як макроетнонім, під яким розуміються різні споріднені кочові племінні групи-мігранти зі сходу
- (рос.)Скрипкин А. С. Погребальный обряд и материальная культура сарматов европейских степей в первые века нашей эры. Научные школы Волгоградского государственного университета. Археология Волго-Уральского региона в эпоху раннего железного века и средневековья. Волгоград. 1999
- (рос.)В. Я. Петрухин, Д. С. Раевский. Очерки истории народов России в древности и раннем Средневековье. М.: Знак, 2004.
- (рос.) Греки и варвары Северного Причерноморья в скифскую эпоху. СПб. Алетейя. 2005.
- (рос.)Дьяконов И. М. История Мидии. Фил. Фак. СПбГУ, СПб, 2008
- (рос.)Е. В. Черненко. Битва при Фате и скифская тактика. // Вооружение скифов и сарматов: Сб.науч.тр. АН УССР. Ин-т археологии. — Киев: Наук.думка, 1984.
- можливо, що саме з початком скіфо-сарматських війн пов'язано сюжет амазономахії на кришці саркофагу в одному зі скіфських поховань. Див.:Бунятян К. П., Фіалко О. Є. Скіфський курган з розмальованим саркофагом. Археологія, № 3. 2009.
- (рос.)Виноградов Ю. Г. Херсонесский декрет о «несении Диониса» IosPE I² 343 и вторжение сарматов в Скифию. ВДИ № 3, 1997
- (гр.)IosPE I² 343 (SEG 47:1168)
- (гр.)IosPE I² 32
- Ніколаєв М. І. Хронологія декрету на честь Протогена на основі синхронізації епонімного календаря Ольвії. Археологія. № 1. Київ, 2012.
- “Сармати потіснили скіфів, ставши їхньою елітою”, – Олександр Симоненко. Локальна історія (укр.). 27 серпня 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- (рос.)Черненко Е. В. Скифо-персидская война. Киев: Наукова думка. 1984
- (рос.)Виноградов Ю. Г. Политическая история ольвийского полиса VII—I в. до н. э. — Москва: Наука. 1989
- Андрокід. Щодо миру з лакедемонянами. (рос.) Андокид. Речи, или история святотатцев. «АЛЕТЕЙЯ», С-Пб., 1996.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Геродот із Галікарнасу. Опис Скитії. — Стейт Каледж, 1968. — 104 с.
- Історія України написана у V ст. до нашої ери Геродотом,
перекл. Спасько С. К. — К.: ФОП Стебеляк О. М., 2012. — 144 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Skifiya znachennya Uvaga Ne vkazane znachennya common name Uvaga Ne vkazane znachennya continent SkifiyaVIII st do n e III st n e Stolicya Neapol SkifskijForma pravlinnya etnopolitichni ob yednannyaIstoriya Zasnovano VIII st do n e Likvidovano III st n e Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SkifiyaZovnishni zobrazhennyaYevropejska SkifiyaMapa Velikoyi Skifiyi u VII IV stolittyah do n e Skifski voyini na elektrumovij chashi z kurganu Kul Oba Ski fiya abo Ski tiya dav gr Sky8ia lat Scythia nazva dekilkoh etnopolitichnih ob yednan ocholyuvanih bezposeredno kochovikami skifami skolotami v rizni chasi na riznih teritoriyah vid Nizhnogo Podunav ya do Zakavkazzya zgodom rozpovsyudzhena na teritoriyi ta etnosi yaki ne mali zhodnogo vidnoshennya vlasne do skifiv skolotiv yak priklad pro yaku povidomlyayut dzherela chasiv ellinizmu ta imperiyi tosho Otzhe narazi vidomi taki derzhavni utvorennya ocholyuvani skifami krayina Ishkuza assirijskih ta vavilonskih dzherel Sakasena klasichnogo ta antichnogo periodu u skladi Midiyi ta Persiyi Skifiya Prichornomorska Mala Skifiya u Krimu Tavroskifiya Mala Skifiya u Dobrudzhi Takozh okremo mozhna vidznachiti Tiraspolska grupa III st do n e II st do n e oseredok piznoskifskoyi kulturi u ponizzi Dnistra de panivnoyu MapU 5verstvoyu buli sarmati Istoriya Prichornomorskoyi Skifiyi 585 260 rr do n e Uyavnij gerb Skifiyi Thesouro de Nobreza 1675 U pershij chverti VI stolittya do n e pislya zakinchennya Zakavkazkih pohodiv skifi migruvali do Pn Prichornomor ya pidkorivshi chi znishivshi tubilni kochovi ta osili grupi chomu ye pidtverdzhennya yak u povidomleni Gerodota Istoriya IV 1 4 tak i v pam yatkah arheologiyi Jmovirno sho do Pn Prichornomor ya bulo pereneseno politichnij centr Skifiyi ale vlada yiyi dinastiv she trivalij chas poshiryuvalasya i na deyaki z sindo meotskih plemen Ksenofont Spogadi pro Sokrata II 1 10 Gerodot Istoriya IV 28 Lishe u pershij polovini IV st sindo meotski plemena postupovo bezumovno ne bez uzgodzhen z dinastami skifiv pidporyadkovuvalis Spartokidam pro sho svidchat dani epigrafiki CIRB 6 CIRB 6a CIRB 9 CIRB 972 CIRB 1015 CIRB 25 tosho U Pn Prichornomor yi skifi utvorili ob yednannya yake za najbilsh argumentovanoyu dumkoyu malo trichlennij administrativnij podil yakij buv pritamannij derzhavnim ob yednannyam kochovikiv orda i piznishogo chasu Trichlennij podil Skifiyi buv virazhennyam na socialno politichnomu rivni idealnoyi trichlennoyi modeli svitu harakternoyi dlya skifskoyi kulturi V umovah trichlennogo administrativnogo rozpodilu Skifiyi vidpovidni strukturni pidrozdili skifskoyi ordi dva krila ta centr mali jmovirno vidpovidnu teritoriyu ta keruvalisya najblizhchimi rodichami carya yaki takozh buli caryami Ne divno sho ci strukturni odinici sprijmalisya Gerodotom yak vidnosno nezalezhni carstva basileyi sho bezumovno j bulo vidobrazheno pri opisu skifskogo planu vijni z Dariyem Do skladu kozhnoyi z troh chastin ordi v svoyu chergu vhodili provinciyi grec arxh spochatku mabut pleminni ob yednannya yaki v svoyu chergu skladalisya z okremih okrugiv grec nomos Shvidshe za vse voni isnuvali u tih pleminnih ugrupovan yaki formalno chi faktichno uvijshli do skladu Skifskogo carstva ale zberigali znachnu vnutrishnyu avtonomiyu i chastkovo svoyu kolishnyu socialnu organizaciyu Plemena prinajmni u kochivnikiv skladalisya z rodovih pidrozdiliv jmovirno mali bagatostupenevu strukturu Ostanni v svoyu chergu skladalisya z simejno rodinnih grup takozh jmovirno riznih taksonomichnih rivniv Jmovirno sho takij chi prinajmni blizkij do zaproponovanogo buv socialnij ustrij skifskoyi ordi Isnuye dumka sho yedinogo skifskogo ob yednannya ne isnuvalo sho teritoriya Skifiyi bula podilena na dekilka voroguyuchih mizh soboyu plemen chi grup plemen Spochatku golovnim argumentom prihilnikiv ciyeyi tezi buli virvane z kontekstu povidomlennya Strabona bilshistyu varvariv u cij chastini svitu keruvav Atej ta vidpovidne povidomlennya Fukidida nemaye narodu yakij sam na odinci mig bi vstoyati proti skifiv koli b voni buli yedini Istoriya II 97 na tendencijnist yakogo ne raz zvertalasya uvaga Pokazovim ye take dosi stepovij svit metodologichno rozglyadavsya perebuvayuchim na odnomu z shabliv pervisnih suspilnih vidnosin ta ne sprijmavsya istorikami j arheologami yak sistema svoyeridnih rannoderzhavnih utvoren vidminnih za svoyim bazisom suspilnoyu strukturoyu ta kulturnimi cinnostyami vid perskogo ta greckogo svitu Virnishe bude skazati sho v V III st do n e svit harakterizuvavsya troma osnovnimi politichnimi silami Perska derzhava elinskij svit ta skifo sibirskij svit Narazi teza pro nespromozhnist skifiv utvoriti yedine ob yednannya i nezalezhnist polisiv vid skifskih dinastiv zdebilshogo postulyuyetsya doslidnikami ellinistichnih centriv i ye zvichajnim nebazhannyam sprijmati istorichni realiyi togo chasu Faktichno ne isnuye zhodnih pidtverdzhen shodo bud yakih krizovih yavish chi odnochasnogo isnuvannya dekilkoh nezalezhnih carstv u Yevropejskij Skifiyi do 270 260 rr do n e Same cim chasom datovana ekonomichna ta politichna kriza u Pn Prichornomor yi yaka na pryamu pov yazana z savromato skifskoyu vijnoyu sho poklala kraj isnuvannyu Prichornomorskoyi Skifiyi Navedena vishe remarka Fukidida staye bilsh zrozumiloyu yaksho provesti analiz dinastichnih konfliktiv chi superechok u pravlyachomu domi skifiv Otzhe bl ser VI st do n e Savlij vbivaye Anaharsisa Anahursa bl 515 r do n e Idanfirs Idantur uv yaznyuye Marsageta bl 447 r do n e Oktamasad vbivaye Skila Tobto za blizko 100 rokiv istoriyi mi mayemo povidomlennya shodo troh superechnostej sered panuyuchogo skifskogo rodu Pro krivavi superechki mizh skifami navit rodichami stislo ale krasnomovno pishe j Gerodot Narazi duzhe poshirena teza sho najbilshogo svogo rozkvitu Yevropejska Skifiya dosyagla za dinasta Ateya yaka bazuyetsya na zovnishnopolitichnij aktivnosti same cogo dinasta vzayemini z Gerakleyeyu Pontijskoyu Vizantiyem uchast u rozpodili teritorij zanepavshogo Odriskogo carstva ta na arheologichnih pam yatkah perevazhna kilkist carskih kurganiv ta velike Kam yanske gorodishe datovani same IV st do n e Ale same ci arheologichni dani mozhut buti pidstavoyu i dlya inshih visnovkiv majnova diferensaciya skifskogo suspilstva nabirala zagrozlivih form velika kilkist zubozhilih kochovikiv bula vimushena osidati na zemlyu Yaksho u VII V st st do n e skifi buli narodom vijskom to teper osnovu Skifiyi yiyi stepi pasovisha ne bulo komu zahishati docilno zgadati nazvu nizhchogo socialnogo shablya vilnih skifiv u Lukiana grec oi oktapodes vosminogi volodari pidvodi ta dvoh voliv Cilkom jmovirno sho z chasu Zakavkazkih pohodiv u skifiv panuvala odna dinastiya ale narazi ne vistachaye dzherel dlya ostatochnogo virishennya cogo pitannya Vlasne Gerodot pererahovuye p yat pokolin dinastiv shodo podij mizh zapochatkuvannyam Pivnichno Chornomorskoyi Skifiyi ta navaloyu Dariya Istoriya IV 76 Idanfirs Savlij Gnur Lik i Spargapejt Okrim togo vin dosit detalno opisav perebig podij u skifskomu carskomu domi u drugij tretini V st do n e Istoriya IV 78 80 Z piznih dzherel Strabon Diodor vidomi imena skifskih dinastiv IV st do n e Skifiya za GerodotomSkifiya za Gerodotom bula v viglyadi chotirikutnika z odnakovoyu shirinoyu i dovzhinoyu Z zahodu kordon Skifiyi jshov po rici Istr Dunaj a zi shodu po rici Tanayis ta Siverskij Donec Borisfen Olviyi buv roztashovanij poseredini skifskoyi zemli Na shid vid Dnipra meshkali kalipidi skifo elini vishe nih alazoni shidne Podillya vishe alazoniv skifi orachi zahidne Podillya na shid vid Dnipra na pivdni v Gileyi meshkali skifi zemlerobi bilya Bogu zhili boristeniti yak yih elini nazivali voni sami sebe nazivali olviopolitami Skifi zemlerobi zhili do p Pantikapi a za neyu zhili skifi kochoviki do riki Gerros Vid Gerrosa jshla zemlya carskih skifiv Gerodot vkazuye na tri skifskih carstva z yakih carstvo carskih skifiv bulo najbilshim Skifskih cariv hovali v zemli Gerros Savromati rozmovlyali skifskoyu ale yih Gerodot do skifiv ne vidnosit Skifi poklonyalis bogovi vijni Pri vitoku Dnistra prohodit kordon mizh nevrami ta skifami pri vitoku Dnistra zhili elini yakih nazivali tiriti Richka Bog Pivdennij Bug maye vitik v zemli skifiv Girke dzherelo yakogo vitikaye richka sho vlivayetsya v Bog cherez p yat dniv podorozhi i za chotiri dni podorozhi do morya nazivayetsya po skifski Ekzampaj svyatij shlyah Pri comu dzhereli znahoditsya kordon mizh skifami zemlerobami ta alazonami Vid Dunayu do mista Karkinitis stara skifska zemlya Skifo perska vijna Dokladnishe Skifo perska vijna Pohid Dariya na skifiv Pohid flotu ionyan Marshrut Dariya I Zvorotnij shlyah Dariya I Mizh 515 512 rr do n e shodo datuvannya pohodu ye dva svidchennya pershe Tabula Capitolina vkazuye na 512 r do n e piznovavilonski proroctva nazivayut 515 r do n e rokom vtorgnennya persiv do Yevropi Darij Gistasp perskij car zibravshi nejmovirne na toj chas vijsko za riznimi pidrahunkami 60 100 tis rozpochav grandioznu vijskovu kampaniyu po zamirennyu chi pidkorennyu kochovikiv pivnichnogo kordonu Persiyi Pidkorennya kochovikiv Darij virishiv provesti z zahodu na shid spochatku pidkorivshi najzahidnishe kochove ob yednannya i peresuvayuchis dali na shid pidkoryuvati inshi narodi do kordonu Persiyi Usya kampaniya bula retelno splanovanoyu akciyeyu z zaluchennyam informatoriv elliniv poperednim provedennyam satrapom morskoyi rozviduvalnoyi ekspediciyi pid chas yakoyi persami bulo zahopleno brata carya skifiv Idanfirsa Marsageta uvyaznenogo za nakazom skifskogo carya Same zahoplennya opalnogo brata carya svidchat pro mozhlive protistoyannya u skifskomu pravlyachomu domi j pokazuyut riven proinformovannosti persiv shodo situaciyi u Skifiyi Dodatkovo maye misce pripushennya sho vnaslidok nazvanoyi krizi u skifo skolotskomu pravlyachomu domi Dariyem I bulo splanovano akciyu podibnu do opisanogo u Behistunskomu napisi pohodu na sakiv tigrahauda a same ya vshent rozbiv odnu chastinu sakiv a inshu poloniv Vatazhka yih na im ya Skunha polonili ta priveli do mene Todi ya inshogo zrobiv vatazhkom na vlasne bazhannya Pislya cogo krayina stala moyeyu Skifi ocholyuvani dinastom Idanfirsom rozumiyuchi nemozhlivist svoyeyi peremogi u vidkritomu dvoboyi perejshli do strategichnogo vidstupu dlya zmini spivvidnoshennya sil na svoyu korist Narazi mozhna pripustiti sho vijsko Dariya dijshlo do zemel carskih skifiv de pochalo rozbudovuvati ukriplennya Ne dochekavshis vidkritoyi bitvi Darij poviv vijsko do Lisostepu jmovirno bazhayuchi zahopiti zimivniki carskih skifiv Znajshovshi odin z pokinutih zimivnikiv vijsko persiv povernulosya do stepu Rozumiyuchi nemozhlivist podalshogo pohodu na shid bez zamirennya skifiv znahodyachis pid postijnoyu zagrozoyu povnoyi demoralizaciyi ta znishennya jogo armiyi kochovikami Darij buv vimushenij zalishiti chastinu vijska v Skifiyi mozhlivo na nedobudovanih ukriplennyah u Priazov yi a z osnovnoyu chastinoyu povernutisya do dunajskoyi perepravi Cej nevdalij pohid Dariya najmasshtabnisha z vidomih na sogodennya vijskovih akcij persiv Navala perskogo carya Dariya na skifiv spravila na grekiv nezabutnye vrazhennya i nadovgo zakripila za skifami reputaciyu neperemozhnogo vojovnichogo narodu Porazka v Skifiyi viyavilasya pershoyu velikoyu nevdacheyu v nizci zagarbnickih vijn persiv Skifo Bosporski vzayeminiNarazi nemaye zhodnih svidchen shodo skifo bosporskih vidnosin do IV st do n e ale nemozhlivo ignoruvati take utvorennya Bosporskoyi simmarhiyi pid privodom u 480 r do n e zbigayetsya u chasi zi zminami u olvio skifskih vzayeminah zatverdzhennya na Bospori frakijskoyi dinastiyi Spartokidiv u 438 r do n e jmovirno vidbuvalosya za chasiv panuvannya u skifiv dinasta Oktamasada yakij yak vidomo buv rodichem odriskih dinastiv po materi ta zbigayetsya v chasi z poslablennyam skifskogo vplivu na Olviopolis za Spartokidiv Bospor staye golovnim postachalnikom zbizhzhya do Elladi hocha she za chasiv Gerodota cyu funkciyu najimovirnishe vikonuvala Olviya sho mozhlivo i poyasnyuye povne ignoruvannya Gerodotom Bosporskoyi simmarhiyi za Spartokidiv prisutnist skifiv na Bospori pidtverdzhuyetsya arheologichno a osoblivi stosunki Spartokidiv zi skifami j v epigrafichnih dzherelah Poliyen Strategemi VI 9 4 Diodor Biblioteka XX 22 24 Vrahovuyuchi navedene mozhlivo pripustiti nastupne Pid tiskom skifskoyi ordi polisi sh Krimu ob yednuyutsya u simmarhiyu pid privodom Arheonaktidiv U 438 r do n e vlada na Bospori perehodit do jmovirno predstavnika dinastiyi odrisiv a znachit i rodicha skifskogo dinasta Oktamasada mozhlivo Spartok otrimav vladu za pryamoyi chi oposeredkovanoyi dopomogi skifiv Z pochatkom eri Spartokidiv skifo bosporski vidnosini stayut soyuznimi Skifi aktivno dopomagayut Bosporu u jogo vijnah z Gerakleyeyu Pontijskoyu za Feodosiyu u pershij pol IV st do n e postupovo peredayut Bosporu vladu nad riznimi plemenami meotiv yaki she donedavna buli yim pidvladni Ksenofont Spogadi pro Sokrata II 1 1 Gerodot Istoriya IV 28 roblyat Bospor svoyim golovnim torgovelnim partnerom Isnuye lishe odna pismova zgadka pro skifo bosporskij konflikt Demosfen XXXIV Proti Formiona o pozici yakij vidbuvsya do blizko 328 r do n e yakij do rechi ne vidobrazhenio arheologichno sho mozhe svidchiti pro jogo shvidkoplinnist ta pevnu umovnist Prichinoyu cogo konfliktu mogla buti navala Zopiriona u 331 r do n e Yustin XII 2 16 XXXVII 3 1 j jmovirni namiri skifiv vdertisya do nezahishenoyi Makedoniyi Arrian Oleks IV 15 tosho Nadali navit pislya sarmatskoyi navali na terena Skifiyi vidnosini mizh skifami ta Bosporom zalishalisya tradicijno druzhnimi do smerti ostannogo Spartokida Perisada V Skifo olvijski vzayeminiSkifo makedonski vidnosiniPislya smerti u 358 r do n e carya Kotisa odrisske carstvo bulo faktichno rozpodilene mizh jogo susidami V procesi cogo rozpodilu na pochatkovomu etapi buli ukladeni pevni domovlenosti mizh Filipom Makedonskim ta skifskim carem Ateyem yaki vreshti resht zakinchilisya vijnoyu 339 r do n e u yakij skifi buli peremozheni hitristyu Pilipa YuSTIN Epitoma tvoru Pompeya Troga Istoriya Pilipa IX 2 3 Nastupnim etapom skifo makedonskih vidnosin buv pohid Zopiriona ta terena Skifiyi u 331 r do n e yakij zakinchivsya totalnoyu porazkoyu ta povnim znishennyam skifami 30 i tisyachnogo vijska makedonyan chi pid chas chi pislya nevdaloyi oblogi Olviopolisu Just XXXVII 3 2 Slid zauvazhiti sho nayavnist u skifskomu suspilstvi institutu krovnoyi pomsti robit duzhe jmovirnim pripushennya shodo pohovannya u kurgani Oguz same togo dinasta skifiv yakij znishiv vijsko Zopiriona mozhlivo navit pripushennya sho same cya peremoga prizvela do nenajchastishogo uspadkuvannya ne sinom a bratom do blizko 323 r do n e ta isnuvannya she odnogo blizkogo za chasom ta rozmirami pohovannya kurganu Chortomlik Bezumovno znishennya neperemozhnoyi makedonskoyi armiyi malo sprijmatisya togochasnimi skifami ne tilki yak viznachna peremoga za svoyim znachennyam ne mensha nizh peremoga nad Dariyem a she yak vikonannya sv yashennogo aktu pomsti nashadkiv Ateya za smert batka j vidpovidno vimagalo osoblivogo vshanuvannya cariv peremozhciv Chergovij etap skifo makedonskih vzayemin vidobrazhenij u Arriana IV 1 IV 15 ye najbilsh superechlivim Otzhe Arrian robit dekilka povidomlen shodo posolstv yevropejskih skifiv u 328 r do n e do Oleksandra spochatku u Serednyu Aziyu zgodom do Vavilonu u 323 r do n e Narazi prevalyuye dumka sho Arrian plutav yevropejskih skifiv z riznimi kochovikami Aziyi i cya plutanina vinikala z hibnih uyavlen togochasnoyi geografiyi plutanina shodo dvoh richok Tanayisu sho rozmezhovuye Yevropu ta Aziyu ta Tanayisu u Serednij Aziyi Ale Arrian okremo zvertaye uvagu na te sho ye dvi riki Tanayis III 30 7 Vitoki cogo Tanayisa yakij miscevi varvari nazivayut she za slovami Aristobula Orksantom znahodyatsya tezh na gori Kavkaz vpadaye i cya richka v girkanske more 8 Povinen buti she inshij Tanayis pro yakij istorik Gerodot pishe sho ce vosma richka u skifiv vona viplivaye z velikogo ozera a vpadaye v ozero she bilshe nazivayetsya vono Meotijskim Deyaki kazhut sho cej Tanayis ye kordonom mizh Yevropoyu ta Aziyeyu 9 na yihnyu dumku Meotijske ozero vihodit iz glibini Evksinskogo morya i v ce ozero i vpadaye Tanayis sho rozdilyaye Aziyu ta Yevropu Kurcij Ruf opisuyuchi ci podiyi pishe pryamo priyihav do nogo Berda poslanij nim svogo chasu do skifiv yaki zhivut za Bosporom Vin pribuv z poslami cogo narodu Porazka Zopiriona j znishennya 30 tisyachnoyi armiyi skifami zalishilo Makedoniyu bezzahistnoyu J pripushennya sho Oleksandr povnistyu proignoruvav cej fakt shonajmenshe divni Aktivna zh diplomatichna diyalnist u comu napryamku cilkom logichna V razi skifskoyi navali na Makedoniyu vsi zdobutki Oleksandra u Serednij Aziyi bulo b vtracheno shodo pripushennya takoyi mozhlivosti nakaz vid Oleksandra Pendi Berdi shobi skifi ne perehodili mezhu svoyeyi krayini richku Tanayis najmovirnishe stosuyetsya ne Tanayisu a same Dunayu Otzhe dlya povnoyi vpevnenosti u nebazhanni skifiv vesti vijnu z Makedoniyeyu bulo vidpravleno poslancya j mozhlivo sprovokovano antiskifskij demarsh Perisada I u promizhku 330 328 rr do n e Demosfen XXXIV Proti Formiona o pozici Comu ne protirichat j visnovki arheologiv Analiz importnogo bronzovogo ta sribnogo posudu zi skifskih kurganiv drugoyi polovini VI pochatku III st do n e pidtverdzhuyut vislovleni ranishe gipotezi shodo skifo makedonskih vzayemin yaki mali misce za chasiv panuvannya v Makedoniyi Pilipa II ta Ateya u Skifiyi vidomi svidoctva shodo skifskih posolstv do Oleksandra 329 8 ta 323 r do n e Ye pidstavi dlya pripushen sho stosunki mizh Makedoniyeyu ta Skifiyeyu mali prodovzhennya j v ostanni dva desyatirichchya IV st do n e Ostannoyu vidomoyu podiyeyu u skifo makedonskih vidnosinah bula sproba skifiv povernuti pid kontrol polisi Dobrudzhi u 313 r do n e yaka zakinchilasya porazkoyu vid Lisimaha pid Kalatisom pislya zradi frakijciv Diodor Biblioteka BIBLIO8HKH XIX Z togo chasu vidomostej pro bud yaki vidnosini Skifiyi ta Makedoniyi nemaye Savromato skifska vijna Zanepad Yevropejskoyi SkifiyiDokladnishe Skifska zbroya Nikolaus Germanus Azijska Skitiya za Ptolemeem 1467Nikola Sanson Skitiya 1651 Blizko ser IV st do n e na r Don ta u N Povolzhi z yavlyayutsya novi grupi savromativ migrantiv zi shodu sho vplinulo i na politichnu situaciyu u regioni Vidomi na sogodennya najpiznishi pam yatki tradicijnogo dlya prichornomorskih skifiv tipu datovano ne piznishe mezhi IV III st st do n e abo pershimi desyatilittyami III st do n e Zbig ciyeyi dati z chasom poyavi u Prichornomor yi pohovan prohorivskogo tipu i vzagali aktivnim rozshirennyam arealu prohorivskoyi kulturi u zah ta pn zah napryamkah dosit pokazovij Same cyu migraciyu sarmativ bilshist suchasnih doslidnikiv pov yazuyut zi zgadanoyu u Diodora navaloyu na Skifiyu Zvazhayuchi na vsyu sukupnist arheologichnih danih destabilizaciya staye vseohopnoyu tilki z 70 60 h rr nazvanogo stolittya koli pid udarami nomadiv gine perevazhna chastina nezahishenih poselen grekiv Mozhlivo spochatku aktivnist novih kochovikiv bula spryamovana do Zakavkazzya ale otrimavshi vidsich vid namisnika chastini Midiyi Atropata mizh 328 324 r r do n e novi kochoviki buli vimusheni zminiti napryamok ekspansiyi Persha sutichka novopribulih kochovikiv z skifami vidbulasya pid chas dinastichnoyi vijni na Bospori u 310 309 rr do n e i zakinchilasya povnoyu porazkoyu vid skifo bosporskogo vijska na r Fat pro sho povidomlyaye Diodor BIBLIO8HKHS ISTORIKHS XX 22 24 Im ya carya sho vistupiv spilnikom Evmela Arifarn grec Ἀrifarnhs ne harakterne dlya kochovikiv cogo regionu ale ye dosit poshirenim u kochovikiv Aralo Kaspiyu Persha porazka jmovirno na deyakij chas prizupinila aktivnist novopribulih savromatskih ob yednan ale vzhe blizko 80 r III st do n e savromati fiksuyutsya bilya Hersonesu Tavrijskogo sho svidchit pro pochatok yih ekspansiyi vzhe vglib teritoriyi skifiv Protyagom 270 260 rr do n e savromati ne tilki prodovzhuvali svoyi balci na terena Skifiyi a vreshti resht poklali kraj dominuvannyu cogo ob yednannya Dodatkovim svidchennyam zanepadu Skifiyi ta panuvannya savromativ u Pn Prichornomor yi ye insha epigrafichna pam yatka vidomij Olvijskij dekret Protogenu IosPE I 32 u yakomu kochovikiv yaki zagrozhuvali Olviopolisu nazvano sajyi grec Saiwi yih carya Sajtafarn grec Saitafarnos a opisani podiyi vidbuvalisya u promizhku mizh 260 252 rr do n e Mozhlivo pripustiti sho pid vplivom politichnih pohodi Oleksandra Makedonskogo ta klimatichnih aridizaciya stepiv Aralo Kaspiyu zmin savromati cogo regionu buli vimusheni migruvati na zahid de vstupivshi u konflikt za pasovisha zi Skifskim ob yednannyam priblizno do 260 r do n e majzhe povnistyu zahopili Pn Prichornomorski stepi Skifiya she deyakij chas isnuvala yak nevelike derzhavne utvorennya u Tavrici ta Nizhnomu Podniprov yi pevna chastina skifiv migruvala za Dunaj na teritoriyu Dobrudzhi de takozh utvorili inshe nevelike derzhavne ob yednannya Ci dva ob yednannya nazivalasya Malimi Skifiyami Tretij ulamok Skifiyi she pivtora stolittya zalishavsya u ponizzi Dnistra t zv Tiraspolska grupa ser III kin II st do n e yaka bula zmishanoyu irano getskoyu kulturoyu de politichnoyu elitoyu buli sarmati Arheologichni pam yatki Pn Prichornomor ya skifskogo chasuDokladnishe Zalizna doba Ukrayini ta Doistorichna UkrayinaHronologiya osnovnih podij istoriyi Yevropejskoyi Skifiyibl 595 r do n e migraciya skifskoyi ordi z Pn Kavkazu do Pn Prichornomor ya utvorennya Pn Chornomorskoyi Skifiyi bl 514 512 r do n e provalna kampaniya Dariya I na terenah Yevropejskoyi Skifiyi Gerodot Istoriya IV 76 496 r do n e navala skifiv na Balkani do Hersonesa Frakijskogo Gerodot Istoriya VI 40 blizko 496 r do n e skifo spartanski peregovori stosovno spilnih vijskovih akcij proti persiv Gerodot Istoriya VI 84 bl 480 478 r do n e inicijovanij skifami Ariapejt pereglyad vzayemin mizh Pn Pontijskimi ellinami ta skifami Posilennya tisku na elliniv Diplomatichni vidnosini z odrissami agafirsami Gerodot Istoriya IV 78 mizh 451 r do n e ta 446 r do n e Afini vpershe pridbali trista skifskih luchnikiv polisnih rabiv policiyantiv 438 r do n e zatverdzhennya u Bospori Spartokidiv jmovirno rodichiv yak odrisskogo tak i skifskogo pravlyachih domiv Pereoriyentaciya skifiv z Pn Zah Prichornomorskih polisiv na Bospor Diodor Biblioteka XX 31 390 364 r do n e skifi spilniki Bosporu u vijnah za Feodosiyu bl 380 365 r do n e Sindiku v minulomu vasala skifiv inkorporovano do skladu Bosporu Poliyen Strategemi VI 9 4 bl 358 344 rr do n e skifi vstanovlyuyut protektorat nad polisami Dobrudzhi vdala vijna proti Poliyen Strategemi VII 44 1 352 1 345 rr do n e skifo geraklejski vzayemini 339 r do n e porazka vid Pilipa Makedonskogo Yustin IX 2 331 r do n e znishennya 30 tisyachnogo vijska Zopiriona Yustin XII 2 16 XXXVII 3 1 do blizko 328 r do n e netrivala vijna z Bosporom DEMOSFEN XXXIV Proti Formiona o pozici 313 312 r do n e porazka vid Lisimaha u Dobrudzhi Diodor Biblioteka XIX 73 310 309 rr do n e skifi spilniki zakonnogo spadkoyemcya u dinastichnij vijni na Bospori Diodor Biblioteka XX 22 24 bl 270 260 ti rr do n e zahoplennya pn prichornomorskih stepiv sarmatami Utvorennya dvoh Malih Skifij Tavroskifiyi ta Maloyi dobrudzhijskoyi Skifiyi Cikavi faktiMoneta NBU prisvyachena SkifiyiNa chest ob yednannya nazvano asteroyid vidkritij 22 lipnya 1930 radyanskim astronomom Grigoriyem Neujminom Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skifiya Skifi Indo skifske carstvo Skifske mistectvo Skifske ozbroyennya Skifski cari Skifski etnonimi Skifski kurgani Skifska mifologiya Velika SkifiyaPrimitkiM Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom I Rozdil III s 4 ros Boltrik Yu V Fialko E E Sledy nabega skifov na Trahtemirovskoe gorodishe v Srednem Podneprove Tretya kubanskaya arheologicheskaya konferenciya Tezisy dokladov mezhdunarodnoj arheologicheskoj konferencii Krasnodar Anapa 2001 gr Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 28 Corpus Inscriptionum Regni Bosporani CIRB Arhivovano 23 serpnya 2013 u wayback archive it org ros Murzin V Yu Proishozhdenie skifov osnovnye etapy formirovaniya skifskogo etnosa K Naukova Dumka 1990g st 74 ros A M Hazanov Socialnaya istoriya skifov Osnovnye problemy razvitiya drevnih kochevnikov evrazijskih stepej Moskva Nauka 1975 St 122 grec Strab VII III 18 Ἀteas dὲ dokeῖ tῶn pleistwn ἄr3ai tῶn taytῃ barbarwn 1 grec 8OYKYDIDOY Istoria toy Peloponnhsiakoy Polemoy B 97 2 ros div prim 9 10 do vidpovidnoyi chastini u Fukidid Istoriya Perevod i primechaniya G A STRATANOVSKOGO M Ladomir AST 1999g u zgadanomu urivku shodo skifiv II 97 5 Fukidid povtoryuye slova Gerodota shodo frakijciv V 3 ros A I Martynov O koncepcii zakonomernostej istoricheskih vzaimootnoshenij obshestv Drevnego mira i stepnoj Evrazii Kochevniki evrazijskih stepej i antichnyj mir problemy kontaktov Mat ly 2 go arheologicheskogo seminara Novocherkassk 1989 Majzhe ni v kogo z doslidnikiv skifologiv ne vinikaye sumnivu sho u skifskomu zagali isnuvalo take yavishe yake znachno piznishe u osetiniv nazivalosya Balc vijskova ekspediciya z metoyu grabunku chi otrimannya zdobichi IESOYa t 1 yaka pohodit z chasiv vijskovoyi demokratiyi ta donedavna bula nevid yemnoyu kulturi kochovikiv Chi mogli bi isnuvati na teritoriyi Skifiyi bud yaki vidnosno bagati polisi elliniv bez protekciyi zhorstkoyi despotichnoyi centralizovanoyi vladi Pevno ni ros Vinogradov Yu G Politicheskaya istoriya olvijskogo polisa VII I v do n e Moskva Nauka 1989 st st 90 109 V I Gulyaev K voprosu o edinoj Skifii v VII IV vv do n e Materialy X Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii 29 maya 3 iyunya 2001 g Mezhdunarodnye otnosheniya v bassejne Chernogo morya v drevnosti i srednie veka Izdatelstvo Rostovskogo pedagogicheskogo universiteta Vinogradov Yu A Marchenko K K Rogov E Ya Sarmaty i gibel Velikoj Skifii vdi 1997 3 s 98 99 Gerodot Melpomena 65 2011 09 07 u Wayback Machine gr Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 65 ros V A Anohin Monety skifskogo carya Ateya Numizmatika i sfragistika t 2 Kiev 1965 str 3 15 Clem Alex Strom V 5 31 3 angl Atoeas king of the Scythians to the people of Byzantium Do not impair my revenues in case my mares drink your water Strom V 5 31 3 30 grudnya 2010 u Wayback Machine HISTORIARUM PHILIPPICARUM IN EPITOMEN REDACTI A M IUNIANO IUSTINO 3 lat YuSTIN Epitoma tvoru Pompeya Troga Istoriya Pilipa IX 2 3 IX 2 3 ros ros Chernenko E V Bessonova S S Skifskie pogrebalnye pamyatniki stepej Severnogo Prichernomorya Naukova dumka 1986 ros V V Latyshev Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze VDI 1947 div Skifski cari za osnovu vikoristano ros Chernenko E V Skifo persidskaya vojna Kiev Naukova dumka 1984 Ktesij Knidskij PERSIKA XIII 20 ros V V Latyshev Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze VDI 1947 grec ὅti ἐpitassei Dareῖos Ariaramnῃ tῷ satrapῃ Kappadokias ἐpὶ Sky8as diabῆnai kaὶ ἄndras kaὶ gynaikas aἰxmalwtisai ὁ dὲ diabὰs penthkontorois l ῇxmalwtise Synelabe dὲ kaὶ tὸn ἀdelfὸn toῦ basileos tῶn Sky8ῶn Marsagethn ἐpὶ kakwsei eὑrὼn parὰ toῦ oἰkeioy ἀdelfoῦ dedemenon Pereklad na ukrayinsku z rosijskoyi nekvalifikovanij i ne mozhe vikoristovuvatis yak dzherelo dlya posilan Original ros Behistunskaya nadpis Dariya I Perevod M A Dandamaeva 2013 09 29 u Wayback Machine ros Razin E A Istoriya voennogo iskusstva M 1955 ros Skrzhinskaya M V Skifiya glazami ellinov SPb Aletejya 2001 ros Vinogradov Yu G Politicheskaya istoriya olvijskogo polisa VII I v do n e Moskva Nauka 1989 ros E A Molev BOSPOR I SKIFY OT AGAETA DO SAVMAKA Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im N I Lobachevskogo 2008 4 s 132 136 Yakovenko E V Skify na Bospore Greko skifskie otnosheniya v VII III vv do n e Avtoref dis d ra ist nauk M 1985 ros Zinko V N Pozdnearhaicheskaya istoriya evropejskogo Bospora v svete novejshih arheologicheskih issledovanij Problemy istorii filologii i kultury Moskva Magnitogorsk Vyp 2 40 2013 stosovno skifo sindskih vidnosin ros A M Novichihin K predystorii skifo sindskih otnoshenij VDI 2 2014 ros Molev E A Skify v politicheskoj istorii Bospora VI II vv do n e VDI 2009 3 HISTORIARUM PHILIPPICARUM IN EPITOMEN REDACTI A M IUNIANO IUSTINO 4 lat 5 ros ros HISTORIARUM PHILIPPICARUM IN EPITOMEN REDACTI A M IUNIANO IUSTINO ukr 16 Zopirion postavlenij Oleksandrom Velikim v namisniki Ponta vvazhayuchi sho yaksho vin ne zrobit niyakih podvigiv vlasnimi silami to viyavit sebe bezdiyalnim zibrav tridcyatitisyachne vijsko i pishov vijnoyu proti skifiv 17 Vin zaginuv z usim svoyim vijskom i cim jogo bulo pokarano za vijnu yaku vin neobachno pochav proti narodu ani v chomu ne vinnogo 6 lat 7 ros Boltrik Yu V Fialko O Ye Oguz kurgan skifskogo carya kincya IV st do n e Zoloto stepu Arheologiya Ukrayini Kiyiv Shlezvig 1991 S 178 ros D A Sheglov Evropejskie skify protivniki Aleksandra Velikogo problema etnicheskoj prinadlezhnosti ros Ruf K K Istoriya Aleksandra Makedonskogo M Izdatelstvo MGU 1993 VIII 1 7 lat QVINTVS CVRTIVS RVFVS HISTORIARUM ALEXANDRI MAGNI LIBRI QUI SUPERSUNT VIII 1 7 ros Ruf K K Istoriya Aleksandra Makedonskogo M Izdatelstvo MGU 1993 VII 6 12 lat QVINTVS CVRTIVS RVFVS HISTORIARUM ALEXANDRI MAGNI LIBRI QUI SUPERSUNT VII 6 12 ros Latyshev V V Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze Vestnik drevnej istorii 1947 1949 ros Trejster M Yu Bonn Berlin Importnaya metallicheskaya posuda v Skifii Atribucii i interpretaciya istoricheskogo konteksta Problemy istorii filologii kultury 1 27 2010 Tut u konteksti termin savromati vikoristano yak makroetnonim pid yakim rozumiyutsya rizni sporidneni kochovi pleminni grupi migranti zi shodu ros Skripkin A S Pogrebalnyj obryad i materialnaya kultura sarmatov evropejskih stepej v pervye veka nashej ery Nauchnye shkoly Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta Arheologiya Volgo Uralskogo regiona v epohu rannego zheleznogo veka i srednevekovya Volgograd 1999 ros V Ya Petruhin D S Raevskij Ocherki istorii narodov Rossii v drevnosti i rannem Srednevekove M Znak 2004 ros Greki i varvary Severnogo Prichernomorya v skifskuyu epohu SPb Aletejya 2005 ros Dyakonov I M Istoriya Midii Fil Fak SPbGU SPb 2008 ros E V Chernenko Bitva pri Fate i skifskaya taktika Vooruzhenie skifov i sarmatov Sb nauch tr AN USSR In t arheologii Kiev Nauk dumka 1984 mozhlivo sho same z pochatkom skifo sarmatskih vijn pov yazano syuzhet amazonomahiyi na krishci sarkofagu v odnomu zi skifskih pohovan Div Bunyatyan K P Fialko O Ye Skifskij kurgan z rozmalovanim sarkofagom Arheologiya 3 2009 ros Vinogradov Yu G Hersonesskij dekret o nesenii Dionisa IosPE I 343 i vtorzhenie sarmatov v Skifiyu VDI 3 1997 gr IosPE I 343 SEG 47 1168 gr IosPE I 32 Nikolayev M I Hronologiya dekretu na chest Protogena na osnovi sinhronizaciyi eponimnogo kalendarya Olviyi Arheologiya 1 Kiyiv 2012 Sarmati potisnili skifiv stavshi yihnoyu elitoyu Oleksandr Simonenko Lokalna istoriya ukr 27 serpnya 2021 Procitovano 19 listopada 2021 ros Chernenko E V Skifo persidskaya vojna Kiev Naukova dumka 1984 ros Vinogradov Yu G Politicheskaya istoriya olvijskogo polisa VII I v do n e Moskva Nauka 1989 Androkid Shodo miru z lakedemonyanami ros Andokid Rechi ili istoriya svyatotatcev ALETEJYa S Pb 1996 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Gerodot iz Galikarnasu Opis Skitiyi Stejt Kaledzh 1968 104 s Istoriya Ukrayini napisana u V st do nashoyi eri Gerodotom perekl Spasko S K K FOP Stebelyak O M 2012 144 s ISBN 978 966 1635 18 9